Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Порядок надання додаткової відпустки за особливий характер праці

Редакція ББ
Бюджетна бухгалтерія Травень, 2009/№ 17
Друк
Відповідь на запитання

ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОДАТКОВОЇ ВІДПУСТКИ ЗА ОСОБЛИВИЙ ХАРАКТЕР ПРАЦІ

 

Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Роз’ясніть порядок надання додаткових відпусток за особливий характер праці працівникам психіатричної лікарні. Чи можна надавати такі відпустки повної тривалості до закінчення робочого року, як установлено ст. 79 КЗпП та ст. 10 Закону про відпустки? Або їх слід надавати тільки після закінчення робочого року пропорційно відпрацьованому часу?

(м. Краматорськ)

 

При визначенні тривалості додаткової відпустки за особливий характер праці слід виходити

з фактично відпрацьованого часу на посаді, що дає право на таку відпустку. Розповімо, чому це так.

 

Кому надається додаткова відпустка за особливий характер праці

Працівникам, праця яких пов’язана з особливостями виконання роботи, надається додаткова оплачувана відпустка за особливий характер праці. Це передбачено

ст. 76 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП) та ст. 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки).

Статтею 8 Закону про відпустки

встановлено: окремим категоріям працівників (згідно зі списком, затвердженим Кабміном), робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці.

Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним і інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затверджено

постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290 (додаток 2 до постанови) (далі — Список № 1290-2).

Відповідно до

розділу XVII «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» Списку № 1290-2 окремі працівники психіатричних лікувально-профілактичних закладів (у тому числі дитячих), які безпосередньо зайняті обслуговуванням хворих, мають право на додаткову відпустку за особливий характер праці. Перелік посад працівників, які мають право на таку відпустку (витяг зі Списку № 1290-2) наведено в додатку до цієї консультації.

Зверніть увагу

: Списком № 1290-2 установлено максимальну тривалість відпустки. Конкретна її тривалість установлюється в колективному або трудовому договорі залежно від часу зайнятості працівників у цих умовах (ст. 8 Закону про відпустки). Цю норму розглянемо докладніше.

 

Порядок надання відпустки за особливий характер праці

Згідно зі

ст. 2 Закону про відпустки особи, які працюють за трудовим договором, мають право на відпустку. Таке право забезпечується шляхом надання роботодавцем в обов’язковому порядку щорічної основної відпустки встановленої тривалості.

Щодо

щорічної додаткової відпустки, то, як уже зазначалося, вона надається не всім, а тільки за особливих характер та умови праці. Це зумовлює деякі особливості її надання.

Дійсно, згідно із загальними правилами надання щорічних відпусток, установленими

ст. 10 Закону про відпустки, щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи може бути надано працівнику в будь-який час відповідного робочого року, як правило, до закінчення робочого року. Те саме зазначено і в ст. 79 КЗпП.

Однак з цього правила є виняток, що безпосередньо стосується надання щорічної відпустки за особливий характер праці. Він прямо не передбачений

ст. 10 Закону про відпустки, однак випливає з іншої норми цього Закону.

Так, у

ст. 9 Закону про відпустки встановлено, що до стажу роботи, який дає право на щорічні додаткові відпустки, зараховуються такі періоди роботи:

 

До стажу для надання щорічної додаткової відпустки зараховується

1. Час фактичної роботи зі шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, установленої для працівників цього виробництва, цеху, професії або посади

2. Час щорічних основної та додаткової відпусток за роботу зі шкідливими, важкими умовами та за особливий характер праці

3. Час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих чинників

Примітка. Якщо працівник, переведений на роботу до іншого підприємства, установи, організації, повністю або частково не використав щорічні основну або додаткову відпустки і не отримав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає йому право на щорічні основну та додаткову відпустки, зараховується час, який він не використав для відпустки за попереднім місцем роботи.

 

Таким чином, до стажу роботи, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, включається час фактичної зайнятості в таких умовах.

Про те, що

додаткова відпустка повинна надаватися пропорційно фактично відпрацьованому часу, зазначено також у п. 6 Порядку застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним і інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого наказом Мінпраці від 30.01.98 р. № 16 (далі — Порядок № 16).

У зв’язку з цим

при розрахунку тривалості додаткової відпустки не враховують, наприклад, час перебування працівника на лікарняному, у навчальній відпустці, у відпустці без збереження заробітної плати, курсах підвищення кваліфікації тощо. При цьому час щорічних основної та додаткової відпусток за роботу зі шкідливими, важкими умовами та за особливий характер праці враховують.

Облік часу, відпрацьованого за кожним видом робіт, здійснюється роботодавцем.

Також звернемо увагу на ще одну умову, яку встановлено

п. 7 Порядку № 16: до розрахунку часу, що дає право працівнику на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівників цих виробництв, робіт, професій та посад.

Аналогічний підхід до обчислення тривалості додаткової відпустки за особливий характер праці наведено в

листі Мінпраці від 24.05.2007 р. № 154/13/116-07. У ньому Мінпраці підкреслило: якщо працівник зайнятий у таких умовах менше половини робочого часу, установленого для працівників цих виробництв, робіт, професій та посад, щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці йому не надається.

Ще одне обмеження для надання додаткової відпустки наведено безпосередньо у

Списку № 1290-2, де зазначено: право на таку відпустку мають працівники психіатричних лікувально-профілактичних закладів (у тому числі дитячих), які безпосередньо зайняті обслуговуванням хворих.

Зауважимо, що

Порядок № 16 не містить умови про те, що додаткова відпустка повинна надаватися тільки після закінчення робочого року. Більше того, у ч. 5 ст. 11 Закону про відпустки забороняється ненадання протягом робочого року повної тривалості щорічної додаткової відпустки за роботу з особливим характером праці працівникам, які мають на неї право.

Додаткову відпустку за роботу з особливими умовами праці може і має бути надано протягом робочого року. Однак тривалість такої відпустки визначатиметься відповідно до наведених умов, а саме пропорційно відпрацьованому часу.

Окремо зупинимося на

сумісниках. Відповідно до ч. 3 ст. 56 КЗпП робота на умовах неповного робочого часу, зокрема, робота сумісників, не спричинює будь-яких обмежень трудових прав працівника. Працівники, які працюють за сумісництвом, мають право на відпустки нарівні з іншими працівниками установи, організації (у тому числі право на додаткову відпустку за особливий характер праці).

Тому умови, розглянуті вище, повною мірою поширюються і на працівників-сумісників. Однак при цьому слід пам’ятати: якщо працівник зайнятий у таких умовах

менше половини робочого часу, щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці йому не надається.

У зв’язку з цим, щоб працівник-сумісник мав право на додаткову відпустку, він повинен працювати

не менше ніж на 0,5 ставки за посадою, що дає право на таку відпустку.

Крім того, нагадаємо загальні особливості надання щорічних відпусток, які встановлено

Законом про відпустки:

1. При визначенні тривалості щорічної додаткової відпустки

святкові та неробочі дні не враховуються (ч. 2 ст. 5 Закону про відпустки). Відповідно тривалість відпустки продовжується на такі дні.

2. Загальна тривалість щорічних основної та додаткової відпусток

не повинна перевищувати 59 календарних днів (ст. 10 Закону про відпустки).

3. Додаткову відпустку може бути перенесено на інший період або продовжено в порядку, установленому

ст. 11 Закону про відпустки.

Наприклад

, відпустку може бути продовжено або перенесено в разі настання тимчасової непрацездатності, початку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, навчальної відпустки тощо.

4.

Згідно зі ст. 12 Закону про відпустки працівників може бути відкликано зі щорічної відпустки (у тому числі й додаткової відпустки за особливі умови праці).

5. Згідно зі

ст. 24 Закону про відпустки за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. Однак слід мати на увазі: тривалість щорічної і додаткової відпусток, що надаються працівнику, не повинна бути менше 24 к. дн. До обов’язкових 24 к. дн., які повинен використати працівник, входять дні щорічної (основної та додаткової) і додаткової відпустки на дітей. Однак замінити грошовою компенсацією можна виключно дні щорічної відпустки.

Надаючи компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку за особливі умови праці, також слід пам’ятати, що вона надається за фактично відпрацьований час.

Приклад.

Працівник має право на щорічну відпустку тривалістю 24 к. дн. та додаткову відпустку за особливі умови праці тривалістю до 7 к. дн. згідно зі Списком № 1290-2. При виході в щорічну відпустку він планує замінити додаткову відпустку грошовою компенсацією. При цьому фактично він «заробив» тільки 3 к. дн. додаткової відпустки за особливий характер праці.

Працівник може взяти 24 к. дн. щорічної відпустки. Компенсації підлягатимуть дні додаткової відпустки за особливий характер праці за фактично відпрацьований час

, тобто 3 к. дн.

 

Що вважати відпусткою повної тривалості

Як уже зазначалося, протягом робочого року працівнику має бути надано додаткову відпустку за особливий характер праці

повної тривалості. Варто підкреслити таке: надана за підсумками робочого року додаткова відпустка повної тривалості не завжди збігатиметься з тривалістю, яку встановлено Списком № 1290-2.

Річ у тім, що тривалість додаткової відпустки за особливі умови праці розраховують залежно від фактично відпрацьованого часу в цих умовах. Тому протягом робочого року відпусткою повної тривалості вважатиметься відпустка тієї тривалості, яку розраховано пропорційно відпрацьованому часу. Пояснимо на прикладі.

Приклад

. Згідно зі Списком № 1290-2 лікар психіатричної лікарні має право на додаткову щорічну відпустку за особливі умови праці тривалістю до 25 к. дн.

При розрахунку тривалості додаткової відпустки за особливий характер праці зі стажу для надання такої відпустки було виключено дні, коли лікар не був фактично зайнятий в особливих умовах (дні перебування працівника на лікарняному та на курсах підвищення кваліфікації). У результаті тривалість відпустки склала 23 к. дн.

Надана за підсумками робочого року відпустка тривалістю 23 к. дн. вважається відпусткою повної тривалості.

 

Як визначити тривалість відпустки

Як уже зазначалося, законодавство висуває вимогу щодо пропорційного розрахунку тривалості відпустки залежно від зайнятості працівника в цих умовах. Однак механізму такого пропорційного розрахунку немає. У зв’язку з цим пропонуємо розраховувати тривалість відпустки за такою формулою:

Д = Вс
РДф

РДб
 х
КД - П

365(366) - П
 ,

де

Д — кількість календарних днів відпустки, які підлягають наданню за відпрацьований період;

Вс

— установлена тривалість додаткової відпустки за особливий характер праці;

РДф

— кількість фактично відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді (нагадаємо: повинні враховуватися тільки дні, в яких працівником відпрацьовано не менше половини тривалості робочого дня в особливих умовах);

РДб

— кількість робочих днів у розрахунковому періоді за балансом робочого часу;

КД

— кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

365 (366

) — кількість календарних днів у році (у звичайному та у високосному відповідно);

П

— кількість святкових та неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період чи рік відповідно.

Приклад

. Лікар психіатричної лікарні йде в щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці з 01.06.2009 р. Максимальна тривалість додаткової відпустки згідно зі Списком № 1290-2 — 25 к. дн. За 2008 рік він уже використав додаткову відпустку повної тривалості.

Розрахунковий період для визначення тривалості відпустки — з 01.09.2008 р. по 30.05.2009 р. У цьому періоді лікар усі робочі дні фактично був зайнятий на роботі з особливими умовами праці не менше половини встановленої тривалості робочого дня.

У грудні 2008 року він перебував на лікарняному 7 р. дн. У травні 2009 року — на курсах підвищення кваліфікації 20 р. дн. Ці періоди не включаються до стажу для надання відпустки за особливі умови праці.

 

№ з/п

Показник

Дані

1

Кількість робочих днів у розрахунковому періоді за балансом робочого часу (РДб)

188 р. дн.

2

Кількість фактично відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді (РДф)

161 р. дн. (188 р. дн. - 7 р. дн. - 20 р. дн.)

3

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді (КД)

237 к. дн.

4

Кількість святкових та неробочих днів, що припадають на розрахунковий період

8 дн.

 

Згідно з умовами, наведеними вище, розрахуємо тривалість відпустки:

Д = 25 к. дн.
161 к. дн.

188 к. дн.
х
273 к. дн. - 8 к. дн.

365 к. дн. -10 к. дн.
= 15,98 16 к. дн.

Таким чином, у червні 2009 року працівнику може бути надано додаткову щорічну відпустку за особливі умови праці тривалістю 16 к. дн.

 

Додаток

Позиція

Посада

Тривалість відпустки

1

2

3

ПСИХІАТРИЧНІ (ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНІ) ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАКЛАДИ ТА УСТАНОВИ, ВІДДІЛЕННЯ, ПАЛАТИ ТА КАБІНЕТИ

17

Гардеробник, зайнятий у гардеробній для хворих

7

18

Завідувач практики (виробничої, навчальної)

7

19

Інструктор виробничого навчання робітників масових професій

25

20

Інструктор з культмасової роботи, культорганізатор, баяніст

25

21

Кастелянка

7

22

Керівник музичний (працівник), керівник гуртка установ соціального забезпечення

25

23

Лаборант (у тому числі лікар-лаборант, керівник лабораторії)

11

24

Лікар-керівник, його заступник — лікар (з ненормованим робочим днем), сестра медична головна

18

25

Лікар (у тому числі лікар — керівник відділення, кабінету), крім лікаря-лаборанта

25

25а

Лікар-дієтолог, сестра медична з дієти

7

26

Майстер лікувально-виробничих (трудових) майстерень та підсобних сільських господарств для психічно хворих

25

27

Науковий співробітник, який безпосередньо працює з хворими

25

28

Молодші спеціалісти з медичною освітою (крім лаборанта)

25

29

Молодші медичні сестри з догляду за хворими, молодші медичні сестри та обслуговуючий персонал (буфетник, офіціант, робітник з обслуговування лазні, нянька, прибиральник виробничих приміщень)

25

30

Перукар (перукар-модельєр 2 і 1-го класу)

11

31

Психолог та фізіолог, які безпосередньо працюють з хворими

11

31а

Реєстратор медичний, зайнятий в архіві

7

31б

Сестра-господиня

7

ДИТЯЧІ ПСИХІАТРИЧНІ (ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНІ) ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАКЛАДИ ТА УСТАНОВИ, ВІДДІЛЕННЯ, ПАЛАТИ ТА КАБІНЕТИ (КРІМ ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З УРАЖЕННЯМ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ БЕЗ ПОРУШЕННЯ ПСИХІКИ)

32

Гардеробник, який працює у гардеробній для хворих

7

33

Інструктор з організаційно-масової роботи, культорганізатор, баяніст

25

34

Інструктор виробничого навчання робітників масових професій

25

35

Кастелянка

7

36

Лікар (у тому числі керівник відділення, кабінету), крім лікаря-лаборанта

25

37

Лікар-керівник, його заступник-лікар (з ненормованим робочим днем)

18

38

Лаборант (у тому числі лікар-лаборант, керівник лабораторії)

11

39

Майстер лікувально-виробничих (трудових) майстерень

25

40

Науковий співробітник, який безпосередньо працює з хворими

25

41

Молодші медичні сестри з догляду за хворими, молодші медичні сестри та обслуговуючий персонал (буфетник, офіціант, робітник з обслуговування лазні, нянька, помічник вихователя, прибиральник виробничих приміщень)

25

42

Молодші спеціалісти з медичною освітою (крім лаборанта)

25

43

Перукар (перукар-модельєр 2 і 1-го класу)

11

44

Психолог та фізіолог, які безпосередньо працюють з хворими

11

45

Сестра-господиня

25

45а

Реєстратор медичний, зайнятий в архіві

7

 

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі