ЗБЕРІГАННЯ РЕЧЕЙ ХВОРИХ
Володимир ШПАЧЕНКО, юрист
Який термін зберігання речей стаціонарних хворих (одяг, взуття, білизна) на складі, якщо вони не були отримані власниками з тих чи інших причин (хворі виписані зі стаціонару, померли тощо)?
(м. Запоріжжя)
Почнемо з того, що відповідно до
п.п. 9.18 Санітарних правил пристроїв, устаткування і експлуатації лікарень, пологових будинків та інших лікувальних стаціонарів СанПіН 5179-90, затверджених Головним державним санітарним лікарем СРСР від 29.06.90 р., особистий одяг і взуття віддається на зберігання в спеціальній тарі з вішалками (поліетиленові мішки, чохли з щільної тканини тощо) або передається на зберігання родичам і знайомим хворого. Допускається перебування хворих у стаціонарах у домашньому одязі. Тобто вимога щодо недопущення перебування хворих у стаціонарі лікарні в одязі і взутті, в якому він прибув до лікарні, насамперед передбачена санітарними нормами. Як бачимо, одним із варіантів зберігання речей хворого є зберігання їх у лікарні.Приймання, зберігання та видача речей хворим регламентовано
Інструкцією щодо приймання, обліку, зберігання та видачі речей, грошей, грошових документів та цінностей, що належать хворим, які знаходяться в лікувально-профілактичних установах охорони здоров’я, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР від 17.10.86 р. № 1374 (далі — Інструкція № 1374). Ця Інструкція застосовується на території України згідно з Переліком наказів МОЗ СРСР, які застосовуються в Україні, який є додатком до вказівки Міністерства охорони здоров’я України «Про доведення Переліку наказів МОЗ СРСР, які застосовуються в Україні» від 28.05.96 р. № 165.Розглянемо основні положення щодо приймання, зберігання та видачі особистих речей хворих, визначені
Інструкцією № 1374.
ПРИЙМАННЯ РЕЧЕЙ ХВОРОГО
Приймання особистих речей хворих (одяг, взуття) повинно проводитися старшою медичною сестрою приймального відділення або уповноваженою на це особою. З тими працівниками, які приймають речі хворих, необхідно укласти
договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, типова форма якого затверджена постановою Державного комітету Ради міністрів СРСР з праці і соціальних питань, секретаріату всесоюзної центральної ради професіональних рад «Про затвердження переліку посад і робіт, що заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатись письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуски) перевезення або використання в процесі виробництва, а також типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність» від 28.12.77 р. № 447/24.Приймання речей повинно проводитися в присутності хворого або особи, яка його супроводжує з оформленням Квитанції на приймання речей та цінностей від хворого (ф. № 5-МЗ). Перший екземпляр цієї квитанції передається разом з речами на речовий склад (у комору), другий екземпляр — додається до медичної картки стаціонарного хворого або вручається хворому. Третій екземпляр залишається у квитанційній книжці. Типова форма квитанції затверджена
Інструкцією № 1374.У випадку якщо хворий знаходиться без свідомості або з інших причин не володіє собою (знаходиться у стані сп’яніння тощо), його речі приймаються черговою медичною сестрою від медичного працівника, який його доставив до лікарні. У цьому випадку у вищезазначених документах підпис ставить не хворий, а медичний працівник, який його доставив до лікарні.
Слід звернути увагу на таке:
п. 4 Інструкції № 1374 визначено, що Квитанція на приймання речей та цінностей від хворого (ф. № 5-МЗ) є бланком суворого обліку. Але враховуючи те, що постановою КМУ «Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку» від 19.04.93 р. № 283 такий документ не значиться в переліку бланків суворого обліку та беручи до увагу той факт, що Інструкція № 1374 є досить застарілою, вважати цей документ бланком суворого обліку на сьогоднішній день немає підстав.
ЗБЕРІГАННЯ РЕЧЕЙ ХВОРОГО
Згідно з
п. 5 Інструкції № 1374 керівник установи охорони здоров’я повинен забезпечити збереження прийнятих від хворих речей у обладнаних в установленому порядку приміщеннях, складах (коморах), сейфах, залізних шафах.Речі, прийняті від хворого, складаються в мішок або зберігаються в спеціальному приміщенні приймального відділення до здавання їх на речовий склад (комору) чи в дезінфекцію.
На речовий мішок або вішалку закріплюється ярлик з даними щодо прізвища, ім’я, по батькові хворого, номер медичної картки хворого та номер квитанції.
Наприкінці дня або не пізніше наступного дня речі здаються до речового складу (комори).
Якщо під час зміни чергової сестри приймального відділення речі хворих ще не здані до речового складу, медична сестра, яка прийняла речі, передає їх медичній сестрі по зміні під підпис на третьому екземплярі Квитанції на приймання речей та цінностей від хворого (ф. № 5-МЗ).
Згідно з
п. 10 Інструкції № 1374 при надходженні речей на склад (у комору) завідувач складу (комірник) перевіряє фактичну відповідність кількості, найменувань і характеристик з даними, вказаними у квитанції, після чого розписується на третьому екземплярі квитанції.Якщо кількість, найменування або характеристика прийнятих речей не відповідає даним, вказаним у квитанції, встановлюються причини відхилень і винні в цьому особи. Комісією, призначеною керівником установи, складається
акт.Хворий, що здав речі на зберігання, має бути ознайомлений зі змістом акта і розписатися в ньому. Акт складається у трьох екземплярах. Перший екземпляр акта надається керівникові установи для затвердження і вжиття заходів, другий екземпляр зберігається разом з речами на складі (у коморі), третій додається до медичної картки стаціонарного хворого або вручається хворому.
ВИДАЧА РЕЧЕЙ ХВОРОГО
Згідно з
п. 7 Інструкції № 1374 здані на зберігання речі, гроші, грошові документи і цінності повертаються хворим при їх виписці. Для забезпечення своєчасної видачі хворим речей, грошей, грошових документів і цінностей, що знаходяться на зберіганні в установі охорони здоров’я, старші медичні сестри відділень щодня у встановлений в установі час передають на склад (у комору), у бухгалтерію установи списки осіб, що підлягають виписці наступного дня.У випадку смерті хворого видача речей, грошей, грошових документів і цінностей, що належали йому, проводиться в установленому порядку.
На підставі списків осіб, що підлягають виписці, завідувач складу готує речі до видачі. Відповідно до
п. 11 Інструкції № 1374 речі видаються хворому або його родичеві, про що робиться запис на другому екземплярі Квитанції на приймання речей та цінностей від хворого (ф. № 5-МЗ). У подальшому другий екземпляр Квитанції на приймання речей та цінностей від хворого (ф. № 5-МЗ) зберігається разом з першим екземпляром на складі (в коморі).При отриманні речей хворий чи інша особа, яка їх отримує, повинна розписатися в першому та другому екземплярі Квитанції на приймання речей та цінностей від хворого (ф. № 5-МЗ).
У випадку якщо виникають розбіжності між даними Квитанції на приймання речей та цінностей від хворого (ф. № 5-МЗ) та фактичною наявністю речей при видачі, комісією, визначеною керівником установи, складається акт, з’ясовуються причини та встановлюються винні особи.
Вартість речей відшкодовується хворому в порядку, визначеному діючим законодавством.
ЩО РОБИТИ З РЕЧАМИ, КОЛИ ХВОРИЙ ПОМЕР, А РОДИЧІ ЗА РЕЧАМИ НЕ ЗВЕРНУЛИСЯ
Для відповіді на це запитання необхідно звернутися до
Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — ЦКУ).Зберігання таких речей може відбуватися протягом:
— установлення права спадщини;
— терміну переходу відумерлої спадщини у власність територіальної громади;
— терміну набувальної давності.
Розглянемо кожний із періодів.
Відповідно до
п. 1 ст. 1270 ЦКУ для прийняття спадщини встановлюється строк у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини. При цьому часом відкриття спадщини згідно з п. 2 ст. 1220 ЦКУ є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.У випадку коли спадкоємці не знайдені, слід керуватися
ст. 1277 ЦКУ. Згідно з цією статтею у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.Заява про визнання спадщини відумерлою подається
після спливу одного року з часу відкриття спадщини.Спадщина, визнана судом відумерлою,
переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.Крім того, слід звернути увагу і на строк набувальної давності.
Відповідно до
п. 1 ст. 344 ЦКУ особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦКУ.Крім того, враховуючи те, що між зберігачем (лікувально-профілактичним закладом) та поклажодавцем (хворим) було укладено усний договір зберігання, можна застосувати й
п. 3 ст. 344 ЦКУ, яким визначено: якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред’явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п’ятнадцять, а на рухоме майно через п’ять років з часу спливу позовної давності. Тобто в будь-якому разі термін набувальної давності в цьому випадку становить п’ять років.Таким чином, спочатку вам доведеться зберігати речі хворого протягом 6 місяців з дня його смерті, доки спадкоємці за ними не звернуться. Якщо ж вони не звернуться, необхідно чекати ще півроку, доки за цими речами не звернеться територіальна громада. Якщо ж і територіальна громада не звернеться за цими речами, то ви набудете права власності на них через п’ять років з дати смерті хворого.
