ВІДШКОДУВАННЯ ДО БЮДЖЕТУ КОШТІВ, ЯКІ ВИКОРИСТАНІ НЕ ЗА ЦІЛЬОВИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ
Тетяна РЯБУХА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Якими нормативно-правовими документами передбачено відшкодування до бюджету коштів, використаних всупереч цільовому призначенню?
(м. Київ)
Нагадаємо, що під
нецільовим використанням бюджетних коштів відповідно до п. 1 ст. 119 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 р. № 2542-III (далі — БКУ) розуміють витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, установленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України.Одним з видів нецільового використання бюджетних коштів є витрачання коштів місцевого бюджету на видатки, які мають проводитися з держаного бюджету і навпаки.
Так, відповідно до
ст. 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 р. № 835-VI (далі — Закон № 835), якщо з відповідного місцевого бюджету здійснюються видатки, які мають проводитися згідно з БКУ з іншого бюджету, така дія кваліфікується як нецільове використання бюджетних коштів. Обсяги цих видатків безспірно вилучаються з відповідного місцевого бюджету до Державного бюджету України органами Державного казначейства України у порядку, встановленому Кабміном, у тому числі і за рахунок зменшення трансфертів відповідному місцевому бюджету на відповідну суму.Є й інші види нецільового використання бюджетних коштів, такі як використання бюджетних коштів не за тими кодами економічної класифікації видатків, які визначені у кошторисі; направлення бюджетних коштів на банківські депозити з метою отримання прибутку тощо. З цього приводу дивіться консультацію «Нецільове використання бюджетних коштів» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2007, № 20, с. 43),
лист Мінфіну від 15.06.2009 р. № 31-09030-07-5/15920 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 28, с. 15) та лист Головного контрольно-ревізійного управління України від 21.07.2009 р. № 26-18/17 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 38, с. 6).Статтею 67 Закону № 835
установлено, що допущення нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках має наслідком:— для розпорядників бюджетних коштів —
зменшення асигнувань цим розпорядникам на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням;— для одержувачів бюджетних коштів —
повернення коштів у сумі, що витрачена не за цільовим призначенням, у дохід відповідних бюджетів.Таким чином, безпосередньо відшкодування до бюджету коштів, використаних всупереч цільовому призначенню, передбачено
для одержувачів бюджетних коштів , а розпорядникам зменшують асигнування.Порядок зменшення асигнувань та повернення бюджетних коштів до відповідних бюджетів визначається Кабміном.
Крім цього, слід звернути увагу, що згідно з
п. 2 ст. 119 БКУ у разі нецільового використання бюджетних коштів, отриманих у вигляді субвенції, зазначені кошти підлягають обов’язковому поверненню до відповідного бюджету у порядку, визначеному Кабміном.Такий
Порядок повернення бюджетних коштів, отриманих як субвенція, до відповідного бюджету в разі їх нецільового використання затверджено постановою КМУ від 11.04.2002 р. № 495 (далі — Порядок № 495).Відповідно до
п. 3 цього Порядку у разі встановлення факту нецільового використання субвенції разом з актом ревізії (довідкою про перевірку) керівником уповноваженого державного органу, що проводив ревізію (перевірку), оформляється вимога про повернення використаної не за цільовим призначенням суми субвенції до відповідного бюджету.Бюджетна установа, в якій виявлено бюджетне правопорушення, самостійно виконує вимогу
в десятиденний термін після її отримання та надсилає уповноваженому державному органу, що проводив ревізію (перевірку), копію документа, який підтверджує перерахування використаних не за цільовим призначенням сум субвенції до відповідного бюджету.У разі невиконання в установлений термін вимоги згідно з
п. 7 Порядку № 495 за рішенням Міністра фінансів, керівника органу Державного казначейства, керівника органу Державної контрольно-ревізійної служби, Міністра фінансів АР Крим, керівника місцевого фінансового органу, голови виконавчого органу міської міста районного значення, селищної та сільської ради відповідно до ст. 117 БКУ на період до виконання вимоги чи до її скасування такій бюджетній установі призупиняються бюджетні асигнування на суму субвенції, використаної не за цільовим призначенням, за винятком захищених статей бюджету, про що повідомляється уповноважений державний орган, що проводив ревізію (перевірку), або відповідно до ст. 120 БКУ зупиняються операції з бюджетними коштами, або відповідно до ст. 124 БКУ накладається стягнення за бюджетне правопорушення.Процедура
повернення коштів одержувачами бюджетних коштів у дохід відповідного бюджету визначена Порядком зменшення бюджетних асигнувань та повернення коштів у разі нецільового використання бюджетних коштів у поточному чи минулих роках, затвердженим постановою КМУ від 13.04.2006 р. № 492.У випадку коли встановлено факт нецільового використання бюджетних коштів одержувачем, протягом
п’яти робочих днів після підписання акта керівник контролюючого органу надсилає одержувачу вимогу щодо повернення коштів, використаних не за встановленими цілями у дохід відповідного бюджету.Крім того, керівник контролюючого органу інформує розпорядника бюджетних коштів, через якого такі кошти надійшли до одержувача, щодо наявності порушення та вимоги щодо повернення їх до відповідного бюджету.
Одержувач бюджетних коштів у свою чергу
протягом десяти днів після надходження вимоги перераховує зазначену в ній суму за рахунок власних (небюджетних) коштів у дохід відповідного бюджету за кодом бюджетної класифікації «Інші надходження» та інформує про це контролюючий орган.У випадку невиконання одержувачем бюджетних коштів вимоги контролюючого органу контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення коштів, які були використані одержувачем не за цільовим призначенням, у дохід відповідного бюджету.
