МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ
Щодо перевитрат палива понад норму під час експлуатації транспортних засобів та відшкодування таких перевитрат водіями
Лист від 13.05.2008 р. № 1465-19/07/14-08
На лист-звернення <…> щодо перевитрат палива понад норму під час експлуатації транспортних засобів та відшкодування таких перевитрат водіями підприємств повідомляємо наступне.
Нормативний документ, який передбачає послідовність та регламентацію дій суб’єктів господарювання у випадку перевитрати палива під час експлуатації автотранспортних засобів (з вини водіїв, інших працівників господарюючого суб’єкта, які є його найманими працівниками, або з інших причин) на автомобільному транспорті, відсутній.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами».
Колективний договір передбачає наявність Положення про оплату праці працівників підприємства та Положення про преміювання працівників, в т. ч. за економію паливно-енергетичних ресурсів (далі — ПЕР), в якому має бути зазначено: порядок заохочення за економію ПЕР, порядок стягнення за їх перевитрати. Всі працівники підприємства мають бути ознайомлені з Положеннями та чітко дотримуватись їх вимог, забезпечуючи економію ПЕР.
Відповідно до положень Норм витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Мінтрансу України від 10.11.98 р. № 43 (далі — Норми), нормування витрат палива — це встановлення допустимої міри його споживання в певних умовах експлуатації автомобілів. Підприємство має право в установлених межах самостійно коригувати нормативні витрати палива (п. 3 Норм), тобто встановлювати їх на рівні, що повністю забезпечує експлуатацію автомобіля в господарській діяльності підприємства.
Базові лінійні норми витрат палив мають відповідати експлуатаційним витратам палив автомобілів за умови правильного застосування коригуючих коефіцієнтів, утримання автомобілів у належному технічному стані, використання палив і мастильних матеріалів, що відповідають рекомендаціям заводу-виробника, дотримання Правил дорожнього руху.
Якщо фактичне споживання палива перевищує зазначені гранично допустимі нормативи, це може свідчити про наявну несправність відповідних систем транспортного засобу, що викликає надмірну витрату палива або нецільове використання палива.
Рішення про причини перевитрат палива (за рахунок водіїв, інших працівників господарюючого суб’єкта або за рахунок третьої сторони, з вини якої виникла перевитрата) приймаються керівником підприємства.
Дії суб’єкта господарювання у випадку перевитрат палива з вини його найманих працівників регламентуються загальнодержавними нормативними актами, а саме: Кодекс законів про працю України — гл. IX «Гарантії при покладенні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації», Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР — ст. 26 «Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати», постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» від 22.01.96 р. № 116.
Заступник директора Державного департаменту автотранспорту П. Главацький
Коментар редакції
ПЕРЕВИТРАТА ПАЛИВА? ШУКАЙТЕ ПРИЧИНУ ТА ВИННИХ
Як відомо, списання паливно-мастильних матеріалів, використаних при експлуатації автомобіля, здійснюється в межах установлених норм.
Норми витрат палива та мастильних матеріалів затверджено наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 р. № 43 (далі — Норми № 43).Згідно з
Нормами № 43 нормативна витрата палива — це встановлена допустима міра його споживання в певних умовах експлуатації автомобіля. Для нормування палива застосовуються базові лінійні норми та системи нормативів і коригуючих коефіцієнтів, що враховують кліматичні, дорожні та інші умови експлуатації.Базові лінійні норми
наведено в додатках А і Б до Норм № 43 у розрізі моделей автомобілів.Для автомобілів, що не ввійшли в
додатки А і Б до Норм № 43, визначають тимчасові індивідуальні лінійні норми витрати палива (див. консультацію, наведену на с. 21 цього номера), що використовують при списанні палива.Фактичне споживання палива, що перевищує встановлені нормативи, вважається споживанням понад установлені норми, тобто перевитратою.
Зауважимо, що при правильній експлуатації транспортного засобу, утриманні автомобілів у належному технічному стані, використанні палива та мастильних матеріалів, які відповідають рекомендаціям заводу-виробника, дотриманні Правил дорожнього руху фактичне споживання палива не повинне перевищувати встановлені нормативи. Але що ж робити, коли при експлуатації транспортного засобу має місце перевитрата палива? Порядок дій у такому випадку описано в
листі, що коментується.Перш за все зауважимо, що справжні причини перевитрати палива має бути встановлено комісією (спеціально створеною за наказом керівника чи комісією зі списання ТМЦ, що постійно діє в установі).
Причинами перевитрати палива можуть бути:
— неправильне застосування коригуючих коефіцієнтів;
— наявна несправність відповідних систем транспортного засобу, що спричинює надлишкову витрату палив;
— утримання автомобіля в неналежному технічному стані;
— нецільове використання палива водієм;
— крадіжки тощо.
Рішення про причини перевитрати палива (за рахунок водіїв, інших працівників або за рахунок третьої сторони, з вини якої виникла перевитрата) приймається керівником установи з урахуванням висновків комісії.
Якщо комісія встановить, що в перевитраті палива винний безпосередньо працівник установи (водій), то така перевитрата вважається нестачею та відшкодовується згідно з
Порядком визначення розміру збитку від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116.Так, якщо осіб, винних у нестачі, виявлено, то сума збитку, що підлягає відшкодуванню винною особою, визначається відповідно до
Порядку № 116 за такою формулою:Рз = ((Бв - А) x Іінф + ПДВ + Азб) x 2
,де
Рз— розмір збитку, грн.;Бв
— балансова вартість на момент установлення факту нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, грн.;А
— амортизаційні відрахування у гривнях (для бюджетних установ — сума нарахованого зносу);Іінф
— загальний індекс інфляції, що розраховується на підставі індексів інфляції, які щомісяця визначаються Мінстатом;ПДВ
— розмір податку на додану вартість, грн.;Азб
— розмір акцизного збору, грн.;2
— підвищуючий коефіцієнт (загальний).Із суми, відшкодованої водієм, у першу чергу відшкодовуються збитки установи, а решту суми має бути перераховано в дохід Держбюджету України.
Приклад
. Комісією зі списання ПММ установлено нестачу бензину AU95 у розмірі 5 л за ціною 5,00 грн. за 1 л. Особою, винною в нестачі ПММ, є водій.Розрахуємо суму збитку від нестачі бензину, яку повинен відшкодувати водій (індекс інфляції умовний):
Р = (25,00
x 1,02 + 25,00 x 20 %) x 2 = 61,00 грн.Крім того, у
листі, що коментується, зазначено: у Положенні про преміювання працівників може бути встановлено такий вид премії, як премія за економію паливно-енергетичних ресурсів. Установлення такої премії в бюджетних установах також можливе. Це не суперечить чинним нормативним актам, що регулюють питання оплати праці працівників бюджетної сфери, до того ж в умовах економії бюджетних коштів спричинить більшу відповідальність водіїв за використання палива. У Положенні про преміювання може бути визначено порядок заохочення водіїв за економію паливно-енергетичних ресурсів та порядок стягнення за їх перевитрату.Зауважимо, що така премія може виплачуватися за рішенням керівника установи в межах фонду преміювання та за рахунок економії фонду оплати праці.
