Теми статей
Обрати теми

Методичні рекомендації щодо проведення державною контрольно-ревізійною службою ревізій використання коштів на будівництво

Редакція ББ
Наказ від 27.02.2009 р. № 39

ГОЛОВНЕ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНЕ УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОЮ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЮ СЛУЖБОЮ РЕВІЗІЙ ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ НА БУДІВНИЦТВО

Затверджено наказом ГоловКРУ від 27.02.2009 р. № 39

 

1. Загальні положення

1.1. Ці Методичні рекомендації розроблено з метою реалізації основних завдань державної контрольно-ревізійної служби при здійсненні державного фінансового контролю за використанням коштів, спрямованих на фінансування будівництва, що провадиться із залученням бюджетних коштів (коштів бюджетів усіх рівнів та державних фондів) або коштів підприємств, установ та організацій державної (комунальної) власності на підставі договорів підряду (контрактів, інвестиційних договорів), — за рахунок інших джерел фінансування.

1.2. У цих Методичних рекомендаціях під будівництвом розуміється: нове будівництво, розширення, реконструкція і технічне переоснащення підприємств, будівель та споруд, ремонт житла, об’єктів соціальної сфери та комунального призначення і благоустрою, а також реставрація пам’ятників архітектури та містобудування.

2. Основна мета і напрями проведення контролю

2.1. Метою контролю за використанням коштів, спрямованих на фінансування будівництва, є встановлення:

— обґрунтованості визначення потреби у фінансових ресурсах на будівництво;

— дотримання норм законодавства при використанні коштів, спрямованих на будівельні роботи;

— достовірності відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності фінансово-господарських операцій, пов’язаних з виконанням будівельних робіт.

2.2. Основними напрямами контролю є:

— обґрунтованість (наявність законних підстав) виділення коштів на проведення будівництва;

— дотримання вимог чинного законодавства при проведенні закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;

— дотримання вимог чинного законодавства при укладенні контрактів (договорів);

— забезпечення та наявність проектно-кошторисної та іншої технічної документації;

— стан розрахунків між замовником та підрядником і правильність відображення фінансово-господарських операцій, пов’язаних з будівництвом у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності;

— правильність визначення вартості будівництва (вартість будівельно-монтажних робіт; правильність визначення розміру коштів на утримання служби замовника, організацію будівництва, авторський нагляд, виконання проектно-вишукувальних робіт: видатки, пов’язані з пусконалагоджувальними роботами і комплектацією устаткування та матеріалами, тощо).

3. Обґрунтованість (наявність законних підстав) виділення коштів на проведення будівництва

З метою встановлення обґрунтованості виділення коштів на будівельні роботи досліджуються питання:

3.1. Дотримання порядку затвердження інвестиційних програм та проектів будівництва і проведення їх комплексної державної експертизи, дотримання встановленого центральним або місцевим органом виконавчої влади порядку відбору інвестиційних проектів (Закон України № 1560-XII [25], Порядок № 483 [15] або Порядок № 1269 [18], Перелік № 1269 [19], Порядок № 2145 [21]).

3.2. Наявність рішень щодо державних (комунальних) інвестицій, їх відповідність прогнозам економічного та соціального розвитку держави (планам розвитку територій), цільовим програмам, а також наявність техніко-економічних обґрунтувань, що визначають доцільність цих інвестицій.

Загальні обсяги субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Порядок надання субвенції з державного бюджету та Переліки об’єктів, що фінансуються за кошти субвенції, визначаються відповідними постановами Уряду.

При проведенні контрольних заходів перевіряється законність включення об’єктів до Переліку.

Зокрема, перевіряється наявність фактів:

— надання субвенції на безповоротній основі підприємствам, установам та організаціям недержавної або некомунальної форми власності;

— фінансування об’єктів, що не відповідають умовам, передбаченим у порядку надання субвенції;

— наявності документального підтвердження необхідності проведення будівельних робіт щодо кожного об’єкта, відповідних висновків і узгоджень.

Розподіл коштів субвенції на місцевому рівні визначається відповідними рішеннями органів влади і місцевого самоврядування з унесенням змін (коригуванням) до місцевих бюджетів стосовно доходів та видатків відповідно до сум отриманих коштів субвенції.

3.3. Відповідність рівня, на якому затверджено інвестиційні програми та проекти будівництва, до вимог чинного законодавства.

3.4. Дотримання вимог щодо проведення обов’язкової комплексної державної експертизи. Вивчити, чи не перевищує затверджений позитивний висновок програм та проектів строку дії технічних умов та архітектурно-планувального завдання.

3.5. Дотримання в бюджетних установах вимог Порядку № 228 [16] щодо порядку обґрунтованості наданих розрахунків на виділення асигнувань.

3.6. Обґрунтованість визначення суми видатків на капітальні вкладення у фінансових планах державних та комунальних підприємств.

4. Перевірка дотримання вимог законодавства при проведенні закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти

4.1.

При проведенні контрольних заходів у замовника звернути увагу на дотримання ним тих нормативних актів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, що діяли на момент проведення процедури торгів.

Довідково: закупівля товарів, робіт і послуг за державні кошти регулювалася:

— до 28.03.2008 — Законом України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» [5];

— з 28.03.2008 по 16.10.2008 — Тимчасовим положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2008 № 274 [6];

— з 17.10.2008 по 18.11.2008 — Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921 [10];

— з 18.11.2008 — Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921 [10] (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 № 1017).

4.2. При перевірці законності проведення тендерних процедур особливу увагу приділити виконанню вимог статей: 2 «Сфера застосування Положення»; 8 «Публікування оголошень про здійснення закупівлі»; 21 «Тендерна документація»; 23 «Забезпечення тендерної пропозиції»; 29 «Інформування учасників про проведення торгів»; 34 «Основні умови до договору закупівлі».

4.3. Перевірити,

чи не допущено замовником будівництва ділення предмета закупівлі на окремі частини для уникнення тендерних процедур.

4.4. Узяти до уваги, що ціна тендерної пропозиції розраховується підрядником згідно з положенням підрозділу 3.2 «Ціна тендерної пропозиції» ДБН Д.1.1-1-2000 [32] з урахуванням методики та вимог розрахунку, обумовлених замовником у тендерній документації.

4.5. Ураховувати, що

у підрядників, які надали тендерні пропозиції, мають бути ліцензії на виконання будівельних робіт відповідно до Закону України № 1775-ІІІ [7] та Ліцензійних умов [30].

5. Перевірка дотримання вимог чинного законодавства при укладенні контрактів (договорів)

5.1. Узяти до відома, що основним юридичним документом, який визначає права та обов’язки сторін (замовник — генпідрядник, генпідрядник — субпідрядник), що регулює взаємовідносини між ними та забезпечує узгоджену діяльність учасників будівництва,

є підрядний контракт (договір). Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України [2] договір є обов’язковим для виконання сторонами.

5.2. Ураховувати, що порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель, споруд, технічного переоснащення підприємств (будівництво), а також окремих комплексів чи видів робіт, пов’язаних з будівництвом, відповідно до Цивільного [2] (Глава 61 «Підряд», статті 837 — 891) та Господарського кодексів України [3] (Глава 33 «Капітальне будівництво», статті 317 — 324), визначено Загальними умовами № 668 [13].

Загальні умови обов’язкові для врахування при укладенні договорів підряду в будівництві незалежно від джерел фінансування, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядника)

.

5.3. Керуватися тим, що договір (контракт) підряду укладається в письмовій формі. У договорі передбачаються істотні та інші важливі умови для регулювання взаємовідносин сторін відповідно до пункту 5 Загальних умов № 668 [13].

У договорі зазначається вид договірної ціни: тверда або динамічна, або періодична.

Динамічна договірна ціна

(приблизний кошторис) установлюється відкритою та може уточнюватися протягом усього строку виконання будівельних робіт.

При динамічній договірній ціні вартість прямих видатків при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт визначається на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів (підпункт 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000 [32]).

Тверді договірні ціни

встановлюються незмінними на весь обсяг будівництва та не уточнюються, за винятком випадків, якщо:

а) замовник змінює у процесі будівництва проектні рішення, що спричинює зміну обсягів робіт і вартісних показників;

б) у процесі будівництва у проектній документації та інвесторських кошторисах установлено безумовні помилки, які не було виявлено на стадії тендерної пропозиції та складання договірної ціни, а підрядник не є виконавцем проектно-кошторисної документації;

в) виникають обставини непереборної сили — надзвичайні обставини та події, що не можуть передбачатися сторонами при укладенні договору (контракту).

Слід ураховувати, що згідно з пунктом 2 статті 844 Цивільного кодексу України [2] договірна ціна є твердою, якщо інше не встановлено договором.

Особливість

періодичної ціни полягає в тому, що на обсяги робіт, які плануються на певний період (як правило, це річний план), установлюється тверда договірна ціна (фіксована частина ціни). Формування та застосування фіксованої частини періодичної договірної ціни провадяться за правилами як для твердої договірної ціни.

Після закінчення періоду, в якому діяла тверда ціна у складі періодичної договірної ціни, вартість залишків робіт може уточнюватися з подальшим установленням твердої ціни на весь залишок або його частину.

5.4. Пам’ятати, що невід’ємною частиною контракту (договору) є

розрахунок договірної ціни. При узгодженні договірної ціни замовником перевіряється вартість матеріально-технічних ресурсів, яка не повинна перевищувати середньорегіональну (щодо матеріалів — за цінами виробників, що склалися в регіоні). Якщо ціни на придбання матеріальних ресурсів відрізняються від середньорегіональних, у підрядної організації має бути обґрунтоване письмове узгодження замовника щодо поставки на будівництво ресурсів за більш високими цінами.

Договірна ціна має відповідати вартості тендерної пропозиції, акцептованої замовником.

5.5. При перевірці виконання гарантійних умов (у тому числі щодо недоліків та дефектів, установлених за результатами огляду і контрольних обмірів), за наявності таких умов у договорі підряду чи законодавстві,

виявлені недоліки в межах гарантійного строку виконавець має усунути за власні кошти.

6. Перевірка наявності оформленої у встановленому порядку проектно-кошторисної та іншої технічної документації

6.1. У замовника перевірити наявність оформлених у встановленому порядку:

проектно-кошторисної документації. Усі види ремонтно-будівельних робіт, крім поточного ремонту, потребують наявності проектно-кошторисної документації. Обсяг і вартість поточного ремонту, що виконується господарським способом, може бути визначено на підставі дефектних актів та розцінених описів робіт.

Проектно-кошторисна документація для будівництва приймається замовником на підставі Акта про приймання проектно-дослідної, науково-технічної продукції, що є підставою для оплати виконаної роботи.

Склад, порядок розроблення, оформлення, узгодження та затвердження проектної документації на нове будівництво та реконструкцію будівель і споруд громадського призначення і нове будівництво, реконструкцію і технічне переоснащення об’єктів виробничого призначення мають відповідати вимогам ДБН А.2.2-3-2004 [34], а узгодження та затвердження проектно-кошторисної документації на капітальний і поточний ремонт житла, об’єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою повинні здійснюватися відповідно до Порядку проведення ремонту й утримання об’єктів благоустрою населених пунктів, зареєстрованого в Мін’юсті 12.02.2004 за № 189/8788 (лист Державного комітету України з будівництва та архітектури і Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 24.02.2005 № 7/8-134, № 4/3-260);

позитивного експертного висновку (порядки № 483 [15], № 1269 [18] і ДБН А.2.2-3-2004 [34]). Тобто на проектно-кошторисну документацію має бути надано органами державної експертизи позитивний експертний висновок (дійсний протягом строку дії технічних умов та архітектурно-планувального завдання). Висновок комплексної державної експертизи може бути позитивним, тобто рекомендованим до затвердження, або негативним — із зауваженнями стосовно доопрацювання чи обґрунтуванням щодо неможливості реалізації цього проекту.

Окремі роботи не потребують висновку комплексної державної експертизи. Їх конкретний перелік наведено в наказі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 12.09.2001 № 179, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за № 844/6035;

— наказу, рішення, розпорядження, постанови про затвердження проектно-кошторисної документації

. Відповідно до вимог постанови КМУ від 31.10.2007 № 1269 [18] проектно-кошторисну документацію має бути затверджено (до 30 млн грн. — керівником підприємства-замовника, до 100 млн грн. — облдержадміністраціями чи міністерствами; 100 млн грн. і більше — КМУ);

складених титулів будов. На об’єкти реконструкції та будівництва має бути складено і подано до Держказначейства титули будов (постанова Кабінету Міністрів України від 08.09.97 № 995 [20]).

Титул є обов’язковим документом і складається тільки на нове будівництво, розширення, реконструкцію і технічне переоснащення. У титулі зазначаються початок та кінець будівництва, джерела фінансування і завдання щодо введення в дію потужностей та основних фондів. Затверджуються титули в такому ж порядку, як і проекти будівництва.

Ремонтні роботи (капітальний та поточний) не підпадають під дію постанови Кабінету Міністрів № 995 [20], тому незалежно від видів ремонту титули не складаються.

За відсутності титулу будови (об’єкта, черги будівництва) і наказу, рішення або постанови про затвердження проектно-кошторисної документації казначейство не має права фінансувати за рахунок централізованих капітальних вкладень будівництво, ремонт, реконструкцію;

— ліцензії Держбуду на виконання ремонтно-будівельних робіт

. Якщо генпідрядник не є виконавцем робіт (виконавці — субпідрядні організації), то відповідно і ліцензія йому не потрібна;

— дозволи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт

з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будинків, споруд та інших об’єктів, розширення і технічного переоснащення.

Дозвіл на право виконання будівельних робіт надається забудовнику (замовнику) та генеральному підряднику відповідно до Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України від 05.12.2000 № 273 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2000 за № 945/5166 [36].

7. Перевірка стану розрахунків між замовником та підрядником і правильності відображення фінансово-господарських операцій, пов’язаних з будівництвом, у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності

7.1. Перевірити достовірність суми дебіторської чи кредиторської заборгованості між замовником та підрядником (у тому числі з урахуванням даних проведених зустрічних звірянь) і причини їх виникнення.

7.2. Перевірити

дотримання умов попередньої оплати (авансу) будівельно-монтажних робіт, визначених пунктом 19 Порядку № 1764 [14], згідно з якими розмір авансу не може перевищувати 30 % вартості річного обсягу робіт відповідно до укладеної угоди на будівництво об’єкта. Підрядник зобов’язаний використовувати аванс протягом трьох місяців після його отримання. Після закінчення тримісячного строку невикористані суми авансу повертаються замовнику. Аналогічні вимоги щодо попередньої оплати робіт з капітального будівництва, капітального ремонту і реконструкції на строк не більше трьох місяців визначено постановою № 1404 [23].

7.3. Здійснити перевірку

відповідності обсягів узятих зобов’язань до затверджених у кошторисі бюджетних асигнувань відповідно до вимог Порядку № 228 [16].

7.4. У розрізі КФК (код функціональної класифікації) та КЕКВ (код економічної класифікації видатків) проаналізувати

обсяги виділених асигнувань, фактичні та касові видатки. При невідповідності з’ясувати причини і встановити обґрунтованість різниці між сумою виділених коштів та касовими видатками, а також між касовими та фактичними.

7.5. При перевірці відповідності використання коштів їх цільовому призначенню з’ясувати,

чи не фінансувалися за виділені кошти інші об’єкти будівництва; чи не витратилися кошти на придбання будівельних матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей, не пов’язаних з проведенням запланованого обсягу робіт, і на потреби, що не стосуються будівництва взагалі, тощо.

7.6. При встановленні фактів передачі замовником будівельних матеріалів, виробів та конструкцій підрядним організаціям для виконання робіт перевірити,

чи не віднесено в обліку замовника вартість таких матеріалів, виробів та конструкцій на видатки замовника, а не на розрахунки з підрядником. При передачі замовником матеріалів на будівництво об’єкта перевірити в актах приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) вартість виконаних робіт, що не повинні містити вартість переданих йому матеріалів.

7.7. При перевірці державних підприємств ураховувати, що фактичне спрямування коштів на виконання робіт з будівництва відображається у звітах про виконання фінансових планів та підтверджується даними синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку.

7.8. Під час ревізії у замовника з метою документального підтвердження виду, обсягу та вартості виконаних підрядником будівельних робіт, стану розрахунків за виконані роботи провести

зустрічні звіряння.

Методичні принципи формування підрядниками в бухгалтерському обліку інформації про доходи і видатки, пов’язані з виконанням будівельних контрактів, та її розкриття у фінансовій звітності визначено Стандартом 16 [28].

Докладніше порядок проведення звіряння у підрядників викладено в розділі 9 цього наказу.

8. Перевірка правильності визначення вартості будівництва

До вартості будівництва належать видатки, передбачені зведеним кошторисним розрахунком.

При перевірці вартості будівництва слід перевірити

: правильність визначення розміру видатків на утримання служби замовника; авторський нагляд; виконання проектно-дослідних робіт; видатки, пов’язані з пусконалагоджувальними роботами і комплектацією устаткування; вартість виконання будівельно-монтажних робіт (розцінки, показники, вартість матеріалів).

8.1. При складанні кошторисної документації згідно з підпунктом 2.8.13 ДБН Д.1.1-1-2000 [32] кошти на покриття видатків на утримання служби замовника враховуються в розмірі 2,5 % від підсумку графи 8 глав 1 — 9 зведеного кошторисного розрахунку.

Використання зазначених коштів здійснюється на підставі кошторисів доходів і видатків, складених та затверджених у встановленому порядку, пропорційно обсягам виконаних робіт.

При перевірці звернути увагу,

чи не нараховувалися видатки на утримання служби замовника від запланованого обсягу капіталовкладень без урахування вартості фактично виконаних та оплачених робіт.

У зведеному кошторисному розрахунку податок на додану вартість (ПДВ) нараховується на всю вартість будівництва, у тому числі й на кошти на утримання служби замовника. Однак слід узяти до уваги, що фактичне нарахування ПДВ на суму видатків на утримання служби замовника здійснюється за умови, що замовник є платником ПДВ.

Ураховуючи, що здійснення функцій замовника не належить до підрядних робіт, кошти на утримання служби замовника не включаються до типових форм первинних облікових документів № КБ-2в і № КБ-3.

При встановленні завищення видатків на утримання служби замовника зменшується загальна вартість виконаних будівельних робіт і відповідно

зменшується розмір коштів на покриття видатків на утримання служби замовника.

Якщо замовником для здійснення технічного нагляду за веденням будівельно-монтажних робіт на підставі укладеного договору (контракту) залучається спеціалізована установа (організація) чи окремий фахівець, видатки на ведення технічного нагляду обґрунтовуються відповідним розрахунком, узгодженим та затвердженим замовником.

8.2. Вартість проектно-дослідних робіт для будівництва визначається згідно з вимогами ДБН Д.1.1-7-2000 [33]. Правила передбачають визначення кошторисної вартості проектно-дослідних робіт за двома методами:

1 — калькуляційним

— на підставі діючих в Україні збірників цін на проектно-вишукувальні роботи із застосуванням відповідних коефіцієнтів та індексів для будівництва об’єктів усіх галузей та підгалузей господарства, до того ж кошториси складаються за формою «2-П». Вартість проектно-дослідних робіт, не врахованих у збірниках цін, обчислюється з використанням відомчих збірників, узгоджених з Мінрегіонбудом, або за кошторисом, складеним за формою «3-П»;

2

— визначення кошторисної вартості проектних робіт для будівництва об’єктів житла та соціальної сфери шляхом застосування до відповідної вартості будівельно-монтажних робіт усереднених відсоткових показників вартості проектних робіт, що визначаються Мінрегіонбудом України, зокрема, базою, до якої застосовуються усереднені відсоткові показники, є вартість будівельно-монтажних робіт за номенклатурою глав 1 — 9 зведеного кошторисного розрахунку.

Ціна пропозиції розраховується на підставі кошторисної вартості проектно-дослідних робіт

з уточненням окремих складових виходячи зі структури видатків, що склалися в організації, та поточних цін на трудові й матеріальні ресурси. Ціна пропозиції претендента, визначеного виконавцем робіт, є договірною.

Після узгодження договірної ціни складається контракт на виконання робіт

. У контракті зазначається документ, покладений в основу визначення вартісних показників; установлюються вид договірної ціни, порядок і строки уточнення договірної ціни, умови фінансування та розрахунків за обсяги виконаних робіт, гарантії замовника та проектної організації тощо.

Відповідальність за обґрунтованість вартості проектно-дослідних робіт на стадії узгодження договірних цін та проведення взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт

покладається на керівників організації замовника та проектної організації.

Вартість робіт зі складання кошторисної документації не входить до вартості ремонтно-будівельних робіт і не відображається в Акті приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в) та Довідці про вартість виконаних підрядних робіт і може оплачуватися замовником на підставі договору на виконання цієї роботи або на підставі окремого пункту контракту на виконання будівельно-монтажних робіт (у разі якщо розроблення кошторисної документації здійснюється підрядником, який виконує будівельні роботи) щодо об’єкта з урахуванням умов, узгоджених сторонами та зафіксованих у контракті.

Спільним наказом Держкомстату і Держбуду України від 21.06.2002 № 237/5 [29] скасовано діючу раніше як первинний обліковий документ Типову форму № 4-а «Довідка про вартість виконаних проектно-дослідних робіт».

8.3. Пусконалагоджувальні роботи належать до інших підрядних робіт. Визначення вартості пусконалагоджувальних робіт регламентоване ДБН Д.1.1-1-2000 [32], доповнення № 1. Перевірка правильності визначення вартості здійснюється на підставі відповідним чином оформлених актів приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в.

8.4. Вартість комплексної державної експертизи проекту будівництва визначається шляхом застосування показників, установлених у відсотках до кошторисної вартості, згідно з Порядком № 427 [17]. Кошторисна вартість будівництва визначається як сума вартості будівельних, монтажних робіт (без вартості устаткування) та інших видатків, що виконуються згідно з главами 1 — 9 зведеного кошторисного розрахунку, і 10 % вартості устаткування.

При проведенні повторної експертизи її вартість визначається із застосуванням коефіцієнта від 0,1 до 0,7, що встановлюється залежно від питомої ваги кошторисної вартості проектних рішень, відкоригованих з урахуванням зауважень, наведених у висновку попередньої експертизи.

8.5. Індекси розцінок для обчислення розміру плати за видачу архітектурно-планувального завдання і технічних умов, установлені Порядком № 2328 [22], коригуються Мінбудом залежно від зміни індексу на проектно-дослідні роботи.

8.6. За динамічною договірною ціною, якою передбачено уточнення вартості матеріально-технічних ресурсів, кошти на покриття ризиків та інфляцію, як правило, не передбачаються.

8.7. За твердою та періодичною ціною кошти, передбачені зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, на покриття ризиків усіх учасників будівництва і додаткових видатків, пов’язаних з інфляційними процесами, є резервом замовника та витрачаються на цілі, зазначені в підпункті 3.1.20 ДБН Д.1.1-1-2000 [32].

8.8. Формування кошторисної нормативної бази та порядку її застосування в будівництві згідно зі статтею 12 Закону № 507-ХII [9] покладено на Мінрегіонбуд України. Відповідно законне тлумачення спірних питань, пов’язаних із будівництвом, може бути надане лише Мінрегіонбудом України.

9. Перевірка правильності визначення вартості будівельно-монтажних робіт

9.1. Для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи з будівництва складаються первинні облікові документи за Типовими формами № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт» і № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт», затвердженими наказом № 237/5 [29].

9.2. Типові форми № КБ-2в поширюються на будівельні підприємства та підрозділи всіх видів економічної діяльності незалежно від форми власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального і поточного ремонту, інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів чи коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності. Акт приймання виконаних робіт складається на підставі журналу обліку виконаних робіт (форма № КБ-6) і надається субпідрядником генпідряднику, генпідрядником — замовнику.

Типова форма № КБ-3 поширюється на підрядні роботи, що виконуються за рахунок усіх джерел фінансування.

Для підприємств, що виконують роботи з поточного ремонту господарським способом, складання зазначених форм не обов’язкове

.

Підприємства, які Типову форму № КБ-2в не використовують, записи в бухгалтерському обліку здійснюють на підставі іншого первинного документа щодо визначення ступеня завершеності робіт і обчислення прибутків за методом вимірювання та оцінки виконаної роботи, що повинен містити необхідні реквізити, передбачені Законом України № 996-ХVI [8] та Положенням № 88 [26], наявність яких забезпечує отримання інформації про дату, види, обсяги та вартість виконаних робіт.

9.3. Прямі видатки в кошторисах і в актах приймання виконаних робіт під час розрахунків визначаються на підставі кошторисних норм (загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи, відомчі кошторисні нормативи, кошторисні нормативи для окремих будов, індивідуальні кошторисні норми). Правила застосування кошторисних норм при визначенні прямих видатків у вартості будівництва наведено в ДБН Д.1.1-1-2000 [32].

Загальнодержавні будівельні кошторисні норми є обов’язковими для застосування всіма організаціями, установами та підприємствами незалежно від їх відомчої приналежності та форм власності

при визначенні вартості будов, будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної власності.

До відомчих належать нормативи, що розробляються в обґрунтованих випадках, коли за прийнятою для спеціалізованого будівництва технологією та організацією робіт витрати трудових і матеріально-технічних ресурсів відрізняються від рівня, прийнятого в загальнодержавних.

Вони не повинні суперечити загальнодержавним чи дублювати їх.

Відомчі норми обов’язкові для організацій, установ та підприємств міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, що затвердив ці норми. Для організацій, установ та підприємств, що входять до сфери управління інших міністерств та органів виконавчої влади, ці нормативи можуть бути обов’язковими за умови прийняття ними відповідного рішення.

Неправильне застосування кошторисних норм може призвести до завищення вартості прямих видатків (вартості матеріалів, заробітної плати, вартості будівельної техніки), а також може спричинити завищення нормативних трудовитрат, що надалі спричинить завищення загальновиробничих та адміністративних витрат, прибутку, коштів на зведення та розбирання тимчасових будівель і споруд (при їх обліку за відсотковим показником), коштів на утримання служби замовника і в результаті — завищення вартості виконаних робіт.

При перевірці правильності застосування ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи враховується, що

норми на демонтаж (розбирання) окремих конструкцій можуть передбачати повторне застосування матеріалів та виробів (при дотриманні вимог п.п. 3.3.13 ДБН Д.1.1-1-2000 [32]). Якщо повторне використання матеріалів від розбирання не планується, витрати ресурсів на роботи з демонтажу визначаються за нормами відповідних збірників на виконання цих робіт (без урахування вартості матеріальних ресурсів) із застосуванням коефіцієнтів, наведених у вказівках щодо застосування кошторисних норм (пункти 2.6, 2.7).

Наприклад, витрати ресурсів на роботи з демонтажу внутрішніх мереж водопроводу, каналізації, водостоків, опалення, електропостачання, газопостачання (за відсутності необхідних норм у РЕКНр) визначаються за відповідними нормами на їх монтаж без урахування норм витрат матеріалів із застосуванням коефіцієнта 0,4 до норм витрат праці робітників, зайнятих на ремонтно-будівельних роботах, машиністів, часу експлуатації машин та механізмів (роз’яснення Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства України у збірнику № 4 за квітень 2006 року).

9.4.

Застосування коефіцієнтів, що враховують вплив спеціальних умов виконання робіт, має бути обґрунтованим. Обґрунтування та величини коефіцієнтів зазначаються у проекті організації будівництва або (при скороченому обсязі проектно-кошторисної документації та відсутності проекту організації будівництва) в умовах контракту чи дефектному акті.

Коефіцієнти, що враховують спеціальні умови виконання робіт, наведено у Вказівках щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм та застосовуються лише до норм витрат праці робітників, машиністів, часу експлуатації будівельних машин і механізмів, а не до витрат усіх ресурсів, передбачених нормою.

9.5. Перевірка правильності визначення вартості робіт, виконаних підрядним способом.

Особливості проведення перевірки залежать від виду договірної ціни, обумовленої контрактом (договором), яка згідно з ДБН Д. 1.1-1-2000 [32] може встановлюватися твердою, динамічною чи періодичною.

9.5.1.

Динамічна договірна ціна (приблизний кошторис) установлюється відкритою та може уточнюватися протягом усього строку виконання будівельних робіт.

За динамічною договірною ціною вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт визначається на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт і уточнених цін ресурсів (підпункт 3.3.10.1 ДБНД.1.1-1-2000 [32]).

Правильність визначення вартості матеріальних ресурсів в актах виконаних робіт здійснюється шляхом порівняння даних ресурсної відомості до актів приймання виконаних робіт з даними бухгалтерського обліку підрядника (Звіт про витрати основних матеріалів у будівництві у співвідношенні з виробничими нормами (форма М-29), Звіт про рух матеріальних цінностей (форма М-19), рахунками, накладними на придбання матеріалів. Якщо підрядником не ведуться форми М-29 і М-19, дані ресурсних відомостей порівнюються з довідками (актами) про витрати основних матеріалів та оборотно-сальдовими відомостями відповідних рахунків бухгалтерського обліку).

Наявність у бухгалтерському обліку даних про залишки товарно-матеріальних цінностей «червоним» може бути пов’язана з невиконанням обсягів будівельних робіт і безпідставним списанням фактично відсутніх матеріалів або внаслідок ненадання постачальником своєчасно документів для оприбуткування (матеріали отримано в борг).

У цьому випадку факт виконання робіт перевіряється дослідженням або контрольним обмірюванням

.

При виготовленні окремих будівельних матеріалів, виробів та конструкцій власними силами підрядника ціни таких матеріальних ресурсів приймаються за відповідними калькуляціями, затвердженими підрядною організацією в установленому порядку (за виробничою собівартістю). Прибуток у калькуляціях не враховується, а визначається загалом по будівництву та обчислюється з урахуванням трудовитрат на виготовлення цих матеріальних ресурсів (підпункт 3.2.5.3 ДБН Д.1.1-1-2000 [32]).

Усереднені відстані перевезень матеріальних ресурсів (30 км — для міст, 80 км — для сільської місцевості) рекомендовано додатком 15 до ДБН Д.1.1-1-2000 [32] для обчислення транспортних видатків на доставку матеріальних ресурсів в інвесторській кошторисній документації, коли, як правило, ще не відомі постачальники цих ресурсів. На стадії проведення взаєморозрахунків за виконані роботи при розрахунку транспортних видатків у складі вартості матеріальних ресурсів слід ураховувати конкретну відстань від постачальника до приоб’єктного складу (за конкретною транспортною схемою).

Ціни на матеріали для будівництва визначаються з урахуванням витрат франко — приоб’єктний склад будівельного майданчика

(підпункт 3.1.10.9 ДБН Д.1.1-1-2000 [32]).

У випадках коли приоб’єктні склади та майданчики для складування матеріалів, виробів та конструкцій розташовано в безпосередній близькості від об’єктів будівництва і немає потреби у внутрішньобудівельному транспортуванні матеріальних ресурсів автомобільним транспортом, у розрахунках одиничної вартості видів робіт не враховується передбачена нормами робота бортових автомобілів.

При перевірці вартості транспортно-заготівельних та складських видатків доцільно відстежувати правильність визначення за матеріалами та конструкціями маси одиниці виміру

(правильність переведення п. м, м куб. тощо в кг, т). Неправильне визначення маси може призвести до безпідставного завищення транспортно-заготівельних та складських видатків.

Метод розрахунку транспортно-заготівельних та складських видатків має бути записано в тендерній документації чи в договорі

. За відсутності такої інформації слід застосовувати той метод, за яким їх визначено у проектно-кошторисній документації.

Середньомісячна заробітна плата

визначається з урахуванням рекомендованого Мінрегіонбудом за узгодженням з Мінекономіки України середнього рівня заробітної плати по будівельній галузі, що склався в регіоні на певний період. При визначенні вартості ремонту об’єктів виробничого та іншого призначення рівень заробітної плати приймається з урахуванням рекомендацій відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Усереднені показники вартості людино-годин за розрядами складності робіт у будівництві, з урахуванням рекомендованої середньомісячної заробітної плати при 40-годинному робочому тижні, затверджуються наказами Мінрегіонбуду України. Ці ж накази передбачають застосування коефіцієнтів при іншій тривалості робочого тижня, а також коефіцієнтів при будівництві тунелів, метрополітенів, виконанні робіт на шахтній поверхні, будівництві великих мостів, мостових переходів з мостобудівними об’єктами у їх складі.

Питання щодо уточнення рівня заробітної плати вирішується замовником (інвестором) та підрядником виходячи з умов здійснення конкретного будівництва (виконання робіт у стислі строки, у нічний час і святкові дні, при підвищеній інтенсивності роботи тощо), аналізу даних щодо зміни споживчих цін на товари загального вжитку (першочергової необхідності) та комунальні послуги і рівня заробітної плати по будівельній галузі, що склалися в регіоні за певний період (на підставі довідки міського (обласного) статистичного управління).

Вартість машино-годин власної будівельної техніки підрядника визначається на підставі ресурсних показників

, наведених у ресурсних кошторисних нормах, і відповідних поточних цін на них.

Вартість машино-годин будівельної техніки, що орендується, приймається за ціною орендодавця, узгодженою замовником

. У такому разі при обчисленні загальновиробничих та адміністративних витрат, а також прибутку загалом по будові, трудовитрати робітників, зайнятих на управлінні та обслуговуванні цієї будівельної техніки, не враховуються (підпункти 3.2.73, 3.3.3.3 ДБН Д.1.1-1-2000 [32]).

У разі якщо здійснюється заміна машин та механізмів, передбачених загальнодержавними кошторисними нормами, іншими, наявними у підрядника, відповідно до підпункту 3.2.77 ДБН Д.1.1-1-2000 [32] вартість таких робіт визначається з урахуванням змінених умов виконання робіт з відповідним технічним та економічним обґрунтуванням.

У разі якщо вартість робіт зі зміненими умовами не перевищує нормативно-розрахункову, то вона узгоджується замовником і застосовується при розрахунках за виконані роботи. Інакше розробляється індивідуальна ресурсна кошторисна норма, що затверджується в установленому порядку та застосовується при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт.

9.5.2.

Загальновиробничі та адміністративні витрати, а також прибуток обчислюються загалом по будові з урахуванням трудовитрат робітників, зайнятих на обслуговуванні власних машин та механізмів.

Загальновиробничі та адміністративні витрати залежно від умов договору на стадії узгодження договірної ціни можуть уточнюватися за відповідними обґрунтованими розрахунками підрядника (визначаються розрахунково-аналітичним методом). Склад загальновиробничих витрат визначено пунктом 15, а адміністративних — пунктом 18 Стандарту 16 [28] і відповідно додатками 1 і 2 до Методичних рекомендацій № 81 [31].

Відрахування на соціальні заходи

визначаються виходячи з норм, установлених законодавством.

9.5.3.

Розмір прибутку звичайно приймається в межах усереднених показників, рекомендованих Мінрегіонбудом за узгодженням з Мінекономіки, залежно від виду будівництва чи виду будівельно-монтажних робіт (усереднені показники розміру кошторисного прибутку за окремими видами робіт можуть застосовуватися тоді, коли підрядник за контрактом виконує неповний комплекс робіт, а також при визначенні розміру прибутку для субпідрядних організацій).

Маса прибутку, визначена на початок будівництва в договірній ціні незалежно від її виду, не уточнюється протягом усього строку будівництва, крім випадків, наведених у підпункті 3.3.3.2 ДБН Д.1.1-1-2000 [32].

9.5.4. При взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт кошти на покриття видатків підрядника на зведення чи пристосування тимчасових будівель і споруд визначаються або на підставі виконавчого кошторису, узгодженого замовником, та фактично побудованих (пристосованих) будівель і споруд з

урахуванням рішень проекту організації будівництва, або за відсотковими показниками, що надаються Мінрегіонбудом, що застерігається контрактом.

У разі якщо кошти на покриття цих видатків визначено за відсотковим показником, що не перевищує 5 %, в актах приймання виконаних робіт зазначені кошти підрядником не розшифровуються і зворотні суми не відображаються.

9.5.5. При взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт, що виконувалися в зимовий або літній період, передбачені на це в договірній ціні кошти уточнюються на підставі довідок місцевих органів гідрометеорологічної служби відповідно до ДБН Д.1.1-1-2000 [32].

9.5.6. При взаєморозрахунках за виконані роботи в актах форми № КБ-2в видатки, пов’язані з відрядженням робітників, уточнюються та включаються відповідно до розрахунків, складених на підставі документів, що підтверджують фактичне перебування робітників у відрядженні та величину цих видатків (накази на відрядження, посвідчення, авансові звіти, квитки, багажні квитанції, рахунки за проживання, розрахунки добових), згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів [24, 27].

При перевірці видатків підрядника на відрядження слід брати до уваги, що

витрати на відрядження інженерно-технічних працівників ураховуються у складі загальновиробничих витрат.

У разі коли за умовами будівництва роботи виконуються у стислі строки, при підвищеній інтенсивності роботи, що спричинює скорочення строків будівництва і часу перебування робітників у відрядженні та відповідно до зниження видатків, пов’язаних з їх відрядженням, замовником компенсуються фактично понесені підрядником видатки.

Якщо внаслідок нераціональної організації робіт фактична трудомісткість виконаних робіт на об’єкті перевищує нормативну, витрати на відрядження оплачуються підряднику в межах нормативної трудомісткості, тобто замовником компенсуються видатки в розмірі, що не перевищує розрахованої в договірній ціні на підставі нормативних трудовитрат.

9.5.7. Якщо в договірній ціні передбачено

кошти на додаткові видатки, пов’язані з виконанням робіт у зимовий та літній період, то при взаєморозрахунках за виконані роботи ці видатки уточнюються залежно від температури повітря та кількості днів плюсової чи мінусової температури і швидкості вітрів у порядку, визначеному в пп. 3.3.10.4 і 3.3.10.5 ДБНД.1.1-1-2000 [32]. Підставою для оплати додаткових видатків, пов’язаних з впливом вітрів швидкістю понад 10 м/с у зимовий період, є довідки місцевих органів гідрометеорологічної служби.

Зазначені додаткові видаткові розраховуються або за калькуляційним методом, або на підставі усереднених показників, наведених у підрозділі 3.2, та оформляються актом.

9.5.8. Відповідно до підпункту 3.3.2 ДБН Д.1.1-1-2000 [32]

договірна ціна на будівництво об’єкта формується претендентом на виконання робіт (генпідрядником) із залученням субпідрядних організацій та узгоджується замовником.

Якщо будівництво здійснюється за державні кошти і рішення про залучення субпідрядних організацій приймається генпідрядником після узгодження договірної ціни та підписання контракту замовником, таке рішення узгоджується із замовником, і договірна ціна на весь комплекс робіт переоформляється з урахуванням вартості робіт, що доручаються субпідряднику (у межах вартості, зазначеної в тендерній пропозиції генпідрядника, що акцептується).

Незалежно від виду договірної ціни замовник оплачує генпідряднику вартість робіт, виконаних субпідрядником, у розмірі, що не перевищує вартості робіт, зазначеної в акті виконаних робіт, підписаному генпідрядником і субпідрядником

.

9.5.9. При перевірці правильності визначення вартості виконаних робіт слід брати до уваги особливості формування договірних цін підрядними організаціями, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, та особливості визначення вартості в тому випадку, якщо генпідрядник і субпідрядник застосовують різні системи оподаткування.

Єдиний податок за ставкою 6 або 10 % від реалізації робіт (продукції, послуг) нараховується на підсумкову вартість будівельних (ремонтно-будівельних робіт) і монтажних робіт на договірному рівні, ураховується у вартості будівництва та компенсується замовником при взаєморозрахунках за виконані роботи в повному обсязі.

9.5.10.

Фактична перевірка передбачає проведення обстеження та контрольного обміру виконаних робіт.

Керівники об’єкта контролю здійснюють організацію та проведення фактичної перевірки за участі відповідальних посадових осіб замовника, виконавця робіт (підрядника, субпідрядника) і представника контролюючого органу, за необхідності — інших учасників інвестиційної діяльності (проектувальника). У разі неучасті представників замовника чи підрядника/субпідрядника в контрольних обмірюваннях орган контролю звертається до правоохоронних органів про сприяння у проведенні контрольного обмірювання.

У разі нез’явлення до контрольного заходу підрядника ревізор складає акт обстеження обсягів виконаних робіт, що надається для підписання об’єкта контролю і включається до акта ревізії.

При обчисленні обсягів виконаних робіт слід керуватися правилами, наведеними в технічних частинах збірників кошторисних норм. В акті контрольного обмірювання як завищення відображаються обсяги і види робіт, що фактично не виконувалися, але відображені в актах приймання виконаних підрядних робіт (крім прихованих робіт), і які не відповідають проектно-кошторисній документації.

Фактичні дані контрольного обмірювання порівнюються з обсягами робіт, зазначеними в актах приймання ф. № КБ-2в (складеними на підставі журналу обліку виконаних робіт форми № КБ-6), і результати оформляються актом, в якому фіксуються дані фактичних обсягів, дані, унесені до актів форми № КБ-2в, і між ними фіксується розбіжність. При встановленні завищень обсягів виконаних робіт провадиться перерахунок вартості, ураховуючи результати контрольного обмірювання.

Стосовно робіт, що технологічно приховуються при виконанні подальших робіт, і факт їх виконання та обсяги неможливо встановити обстеженням і контрольним обмірюванням,

необхідно перевірити акти на приховані роботи. Перелік видів робіт і конструкцій, на які мають складатися акти огляду прихованих робіт, і форму акта наведено в ДБН А.3.1-5-96 [35].

9.6.

Особливості перевірки вартості виконаних робіт при виконанні їх господарським способом

При господарському способі будівельні роботи виконуються силами власних будівельних підрозділів підприємств, установ та організацій або тимчасово створеними бригадами, у тому числі на підставі трудових угод.

При складанні підприємством замість акта ф. № КБ-2в іншого документа, що підтверджує виконання робіт з поточного ремонту, вартість цих робіт визначається на підставі даних бухгалтерського обліку (вартість будівельних матеріалів, фактично нарахована заробітна плата незалежно від системи оплати праці, вартість використаного автотранспорту і будівельної техніки).

Загальновиробничі витрати включаються до вартості виконаних робіт за обґрунтованим розрахунком (залежно від облікової політики підприємства) або шляхом використання усереднених показників із застосуванням до них понижуючого коефіцієнта 0,6.

Норми видатків та списання будівельних матеріалів, виробів та конструкцій на виконані обсяги будівельно-монтажних робіт мають узгоджуватися з нормами витрат матеріальних ресурсів, наведеними в ресурсних елементних кошторисних нормах.

При виконанні робіт найманими працівниками за трудовими угодами рівень заробітної плати не повинен перевищувати рівня, визначеного відповідно до п.п. 9.5.4.2 цих Рекомендацій.

При виконанні робіт господарським способом прибуток ураховується в разі, якщо підприємство планує отримувати прибуток від такого виду діяльності.

Для визначення фактичних обсягів робіт, виконаних господарським способом, також провадяться обстеження та контрольні обмірювання.

9.7. Згідно з п.п. 3.3.12 ДБН Д.1.1-1-2000 [32] незалежно від виду договірної ціни та способів взаєморозрахунків при виявленні в розрахунках за виконані роботи (ф. № КБ-2в «Акт приймання виконаних підрядних робіт» і ф. № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт») беззаперечних помилок та порушень діючого порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок.

10. Перелік нормативно-правових актів та нормативних документів

1. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 № 2542-III (зі змінами).

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV (зі змінами).

3. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV (зі змінами).

4. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 № 8073-Х (зі змінами та доповненнями).

5. Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22.02.2000 р. № 1490-III.

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.2008 № 274 «Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти».

7. Закон України від 01.06.2000 № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (зі змінами та доповненнями).

8. Закон України від 16.07.99 № 996-XVI «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями).

9. Закон України від 03.12.90 № 507-ХII «Про ціни і ціноутворення» (зі змінами та доповненнями).

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921 «Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».

11. Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 884.

12. Порядок проведення інспекції державною контрольно-ревізійною службою, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 (зі змінами).

13. Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668.

14. Порядок державного фінансування капітального будівництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 (зі змінами).

15. Порядок затвердження інвестиційних програм та проектів будівництва і проведення їх комплексної експертизи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 483 (зі змінами та доповненнями) (діяв до 31.12.2007).

16. Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (зі змінами та доповненнями).

17. Порядок визначення вартості комплексної державної експертизи проектів будівництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2006 № 427.

18. Порядок затвердження інвестиційних програм та проектів будівництва і проведення їх державної експертизи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 № 1269 (набрав чинності з 01.01.2008).

19. Перелік будівництва об’єктів виробничого призначення, для затвердження яких висновок комплексної державної експертизи не обов’язковий, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007 № 1269 (набрав чинності з 01.01.2008).

20. Порядок затвердження титулів будов (об’єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.97 № 995 (зі змінами).

21. Порядок проведення на конкурсних засадах оцінки та відбору інвестиційних проектів, що передбачають залучення коштів державного бюджету, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.99 № 2145 (зі змінами та доповненнями).

22. Порядок надання архітектурно-планувального завдання і технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єкта архітектури та визначення розміру плати за їх видачу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.99 № 2328.

23. Постанова Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 № 1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» (зі змінами).

24. Постанова Кабінету Міністрів України від 23.04.99 № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон (зі змінами та доповненнями).

25. Закон України від 18.09.91 № 1560-ХII «Про інвестиційну діяльність» (зі змінами та доповненнями).

26. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

27. Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 № 59 (зі змінами та доповненнями).

28. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318 (зі змінами та доповненнями).

29. Спільний наказ Держкомстату і Держбуду України від 21.06.2002 № 237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві».

30. Ліцензійні умови провадження будівельної діяльності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж), затверджені спільним наказом Держкомітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Держбуду України від 13.09.2001 № 112/182.

31. Методичні рекомендації щодо формування собівартості будівельно-монтажних робіт, затверджені наказом Держбуду України від 07.05.2002 № 81.

32. Державні будівельні норми України ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», затверджені наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174 (зі змінами та доповненнями).

33. Державні будівельні норми України ДБН Д.1.1-7-2000 «Правила визначення вартості проектно-дослідних робіт для будівництва, що здійснюється на території України», затверджені наказом Держбуду України від 14.12.2000 № 285 (зі змінами та доповненнями).

34. Державні будівельні норми України ДБН А.2.2-3-2004 «Проектування. Склад, порядок розроблення, узгодження і затвердження проектної документації для будівництва», затверджені наказом Держбуду України від 20.01.2004 № 8.

35. Державні будівельні норми України ДБН А.3.1-5-96 «Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва», затверджені наказом Держбуду України від 03.04.96 № 49 (зі змінами).

36. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затверджене наказом Держбуду України від 05.12.2000 № 273 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.12.2000 за № 945/5166.

 

Коментар редакції

 

ПЛАНУЄТЕ АБО ВЖЕ ЗДІЙСНЮЄТЕ БУДІВНИЦТВО ЧИ РЕМОНТ?

ВИВЧІТЬ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ РЕВІЗІЙ
 ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ НА РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНІ РОБОТИ

Як відомо, будівництво та капітальний ремонт є невід’ємною частиною фінансово-господарської діяльності. Такі заходи потребують значної кількості бюджетних коштів і тому обов’язково включаються до програм проведення ревізій спеціалістами органів ДКРС.

Ревізії з питань використання бюджетних коштів на ремонтно-будівельні роботи здійснюють спеціалісти органів ДКРС, які, як правило, мають відповідну освіту.

Ураховуючи вагомість питання проведення ремонтно-будівельних робіт та з метою єдиного підходу до проведення ревізій, ГоловКРУ затвердило

Методичні рекомендації, що коментуються.

Методичні рекомендації

зацікавлять не тільки спеціалістів органів ДКРС, а й підконтрольні їм об’єкти і підрядників, які працюють або мають намір працювати з бюджетними організаціями та установами.

Під час проведення ревізій використання бюджетних коштів на будівництво, розширення, реконструкцію, техпереоснащення об’єктів ревізори звертають увагу на всі аспекти проведення ремонтно-будівельних робіт, а саме:

— обґрунтованість виділення бюджетних коштів на проведення ремонтно-будівельних робіт;

— дотримання законодавства при проведенні процедур закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти;

— дотримання законодавства при укладанні договорів (контрактів);

— перевірку порядку оформлення проектно-кошторисної документації;

— перевірку розрахунків між замовником і підрядником;

— правильність відображення операцій, пов’язаних з проведенням ремонтно-будівельних робіт у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності;

— правильність визначення вартості будівельних та будівельно-монтажних робіт.

Коротко зупинимось на кожному з етапів ревізії цього питання і зазначимо найголовніше.

Обґрунтованість виділення бюджетних коштів на проведення ремонтно-будівельних робіт

Кошти на капітальний ремонт та будівництво можуть бути виділені з бюджету, з якого фінансується бюджетна установа чи організація, або отримані у вигляді субвенції.

Відповідно до

п. 22 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228 (далі — Порядок № 228), показники видатків або надання кредитів з бюджету, що включаються до проекту кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації видатків або класифікації кредитування бюджету і деталізовані за видами та кількістю товарів (робіт, послуг) із зазначенням вартості за одиницю.

Нагадаємо, що згідно з

Роз’ясненнями щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженими наказом Державного казначейства України від 04.11.2004 р. № 194 (у редакції наказу Державного казначейства України від 08.12.2006 р. № 330), далі — Роз’яснення № 194, будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та реставрація проводяться за КЕКВ 2120 «Капітальне будівництво (придбання)», 2130 «Капітальний ремонт», 2140 «Реконструкція та реставрація».

За кожним з цих кодів у випадку планування проведення відповідних робіт, повинен бути обґрунтований розрахунок витрат.

Крім того, як уже зазначалося, на проведення ремонтно-будівельних робіт може бути виділена субвенція з державного бюджету. Зазвичай така субвенція стосується об’єктів, які знаходяться в аварійному стані, тобто тих, які в першу чергу потребують ремонту, реконструкції, реставрації тощо.

Як визначено в

Методичних рекомендаціях, загальні обсяги субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються законами України про державний бюджет України на відповідний рік.

Виділення субвенції на фінансування заходів з упередження аварій та запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві та на інших об’єктах комунальної власності у 2006 році було передбачено

ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 р. № 3235-IV, у 2007 році — ст. 49 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. № 489-V. У 2008 та 2009 роках виділення таких субвенцій не передбачено, окрім виділення субвенцій на конкретні об’єкти, як-от субвенція з державного бюджету міському бюджету міста Запоріжжя на будівництво автотранспортної магістралі через річку Дніпро в місті Запоріжжя тощо.

Дотримання законодавства при проведенні процедур закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти

Період, що ревізується, може охоплювати три і навіть більше років. Тому слід мати на увазі, що законодавство з питань проведення процедур закупівель за останні роки багато разів змінювалося. У

Методичних рекомендаціях наведений перелік нормативних документів, що стосуються проведення процедур закупівель у той чи інший період.

Особлива увага ревізорів приділяється питанню визначення предмета закупівлі. Нагадаємо, що ділення предмета закупівлі на окремі частини з метою уникнення тендерних процедур

заборонено.

Дотримання законодавства при укладанні договорів (контрактів)

Підрядний контракт (договір) є найважливішим юридичним документом, який регулює взаємовідносини між замовником, генпідрядником, субпідрядником.

Основним нормативним документом, який регулює договірні відносини, є

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — ЦКУ).

Необхідно звернути увагу на обов’язкові умови договорів, визначені

ЦКУ, а особливу увагу приділити ціні. У Методичних рекомендаціях ГоловКРУ наводить види цін та обставини, за яких вони застосовуються.

Крім того, звертається увага на умови гарантійного обслуговування, які також повинні бути зазначені в договорі між замовником та підрядником.

Перевірка порядку оформлення проектно-кошторисної документації

ГоловКРУ наводить перелік документів, які повинні супроводжувати оформлення підрядного контракту (договору), а саме:

— проектно-кошторисна документація;

— позитивний експертний висновок;

— наказ, рішення, розпорядження, постанова про затвердження проектно-кошторисної документації;

— титули будов;

— ліцензія Держбуду на виконання ремонтно-будівельних робіт;

— дозвіл інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт.

У

Методичних рекомендаціях визначені вимоги до складання таких документів та обставини, за яких вони повинні бути складені.

Нагадаємо, що відповідно до

Роз’яснень № 194 виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво, реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт будівель, споруд і об’єктів та виконання супровідних робіт, які відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт, мають бути здійснені за кодом виконання основних робіт.

Перевірка розрахунків між замовником і підрядником

ГоловКРУ визначає, що при проведенні ревізії зазначеного питання необхідно перевірити достовірність дебіторської та кредиторської заборгованості між замовником та підрядником, а також дотримання умов проведення попередньої оплати відповідно до

Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1764.

Але необхідно врахувати, що відповідно до

п.п. 6 п. 4 постанови КМУ «Деякі питання організації бюджетного процесу» від 26.11.2008 р. № 1036 та листа Міністерства фінансів України від 22.01.2009 р. № 31-28020-02-25/585 розпорядники бюджетних коштів з 03.12.2008 р. до 01.04.2009 р. не мають права здійснювати авансування, крім передплати періодичних друкованих видань, послуг поштового зв’язку, з авіаперевезення державних офіційних і урядових делегацій та Президента України, Голови Верховної Ради України і його заступників, Прем’єр-міністра України та Першого віце-прем’єр-міністра України під час робочих поїздок, робіт, пов’язаних з виготовленням марок акцизного збору для алкогольних напоїв та тютюнових виробів, закупівлі путівок до державних підприємств «Міжнародний дитячий центр «Артек» та «Український дитячий центр «Молода гвардія», а також випадків, визначених окремими рішеннями Кабінету Міністрів України (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 9, с. 12).

З метою виявлення прихованої дебіторської та кредиторської заборгованості спеціалісти органів ДКРС проводять

зустрічні звірки в підрядних організаціях.

Крім того, ретельно перевіряється

відповідність узятих зобов’язань затвердженим у кошторисі бюджетним асигнуванням. Адже відповідно до п. 5 Порядку № 228 установи мають право брати бюджетні зобов’язання щодо витрачання бюджетних коштів на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а вищі навчальні заклади та наукові установи — також у межах, установлених затвердженими планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів.

Правильність відображення операцій, пов’язаних з проведенням ремонтно-будівельних робіт у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності

Як зазначає ГоловКРУ, фактичне спрямування коштів на виконання робіт з будівництва повинно відображатися у звітах про виконання кошторисів та повинно бути підтверджено даними синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку.

Правильність визначення вартості будівельних та будівельно-монтажних робіт

Особливу увагу слід приділити питанню правильності визначення вартості будівельних робіт.

Відповідно до

п. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІV відповідальність за внесення недостовірних даних у первинні документи несуть особи, що склали і підписали ці документи.

Тому якщо у визначенні вартості будівництва були допущені порушення, то за внесення недостовірних даних несуть відповідальність посадові особи, які склали та підписали первинні документи (акти виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в).

Зазвичай Акт приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в підписують керівник установи-замовника та керівник установи-підрядника.

Керівник установи-замовника, як правило, не має спеціальної освіти для визначення правильності включення вартості робіт у зазначену форму. Тому деякі установи мають у своєму складі для таких цілей спеціальну службу або звертаються за допомогою до сторонніх організацій чи осіб.

Цьому питанню була присвячена консультація спеціалістів контрольно-ревізійної служби «Хто перевірить ремонтно-будівельний кошторис» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2007, № 33, с. 26).

Слід звернути увагу на те, що фактичне нарахування ПДВ на суму видатків по утриманню служби замовника здійснюється за умов, що замовник є платником ПДВ.

Крім того, слід мати на увазі, що спеціалісти органів ДКРС мають право проводити огляди та контрольні обміри об’єктів будівництва та ремонту.

Огляди і контрольні обміри повинні проводитися за участю відповідальних посадових осіб замовника, виконавця робіт (підрядника, субпідрядника) та представника контролюючого органу. За необхідності можуть бути залучені й інші спеціалісти, наприклад проектувальник.

У випадку відмови представників замовника або підрядника (субпідрядника) брати участь в оглядах чи контрольних обмірах, працівники органів ДКРС звертаються до правоохоронних органів щодо сприяння проведенню контрольних обмірів та оглядів.

Крім того, слід звернути увагу на те, що ГоловКРУ в

Методичних рекомендаціях систематизувало та навело великий перелік нормативно-правових документів, положення яких необхідно враховувати при виконанні будівельних та ремонтних робіт. Він стане у нагоді під час підготування та проведення таких робіт.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі