Теми статей
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Підсумований облік робочого часу: відповідаємо на ваші запитання

Редакція ББ
Бюджетна бухгалтерія Листопад, 2009/№ 41
Друк
Відповідь на запитання

ПІДСУМОВАНИЙ ОБЛІК РОБОЧОГО ЧАСУ: ВІДПОВІДАЄМО НА ВАШІ ЗАПИТАННЯ

 

Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

НОРМА РОБОЧОГО ЧАСУ СТОРОЖІВ БУДИНКУ-ІНТЕРНАТУ

 

У дитячому будинку-інтернаті з 1 січня 2009 року згідно зі штатним розписом уведено 4,5 посади сторожів. Із них фактично зайнято 4 посади. Сторожі працюють позмінно 12 годин на добу. Оплата праці здійснюється виходячи з 40 годинного робочого тижня, а години, відпрацьовані надурочно, оплачуються додатково.

Чи правильно встановлено норму робочого часу?

(м. Київ)

 

Згідно з

Типовим положенням про дитячий будинок-інтернат, затвердженим наказом Мінпраці від 02.04.2008 р. № 173, дитячий будинок-інтернат є соціально-медичною установою для постійного проживання дітей віком від 4 до 18 років з утвореним у разі потреби молодіжним відділенням для молоді віком від 18 до 35 років (що входить як структурний підрозділ до складу будинку-інтернату) з вадами фізичного і розумового розвитку та психічними розладами, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування, освітніх та реабілітаційних послуг.

Визначаючи нормативну чисельність працівників дитячого будинку-інтернату слід керуватися

Нормами часу та нормами чисельності працівників будинків-інтернатів (усіх типів) і стаціонарних відділень територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів і самотніх непрацездатних громадян системи праці та соціального захисту населення, затвердженими наказом Мінпраці від 01.10.2008 р. № 411 (далі — Норми № 411).

Так, норми часу та норми чисельності господарсько-обслуговуючого персоналу інтернатних установ наведено в

п.п. 3.1.4 Норм № 411.

Згідно з

картою 40 п.п. 3.1.4 Норм № 411 нормативна чисельність сторожів інтернатних закладів (у цьому випадку — дитячого будинку-інтернату) визначається так:

 

№ позиції

Кількість постів, од.

Тривалість охорони об’єкта на добу, год.

8

12

16

24

Нормативна чисельність Чт, чол

1

1

1,7

2,5

3,4

4,5

2

2

3,4

5,0

6,8

10,0

3

3

5,1

7,5

10,2

15,0

 

Відповідно до

ст. 50 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП) нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. Для окремих категорій працівників законодавством установлюється скорочена тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП).

Для сторожів дитячого будинку-інтернату чинними нормативно-правовими актами скорочення норми тривалості робочого часу не передбачено, а отже, вона

становить 40 годин на тиждень.

Статтею 62 КЗпП

встановлено, що надурочні роботи, як правило, не допускаються. Роботодавець може застосовувати надурочні роботи у виняткових випадках, перелік яких наведено в ч. 3 ст. 62 КЗпП. Тому штатна чисельність працівників має забезпечувати виконання відповідного виду робіт з дотриманням норми робочого часу за обліковий період.

У вашому випадку фактична наявність чотирьох посад сторожів не може забезпечити дотримання норми робочого часу для таких працівників, і вони працюють надурочно.

Оскільки штатним розписом передбачено 4,5 одиниці посад сторожів і 0,5 посади залишається вакантною, то рекомендуємо прийняти нового працівника на посаду сторожа на 0,5 ставки, або залучити одного із сторожів (за його згодою) на роботу за сумісництвом також на 0,5 ставки.

Особливості оплати праці, у тому числі й надурочно відпрацьованих годин, розглянуто в наступному запитанні.

 

ЯК РОЗРОБИТИ ГРАФІК ЗМІННОСТІ Й ТАБЕЛЬ РОБОЧОГО ЧАСУ

 

Згідно зі штатним розписом у соціальному гуртожитку для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, передбачено 4 одиниці адміністраторів чергових, які працюють цілодобово. Як розробити для них графік змінності й табель робочого часу?

(м. Кіровоград)

 

У своїй діяльності соціальний гуртожиток для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (далі — соціальний гуртожиток) керується, зокрема,

Типовим положенням про соціальний гуртожиток для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затвердженим постановою КМУ від 08.09.2005 р. № 878 (далі — Типове положення № 878).

Згідно з

п. 17 Типового положення № 878 положення про соціальний гуртожиток та його штатний розпис затверджує керівник органу, який заснував гуртожиток.

При визначенні штатної чисельності соціального гуртожитку необхідно керуватися

Типовими штатними нормативами працівників соціального гуртожитку, затвердженими наказом Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту від 06.10.2005 р. № 2280 (далі — Типові штатні нормативи).

Згідно з

Типовими штатними нормативами в штатному розписі соціального гуртожитку може бути передбачено 4 посади адміністраторів чергових.

Нагадаємо,

ст. 50 КЗпП встановлено, що нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. Для окремих категорій працівників законодавством установлюється скорочена тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП).

Скорочена норма тривалості робочого часу для адміністраторів чергових чинними нормативно-правовими актами не передбачена, а отже, норма тривалості робочого часу для них

становить 40 годин на тиждень.

Оскільки робота адміністраторів чергових здійснюється в цілодобовому режимі, у тому числі й у нічний час, вихідні та святкові дні, то для них фактично не може бути дотримано встановлену щоденну і щотижневу тривалість робочого часу (40 годин на тиждень). Для того щоб не порушити вимогу

ст. 50 КЗпП, доцільно ввести для таких працівників підсумований облік робочого часу.

Можливість запровадження підсумованого обліку робочого часу передбачено

ст. 61 КЗпП, з тією метою, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормальну кількість робочих годин.

При підсумованому обліку робочого часу щоденна або щотижнева тривалість робочого часу може відхилятися від установленої норми (бути більшою або меншою від норми годин робочого дня або робочого тижня). Проте нормування тривалості робочого часу слід здійснювати так, щоб сума годин робочого часу не перевищувала норму робочого часу в обліковому періоді. Нормування тривалості робочого часу здійснюється шляхом складання

графіка змінності.

При впровадженні підсумованого обліку робочого часу необхідно керуватися

Методичними рекомендаціями щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затвердженими наказом Мінпраці від 19.04.2006 р. № 138 (далі — МР № 138).

Зверніть увагу: уведення підсумованого обліку робочого часу допускається за погодженням із

профспілковою організацією (ст. 61 КЗпП). У разі її відсутності це питання може бути врегульоване в колективному договорі (п. 2 МР № 138).

Порядок проведення робіт з підсумованим обліком робочого часу має бути визначено

колективним договором або окремим додатком до колективного договору, в якому необхідно затвердити:

1)

перелік посад працівників, для яких уводиться підсумований облік робочого часу, і визначити для таких працівників час роботи та відпочинку (його використання). Як правило, це прописується в Правилах внутрішнього трудового розпорядку;

2)

обліковий період. Обліковим періодом при підсумованому обліку робочого часу, як правило, є місяць. В окремих випадках застосовуються інші облікові періоди — декада, квартал, півріччя, рік тощо (п. 6 МР № 138);

3)

порядок оплати праці (оплата надурочних годин, оплата роботи в нічний час, святкові та вихідні дні). Особливості оплати праці прописують у Положенні про оплату праці.

Далі зупинимося на особливостях оплати праці при підсумованому обліку робочого часу, але раніше розповімо, як скласти графік змінності.

 

Як розробити графік змінності

Графік змінності

— це графік виконання робіт, у якому визначаються: час початку і закінчення роботи, тривалість робочого дня, кількість робочих днів (змін), вихідних і додаткових днів відпочинку, тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку.

Графіки змінності складаються на обліковий період і відображають

планові показники використання робочого часу. Фактично відпрацьований час зазначаується в табелі обліку робочого часу.

Графіки змінності мають розроблятися так, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормальну кількість робочих годин, передбачену

ст. 50 і 51 КЗпП (п. 3 МР № 138).

Згідно з

п. 12 МР № 138 норма тривалості робочого часу за обліковий період має визначатися за календарем із розрахунку шестиденного робочого тижня, семигодинного робочого дня (або відповідного скороченого робочого дня). При цьому слід ураховувати, що при шестиденному робочому тижні:

— тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин (

ст. 52 КЗпП);

— напередодні вихідних днів робочий час скорочується до 5 годин, а напередодні святкових і неробочих днів — на 1 годину (

ст. 53 КЗпП).

Приклад 1.

Для адміністраторів чергових установлено підсумований облік робочого часу. Обліковий період — місяць. В установі встановлено шестиденний робочий тиждень з вихідним у неділю і 7-годинний робочий день. Визначимо норму робочого часу в листопаді 2009 року.

При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи напередодні вихідного дня становить 5 годин. Таких передвихідних днів у нашому випадку 4. Тривалість роботи в інші дні становить 7 годин. У листопаді 5 неділь. З урахуванням цього норма робочого часу становитиме: 4 дн.

х 5 год./дн. + (30 дн. - 4 дн. - 5 дн.) х 7 год./дн. = 167 год.

Пунктом 12 МР № 138

передбачено, що в порядку, установленому в колективному договорі, норма робочого часу за обліковий період може визначатися за графіком п’ятиденного робочого тижня. При цьому з урахуванням, що при п’ятиденному робочому тижні КЗпП не передбачає встановлення конкретної тривалості щоденної роботи, у МР № 138 наведено рекомендації щодо розрахунку норми робочого часу*.

* Норма робочого часу за обліковий період визначається шляхом множення часу тривалості робочого дня на кількість робочих днів за календарем п’ятиденного робочого тижня, що припадають на цей період, з рівною тривалістю кожного робочого дня, з урахуванням її скорочення напередодні святкових і неробочих днів та вихідними днями в суботу і неділю.

Водночас, як відомо, норма тривалості робочого часу за місяцями для п’ятиденного робочого тижня щорічно доводиться Мінпраці в письмових роз’ясненнях**.

** На 2009 рік норми тривалості робочого часу наведено в листі Мінпраці від 30.09.2008 р. № 10338/0/14-08/13.

Тому якщо норма робочого часу за обліковий період визначається за графіком п’ятиденного робочого тижня, то додаткових розрахунків робити не треба, а при складанні графіків змінності слід керуватися роз’ясненнями Мінпраці.

Приклад 2

. Для адміністраторів чергових установлено підсумований облік робочого часу. Обліковий період — квартал. В установі встановлено п’ятиденний робочий тиждень з вихідними в суботу та неділю і 8-годинний робочий день. Згідно з листом Мінпраці від 30.09.2008 р. № 10338/0/14-08/13 у IV кварталі 2009 року норма робочого часу становитиме 527 год. (176 год. (жовтень) + 168 год. (листопад) + 183 год. (грудень)).

Отже, у жовтні, листопаді та грудні працівник може відпрацювати більше або менше ніж 176, 168 і 183 годин відповідно. Проте за обліковий період норму часу (527 год.) має бути дотримано

.

Важливо

: при підрахунку нормальної кількості робочих годин з облікового періоду виключаються дні, які за графіком припадають на час, протягом якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання своїх трудових обов’язків (відпустка, виконання державних або громадських обов’язків, тимчасова непрацездатність тощо). На це звертає увагу і Мінпраці в листі від 28.04.2007 р. № 101/13/133-07.

Приклад 3

. Умови прикладу ті самі, що й у прикладі 2. Розрахуємо нормальну тривалість робочого часу, яку має відпрацювати працівник, якщо за період з 12.10.2009 р. по 26.10.2009 р. включно він був у відпустці, тобто був відсутній на роботі згідно з графіком п’ятиденного тижня 88 годин.

У цьому випадку норма робочого часу працівника в IV кварталі 2009 року становитиме: у жовтні — 88 год. (176 год. - 88 год.), у листопаді — 168 год., у грудні — 183 год. Усього за квартал — 439 год.

Кількість годин, передбачена графіком змінності конкретного працівника, є для нього нормою. У випадках, коли працівник був відсутній на роботі, але за ним відповідно до трудового законодавства зберігалося робоче місце (відпустка, тимчасова непрацездатність тощо), він не повинен відпрацьовувати години відсутності. Норма робочого часу в цих випадках зменшується.

 

Якої тривалості може бути зміна?

Згідно з

п. 4 МР № 138 за умови підсумованому обліку робочого часу тривалість зміни може становити до 12 годин.

Водночас зазначена норма має сприйматися як

рекомендація. Вирішуючи питання про тривалість зміни, необхідно орієнтуватися на особливості трудового процесу працівників, характер умов праці, ураховувати перевтому та інші чинники. Так, графік змінності може бути побудовано в такому поширеному режимі як «доба — три».

Слід пам’ятати, що призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється (

ч. 2 ст. 59 КЗпП).

 

Перерви на обід

Згідно зі

ст. 66 КЗпП працівникам надається перерва для відпочинку і харчування (як правило, через чотири години після початку роботи) тривалістю не більше двох годин.

Перерва не включається в робочий час

. Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку.

На тих роботах, де за умовами виробництва перерву працівнику встановити не можна, має бути надано можливість харчування

протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце прийому їжі встановлюються роботодавцем за погодженням із профспілкою. Цей момент також слід зафіксувати в колективному договорі. У цьому випадку перерва включається в робочий час і оплачується.

 

Час відпочинку

Згідно зі

ст. 67 КЗпП при п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідні дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні — один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя.

Водночас для працівників, яким установлено підсумований облік робочого часу,

вихідні дні встановлюються графіком роботи. Тому, якщо працівнику довелося працювати, скажімо, у неділю — загальний для всіх вихідний, проте це робочий день згідно з графіком роботи цього працівника, то не вважатиметься, що цей працівник відпрацював у вихідний день.

Вихідні дні встановлюються по можливості в суботу і неділю. Якщо ж у один із цих днів адміністратор черговий працюватиме, то вихідний день йому потрібно встановити в найближчий понеділок.

У місячних та інших облікових періодах, які перевищують один місяць, кількість вихідних днів за графіками змінності

не має бути меншою, ніж кількість повних тижнів цього облікового періоду (п. 9 МР № 138).

Перевищення норми робочого часу, що виникає в окремі дні при підсумованому обліку, може компенсуватися додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду.

При складанні графіка змінності слід прагнути, щоб тривалість:

1.

Перерви в роботі між змінами була не менше подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи перерву на обід) — (ч.1 ст. 59 КЗпП).

Приклад 4.

Тривалість зміни адміністратора чергового становить 12 годин (включаючи час обіду). Отже, тривалість перерви між змінами має бути не меншою 24 годин.

Згідно з

п. 8 МР № 138 в окремих випадках тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку може бути скорочено, але не менше ніж 12 годин на добу. На умовах, визначених колективним договором, невикористані години щоденного (міжзмінного) відпочинку підсумовуються і можуть бути надані як додаткові вільні від роботи дні протягом облікового періоду.

Кількість додаткових вільних від роботи днів визначається шляхом ділення часу, відпрацьованого понад норму тривалості робочого часу, на нормальну тривалість робочого дня (див.

лист Мінпраці від 15.06.2007 р. № 148/13/133-07).

Зверніть увагу: від звичайних вихідних днів додаткові вільні від роботи дні відрізняються тим, що робота

у визначені графіком змінності вихідні дні компенсується в порядку, передбаченому ст. 72 КЗпП. Робота ж у додатковий день відпочинку не компенсується.

2.

Щотижневого безперервного відпочинку була не менше 42 годин — ст. 70 КЗпП. Це означає, що після закінчення робочого тижня працівнику має бути надано відпочинок тривалістю не менше 42 годин.

 

Що вважається надурочним часом?

Слід зазначити, що надурочні роботи, як правило, не допускаються. Роботодавець може застосовувати надурочні роботи у виняткових випадках, перелік яких наведено в

ч. 3 ст. 62 КЗпП .

До надурочних робіт забороняється залучати:

1) вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;

2) осіб, молодших вісімнадцяти років;

3) працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних учбових закладах без відриву від виробництва, у дні занять.

Надурочним вважається

час, відпрацьований понад нормальну тривалість робочого часу за обліковий період. Не є надурочною робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу за обліковий період (абз. 3 п. 10 МР № 138).

Компенсація надурочних годин шляхом надання відгулу не допускається (

ст. 106 КЗпП).

Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом (за табелем обліку робочого часу) і нормою годин за цей період.

Приклад 5.

Обліковим періодом є місяць. Норма тривалості робочого часу в листопаді 2009 року при п’ятиденному робочому тижні 168 годин. Фактично в листопаді згідно з табелем обліку робочого часу працівник відпрацював 174 години. Кількість надурочних годин за обліковий період становитиме 6 год. (174 год. - 168 год.).

Підраховуючи надурочні години, слід мати на увазі, що при підрахунку нормальної кількості робочих годин облікового періоду

виключаються дні, які за графіком припадають на певний час, протягом якого працівник відповідно до законодавства був звільнений від виконання своїх трудових обов’язків (відпустка, виконання державних або громадських обов’язків, тимчасова непрацездатність тощо) — див. приклад 3.

Якщо при розробці графіків змінності не вдається добитися того, щоб в обліковому періоді було дотримано законодавчо встановлену норму часу, то графіки змінності мають розроблятися так, щоб норма надурочного часу

не перевищувала для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік (ст. 65 КЗпП, п. 13 МР № 138).

Графіки змінності зі встановленою тривалістю робочої зміни затверджуються керівником за погодженням з профспілковим комітетом і доводяться до відома працівника, як правило, не пізніше ніж за місяць до введення їх у дію.

Наведемо приклад складання графіка змінності при підсумованому обліку робочого часу виходячи з таких умов:

 

Тривалість зміни

12 год.

Кількість змін

2

Денна зміна

Початок

8 год. 00 хв.

Закінчення

20 год. 00 хв.

Нічна зміна

Початок

20 год. 00 хв.

Закінчення

8 год. 00 хв.

Тривалість перерви для відпочинку і харчування в кожній зміні (включається в робочий час)

30 хв.

Кількість працівників

4

Обліковий період

місяць

 

Графік змінності на листопад 2009 року (норма робочого часу — 168 год)

П. І. Б.

Професія (посада)

1нд

2пн

3вт

4ср

5чт

6пт

7сб

8нд

9пн

10вт

11ср

12чт

13пт

14сб

15нд

16пн

17вт

18ср

19чт

20пн

21сб

22нд

23пн

24вт

25ср

26чт

27пт

28сб

29нд

30пн

усього

Свириденко Д. І.

адміністратор черговий

I

В

I

В

I

В

I

В

II

В

II

В

II

В

II

В

I

В

I

В

I

В

II

В

II

В

II

В

II

B

180

Кононенко Г. Д.

адміністратор черговий

II

В

II

В

II

В

II

В

I

В

I

В

I

В

I

В

II

В

II

В

II

В

I

В

I

В

I

В

I

B

176

Малошенко Р. Ф.

адміністратор черговий

В

I

В

I

В

I

В

II

В

II

В

II

В

II

В

I

В

I

В

I

В

I

В

II

В

II

В

II

В

II

172

Кравченко П. Р.

адміністратор черговий

В

II

В

II

В

II

В

I

В

I

В

I

В

I

В

II

В

II

В

II

В

II

В

I

В

I

В

I

В

I

180

 

Табель використання робочого часу за листопад 2009 року

Умовні позначення

Код

буквений

цифровий

Години роботи, передбачені колдоговором

Р

01

Нічні години роботи

РН

04

 

№ з/п

Табельний номер

Стать (ч/ж)

П. І. Б., посада

Відмітки про явки та неявки за числами місяця (годин)

Відпрацьовано за місяць

01

02

03

04

05

06

07

08

09

10

11

12

13

14

15

Х

днів

годин

всього

з них:

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

надурочно

нічних

вечірніх

вихідних, святкових

1

0001

ч

Свириденко Д. І., адміністратор черговий

12

 

12

 

12

 

12

 

4

8

4

8

4

8

4

Х

 

180

12

64

 

Р

 

Р

 

Р

 

Р

 

2

 РН

6

РН

2

 РН

6

РН

2

 РН

6

РН

2

 РН

Х

8

12

 

12

 

12

 

4

8

4

8

4

8

4

8

 

6

РН

Р

 

Р

 

Р

 

2

 РН

6

РН

2

 РН

6

РН

2

 РН

6

РН

2

 РН

6

РН

 

2

0002

ч

Кононенко Г. Д., адміністратор черговий

4

8

4

8

4

8

4

8

12

 

12

 

12

 

12

Х

 

176

8

56

 

2

 РН

6

РН

2

 РН

6

РН

2

 РН

6

РН

2

 РН

6

РН

Р

 

Р

 

Р

 

Р

Х

 

4

8

4

8

4

 

12

 

12

 

12

 

12

 

 

 

2

 РН

6

РН

2

 РН

6

РН

2

 РН

 

Р

 

Р

 

Р

 

Р

 

 

3

0003

ч

Малошенко Р. Ф., адміністратор черговий

 

12

 

12

 

12

 

4

8

4

8

4

8

4

8

Х

 

172

4

64

 

 

Р

 

Р

 

Р

 

2

 РН

6

РН

2

 РН

6

РН

2

 РН

6

РН

2

 РН

6

РН

Х

12

 

12

 

12

 

12

 

4

8

4

8

4

8

4

 

Р

 

Р

 

Р

 

Р

 

2

 РН

6

РН

2

 РН

6

РН

2

 РН

6

РН

2

 РН

 

4

0004

ч

Кравченко П. Г., адміністратор черговий

 

4

8

4

8

4

8

12

 

12

 

12

 

12

 

Х

 

180

12

56

 

 

2

 РН

6

РН

2

 РН

6

РН

2

 РН

6

РН

Р

 

Р

 

Р

 

Р

 

Х

4

8

4

8

4

8

4

8

12

 

12

 

12

 

12

 

2

 РН

6

РН

2

 РН

6

РН

2

 РН

6

РН

2

 РН

6

РН

Р

 

Р

 

Р

 

Р

 

 

Як відображати в табелі робочого часу робочі години (у тому числі нічні)?

У табелі обліку робочого часу зазначається фактично відпрацьований час за день та вихідні дні за графіком змінності.

Табель обліку використання робочого часу типової форми № П-5

, затверджений наказом Держкомстату «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.2008 р. № 489 (далі — наказ № 489). Цю форму введено в дію і застосовують з 1 січня 2009 року. Табель обліку робочого часу типової форми П-12, затверджений наказом Мінстату від 09.10.95 р. № 253, утратив чинність у зв’язку з прийняттям наказу № 489.

Ведення

табеля обліку робочого часу є обов’язковим. Для відображення використаного робочого часу за кожен день у табелі обліку робочого часу відведено два рядки: один — для відмітки умовних позначень видів витрат робочого часу; другий — для запису кількості годин за ними. Для заповнення табеля передбачено буквені та цифрові коди використання працівниками робочого часу.

У примітці 2 до

Типової форми обліку робочого часу № П-5 зазначено, що форма має рекомендаційний характер і складається з мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень. У разі необхідності табель може бути адаптовано до різних умов роботи установи, доповнено іншими необхідними показниками, які необхідні для обліку.

Зверніть увагу:

у табелі обліку робочого часу не передбачено кодування для вихідних днів (днів щотижневого відпочинку), а також для святкових і неробочих днів, як це було в старому табелі («вщ»). Судячи з назви табеля у ньому слід накопичувати інформацію про використання саме робочого часу, а період відпочинку таким не є. Вважаємо, що в полях навпроти таких днів можна поставити як прочерк, так і залишити його незаповненим (на власний розсуд).

Приклад заповнення

табеля обліку робочого часу для працівників, яким установлено підсумований облік робочого часу згідно з нашим прикладом, наведений на с. 28

 

Оплата праці

Кількість годин, передбачена графіком змінності конкретного працівника, є для нього нормою. Тому якщо працівник, який одержує місячний оклад, відпрацює цілий місяць і всі години, передбачені графіком, то він має право отримати повний місячний оклад.

При цьому слід мати на увазі, що робота у святкові та неробочі дні, в нічний час, надурочна робота оплачується в підвищеному розмірі.

1.

Робота у святкові та неробочі дні (їх перелік установлено ст. 73 КЗпП) оплачується в подвійному розмірі в порядку, встановленому ст. 107 КЗпП, а саме працівникам, які отримують місячний оклад, у розмірі:

— одинарної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий день здійснювалася в межах місячної норми робочого часу;

— подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася понад місячну норму.

Оплата здійснюється

за години, фактично відпрацьовані у святковий та неробочий дні.

Згідно з

п. 11 МР № 138 при підсумованому обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні за графіком уключається до норми робочого часу за обліковий період. Години праці, що перевищують цю норму, вважаються надурочними та оплачуються в подвійному розмірі. Тому під час підрахунку надурочних годин при підсумованому обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні, проведена понад установлену норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки її оплачено в подвійному розмірі (див. лист Мінпраці від 15.06.2007 р. № 148/13/133-07).

За бажанням працівника, який відпрацював у святковий та неробочий дні, йому може бути надано інший день відпочинку. У цьому випадку оплата за роботу в святковий та неробочий день здійснюється в одинарному розмірі.

2.

Робота у вихідний день. Слід мати на увазі, що вихідні дні працівників, для яких установлено підсумований облік робочого часу, встановлюються графіком роботи. Тому, якщо працівнику довелося працювати, скажімо, в неділю — загальний для всіх вихідний, проте це робочий день згідно з графіком роботи цього працівника, то не вважатиметься, що цей працівник відпрацював у вихідний день.

Якщо ж, наприклад, у зв’язку з хворобою змінника працівнику, для якого встановлено підсумований облік робочого часу, довелося вийти на роботу в день, який згідно з графіком є для нього вихідним, то вважається, що працівник відпрацював у вихідний день.

Згідно зі

ст. 72 КЗпП робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі в подвійному розмірі.

Оплата роботи у вихідний день розраховується згідно зі

ст. 107 КЗпП, тобто за правилами, встановленими для оплати роботи в святкові та неробочі дні.

3.

Надурочні роботи. Це роботи, які проводилися поза графіком. Такі роботи допускаються у виняткових випадках (ст. 62 КЗпП). Оплата праці в надурочний час здійснюється згідно зі ст. 106 КЗпП. Зокрема, для працівників з погодинною системою оплати праці — у подвійному розмірі годинної ставки. Оплата надурочних годин здійснюється в кінці облікового періоду.

Якщо залучення працівника до надурочних робіт припадає на святковий, неробочий або вихідний день, то компенсація можлива тільки в грошовій формі.

Узагальнимо зазначене в таблиці.

 

Порядок оплати праці у вихідні та святкові дні

Якщо робота проводилася згідно з графіком

Якщо робота проводилася поза графіком і є надурочною

Оплата відпрацьованих годин здійснюється у розмірі одинарної тарифної ставки понад оклад.

Робота в святкові та неробочі дні за графіком уключається до норми робочого часу за обліковий період.Якщо після закінчення облікового періоду будуть години надурочної роботи, то вони оплачуються у розмірі одинарної годинної тарифної ставки — див. приклад 7

Оплата відпрацьованих годин проводиться у розмірі подвійної тарифної ставки понад оклад.

Тому під час підрахунку надурочних годин при підсумованому обліку робочого часу робота в святкові та неробочі дні, проведена понад установлену норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі.

Якщо після закінчення облікового періоду будуть години надурочної роботи (при цьому згадані вище години не враховують), то вони оплачуються у розмірі одинарної годинної тарифної ставки — див. приклад 8

 

4.

Робота в нічний час. Нічним вважається час з 22:00 до 6:00 (ст. 54 КЗпП). Правила оплати праці в нічний час установлено ст. 108 КЗпП, згідно з якою робота в нічний час оплачується в підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевою (регіональною) угодою та колективним договором, але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

5. Як визначити годинну тарифну ставку?

Якщо працівнику встановлено посадовий оклад, то для здійснення нарахування заробітної плати годинна тарифна ставка визначається шляхом ділення місячного окладу на кількість годин за нормою тривалості робочого часу на відповідний місяць.

Приклад 6.

Згідно з додатком 4 до наказу Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту «Про впорядкування умов оплати праці працівників притулків для неповнолітніх служб у справах неповнолітніх, центрів соціально-психологічної допомоги, соціально-психологічної реабілітації дітей, соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, соціальних гуртожитків, соціальних центрів матері та дитини, центрів для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді» від 15.03.2006 р. № 794 адміністратору черговому встановлюється 4 — 5-й тарифний розряд, якому відповідає посадовий оклад у розмірі 692 — 741 грн. відповідно.

Якщо адміністратору черговому встановлено посадовий оклад у розмірі 741 грн., то в листопаді 2009 року годинна тарифна ставка визначається так: 741 грн. : 168 год. =

4,41 грн./год., де 168 — норма тривалості робочого часу в листопаді 2009 року.

А якщо обліковим є період, що перевищує місяць, наприклад, квартал? У цьому випадку фахівці Мінпраці в

листі від 18.05.2007 р. № 380/13/84-07 рекомендують діяти таким чином. Для оплати надурочної роботи при квартальному обліковому періоді годинна ставка обчислюється виходячи із середньомісячної кількості годин за обліковий період (квартал), яка має розраховуватися з урахуванням норми тривалості робочого часу за квартал, установленої з дотриманням вимог ст. 50 КЗпП.

Приклад 7.

За графіком роботи адміністратор черговий відпрацював 8 годин (6 год. — нічні) 8 березня (Міжнародний жіночий день). У березні 2009 року він відпрацював усі години, передбачені графіком змінності в межах норми. Норма робочого часу в березні становила 168 год. Годинна тарифна ставка працівника — 4,41 грн. Обліковий період — місяць.

За березень необхідно виплатити:

— посадовий оклад у розмірі 741 грн. за 168 год.;

— доплату за роботу в святковий день в

одинарному розмірі годинної ставки: 35,28 грн. (4,41 грн. х 8 год. х 1);

— доплату за роботу в нічний час. Кількість нічних годин склала 56 год. (у тому числі і 6 год., відпрацьовані 8 березня). Доплата становитиме: 86,44 грн. (4,41 грн.

х 35 %* х 56 год.).

* Колективним договором установи передбачено, що доплата за роботу в нічний час здійснюється розмірі 35 % годинної тарифної ставки.

Припустимо, що в березні адміністратор черговий відпрацював 172 год., тобто понад нормальну тривалість робочого часу за цей місяць. Кількість надурочних годин склала: 4 год. (172 год. - 168 год.). Вони оплачуються у розмірі одинарної годинної ставки, а саме: 17,64 грн. (4,41 грн./год.

х 4 год. х 1).

Приклад 8.

Адміністратор черговий відпрацював 8 березня (Міжнародний жіночий день) 8 годин поза графіком (замість хворого змінника). Норма робочого часу в березні склала 168 год. Годинна тарифна ставка працівника — 4,41 грн. Обліковий період — місяць.

За березень необхідно виплатити:

— посадовий оклад у розмірі 741 грн. за 168 год.;

— доплату за роботу в святковий день у

подвійному розмірі годинної ставки: 70,56 грн. (4,41 грн. х 8 год. х 2);

— доплату за роботу в нічний час. Кількість нічних годин склала 56 год. (у тому числі й 6 год., відпрацьовані 8 березня). Доплата становитиме: 86,44 грн. (4,41 грн.

х 35 % х 56 год.).

Припустимо, що в березні адміністратор черговий відпрацював 172 год., тобто понад нормальну тривалість робочого часу за цей місяць. Кількість надурочних годин становить: 4 год. (172 год. - 168 год.).

З урахуванням того, що адміністратор черговий відпрацював 8 березня поза графіком 8 год., то робота в цьому випадку виконувалася частково в межах місячної норми, а частково перевищувала її, а саме:

— понад місячну норму — 4 год. Доплата здійснюється в подвійному розмірі годинної ставки;

— у межах місячної норми — 4 год. (8 год. - 4 год.). Доплата здійснюється в одинарному розмірі годинної ставки.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі