МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ОКРЕМИХ ПОЛОЖЕНЬ ЗАКОНУ УКРАЇНИ ВІД 11.07.2002 р. № 93-IV «ПРО СТАТУС ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД»
Лист від 03.09.2009 р. № 526/1.3/84-09
(витяг)
<...>
Частиною 1 статті 6 Закону «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що депутат місцевої ради здійснює свої повноваження, не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю.
Частина 6 статті 30 Закону зобов’язує місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності, сприяти депутатам місцевих рад у здійсненні їх депутатських повноважень.
Згідно зі статтею 32 зазначеного Закону та статтею 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на час сесії чи засідання постійної комісії місцевої ради, а також для здійснення депутатських повноважень в інших передбачених законом випадках депутат місцевої ради звільняється від виконання виробничих або службових обов’язків.
У разі здійснення депутатських повноважень у робочий час депутату місцевої ради за основним місцем роботи відшкодовуються середній заробіток та інші витрати, пов’язані з депутатською діяльністю, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.
Отже, депутати місцевих рад на час здійснення депутатських повноважень мають право на звільнення від виконання своїх трудових обов’язків. На цей час за ними зберігається місце роботи.
Вимога керівництва підприємства щодо написання заяви на відпустку без збереження заробітної плати на період здійснення депутатських повноважень є неправомірною, оскільки це суперечить вищезгаданим нормам законодавства.
Директор Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці О. Товстенко
Коментар редакції
ГАРАНТІЇ ДЕПУТАТУ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ НИМ
ДЕПУТАТСЬКИХ ПОВНОВАЖЕНЬ
Ситуація, розглянута в наведених
листах Мінпраці та Мінфіну, полягає в такому. В установі (організації) працює співробітник, який є депутатом місцевої ради. На час виконання депутатських повноважень він звільняється від виконання трудових обов’язків. Зберігаються за депутатом за весь час виконання таких обов’язків посада та середній заробіток чи на цей час працівник має узяти відпустку за свій рахунок?Як Мінфін, так і Мінпраці на це запитання дали однозначну відповідь, що прямо випливає зі
ст. 32 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 р. № 93-IV (далі — Закон № 93):— на час сесії або засідання постійної комісії місцевої ради, а також для здійснення депутатських повноважень в інших передбачених законом випадках депутат місцевої ради
звільняється від виконання виробничих або службових обов’язків (ч. 1 ст. 32 Закону № 93);—
при здійсненні депутатських повноважень у робочий час депутату місцевої ради з основного місця роботи відшкодовуються середній заробіток та інші видатки, пов’язані з депутатською діяльністю, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету (ч. 2 ст. 32 Закону № 93).Вимога керівництва установи (організації) щодо написання заяви на відпустку без збереження заробітної плати на період здійснення депутатських повноважень
є неправомірною. За цей період за основним місцем роботи депутату має бути нараховано середню заробітну плату та відшкодовано інші видатки, пов’язані з депутатською діяльністю, що компенсуються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.Це означає, що розрахунок та виплата середньої заробітної плати за час здійснення депутатських повноважень проводиться за основним місцем роботи. Нагадаємо, що розраховують середній заробіток згідно з
Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100. У цьому випадку середня заробітна плата має обчислюватися виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому депутат здійснював депутатські повноваження.Потім відповідні видатки установи (організації) відшкодовуються місцевою радою, депутатом якої є працівник.
Як зазначив Мінфін, до інших видатків, пов’язаних з депутатською діяльністю, належать, зокрема, видатки на проїзд, проживання, виготовлення посвідчень тощо.
Водночас нагадаємо, що
п. 1 постанови КМУ «Про порядок та умови безкоштовного проїзду депутатів місцевих рад» від 16.11.2002 р. № 1738 установлено: право депутатів місцевих рад на безкоштовний проїзд територією відповідної ради на залізничному, автомобільному та водному транспорті незалежно від форми власності, а також усіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі) реалізується шляхом надання їм відповідною місцевою радою або її виконавчим органом проїзних документів тривалого (місячні, квартальні) чи одноразового користування — квитки, талони, жетони тощо за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів у межах асигнувань на утримання відповідної ради.
