Теми статей
Обрати теми

ПДВ: відповідаємо на ваші запитання

Редакція ББ
Стаття

ПДВ: ВІДПОВІДАЄМО НА ВАШІ ЗАПИТАННЯ

 

До редакції надходить чимало запитань від бухгалтерів бюджетних установ, що стосуються податку на додану вартість. Ось деякі з них: якщо установа надає платні послуги, чи необхідно реєструватися платником ПДВ та з якого періоду? За якими правилами виписувати податкові накладні? Які суми ПДВ можна включити до податкового кредиту? Як у бухгалтерському обліку відображати суми ПДВ? Відповідям на ці та інші запитання присвячено цю статтю.

Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Для багатьох бюджетних організацій уже стало звичною справою — отримувати доходи від різних платних послуг. Як відомо, для кожної з галузей бюджетної сфери — охорона здоров’я, освіта, культура, наука тощо — Кабінетом Міністрів України затверджено відповідні переліки платних послуг. Докладно це питання висвітлювалося в консультації «Платні послуги — додаткове залучення грошових коштів» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2008, № 12). Крім того, питанням надання платних послуг бюджетними установами ми постійно приділяємо увагу (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 6, с. 15; № 10, с. 19; № 11, с. 12; № 20, с. 24; № 21, с. 14).

Надання платних послуг у випадках, передбачених

Законом про ПДВ, тягне за собою необхідність обкладати їх вартість податком на додану вартість, оскільки за своєю природою такі операції є об’єктом обкладення ПДВ. Далі розглянемо питання, що стосуються обчислення та сплати ПДВ, а також порядку податкового обліку та подання звітності з цього податку бюджетними установами.

 

РЕЄСТРАЦІЯ ПЛАТНИКАМИ ПДВ

 

Коли бюджетна установа повинна реєструватися платником ПДВ?

 

Відповідно до

п.п. 2.3.1 Закону про ПДВ особа підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов’язань третім особам, протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування ПДВ).

Таким чином, бюджетні установи повинні реєструватися платниками ПДВ, якщо:

— вони здійснюють операції з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню;

— сума таких операцій за останні 12 календарних місяців перевищує 300 тис. грн.

Розраховуючи 300-тисячне обмеження, слід мати на увазі, що

Закон про ПДВ розмежовує операції на:

— оподатковувані за ставками 20 і 0 %;

— що не є об’єктом оподаткування (

п. 3.2 ст. 3 Закону про ПДВ);

— звільнені від оподаткування (

ст. 5, 11 Закону про ПДВ).

При цьому операції,

що не є об’єктом обкладення ПДВ згідно з п. 3.2 Закону про ПДВ, при визначенні обсягу оподатковуваних операцій за останні 12 місяців для реєстрації установи платником ПДВ не враховуються .

Зверніть увагу: як стверджує ДПАУ в

листі від 04.04.2007 р. № 3230/6/16-1515-26, при визначенні обсягу оподатковуваних операцій за останні 12 місяців для реєстрації установи платником ПДВ необхідно враховувати як оподатковувані (за ставкою 20 і 0 %), так і звільнені (ст. 5, 11 Закону про ПДВ) від оподаткування операції.

Особи, які підпадають під визначення платника ПДВ, зобов’язані зареєструватися як платники цього податку в податковому органі за місцем їх знаходження. Для цього потрібно подати

не пізніше 20-го календарного дня з моменту досягнення граничного обсягу оподатковуваних операцій у розмірі 300 тис. грн. реєстраційну заяву платника за формою № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення про реєстрацію), до якої додати оригінал платіжного документа про сплату встановленої суми (17 грн.) за Свідоцтво платника ПДВ. Причому таку заяву може бути надіслано на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручено особисто представником установи посадовій особі податкового органу.

Зареєстрованим платникам ПДВ орган державної податкової служби видає Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ

(додаток 2 до Положення про реєстрацію). Таке Свідоцтво податковий орган зобов’язаний видати протягом 10 днів з дати отримання реєстраційної заяви (п. 9.5 Закону про ПДВ).

При цьому першим днем першого податкового періоду платника ПДВ вважається

дата видачі, зазначена у Свідоцтві про реєстрацію платника ПДВ. Починаючи з цієї дати на бюджетну установу покладається обов’язок з обчислення цього податку, сплати його до бюджету, а також з ведення податкового обліку та подання податкової звітності до податкових органів.

Рекомендуємо також ознайомитися зі статтею «ПДВ для бюджетних установ: загальні правила» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2008, № 5, с. 11).

 

ЗАПОВНЕННЯ ПОДАТКОВОЇ НАКЛАДНОЇ ПРИ ПРОДАЖУ НЕПЛАТНИКУ ПДВ

 

Бюджетна установа (платник ПДВ) здає в оренду частину приміщення іншій бюджетній організації, яка не є платником ПДВ. Чи потрібно в цьому випадку виписувати податкову накладну орендарю?

 

Нагадаємо, що про загальні правила заповнення податкових накладних ми писали у статті «Податкова накладна» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2008, № 10, с. 13).

Якщо поставка здійснюється неплатнику ПДВ, то податкова накладна виписується з позначкою «Поставка неплатнику податку»

(п. 8 Порядку № 165).

Крім того, при виписуванні такої податкової накладної необхідно враховувати вимоги

п. 8.1 Порядку № 165, в якому визначено, що в рядках «Індивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» робиться позначка «Х». У цьому випадку обидва примірники податкової накладної залишаються в бюджетної установи — орендодавця.

У ситуації, що розглядається, слід також урахувати норми

п.п. 7.3.5 Закону про ПДВ, в якому визначено, що в разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів датою виникнення податкових зобов’язань є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника ПДВ або дата отримання компенсації в іншому вигляді.

Тому в ситуації, що розглядається, коли орендар — бюджетна організація оплачує послуги з оренди за рахунок бюджетних коштів, в орендодавця — бюджетної установи податкові зобов’язання з ПДВ виникають

на дату надходження орендної плати на його спеціальний реєстраційний рахунок, а не за правилом першої події. І саме на дату отримання грошових коштів бюджетна установа повинна виписати податкову накладну.

 

ЯК НУМЕРУВАТИ ПОДАТКОВІ НАКЛАДНІ

 

Як правильно бюджетній установі — платнику ПДВ нумерувати податкові накладні. Чи можна здійснювати нумерацію наростаючим підсумком з початку року?

 

Відповідно до

п.п. 7.2.1 Закону про ПДВ одним з обов’язкових реквізитів податкової накладної, яка складається в момент виникнення податкових зобов’язань продавця, є її порядковий номер.

Як передбачено

п. 3 Порядку № 165 , порядковий номер податкової накладної повинен відповідати порядковому номеру Реєстру отриманих та виданих податкових накладних. Крім того, з Порядку № 244 випливає, що нумерація податкових накладних починається кожного місяця з першого номера.

Разом із тим працівники податкових органів вважають, що наскрізна нумерація податкових накладних наростаючим підсумком з початку року не є порушенням нормативно-правових актів з питань ПДВ (див. «Вісник податкової служби України», 2005, № 38,

лист ДПА в м. Києві від 04.11.2005 р. № 1009/10/31-106). Отже, бюджетна установа може на свій розсуд використовувати щомісячний або річний (наростаючим підсумком) порядок нумерації податкових накладних. Як показує практика, бухгалтери обнуляють нумерацію податкових накладних на початку року.

При цьому необхідно врахувати, що не завжди вдається домогтися збігу номера податкової накладної з номером у Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних. Таку нумерацію буде порушено вже при виписуванні Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), дані якого також відображаються в Реєстрі.

 

ЗАПОВНЕННЯ ПОДАТКОВОЇ НАКЛАДНОЇ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ОПЕРАЦІЙ, ЩО НЕ Є ОБ’ЄКТОМ ОПОДАТКУВАННЯ

 

Бюджетною установою прийнято рішення про безоплатну передачу об’єкта необоротних активів (автомобіля) іншій бюджетній установі. Автомобіль було передано після отримання дозволу від головного розпорядника бюджетних коштів. Чи потрібно виписувати податкову накладну в цьому випадку, адже така операція не є об’єктом оподаткування?

 

Дійсно, якщо бюджетна установа, яка є платником ПДВ, здійснює безоплатну передачу об’єктів необоротних активів у державну чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або передачу в їх спільну власність за рішеннями КМУ, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, то такі операції згідно з

п.п. 3.2.9 Закону про ПДВ не є об’єктом оподаткування.

І тому відповідь на таке запитання однозначна — ні, на таку операцію податкова накладна не виписується. Адже згідно з

п.п. 7.2.3 Закону про ПДВ податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов’язань продавця.

У цьому випадку податкові зобов’язання у продавця не виникають, отже, податкова накладна не виписується, оскільки вимога щодо її виписування відсутня як у

Законі про ПДВ, так і в Порядку № 165.

Однак інформацію про таку операцію має бути зазначено у графі 10 розділу II Реєстру отриманих та виданих податкових накладних. Це випливає з

п. 6 Порядку № 244.

 

ЗАПОВНЕННЯ ПОДАТКОВОЇ НАКЛАДНОЇ ПРИ ОДНОЧАСНОМУ ЗДІЙСНЕННІ ПІЛЬГОВИХ ТА ОПОДАТКОВУВАНИХ ОПЕРАЦІЙ

 

Науково-дослідний інститут — бюджетна організація (платник ПДВ), отримав замовлення від підприємства на виконання науково-дослідних робіт. Згідно з п.п. 5.1.22 Закону про ПДВ такі операції звільняються від обкладення ПДВ.

Крім того, цьому ж суб’єктові господарювання інститут здає в оренду частину приміщення. Чи можна у цьому випадку скласти одну податкову накладну?

 

Незважаючи на те що форма податкової накладної дозволяє одночасно відобразити в одній податковій накладній як оподатковувані, так і звільнені від обкладення ПДВ операції з поставки, цього робити не слід. І ось чому.

У

п. 9 Порядку № 165 передбачено, що для операцій, які оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Тобто при одночасній поставці одному покупцю як оподатковуваних товарів (послуг), так і звільнених від оподаткування, продавець складає окремі податкові накладні (не допускається заповнення в одній накладній одночасно графи 10 та граф 7, 8 і 9).

Отже, науково-дослідний інститут має скласти дві податкові накладні.

В одній необхідно відобразити вартість науково-дослідних робіт. У такій накладній згідно з

п.п. 7.2.2 Закону про ПДВ та п. 10 Порядку № 165 у розділі VI графи 10 робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний підпункт Закону про ПДВ, у цьому випадку — п.п. 5.1.22.

У другій податковій накладній відображається поставка послуг з оренди, що оподатковуються за ставкою 20 %, у загальному порядку.

 

ПОСЛУГИ З ХАРЧУВАННЯ УЧНІВ

 

Бюджетний навчальний заклад надає послуги з харчування учнів. Яким документом необхідно керуватися, щоб можна було застосовувати п.п. 5.1.10 Закону про ПДВ?

 

Відповідно до

п.п. 5.1.10 Закону про ПДВ від обкладення ПДВ звільняються послуги з харчування дітей у школах, професійно-технічних училищах та громадян в установах охорони здоров’я в порядку та межах, установлених Кабінетом Міністрів України.

Порядок і норми надання таких послуг затверджено

постановою КМУ від 03.11.97 р. № 1200 (далі — Порядок № 1200), в якому визначено механізм організації харчування дітей, режим харчування, порядок придбання абонементів тощо.

Крім того, у

п. 6 Порядку № 1200 зазначено, що для організації харчування учнів у денних середніх навчальних закладах, для яких не встановлюються натуральні норми харчування, застосовуються грошові норми. Так, загальна вартість харчування не може перевищувати 3 грн. 50 коп. При цьому вартість сніданку не може перевищувати 25 %, обіду — 40 %, полудня — 10 %, вечері — 25 % денного раціону.

Щодо

натуральних норм харчування, то їх затверджено постановою КМУ «Про затвердження норм харчування в навчальних та оздоровчих закладах» від 22.11.2004 р. № 1591.

Позицію податкових органів щодо порядку застосування

п.п. 5.1.10 Закону про ПДВ викладено в листі ДПАУ від 03.10.2008 р. № 9513/6/16-1515-06. Вона полягає в такому: від оподаткування на додану вартість звільняються послуги з харчування дітей, що надаються:

— у межах натуральних норм харчування — виходячи з норм, затверджених

постановою КМУ від 22.11.2004 р. № 1591;

— або в межах грошових норм — виходячи з граничної суми, передбаченої в

п. 6 Порядку № 1200.

Як правило, для організації харчування учнів між навчальним закладом та особою, яка безпосередньо надає послуги з харчування, укладається відповідна угода. При цьому оплата за харчування може надходити як у безготівковому порядку (шляхом придбання абонементів), так і за рахунок бюджетних асигнувань. Однак незалежно від джерел отримання таких коштів, такі операції звільняються від обкладення ПДВ за умови дотримання норм харчування дітей, передбачених згаданими документами.

 

ЯКЩО ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ПІЛЬГОВИХ ОПЕРАЦІЙ НЕ ЗАПОВНЕНО ДОДАТОК 5

 

Міська клінічна лікарня користується пільгою з ПДВ згідно з п.п. 5.1.8 Закону про ПДВ. У зв’язку з тим, що установа надає послуги, які звільнено від обкладення ПДВ, то суми ПДВ, сплачені за «вхідними» операціями, установа не має права включити до податкового кредиту. При цьому установа відобразила такі операції за рядком 10.2 декларації з ПДВ і в Реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, однак забула навести інформацію про суми вхідного ПДВ у розділі II додатка 5. Як бути в цьому випадку?

 

Як передбачено

п.п. 7.4.2 Закону про ПДВ , якщо платник податків придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, призначені для використання, зокрема, в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 5 Закону про ПДВ, то суми податку, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), до складу податкового кредиту* не включаються. Такі суми підлягають включенню до складу фактичних витрат бюджетної установи.

* Див. консультацію «Формуємо податковий кредит з ПДВ» // «Бюджетна бухгалтерія», 2008, № 20, с. 19.

У декларації з ПДВ обсяги придбання товарів (послуг) та основних фондів, призначених для використання в операціях, звільнених від ПДВ, відображаються за рядком 10.2 (в якому заповнюється тільки колонка А на величину обсягів придбання без ПДВ). І тому в разі заповнення цього рядка платнику податків необхідно вказати відповідну інформацію про такі суми в розділі II додатка 5 до декларації з ПДВ у підрозділі «Операції з придбання з ПДВ, які не надають права формування податкового кредиту».

Однак, як випливає із запитання, установа забула це зробити. І хоча допущена помилка не спричинила недоплату податку до бюджету, однак у разі виявлення її при перевірці може бути накладено

адмінштраф за порушення порядку ведення податкового обліку згідно зі ст. 1631 КУпАП (від 5 до 10 нмдг, тобто від 85 до 170 грн.). Тому установі краще виправити допущену помилку самостійно.

Як зазначається в

п. 1 листа ДПАУ від 19.05.2008 р. № 10061/7/16-1417, виправлення помилок, допущених у Розшифровці податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до декларації з ПДВ), які не вплинули на суму задекларованих податкових зобов’язань, здійснюється шляхом подання Уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, до якого додається Розшифровка податкових зобов’язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до декларації з ПДВ) з позначкою «уточнюючий». При цьому виправлення помилок здійснюється безпосередньо в додатку 5, а вартісні показники уточнюючого розрахунку прокреслюються.

Разом із тим відомі випадки, коли при виправленні таких помилок працівники податкових органів не приймали такі уточнюючі розрахунки, заповнені з прокресленнями. Зауважимо, що така позиція працівників податкових органів суперечить роз’ясненням ДПАУ, викладеним у згаданому

листі.

 

ВІДОБРАЖЕННЯ В ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З БЮДЖЕТОМ ЗА ПДВ

 

Бюджетну установу зареєстровано платником ПДВ. При відображенні в обліку операцій з реалізації платних послуг, керуючись нормами п. 7.5 Інструкції № 61, установа віднесла на субрахунок 811 усю суму податкового зобов’язання, що підлягала перерахувати до бюджету. Раніше під час надходження оплати за послуги цю ж суму було віднесено на субрахунок 711 згідно з п. 7.1 Інструкції № 61.

Однак в акті перевірки органами контрольно-ревізійної служби було зроблено висновок про завищення установою розміру доходів на суму ПДВ.

Як слід було відобразити розрахунки з ПДВ у бухгалтерському обліку?

 

Правил відображення в бухгалтерському обліку ПДВ, що надійшов під час оплати покупцем платних послуг або товарів,

Інструкція № 61 не містить. Тому бухгалтерам нічого ні залишається, як робити висновки, вивчаючи інші бухгалтерські проводки, що стосуються розрахунків з бюджетом установ — платників ПДВ.

Ураховуючи, що в запитанні йдеться про операції з надання бюджетною установою платних послуг, скористаємося проводками, запропонованими

п. 7 Інструкції № 61.

Так, згідно з

п. 7.5 Інструкції № 61 за дебетом субрахунку 811 «Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги» та кредитом субрахунку 641 «Розрахунки за платежами і податками в бюджет» потрібно відображати суму ПДВ, яка підлягає перерахуванню до держбюджету. У разі дотримання цієї норми, якщо установа матиме право на податковий кредит, на цьому субрахунку має бути відображено суму перерахувань до бюджету, визначену як різниця між розміром податкового зобов’язання та розміром податкового кредиту згідно з п.п. 7.7.1 Закону про ПДВ.

Згідно з

п. 7.8 Інструкції № 61 установи, що мають право на податковий кредит, повинні відображати суму такого кредиту за дебетом субрахунку 641 і кредитом субрахунків 364, 675.

От, мабуть, і всі проводки цього пункту, які стосуються ПДВ та пропонуються платнику цього податку.

А тепер розглянемо на конкретному числовому прикладі застосування норм цих пунктів у двох варіантах:

1) виходячи з припущення, що отриману (нараховану) від покупця суму ПДВ буде віднесено на субрахунок 711 «Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги» без подальших перенесень її на інші субрахунки;

2) виходячи з припущення, що отриману (нараховану) від покупця суму ПДВ буде віднесено на субрахунок 711 тільки первісно з подальшим коригуванням суми доходу в бік зменшення на розмір заборгованості перед бюджетом.

Візьмемо такі вихідні дані: сума податкового зобов’язання з ПДВ — 700 грн., податкового кредиту — 600 грн. Розглянемо примірні схеми проводок для кожного з цих варіантів (див. табл. 1).

 

Таблиця 1

№ з/п

Зміст операції

Пункт Інструкції № 61

І варіант

ІІ варіант

дебет субрахунку

кредит субрахунку

сума, грн.

дебет субрахунку

кредит субрахунку

сума, грн.

1

Нараховано у складі плати за послуги суму ПДВ

364

711

700

364

711

700

2

Віднесено суму ПДВ на розрахунки з бюджетом

711

641

700

3

Відображено суму податкового кредиту

П. 7.8

641

675

600

641

675

600

4

Нараховано ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету

П. 7.5

811

641

100

811

641

100

 

Виходячи зі згаданих норм

Закону про ПДВ до бюджету необхідно перерахувати суму в розмірі 100 грн., що утворилася як різниця між податковими зобов’язаннями (700 грн.) та податковим кредитом (600 грн.)

А в наведених схемах стан розрахунків з бюджетом відображено так: у першому варіанті бюджет винен установі 500 грн., у другому — установа винна бюджету 200 грн.

Як бачимо,

жоден із варіантів не забезпечив відображення в бухгалтерському обліку стану розрахунків з бюджетом, яке відповідало б нормам податкового законодавства.

Зауважимо, що перший варіант може мати модифікацію, яка, найімовірніше, мала місце в установі, що поставила запитання. Ідеться про випадок, коли сума податкового кредиту дорівнює нулю. Тоді ситуація виглядатиме коректнішою, оскільки за кредитом субрахунку 641 буде відображено суму податкового зобов’язання, що підлягатиме перерахуванню до бюджету відповідно до зазначених норм

Закону про ПДВ.

Але навіть у такому разі, як і в запропонованих схемах (див. табл. 1), ми матимемо справу

з неправильним визначенням джерела виплат для проведення розрахунків з бюджетом за ПДВ.

Відображення таких виплат на субрахунку 811 свідчить, що їх джерелом є кошторис на утримання установи, у цьому випадку в частині спеціального фонду.

Водночас до податку на додану вартість нелогічно використовувати той самий підхід, що й до інших податків і зборів (наприклад, податку на землю або збору за забруднення навколишнього середовища), для яких інших джерел, ніж кошторис установи, просто не існує. Виплати ж з ПДВ до бюджету, цілком очевидно, не повинні плануватися в кошторисі на утримання установи, оскільки їх джерелом є кошти покупців — споживачів послуг.

Пропонуємо використовувати таку

схему проводок, що задовольняє вимогам як бюджетного, так і податкового законодавства. Вихідні дані використовуємо ті самі, що й для попередніх схем (див. табл. 2).

 

Таблиця 2

№ з/п

Зміст операції

Дебет субрахунку

Кредит субрахунку

Сума,грн.

1

Нараховано у складі плати за послуги суму ПДВ

364

711

700

2

Віднесено суму ПДВ на розрахунки з бюджетом

711

641

700

3

Відображено суму податкового кредиту

641

675

600

4

Перераховано до бюджету належну сплаті суму ПДВ

641

323

100

 

Зауважимо, що ця схема відповідає принципам, викладеним в

Інструкції № 141, і тому не передбачає використання для відображення розрахунків за ПДВ субрахунку 811, як зазначено в п. 7.5 Інструкції № 61.

Вважаємо, законодавцям та Державному казначейству України слід звернути увагу на цю проблему і дати конкретні роз’яснення розпорядникам бюджетних коштів. В іншому разі продовжуватиметься практика, коли розпорядники та перевіряючі встановлюють правила обліку, дотримуючись кожен своєї логіки, а в результаті в акті перевірки з’являється запис про порушення.

 

ЗА ЯКИМ КЕКВ ВІДОБРАЖАЮТЬСЯ СУМИ ПДВ

 

Бюджетною установою придбано необоротні активи та запаси. У документах, отриманих від постачальників на вказані цінності, зазначено їх загальну вартість, а також окремим рядком виділено суму ПДВ. За якою вартістю установа повинна прибуткувати необоротні активи та запаси: з урахуванням ПДВ чи без нього? За яким КЕКВ відображати суми ПДВ?

 

Відповіді на ці запитання містяться в

п. 1.13 Інструкції з обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 р. № 64 (у редакції наказу Державного казначейства України від 21.02.2005 р. № 30), та п. 50 Інструкції з обліку запасів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 08.12.2000 р. № 125.

Бюджетні установи

не відносять на збільшення первісної вартості необоротних активів та запасів суми ПДВ, сплачені при їх придбанні. Причому це правило поширюється на всі бюджетні установи — незалежно від того, зареєстровані вони платниками ПДВ чи ні.

Тому прибуткуватись запаси та об’єкти необоротних активів установи повинні без урахування суми ПДВ.

Залежно від джерела придбання матеріальних цінностей суми ПДВ відносять:

— при придбанні запасів та необоротних активів за рахунок коштів

загального фонду кошторису — на видатки установи та відображають за КЕКВ, за якими отримувалися матеріальні цінності (наприклад, при придбанні канцтоварів сума сплаченого при їх придбанні ПДВ списується за КЕКВ 1131 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар», при придбанні медикаментів — за КЕКВ 1132 «Медикаменти та перев’язувальні матеріали», при придбанні продуктів харчування — за КЕКВ 1133 «Продукти харчування», при придбанні бензину, запчастин до автомобілів — за КЕКВ 1135 «Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів», при придбанні обладнання, що належить до основних засобів, — за КЕКВ 2110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування»);

— при придбанні запасів та необоротних активів за рахунок коштів

спеціального фонду до складу податкового кредиту або на видатки . При цьому суми ПДВ бюджетна установа відносить до складу податкового кредиту тільки у випадку, якщо вона зареєстрована як платник ПДВ і придбані товари планується використовувати в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника ПДВ. Якщо ж установа не є платником ПДВ, то такі суми відносяться на видатки установи за відповідними КЕКВ.

 

ЧИ ВІДОБРАЖАЮТЬСЯ В ПОДАТКОВОМУ ЗВІТІ НЕПРИБУТКОВИХ УСТАНОВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ СУМИ ПДВ

 

Бюджетна установа, зареєстрована платником ПДВ, надає платні послуги, звільнені від ПДВ за ст. 5 Закону про ПДВ, а також такі, що обкладаються ПДВ за ставкою 20 %.

У податковому звіті про використання коштів неприбутковими установами та організаціями суми доходів, отримані від надання платних послуг, що обкладаються ПДВ, у рядку 1.3.4 необхідно відображати з урахуванням ПДВ чи без ПДВ?

Чи відображати за рядком 8.2 цього Звіту суми ПДВ, віднесені до складу податкового кредиту?

 

При заповненні податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами та організаціями (далі — Звіт) бюджетні установи керуються

Порядком № 233.

У Звіті вся сума коштів, що надійшла від надання платних послуг та залишається в розпорядженні установи, відображається в

рядку 1.3.4 Звіту.

Доходи, які отримано від надання платних послуг та обкладаються ПДВ, зараховуються на спеціальний реєстраційний рахунок бюджетної установи в повному обсязі, тобто з урахуванням ПДВ. Однак не вся сума, що надійшла, належить установі, зокрема, ПДВ не відноситься до доходів бюджетної установи.

Тому при заповненні рядка 1.3.4 Звіту установи — платники ПДВ мають відображати тільки ту частину коштів, що надійшли на їх спеціальний реєстраційний рахунок, яка відноситься до доходів від надання платних послуг, запланованих кошторисом, і залишається в розпорядженні бюджетної установи. Тобто

нарахований ПДВ у Звіті не відображається.

При здійсненні видатків бюджетними установами, що не є платниками ПДВ, а також при здійсненні видатків за рахунок коштів загального фонду кошторису суми ПДВ, сплачені при придбанні товарів, робіт та послуг, відносяться до складу фактичних видатків установи за відповідними кодами економічної класифікації видатків. У Звіті

профінансовані видатки бюджетної установи (у тому числі ПДВ, сплачений при придбанні товарів, робіт, послуг), здійснені за рахунок коштів загального фонду кошторису, відображаються в рядку 8.1.

Щодо рядка 8.2 Звіту, то в ньому відображаються видатки, здійснені за рахунок коштів спеціального фонду кошторису.

У разі придбання товарів (послуг) за рахунок коштів спеціального фонду кошторису з метою їх подальшого використання в господарській діяльності бюджетні установи — платники ПДВ до складу податкового кредиту можуть відносити суми ПДВ, сплачені при придбанні таких товарів (послуг) відповідно до

Закону про ПДВ.

Суми ПДВ, віднесені до складу податкового кредиту, не є видатками установи, тому не повинні відображатися в рядку 8.2 Звіту

.

На цей момент необхідно звернути особливу увагу при заповненні частини 2 Звіту, оскільки якщо суми ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету, установа відобразить у складі своїх видатків, пов’язаних з отриманням оподатковуваних доходів, тим самим завищивши такі видатки, то суму прибутку, що підлягає оподаткуванню, буде занижено. Отже, суму податку на прибуток також буде занижено.

На завершення нагадаємо, що розрахунки з бюджетом за ПДВ бюджетні установи та організації — платники ПДВ здійснюють на підставі податкової декларації з ПДВ.

 

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Порядок № 165

— Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165.

Порядок № 233

— Порядок складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами та організаціями, затверджений наказом ДПАУ від 11.07.97 р. № 233 (у редакції наказу ДПАУ від 03.04.2003 р. № 153).

Порядок № 244

— Порядок ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затверджений наказом ДПАУ від 30.06.2005 р. № 244.

Положення про реєстрацію

— Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 01.03.2000 р. № 79.

Інструкція № 61

— Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України від 10.07.2000 р. № 61.

Інструкція № 141 — Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 01.07.97 р. № 141.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі