Теми статей
Обрати теми

Облік та повірка лічильників

Редакція ББ
Відповідь на запитання

ОБЛІК ТА ПОВІРКА ЛІЧИЛЬНИКІВ

 

Тетяна РЯБУХА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Як обліковувати електричні автомати та лічильники, які містять дорогоцінні метали? Як обліковувати електроавтомати, що не працюють? Як обліковувати електролічильники, водоміри та теплолічильники після їх установлення? Як проводити повірку лічильників?

(Луганська обл.)

 

Кожна установа та організація споживає комунальні послуги та енергоносії. Засобами, що здійснюють безпосереднє вимірювання та облік спожитих комунальних послуг та енергоносіїв (електроенергії, води, газу, тепла), є

лічильники.

Зазвичай вартість лічильників та електроавтоматів перевищує 1000 грн., а термін їх служби більше одного року, у зв’язку з чим вони обліковуються у складі основних засобів відповідно до вимог

Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 р. № 64 (далі — Інструкція № 64 ).

Засоби вимірювання згідно з

Порядком застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженим спільним наказом Головного управління Державного казначейства України та Міністерства фінансів України від 10.12.99 р. № 114, обліковуються на субрахунку 104 «Машини та обладнання».

У випадку коли вартість лічильника чи електроавтомата нижче ніж 1000 грн., їх слід обліковувати у складі інших необоротних активів на субрахунку

113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

На цих субрахунках обліковують як установлені, так і невстановлені лічильники.

У

п. 6.11 Інструкції № 64 визначено, що якщо в складі обладнання, приладів, обчислювальної техніки тощо є дорогоцінні метали, то в інвентарній картці, відкритій бухгалтерією установи на такий об’єкт обліку, у розділі «Коротка індивідуальна характеристика об’єкта» зазначаються перелік деталей, у складі яких є дорогоцінні метали, найменування деталі та маса металу, вказана в паспорті.

Якщо прилад не працює у зв’язку з його непридатністю до подальшого використання, то до списання він має обліковуватися на зазначених рахунках, а після списання його слід обліковувати як лом на субрахунку

239 «Інші матеріали». Після списання таких приладів дорогоцінні метали, що в них містяться, обов’язково вилучаються і здаються до спеціалізованого підприємства.

Слід також мати на увазі, що бувають випадки, коли електролічильники перебувають на балансі підприємства — постачальника електричної енергії. У такому випадку електролічильник знаходиться в установі на відповідальному зберіганні за договором і обліковується на забалансовому рахунку

02 «Активи на відповідальному зберіганні».

Згідно з

п. 3.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. № 28 (далі — Правила № 28), відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.

Основні бухгалтерські проводки, пов’язані з цим питанням, розглянемо на

прикладі.

Установою прийнято на відповідальне зберігання електролічильник від «Обленерго». Вартість електролічильника — 1230 грн. Також установою було придбано новий лічильник води на суму 2100 грн. (у тому числі ПДВ — 350 грн.), а старий списано як такий, що не придатний для подальшого використання. Первісна вартість старого лічильника — 1200 грн., сума зносу — 1200 грн. (100 %). Лом лічильника оприбутковано в сумі 100 грн.

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума,грн.

дебет

кредит

1

Прийнято на відповідальне зберігання електролічильник

02

1230

2

Оприбутковано лічильник води

104

675

1750

 

Одночасно списано суму ПДВ

801 (802)

675

350

3

Перераховано постачальну за лічильник води

675

321

2100

4

Списано лічильник води, який не придатний до подальшого використання:

— первісна вартість

401

104

1200

— знос

131

401

1200

5

Оприбутковано лом (до органу Держказначейства до кінця звітного періоду подається Довідка про надходження у натуральній формі)*

323

711

100

239

364

100

364

323

100

* Див. також статтю «Облік вторинної сировини» // «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 24, с. 12.

 

Тепер що стосується повірки лічильників.

Згідно зі

ст. 9 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.98 р. № 113/98-ВР (далі — Закон № 113) установлено, що засоби вимірювальної техніки можуть застосовуватися за умови, якщо вони відповідають установленим для них нормам точності в певних умовах їх експлуатації.

Переліки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці, складаються їх користувачами (за винятком фізичних осіб, що не є суб’єктами підприємницької діяльності) і подаються на погодження до відповідного територіального органу (

п. 4 ст. 28 Закону № 113) відповідно до Порядку складання переліків засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 15.09.2005 р. № 262.

Періодичність проведення повірки лічильників залежить від типу та марки лічильника.

Середні терміни

проведення повірки лічильників, як правило, такі:

— лічильники води (холодної та гарячої) — один раз на 3 роки;

— лічильники газу — один раз на 5 років;

— електричні лічильники — однофазні індукційні — один раз на 8 років, трифазні індукційні — один раз на 4 роки, електронні — від 6 до 16 років.

Відповідно до

п. 2 ст. 28 Закону № 113 міжповірочні інтервали встановлює центральний орган виконавчої влади у сфері метрології, яким на сьогоднішній день є Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації.

Повірка засобів вимірювальної техніки проводиться

територіальними органами, уповноваженими на її проведення. У разі якщо територіальні органи через відсутність відповідних еталонів не можуть провести повірку окремих типів засобів вимірювальної техніки, повірка цих засобів проводиться метрологічними центрами, уповноваженими на її проведення (п. 5 ст. 28 Закону № 113).

Свідченням того, що лічильник пройшов повірку і здійснює облік комунальних послуг або енергоносіїв з відповідною точністю, є наявність на лічильнику відповідних

пломб. Прилад обліку повинен мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з відбитком або логотипом постачальника комунальних послуг чи енергоносіїв.

Згідно з

п. 3 ст. 28 Закону № 113 визначено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Але водночас в інших нормативних документах визначено, що повірка засобів обліку комунальних послуг проводиться за рахунок їх власників. Так, наприклад, згідно з п. 3.24 Правил № 28 планова повірка розрахункових засобів обліку електроенергії має здійснюватися за рахунок власників цих засобів обліку. Це визначено і в листі Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 07.09.2001 р. № 4-4/9-5784 щодо проведення повірки водолічильників.

А от що стосується повірки газолічильників, то в

п. 161 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою КМУ від 09.12.99 р. № 2246, зазначено, що періодична повірка лічильників газу, їх технічне обслуговування та пов’язаний з такою повіркою ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) здійснюються за рахунок газорозподільного підприємства.

Але в будь якому разі в

договорі на постачання комунальних послуг слід чітко визначити, за чий рахунок проводитиметься повірка лічильників.

Відповідно до

Роз’яснень щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджених наказом Державного казначейства України від 04.11.2004 р. № 194, у 2009 році видатки на повірку лічильників мають проводитися за КЕКВ 1137 «Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель, технічне обслуговування обладнання».

З 01.01.2010 р. відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Державного казначейства України від 25.11.2008 р. № 495, такі видатки слід здійснювати за КЕКВ 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)».

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі