БУДІВНИЦТВО ГАЗОПРОВОДУ
Тетяна РЯБУХА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
У нашому селі проводиться будівництво газопроводу за кошти державного та обласного бюджетів, а також із залученням коштів населення та підприємців. Проект по будівництву газопроводу виготовлений, пройшов погодження з усіма службами та державну експертизу. Проектно-кошторисна документація була затверджена на засіданні сесії сільської ради, а з переможцем тендеру був укладений договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт. Під час будівництва генпідрядник скоротив протяжність газопроводу, тобто роботи провів усупереч проектно-кошторисній документації за власним рішенням. У зв’язку з цим у нас виникла низка запитань.
Коли необхідно затвердити проектно-кошторисну документацію: до чи після проведення тендеру та отримання державного експертного висновку на будівництво? Що входить у проектно-кошторисну документацію і хто має право її складати? Хто повинен вносити зміни до проектно-кошторисної документації і як такі зміни узгоджуються? Чи повинні зміни до проектно-кошторисної документації проходити державну експертизу? Чи необхідно отримувати погодження спецслужб (санепідстанції, МНС тощо) на внесення змін до проекту? Чи необхідно вносити зміни до кошторису доходів і видатків установи при внесенні змін до проектно-кошторисної документації? Чи необхідно сільській раді затверджувати зміни до проектно-кошторисної документації на сесії сільської ради? Скільки примірників проектно-кошторисної документації повинно бути складено і кому ці примірники повинні надаватися? Коли генпідрядник повинен здати об’єкт? Який існує перелік технічної документації на будівельно-монтажні роботи, пов’язані з будівництвом газопроводу?
(Харківська обл.)
Основні вимоги щодо складання та затвердження проектно-кошторисної документації
Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до
ст. 11 Закону України «Про планування і забудову території» від 20.04.2000 р. № 1699-III у межах своїх повноважень вирішують питання планування, забудови та іншого використання територій згідно зі схемою планування територій відповідних адміністративно-територіальних одиниць.Першим етапом будівництва є розроблення проектно-кошторисної документації.
Проектна документація
— це текстові та графічні матеріали, затверджені в установленому порядку, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, а також кошториси об’єкта будівництва.Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації на нове будівництво встановлено
наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури «Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» (ДБН А.2.2-3-2004) від 20.01.2004 р. № 8 (далі — наказ № 8).Розглянемо основні вимоги щодо складання та затвердження проектно-кошторисної документації, визначені
наказом № 8.Право на розроблення
проектної документації або її окремих розділів надається юридичним та фізичним особам — суб’єктам господарської діяльності незалежно від форм власності (далі — проектувальник), які мають ліцензію на цей вид діяльності згідно із законодавством (п. 1.1 наказу № 8).Відповідно до
п. 2.1 наказу № 8 проектні та вишукувальні роботи виконуються на підставі договорів (контрактів), укладених між замовниками і проектувальниками. Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань на нових земельних ділянках.Місця розташування об’єктів
визначаються місцевими органами містобудування та архітектури на підставі дозволу на будівництво виконавчих органів місцевого самоврядування, а також затверджених чинних містобудівних документів.Згідно з
п. 2.2 наказу № 8 проектування об’єктів здійснюється з дотриманням законодавства України на підставі вихідних даних. Вихідні дані для виконання проектних робіт замовник зобов’язаний надати до початку виконання проектно-вишукувальних робіт.До складу
вихідних даних належать:— архітектурно-планувальне завдання;
— технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта;
— завдання на проектування згідно з
додатком Д до наказу № 8;— інші вихідні дані згідно з
додатком Г до наказу № 8 .
Склад проектно-кошторисної документації
До проектно-кошторисної документації
можуть входити :— ескізний проект (ЕП);
— техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), техніко-економічний розрахунок (ТЕР);
— проект (П);
— робочий проект (РП);
— робоча документація (РД).
Ескізний проект
розробляється для принципового визначення вимог до містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних та функціональних рішень об’єкта, підтвердження можливості створення об’єкта цивільного призначення.У складі ЕП для обґрунтування прийнятих рішень за завданням замовника можуть додатково виконуватися інженерно-технічні розробки, схеми інженерного забезпечення об’єкта, розрахунки кошторисної вартості та обґрунтування ефективності інвестицій, у разі проектування об’єкта у кварталі існуючої забудови — містобудівне обґрунтування розміщення об’єкта.
Матеріали ЕП передаються замовнику
в чотирьох примірниках.Техніко-економічне обґрунтування
розробляється для об’єктів виробничого призначення, які потребують детального обґрунтування відповідних рішень та визначення варіантів і доцільності будівництва об’єкта. Техніко-економічний розрахунок застосовується для технічно нескладних об’єктів виробничого призначення.Матеріали ТЕО (ТЕР) передаються замовнику
в чотирьох примірниках.Проект
розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об’єкта, кошторисної вартості будівництва і техніко-економічних показників.Матеріали проекту в повному обсязі передаються замовнику генеральним проектувальником
у чотирьох примірниках, субпідрядним проектувальником — генеральному проектувальнику в п’яти примірниках, а матеріали вишукувань відповідно в одному і двох примірниках.Робочий проект
розробляється для визначення конкретних містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об’єкта, кошторисної вартості будівництва, техніко-економічних показників і виконання будівельно-монтажних робіт (робочі креслення). РП застосовується для технічно нескладних об’єктів, а також об’єктів з використанням проектів масового застосування.РП складається з двох частин — затверджувальної та робочих креслень. Затверджувальна частина підлягає погодженню, експертизі та затвердженню, а робочі креслення розробляються для будівництва об’єкта.
Затверджувальна частина РП та робочі креслення передаються замовнику
в чотирьох примірниках.Робоча документація
розробляється для виконання будівельно-монтажних робіт.При проектуванні об’єктів з особливо складними конструкціями і методами проведення робіт у складі робочої документації розробляють робочі креслення на спеціальні допоміжні споруди, прибудови та установки за додатковим завданням замовника, який їх оплачує.
Робочі креслення, кошторисна документація, специфікації обладнання, виробів і матеріалів, креслення металевих конструкцій, трубопроводів, повітроводів, а також проектна документація на будівництво об’єктів передаються замовникові
в чотирьох примірниках.Робочі креслення проекту масового або повторного застосування, за яким на одному майданчику повинне здійснюватися будівництво декількох однакових будинків або споруд, передаються
в чотирьох примірниках лише для одного з цих об’єктів, а для інших — по два примірники. Документація на частину, що змінюється, передається замовнику в повному обсязі на кожен будинок чи споруду.Субпідрядний проектувальник повинен передавати генеральному проектувальнику робочу документацію
на один примірник більше встановленого вище числа примірників.На прохання замовника або підрядника проектувальник
за окрему оплату передає додаткову кількість примірників робочої документації понад установлену наказом № 8.Відповідно до
п. 9.1 наказу № 8 ЕП, ТЕО, ТЕР, П, РП (затверджувальна частина) погоджуються з місцевими органами містобудування та архітектури відповідно до місцевих правил забудови відносно архітектурно-планувальних рішень, розміщення, раціонального використання наміченої для відведення території, відповідності передбачених рішень вимогам архітектурно-планувального завдання, містобудівній документації.Слід звернути увагу на те, що згідно з
п. 9.9 наказу № 8 проектна документація на всіх стадіях не підлягає погодженню з підрядником, якщо це не передбачено завданням на проектування.
Комплексна державна експертиза
ЕП, ТЕР, П, РП (затверджувальна частина) до їх затвердження
підлягають обов’язковій комплексній державній експертизі згідно із законодавством незалежно від джерел фінансування будівництва (п. 9.12 наказу № 8).Комплексна державна експертиза проводиться регіональними відділеннями ДП «Укрдержбудекспертиза» як відповідальним виконавцем, із залученням представників органів державного нагляду з питань санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, екології, пожежної безпеки, охорони праці та енергозбереження. По об’єктах, які становлять ядерну та радіаційну небезпеку, крім зазначених видів експертизи, проводиться державна експертиза ядерної та радіаційної безпеки.
Окремі проекти будівництва залежно від їх змісту та обсягу згідно із законодавством
можуть не підлягати комплексній державній експертизі. Перелік об’єктів, затвердження проектів яких не потребує висновку комплексної державної експертизи, визначається Держбудом України.Так, відповідно до
п.п. 11 п. 3 Переліку об’єктів, для затвердження проектів будівництва яких комплексний висновок державної експертизи не є обов’язковим, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 08.04.2009 р. № 145* (далі — Перелік), для улаштування вуличних газопроводів низького та середнього тиску комплексний висновок державної експертизи не є обов’язковим.* Перелік набрав чинності 22.06.2009 р. Раніше такий Перелік був затверджений постановою КМУ від 31.10.2007 р. № 1269 і не містив робіт з улаштування вуличних газопроводів.
Але при цьому слід звернути увагу, що згідно з
п. 2 наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 08.04.2009 р. № 145 по проектах будівництва об’єктів, наведених у Переліку обов’язковим є виконання відповідно до законодавства державної екологічної експертизи, державної експертизи з питань санітарного та епідемічного благополуччя населення, охорони праці, енергозбереження та енергоефективності, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки.У зв’язку з цим виникає запитання: яка ж експертиза тоді не є обов’язковою для таких об’єктів?
По об’єктах, для затвердження проектів будівництва яких комплексний висновок державної експертизи не є обов’язковим, може здійснюватися державна експертиза
за окремими напрямками виходячи з призначення об’єкта будівництва та законодавства (з питань охорони праці, санітарного та епідемічного благополуччя населення, охорони навколишнього природного середовища, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки).Для визначення необхідності окремих напрямів державної експертизи саме вашого проекту необхідно звернутися до регіонального представництва ДП «Укрдержбудекспертиза», спеціалісти якого, ознайомившись з документацією по вашому проекту, приймуть рішення щодо обов’язковості проведення державної комплексної експертизи.
Унесення змін до проектно-кошторисної документації
Зміни проектної документації виконуються проектувальниками на договірній основі із замовником (
п. 2.12 наказу № 8).Згідно з
п. 9.15 наказу № 8 зміни до ЕП, ТЕО, ТЕР, П, РП, РД вносяться відповідно до висновку державної експертизи, рішень містобудівної ради або органів містобудування та архітектури щодо зміни архітектурних рішень тільки в разі порушень нормативних актів та вимог архітектурно-планувального завдання на проектування.У зв’язку з тим, що висновок державної експертизи здійснюється із залученням представників вищезазначених служб, то й при внесенні змін до проектно-кошторисної документації залучення таких служб
є обов’зковим.Ураховуючи зазначене, можна зробити висновок, що вносити зміни до проектно-кошторисної документації лише за рішенням підрядника
неможливо.Згідно зі
ст. 877 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — ЦКУ) підрядник зобов’язаний здійснювати будівництво та пов’язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.Підрядник зобов’язаний виконати всі
роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.Тобто
підрядник при виконанні робіт зобов’язаний чітко додержуватись вимог, визначених у проектно-кошторисній документації.Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв’язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису,
зобов’язаний повідомити про це замовника.У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов’язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.
Якщо підрядник не виконав зазначеного обов’язку, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків,
якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв’язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об’єкта будівництва.Згідно зі
ст. 878 ЦКУ замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують 10 % визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором.Слід звернути особливу увагу на
п. 50 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 р. № 668 (далі — Загальні умови № 668), яким визначено, що умовами договору необхідно передбачити таке: у разі коли забезпечення робіт (будівництва об’єкта) проектною документацією здійснюється замовником, підрядник зобов’язаний до початку виконання робіт перевірити її комплектність та відповідність установленим вимогам. У разі виявлення невідповідності проектної документації установленим вимогам підрядник протягом визначеного договором підряду строку повідомляє про це замовника.Якщо ж унесення змін до проектно-кошторисної документації було обґрунтовано належним чином і такі зміни були внесені відповідно до вимог чинного законодавства, то у випадку зміни вартості проекту обов’язково необхідно внести зміни до кошторису. Також при зміні вартості проекту необхідно змінити рішення місцевої ради, яким було затверджено проект за попередньою вартістю.
Нагадаємо, що зміни до кошторису повинні вноситися відповідно до
Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228.
Проведення тендерних торгів
Що стосується питання проведення тендерних торгів зазначимо таке.
Насамперед необхідно провести тендер на закупівлю послуг з проведення проектних робіт у випадку якщо сума витрат по виготовленню проектно-кошторисної документації підпадає під дію
Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2008 р. № 921.Проведення тендеру на безпосереднє виконання будівельних робіт можливо лише після визначення очікуваної вартості робіт, яка може бути визначена
лише після виготовлення проектно-кошторисної документації. Тому проведення тендеру до виготовлення проектно-кошторисної документації неможливе.Як уже зазначалося, отримання державного експертного висновку на будівництво є невід’ємною частиною виготовлення проектно-кошторисної документації, тому проведення тендеру раніш, ніж отримано такий висновок, також
неможливо (у випадку якщо експертний висновок обов’язковий для вашого проекту).За результатами проведення тендерних торгів з переможцем укладається договір будівельного підряду.
Строки виконання будівельних робіт
Основні вимоги до договору будівельного підряду визначені
параграфом 3 ЦКУ.Відповідно до
ст. 875 ЦКУ за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати в установлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.Строки здавання генпідрядником робіт
повинні бути чітко обумовлені договором .Під час складання договорів будівельного підряду слід керуватися
наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Примірного договору підряду в капітальному будівництві» від 27.10.2005 р. № 3 та Загальними умовами № 668 .Строки початку та закінчення робіт (будівництва об’єкта) відповідно до
п. 5 Загальних умов № 668 є істотними умовами договору.Згідно з
п. 17 Загальних умов № 668 строки виконання робіт (будівництва об’єкта) встановлюються договором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення. Невід’ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду.Відповідно до
п. 19 Загальних умов № 668 строки виконання робіт (будівництва об’єкта) можуть бути змінені з унесенням відповідних змін до договору підряду в разі:— виникнення обставин непереборної сили;
— невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов’язань (порушення умов фінансування, несвоєчасне надання будівельного майданчика (фронту робіт), проектної документації, ресурсів тощо);
—
унесення змін до проектної документації;— дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від підрядника обставинами;
— виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт (будівництва об’єкта).
Крім того, обов’язково в договорі
необхідно обумовити відповідальність сторін за порушення умов договору підряду та порядок врегулювання спорів, якщо такі виникають, наприклад, при несвоєчасному здаванні робіт генпідрядником.
Технічна документація на газопровід
Щодо питання технічної документації на газопровід зазначимо таке.
Відповідно до
п. 2.6 Правил обстежень, оцінки технічного стану, паспортизації та проведення планово-запобіжних ремонтів газопроводів і споруд на них, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.98 р. № 124 , до технічної документації на газопровід належать:— робочі креслення на будівництво газопроводу;
— виконавча документація на закінчений будівництвом газопровід згідно з
п. 3 додатка 8 до БНтП 3.05.02-88 «Газопостачання», а також акт про прийняття закінченого будівництвом об’єкта (додаток 9 до БНтП 3.05.02-88);— технічна документація на цей газопровід із записами в паспорті про проведені ремонти за період його експлуатації, акти про корозійний стан, акти комплексного приладового обстеження і шурфового огляду, стану електрохімічного захисту та інші документи, які характеризують технічний стан газопроводу.
Але слід зазначити, що на території України
Будівельні норми та правила «Газопостачання» (3.05.02-88), затверджені постановою Державного будівельного комітету СРСР від 17.03.88 р. № 39 (БНтП 3.05.02-88), не застосовуються. Основним нормативним документом, який регламентує будівництво систем газопостачання, є Державні будівельні норми України. Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Газопостачання ДБН В.2.5-20-2001, затверджені наказом Держбуду України від 23.04.2001 р. № 101.Тому при визначенні виконавчої документації слід користуватися саме цим нормативним документом, згідно з
додатком Щ до якого до виконавчої документації належать:— сертифікати, паспорти або інші документи заводів-виготовлювачів (або їх завірені копії), які засвідчують якість труб, з’єднувальних деталей, зварювальних та ізоляційних матеріалів;
— технічні паспорти заводів-виготовлювачів (ЦЗЗ, ЦЗМ) або їхні копії на обладнання, вузли, з’єднувальні деталі, ізоляційні покриття, ізолюючі фланці, арматуру діаметром понад 100 мм, а також інші документи, що засвідчують якість обладнання (виробів);
— інструкції заводів-виготовлювачів з експлуатації газового обладнання та приладів;
— будівельні паспорти: підземного (надземного) газопроводу, газового вводу; внутрішньодомового (внутрішньоцехового) обладнання, ГРП, резервуарної установки ЗВГ, а також протоколи перевірки зварних стиків сталевого газопроводу радіографічним методом, протоколи механічних випробувань зварних стиків сталевого та поліетиленового газопроводів, протокол перевірки зварних стиків сталевого газопроводу ультразвуковим методом та протокол перевірки якості стиків, виконаних контактним зварюванням та паянням, що оформлені згідно з формами, викладеними в
додатках П, P, C, T, У, Ф, X, Ц, Ш;— акт розбивки та передачі траси (площадки) для підземного газопроводу та резервуарів ЗВГ;
— журнал виробництва робіт (для підземних газопроводів протяжністю понад 100 м та резервуарів ЗВГ) — за вимогою замовника;
— акт приймання передбачених проектом установок електрохімічного захисту (для підземних газопроводів та резервуарів ЗВГ);
— акт приймання газообладнання для проведення комплексного випробування (для підприємств та котелень) відповідно до
додатка Ю;— акт приймання очищеної внутрішньої порожнини сталевих газопроводів, які підлягають відновленню;
— технічні свідоцтва на застосовані в будівництві газопроводів матеріали і вироби закордонного виробництва;
— протокол вхідного контролю всіх конструкцій, виробів та матеріалів, що застосовуються при будівництві;
— протокол перевірки та атестат обладнання, використаного при зварюванні поліетиленових труб;
— копії дозволів Держнаглядохоронпраці України на застосування при будівництві труб, з’єднувальних деталей та арматури закордонного виробництва.
