ВІДШКОДУВАННЯ ВАРТОСТІ ПРОЇЗДУ
Тетяна РЯБУХА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Один із співробітників селищної ради постійно їздить у місто у службових справах до фінансового управління, казначейства тощо. Іноді він змушений повертатися і їздити в місто 2 — 3 рази на день та ще й декількома автобусами. Чи існують обмеження суми виплат на вказані цілі і чи можливе отримання авансу?
(Донецька обл.)
Перш за все зазначимо, що такі поїздки є
відрядженнями, адже відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. № 59 (далі — Інструкція № 59), службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.У вашому випадку працівник їздить до іншого населеного пункту для виконання ним службових доручень за розпорядженням керівника, що повністю підпадає під визначення
відрядження. Тому працівник відповідно до ст. 121 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. має право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку зі службовими відрядженнями.У цьому випадку йдеться про виплату добових і відшкодування витрат на проїзд працівника до міста відрядження та у зворотному напрямку. При цьому варто пам’ятати, що згідно з
п. 1.5 Інструкції № 59 при відрядженні працівника строком на один день або в таку місцевість, звідки працівник має змогу щоденно повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу.Нагадаємо, що на сьогодні
сума добових на території України відповідно до Норм відшкодування витрат на відрядження у межах України та за кордон для державних службовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, затверджених постановою КМУ від 23.04.99 р. № 663 (далі — Норми № 663), складає 30 грн.Добові не виплачуються, коли в посвідченні про відрядження
немає відміток щодо вибуття та прибуття відрядженого працівника.Відповідно до
п.п. 1.7 п. 1 Інструкції № 59 витрати на проїзд до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним та автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов’язаних з придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.Витрати на відрядження відшкодовуються
лише за наявності документів в оригіналі , що підтверджують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів), страхових полісів тощо (п.п. 1.12 п. 1 Інструкції № 59). У вашому випадку відшкодування витрат на проїзд працівника проводиться за наявності оригіналів квитків на автобуси.Відповідно до
п. 4 Норм № 663 та загальних положень Інструкції № 59 підприємства, установи та організації, що направляють працівників у відрядження в межах України та за кордон, зобов’язані забезпечити їх коштами (у разі відрядження за кордон — у національній валюті країни, куди відряджається працівник, або у вільно конвертованій валюті) як аванс на поточні витрати в розмірах згідно з установленими нормами.Незабезпечення працівника, який направляється в службове відрядження, авансом є
порушенням трудового законодавства. Тобто надання відрядженому працівнику авансу є обов’язком установи, що його направляє у відрядження.Згідно з
п. 1.11 Інструкції № 59 після повернення з відрядження працівник зобов’язаний до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати Звіт про використання коштів, наданих на відрядження.Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно зі Звітом про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, в установленому законодавством порядку. Разом із Звітом подаються посвідчення про відрядження, оформлене в установленому порядку, і документи в оригіналі, що підтверджують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат.
Також нагадаємо, що згідно з п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею в установленому порядку за раніше отримані під звіт суми.
