Теми статей
Обрати теми

Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти у зв’язку з набуттям чинності Законом України «Про здійснення державних закупівель»

Редакція ББ
Лист від 29.07.2010 р. № 3303-25/7445-07

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ ЗАКУПІВЕЛЬ ТОВАРІВ, РОБІТ І ПОСЛУГ ЗА ДЕРЖАВНІ КОШТИ У ЗВ’ЯЗКУ З НАБРАННЯМ ЧИННОСТІ ЗАКОНОМ УКРАЇНИ «ПРО ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ»

Лист-роз’яснення від 29.07.2010 р. № 3303-25/7445-07

 

Мінекономіки на численні звернення щодо надання роз’яснення стосовно здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про здійснення державних закупівель» (далі — Закон) повідомляє.

 

Щодо завершення процедур, розпочатих до набрання чинності Законом

Відповідно до пункту 1 розділу ХІ Прикінцевих положень Закону цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та вводиться в дію через 30 днів з дня його опублікування.

Зазначена норма визначає два правових механізми, а саме: набрання чинності Законом і введення його в дію.

Аналіз розділу свідчить, що режим набрання чинності Законом, визначений розділом ХІ Прикінцевих положень Закону, спрямований, перш за все, на забезпечення виконання Кабінетом Міністрів України та відповідними органами виконавчої влади заходів, необхідних для реалізації цього Закону, насамперед, у частині прийняття відповідних нормативно-правових актів на виконання вимог Закону.

Натомість, механізм введення в дію Закону встановлює конкретний термін, з якого буде запроваджений правовий режим здійснення державних закупівель, передбачений цим Законом.

Таким чином, здійснення державних закупівель у порядку, встановленому цим Законом, розпочинається з дня введення його в дію, а саме з 30.07.2010.

Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.

Ураховуючи, що така вказівка у вказаному Законі відсутня, тому його дія не поширюється на правовідносини суб’єктів сфери державних закупівель, які виникли до 30.07.2010.

У зв’язку з цим процедури закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, розпочаті до введення в дію Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до дня введення в дію цього Закону.

Також Мінекономіки як уповноважений орган у сфері державних закупівель звертає увагу всіх суб’єктів сфери державних закупівель, що відповідно до пункту 2 розділу ХІ Прикінцевих положень Закону до приведення законодавства України у відповідність до цього Закону, закони та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Замовникам, які розпочали процедури закупівель за державні кошти з 30.07.2010, необхідно враховувати вимоги Закону.

 

Щодо розроблення та затвердження форм, передбачених абзацом сьомим пункту 19 частини першої статті 8 Закону

До набрання чинності нормативно-правовими актами уповноваженого органу щодо затвердження форм, передбачених абзацом сьомим пункту 19 частини першої статті 8 Закону, замовники мають право використовувати при проведенні процедур закупівель зразки зазначених форм, що додаються*.

При цьому документи, які розробляє замовник на підставі зазначених зразків, повинні повністю відповідати за змістом Закону.

Органи Державного казначейства (обслуговуючі банки), інформаційний бюлетень «Вісник державних закупівель» до набрання чинності нормативно-правовими актами уповноваженого органу щодо затвердження форм, передбачених абзацом сьомим пункту 19 частини першої статті 8 Закону, повинні приймати документи, розроблені замовниками відповідно до вимог, передбачених абзацами першим та другим цього розділу.

 

Щодо визначення предмета закупівлі

Визначення предмета закупівлі товарів, робіт і послуг до набрання чинності наказом Мінекономіки, який встановлює порядок визначення предмета закупівлі, здійснюється замовниками таким чином:

1. Визначення предмета закупівлі товарів і послуг

Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 23 і 30 частини першої статті 1 Закону та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97 за показником п’ятого знака (класифікаційне угруповання «категорія») із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.

При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого і дев’ятого знаків Класифікатора (класифікаційні угруповання «підкатегорія» і «тип»), а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається на основі Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000.

Під час здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт предмет закупівлі визначається на основі Державного класифікатора видів науково-технічної діяльності ДК 015-97 за показником четвертого знака (класифікаційне угруповання «вид») із зазначенням у дужках конкретної назви науково-технічної роботи.

У разі здійснення закупівлі послуг з виконання науково-технічних робіт за різними темами, які належать до одного виду науково-технічних робіт згідно з Класифікатором ДК 015-97, для їх замовлення замовник оголошує процедуру закупівлі та визначає різні теми науково-технічних робіт як окремі лоти.

У разі, якщо при здійсненні замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов’язаних з поставкою товару (зокрема, послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в такому разі є товари, за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів.

При визначенні предмета закупівлі слід враховувати, що відповідно до пункту 23 частини першої статті 1 Закону закупівлею послуг вважається будь-яка закупівля (крім товарів і робіт).

2. Визначення предмета закупівлі робіт

Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником відповідно до пункту 26 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, а також Відомчих будівельних норм ВБНГ.1-218-182:2006 «Класифікація робіт з ремонтів автомобільних доріг загального користування».

 

Щодо оскарження процедур закупівлі

Уповноваженим на розгляд скарг з питань державних закупівель органом оскарження відповідно до підпункту 19 частини першої статті 1 та частини третьої статті 8 Закону є Антимонопольний комітет України. Порядок оскарження процедур державних закупівель визначено статтею 18 Закону.

З урахуванням зазначеного Мінекономіки доводить до відома замовників, учасників процедур закупівлі, скаржників, органів Державного казначейства України, обслуговуючих банків, що у зв’язку з цим Міністерство з 30.07.2010 не має правових підстав здійснювати розгляд скарг, поданих учасниками до моменту укладення договору про закупівлю.

 

Заступник Міністра економіки України В. Марухно

 

Коментар редакції

 

ЯК ЗДІЙСНЮВАТИ ДЕРЖЗАКУПІВЛІ У ЗВ’ЯЗКУ З НАБУТТЯМ ЧИННОСТІ ЗАКОНОМ ПРО ДЕРЖЗАКУПІВЛІ

У зв’язку з набуттям чинності з

30.07.2010 р. Законом України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI (далі — Закон; див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 26), у бюджетних установ виникло немало запитань щодо застосування норм цього Закону. У листі, що коментується, Мінекономіки розглянуло найактуальніші запитання і як орган, уповноважений надавати роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері закупівель, відповіло на такі з них:

1. Як завершувати процедури закупівель, розпочаті до 30.07.2010 р.?

Напевно, це головне запитання, що цікавило замовників, адже в

Прикінцевих положеннях Закону не містяться жодні спеціальні застереження про порядок завершення процедур закупівель, які було розпочато до введення його в дію.

За загальним правилом закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Також згідно зі

ст. 5 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV акт цивільного законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків, коли він пом’якшує чи відміняє цивільну відповідальність.

Таким чином, ураховуючи, що

Закон не містить норми щодо зворотної дії в часі цього документа, процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення його в дію, тобто до 30.07.2010 р., необхідно завершувати відповідно до порядку, що діяв до дня набуття чинності цим Законом. Інакше кажучи, ті процедури закупівель, які було розпочато відповідно до Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2008 р. № 921 (далі — Положення № 921), завершуються з урахуванням вимог зазначеного Положення. Якщо ж процедури закупівель розпочато з 30.07.2010 р., то замовники мають дотримуватися вимог Закону.

2. Які форми документів застосовувати при проведенні процедур закупівель?

Відповідно до ст.

8 Закону на уповноважений орган покладаються функції з розробки та затвердження форм документів у сфері державних закупівель. На виконання цієї вимоги наказом Міністерства економіки від 26.07.2010 р. № 922 затверджено форми таких документів:

1) оголошення про проведення відкритих торгів;

2) оголошення про проведення процедури двоступеневих торгів;

3) запиту цінових пропозицій;

4) оголошення про проведення попередньої кваліфікації;

5) інформації про застосування процедури закупівлі в одного учасника;

6) обґрунтування застосування процедури закупівлі в одного учасника;

7) повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів чи цінової пропозиції;

8) повідомлення учасникам про результати процедури закупівлі;

9) оголошення про результати проведення торгів;

10) повідомлення про результати проведення попередньої кваліфікації;

11) інформації про результати процедури запиту цінових пропозицій;

12) інформації про результати проведення процедури закупівлі в одного учасника;

13) повідомлення про відміну торгів чи визнання їх такими, що не відбулися;

14) повідомлення про відміну процедури закупівлі в одного учасника;

15) звіту про результати проведення процедури відкритих і двоступеневих торгів;

16) звіту про результати проведення процедури запиту цінових пропозицій;

17) звіту про результати проведення процедури закупівлі в одного учасника;

18) протоколу про розкриття пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій, цінових пропозицій);

19) протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій);

20) реєстру отриманих пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій, цінових пропозицій);

21) річного плану закупівель.

Форми цих документів та інструкції щодо їх заповнення можна знайти на веб-порталі уповноваженого органу у сфері закупівель —

офіційному загальнодержавному веб-порталі «Державні закупівлі» за адресою в мережі Internet www.tender.me.gov.ua . У зв’язку з цим форми документів у сфері державних закупівель, затверджені наказом Мінекономіки від 30.01.2009 р. № 61, втратили чинність.

Як зазначає Мінекономіки в

листі, що коментується, замовники до затвердження зазначених форм мали право використовувати при проведенні процедур закупівель зразки цих документів. При цьому такі документи, розроблені замовниками на підставі зазначених зразків, мали повністю відповідати за змістом вимогам Закону. Наприклад, у документах не повинна була застосовуватися термінологія, яка не відповідає вимогам Закону (тендерна документація, тендерний комітет, тендерне забезпечення), документи не повинні були містити будь-яких посилань на Положення № 921, а також висувати вимоги до учасників процедури закупівель, не передбачені Законом тощо.

У свою чергу, органи Держказначейства (обслуговуючі банки), інформаційний бюлетень «Вісник державних закупівель» у період до затвердження Мінекономіки відповідних форм документів мали приймати документи, розроблені замовниками з урахуванням зазначених вище вимог.

3. Як визначати предмет закупівлі?

Виходячи з норм

Закону під предметом закупівлі слід розуміти товари, роботи чи послуги, які купуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі та на які учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційні, цінові пропозиції) чи пропозиції на переговорах у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника. На уповноважений орган покладено обов’язки щодо розробки Порядку визначення предмета закупівлі. Поки що такий документ не затверджено, хоча його проект уже розроблено.

У зв’язку з цим Мінекономіки роз’яснює, як замовники повинні визначати предмет закупівлі. Зауважимо, що рекомендації з визначення предмета закупівлі, надані в

листі, мало чим відрізняються від того порядку, який було передбачено Положенням № 921. Щоправда, є деякі моменти, на які необхідно звернути увагу. Зокрема:

— замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого та дев’ятого знаків Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97 (класифікаційні угрупування «підкатегорія» та «тип»),

а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг;

— якщо при проведенні закупівлі товарів передбачається також

закупівля послуги (послуг), пов’язаної з поставкою товару (зокрема, послуги з транспортування, установлення, монтування, налагодження, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в цьому випадку є товари, за умови, що вартість такої послуги (послуг) не перевищує вартості самих товарів.

4. Хто уповноважений розглядати скарги за процедурами закупівлі?

Згідно зі

ст. 8 Закону органом оскарження процедур закупівель є Антимонопольний комітет. Тому в листі звертається увага на те, що починаючи з 30.07.2010 р. Мінекономіки не має правових підстав для розгляду скарг, поданих учасниками до моменту укладання договору про закупівлю. При цьому такий порядок стосується як скарг, поданих щодо процедур закупівель, які було розпочато після 30.07.2010 р., так і тих, які було розпочато до 30.07.2010 р. і не було завершено до зазначеної дати.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі