Теми статей
Обрати теми

Щодо оплати праці водія в разі простою у зв’язку з відсутністю палива для автомобіля

Редакція ББ
Лист від 23.01.2009 р. № 57/13/84-09

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Щодо оплати праці водія в разі простою у зв’язку з відсутністю палива для автомобіля

Лист від 23.01.2009 р. № 57/13/84-09

 

Департамент з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці розглянув лист щодо оплати праці водія в разі простою у зв’язку з відсутністю палива для автомобіля і в межах компетенції повідомляє.

Умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів, визначені наказом Міністерства праці України від 02.10.96 р. № 77 (зі змінами).

Фактично відпрацьованим водієм часом вважаються години, проставлені в табелі обліку робочого часу. Якщо водій у робочий час не виїжджав, але був на роботі, йому проводиться оплата за ці години.

У разі простою водія

працівник може бути переведений за його згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, не обумовлену трудовим договором, терміном до одного місяця з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою (ст. 33 та 34 КЗпП).

 

Директор Департаменту О. Товстенко

 

Коментар редакції

 

ОПЛАТА ПРАЦІ ВОДІЯ В РАЗІ ВІДСУТНОСТІ ПАЛИВА ДЛЯ АВТОМОБІЛЯ

Вважаємо, що у світлі антикризових заходів щодо економії бюджетних коштів ситуація, розглянута в

листі, що коментується, тією чи іншою мірою стосується більшості установ, на балансі яких є автомобілі. Ідеться про відсутність можливості придбання палива для експлуатації транспортного засобу через недостатнє фінансування. Як у цьому випадку виплачувати заробітну плату водію?

Відповідь, яку дає Мінпраці, стосується безпосередньо оплати праці водія, зайнятого обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів згідно з

наказом Міністерства праці України від 02.10.96 р. № 77 (далі — наказ № 77). Водночас зауважимо, що такий підхід може бути застосовано й у інших установах.

Ситуація, коли автомобіль не експлуатується через відсутність можливості придбання палива, схожа з тією, коли автомобіль перебуває на ремонті. Як у тому, так і в іншому випадку водій не має можливості працювати

з незалежних від нього причин. Така ситуація характеризується як простій.

Простій — це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Таке визначення наведене у

ст. 34 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП).

При цьому оплачувати водію час простою виходячи з тарифної ставки (окладу) не можна, адже, як відомо, оплата праці працівників повинна здійснюватися

за фактично відпрацьований час. А за відсутності палива водій не може виконувати свою безпосередню роботу — керувати автомобілем.

У

листі фахівці Мінпраці зазначають, що в разі простою через відсутність палива водія може бути переведено на іншу роботу в цій же установі, не обумовлену трудовим договором. При цьому має бути дотримано умови такого переведення:

1) працівник має бути

згоден з переведенням на іншу роботу (ст. 34 КЗпП);

2) має бути

враховано спеціальність та кваліфікацію працівника (ст. 34 КЗпП);

3) строк такого переведення

не повинен перевищувати одного місяця (ст. 34 КЗпП).

Зверніть увагу:

ст. 34 КЗпП обмежує тільки строк переведення, водночас вимог до кількості таких переведень протягом календарного року та їх загальної тривалості КЗпП не містить. Таку думку висловили автори Науково-практичного коментаря до законодавства України про працю / Б. С. Стичинський, І. В. Зуб, В. Р. Ротань. — 2-ге вид., допов. та перероб. — К.: А. С. К., 2001. — с. 213; та автори Науково-практичного коментаря до КЗпП / ІАЦ «ЛІГА» від 01.10.2007 р.

Як же оплачувати водію час, коли через відсутність палива автомобіль не експлуатується?

У цьому випадку оплата праці водія залежатиме від того, як оформлено відносини з ним на період простою. Можливі два варіанти:

1.

Оформлення простою.

Простій має бути оформлено документально. Про те, як це зробити, ідеться в

листах Мінпромполітики від 01.10.2007 р. № 24/5-4-296 та від 23.10.2007 р. № 257/06/187-07.

У цьому випадку

наказом керівника водію автотранспортного засобу оформляють простій не з вини працівника.

Оплата його праці здійснюється відповідно до

ст. 113 КЗпП. Так, згідно з ч.1 ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду (окладу).

Згідно з

наказом Держкомстату «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 р. № 489 у табелі обліку робочого часу за час простою проставляється буква «П».

Зверніть увагу: зазначеним

наказом Держкомстату скасовано форму Листка обліку простоїв (типова форма № П-16), але замість цього документа нічого не запропоновано. Тому роботодавець має право складати його в довільній формі, у тому числі взявши за основу скасовану форму.

Зауважимо також, що в цьому випадку

надбавки за класність та тривалість безперервної роботи, доплата за ненормований робочий день не нараховуються.

Приклад 1.

З 2 по 20 лютого автомобіль не експлуатувався через відсутність палива. На цей час працівнику оформлено простій з оплатою його часу згідно зі ст. 113 КЗпП не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу). В останні дні лютого згідно з графіком роботи установи водій виконував свої посадові обов’язки в повному обсязі. Згідно з наказом № 77 посадовий оклад водія становить 637 грн. Водію автомобіля присвоєно 1-й клас та установлено надбавку за ненормований робочий день у розмірі 25 % посадового окладу.

1. Оскільки простій тривав 15 робочих днів, визначимо розмір посадового окладу, який нараховується водію

за відпрацьовані в лютому дні:

637 грн. : 20 роб. дн. х 5 роб. дн. = 159,25 грн.

2. Визначимо розмір надбавки за ненормований робочий день, яка виплачується за фактично відпрацьовані дні:

159,25 грн. х 25 % = 39,81 грн.

3. Визначимо розмір надбавки за класність, яка виплачується за фактично відпрацьовані дні:

159,25 грн. х 25 % = 39,81 грн.

4. Визначимо розмір посадового окладу за час простою згідно зі

ст. 113 КЗпП:

637 грн. : 20 роб. дн. х 15 роб. дн. х 2/3 = 318,50 грн.

Загальна сума

заробітної плати водія за лютий становить:

159,25 + 39,81 + 39,81 + 318,50 =

557,37 грн.

2.

Переведення на іншу роботу.

Саме цю ситуацію розглянуто в

листі, що коментується.

У

ст. 34 КЗпП зазначено таке: у разі простою працівників може бути переведено за їх згодою з урахуванням спеціальності та кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості строком до одного місяця.

Інакше кажучи, простій не з вини працівника є підставою для його тимчасового переведення

за його згодою на іншу роботу. У цьому випадку простій не оформляється і порядок оплати згідно зі ст. 113 КЗпП не застосовується.

При цьому

ст. 34 КЗпП не встановлено порядок оплати праці в разі переведення працівника у зв’язку з простоєм на іншу роботу. У листі, що коментується, Мінпраці пропонує здійснювати оплату за аналогією зі ст. 33 КЗпП, тобто не нижче ніж середній заробіток за попереднім місцем роботи. Отже, працівник зможе отримати не 2/3 своєї тарифної ставки, як у разі оформлення йому простою, а свій звичайний заробіток.

Нагадаємо: у

ст. 33 КЗпП ідеться про порядок переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працівнику за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижче, ніж середній заробіток за попередньою роботою.

Як бачимо, у

ст. 33 КЗпП визначено порядок оплати праці в разі переведення працівника на іншу роботу лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій.

Водночас, оскільки

КЗпП не визначено порядок оплати праці в разі переведення працівника на іншу роботу у зв’язку з простоєм, вважаємо, що в цьому випадку можна скористатися роз’ясненнями Мінпраці і оплату праці в разі переведення працівника у зв’язку з простоєм на іншу роботу здійснювати за виконану роботу, але не нижче ніж середній заробіток за попередньою роботою.

Приклад 2.

Протягом усього лютого 2009 року автомобіль не експлуатувався через відсутність палива. На цей час водія було переведено на іншу роботу — на посаду сторожа. Згідно з наказом № 77 посадовий оклад водія складає 637 грн. Водію автомобіля присвоєно 1-й клас та установлено надбавку за ненормований робочий день у розмірі 25 % посадового окладу.

У цьому випадку згідно з роз’ясненнями Мінпраці, наведеними в

листі, що коментується, працівнику за лютий здійснюється оплата праці за виконану роботу сторожа, але не нижче ніж середній заробіток за попередньою роботою (на посаді водія).

Середній заробіток розраховується згідно з

Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100. Розрахунковим періодом для обчислення середнього заробітку є два календарні місяці, що передують місяцю, в якому працівника переведено на іншу роботу.

Середню заробітну плату визначають шляхом множення середньоденної заробітної плати працівника на кількість робочих днів, що припадають на період простою.

Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів за цей період (

п. 8 Порядку № 100).

Припустимо, що середньоденна заробітна плата водія склала 30 грн. Тоді за робочі дні лютого йому має бути виплачено не менше 600 грн. (20 роб. дн. х 30 грн.).

Зауважимо, що відомості про тимчасове переведення на іншу роботу до трудової книжки не заносяться.

Оплату простоїв не з вини працівника згідно з

п.п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, віднесено до фонду додаткової заробітної плати. Такі виплати обкладаються податком з доходів фізосіб і на них нараховуються внески до соціальних фондів як у частині утримань, так і в частині нарахувань.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі