Теми статей
Обрати теми

Використання бюджетних коштів одержувачами

Редакція ББ
Відповідь на запитання

ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ ОДЕРЖУВАЧАМИ

 

Тетяна РЯБУХА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Комунальна організація отримує фінансову підтримку з місцевого бюджету, тобто є одержувачем бюджетних коштів. Ми подали до фінансового управління заявку на фінансування на суму 1200 грн., а сплатили за рахунком постачальника 1199,48 грн. У результаті цього на нашому рахунку в казначействі залишилося 0,52 грн. Чи є це порушенням?

(Сумська обл.)

Насамперед визначимо, які підприємства та організації належать до одержувачів бюджетних коштів.

Одержувачі бюджетних коштів

— це підприємства і госпрозрахункові організації, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи, які одержують безпосередньо через розпорядників кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання державних цільових програм та надання послуг.

Основним плановим документом, відповідно до якого одержувачі витрачають бюджетні кошти, є

план використання бюджетних коштів.

Відповідно до

наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету» від 28.01.2008 р. № 57 форма плану використання бюджетних коштів заповнюється за повною економічною класифікацією видатків та кредитування без зазначення цифрових кодів та в разі потреби може бути доповнена іншими показниками.

За відсутності плану використання бюджетних коштів видатки з рахунку одержувача

не здійснюються.

Як визначено в

п.п. 4.5.1 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 04.11.2002 р. № 205 (далі — Порядок № 205), відповідно до помісячного розпису асигнувань загального фонду місцевих бюджетів фінансові органи та/або міські (міст районного значення), сільські, селищні ради або їх виконавчі органи проводять розподіл коштів загального фонду місцевих бюджетів, що зараховані на рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3142 «Кошти загального фонду місцевого бюджету», з урахуванням зареєстрованих фінансових зобов’язань, та подають органам Державного казначейства України розпорядження про виділення коштів загального фонду місцевих бюджетів у розрізі головних розпорядників коштів.

Тобто фінансові органи та місцеві органи самоврядування

можуть розподіляти кошти тільки відповідно до зареєстрованих фінансових зобов’язань.

Нагадаємо, що відповідно до

Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 р. № 2542-III (далі — БКУ) під бюджетним зобов’язанням слід розуміти будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або в майбутньому. Виходячи з цього визначення ваше бюджетне зобов’язання становить 1199, 48 грн.

У вашому випадку сума в заявці на фінансування

не відповідає вашим зобов’язанням.

Нагадаємо, що форма заявка на фінансування діючими нормативними документами не передбачена. Заявка на фінансування — це лист до фінансового управління в довільній формі з проханням виділити фінансування на ті чи інші цілі. Тому, для того щоб місцевий фінансовий орган або орган місцевого самоврядування мав змогу перевірити відповідність сум, визначених вами у заявці на фінансування, вашим фінансовим зобов’язанням, доцільно до заявки на фінансування додавати Реєстр зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів.

Відповідно до

Порядку № 205 органи Державного казначейства України здійснюють видатки на підставі платіжних доручень розпорядників та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного зобов’язання та фінансового зобов’язання в межах залишків коштів на рахунках розпорядників та одержувачів бюджетних коштів за відповідними кодами економічної класифікації видатків та класифікації кредитування.

Крім того, органи Держказначейства відповідно до

п.п. 2.2 Порядку № 205 установлюють порядок відкриття та відкривають рахунки в органах Державного казначейства України розпорядникам та одержувачам коштів місцевих бюджетів у розрізі місцевих бюджетів та кодів тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів.

Питання щодо відкриття рахунків органами Держказначейства регламентуються

Порядком відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства України, затвердженим наказом Державного казначейства України від 02.12.2002 р. № 221 (у редакції наказу Державного казначейства України від 08.05.2008 р. № 152) (далі — Порядок № 221).

Згідно з

п. 7 розділу 4 Порядку № 221 бюджетні рахунки для операцій клієнтів з бюджетними коштами відкриваються щорічно на початок нового бюджетного періоду.

Поряд з цим відповідно до

п. 1 розділу 7 Порядку № 221 бюджетні рахунки, відкриті в поточному бюджетному періоді, закриваються не пізніше 31 грудня або на останній день іншого бюджетного періоду. Усі залишки на рахунках переховуються до відповідного бюджету.

Отже, якщо ви самостійно не перерахуєте залишок коштів до відповідного бюджету, його буде перераховано до бюджету наприкінці року органом Держказначейства.

 

 

Ми отримуємо фінансову підтримку з місцевого бюджету для оплати послуг зв’язку. Чи потрібно вести журнал реєстрації дзвінків на номери мобільних операторів та міжміських розмов?

(м. Київ)

 

Почнемо з того, що згідно з

п. 6 ст. 78 та ст. 51 БКУ будь-які зобов’язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами місцевих бюджетів України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, установлених БКУ та законами про державні бюджети України на відповідні роки, не вважаються бюджетними зобов’язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов’язань не можуть здійснюватися .

Асигнування на особисті розмови працівників бюджетним організаціям не виділяються, тому

покриття таких витрат за рахунок бюджетних коштів здійснюватися не можуть.

Для розмежування телефонних дзвінків на особисті та службові доцільно вести журнал обліку дзвінків, хоча його ведення не передбачено діючими нормативними документами. У цьому журналі слід зазначати дату, час дзвінка, ім’я абонента, з яким проводилися переговори, а також мету таких переговорів.

Є й інший спосіб. Замість журналу кожний підрозділ може подавати щомісячно керівнику службові записки з ім’ям абонентів, метою дзвінків та визначенням номерів щодо яких пропонується вважати телефонні переговори службовими.

Таким чином, не важливо, в якій саме формі ви підтвердите, що міжміські телефонні переговори та дзвінки на номери мобільних операторів мали службовий характер, але таке підтвердження

обов’язкове.

 

 

Комунальна організація має рахунок за загальним фондом у Держказначействі та поточний рахунок в установі банку. Чи має право орендар відшкодовувати витрати на комунальні послуги, які платяться за рахунок коштів місцевого бюджету, на поточний рахунок в установі банку? У казначействі ми маємо рахунок тільки за загальним фондом кошторису.

(м. Запоріжжя)

 

Насамперед зазначимо, що ваш поточний рахунок у банку ніякого відношення до бюджетних коштів

не має. Кошти, які надходять та обліковуються на цьому рахунку, небюджетні .

Як було зазначено вище, одержувачі бюджетних коштів витрачають бюджетні кошти

відповідно до плану використання бюджетних коштів. Для затвердження такого плану одержувачем подається розрахунок потреби в бюджетних коштах. До розрахунку вашої потреби в коштах на оплату комунальних послуг організації-орендарі включатися не повинні.

Якщо з місцевого бюджету вашій організації планується виділити бюджетні кошти на витрати по оплаті спожитих вами комунальних послуг, то при розрахунку потреби в таких коштах вам необхідно враховувати

тільки ту площу будівлі, в якій знаходиться виключно ваша організація.

Якщо до розрахунку потреби в бюджетних коштах на оплату комунальних послуг були включені організації-орендарі, то сума розрахунку потреби в коштах на оплату комунальних послуг, спожитих організаціями-орендарями,

підлягає скороченню.

Витрачання бюджетних коштів на оплату комунальних послуг, спожитих організаціями-орендарями, є

незаконним витрачанням бюджетних коштів. Якщо такі видатки мали місце в поперед- ніх роках, уся їх сума підлягає відшкодуванню до відповідного бюджету. У випадку коли такі видатки були проведені в поточному році, то на суму таких видатків необхідно скоротити асигнування поточного року.

 

 

Працівникам нашої організації доводиться по декілька разів на день користуватися громадським транспортом. Чи маємо ми право відшкодовувати своїм працівникам витрати на проїзд згідно з авансовими звітами, за рахунок коштів місцевого бюджету, виділених на цей рік на відрядження? Яким законодавчим актом це регламентовано? Який вид транспорту є громадським?

(м. Чернігів)

 

Відшкодування працівникам витрат на службові поїздки може проводитися

лише за наявності відповідних асигнувань.

Згідно з

Роз’ясненнями щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженими наказом Державного казначейства України від 04.11.2004 р. № 194 (у редакції наказу Державного казначейства України від 08.12.2006 р. № 330), видатки на придбання службових проїзних квитків та оплату проїзду повинні здійснюватися за КЕКВ 1140 «Видатки на відрядження». Але у зв’язку з тим, що в одержувачів бюджетних коштів у плані використання бюджетних коштів цифрові коди не передбачаються, такі видатки плануються в загальній сумі за назвою «Видатки на відрядження». Якщо ви маєте відповідні асигнування на такі цілі, то відшкодовувати витрати на службовий проїзд працівників можна.

Нагадаємо, що існують категорії працівників, які мають право на забезпечення персональними проїзними квитками відповідно до

Порядку відшкодування витрат на проїзд пасажирським транспортом окремим категоріям працівників бюджетних установ та організацій у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків, затвердженого постановою КМУ від 22.08.97 р. № 922. Але дія цього Порядку поширюється лише на працівників бюджетних установ і організацій, тому на вас, як на одержувачів бюджетних коштів, дія цього Порядку не розповсюджується.

Для того щоб працівники мали змогу використовувати громадський транспорт для службових поїздок не за власні кошти, ви можете застосовувати такі варіанти:

— придбавати декілька проїзних квитків і видавати їх працівникам у міру необхідності на час службової поїздки;

— відшкодовувати витрати на підставі надання працівниками одноразових квитків, які підтверджують проїзд.

Детальніше питання щодо документального оформлення відшкодування працівникам витрат на службові поїздки розглянуті в консультації «Службові поїздки: видатки на проїзд та застосування маршрутних листів» («Бюджетна бухгалтерія», 2007, № 47, с. 19).

Що стосується поняття

«громадський транспорт», то під ним слід розуміти пасажирський транспорт, необхідний для масового використання населенням.

До громадського транспорту можна віднести автобус, трамвай, тролейбус, метрополітен, внутріміські лінії річкового і морського транспорту.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі