ОБЛІК АКУМУЛЯТОРІВ: ВІД ПРИДБАННЯ ДО СПИСАННЯ
Бюджетні установи, що мають на балансі автотранспортні засоби, неминуче стикаються з питаннями обліку акумуляторних батарей. У цій статті розглянемо найбільш актуальні питання, що виникають у наших читачів під час експлуатації автомобіля та стосуються надходження, обліку, експлуатації, ремонту й списання акумуляторних батарей (далі — АБ). Також поговоримо про особливості їх утилізації.
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
НАДХОДЖЕННЯ АБ
Установою придбано АБ. Який порядок відображення таких операцій в обліку?
До установи АБ можуть надходити двома шляхами:
1) у складі транспортного засобу;
2) придбаватися окремо для заміни АБ, що вичерпала свій ресурс.
АБ, що надходить до установи разом з транспортним засобом, є його
складовою частиною, тому вартість такої АБ окремо в документах не виділяється, а включається до ціни транспортного засобу. У цьому випадку вартість АБ входить до складу первинної вартості транспортного засобу, що обліковується на субрахунку 105 «Транспортні засоби». Видатки, пов’язані з придбанням автомобіля, здійснюються за КЕКВ 2110 «Придбання обладнання та предметів довгострокового використання».Якщо установа
окремо придбаває АБ для заміни відпрацьованих акумуляторів, то вони є запчастинами до автомобілів та обліковуються у складі запасів згідно з Інструкцією № 125 на субрахунку 238 «Запасні частини до транспортних засобів, машин та обладнання».Нагадаємо, що згідно з
Планом рахунків на субрахунку 238 «Запасні частини до транспортних засобів, машин та обладнання» обліковуються запчастини, призначені для ремонту та заміни спрацьованих частин машин (медичних, електронно-обчислювальних тощо), обладнання, тракторів, комбайнів, транспортних засобів (двигуни, автомобільні шини, акумулятори тощо), незалежно від їх вартості .Видатки на придбання нових АБ для заміни відпрацьованих здійснюють за
КЕКВ 1135 «Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів» незалежно від їх вартості.Надходження транспортного засобу оформлюється
Актом приймання-передачі основних засобів за формою № 03-1 (бюджет), затвердженою Інструкцією № 125/70. При цьому в акті вартість та характеристики АБ окремо не зазначаються. Дані з технічних характеристик автомобіля та його комплектації, у тому числі й щодо встановленої на автомобіль АБ, зазвичай наводяться в технічній документації.Під час придбання АБ окремо від автомобіля продавець виписує видаткову накладну, на підставі якої установа оприбутковує її в бухгалтерському обліку. При отриманні АБ матеріальна відповідальна особа розписується про отримання цінностей у накладній та приймає їх на відповідальне зберігання.
У бухгалтерії установи облік АБ ведеться в кількісному та сумарному вираженні за найменуваннями та матеріально відповідальними особами.
У бухгалтерському обліку операції, пов’язані з придбанням АБ, відображаються таким чином:
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | Сума,грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Отримано нову АБ для заміни відпрацьованої | 238 | 675 | 400 |
| 2 | Віднесено на видатки установи суму ПДВ, сплаченого при придбанні АБ* | 801 (802,811) | 675 | 80 |
| 3 | Перераховано оплату постачальнику за АБ | 675 | 321 (323) | 480 |
| * Суми ПДВ, сплачені при придбанні запасів не враховуються у складі їх первинної вартості (п. 50 Інструкції № 125). При придбанні запасів за рахунок коштів загального фонду зазначені суми відносяться на видатки установи за відповідними кодами економічної класифікації видатків. У цьому випадку — за тим самим КЕКВ 1135, за яким здійснено оплату за АБ. При придбанні запасів за рахунок коштів спецфонду суми сплаченого ПДВ також списуються на фактичні видатки, а установи, зареєстровані платниками ПДВ, відносять такі суми або на видатки, або до складу податкового кредиту, якщо мають право на його формування за цією операцією. | ||||
ОБЛІК АБ
Який порядок обліку АБ, придбаних установою для заміни тих, що стали непридатними? Які документи передбачено для обліку АБ?
Як уже було зазначено, бухгалтерський облік АБ ведеться на субрахунку 238 «Запасні частини до транспортних засобів, машин та обладнання».
Аналітичний облік АБ ведеться за найменуваннями, марками, заводськими номерами, кількістю, вартістю, типами (обслуговувані, малообслуговувані та такі, що не обслуговуються), технічним станом (нові, відремонтовані, такі, що вимагають ремонту), місцями їх зберігання та матеріально-відповідальними особами.
Згідно з
п. 54 Інструкції № 125 облік запасів установи, до яких відносяться й АБ, ведеться за місцями їх зберігання (перебування) матеріально відповідальними особами в Книзі складського обліку запасів. Форму цієї книги затверджено наказом № 130.Усім акумуляторам, що надійшли на склад установи, присвоюється порядковий гаражний або номенклатурний номер (наноситься на корпус АБ та на кришку (за наявності) тавруванням незмивною фарбою).
На кожен акумулятор, що надходить на склад установи, відкривається
Картка обліку напрацювання та відстеження обігу АБ (далі — Картка), форму якої наведено в додатку 12 до Правил № 795.Зазначимо, що до того моменту, поки не було затверджено
Правила № 795, суб’єкти господарювання, у тому числі й бюджетні установи, для відображення інформації про надходження та рух АБ використовували самостійно розроблені документи з обліку акумуляторів. А після того, як зазначені Правила набули чинності (з 05.08.2008 р.), дані про облік та експлуатацію кожної АБ підлягають відображенню в Картці (приклад її заповнення див. на с. 22).При відпуску акумулятора зі складу, що оформляється накладною, у Картці зазначають: дату установки та відомості про транспортний засіб, на який установлено таку АБ (категорію, тип, модель та державний реєстраційний номер).
У Картці також ведеться облік напрацювання АБ (тривалість та обсяг роботи АБ), що вимірюється в умовних календарних місяцях тривалістю 30 діб, кілометрах пробігу транспортного засобу або мотогодинах.
Якщо АБ переставляють з одного автомобіля на інший чи застосовують у спеціальному обладнанні, у Картці обов’язково має бути зроблено відповідні записи. Такі АБ необхідно закріпити за цим об’єктом наказом керівника.
ЕКСПЛУАТАЦІЯ АБ
Якими документами необхідно керуватися в процесі експлуатації АБ?
На сьогодні основні вимоги до експлуатації АБ установлено
Правилами № 795, що поширюються на юридичних та фізичних осіб, діяльність яких пов’язано з виготовленням, транспортуванням, застосуванням, обслуговуванням, ремонтом, зберіганням та передачею на утилізацію хімічних джерел струму, зокрема АБ, що застосовуються на колісних транспортних засобах (далі — КТЗ) і спеціальних машинах, виконаних на їх шасі, зокрема, для живлення спеціального обладнання.Водночас
Правила № 795 не поширюються на:— АБ, що застосовуються у тролейбусах, мотоциклах та мотоколясках, і на хімічні джерела струму номінальної потужності менше 7 А.год., зінтегровані (вбудовані) у КТЗ та спеціальних машинах, виконаних на їх шасі;
— АБ КТЗ спеціального призначення, зокрема тих, що експлуатуються підрозділами МВС, Міноборони, МНС, Державною митною службою, СБУ;
— АБ гоночних та спортивних КТЗ, а також КТЗ, що виготовлені більше 30 років тому та мають колекційну цінність.
Зазначені
Правила направлено на забезпечення належного технічного стану транспортних засобів, забезпечення технологічних операцій з підтримки АБ у належному технічному стані, упорядкування діяльності суб’єктів у сфері обігу АБ, обліку напрацювання та списання АБ, визначення процедури здавання АБ на утилізацію.Крім того, існує ще один документ —
Експлуатаційні норми № 489, основною метою якого є визначення експлуатаційного ресурсу АБ залежно від умов експлуатації транспортних засобів з дотриманням вимог безпечного застосування АБ.Експлуатаційні норми № 489
поширюються на обслуговувані, малообслуговувані та такі, що не обслуговуються, акумуляторні свинцеві стартерні батареї, що відповідають вимогам міждержавного стандарту ГОСТ 959-91 «Батареї акумуляторні свинцеві стартерні напругою 12 В для автотракторної та мотоциклетної техніки» або прирівняним до них вимогам. Цей документ застосовують до акумуляторів, установлених на КТЗ усіх категорій та на спеціальних машинах, виконаних на колісних шасі, крім мототехніки. Його призначено для застосування установами та організаціями, що експлуатують КТЗ загального призначення та спеціальні машини, виконані на колісних шасі, зокрема з використанням акумуляторних свинцевих стартерних батарей у складі силових установок спеціального обладнання.
Що таке середній ресурс АБ та як його розрахувати?
Мабуть, основний термін, що використовується
Правилами № 795 та Експлуатаційними нормами № 489 , є норма середнього ресурсу АБ — середньостатистична величина ресурсу АБ для певних умов економічно доцільної та безпечної експлуатації КТЗ. При цьому під ресурсом АБ розуміють сумарне напрацювання АБ від початку експлуатації або від дати її відновлення після ремонту до моменту досягнення граничного стану. Вимірюється ця величина в календарних місяцях або в кілометрах пробігу КТЗ.Очевидно, що для кожної конкретної АБ її ресурс суто індивідуальний. Проте на підставі багаторічних спостережень за роботою акумуляторів, що встановлені на тих чи інших транспортних засобах та використовуються в різних умовах їх експлуатації, можна за допомогою статистичних методів обробки інформації усереднити величину ресурсу АБ певного типу. Саме такі усереднені значення ресурсу АБ й установлено
Експлуатаційними нормами № 489 як нормативні, тобто обов’язкові до затсосування суб’єктами господарювання. Нормативні строки служби АБ не можуть бути нижче за гарантійні зобов’язання виробника (продавця) таких виробів.Нормативні значення середнього ресурсу АБ застосовуються при експлуатації транспортних засобів у
нормальних умовах.Експлуатаційними нормами № 489
передбачено, що АБ експлуатуються в нормальних умовах, якщо:1) тип АБ, які застосовуються на транспортних засобах, відповідає вимогам розробника КТЗ щодо величини номінальної ємкості АБ. Щоб уникнути скорочення строку служби внаслідок систематичного недозаряду (перезаряду), не допускається застосування АБ, ємкість яких вище (нижче) установленої розробником КТЗ;
2) дотримуються I — III категорії умов експлуатації КТЗ за ГОСТ 21624-81 «Система технічного обслуговування та ремонту автомобільної техніки. Вимоги до експлуатаційної технологічності та ремонтопридатності виробів»;
3) співвідношення величин пробігу КТЗ у місті чи населеному пункті та поза ним становить 2 : 3;
4) транспортний засіб перебуває у справному стані під час використання АБ. Технічне обслуговування та ремонт такого транспортного засобу здійснюються згідно з вимогами виробника КТЗ;
5) середня інтенсивність експлуатації КТЗ залежно від призначення становить:
— для вантажних КТЗ (бортових та сідельних тягачів) — не більше 3500 км/місяць;
— для автобусів, таксі — не більше 3000 км/місяць;
— для легкових автомобілів — не більше 4000 км/місяць;
— для спеціальних машин, виконаних на базі легкових та вантажних КТЗ, — не більше 3000 км/місяць;
6) тривалість щозмінної роботи транспортного засобу спеціального призначення становить 8 годин, АБ спеціального обладнання або маршової АБ для забезпечення роботи спеціального обладнання не перевищує половини робочої зміни. Одна година роботи АБ у складі спеціального обладнання умовно прирівнюється до 25 км пробігу КТЗ;
7) склад споживачів електроенергії транспортного засобу відповідає його основній комплектності. Як споживачі електроенергії
Експлуатаційними нормами № 489 названо двигун, пристосування чи інший пристрій електричного обладнання транспортного засобу основної комплектності, що живиться від АБ та генератора під час застосування за призначенням.Звертаємо увагу на досить важливий момент: якщо хоча б одна з перерахованих умов не виконується, то слід вважати, що транспортний засіб експлуатується в умовах, відмінних від нормальних.
Для правильного розрахунку величини середнього ресурсу АБ необхідно виходити з такого:
— норми, наведені в
додатках 1 — 8, установлені для нормальних умов експлуатації КТЗ;— для розрахунку норм середнього ресурсу АБ КТЗ, що використовуються в особливих умовах експлуатації, необхідно здійснити відповідне коригування за правилами, установленими в
розділі 6 Експлуатаційних норм № 489;— норми середнього ресурсу маршових АБ, установлених на КТЗ загального призначення, залежно від ступеня їх обслуговуваності, наведено в
додатках 1 — 3. Якщо ж необхідно визначити норми середнього ресурсу маршових АБ спеціальних машин, слід користуватися додатками 4 — 6, заздалегідь здійснивши переведення часу роботи такої АБ у складі спеціального обладнання, що вимірюється в мотогодинах, в умовний пробіг у км;— нормування ресурсу АБ спеціального обладнання, що використовується у складі спеціальних транспортних засобів, здійснюється на підставі
додатка 7;— для визначення середнього ресурсу обслуговуваних АБ, установлених на колісній дорожно-будівельній та сільськогосподарській техніці, користуються
додатком 8. У ньому встановлено строк служби АБ (у місяцях), що може бути дотриманий тільки в тому випадку, якщо напрацювання самої такої техніки (у мотогодинах) за цей час не перевищить певного значення. Інакше умови експлуатації АБ має бути визнано відмінними від нормальних, що вимагатиме відповідного коригування її строку служби.Зазначимо, що
визначення експлуатаційних норм середнього ресурсу АБ не є обов’язком працівників бухгалтерії. Цими питаннями мають займатися технічні фахівці, що безпосередньо відповідають за ефективну та безпечну експлуатацію транспортних засобів, спираючись при цьому на відповідну нормативну документацію.Необхідні значення величини середнього ресурсу АБ, розраховані на підставі
Експлуатаційних норм № 489, має бути закріплено відповідним наказом (розпорядженням) керівника установи.
Експлуатаційними нормами № 489 передбачено систему коефіцієнтів коригувань. У яких випадках їх необхідно застосовувати?
Дійсно, у певних випадках експлуатаційні норми середнього ресурсу АБ можуть коригуватися. Методику застосування коефіцієнтів коригувань наведено в
розділі 6 Експлуатаційних норм № 489.Так,
коефіцієнти k1, k2, k3, відмінні від одиниці, застосовують у тих випадках, коли вони описують фактичне відхилення від нормальних умов експлуатації АБ.Перший із них —
коефіцієнт k1 залежить від країни-виробника транспортного засобу та тривалості його експлуатації на момент початку застосування конкретної АБ на цьому транспортному засобі.У випадках якщо на транспортному засобі встановлено додаткові споживачі, для коригування відповідних нормативних значень слід застосовувати
коефіцієнт k2, що залежить від співвідношення сумарної потужності таких додаткових споживачів електроенергії та потужності генератора КТЗ, а також від режиму роботи генераторної установки КТЗ. Зазначений коефіцієнт застосовують, якщо сумарна потужність додаткових споживачів становить не менше 5 % від номінальної потужності генератора, а час живлення цих споживачів — не менше 10 % від робочого часу транспортного засобу.Останній
коефіцієнт — k3 застосовується, якщо не дотримуються I — III категорії умов експлуатації КТЗ відповідно до ГОСТ 21624-81. У зв’язку з тим, що I — III категорії Експлуатаційні норми № 489 вважають нормальними умовами і для них k3 = 1, то для IV і V категорій числове значення цього коефіцієнта дорівнює 0,95 і 0,90 відповідно. Якщо транспортний засіб використовується в різних категоріях умов експлуатації, значення коефіцієнта k3 визначають, ураховуючи тривалість його використання в цих умовах.Значення коефіцієнтів k1, k2, k3 наведено в
табл. 1, 2 і 3 п. 6.2 Експлуатаційних норм № 489.
Коли розробляються тимчасові експлуатаційні норми АБ?
Якщо відкориговані за допомогою перерахованих коригувальних коефіцієнтів експлуатаційні норми середнього ресурсу АБ
не враховують усі особливості фактичних умов експлуатації КТЗ , виникає необхідність у розробці тимчасових норм.Згідно з
п. 3.6 Експлуатаційних норм № 489 необхідність у розробці та встановленні тимчасових експлуатаційних норм середнього ресурсу АБ виникає, якщо:— КТЗ використовують в особливих умовах експлуатації;
— середній місячний пробіг транспортного засобу перевищує граничне значення, зазначене у відповідних таблицях
додатків 1 — 6 (тобто становить більше 12000 км/місяць);— АБ живлять споживачів, не передбачених виробником КТЗ.
Тимчасові норми середнього ресурсу АБ розробляє та встановлює Державний автотранспортний науково-дослідний та проектний інститут*. Розробка таких норм здійснюється на договірній основі, тому установі на ці цілі необхідно мати відповідні бюджетні асигнування за
КЕКВ 1139 «Оплата інших послуг та інші видатки».* ДП «ДержавтотрансНДІпроект» знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 57. Телефони: (38044) 456-3030, 455-6778, факс (38044) 455-6791. E-mail: info@insat.org.ua; веб-сторінка: http:www.insat.org.ua.
Строк дії тимчасових норм середнього ресурсу АБ установлюється до 48 календарних місяців та може бути безкоштовно продовжено в разі підтвердження їх відповідності фактичним ресурсам АБ, якщо немає необхідності в додаткових дослідженнях середнього ресурсу АБ. Такі норми запроваджуються наказом керівника установи чи організації на строк, визначений розробником, і вони можуть застосовуватися тільки в тій установі чи в організації, для яких ці норми розроблено.
Чи можуть тимчасові норми бути менше гарантійних зобов’язань виробника АБ?
Не тільки тимчасові норми, а й норми, визначені згідно з методикою, наведеною в
Експлуатаційних нормах № 489, не можуть бути менше гарантійних зобов’язань виробника (продавця) АБ. Якщо виробник АБ установлює в експлуатаційній документації чи в договорі купівлі-продажу гарантійний ресурс своєї продукції або норми середнього ресурсу вище, ніж визначено Експлуатаційними нормами № 489, відповідні положення цього документа втрачають силу.
З якою періодичністю слід проводити технічне обслуговування АБ?
У процесі експлуатації транспортного засобу для АБ необхідно періодично проводити профілактичні роботи, перевіряти надійність установки АБ на місці її розташування. Такі заходи виконують з метою підтримки АБ у належному стані та забезпечення встановлених виробником характеристик.
Під
технічним обслуговуванням розуміється операція або комплекс операцій з підтримки працездатності АБ у період використання за призначенням, зберігання та транспортування. І при цьому зовсім не важливо, який тип акумулятора встановлено на транспортний засіб.При цьому якщо загальні правила технічного обслуговування транспортних засобів урегульовано
Положенням № 102 , то питання проведення комплексу заходів щодо технічного обслуговування АБ застережено в розділі V Правил № 795.Як передбачено
п. 5.1 Правил № 795 , технічне обслуговування АБ зазвичай виконують згідно з регламентом виробника.Розрізняють такі види технічного обслуговування АБ:
— щозмінне обслуговування;
— перше технічне обслуговування — ТО-1;
— друге технічне обслуговування — ТО-2;
— сезонне технічне обслуговування.
У
розділі V Правил № 795 детально розписано, які роботи належать до того чи іншого виду технічного обслуговування АБ, а також періодичність виконання робіт, що проводяться в межах техобслуговування.Крім технічного обслуговування самої АБ, фахівці рекомендують також проводити перевірку та стан пристроїв, що виробляють та регулюють напругу в автомобілі, адже якщо на акумулятор надходить менше чи більше струму, ніж належить за технічними умовами, то його строк служби, звичайно, значно зменшиться.
Інформація про вжиті заходи щодо технічного обслуговування АБ відображається в
Журналі обліку операцій з технічного обслуговування та ремонту АБ (додаток 10 до Правил № 795).Видатки, пов’язані з утриманням транспортних засобів, зокрема, проведення планово-технічного обслуговування, придбання запасних частин до транспортних засобів, що використовуються для заміни непридатних, відпрацьованих, незалежно від їх вартості, зокрема, видатки на придбання АБ, відображаються за
КЕКВ 1135 «Оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів».
З автотранспортного засобу було знято АБ, яка ще не вичерпала встановлений ресурс та підлягає ремонту й відновленню. Чи необхідно вести окремий облік таких АБ?
Несправні АБ можна відновити шляхом проведення поточного чи капітального ремонтів, якщо це економічно доцільно.
Під
ремонтом розуміється операція або комплекс операцій, пов’язаних з відновленням справності чи працездатності та з відновленням ресурсу АБ.При цьому до поточного ремонту належать операції з відновлення полюсних виводів, перемичок; заміна ручки для перенесення, кришок, пробок, їх ущільнювачів; заміна електроліту; до капітального — операції із заміни акумуляторів, моноблока, блоків електродів.
Для такого типу АБ як «необслуговувана» поняття ремонт може включати тільки ремонт пошкодженого корпусу, оскільки заміна свинцевих пластин у таких акумуляторах не здійснюєтья, і навіть заводи-виробники на сьогодні не займаються ремонтом таких акумуляторів, а, як правило, одразу відправляють несправні акумулятори на переробку.
Якщо установа має можливість відремонтувати АБ власними силами, то можна запропонувати такий варіант. Нерідко несправність АБ може виникнути в результаті зносу або механічної дії на пластини. Тому змінювати доведеться пластини. І в результаті як вихід — з двох непрацюючих АБ можна зібрати один акумулятор, узявши для цього хороші пластини та поставити їх в один корпус.
АБ, які може бути відремонтовано, відновлені та згодом ще використані для експлуатації автомобілів, підлягають зберіганню на складі.
Для відображення інформації про АБ, що підлягають ремонту, ведеться
Журнал обліку операцій з технічного обслуговування та ремонту АБ (додаток 10 до Правил № 795). У журналі детально записують характеристику АБ, прийнятої для ремонту та після (виявлені та усунені дефекти). Інформація про виявлені дефекти зазначається в зашифрованому вигляді з урахуванням рекомендацій, наведених у додатку 15 до Правил № 795.Крім того, інформацію про АБ, що були капітально відремонтовані, має бути відображено в
окремій картці.Посадові особи установи, на які покладено обов’язок здійснювати контроль за систематичністю та відповідністю ведення обліку використання ресурсу й виконання операцій з технічного обслуговування та ремонту, записи в зазначених журналах виконують у довільній формі.
Слід також мати на увазі, що при виконанні операцій з ремонту АБ треба дотримуватися вимог законодавства з охорони праці, зокрема,
Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету з нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 р. № 4.
СПИСАННЯ АБ
У яких випадках АБ може бути списано? Чи є підставою для списання АБ напрацювання середнього ресурсу?
Для відповіді на це запитання звернемося перш за все до
Експлуатаційних норм № 489.Для списання АБ напрацювання її середнього ресурсу має досягти встановленої норми (як уже зазначалося, такі норми наведено у відповідних
додатках до цього документа). Водночас досягнення встановленої норми, як визначено п. 3.12 Експлуатаційних норм № 489, це обов’язкова, але недостатня умова для списання акумулятора. У принципі, ця вимога цілком правильна, адже не виключено, що, відпрацювавши середній ресурс, акумулятор ще може деякий час бездоганно працювати. Тому вирішальною підставою для списання АБ є ознаки її граничного стану.При цьому під граничним станом розуміють стан, у разі досягнення якого подальша експлуатація АБ недопустима чи недоцільна через зменшення ємкості нижче 40 % від номінальної або відновлення її справності неможливо чи недоцільно. Таким чином, списанню підлягають АБ,
що відпрацювали свій середній ресурс і досягли граничного стану (тобто такого стану, коли АБ стають непридатними до подальшої експлуатації).Крім того, ще однією причиною списання АБ може бути виявлення виробничих чи експлуатаційних дефектів. Так, згідно з
п. 3.13 Експлуатаційних норм № 489 у разі виявлення виробничих чи експлуатаційних дефектів АБ, що не підлягає ремонту або ремонт якої економічно недоцільний, її списують на підставі акта, незалежно від відповідності фактично напрацьованого нею ресурсу до встановлених норм.При виявленні виробничого дефекту АБ у період дії гарантійних зобов’язань виробника, продавця, виконавця робіт з гарантійного обслуговування та ремонту претензії висуваються відповідно до положень
розділу II Господарського процесуального кодексу України від 06.11.91 р. № 1798-XII. Крім загальноприйнятих відомостей, у претензії зазначають ідентифікаційні дані АБ, а також відповідні шифри дефектів АБ (додаток 15 до Правил № 795).
Якими документами оформляється списання АБ?
Рішення про списання АБ приймає комісія, створена за наказом керівника бюджетної установи. До повноважень комісії належать визначення фактичного технічного стану АБ, а також прийняття рішення щодо подальшої експлуатації АБ: ремонт, оформлення претензій до продавця (виробника, виконавця робіт з гарантійного обслуговування та/або ремонту АБ), списання, передача на утилізацію тощо.
Рішення комісії із зазначенням причин, за якими АБ було знято з транспортного засобу, заносяться до Картки. У
Правилах № 795 застережено, що оформлена Картка з висновками комісії про списання АБ є актом її списання.Так, у випадку якщо облік напрацювання АБ відповідає експлуатаційній (тимчасовій) нормі середнього ресурсу АБ та її зношено до граничного стану, після чого подальша експлуатація економічно недоцільна чи небезпечна, оформлена Картка є актом списання АБ.
Якщо ж АБ за технічним станом непридатна для виконання функцій за призначенням, проте не вичерпала встановлений ресурс, її списують на підставі
рішення комісії з оформленням відповідного акта списання, до якого додають Картку.Після того як АБ було списано з балансу установи, Картка має зберігатися в установі не менше 3 років.
Проте, дотримуючись вимог з обліку та списання АБ, передбачених
Правилами № 795, необхідно також ураховувати й той факт, що АБ належать до запасів бюджетних установ, і тому при їх списанні з балансу має в обов’язковому порядку складатися Акт списання типової форми № З-3, затвердженої наказом № 130.Якщо після списання АБ залишилися справні складові (акумулятори, блоки електродів, моноблоки, кришки акумуляторів чи АБ, полюсні виводи, перемички), які за потреби можуть використовуватися для ремонту інших АБ, то вони підлягають оприбутковуванню на баланс установи як запасні частини. При цьому до органу Держказначейства має бути подано довідку про надходження в натуральній формі.
У бухгалтерському обліку списання АБ, що відпрацювали свій середній ресурс та досягли граничного стану, відображається записом за дебетом субрахунку 801 (802, 811) та кредиту субрахунку 238.
Нагадаємо, що вибуття й переміщення запасів, у тому числі АБ (крім продуктів харчування та МШП), відображається в Накопичувальній відомості використання матеріалів ф. № 396 (бюджет) —
меморіальний ордер № 13.
УТИЛІЗАЦІЯ АБ
Що робити установі з акумуляторами, непридатними до подальшої експлуатації, та з тими, що підлягають списанню?
Відпрацьовані АБ є одним із найпоширеніших видів
відходів. Їх уключено до переліку небезпечних відходів, і тому передавати такі АБ необхідно спеціалізованим підприємствам, що мають ліцензію на їх утилізацію.Правилами № 795
передбачено такі вимоги до порядку обліку відпрацьованих АБ та здавання їх для утилізації:— наказом керівника установи призначається посадова особа, відповідальна за облік обсягів та обігу відпрацьованих АБ. До речі, така особа може також одночасно відповідати за облік та рух АБ;
— до обов’язків відповідального за утилізацію АБ належить ведення
Журналу обліку та обігу відпрацьованих АБ (додаток 14 до Правил № 795 ). Така особа має щомісячно повідомляти керівника установи про накопичені обсяги відпрацьованих АБ, забезпечити їх своєчасну здачу спеціалізованим підприємствам з утилізації або підприємствам, що займаються їх транспортуванням на зазначені підприємства, а також вести облік документації та зберігати документи, що підтверджують факт здавання відпрацьованих АБ на утилізацію;— зберігати відпрацьовані АБ, що підлягають утилізації, установа має
не більше трьох місяців після їх списання.Відносини між спеціалізованим підприємством, що має ліцензію на утилізацію, та установою, що має відпрацьовані АБ, оформляються договором та актом на передачу відходів.
Відпрацьована АБ містить дорогоцінні метали. Чи потрібно окремо утилізувати таку АБ й срібло, що в ній міститься?
Згідно з
п. 9.1 Правил № 795 відпрацьовані АБ, що містять дорогоцінні метали, наприклад, срібло, не підлягають окремій утилізації як дорогоцінні метали у зв’язку з низьким вмістом таких металів в акумуляторі. Такі АБ підлягають здачі спеціалізованим підприємствам, що мають відповідну ліцензію в загальному порядку.
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
Інструкція № 125
— Інструкція з обліку запасів бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України від 08.12.2000 р. № 125.Інструкція № 125/70
— Інструкція зі складання типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України і Державного комітету статистики України від 02.12.97 р. № 125/70.План рахунків
— План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджені наказом Головного управління Державного казначейства України та Міністерства фінансів України від 10.12.99 р. № 114.Наказ № 130
— наказ Державного казначейства України «Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання» від 18.12.2000 р. № 130.Положення № 102
— Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджене наказом Міністерства транспорту України від 30.03.98 р. № 102.Експлуатаційні норми № 489
— Експлуатаційні норми середнього ресурсу акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів та спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 20.05.2006 р. № 489.Правила № 795
— Правила експлуатування акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 02.07.2008 р. № 795.
