Теми статей
Обрати теми

Платні послуги ліцею

Редакція ББ
Відповідь на запитання

ПЛАТНІ ПОСЛУГИ ЛІЦЕЮ

 

Тетяна РЯБУХА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Професійний суднобудівний ліцей надає платні послуги з проживання у гуртожитках учнів, працівників ліцею, проживання сторонніх осіб у відомчому готелі, послуги з організації харчування учнів ліцею в їдальні та буфеті, виготовлення та реалізація продукції у виробничих майстернях ліцею, послуги автостоянки. Просимо дати відповідь на такі запитання:

1. Чи правомірно проведення перевірки вищевказаних послуг Управлінням у справах захисту прав споживачів?

2. Якими нормативними документами необхідно керуватися при організації та розрахунку вартості зазначених платних послуг?

3.Чи обов’язково проводити сертифікацію таких послуг?

4. Якщо гуртожиток для працівників запроектовано як окремі квартири, за якими тарифами необхідно нараховувати квартплату і комунальні послуги?

(м. Херсон)

 

1. Згідно зі

ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів у центральних і місцевих органах виконавчої влади та суб’єктами господарської діяльності, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема, перевіряти в суб’єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг якість товарів (робіт, послуг), додержання обов’язкових вимог щодо безпеки товарів (робіт, послуг), а також додержання правил торгівлі та надання послуг, входити безперешкодно та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб’єктів.

Як бачимо, винятків щодо перевірок для організацій бюджетної сфери зазначеним

Законом не передбачено. Не передбачено таких винятків і іншими нормативними документами, тому державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів може здійснюватися і в організаціях бюджетної сфери.

Такий державний контроль реалізується шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Так, відповідно до

п. 1 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики «Про підвищення ефективності роботи державних органів у справах захисту прав споживачів при здійсненні перевірок суб’єктів господарської діяльності» від 14.03.2003 р. № 42 державні органи у справах захисту прав споживачів проводять:

планові перевірки додержання суб’єктами господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг якості товарів (робіт, послуг), додержання обов’язкових вимог щодо безпеки товарів (робіт, послуг), а також додержання правил торгівлі та надання послуг на підставі затвердженого начальником управління щоквартального плану проведення перевірок;

позапланові перевірки діяльності суб’єктів господарської діяльності виключно на підставі отриманих від споживачів скарг про порушення такими суб’єктами вимог законодавства про захист прав споживачів.

2. При організації платних послуг заклад освіти насамперед має керуватися

Переліком платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, затвердженим постановою КМУ від 20.01.97 р. № 38 (далі — Перелік № 38). Переліком № 38 визначені види платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами. Послуги, які не визначені Переліком № 38, навчальні заклади надавати не мають права.

Розглянемо, чи відповідають послуги, зазначені в запитанні, видам послуг, передбаченим

Переліком № 38 як такі, що можуть надаватися навчальними закладами.

Так, державними навчальними закладами, зокрема, можуть надаватися такі види платних послуг:

— відповідно до

п. 8 Переліку № 38 державні навчальні заклади можуть надавати платні послуги у сфері житлово-комунальних послуг:

1) надання відомчих готелів (будинків, квартир для приїжджих) для тимчасового проживання туристів, учасників конференцій, симпозіумів, нарад, семінарів, олімпіад, фестивалів, конкурсів, змагань, походів тощо, окремих громадян;

2) проживання в гуртожитках навчальних закладів;

— відповідно до

п. 9 Переліку № 38 державні навчальні заклади можуть надавати інші послуги:

1) виготовлення та реалізація товарів широкого вжитку (в теплицях, майстернях, лабораторіях загальноосвітніх, професійно-технічних, позашкільних, вищих навчальних закладів, навчально-виробничих комбінатів, науково-дослідних виробництв);

2) надання послуг у сфері громадського харчування та ресторанного господарства (виробництво, реалізація та організація споживання кулінарної продукції).

Що стосується надання державним навчальним закладом послуг автостоянки зазначимо таке.

Відповідно до

п. 6 Переліку № 38 визначено, що державні навчальні заклади можуть надавати платні послуги з паркування автомобілів та інших транспортних засобів. Надання послуг автостоянки Переліком № 38 не передбачено.

При цьому вважати, що послуги з паркування та автостоянки поняття тотожні,

помилково.

Так,

автостоянка — це спеціально обладнане місце для стоянки автотранспорту, позначене дорожніми знаками, має тверде покриття, може мати огорожу, в тому числі тимчасову.

Паркування

— це розміщення транспортного засобу на майданчику для паркування.

Основною відмінністю автостоянки від парковки є те, що автостоянка є місцем для зберігання, як правило, систематичного, та

охорони автомобіля, а парковка — тимчасова стоянка в місцях, визначених рішенням місцевих органів влади, і вона може здійснюватися як з відповідальністю за збереження транспортного засобу, так і без неї.

Крім того, при виділенні земельної ділянки в рішенні місцевої ради вказується, з якою метою вона виділяється:

під паркування або автостоянку.

Відмінною особливістю також є те, що збір за паркування

не стягується при наданні послуг зі зберігання автотранспорту на автостоянці, тоді як при паркуванні він стягується обов’язково, про що зазначено в листі Держкомпідприємництва від 11.03.2004 р. № 1464.

Місце паркування

визначають місцеві ради на землях комунальної власності, а організовують (облаштовують) належним чином ці місця уповноважені підприємства (оператори), водночас як організація автостоянки — це самостійна ініціатива суб’єкта господарювання і може бути організована на землі, що належить йому на праві власності чи отриманої в оренду.

Згідно з

п. 2 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 03.12.2009 р. № 1342 (далі — Правила № 1342), балансоутримувачі майданчиків для паркування транспортних засобів державної та комунальної форми власності визначаються відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 р. № 2807-IV.

Майданчики для паркування є

об’єктами благоустрою і повинні відповідати нормам, нормативам, стандартам у сфері благоустрою населених пунктів.

Розміщення майданчиків для паркування за окремими адресами здійснюється в установленому порядку органами місцевого самоврядування за погодженням з Державтоінспекцією МВС згідно з місцевими правилами забудови (

п. 8 Правил № 1342).

Таким чином, навчальні заклади можуть надавати послуги з паркування автомобілів у випадках, якщо відповідна територія навчального закладу визначена як місце паркування рішенням органу місцевої влади.

Нагадаємо, що сума коштів, отриманих від надання бюджетною організацією платних послуг, не передбачених відповідними переліками, розробленими для різних сфер бюджетної діяльності, належить

перерахуванню до бюджету .

При проведенні розрахунку платних послуг навчальному закладу слід мати на увазі таке.

Основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів в Україні встановлює

Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.90 р № 507-XII (далі — Закон № 507).

Виходячи зі

ст. 7 Закону № 507 на всі види продукції, товарів і послуг ціну встановлює сама установа (за винятком таких, за якими здійснюється державне регулювання цін і тарифів).

Базою для визначення ціни послуги є

розрахунок валових витрат, пов’язаних з безпосереднім наданням послуги. Валові витрати визначаються виходячи зі ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р № 334/94-ВР і включають:

— витрати на оплату праці;

— внески на соціальні заходи (на державне соціальне страхування, державне пенсійне страхування тощо);

— матеріальні витрати, у тому числі на придбання сировини, матеріалів, палива, енергії, інструментів, пристроїв, спеціального одягу і взуття, захисних пристроїв та спеціального харчування у випадках, передбачених законодавством; проведення поточного ремонту, технічний огляд і технічне обслуговування основних фондів, що використовуються для надання послуг; службові відрядження, оплата послуг зв’язку, засобів сигналізації, дозволів (ліцензій) для надання платних послуг тощо;

— знос основних фондів, що використовуються для надання послуг;

— інші витрати, зокрема, витрати на реалізацію послуг тощо.

Крім того, державним навчальним закладам при визначенні вартості платних послуг слід керуватися

Порядком надання платних послуг державними навчальними закладами, затвердженим спільним наказом Міністерства освіти України, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 27.10.97 р. № 383/239/131 (далі — Порядок № 383).

Порядком № 383

визначені основні видатки, які необхідно включити до вартості платної послуги та порядок їх розрахунку. Але слід мати на увазі, що кожний навчальний заклад при розрахунку вартості платних послуг повинен ураховувати свої особливості функціонування.

3. Щодо обов’язковості сертифікації послуг слід звернутися до

Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 р. № 28 (далі — Перелік № 28).

Відповідно до

п. 30 Переліку № 28 обов’язковій сертифікації підлягають готельні послуги та послуги харчування, що надаються суб’єктами туристичної діяльності.

Згідно зі

ст. 5 Закону України «Про туризм» від 15.09.95 р. № 324/95-ВР суб’єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність, є:

— туристичні оператори;

— туристичні агенти;

інші суб’єкти підприємницької діяльності, що надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування, екскурсійних, розважальних та інших туристичних послуг;

— гіди-перекладачі, екскурсоводи, спортивні інструктори, провідники та інші фахівці туристичного супроводу;

— фізичні особи, які не є суб’єктами підприємницької діяльності та надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування тощо.

Як визначено в

п. 30 Переліку № 28 обов’язковій сертифікації підлягають, зокрема, послуги готелів без ресторанів та інші послуги місць короткострокового проживання.

Крім того, обов’язковій сертифікації підлягають

послуги харчування їдалень.

Продукція, яку виготовляють виробничі майстерні ліцею, підлягає сертифікації, якщо вона зазначена в

Переліку № 28.

4. Тарифи на квартплату та комунальні послуги встановлюються місцевими органами влади відповідно до ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР. Цими тарифами і необхідно користуватися при встановленні вартості за проживання в гуртожитку. Детальніше щодо визначення вартості проживання у гуртожитку можна прочитати в консультації «Калькуляція платних послуг у закладах освіти» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 21, с. 14).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі