МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
, ЦК ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИПРО ОПЛАТУ ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ І НАУКИ В УМОВАХ ЕПІДЕМІЇ ГРИПУ
Лист від 02.11.2009 р. № 1/9-757; 02-8/437
Міністерство освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на численні запитання з місць стосовно реалізації наказу Міністерства освіти і науки України від 30 жовтня 2009 року № 996 «Про тимчасове зупинення навчального процесу у навчальних закладах та установах освіти» в частині оплати праці працівників у цей період
рекомендують керуватися положеннями Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2007 — 2009 роки.Положення Угоди діють безпосередньо та поширюються на працівників закладів та установ освіти, які перебувають у сфері дії сторін Угоди, і
є обов’язковими для включення до колективних договорів, угод нижчого рівня (п. 1.4 Угоди).Відповідно до п.п. 8.3.4 оплату простою не з вини працівника
рекомендовано здійснювати в розмірі не менше тарифної ставки (посадового окладу).Щодо педагогічних працівників, то оплату їх праці у випадках, коли впродовж певного періоду заняття не проводяться з незалежних від них причин (епідемії, метеорологічні умови тощо),
рекомендовано провадити з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації.З метою недопущення зниження рівня соціальної захищеності освітян, особливо в умовах поширення епідемії грипу та гострих респіраторних захворювань, просимо керівників навчальних закладів, установ освіти і науки та профспілкові органи забезпечити збереження на цей час за працівниками заробітної плати незалежно від режиму роботи закладів, установ.
В. о. Міністра освіти і науки України О. Гребельник
Голова ЦК Профспілки працівників освіти і науки України Л. Сачков
Коментар редакції
ОПЛАТА ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ В ПЕРІОД ЕПІДЕМІЇ ГРИПУ
У поточному році через непередбачені обставини (у зв’язку з поширенням грипу) навчальним закладам довелося порушити звичайний плин роботи.
Перш за все зазначимо, що згідно з
наказом Міністерства освіти та науки України «Про тимчасове зупинення навчального процесу в навчальних закладах та установах освіти» від 30.10.2009 р. № 996, зі змінами та доповненнями, унесеними наказом МОН від 02.11.2009 р. № 1004, з 2 листопада 2009 року на три тижні оголошено канікули в усіх навчальних закладах та закрито дитячі дошкільні заклади для відвідування дітьми.Як зазначило Міносвіти в
листі від 02.11.2009 р. № 1/9-758, на цей період керівники закладів:1) не повинні допускати випадків
примусового відправлення працівників усіх типів навчальних закладів у відпустку без збереження заробітної плати, а планову відпустку надавати тільки за бажанням працівника.Примусове відправлення працівників у відпустку без збереження заробітної плати на цей час є порушенням конституційних прав та гарантій працівників, а також чинного законодавства;
2) організацію роботи працівників навчальних закладів мають здійснювати
згідно з планом роботи в канікулярний період.Інакше кажучи, у ситуації, що склалася,
про повне припинення роботи та навчального процесу не йдеться. Навчальні заклади мають функціонувати в режимі канікул.Яким чином проводити оплату праці працівників закладів освіти в цей період? Для відповіді на це запитання звернемося до нормативних документів.
Перш за все зазначимо, що згідно з
п. 25 Типових правил внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти України від 20 грудня 1993 року № 455, під час канікул, що не збігаються з черговою відпусткою, керівник закладу освіти залучає педагогічних працівників до педагогічної та організаційної роботи в межах часу, що не перевищує їх навчального навантаження до початку канікул.Умови оплати праці педагогічних працівників визначено
Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженою наказом Міносвіти від 15.04.93 р. № 102 (далі — Інструкція № 102).Згідно з
п. 77 Інструкції № 102, якщо в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від учителя (викладача) причин (сільгоспроботи, епідемії, несприятливі метеорологічні умови тощо), оплата здійснюється з розрахунку заробітної плати, установленої при тарифікації за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу. За відсутності такої роботи час простою оплачується в порядку та розмірах, визначених КЗпП.Крім того, згідно з
п. 71 Інструкції № 102 за час роботи в період канікул оплата праці педагогічних працівників та осіб з числа керівного, адміністративно-господарського й навчально-допоміжного персоналу, яким дозволяється вести педагогічну роботу чи заняття з гуртківцями в цій самій установі, проводиться з розрахунку заробітної плати, установленої при тарифікації, що передувала початку канікул.Оскільки фактично Міносвіти не оголошувало зупинення роботи, а
продовжило канікули, то педагогічні працівники мають здійснювати роботу згідно з планом роботи в канікулярний період. За цей час їм виплачується заробітна плата згідно з п. 71 Інструкції № 102.Таким чином, заробітна плата вчителям (викладачам)
за час роботи в цей період має залишитися без змін, тобто виплачується в розмірі, що передував початку канікул. Саме на це звертають увагу Мінпраці та ЦК Профспілки працівників освіти й науки України в листі, що коментується.Щодо інших працівників зазначимо таке. У період вимушених канікул працівники, діяльність яких не пов’язана з педагогічною роботою, також продовжують виходити на роботу у звичайному режимі (наприклад, директори, працівники бухгалтерії, сторожі, прибиральниці, інженери з охорони праці тощо). У цьому випадку їм також виплачується заробітна плата в загальному порядку. Також звертаємо увагу, що Кабмін у своїй
постанові від 11.11.2009 р. № 1188 дав чіткі вказівки відносно питань оплати праці у період вимушених канікул (див. с. 3 цього номера).Якщо ж працівники фактично
не виходять на роботу, то в цьому випадку можна говорити про простій. Простій — це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Таке визначення наведено в ст. 34 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП).До початку простою складається акт про початок простою за участю представників адміністрації, профспілкового комітету й трудового колективу. На підставі цього акта керівник установи видає наказ про період простою та його оплату. Оплата простоїв не з вини працівника є обов’язковою виплатою роботодавця щодо працівника.
Згідно з
ч. 1 ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду (окладу).У
листі, що коментується, Мінпраці та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України з посиланням на п.п. 8.3.4 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки України на 2007 — 2009 роки рекомендують оплату простою не з вини працівника здійснювати в розмірі не менше тарифної ставки (посадового окладу).Оскільки така рекомендація не суперечить чинному законодавству (
ст. 113 КЗпП установлено мінімальний розмір оплати праці в період простою (не нижче 2/3)), то оплата в розмірі тарифної ставки (посадового окладу) є правомірною. Порядок оплати простою має бути зафіксовано у відповідному наказі керівника закладу.Якщо працівник захворів у період простою
. Порядок оплати листка непрацездатності в період простою не з вини працівника роз’яснило Мінпраці в листі від 19.03.2009 р. № 51/18/99-09 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 16).У цьому
листі Мінпраці зазначає: дні хвороби, що припадають на період простою (незалежно від того, коли розпочалася хвороба — до простою чи в період простою й продовжується після його закінчення), підлягають оплаті на загальних підставах.До розрахунку лікарняних має прийматися збережений заробіток за період простою з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу). Дні перебування працівника в простої не виключаються з розрахункового періоду.
Сума оплати простоїв обкладається всіма внесками до соціальних фондів як у частині нарахувань, так і в частині утримань. З таких сум також утримується податок з доходів фізичних осіб.
