ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ТА ВРЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЙНИХ РІЗНИЦЬ
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Інвентаризаційна комісія в установлені строки перевірила фактичну наявність залишків матеріальних цінностей, які було зазначено в інвентаризаційних описах. Які документи потрібно оформити після цього? Чи обов’язково оформляти протокол, якщо в ході інвентаризації не було виявлено жодних розбіжностей?
Після того як інвентаризаційною комісією оформлено всі інвентаризаційні описи, можна приступити до перевірки та оформлення результатів інвентаризації. Для цього потрібно:
1) оформлені інвентаризаційні описи здати до бухгалтерії установи для перевірки, виявлення відхилень та відображення в обліку результатів інвентаризації.
По суті, перевірка інвентаризаційних описів передбачає визначення правильності підрахунків у них. При цьому кількісні та цінові показники за даними бухгалтерського обліку проставляються напроти відповідних даних опису для порівняння даних бухобліку з даними про фактичну наявність матеріальних цінностей та інших проінвентаризованих об’єктів, що дозволяє виявити розбіжності між ними.
Виявлені розбіжності фіксуються у спеціальних відомостях:
—
Порівняльна відомість результатів інвентаризації основних засобів (додаток 2 до Інструкції № 90);—
Порівняльна відомість результатів інвентаризації нематеріальних активів (додаток 4 до Інструкції № 90 );—
Порівняльна відомість результатів інвентаризації інших необоротних матеріальних активів та запасів (додаток 6 до Інструкції № 90 );2) інвентаризаційна комісія перевіряє правильність визначення бухгалтерією результатів інвентаризації і свої висновки та пропозиції відображає у
Протоколі інвентаризаційної комісії (додаток 12 до Інструкції № 90). У ньому має бути наведено докладні дані про причини нестач, втрат та надлишків, а також винних у цьому осіб та заходи, вжиті щодо цих осіб;3) не пізніше ніж
через 10 днів після закінчення інвентаризації керівник установи повинен затвердити протоколи інвентаризаційної комісії. На підставі затверджених протоколів результати інвентаризації (надлишки, нестачі) відображають у бухгалтерському обліку.Інструкція № 90
не містить жодних винятків для ситуації, коли інвентаризаційною комісією як результат проведеної інвентаризації буде встановлено повну відповідність фактичної наявності матеріальних цінностей даним бухгалтерського обліку. Визнання такого факту саме і потрібно вказати в Протоколі.
Який порядок урегулювання інвентаризаційних різниць?
Розбіжності між фактичними залишками матеріальних цінностей та грошових коштів і даними бухгалтерського обліку регулюються установами з урахуванням вимог
п. 17.1 Інструкції № 90 у такому порядку:
| Розбіжності | Порядок урегулювання | |
| Надлишки | Основні засоби, цінні папери, грошові кошти та інші матеріальні цінності | Підлягають оприбуткуванню та зарахуванню на збільшення доходів за спеціальним фондом з подальшим установленням причин виникнення надлишків та винних осіб. Об’єкти, виявлені в надлишку при оприбуткуванні, оцінюються за їх реальною (дійсною) вартістю, а знос визначається виходячи з технічного стану |
| Сума виявлених надлишків включається до Довідки про надходження в натуральній формі, яка подається до органів Державного казначейства до закінчення звітного періоду. Форму довідки наведено в додатку 49 до Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету, затвердженому наказом Держказначейства України від 25.05.2004 р. № 89. Якщо виявлені надлишки не належать установі (матеріальні цінності, що знаходяться на відповідальному зберіганні тощо) і їх наявність в установі підтверджена документально, то підстав для їх оприбуткування у складі активів немає. | ||
| Нестачі запасів у межах норм природних втрат | Запаси, придбані в поточному році | Списуються на фактичні видатки установи |
| Запаси, придбані у минулому році* | Списуються на зменшення результату виконання кошторису установи | |
| Норми природних втрат можуть застосовуватися лише в разі виявлення фактичних нестач та після заліку нестачі цінностей надлишками при пересортиці. За відсутності норм природних втрат втрата розглядається як нестача понад норму. * Слід урахувати, що Інструкція з обліку запасів у бюджетних установах, затверджена наказом Держказначейства України від 08.12.2000 р. № 125, не містить вимог про окреме відображення в аналітичному обліку запасів за роками надходження (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2007, № 8). | ||
| Нестачі цінностей понад норми природних втрат, а також втрати від псування цінностей | Винних осіб установлено | Нестачі списуються з балансу установи та відносяться на рахунок винних осіб |
| Стягнення з винних осіб збитків, заподіяних розкраданням, нестачею або втратою, здійснюється згідно з Порядком № 116. | ||
| Винних осіб не встановлено і справи знаходяться в слідчих органах | Нестачі списуються з балансу установи та зараховуються на позабалансовий рахунок 05 «Гарантії і забезпечення» до встановлення винних осіб або до надання відповідної інформації слідчими органами за цими справами. Якщо відомості про нестачі слідчим органам не передано і відповідно ними не розслідуються, то на позабалансовому рахунку 05 «Гарантії і забезпечення» нестачі матеріальних цінностей не відображаються | |
| Нестачі матеріальних цінностей понад норми природних втрат, втрати від псування, стихійного лиха (повені, пожежі тощо), а також якщо конкретних винних осіб не встановлено, списуються з балансів лише після ретельної перевірки дійсної відсутності винних осіб та вжиття необхідних заходів щодо недопущення фактів втрат у подальшому (п. 12 Інструкції № 142/181). | ||
Нестачі матеріальних цінностей (виявлені в результаті інвентаризації понад норми природних втрат, втрати від псування, якщо конкретних винних осіб не виявлено (втрати від нерозкритих крадіжок), інші нестачі) списуються з балансу бюджетної установи лише
після ретельної перевірки дійсної відсутності винних осіб та вжиття необхідних заходів щодо недопущення фактів втрат у подальшому.Для списання нестач необхідно отримати відповідний дозвіл. Порядок його отримання викладено в
п. 12 Інструкції № 142/181 і залежить від вартості цінностей, що підлягають списанню внаслідок їх нестачі:
| Вартість нестачі (псування) необоротних активів* | Хто дає дозвіл на списання |
| До 2500 грн. включно | Керівник установи |
| Від 2500 грн. до 5000 грн. включно | Керівник вищої за рівнем установи |
| Понад 5000 грн. | Керівник центрального органу виконавчої влади або інший головний розпорядник бюджетних коштів, голова місцевої державної адміністрації |
| * За кожним випадком виявленої нестачі. | |
Слід мати на увазі, що установи, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, при списанні
основних засобів, виявлених у результаті інвентаризації як нестача, незалежно від їх вартості повинні керуватися Порядком № 1314.
У ході інвентаризації виявлено нестачу матеріальних цінностей. Винну особу виявлено. Як правильно розрахувати суму збитків, що підлягає відшкодуванню цією особою?
Стягнення з винних осіб збитків, заподіяних розкраданням, нестачею або втратою, здійснюється з урахуванням вимог
Порядку № 116.Як передбачено
Порядком № 116, ррозмір збитків від нестачі визначається за такою формулою:Рз = [(Бв - А) х Iінф + ПДВ + Азб] х 2
,дде
Рз — розмір збитків (грн.);Бв
— балансова вартість на момент установлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (грн.);А
— амортизаційні відрахування (знос) (грн.);Iінф
— загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Міністерством статистики індексів інфляції;ПДВ
— розмір податку на додану вартість (грн.);Азб
— розмір акцизного збору (грн.).2
— підвищуючий коефіцієнт (загальний).Крім того, у деяких випадках для визначення розміру збитків, заподіяних установі, застосовуються положення
Закону України «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» від 06.06.95 р. № 217/95-ВР.У таблиці наведемо підвищуючі коефіцієнти, які застосовують для розрахунку розміру збитків від нестачі окремих видів матеріальних цінностей.
| Вид ТМЦ | База для визначення розміру збитку | Підвищуючий коефіцієнт |
| 1 | 2 | 3 |
| Спирт етиловий питний, спирт етиловий ректифікований, спирт етиловий сирець | Оптова ціна підприємства-виробника з урахуванням акцизного збору та податку на додану вартість | 3 |
| Тварини | Закупівельні ціни, які склалися на момент відшкодування збитків | 1,5 |
| Продовольчі товари, роздрібні ціни на які дотуються | Роздрібна ціна з урахуванням суми дотацій | — |
| Бланки цінних паперів та документів суворого обліку | Номінальна вартість, зазначена на бланках цінних паперів та документах суворого обліку, або вартість документів суворого обліку, установлена законодавством | 5 |
| Вартість придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначено номінальну вартість або вартість яких не встановлено законодавством | 50 | |
| Матеріальні цінності, які підлягають списанню на витрати у міру їх придбання та обліковуються лише в кількісному виразі | Ринкова ціна на аналогічні матеріальні цінності, зменшена пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж на 50 % ринкової ціни | — |
| Дорогоцінні метали | Вартість металів у чистому вигляді за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків | 2 |
| Дорогоцінне каміння (крім огранованих) | Ринкова ціна, що діє на день виявлення завданих збитків | 2 |
| Іноземна валюта, а також платіжні документи та інші цінні папери в іноземній валюті | Вартість валютних цінностей, перерахована у валюту України за обмінним курсом НБУ на день виявлення завданих збитків | 3 |
Як зазначає Держказначейство в
листі від 31.07.2008 р. № 15-04/1710-12439 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2008, № 38), із сум, стягнутих з винної особи відповідно до Порядку № 116, насамперед здійснюється відшкодування збитків, заподіяних установі. Залишок стягнутих коштів перераховується в дохід Державного бюджету України (код бюджетної класифікації доходів 21080600 «Суми, стягнуті з винних осіб за шкоду, заподіяну державі, підприємству, установі, організації»). Суми відшкодованих збитків відносяться до доходів спеціального фонду як доходи від реалізації майна (належать до четвертої підгрупи першої групи власних надходжень) і використовуються бюджетними установами відповідно до постанови КМУ від 17.05.2002 р. № 659.
