ОПЛАТА ПРАЦІ ЛІКАРЯ-ОТОЛАРИНГОЛОГА
Анатолій КОЛОС, консультант
Чи має право лікар-отоларинголог працювати за сумісництвом на 0,5 ставки та вести змішане приймання дітей і дорослих, якщо в нього відсутній відповідний сертифікат? За якими умовами йому може встановлюватися надбавка за високі досягнення у праці та здійснюватися преміювання? Чи скасовується встановлена премія протягом дисциплінарного стягнення?
Відповідно до
п. 1 Примітки до наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Переліку вищих і середніх спеціальних навчальних закладів, підготовка і отримання звання в яких дають право займатися медичною і фармацевтичною діяльністю» від 25.12.92 р. № 195 до роботи на посадах лікарів і провізорів допускаються фахівці, що отримали спеціальну підготовку у вищих, навчальних закладах відповідно до вказаного Переліку , та звання лікаря-спеціаліста з конкретної спеціальності (для лікарів), провізора загального профілю (для фармацевтів).Наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про подальше удосконалення атестації лікарів» від 19.12.97 р. № 359
затверджено Положення про порядок проведення атестації лікарів. Відповідно до п. 1.1 цього Положення атестація лікарів проводиться з метою підвищення відповідальності за ефективність і якість роботи, раціональнішої розстановки кадрів фахівців з урахуванням їх професійної майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є важливою формою морального та матеріального стимулювання, спрямована на вдосконалення діяльності закладів охорони здоров’я щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.Основним завданням атестації є визначення рівня професійної підготовки лікарів, оцінка трудової діяльності, можливості подальшого використання спеціалістів, підвищення їх кваліфікації.
Згідно з
п. 2.1 Положення про порядок проведення атестації лікарів атестації на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності підлягають особи, які закінчують навчання в інтернатурі, клінічній ординатурі або аспірантурі з цієї спеціальності, якщо останні ще не мають сертифіката лікаря-спеціаліста з даного фаху, а також особи, які в порядку, передбаченому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.12.92 р. № 195, допущені до лікарської діяльності та пройшли курси спеціалізації, стажування або інші види підготовки.Зазначена атестація з присвоєнням (підтвердженням) звання лікаря-спеціаліста має передувати обійманню особою лікарської посади в закладах охорони здоров’я, що відповідає цій спеціальності, або здійсненню медичної практики за цією спеціальністю на підприємницьких засадах.
Особи, які не працювали більше трьох років за конкретною лікарською спеціальністю, та особи, які своєчасно не пройшли атестацію на кваліфікаційну категорію або яким відмовлено у присвоєнні (підтвердженні) другої кваліфікаційної категорії, не можуть займатися лікарською діяльністю з цієї спеціальності без попереднього проходження стажування у порядку, передбаченому
наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про порядок направлення на стажування лікарів і їх наступного допуску до лікарської діяльності» від 17.03.93 р. № 48.Таким чином, право на роботу на посаді лікаря-отоларинголога мають особи, які мають повну вищу освіту за напрямом підготовки «медицина», спеціальністю «лікувальна справа» та спеціалізацію за фахом «отоларингологія». Для роботи на посаді лікаря-отоларинголога дитячого потрібно мати повну вищу освіту за напрямом підготовки «медицина», спеціальністю «педіатрія» та спеціалізацію за фахом «дитяча отоларингологія».
Згідно з
п. 1.10 Положення про порядок проведення атестації лікарів атестація на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій проводиться за бажанням лікаря. Лікарі, які протягом року після закінчення 5-річного строку з моменту попередньої атестації не виявили бажання і не подали документи на чергову атестацію, крім випадків, передбачених п. 4.2 цього Положення, та лікарі, яким за рішенням атестаційної комісії відмовлено у присвоєнні (підтвердженні) другої кваліфікаційної категорії, підлягають атестації на визначення знань та практичних навиків з підтвердженням звання «лікар-спеціаліст» після проходження стажування.Особи, яким присвоєна кваліфікаційна категорія, проходять атестацію на її підтвердження не менше одного разу на п’ять років.
За бажанням спеціаліста атестація на присвоєння кваліфікаційної категорії може бути проведена і через менший строк, але не раніше ніж через один рік з моменту попередньої атестації.
Відповідно до
ч. 2 ст. 21 КЗпПУ працівнику надано право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина за наймом. При роботі за сумісництвом з працівником укладається трудовий договір.
Порядок роботи сумісників та оплата їх праці регламентується
постановою КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.93 р. № 245 та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мін’юсту і Мінфіну від 28.06.93 р. № 43.Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не має перевищувати половини місячної норми робочого часу. Оплата праці за сумісництвом здійснюється за фактично виконану роботу.
Працівникові, який працює за сумісництвом, оплата праці визначається за фактично відпрацьований час виходячи з передбачених умовами оплати праці складових (посадовий оклад, надбавки та доплати до нього).
При визначенні умов оплати праці медичних працівників слід керуватися
спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства охорони здоров’я України «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення від 05.10.2005 р. № 308/519 (далі — Умови).Відповідно до
п. 1 п.п. 2.2.5 Умов лікарю-отоларингологу залежно від наявної кваліфікаційної категорії встановлюється 11, 12, 13 або 14-й тарифний розряд з оплати праці, що з 1 січня 2009 року відповідає розмірам посадових окладів відповідно 1074, 1155, 1237 або 1319 грн*. При роботі за сумісництвом на 0,5 ставки ці розміри відповідно становитимуть 537, 578, 619 або 660 грн.* Розмір посадового окладу розраховано виходячи з 545 грн. відповідно до постанови КМУ «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 і від 25 жовтня 2008 р. № 939» від 20.12.2008 р. № 1117 та за тарифними коефіцієнтами III етапу Єдиної тарифної сітки.
Слід також зазначити, що посада лікаря-отоларинголога належить до категорії лікарів-хірургів і якщо цей лікар здійснює оперативні втручання, то чинними умовами оплати праці йому передбачене відповідне підвищення посадового окладу.
Так,
п.п. 2.4.2 Умов встановлено, що посадові оклади лікарів-хірургів усіх найменувань, лікарів-анестезіологів та лікарів-ендоскопістів, у тому числі керівників структурних підрозділів — лікарів цих спеціальностей, визначені згідно з пп. 2.1 — 2.2 Умов, підвищуються за здійснення оперативних втручань залежно від обсягу, складності й характеру їх праці при роботі: в амбулаторно-поліклінічному закладі (відділенні) — до 15 % посадового окладу; денному стаціонарі хірургічного профілю — до 25 %, стаціонарі — до 40 %.Відповідно до
п. 1.7 Умов конкретні розміри доплат, надбавок та інших виплат визначаються керівником закладу, установи за рахунок і в межах фонду оплати праці та відображаються в розрахункових відомостях на виплату заробітної плати.Визначення розміру заробітної плати проводиться в усіх випадках
окремо за основною посадою і при роботі за сумісництвом.Надбавка за високі досягнення у праці
має встановлюватися за умови сумлінного та якісного виконання працівником протягом певного періоду своїх посадових обов`язків, професіоналізму, компетентності, ініціативності та відсутності порушень виконавчої і трудової дисципліни. Конкретні критерії, за якими встановлюється ця надбавка, визначаються керівником відповідної установи. Вони повинні відображати результати професійної діяльності кожного працівника. Такими критеріями, наприклад, можуть бути успішне виконання працівником завдань та обов`язків, ініціативність у роботі тощо.Відповідно до
п. 4.4 Умов надбавка за високі досягнення у праці працівникові може установлюватися в розмірі до 50 % посадового окладу (тарифної ставки).Граничний розмір зазначеної надбавки для одного працівника не повинен перевищувати 50 % посадового окладу.
Якщо працівнику встановлено надбавки за високі досягнення у праці, за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання) та за складність, напруженість у роботі, то граничний розмір усіх цих надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 % посадового окладу.
У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни надбавка за високі досягнення у праці зменшується або скасовується.
Працівникам закладу, установи надбавки установлюються керівником
у межах фонду оплати праці.Преміювання працівників проводиться в межах фонду оплати праці
.Керівники закладів та установ за погодженням з профспілковими комітетами затверджують Положення про преміювання працівників (
п. 5.11 Умов).Розмір премії конкретному працівнику визначається згідно з Положенням про преміювання, що діє в даній установі, закладі, організації, залежно від особистого внеску працівника в кінцеві результати роботи. У Положеннях про преміювання визначається коло працівників, на яких поширюється чинність Положення, показники і умови преміювання щодо кожної категорії працівників (керівні працівники, професіонали, фахівці, технічні службовці, робітники). Згідно з показниками преміювання визначається розмір премії. Положенням про преміювання може передбачатися можливість збільшення чи зменшення у встановлених межах окремим працівникам розміру премії.
Отже, преміювання працівників бюджетних установ, закладів та організацій охорони здоров’я може здійснюватися за рахунок економії фонду оплати праці, а конкретний розмір премії кожному працівнику встановлюється наказом керівника відповідно до Положення про преміювання.
Що стосується можливості преміювання медичних працівників протягом дисциплінарного стягнення, то відповідно до
ст. 151 КЗпПУ протягом дисциплінарного стягнення до працівника не застосовуються заходи заохочення, передбачені відповідно до ст. 143 КЗпПУ у затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку.Заохочення (оголошення подяки, виплата одноразової премії з нагоди свят тощо) оголошуються наказом в урочистій обстановці і заносяться до трудових книжок працівників (
ст. 144 КЗпПУ).Премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій, згідно зі
ст. 2 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР належать до фонду оплати праці у складі додаткової заробітної плати.Позбавлення премій, передбачених системою оплати праці, здійснюється відповідно до Положення про преміювання, що діє в даній установі, закладі. У Положенні, як правило, визначаються упущення та інші проступки, за які працівникам знижується розмір премії або вони позбавляються її повністю. Позбавлення премії оформляється наказом керівника установи, закладу з обов’язковим зазначенням конкретних обставин, які стали причиною депреміювання, і може провадитися тільки за той розрахунковий період, у якому було допущено порушення.
У разі коли Положенням про преміювання не передбачено таких обмежень, преміювання працівників у наступні періоди може здійснюватися за рішенням керівника установи, закладу.
