Що робити з непотрібним майном

Редакція ББ
Бюджетна бухгалтерія Жовтень, 2009/№ 37
В обраному У обране
Друк
Стаття

ЩО РОБИТИ З НЕПОТРІБНИМ МАЙНОМ

 

Час від часу в бюджетних установах та організаціях виникають ситуації, коли виявляється, що на балансі обліковується майно, яке з тих чи інших причин їм більше не потрібне. До нашої редакції останнім часом надходять запитання — що робити з таким майном? Цю статтю присвятимо розгляду цієї теми.

 

Тетяна РЯБУХА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

У випадку коли бюджетна організація має на балансі майно, у використанні якого в її діяльності немає потреби, є декілька варіантів дій, а саме:

— списати майно, як таке, що втратило свої властивості та непридатне для подальшого використання;

— продати майно;

— безоплатно передати майно іншій організації, якій воно потрібне;

— надати майно в оренду.

На кожному з варіантів зупинимося докладніше.

Списання непотрібного та непридатного для поДаЛьшого використання майна

Списання матеріальних цінностей з балансів бюджетних установ регламентовано

Типовою інструкцією № 142/181.

Якщо матеріальні цінності не тільки не потрібні установі, а ще й не придатні до подальшого використання (втратили свої властивості, пошкодились, морально застарілі чи фізично зношені), то вони підлягають списанню відповідно до

п. 3 Типової інструкції № 142/181.

Зауважимо, що не може бути підставою для списання необоротних активів факт нарахування на їх вартість 100-відсоткового зносу (

п. 4 Типової інструкції № 142/181).

Перед тим як приступити до списання товарно-матеріальних цінностей, необхідно отримати дозвіл на їх списання.

Порядок отримання дозволу на списання залежить від вартості товарно-матеріальних цінностей та джерела фінансування бюджетної установи.

Розглянемо порядок отримання дозволу* у таблиці.

* Такий порядок отримання дозволу передбачено і для випадків списання ТМЦ шляхом їх продажу.

 

Вартість за одиницю (комплект)

Хто дає дозвіл

Установи, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету

До 5000 грн.

Керівник установи

Від 5000 до 10000 грн.

Установа вищого рівня

Понад 10000 грн.

Центральний орган виконавчої влади або інший головний розпорядник бюджетних коштів

Установи, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів

До 2500 грн.

Керівник установи

Від 2500 до 5000 грн.

Установа вищого рівня

Понад 5000 грн.

Місцева державна адміністрація, або органи місцевого самоврядування в межах, визначених законом

 

Згідно з

п. 13 Типової інструкції № 142/181 списання матеріальних цінностей з балансів центральних органів виконавчої влади (головних розпорядників бюджетних коштів) та місцевих державних адміністрацій проводиться з дозволу їх керівника, незалежно від вартості матеріальних цінностей.

При цьому зазначимо, що згідно з

п. 15 Типової інструкції № 142/181 списання матеріальних цінностей проводиться за первісною вартістю (або за відновлювальною вартістю у разі проведення індексації або переоцінки матеріальних цінностей). У зв’язку з цим обмеження по вартості для визначення органу чи особи, яка дає дозвіл, порівнюють саме з первісною вартістю.

Питаннями визначення непридатності матеріальних цінностей та оформленням необхідної документації на їх списання займається

постійно діюча комісія, яка створюється щорічно наказом керівника та діє протягом року.

Крім того, відповідно до

п. 6 Типової інструкції № 142/181 право визначення непридатності матеріальних цінностей і встановлення неможливості або неефективності проведення відновлювального ремонту, а також оформлення необхідної документації наказом керівника установи може бути надано щорічній інвентаризаційній комісії.

Для участі в роботі комісії з установлення непридатності автомобілів, нагрівальних котлів, підйомників та інших необоротних активів, які перебувають під наглядом державних інспекцій, запрошується представник відповідної інспекції, який підписує акт про списання або передає комісії свій письмовий висновок, що додається до акта.

За результатами обстежень комісією складаються акти про списання.

Під час списання необоротних активів складаються

акти за типовими формами, затвердженими наказом № 125/70.

При списанні запасів складається акт за типовою формою № З-2 «Акт списання», затвердженою

наказом № 130.

У випадку коли в результаті ліквідації матеріальних цінностей окремі деталі, вузли, матеріали можуть бути використані установою чи підлягають передачі в установленому порядку до спеціалізованих підприємств, комісією додатково складається

акт про оцінку таких цінностей.

Усі деталі, вузли й агрегати розібраного та демонтованого обладнання, які придатні для ремонту іншого обладнання, а також матеріали, отримані від ліквідації необоротних активів, оприбутковуються на відповідних субрахунках бухгалтерського обліку, а непридатні деталі та матеріали оприбутковуються як інші матеріали і підлягають обов’язковій здачі установі, на яку покладено збір такої сировини.

Також підлягають обов’язковій здачі виготовлені із кольорових металів деталі та вузли, які не використовуються в даній установі для ремонту машин, інструментів, приладів, обладнання.

Знищувати, викидати, здавати в лом техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, без попереднього вилучення та одночасного оприбуткування цінних деталей

забороняється.

Крім того, нагадаємо, що

об’єкти незавершеного будівництва та основні засоби, які перебувають у державній власності, повинні списуватися відповідно до вимог Порядку № 1314.

Фонд держмайна в

листі від 06.03.2008 р. № 10-24-3206 зауважив, що Порядок № 1314 визначає механізм списання матеріальних активів, що відповідно до законодавства визначаються основними фондами (засобами), незалежно від їх вартості.

У зв’язку з цим на сьогоднішній день під час списання

об’єктів незавершеного будівництва та основних засобів керуватися положеннями Типової інструкції № 142/181 мають право тільки ті бюджетні установи, які перебувають у комунальній власності.

Зупинимося трохи на вимогах щодо списання основних засобів, передбачених

Порядком № 1314.

Списання основних засобів бюджетних установ, що належать до об’єктів

державної власності, незалежно від їх вартості проводиться тільки на підставі рішення організації вищого рівня (п. 5 Порядку № 1314).

Крім того, списання нерухомого майна, повітряних і морських суден, суден внутрішнього плавання, рухомого складу залізничного транспорту, закріпленого за установами, які перебувають у віданні Національної академії наук і галузевих академій наук,

проводиться ще й за погодженням із Фондом державного майна, а об’єктів незавершеного будівництва — за погодженням з державним органом приватизації за місцем розташування бюджетної установи.

Для отримання дозволу на списання основних засобів бюджетна установа, яка перебуває у

державній власності, повинна подати організації вищого рівня пакет документів, наведений у п. 6 Порядку № 1314.

Відповідно до

п. 8 Порядку № 1314 для розгляду документів, підготовки пропозицій щодо списання майна суб’єкт управління створює комісію з розгляду питань стосовно списання майна, склад, регламент роботи і повноваження якої затверджуються розпорядчим актом.

Головою такої комісії є заступник керівника суб’єкта господарювання, а членами — головний бухгалтер або його заступник, працівники інженерних, технічних, технологічних, будівельних, обліково-економічних та інших служб суб’єкта господарювання, а також залучені за вимогою суб’єкта управління його представники та інші фахівці.

Згідно з

п. 14 Порядку № 1314 за результатами роботи складається протокол засідання комісії, до якого додаються:

1) акт інвентаризації майна, що пропонується до списання;

2) акти технічного стану майна, що пропонується до списання;

3) акти на списання майна;

4) інші документи (копія акта про аварію, висновки відповідних інспекцій, державних органів тощо (за наявності).

Слід зазначити, що розбирання та демонтаж майна, яке пропонується до списання, проводяться

тільки після прийняття відповідним суб’єктом управління рішення про надання згоди на списання майна (крім випадків пошкодження майна внаслідок аварії чи стихійного лиха).

Порядок розбирання майна, вилучення дорогоцінних та кольорових металів, здачі та оприбуткування лому, передбачений

Порядком № 1314, такий же, як і порядок, передбачений Типовою інструкцією № 142/181.

Усі вузли, деталі, матеріали та агрегати розібраного та демонтованого обладнання, придатні для ремонту іншого обладнання чи подальшого використання, а також матеріали, отримані в результаті списання майна,

оприбутковуються з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку запасів.

Непридатні для використання вузли, деталі, матеріали та агрегати

оприбутковуються як вторинна сировина (металобрухт тощо).

Вилучені після демонтажу та розбирання майна вузли, деталі, матеріали та агрегати, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння,

підлягають здачі суб’єктам господарювання, які провадять діяльність зі збирання та первинної обробки брухту і відходів дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння на підставі ліцензій.

Згідно з

п. 28 Порядку № 1314 суб’єкти господарювання, на балансі яких перебувало державне майно, подають суб’єктам управління у місячний строк після закінчення процедури розбирання, демонтажу та оприбуткування звіт про списання майна згідно з додатком 3 до Порядку № 1314.

Приклад

В установі на балансі обліковується комп’ютер, первісна вартість якого 3500 грн., сума зносу — 3500 грн. (100 %). Постійно діюча комісія дійшла висновку, що даний комп’ютер непридатний для подальшого використання, фізично та морально зношений. Його неможливо продати та немає бажаючих безоплатно взяти його собі на баланс. За даними технічного паспорта було встановлено наявність у комп’ютері деталей, що містять срібло в кількості 2 г.

Вилучення срібла було здійснено спеціалізованим підприємством, вартість 1 г срібла складає 5 грн.

Інші деталі комп’ютера були здані до спеціального підприємства як лом, що не містить дорогоцінних та кольорових металів, за який отримано 25 грн.

Відповідно до п. 18 ст. 2 Закону про держбюджет 50 % коштів за здане срібло перераховано до держбюджету.

У бухгалтерському обліку такі операції відображаються таким чином:

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума,грн.

дебет

кредит

1

Списано комп’ютер на підставі акта списання:

— первісна вартість

401

104

3500

— знос

131

401

3500

2

Оприбутковано лом, який містить срібло та підлягає здаванню спеціалізованому підприємству

239

364

10

3

Оприбутковано лом, який не містить дорогоцінних та кольорових металів та підлягають здаванню спеціалізованому підприємству

239

364

25

4

Здано спеціалізованому підприємству:

— лом, який містить срібло

364

239

10

— лом, який не містить дорогоцінних та кольорових металів

364

239

25

5

Отримано кошти за зданий лом, у тому числі:

— лом, який містить срібло

323

711

10

— лом, який не містить дорогоцінних та кольорових металів

323

711

25

6

Відображено заборгованість перед бюджетом

711

642

5

7

Перераховано кошти за здане срібло в дохід держбюджету

642

323

5

 

Продаж непотрібного майна

Відповідно до

п. 23 Типової інструкції № 142/181 продаж будівель (у тому числі приміщень), споруд, транспортних засобів та повністю зношених за даними бухгалтерського обліку матеріальних цінностей, які належать до необоротних активів, проводиться за експертною оцінкою. Експертна оцінка — це визначення вартості матеріальних цінностей експертом за договором із установою.

Таким чином, установа не має право самостійно визначити вартість зазначених вище видів матеріальних цінностей, які планується продати. Це повинен здійснити спеціаліст — експерт з урахуванням вимог, визначених

Законом про оцінку майна.

Згідно з

п. 22 Типової інструкції № 142/181 продаж основних засобів здійснюється тільки на конкурентних засадах (через біржі, аукціони та за конкурсом).

Що стосується

державного майна, то порядок його продажу та проведення аукціону регламентовано Порядком № 803.

Відповідно до

п. 7 Порядку № 803 для отримання згоди на відчуження державного майна суб’єкт господарювання подає разом із зверненням стосовно відчуження майна:

1) техніко-економічне обґрунтування доцільності відчуження майна та напрямів використання коштів (з обов’язковим визначенням впливу відчуження майна на цілісність майнового комплексу);

2) відомості про об’єкти основних фондів (засобів), які пропонуються до відчуження, за даними бухгалтерського обліку на дату оцінки згідно з

додатком 1 до Порядку № 803;

3) акт інвентаризації основних фондів (засобів), які пропонуються до відчуження, згідно з

додатком 2 до Порядку № 803;

4) акт технічного стану майна, складений на дату оцінки та затверджений керівником суб’єкта господарювання;

5) висновок про вартість майна, погоджений відповідно до

абз. 3 п. 10 Порядку № 803, та звіт про оцінку майна;

6) відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, яке пропонується до відчуження (разом з відповідними підтвердними документами);

7) протокол (виписка з протоколу) засідання комісії з приватизації (у разі її створення) про надання згоди на відчуження майна;

8) за наявності заборгованості з виплати заробітної плати — відомості про загальну суму заборгованості із заробітної плати і графік погашення такої заборгованості, а також про наявність у підприємства заборгованості за податками і зборами (обов’язковими платежами) до бюджетів та державних цільових фондів.

Рішення про надання згоди на відчуження нерухомого майна, а також повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту приймається суб’єктами управління

лише за погодженням з Фондом державного майна.

Порядок підготовки та безпосереднього проведення аукціону з продажу державного майна визначено також

Порядком № 803.

Підставою для укладення договору купівлі-продажу між переможцем аукціону та суб’єктом господарювання є протокол проведення аукціону. Укладення договору купівлі-продажу відбувається протягом 10 днів з дня складання протоколу (

п. 45 Порядку № 803).

У договорі зазначаються:

1) відомості про суб’єкта господарювання та покупця;

2) найменування об’єкта і його технічна характеристика;

3) ціна продажу об’єкта на аукціоні;

4) взаємні зобов’язання суб’єкта господарювання і покупця;

5) момент передачі об’єкта продажу покупцю (після сплати коштів у повному обсязі за придбане майно);

6) номери поточних рахунків;

7) найменування й адреси банківських установ;

8) порядок розрахунків за придбане майно;

9) інші умови, передбачені законодавством.

До договору купівлі-продажу додається затверджений протокол аукціону.

Згідно з

п. 46 Порядку № 803 договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів до банківської установи як оплати за придбане майно. Покупець зобов’язаний оплатити придбане майно протягом 30 календарних днів з дати підписання договору купівлі-продажу. Строк оплати може бути продовжено суб’єктом господарювання ще на 30 календарних днів за умови сплати не менш як 50 % ціни продажу об’єкта.

Передача проданих необоротних активів здійснюється шляхом укладання акта приймання-передачі, типова форма якого затверджена

наказом № 125/70, тільки після сплати покупцем коштів за придбане майно в повному обсязі.

Що стосується продажу об’єктів

комунальної власності, то доцільність, порядок, умови відчуження таких об’єктів, а також порядок проведення аукціону з продажу комунального майна визначаються відповідною радою. Такі порядки зазвичай затверджуються рішеннями місцевих рад.

Порядок продажу запасів бюджетних організацій значно простіший, ніж продаж необоротних активів.

Рішення щодо продажу запасів

не потребує узгодження з Фондом державного майна. Крім того, реалізація запасів проводиться без проведення аукціону, що значно полегшує відносини між бюджетною організацією та покупцем.

Також на відміну від продажу основних засобів продаж запасів не потребує проведення експертної оцінки майна. Реалізація запасів проводиться за їх справедливою вартістю.

Справедлива вартість

— це вартість, за якою матеріальні цінності можуть бути продані в результаті операції між добре обізнаними, незалежними та бажаючими здійснити таку операцію сторонами. Представником установи при визначенні справедливої вартості є постійно діюча комісія. Справедлива вартість визначається з урахуванням первісної вартості матеріальних цінностей та фізичного і морального зносу.

До речі, реалізація інших, ніж основні засоби, необоротних активів також проводиться за їх справедливою вартістю.

При реалізації запасів (передаванні їх покупцю) оформляється накладна (вимога) типової форми № З-3, затвердженої

наказом № 130.

Кошти, отримані від продажу майна відповідно до

Переліку № 659, належать до четвертої підгрупи першої групи власних надходжень бюджетних установ.

Надходження від реалізації необоротних активів та інших матеріальних цінностей, запасів залишаються у розпорядженні установи. Виключенням є кошти, отримані установами від продажу будівель та споруд, які повністю перераховуються в дохід того бюджету, за рахунок якого утримується установа.

Іноді в установ виникає запитання: до якого фонду зараховуються кошти від продажу майна, якщо купівля майна проводилася за рахунок коштів загального фонду? На це запитання відповіло ГоловКРУ в

листі від 02.10.2003 р. № 12-14/409, де зазначило, що надходження від реалізації необоротних активів бюджетної установи (крім будівель і споруд) належать до коштів спеціального фонду, незалежно від джерел, за рахунок яких придбано реалізоване майно.

Після надходження коштів від реалізації майна необхідно внести відповідні зміни до кошторису за спеціальним фондом, дотримуючись вимог

Порядку № 228.

Згідно з

п. 3 Переліку № 659 напрямами використання коштів, отриманих бюджетною організацією від реалізації майна, є:

— ремонт, модернізація чи придбання нових необоротних активів (крім будівель і споруд) та матеріальних цінностей;

— покриття витрат, пов’язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти;

— преміювання осіб, які безпосередньо зайняті збиранням відходів і брухту;

— господарські потреби бюджетних установ.

Зазначимо, що кошти, які згідно з чинним законодавством належать до власних надходжень бюджетних установ та зараховуються до доходів спеціального фонду бюджету,

не є об’єктами оподаткування податком на прибуток.

Що стосується питання оподаткування операції з продажу майна податком на додану вартість, то згідно з

п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону про ПДВ операції по реалізації майна є об’єктом оподаткування ПДВ. Таке оподаткування стосується тільки тих бюджетних установ, які зареєстровані платниками ПДВ. Якщо ж бюджетна установа не зареєстрована як платник ПДВ, то операцію з продажу майна обкладати ПДВ не потрібно.

Приклад

Установа (неплатник ПДВ)

орендувала приміщення у приватного підприємця. З метою економного і раціонального використання коштів на комунальні послуги (опалення, вода, світло), що споживалися, установою було самостійно придбано лічильники для забезпечення контролю за наданням комунальних послуг. Потім установа змінила орендодавця, і на теперішній час необхідності в лічильниках немає. У зв’язку з цим було прийнято рішення щодо їх продажу. Загальна первісна вартість лічильників 2300 грн., сума зносу 2300 грн. (100 %). За експертною оцінкою визначена вартість лічильників — 1100 грн. Вартість експертної оцінки та винагорода організатору аукціону — 350 грн.

Відобразимо ці операції в бухгалтерському обліку.

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума,грн.

дебет

кредит

1

2

3

4

5

1

Відображено видатки на проведення експертної оцінки та аукціону

801, 811

675

350

2

Оплачено послуги експерта та винагороду організатору аукціону

675

321, 323

350

3

Нараховано дохід від продажу лічильників

675

711

1100

4

Отримано кошти від покупця лічильників

323

675

1100

5

Списано лічильники у зв’язку з їх реалізацією на підставі акта приймання-передачі:

— первісна вартість

401

104

2300

— знос

131

401

2300

 

БЕЗОПЛАТНА ПЕРЕДАЧА НЕПОТРІБНОГО МАЙНА

Продаж непотрібного майна є вигіднішою дією, ніж його безоплатна передача, але є випадки коли інша бюджетна установа має потребу саме в тих ТМЦ, що не потрібні бюджетній організації, яка намагається їх позбутися.

Питання безоплатної передачі ТМЦ ми детально розглядали в консультації «Безоплатне отримання ТМЦ» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2008, № 13, с. 38).

Нагадаємо, що відповідно до

п. 21 Типової інструкції № 142/181 безоплатна передача дозволяється з балансів установ, що утримуються за рахунок коштів:

— державного бюджету —

у межах одного центрального органу виконавчої влади (головного розпорядника бюджетних коштів);

— місцевих бюджетів —

у межах одного місцевого бюджету.

Тобто безоплатна передача ТМЦ з балансу на баланс дозволяється тільки

на одному бюджетному рівні.

Підставою для передачі матеріальних цінностей з балансу на баланс установ, які належать до сфери управління одного й того самого центрального органу виконавчої влади або іншого головного розпорядника бюджетних коштів, є

рішення головного розпорядника бюджетних коштів.

Безоплатна передача матеріальних цінностей між центральними органами виконавчої влади або іншими головними розпорядниками бюджетних коштів здійснюється з

дозволу КМУ.

Але, незважаючи на вищевказане, бувають випадки безоплатної передачі матеріальних цінностей від установ, які фінансуються за рахунок місцевого бюджету до установ, які фінансуються за рахунок державного бюджету. Наприклад, може мати місце передача матеріальних цінностей від органів місцевого самоврядування до контрольно-ревізійних відділів, управлінь праці та соціального захисту населення, фінансових управління тощо. Щодо цього питання Мінфіном та Держказначейством надано роз’яснення у спільному

листі від 29.08.2006 р. № 3.4-04/2032-8234, в якому наголошено, що у цьому випадку матеріальні цінності можуть використовуватися установами, що фінансуються з державного бюджету в роботі, але при цьому їх необхідно обліковувати на позабалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні».

Незалежно від організаційно-правової форми господарювання, підпорядкування та форми власності юридичної особи, що передає необоротні матеріальні активи на безоплатній основі, бюджетна установа-одержувач відносить їх вартість

до доходів спеціального фонду. Нагадаємо, що операції з безоплатної передачі майна в державну чи комунальну власність відповідно до п.п. 3.2.9 ст. 3 Закону про ПДВ не є об’єктами оподаткування.

Приклад

На балансі медичної установи обліковується медичне обладнання на суму 8500 грн.(нараховано знос на суму 7600 грн.), яке не потрібне у зв’язку із закриттям одного із відділень. Міським управлінням охорони здоров’я, яке є головним розпорядником бюджетних коштів, вирішено передати зазначене медичне обладнання іншій медичній установі.

У бухгалтерському обліку ці операції відображаються таким чином:

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума,грн.

дебет

кредит

1

2

3

4

5

Медична установа, яка передає обладнання

1

Безоплатно передано медичне обладнання:

— сума первісної вартості обладнання

401

104

8500

— сума нарахованого зносу

131

401

7600

Медична установа, яка отримує обладнання

1

Безоплатно отримано медичне обладнання*

На підставі Довідки про надходження у натуральній формі з метою відображення надходжень та касових видатків в обліку органу Держказначейства та Звіті про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ (форма № 4-2д, № 4-2м)

324

712

8500

364

324

8500

Одночасно оприбутковано безоплатно отримане обладнання:

— на суму первісної вартості

104

364

8500

— створення фонду в необоротних активах

812

401

8500

— на суму нарахованого зносу

401

131

7600

* До органу Держказначейства установа, яка безоплатно отримала обладнання, подає до кінця звітного місяця Довідку про надходження у натуральній формі, а також вносить зміни до кошторису.

 

Надання непотрібного майна в оренду

Ще одним із вигідних способів позбавлення непотрібного майна є надання його в оренду.

Бюджетні установи можуть надавати в оренду як нерухоме, так і рухоме майно.

Нагадаємо, що відповідно до

ст. 73 Закону про держбюджет у 2009 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. При визначенні орендних ставок за користування комунальним майном у містах обласного значення, містах Києві та Севастополі орендні ставки за користування державним майном, які затверджені Методикою № 786, є індикативними і застосовуються як стартові при проведенні конкурсу.

Оренда

— є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди повинен бути складений таким чином, щоб були враховані всі істотні умови, визначені

п. 1 ст. 284 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV, а саме:

— об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);

— строк, на який укладається договір оренди;

— орендна плата з урахуванням її індексації;

— порядок використання амортизаційних відрахувань;

— відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

У цій статті не будемо зупинятися на питаннях оренди нерухомого майна, тому що це тема для окремої розмови, а розглянемо питання надання в оренду рухомого майна.

Розрахунок орендної плати за рухоме майно слід проводити згідно з вимогами

Методики № 786.

Згідно з

п. 7 Методики № 786 розмір річної орендної плати в разі оренди окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого майна) встановлюється за згодою сторін, але не менш як 10 % вартості орендованого майна, а в разі коли орендарем є суб’єкт малого підприємництва — не менш як 7 % вартості орендованого майна.

Таким чином, розмір орендної плати рухомого майна

не прив’язаний до орендних ставок, наведених у додатку 2 до Методики № 786 і може бути будь-якою величиною, з урахуванням вищевказаних мінімальних обмежень, за згодою сторін.

Під час передачі в оренду окремого індивідуально визначеного майна

Методика № 786 не передбачає обов’язкового проведення експертної оцінки. Для розрахунку орендної плати сторони можуть узяти залишкову вартість об’єкта оренди, а в разі якщо залишкова вартість об’єкта оренди дорівнює нулю, тобто знос нараховано в розмірі 100 %, орендодавець може провести експертну оцінку.

Також з цього приводу в

Роз’ясненнях № 1765 Фонд держмайна рекомендував орендодавцям майна під час визначення річної орендної плати за інше (крім нерухомого) окреме індивідуально визначене майно застосувати експертну оцінку в разі оренди майна дорогого, унікального тощо. В інших випадках розрахунки ведуться від залишкової вартості майна. Доцільність експертної оцінки визначає орендодавець, керуючись майновими інтересами держави.

Сподіваємося, матеріал, наведений у цій статті, допоможе вам позбутися непотрібного майна найвигіднішим для вас чином.

 

Нормативні документи

Закон про держбюджет

— Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 р. № 835-VI.

Закон про оцінку майна —

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III.

Закон про ПДВ

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Порядок № 1314

— Порядок списання об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314.

Перелік № 659 —

Перелік груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання, затверджений постановою КМУ від 17.05.2002 р. № 659.

Методика № 786 —

Методика розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затверджена постановою КМУ від 04.10.95 р. № 786.

Порядок № 803

— Порядок відчуження об’єктів державної власності, затверджений постановою КМУ від 06.06.2007 р. № 803.

Порядок № 228

— Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджені постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228.

Типова інструкція № 142/181 —

Типова інструкція про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затверджена спільним наказом Державного казначейства України та Міністерства економіки України від 10.08.2001 р. № 142/181.

Наказ № 125/70

— наказ Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України «Про затвердження типових форм обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів та інструкції з їх складання» від 02.12.97 р. № 125/70.

Наказ № 130

— наказ Державного казначейства України «Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання» від 18.12.2000 р. № 130.

Роз’яснення № 1765 — Роз’яснення до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затверджені наказом Фонду державного майна України від 22.08.2000 р. № 1765.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд