ГОЛОВНЕ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНЕ УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ
Щодо стягнення та визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей
Лист від 11.03.2009 р. № 02-14/234
Головне контрольно-ревізійне управління України за результатами розгляду листа <…> повідомляє, що відповідно до законодавства ГоловКРУ не наділено повноваженнями щодо надання роз’яснень вимог законодавства.
Разом із тим ГоловКРУ висловлює свою думку по суті заданих питань.
1.
Відповідно до пункту 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. № 116, розмір збитків визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору.Таким чином, враховуючи, що амортизаційні відрахування (знос) на бібліотечні фонди не нараховуються, збитки від нестачі літератури з бібліотечного фонду відносяться на рахунок винної особи в сумі, яка обчислюється у двократному розмірі відповідно до вартості придбання з ПДВ та з урахуванням індексу інфляції.
2. Відповідно до частини п’ятої статті 130 Кодексу Законів про працю України (далі — КЗпПУ) працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково.
Якщо працівник відмовляється добровільно покрити заподіяну шкоду і шкода перевищує середньомісячний заробіток винної особи, то відповідно до частини третьої статті 136 КЗпПУ покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду. Згідно із частиною четвертою статті 136 КЗпПУ стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищого в порядку підлеглості органу або за заявою прокурора. Судом визначається розмір шкоди, що підлягає покриттю.
Покриття шкоди може проводитись шляхом відрахування із заробітної плати працівника (пункт 3 частини другої статті 127 КЗпПУ). При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти відсотків, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, — п’ятдесяти відсотків заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При цьому при відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у будь-якому разі повинно бути збережено п’ятдесят відсотків заробітку (стаття 128 КЗпПУ).
3. Відповідно до пункту 12 Типової інструкції про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства та Міністерства економіки України від 10.08.2001 р. № 142/181, списанню підлягають нестачі матеріальних цінностей, виявлені в результаті інвентаризації: понад норми природних втрат, втрати від псування, стихійного лиха (повені, пожежі тощо), а також, коли конкретні винуватці не встановлені (втрати від нерозкритих крадіжок тощо). Нестачі списуються з балансів лише після ретельної перевірки дійсної відсутності винних осіб і вжиття потрібних заходів задля недопущення фактів втрат у подальшому.
Тобто у разі, якщо винна особа встановлена, сума шкоди перевищує її середньомісячний заробіток і вона відмовляється добровільно покрити заподіяну шкоду, то керівник з метою забезпечення відшкодування збитків повинен звернутися з відповідним позовом до суду (стаття 136 КЗпПУ). Якщо суд відмовить у задоволенні позову або визначить розмір шкоди до покриття у меншому розмірі, ніж заявлено в позові, то сума збитку (різниця суми) списується за рішенням керівника на зменшення фонду у необоротних активах за їх видами.
Перший заступник Голови І. Іскра
Коментар редакції
ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРУ ЗБИТКІВ ТА ПОРЯДКУ ЇХ ВІДШКОДУВАННЯ
Результатом проведення інвентаризації може стати нестача, розмір збитків від якої визначається відповідно до
Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116.Нагадаємо, що у випадку, коли винні особи виявлені, сума збитку, яка підлягає відшкодуванню, визначається за формулою:
Рз = [(Бв - А) х Іінф + ПДВ + Азб] х 2
,де
Рз — розмір збитків (у гривнях);Бв
— балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у гривнях);А
— амортизаційні відрахування (у гривнях);Іінф
— загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Мінстатом індексів інфляції;ПДВ
— розмір податку на додану вартість (у гривнях);Азб
— розмір акцизного збору (у гривнях).Перше питання, яке розглядає ГоловКРУ в
листі, що коментується, стосується визначення розміру збитків при встановленні нестачі літератури з бібліотечного фонду. Питання виникло у зв’язку з тим, що амортизація (знос) на бібліотечний фонд не нараховується (див. лист Держказначейства України від 20.12.2005 р. № 07-04/2362-11163).У зв’язку з цим, як зазначило ГоловКРУ, при визначенні збитків від нестачі літератури амортизаційні відрахування (знос)
не враховуються.Розглянемо визначення суми збитків на умовному
прикладі.У періоді проведення річної інвентаризації встановлена нестача літератури з бібліотечного фонду в сумі 180 грн. (у т. ч. ПДВ — 30 грн.). Індекс інфляції умовно приймемо 1,02.
Визначимо розмір збитків за вищенаведеною формулою:
Рз = [(Бв - А) х Іінф + ПДВ + Азб] х 2 = (180 грн.
х 1,02 + 30 грн.) х 2 = 427,20 грн.У першу чергу, з сум, стягнутих з винної особи, здійснюється відшкодування збитків установи, а залишок перераховується до державного бюджету України.
Також трапляються випадки, коли винна особа встановлена, але добровільно відшкодовувати збитки вона відмовляється.
У цьому випадку, як зазначає ГоловКРУ:
— якщо розмір шкоди не перевищує середньомісячного заробітку винної особи, то стягнення збитків проводиться за розпорядженням керівника установи шляхом відрахування із заробітної плати працівника;
— якщо розмір шкоди перевищує середньомісячний заробіток, власник або уповноважений ним орган повинен подати позов до суду.
Крім того, слід мати на увазі, що згідно зі
ст. 136 Кодексу Законів про працю від 10.12.71 р. (далі — КЗпП) у випадку, якщо працівник не згоден з відрахуванням суми збитків з його заробітної плати або не згоден з розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством (див. главу XV КЗпП).ГоловКРУ у
листі, що коментується, також приділило увагу питанню списання сум нестач. Наголос зроблено на тому, що списувати нестачі з балансів можна лише після ретельної перевірки дійсної відсутності винних осіб і вжиття потрібних заходів щодо недопущення фактів втрат у подальшому. До заходів щодо недопущення втрат у подальшому можна віднести посилення контролю з боку матеріально відповідальних осіб за станом збереження товарно-матеріальних цінностей, забезпечення належних умов їх зберігання, своєчасне проведення інвентаризацій тощо.Також слід звернути увагу на те, що сума збитку може бути списана з балансу установи за рішенням керівника у випадку, коли суд відмовить у задоволенні позову або визначить розмір збитку менший, ніж заявлено в позові.
З приводу питань проведення інвентаризації та визначення збитків дивіться також консультації, наведені в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2008, № 42.
