Теми статей
Обрати теми

Закон про держбюджет-2009: головні новини

Редакція ББ
Стаття

ЗАКОН ПРО ДЕРЖБЮДЖЕТ-2009: ГОЛОВНІ НОВИНИ

 

З 1 січня діє головний закон країни — Закон про держбюджет-2009.

Традиційно закони про держбюджет регулюють основні напрями діяльності бюджетних установ та організацій — учасників бюджетного процесу. Одні норми, передбачені цими законами, залишаються незмінними із року в рік, а інші встановлюють нові правила суб’єктам бюджетного процесу. Що ж приготував для бюджетників Закон про держбюджет на поточний рік?

Світлана ЗАМАЗІЙ, головний редактор

 

Стисла характеристика

Закон про держбюджет-2009

було прийнято парламентом 26.12.2008 р., підписано Президентом — 29.12.2008 р., офіційно оприлюднено — 30.12.2008 р. (газета «Урядовий кур’єр», 2008, № 246). Як і належить, документ набрав чинності 01.01.2009 р.

На відміну від попередників,

Закон про держбюджет-2009 нічим особливим не відрізняється, адже ним не коригуються закони про оподаткування, не змінюються ставки страхових внесків* тощо. Навіть розділ «Прикінцеві положення», де часто застерігається сама «сіль» багатьох законодавчих новацій, містить усього три маленькі пункти, найзначнішим з яких є пункт про дату набрання Законом чинності. Крім того, деякі його норми не є новими, вони просто «перекочували» із Закону про Держбюджет за попередній рік. Перейдемо до головних положень Закону про держбюджет-2009.

* Як відомо, це прерогатива окремих законів, проекти яких уже підготовлено і чекають свого часу. Наприклад, уже підписано Президентом Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення» від 25.12.2008 р. № 799-VI, яким змінено розміри ставок внесків до фондів соціального страхування. Цей Закон набув чинності 13.01.2009 р.

 

Власні надходження

Із року в рік у законах про держбюджети записують те саме правило — не всі кошти, що належать до власних надходжень, залишаються у розпорядженні бюджетних установ. Такими, зокрема, є кошти, отримані бюджетними установами за здані у вигляді брухту та відходів чорні, кольорові, дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння (згідно з

п. 2 постанови № 659 вони належать до четвертої підгрупи першої групи власних надходжень).

Відповідно до

п. 18 ст. 2, п. 11 ст. 35 Закону про держбюджет-2009 80 % коштів, отриманих за брухт та відходи золота, платини, металів платинової групи, дорогоцінне каміння , а також 50 % коштів, отриманих за брухт та відходи срібла, належать до доходів загального фонду держбюджету України (місцевих бюджетів). Фактично власними в цьому випадку є відповідно 20 і 50 % зазначених коштів, останні підлягають перерахуванню до доходу загального фонду бюджету.

Як і у 2008 році, особливе правило в частині розподілу між бюджетами передбачено відносно плати за оренду майна, що відноситься до третьої підгрупи першої групи власних коштів бюджетних установ. Так,

50 % плати за оренду майна (як рухомого, так і нерухомого), що належить бюджетним установам та утримується за рахунок коштів державного бюджету, підлягає зарахуванню до складу загального фонду держбюджету (п. 30 ст. 2 Закону про держбюджет-2009). Решта 50 % орендної плати зараховуються до складу доходів спеціального фонду (п. 15 ст. 6 Закону про держбюджет-2009) і можуть витрачатися бюджетною установою — орендодавцем відповідно до кошторису. Винятком із цього правила є плата за оренду військового майна та майна Національної академії наук України і галузевих академій наук, яка повністю зараховується до доходу спеціального фонду їх кошторису.

Такий порядок розподілу орендної плати діє щодо бюджетних установ, що утримуються

за рахунок коштів державного бюджету. Рішення про розподіл орендної плати, отриманої за здане в оренду майно бюджетних установ, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів, приймає місцева влада.

Решта власних надходжень

(у тому числі наукових установ Національної академії наук України та галузевих академій наук), перелік яких затверджено постановою № 659, у повному обсязі належать бюджетним установам. При цьому вони зараховуються до доходу спецфонду кошторису та витрачаються згідно з установленими напрямами використання.

Згідно з

п. 16 ст. 34 Закону про держбюджет-2009 кошти, що належать до власних надходжень бюджетних установ, насамперед спрямовуються на заходи, пов’язані з організацією надання послуг, реалізацією продукції і виконанням робіт бюджетними установами, та на інші заходи щодо утримання цих установ згідно із законодавством. Однак, крім цієї норми, необхідно враховувати і положення пп. 23 і 49 Порядку складання, розгляду, затвердження і основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228, відповідно до яких кошти спецфонду бюджетні установи використовують:

1) згідно з напрямами використання;

2) на погашення заборгованості установи за бюджетними зобов’язаннями за спеціальним та загальним фондами бюджету;

3) на проведення заходів, пов’язаних з виконанням основних функцій установи, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду.

Якщо

обсяги власних надходжень бюджетних установ перевищать видатки, затверджені в кошторисі (наприклад, протягом року з’являться нові орендарі, надійдуть кошти від незапланованої реалізації матеріальних цінностей тощо), то згідно зі ст. 66 Закону про держбюджет-2009 такі кошти має бути спрямовано на:

— погашення заборгованості з оплати праці з нарахуваннями, а також виплати стипендій;

— оплату комунальних послуг та енергоносіїв.

Якщо ж такої заборгованості немає, то кошти, що належать до власних надходжень та надійшли понад затверджену суму, спрямовуються на видатки так:

— 50 % на заходи, що здійснюються за рахунок відповідних надходжень;

— 50 % на заходи, що необхідні для виконання основних функцій установи, але не забезпечені коштами загального фонду бюджету за відповідною бюджетною програмою (функцією).

При цьому розпорядник бюджетних коштів повинен

відкоригувати обсяги взятих бюджетних зобов’язань за загальним фондом для проведення видатків за цими зобов’язаннями зі спеціального фонду бюджету. Таке коригування зобов’язань проводиться шляхом внесення змін до кошторису.

Аналогічний порядок використання коштів спецфонду діяв і у 2008 році.

 

Перерозподіл видатків

Перерозподілу видатків за бюджетними програмами присвячено

ст. 26 Закону про держбюджет-2009. Норми цієї статті стосуються окремих випадків, коли після затвердження бюджетних призначень виникає необхідність у перерозподілі видатків за бюджетною програмою в розрізі КЕКВ. Такий перерозподіл у виняткових випадках здійснює Мінфін за обґрунтованим поданням головного розпорядника коштів держбюджету в межах загального обсягу бюджетних призначень окремо за загальним та спеціальним фондами.

Перерозподіляти бюджетні призначення за бюджетними програмами в межах загального обсягу головного розпорядника коштів держбюджету, а також збільшувати видатки розвитку за рахунок зменшення видатків споживання (за загальним та спеціальним фондами окремо) можна тільки після узгодження з Комітетом Верховної Ради з питань бюджету.

Заборонено збільшувати бюджетні призначення за загальним та спеціальним фондами на:

1)

оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків (за кодом 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ», у тому числі за кодами 1111 «Заробітна плата», 1112 «Грошове утримання військовослужбовців»).

Тут слід звернути увагу на те, що

ст. 64 Закону про держбюджет-2009 зобов’язує керівників бюджетних установ утримувати чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснювати фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, тільки в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого кошторисом або планом використання бюджетних коштів;

2)

видатки за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади, за рахунок зменшення інших видатків.

Крім того,

ст. 27 Закону про держбюджет-2009 передбачено перелік захищених статей видатків, тобто таких, які не можна змінювати в бік зменшення. До них, зокрема, належать видатки на:

— оплату праці працівників бюджетних установ (код 1110);

— нарахування на заробітну плату (код 1120);

— придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів (код 1132);

— забезпечення продуктами харчування (код 1133);

— оплату комунальних послуг та енергоносіїв (код 1160);

— трансферти населенню (код 1340).

 

Розрахунки за комунальні послуги та енергоносії

Особливу увагу слід приділити такому питанню, як розрахунки за комунальні послуги та енергоносії.

Щороку закон про держбюджет зобов’язує розпорядників бюджетних коштів при укладенні договорів передбачати зменшення обсягу споживання енергоносіїв. Цей рік також не став винятком. Однак якщо минулого року економити потрібно було в межах 10 %, то цього року

ст. 26 Закону про держбюджет-2009 зобов’язує забезпечити укладення договорів за кожним видом енергоносіїв у межах обґрунтованих лімітів споживання. При цьому такі ліміти має бути встановлено відповідним головним розпорядником бюджетних коштів з урахуванням зменшення обсягів споживання енергоносіїв як мінімум на 20 %.

Розпорядники бюджетних коштів повинні забезпечити

в повному обсязі проведення розрахунків, не допускаючи будь-якої простроченої заборгованості, за спожиті:

— електричну енергію (код 1163);

— теплову енергію (код 1161);

— водопостачання, водовідведення (код 1162);

— природний газ (код 1164);

— послуги зв’язку (код 1138).

Якщо все ж таки в розпорядників бюджетних коштів виникне прострочена кредиторська заборгованість з оплати комунальних послуг та енергоносіїв (код 1160), Держказначейство повинне буде здійснювати платежі загального фонду за видатками (крім статей видатків, визнаних захищеними згідно зі

ст. 27 Закону про держбюджет-2009) таких розпорядників тільки після погашення цієї заборгованості.

Відповідно до

ст. 44 Закону про держбюджет-2009 місцеві органи влади при затвердженні відповідних бюджетів також повинні забезпечити в повному обсязі потребу в асигнуваннях на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених законодавством умов оплати праці та розміру мінімальної зарплати, проведення розрахунків за електроенергію, теплоенергію, водопостачання і водовідведення, природний газ та послуги зв’язку, що споживаються бюджетними установами, які утримуються за рахунок місцевих бюджетів, не допускаючи будь-якої простроченої заборгованості із таких видатків. Крім того, вони повинні встановити ліміти споживання енергоносіїв у фізичних обсягах по кожній бюджетній установі виходячи з обсягів призначень, затверджених головним розпорядникам у рішеннях про відповідні бюджети на 2009 рік.

 

Бюджетні зобов’язання

Вимоги до взяття зобов’язань бюджетних установ містяться у

ст. 61 Закону про держбюджет-2009. Ця стаття повторює деякі норми БКУ. Крім того, слід ураховувати, що наказом Держказначейства від 09.08.2004 р. № 136 було затверджено Порядок обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, в якому також викладено вимоги до взяття бюджетних зобов’язань.

Звернемо увагу на основні моменти, що випливають зі

ст. 61 Закону про держбюджет-2009.

По-перше, брати бюджетні зобов’язання та здійснювати відповідні видатки

за загальним фондом бюджету можна:

— тільки в межах

бюджетних асигнувань, установлених кошторисами;

— ураховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років, узятих на облік в органах Держказначейства;

— у разі їх відповідності бюджетним паспортам.

Зобов’язання

за спеціальним фондом можна брати виключно в межах фактичних надходжень до спеціального фонду.

Зобов’язання, узяті без відповідних бюджетних асигнувань, не вважаються бюджетними і не підлягають оплаті

(ст. 51 БКУ). Узяття таких зобов’язань є бюджетним правопорушенням.

Інакше кажучи, бюджетна установа не має права укладати договори на придбання товарів (робіт, послуг), відповідно до яких необхідно здійснити платежі на суму більшу, ніж затверджена в кошторисі на ці цілі, або якщо такі видатки взагалі не заплановано на поточний бюджетний рік.

По-друге, здійснювати видатки, пов’язані з утриманням бюджетних установ, можна тільки

за відсутності простроченої заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), стипендій, а також за спожиті енергоносії та комунальні послуги. А ось видатки за захищеними статтями видатків можна здійснювати навіть за наявності заборгованості за зазначеними статтями. У зв’язку з цим важливо якомога точніше розрахувати та запланувати в першу чергу кошти на оплату праці, за енергоносії та комунальні послуги, а потім уже решту видатків.

Виняток

становлять зобов’язання з виплати субсидій, допомог, пільг з оплати за спожиті житлово-комунальні послуги та компенсацій з бюджету певним категоріям громадян. Такі зобов’язання враховуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. По суті, такі зобов’язання можна віднести до трансфертів населенню, що належать до захищених статей видатків, які обов’язково має бути нараховано, навіть якщо на сьогодні кошти на такі цілі відсутні.

 

Оренда державного і комунального майна

Згідно з

п. 38 ст. 2 Закону про держбюджет-2009 у 2009 році надходження від плати за оренду цілісних майнових комплексів та іншого державного майна (крім надходжень від плати за оренду майна, що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок коштів держбюджету) повністю зараховуються до складу доходів загального фонду держбюджету. Аналогічний порядок зарахування таких коштів діяв і минулого року.

Як і у 2008 році, передача в оренду державного та комунального майна повинна здійснюватися виключно

на конкурсних засадах.

Особливості орендних відносин у 2009 році регулює

ст. 73 Закону про держбюджет-2009. Згідно з цією статтею, як і минулого року, конкурс на право оренди не проводиться, якщо державне і комунальне майно передається в оренду:

— бюджетним установам;

— музеям, підприємствам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтва (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам під творчі майстерні);

— громадським організаціям ветеранів, інвалідів, центрам професійної, соціальної реабілітації інвалідів та центрам ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, а також підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів, яким визначена доцільність надання державної допомоги відповідно до законодавства;

— Пенсійному фонду України та його органам, державним видавництвам та підприємствам книгорозповсюдження.

У цьому році цей перелік поповнився. Конкурс також не проводиться при здачі в оренду майна:

— вітчизняним видавництвам та підприємствам книгорозповсюдження книжкової продукції, що забезпечують підготовку, випуск та (чи) розповсюдження не менш як 50 % книжкової продукції українською мовою (крім видань рекламного та еротичного характеру);

— релігійним організаціям для забезпечення проведення богослужінь, релігійних обрядів та церемоній.

Нагадаємо: за необхідності проведення конкурсу на право оренди майна, що перебуває в державній власності, необхідно керуватися вимогами

Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого наказом Фонду держмайна України від 13.10.2004 р. № 2149. Передача в оренду майна, що належить АР Крим, здійснюється відповідно до порядку, визначеного Верховною Радою АР Крим, а передача в оренду майна, що перебуває в комунальній власності, регулюється відповідними документами, прийнятими органами місцевого самоврядування.

Також

ст. 73 Закону про держбюджет-2009 передбачено, що при визначенні орендних ставок за комунальне майно в містах обласного значення, містах Києві і Севастополі орендні ставки за державне майно, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, є індикативними та застосовуються як стартові при проведенні конкурсу. Нагадаємо: у 2007 році Кабмін у розпорядженні від 23.05.2007 р. № 301-р рекомендував органам місцевого самоврядування під час визначення розміру орендної плати за комунальне майно керуватися Методикою розрахунку та порядком використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою КМУ від 04.10.95 р. № 786. Отже, при визначенні стартової орендної плати як щодо державного, так і щодо комунального майна, необхідно використовувати зазначену Методику.

Новиною цього року є те, що

для орендаря, який належним чином виконував свої обов’язки, законодавець установив нову пільгу. Зокрема, після закінчення строку дії договору оренди він може взяти участь у конкурсі на отримання права оренди майна. Орендодавець при визначенні переможця конкурсу за інших рівних умов повинен надати перевагу пропозиціям саме цього орендаря. Це виражається в тому, що орендодавець повинен застосувати знижку з розміру орендної плати, запропонованої орендарем, шляхом застосування преференційної поправки. Її розмір встановлюється Кабміном і не може бути менше 0,8.

 

Тендери

Як і раніше, у 2009 році до доходу загального фонду держбюджету (бюджету АР Крим або місцевих бюджетів) повинні перераховуватися

кошти, які надходять від надання учасниками торгів забезпечення їх тендерної пропозиції та які не підлягають поверненню учасникам торгів (п. 36 ст. 2, п. 9 ст. 35 Закону про держбюджет-2009). До якого бюджету здійснюється перерахування коштів залежить від того, з якого бюджету проводилося фінансування закупівлі. Наприклад, якщо установа, що здійснює закупівлю, фінансується з державного бюджету, то й кошти підлягають перерахуванню до державного бюджету.

Випадки, коли сума тендерного забезпечення не повертається замовником учаснику торгів, визначено в

п. 44 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2008 р. № 921. До них належать:

— відкликання або зміна тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання;

— непідписання переможцем торгів договору про закупівлю;

— ненадання переможцем торгів необхідних гарантій щодо виконання договору про закупівлю після акцепту його тендерної пропозиції, якщо надання таких гарантій передбачено тендерною документацією.

Також до доходу загального фонду держбюджету (бюджету АР Крим чи місцевих бюджетів) підлягають перерахуванню

кошти, які надійдуть від переможця торгів під час укладення договору про закупівлю як забезпечення його виконання і які не підлягають поверненню переможцю торгів (п. 37 ст. 2, п. 10 ст. 35 Закону про держбюджет-2009).

Як і минулого року, Міністерству оборони України для забезпечення безперервності процесу харчування особового складу Збройних Сил України дозволено в цьому році укладати

з суб’єктами господарювання — переможцями процедур закупівлі у 2007 — 2008 роках додаткові договори про продовження дії договорів про закупівлю послуг з харчування в межах відповідних бюджетних призначень (ст. 75 Закону про держбюджет-2009). Це означає, що Міноборони може здійснювати закупівлі послуг з харчування у переможців торгів минулих років без проведення відповідних тендерних процедур.

 

Нецільове використання бюджетних коштів

Згідно зі

ст. 41 Закону про держбюджет-2009 нецільовим використанням бюджетних коштів є витрачання коштів з відповідного місцевого бюджету, які відповідно до БКУ повинні проводитися з іншого бюджету. Такі кошти в безперечному порядку вилучаються з відповідного місцевого бюджету до державного бюджету органами Держказначейства. Вилучення коштів здійснюється в порядку, установленому Кабміном, у тому числі й за рахунок зменшення трансфертів відповідному місцевому бюджету на відповідну суму.

Зауважимо, що ця норма не є новою.

Стаття 119 БКУ ширше визначає поняття «нецільове використання бюджетних коштів». Так, нецільовим використанням бюджетних коштів є їх використання на цілі, які не відповідають бюджетним призначенням, установленим законом про Держбюджет України або рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням або кошторису.

Статтею 67 Закону про держбюджет-2009

також визначено наслідки нецільового використання бюджетних коштів у поточному або минулих роках. У таких випадках розпорядникам бюджетних коштів зменшуються асигнування на суму коштів, використаних не за цільовим призначенням, а одержувачі бюджетних коштів зобов’язані повернути такі суми до доходу відповідних бюджетів. Подібну норму містить і ст. 119 БКУ.

Додамо, що посадові особи, винні в нецільовому використанні бюджетних коштів, притягуються до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно із законодавством.

 

Земельні відносини

Для бюджетних установ, що здають нерухоме майно в оренду, актуальним є питання сплати

податку на землю. У зв’язку з цим зауважимо, що ставки податку на землю порівняно з минулим роком не змінилися.

Відповідно до

ст. 63 Закону про держбюджет-2009 для населених пунктів, грошову оцінку земель в яких не проведено, ставки податку, установлені ч. 2 ст. 7 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.92 р. № 2535-XII, слід збільшити, як і в попередні роки, у 3,1 раза. Для сільгоспугідь та земель населених пунктів, грошову оцінку яких проведено та уточнено на 1 січня 2009 року, застосовуються ставки земельного податку, установлені ст. 6 і ч. 1 ст. 7 Закону про плату за землю.

 

Сплата податків при зміні юридичної адреси

У 2009 році продовжує діяти норма, згідно з якою в разі зміни платником податків юридичної адреси (зі зміною адміністративно-територіальної одиниці) сплата податків, зборів (обов’язкових платежів) здійснюється ним за попереднім місцем державної реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (

ст. 36 Закону про держбюджет-2009).
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі