ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА СПОЖИВЧОЇ ПОЛІТИКИ
ЩОДО ОБОВ’ЯЗКОВОЇ СЕРТИФІКАЦІЇ ПОСЛУГ, ЩО НАДАЮТЬСЯ ДИТЯЧИМИ ОЗДОРОВЧИМИ ЗАКЛАДАМИ
Лист від 19.07.2010 р. № 6524-3-11/17
Держспоживстандарт України розглянув лист <…> стосовно обов’язкової сертифікації послуг з тимчасового розміщення (проживання) та послуг харчування (далі — послуги), які надаються дитячими закладами оздоровлення та відпочинку, у зв’язку із виключенням статті 10 із Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» (далі — Закон).
Нормативно-правовою базою, на підставі якої на сьогодні в Україні діє обов’язкова сертифікація послуг харчування та послуг з тимчасового розміщення (проживання), що надаються дитячими закладами оздоровлення та відпочинку, є:
Закон України від 18.11.2003 р. № 1282-IV «Про туризм» (стаття 18);
постанова Кабінету Міністрів України від 15.03.2006 р. № 297 «Про затвердження Порядку надання послуг з тимчасового (розміщення) проживання» (п. 8);
Перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні (розд. 30), затверджений наказом Держспоживстандарту України від 02.02.2005 р. № 28 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 р. за № 466/10746;
Правила обов’язкової сертифікації послуг з тимчасового розміщення (проживання), затверджені наказом Держстандарту України від 27.01.99 р. № 37, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 27.12.2007 р. за № 1418/14685;
Правила обов’язкової сертифікації послуг харчування, затверджені наказом Держстандарту України від 27.01.99 р. № 37, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15.04.99 р. за № 235/3528.
Скасування статті 10 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» більшістю керівниками дитячих закладів оздоровлення та відпочинку була сприйнята як відміна в Україні обов’язкової сертифікації послуг з тимчасового розміщення (проживання) та послуг харчування, які надаються дитячими закладами оздоровлення та відпочинку.
У той час обов’язкова сертифікація цих послуг на сьогодні передбачена чинним законодавством, а відміна статті 10 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» лише відмінила запровадження на додаток до вже існуючої сертифікації послуг харчування та послуг з тимчасового розміщення (проживання), запровадженої на виконання Закону України «Про туризм» ще і сертифікацію послуг з оздоровлення та відпочинку.
Обов’язкова сертифікація послуг, які надаються дитячими закладами оздоровлення та відпочинку здійснюється з метою встановлення їх відповідності обов’язковим вимогам нормативних документів щодо безпеки для життя та здоров’я людей, захисту їх майна та охорони довкілля, включених до Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні.
Отже, діяльність дитячих закладів оздоровлення і відпочинку із надання послуг з тимчасового розміщення (проживання) та послуг харчування належить до сфери регулювання Закону України «Про туризм», відповідно до якого такі дитячі заклади оздоровлення та відпочинку є суб’єктами туристичної діяльності з надання туристичних послуг у сфері внутрішнього дитячого та лікувально-оздоровчого туризму.
Крім цього, відповідно до Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» дитячі заклади оздоровлення та відпочинку можуть надавати послуги з тимчасового розміщення (проживання) та послуги харчування. Зазначені послуги, згідно з чинним законодавством, підлягають в Україні обов’язковій сертифікації.
Надсилаємо перелік нормативних документів, що встановлюють загальні вимоги безпеки цих послуг, яких повинні дотримуватись усі без винятку засоби розміщування та заклади ресторанного господарства, у тому числі і дитячі заклади оздоровлення та відпочинку (додається).
Додаток: вищезгадане на 1 арк.
Заступник голови Л. Віткін
Додаток
Перелік нормативних документів, на відповідність яким виконується обов’язкова
сертифікація послуг харчування та послуг з тимчасового розміщення (проживання),
що надаються дитячими закладами оздоровлення та відпочинку
ДСТУ 4268:2003 «Послуги туристичні. Засоби розміщування. Загальні вимоги»;
ДСТУ 4281:2004 «Заклади ресторанного господарства. Класифікація»;
ГОСТ 28681.3-95 «Туристско-экскурсионное обслуживание. Требования по обеспечению безопасности туристов и экскурсантов»;
ГОСТ 30523-97 «Услуги общественного питания. Общие требования»;
ГОСТ 30524-97 «Общественное питание. Требования к обслуживающему персоналу»;
ГОСТ 30389-95 «Общественное питание. Классификация предприятий» (втратив чинність з 2004 року);
ГОСТ 30390-95 «Общественное питание. Кулинарная продукция, реализуемая населению. Общие технические условия»;
ГОСТ 12.1.004-91 «Система стандартов безопасности труда. Пожарная безопасность. Общие требования»;
СНиП 2.04.01-85 «Внутренний водопровод и канализация зданий»;
ДБНВ. 2.2-9-99 «Общественные здания и сооружения. Основные положения»;
СанПіН 42-128-4690-88 «Санитарные правила содержания территорий и населенных мест»;
СанПіН 42-123-5777-91 «Санитарные правила для предприятий общественного питания, включая кондитерские цехи и предприятия, вырабатывающие мягкое мороженое»
Коментар редакції
СЕРТИФІКАЦІЯ ПОСЛУГ З ТИМЧАСОВОГО РОЗМІЩЕННЯ (ПРОЖИВАННЯ)
ТА ХАРЧУВАННЯ, ЩО НАДАЮТЬСЯ ДИТЯЧИМИ ЗАКЛАДАМИ
ОЗДОРОВЛЕННЯ ТА ВІДПОЧИНКУ, НЕОБХІДНА
У
листі, що коментується, розглядається питання, що стосується проведення обов’язкової сертифікації послуг з тимчасового розміщення (проживання) та харчування, які надаються дитячими закладами оздоровлення та відпочинку.Нагадаємо, що первісна редакція
Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» 04.09.2008 р. № 375-VI (далі — Закон № 375), зокрема, ст. 10 «Сертифікація послуг у сфері оздоровлення та відпочинку», виглядала так:«1. Для забезпечення належного рівня оздоровлення та відпочинку дітей послуги у сфері оздоровлення та відпочинку підлягають сертифікації.
2. Порядок видачі сертифікатів дитячим закладам оздоровлення та відпочинку, незалежно від форми власності, на право надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітей здійснюється згідно із законодавством».
Потім
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» від 21.05.2009 р. № 1401-VI було повністю виключено ст. 10 Закону № 375. У зв’язку з цим виникло запитання: чи означає це, що після виключення ст. 10 Закону № 375 послуги з тимчасового розміщення (проживання) та послуги харчування, які надаються дитячими оздоровчими закладами, не підлягають обов’язковій сертифікації?Як зазначається в
листі, обов’язкову сертифікацію послуг з тимчасового розміщення (проживання) та харчування на сьогодні передбачено чинним законодавством, а скасування ст. 10 Закону № 375 лише відмінило введення доповнення до вже існуючої сертифікації послуг харчування та послуг з тимчасового розміщення (проживання), передбаченої Законом України «Про туризм» від 15.09.95 р. № 324/95-ВР, ще й сертифікацію послуг з оздоровлення та відпочинку.Таким чином, виключення
ст. 10 із Закону № 375 абсолютно не означає, що такі послуги не підлягають обов’язковій сертифікації. Суб’єкти туристичної діяльності при наданні туристичних послуг у сфері внутрішнього дитячого та лікувально-оздоровчого туризму, до яких також належать дитячі заклади оздоровлення та відпочинку, як і раніше, мають проходити сертифікацію в порядку, передбаченому законодавством. До речі, такого ж висновку дійшли й фахівці нашої редакції у консультації «Сертифікація послуг, що надаються дитячими оздоровчими закладами» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 10, с.12).Зауважимо, що під сертифікацією розуміється процедура, за допомогою якої в установленому порядку уповноважений орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу встановленим законодавством вимогам. Обов’язкова сертифікація послуг, що надаються дитячими закладами оздоровлення та відпочинку, проводиться з метою встановлення їх відповідності обов’язковим вимогам нормативних документів із безпеки для життя та здоров’я людей, захисту їх майна та охорони довкілля. Процедуру проведення обов’язкової сертифікації послуг з тимчасового розміщення (проживання) і послуг харчування, що надаються суб’єктами туристичної діяльності, визначено Правилами обов’язкової сертифікації послуг з тимчасового розміщення (проживання), затвердженими наказом Держстандарту від 27.01.99 р. № 37, та Правилами обов’язкової сертифікації послуг харчування, затвердженими наказом Держстандарту від 27.01.99 р. № 37.
