МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЩОДО ПРАВА БУХГАЛТЕРА БЮДЖЕТНОЇ УСТАНОВИ ПРАЦЮВАТИ ЗА СУМІСНИЦТВОМ ТА ТРИВАЛОСТІ ЙОГО ВІДПУСТКИ
Лист від 03.09.2009 р. № 246/13/116-09
У Департаменті з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці розглянуто <...> лист і повідомляється.
Згідно з частиною другою статті 21 Кодексу законів про працю України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Ця норма закону дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом.
Робота за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій регулюється постановою Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.93 р. № 245 та Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженим наказом Мінпраці, Мін’юсту та Мінфіну від 28.06.93 р. № 43, зареєстрованим у Мін’юсті 30.06.93 р. за № 76.
Згідно з пунктом 1 вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору. На умовах сумісництва працівники можуть працювати на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина у вільний від основної роботи час. Тобто працівник не може виконувати в один і той же час (наприклад, з 9:00 до 18:00) роботу як за основним місцем роботи, так і на роботі за сумісництвом.
Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Оплата праці сумісників провадиться за фактично виконану роботу.
Визначення терміна «ненормований робочий день» міститься у Рекомендаціях щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Мінпраці та соціальної політики України від 10.10.97 р. № 7.
Ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у даному випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але також колом обов’язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням).
У пункті 3 Рекомендацій зазначається, що додаткова відпустка працівникам з ненормованим робочим днем надається як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад установлену тривалість робочого часу.
Стаття 8 Закону України «Про відпустки» встановлює працівникам з ненормованим робочим днем додаткову відпустку саме за характер праці, а не лише за роботу понад установлену норму робочого часу. Таким чином, при визначенні тривалості додаткової відпустки працівникам з ненормованим робочим днем за особливий характер праці необхідно враховувати всі перелічені вище фактори.
На працівників, які працюють на умовах ненормованого робочого дня, поширюється встановлений на підприємстві, в установі, організації режим робочого часу. У зв’язку з цим роботодавець не має права систематично залучати працівників, які працюють за таким режимом, до роботи понад установлену тривалість робочого часу.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про відпустки» працівникам, які працюють на умовах ненормованого робочого дня, надається додаткова відпустка тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою.
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Список професій, посад працівників з ненормованим робочим днем із зазначенням конкретної тривалості відпустки затверджується на підприємстві як додаток до колективного договору в межах установленої семиденної тривалості розглянутої додаткової відпустки.
Ненормований робочий день не застосовується для працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем.
Тобто
для працівників, які працюють за сумісництвом на 0,5 посадового окладу, ненормований робочий день не застосовується.Отже,
бухгалтер бюджетної установи має право працювати за сумісництвом.За основним місцем роботи
, крім щорічної основної відпустки тривалістю 24 календарних дні, йому може надаватися щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день тривалістю від 1 до 7 календарних днів, а на роботі за сумісництвом він має право лише на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарних дні.
Директор Департаменту О. Товстенко
Коментар редакції
ЗА СУМІСНИЦТВОМ ВІДПУСТКА ЗА НЕНОРМОВАНИЙ РОБОЧИЙ ДЕНЬ НЕ НАДАЄТЬСЯ: РОЗ’ЯСНЕННЯ ВІД МІНПРАЦІ
У
листі, що коментується, Мінпраці розглянуло таке запитання: чи можна бухгалтеру, який працює в установі за сумісництвом, надати відпустку за ненормований робочий день?На нього фахівці Мінпраці відповіли так: бухгалтер бюджетної установи може працювати за сумісництвом, але права на відпустку за ненормований робочий день за сумісництвом він не має.
Погоджуємося з Мінпраці: бухгалтер бюджетної установи дійсно може працювати за сумісництвом. Законодавчі підстави для укладення працівниками, разом з основним трудовим договором, трудових договорів на роботу за сумісництвом дає
ст. 21 Кодексу законів про працю України. Але якщо тільки при цьому не йдеться про бухгалтера, який є держслужбовцем.Справа в тому, що відповідно до
ст. 16 Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-ХІІ державний службовець не має права здійснювати дії, передбачені ст. 1 і 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» від 05.10.95 р. № 356/95-ВР. Зокрема, п.п. б ст. 5 цього Закону передбачено, що державний службовець не має права виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики).Крім того, держслужбовцям додаткова щорічна відпустка за ненормований робочий день
не надається. На це звертало увагу Мінпраці в листі від 08.08.2007 р. № 562/13/84-07.Щодо встановлення додаткової щорічної відпустки за ненормований робочий день іншим категоріям працівників, які працюють за сумісництвом, то зазначимо таке. Мінпраці досить інформативно описало порядок надання цього виду відпусток. Тому зупинимося тільки на підставі, за якою суміснику не може бути встановлено відпустку за ненормований робочий день. Цю підставу зазначено в
п. 2 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер роботи, затверджених наказом Мінпраці від 10.10.97 р. № 7 (далі — Рекомендації № 7). Так, ненормований робочий день не застосовують до працівників, зайнятих на роботі з неповним робочим днем. Для працівників, які працюють на умовах неповного робочого тижня, ненормований робочий день може застосовуватися.Як відомо, згідно з
п. 2 постанови КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій» від 03.04.93 р. № 245 тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день та повного робочого дня у вихідний. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не має перевищувати половину місячної норми робочого часу.Фактично випливає, що сумісники працюють на умовах неповного робочого часу, а отже, прав на додаткову щорічну відпустку за ненормований робочий день
не мають. Це твердження справедливе як для зовнішніх, так і для внутрішніх сумісників.Додаткову відпустку за ненормований робочий день може бути встановлено тільки за основним місцем роботи (за умови, що за основним місцем працівник зайнятий повний день).
