Теми статей
Обрати теми

Щодо порядку повернення сум, зайво виплачених унаслідок лічильної помилки

Редакція ББ
Лист від 23.10.2009 р. № 248/06/186-09

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ЩОДО ПОРЯДКУ ПОВЕРНЕННЯ СУМ, ЗАЙВО ВИПЛАЧЕНИХ УНАСЛІДОК ЛІЧИЛЬНОЇ ПОМИЛКИ

Лист від 23.10.2009 р. № 248/06/186-09

 

Юридичне управління Міністерства розглянуло лист <...> та в межах своєї компетенції повідомляє наступне.

Згідно зі статтею 127 Кодексу законів про працю України відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі та організації, де вони працюють, можуть провадитися за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок.

До лічильних помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо (постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 р. № 13).

За наявності у власника права здійснювати відрахування із заробітної плати працівника з метою повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, він може видати наказ (розпорядження) про відрахування

не пізніше одного місяця з дня закінчення строку з дня виплати неправильно обчисленої суми. Для відрахування таких сум згода працівника не потрібна. Його заперечення також не можуть перешкоджати відрахуванню.

Пропуск зазначеного строку означає неможливість не тільки видання наказу (розпорядження) про відрахування із заробітної плати, але й стягнення суми заборгованості працівника перед підприємством взагалі, оскільки власник у цьому випадку позбавлений права звернутися з позовом до суду.

 

Начальник юридичного управління І. Тубелець

 

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ

 

ДЛЯ УТРИМАННЯ НАДМІРНО ВИПЛАЧЕНОЇ ЗАРПЛАТИ
 ВНАСЛІДОК лічильнОЇ ПОМИЛКИ ЗГОДА ПРАЦІВНИКА
 НЕ ПОТРІБНА: РОЗ’ЯСНЮЄ МІНПРАЦІ

Якщо працівнику надмірно виплачено заробітну плату внаслідок

лічильної помилки, то трудове законодавство надає право роботодавцю стягнути з працівника надмірно виплачені йому суми.

Так, згідно зі

ст. 127 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП) відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості установі чи організації, де вони працюють, можуть здійснюватися за наказом (розпорядженням) роботодавця для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, надмірно виплачених унаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого та своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження чи переведення до іншої місцевості, на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав та розміру відрахувань.

Зазначимо, що

КЗпП не дає визначення поняттю «лічильна помилка». Роз’яснення з цього питання дав Верховний Суд України в п.п. 1 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 р. № 13. Так, лічильною помилкою вважається неправильність в обчисленнях, двократне нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Це підтверджує й Мінпраці в листі, що коментується. Інакше кажучи, лічильними вважаються арифметичні помилки.

Статтею 127 КЗпП

також передбачено, що роботодавець має право видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня виплати неправильно обчисленої суми. Наприклад, якщо «зайву» зарплату було виплачено 16 листопада 2009 року, то відповідний наказ про утримання надмірно виплачених сум має бути видано до 16 грудня 2009 року.

При цьому, як зазначає Мінпраці в

листі, що коментується, для здійснення відповідних відрахувань згоди працівника не потрібно. Його заперечення також не є перешкодою для здійснення відрахувань. Інакше кажучи, на думку Мінпраці, у ст. 127 КЗпП слова «якщо працівник не оспорює підстав та розміру відрахувань» не стосуються випадку відрахувань із заробітної плати в разі виправлення лічильних помилок.

Крім того, Мінпраці зауважує, що пропуск

місячного строку означає неможливість не тільки видання наказу (розпорядження) про відрахування із заробітної плати, а й стягнення суми заборгованості працівника взагалі, оскільки роботодавця в цьому випадку позбавлено права звертатися з позовом до суду.

Тобто, якщо наказ про відрахування не буде видано в строки, установлені ст. 127 КЗпП, то роботодавець втрачає право на стягнення з працівника надмірно виплачених сум.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі