ОБЛІКОВУЄМО ВИДАТКИ НА ТЕЛЕФОННИЙ ЗВ’ЯЗОК
Напевно, діяльність будь-якої установи чи організації, і не лише бюджетної сфери, неможлива без телефонного зв’язку. Звичайно, для того щоб можна було користуватися телефоном чи факсом, необхідно, щоб приміщення, в якому розташовано установу, було обладнане телекомунікаційною мережею. Про те, що для цього потрібно зробити і як обліковувати видатки, пов’язані з установленням та підключенням телефону як у власному приміщенні, так і в орендованому, ми розповімо в цій статті. Також поговоримо про те, як обліковувати видатки, пов’язані з оплатою телефонних розмов.
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
УСТАНОВЛЕННЯ ТЕЛЕФОНУ
На сьогодні основними документами, що визначають правила надання та отримання телекомунікаційних послуг, а також відносини між операторами, провайдерами та споживачами телекомунікаційних послуг у телекомунікаційній мережі загального користування — юридичними та фізичними особами є
Закон № 1280 та Правила № 720.Надання телекомунікаційних послуг, у тому числі й підключення до телефонної мережі, здійснюється на підставі
договору про надання телекомунікаційних послуг, який укладається між оператором, провайдером і споживачем. Процедура укладення договору про надання телекомунікаційних послуг, умови поставки та порядок розрахунків за телекомунікаційні послуги, права, обов’язки та відповідальність сторін детально викладено у Вимогах № 1420.Надання послуг з установлення (підключення) телефонного апарату абонента (кінцевого обладнання, що перебуває в його власності чи користуванні) до телекомунікаційних мереж загального користування є однією із загальнодоступних (універсальних) послуг телефонного зв’язку (
п. 1 ст. 1 Закону № 1280 та п. 58 Правил № 720). Розмір плати за надання доступу до телекомунікаційної мережі загального доступу (установлення телефону) та інші загальнодоступні телекомунікаційні послуги затверджено рішенням Національної комісії з питань регулювання зв’язку України від 28.04.2009 р. № 1491. Ці тарифи встановлено без урахування ПДВ і вони діють з 18.05.2009 р.Звичайно, установлення телефону передбачає не просто підключення телефонного апарату до розетки, але й пов’язано з наданням певних послуг споживачу, зокрема таких, як проектування телефонної лінії, прокладення абонентської лінії від кінцевого пристрою місцевої телефонної мережі до телефонної розетки абонента, установлення розеток, підключення до телефонної мережі загального чи відомчого користування та телефонного номера тощо. Причому перелік таких послуг, що надаються операторами зв’язку, і відповідно, загальна сума видатків, пов’язаних з телефонізацією приміщення, залежать від того, обладнано це приміщення телекомунікаційною мережею чи ні.
Так,
якщо приміщення телефонізовано, установі досить звернутися до оператора зв’язку з письмовою заявою про установлення телефону. Таку заяву подають за підписом керівника установи та додають:— документ, що підтверджує право власності чи користування приміщенням;
— згоду орендодавця на прокладання телекомунікацій і встановлення телефону орендарю (у разі потреби);
— копію свідоцтва про державну реєстрацію;
— копію свідоцтва про реєстрацію платника податку;
— гарантійний лист про оплату послуг;
— документи, що підтверджують право на встановлення, переустановлення, переоформлення, зміну номера (у разі необхідності).
Підключення користувачів до телефонної мережі здійснюється за наявності технічних можливостей. Як передбачено
п. 102 Правил № 720, оператор здійснює установлення телефонів за передбачену тарифами плату, якщо будівлю обладнано кабельними вводами, а довжина абонентського вводу від кінцевого лінійно-кабельного пристрою в будівлі (приміщенні) до точки підключення кінцевого обладнання не перевищує 40 метрів.У цьому випадку абонент (бюджетна установа) оплачує лише послуги за надання доступу до телефонної мережі. Установлення телефонів та іншого кінцевого обладнання здійснюється оператором після оплати абонентом цих робіт і внесення абонентської плати в місячний строк, якщо інше не передбачено договором.
Перейдемо до порядку обліку видатків, пов’язаних з установленням телефону.
У бухгалтерському обліку послуги з підключення телефону відносяться
на фактичні видатки установи, що відображається записом за дебетом субрахунків 801, 802, 811 (залежно від того, за рахунок яких коштів оплачуються такі послуги) та кредиту субрахунків 364, 675. При цьому підставою для здійснення таких операцій є акт наданих послуг, підписаний оператором зв’язку та установою.Відповідно до
Інструкції № 495 видатки, пов’язані з оплатою послуг з установлення телефонів, абонентних телеграфних апаратів, телефаксів здійснюються за КЕКВ 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)».Розглянемо
приклад. Установою укладено договір з оператором зв’язку на підключення до телекомунікаційної мережі. Вартість послуг з установлення телефону склала 720 грн. (у тому числі ПДВ — 120 грн.). Після надання послуг між оператором та установою підписано відповідний документ (акт наданих послуг).
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | Сума,грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Віднесено на видатки послуги з підключення телефону (на підставі акта наданих послуг) | 801 (802,811) | 675 (364) | 720 |
| 2 | Перераховано оплату оператору за послуги | 675 (364) | 321 (323) | 720 |
ПРОКЛАДАННЯ (БУДІВНИЦТВО) ТЕЛЕФОННОЇ ЛІНІЇ
Окремо розглянемо порядок підключення приміщення до телефонної мережі в разі відсутності технічних можливостей.
За необхідності оператор зв’язку може надавати окремі вільні канали кабельної каналізації в користування замовникам для прокладання кабелів зв’язку, будівництва корпоративних мереж, телекомунікаційних мереж з урахуванням технологічного резерву, поточних і перспективних планів розвитку. Такі відносини між оператором і замовниками регламентуються спеціальними документами, що визначають порядок надання кабельної каналізації оператора в користування суб’єктам господарювання.
У цьому випадку бюджетні установи, крім оплати послуги з установлення телефону, оплачують вартість робіт з обладнання будівлі кабельним вводом, будівництва абонентського вводу (за винятком вартості частини абонентського вводу, що не перевищує 40 метрів) та вартість матеріалів відповідно до проектно-кошторисної документації на виконання цих робіт (
п. 102 Правил № 720).Перш за все установі (замовнику) необхідно звернутися до оператора зв’язку з письмовим запитом про видачу
технічних умов на прокладання кабелю в кабельній каналізації та будівництво лінійно-кабельних споруд. У технічних умовах на будівництво споруд для телефонізації об’єктів наводиться детальна схема прокладання кабелю з урахуванням перспективних планів розвитку телекомунікаційних мереж та ділянки добудови кабельної каналізації.На стадії видачі технічних умов укладається
договір на бронювання місця в каналі кабельної каналізації, згідно з яким оператор зв’язку гарантує замовнику встановлення телефону після виконання додаткових будівельних робіт. У договорі зазначаються умови передачі побудованих споруд на баланс або технічне обслуговування, необхідність бронювання стаціонарних номерів, ліній в магістральних і розподільних кабелях, каналів у телефонній мережі. При цьому бронювання місця здійснюється на строк, що не перевищує одного року після надання замовником документа, що підтверджує отримання дозволу на будівництво телекомунікаційної мережі.Роботи з будівництва телефонної лінії: прокладання кабелю в кабельній каналізації, обладнання кабельних вводів, установлення телефонних боксів тощо, — можуть виконуватися як безпосередньо оператором, так і замовником та/або організацією, що має відповідний дозвіл на доступ і проведення таких робіт. При цьому приймання виконаних робіт здійснюється обов’язково за участі представника оператора.
На етапі проектування прокладання телефонного кабелю безпосередньо в приміщенні установи важливо врахувати всі можливі переміщення робочих місць, аби надалі не доводилося модернізувати створену телефонну систему. Телефонні розетки встановлюються в місцях, зазначених абонентом, за умови що це не суперечить нормам і правилам технічної експлуатації.
Після виконання робіт, пов’язаних із прокладанням каналів кабельної каналізації згідно з умовами договору такі об’єкти може бути
передано на баланс оператора зв’язку (що супроводжується оформленням акта приймання-передачі та договором купівлі-продажу). У зв’язку з тим, що такі роботи оплачуються за рахунок бюджетних коштів, правомірність здійснення такої операції має відповідати вимогам чинного законодавства, що регламентує питання управління об’єктами державної та комунальної власності. Оскільки керівники бюджетних установ не мають повноважень з управління таким майном, це питання належить до компетенції відповідних уповноважених органів управління майном.І другий варіант — канали кабельної каналізації
залишаються у власності бюджетної установи, а з оператором зв’язку укладається договір на технічне обслуговування каналу телекомунікаційної мережі, побудованого замовником в кабельній мережі оператора.Якщо після виконання робіт, передбачених технічними умовами, абонент відмовляється передати операторові побудовані споруди на баланс чи технічне обслуговування, оператор не несе відповідальності за технічний стан таких споруд
(п. 102 Правил № 720).Послуги з підготовки та видачі технічних умов на прокладання кабелю в кабельній каналізації, унесення змін до технічних умов, узгодження проекту, бронювання місця, надання доступу, нагляду представниками оператора за роботою сторонніх організацій, виготовлення креслення траси прокладання кабелю, користування каналом в кабельній каналізації оплачуються відповідно до тарифів, установлених оператором зв’язку на зазначені послуги. У цей час діють тарифи на послуги бронювання, доступу та використання місця в каналі кабельної каналізації, ухвалені
рішенням Національної комісії з питань регулювання зв’язку України від 23.07.2009 р. № 1611.Далі перейдемо до розгляду порядку відображення видатків, пов’язаних з прокладанням (будівництвом) телефонної лінії, в обліку бюджетних установ.
Перш за все зауважимо: спираючись на норми
Інструкції № 64, установа має право самостійно обрати один із варіантів обліку видатків на прокладання телекомунікаційних мереж:1) вважати телефонні мережі окремим інвентарним об’єктом;
2) розглядати комплекс таких заходів як покращення об’єкта основних засобів — будівлі.
Розглянемо аргументи на користь кожного варіанта.
Варіант перший
Згідно з
п. 2.4 Інструкції № 64 об’єктом обліку основних засобів вважається:— закінчений пристрій з усіма пристосуваннями та приладдям до нього;
— конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;
— відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового чи різного призначення, які мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, управління та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу лише у складі комплексу, а не самостійно;
— інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу.
Якщо один об’єкт основних засобів
складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку окремим об’єктом основних засобів.Внутрішня телефонна
чи комп’ютерні мережі, системи безпеки (відеоспостереження) та комплекс охоронно-пожежної сигналізації можуть обліковуватися як окремий інвентарний об’єкт основних засобів.При установленні обладнання, вартість якого перевищує вартісний критерій, що дозволяє відносити цей об’єкт до основних засобів, перш за все необхідно визначити до якої категорії відноситься таке обладнання — активне або пасивне.
Так,
активне обладнання може існувати самостійно, при необхідності його можна від’єднати, перенести в інше місце або приміщення. Таке обладнання обліковується відповідно до вимог, передбачених Інструкцією № 64 для обліку об’єктів необоротних активів.Відповідно до
Інструкції № 495 видатки на придбання активного обладнання вартістю більше 1000 грн. (без ПДВ) та строком служби понад 1 рік здійснюються за КЕКВ 2110 «Придбання обладнання та предметів тривалого користування» чи 1131 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, у тому числі м’який інвентар та обмундирування», якщо вартість обладнання не перевищує 1000 грн. (без ПДВ).Щодо
пасивного обладнання, то до нього належить таке обладнання, яке не може існувати самостійно (розетки, кріпильні матеріали, монтажні короби), і його неможливо перенести в інше місце. Як зазначало Держказначейство в листі від 28.05.2010 р. № 15-04/1243-9248 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 21) пасивне обладнання є невід’ємною частиною послуг з установлення та монтажу охоронно-пожежної сигналізації. І тому якщо у договорі на прокладання телефонної лінії передбачено, що пасивне обладнання є складовою частиною робіт із прокладання телефонної лінії, такі видатки в загальній сумі відносяться на фактичні видатки установи.Згідно з
п. 1.15 Інструкції № 64 роботи щодо встановлення структурованої кабельної системи, налаштування локально-обчислювальної мережі тощо, а також витратні матеріали (кабельні лотки, монтажні панелі, розетки, коректори тощо), використані при проведенні таких робіт, не відносяться до вартості необоротних активів, а списуються на фактичні видатки на підставі підтверджуючих документів (актів виконаних робіт тощо).Ураховуючи, що вартість витратних матеріалів, які було витрачено при прокладанні телефонної лінії, не відповідають визначенню об’єкта основних засобів, їх вартість обліковується у складі
послуг з прокладання телефонної лінії загальною сумою та списується на фактичні видатки установи на підставі підтверджуючих документів. Відповідно до Інструкції № 495 такі видатки здійснюються за КЕКВ 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)». Відповідно до Інструкції № 495 за КЕКВ 1134 здійснюються видатки з оплати оренди місця для прокладання кабелю, послуг з прокладання телекомунікаційної мережі.
Варіант другий
Відповідно до
п. 1.6 Інструкції № 64 зміна первісної вартості необоротних активів відбувається в тому випадку, якщо установа здійснює роботи з добудови, дообладнання, реконструкції та модернізації необоротних активів, які призвели до додаткового укомплектовування таких активів.При цьому інвентарним об’єктом за субрахунком 103 «Будівлі та споруди» є кожна окрема будівля, до складу якої включаються всі необхідні для експлуатації та розміщення всередині неї комунікації, тобто система опалювання приміщення, включаючи котельну установку для опалювання (якщо остання знаходиться в самому приміщенні), внутрішню мережу водо- та газопроводу з усіма пристосуваннями, внутрішню мережу силової та освітлювальної електропроводки з уією освітлювальною апаратурою, внутрішні
телефонні та сигналізаційні мережі та вентиляційні пристрої загальносанітарного значення, підйомники (ліфти).Інакше кажучи, збільшення первісної вартості необоротних активів має місце при виконанні робіт, направлених на покращення експлуатаційних якостей активів, в результаті яких вони набувають нових якостей.
Чи можна видатки на проектування телефонної лінії, прокладання кабелю та підключення його до ліній телекомунікаційного зв’язку вважати добудовою чи дообладнанням приміщення?
Суть добудови, дообладнання та реконструкції полягає в розширенні існуючих можливостей об’єкта необоротних активів, отриманні якихось нових технічних характеристик, раніше не властивих цьому об’єкту. Оскільки виконання робіт із підключення приміщення до ліній телекомунікаційного зв’язку призводить до додаткового укомплектовування та зміни (покращення) технічних характеристик будівлі, то видатки, пов’язані з проведенням таких робіт, можна віднести на
збільшення первісної вартості об’єктів необоротних активів.Отже, установа може
самостійно обрати один з варіантів обліку видатків на будівництво (прокладання) телекомунікаційної лінії:1) вважати телекомунікаційні лінії (кабель)
окремим інвентарним об’єктом, що підлягає обліку як об’єкт основних засобів;2) вважати такі роботи
модернізацією об’єкта основних засобів — будівлі, пов’язаною з його добудовою, дообладнанням, які призводять до додаткового укомплектовування об’єкта та зміни його характеристик.Зауважимо, що це не єдина ситуація, коли бюджетні установи мають право обрати один із варіантів обліку видатків (див.
лист Держказначейства України від 06.08.2007 р. № 3.4-08/1827 //«Бюджетна бухгалтерія», 2007, № 34). Так, у цьому листі Держказначейство дотримується такого принципу: якщо йдеться про дообладнання, реконструкцію чи модернізацію необоротних активів, то вартість матеріалів і запасних частин, використаних для проведення таких робіт, може відноситися на збільшення вартості необоротних активів чи обліковуватися як окремий інвентарний об’єкт. Остаточне рішення про застосування того чи іншого варіанта приймає керівник установи на підставі висновку комісії, яка здійснює приймання робіт із прокладання телекомунікаційних мереж.Порядок бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних із прокладанням телефонної лінії, розглянемо на прикладі.
Приклад
. Установою укладено договори з оператором зв’язку на розробку технічних умов, бронювання місця в каналі кабельної каналізації, а також проектування, прокладання кабелю та підключення його до телекомунікаційної лінії зв’язку на загальну суму 27000 грн. (у тому числі ПДВ — 4500 грн.). Роботи виконані згідно з угодою, що підтверджено актом виконаних робіт. В акті окремо зазначено вартість телефонного кабелю та робіт з його установлення:— вартість телефонного кабелю — 2280 грн. (у тому числі ПДВ — 380 грн.);
— вартість робіт з прокладання телекомунікаційних мереж, розробки технічних умов та підключення до телекомунікаційної мережі — 24720 грн. (у тому числі ПДВ — 4120 грн.)
Варіант 1.
Прийнято рішення обліковувати телекомунікаційні мережі як окремий об’єкт обліку. При цьому вартість телефонного кабелю обліковується як активне обладнання. Вартість робіт з прокладання телефонного кабелю та використаного при цьому пасивного обладнання віднесено на фактичні видатки установи.Оскільки вартість телефонного кабелю перевищує 1000 грн., і строк його служби понад один рік, то такий об’єкт обліковується на субрахунку 106 «Інструменти, прилади та інвентар».
Варіант 2.
Прийнято рішення вважати роботи з прокладання телекомунікаційних мереж додатковим укомплектовуванням будівлі та віднести вартість телекомунікаційних мереж на збільшення вартості будівлі (оскільки у зв’язку з цим здійснено дообладнання будівлі та покращення її технічних характеристик).Розглянемо, як у бухгалтерському обліку відображаються операції з прокладання телекомунікаційних мереж, залежно від обраного варіанта.
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | Сума,грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Варіант 1 | ||||
| 1 | Надійшло фінансування для проведення капітального будівництва | 311 (323) | 701 (702, 711) | 27000 |
| 2 | Оплачено рахунки підрядника за закінченими етапами робіт, пов’язаних з прокладанням телекомунікаційних мереж | 631 | 311 (323) | 27000 |
| 3 | Списано на фактичні видатки вартість робіт із прокладання телекомунікаційних мереж і вартість телефонного кабелю (на підставі акта виконаних робіт) | 801 (802, 811) | 631 | 27000 |
| 4 | Оприбутковано телефонний кабель у складі основних засобів (без урахування ПДВ)* | 106 | 401 | 1900 |
| * У цьому випадку телекомунікаційні мережі обліковуються як окремий об’єкт основних засобів: привласнюється семизначний інвентарний номер, відкривається Інвентарна картка обліку основних засобів у бюджетних установах типової форми № ОЗ-6 (бюджет). Цей об’єкт обліковується за місцезнаходженням та матеріально відповідальними особами. | ||||
| Варіант 2 | ||||
| 1 | Списано на фактичні видатки вартість робіт із прокладання телекомунікаційних мереж і вартість телефонного кабелю: | |||
| — вартість робіт із прокладання телекомунікаційних мереж, розробки технічних умов та підключення до телекомунікаційної мережі | 801 (802, 811) | 675 (364) | 24720 | |
| — вартість телефонного кабелю | 801 (802, 811) | 675 (364) | 2280 | |
| 2 | Збільшено первісну вартість будівлі на вартість проведеної телекомунікаційної лінії (без ПДВ)* | 103 | 401 | 1900 |
| 3 | Перераховано оплату оператору зв’язку за виконані роботи | 675 (364) | 321 (323) | 27000 |
| * У цьому випадку установа складає Акт прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів типової форми № ОЗ-2 (бюджет), на підставі якого в Інвентарній картці обліку основних засобів у бюджетних установах типової форми № ОЗ-6 (бюджет) робиться відмітка про зміну характеристик будівлі у зв’язку з її дообладнанням телефонною мережею. | ||||
ПРИДБАННЯ ТЕЛЕФОННОГО АПАРАТУ
Відповідно до
Інструкції № 64 до основних засобів відносяться матеріальні активи, які використовуються установою багато разів і безперервно у процесі виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року і вартість яких без податку на додану вартість та інших платежів перевищує 1000 грн. за одиницю (комплект).Необоротні активи, що мають матеріальну форму і не входять до переліку основних засобів, підлягають зарахуванню до складу
інших необоротних матеріальних активів бюджетних установ. За такими об’єктами застосовується спрощений, груповий чи інший специфічний облік.Одним із різновидів інших необоротних матеріальних активів є
малоцінні необоротні матеріальні активи (далі — МНМА), до яких відносяться інші малоцінні необоротні предмети, строк експлуатації яких більше одного року, а вартість за одиницю не перевищує 1000 гривень включно, без урахування ПДВ.Ураховуючи, що строк корисної експлуатації телефону перевищує один рік, то основним критерієм при здійсненні видатків на його придбання буде його вартість. Як правило, вартість телефону не перевищує 1000 грн., тому обліковуватися такий об’єкт буде у складі МНМА на
субрахунку 113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».Видатки на придбання таких предметів відповідно до
Інструкції № 495 здійснюються за КЕКВ 1131 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, у тому числі м’який інвентар та обмундирування».Розглянемо на прикладі порядок відображення в бухгалтерському обліку операції з придбання телефонного апарату
Приклад
. Установою за рахунок коштів загального фонду придбано три телефонні апарати на загальну суму 840 грн. (у тому числі ПДВ — 140 грн.) для встановлення у службових приміщеннях.
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | Сума,грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Оприбутковано телефонні апарати у складі малоцінних необоротних матеріальних активів | 113 | 675 | 700 |
| 2 | Одночасно здійснюється запис на створення фонду в необоротних активах (вартість без ПДВ) | 801 (802) | 401 | 700 |
| 3 | Віднесено на видатки установи суму ПДВ | 801 (802) | 675 | 140 |
| 4 | Перераховано оплату за телефонні апарати | 675 | 321 | 840 |
| 5 | Нараховано знос у першому місяці передання телефонів в експлуатацію | 401 | 132 | 350 |
УСТАНОВЛЕННЯ ТЕЛЕФОНУ В ОРЕНДОВАНОМУ ПРИМІЩЕННІ
При підключенні телефону в орендованому приміщенні, де прокладено телекомунікаційну мережу, установі не доведеться докладати особливих зусиль і, відповідно, видатки на такі заходи будуть несуттєвими.
У приміщеннях, які здаються в оренду, телефони встановлюються на загальних підставах на час дії договору оренди. Перелік документів, що додаються до заяви, наведено в
п. 61 Правил № 720.У разі передання абонентом телефонізованих приміщень в оренду з орендарем укладається
тимчасовий договір (за умови відсутності заборгованості за користування телефоном та надані телекомунікаційні послуги) на підставі заяви абонента та орендаря на строк дії договору оренди. У випадку, якщо орендарем не укладено тимчасового договору з оператором, відповідальність за договором несе абонент (власник приміщення).Якщо договір оренди розривається, абонент (власник приміщення) зобов’язаний повідомити про це оператора за місяць до розірвання договору. Якщо абонент цього не робить, він несе повну відповідальність згідно з угодою. При розірванні договору з абонентом дія тимчасового договору з орендарем припиняється.
Зауважимо, що для установ та організацій, що утримуються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, та решти установ, організацій і підприємств, установлено різні тарифи на загальнодоступні телекомунікаційні послуги. Для того щоб оплачувати телекомунікаційні послуги з пільгових тарифів, бюджетна установа має подати оператору зв’язку
довідку фінансового органу про підтвердження їх повного фінансування за рахунок бюджетних коштів. Лише в тому випадку, якщо установа переоформить договір на користування телефоном, в оператора зв’язку будуть підстави для нарахування бюджетній установі плати за користування телефоном за тарифами, установленими для цієї категорії абонентів.Дещо складнішою буде ситуація, коли установа орендує нетелефонізоване приміщення. Пов’язано це в першу чергу з тим, що орендар повинен погоджувати з орендодавцем приміщення будь-які покращення. Ця вимога повною мірою поширюється і на бюджетні установи, що є орендарями приміщень.
Як передбачено
ч.1 ст. 778 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV та ч.3 ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.92 р. № 2269-XII, орендар може покращувати приміщення, що орендується, лише з відома орендодавця. Якщо таку згоду було отримано, то орендар одержує право на відшкодування вартості необхідних видатків або зарахування їх вартості в рахунок орендної плати. Детальніше це питання розглядалося в матеріалі «Відшкодування вартості ремонту, виконаного в орендованому приміщенні» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 16, с.15).
ОПЛАТА ПОСЛУГ ТЕЛЕФОННОГО ЗВ’ЯЗКУ
Одним з обов’язків споживачів (абонентів) є виконання умов договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі і
своєчасна оплата отриманих ними телекомунікаційних послуг і виконання інших обов’язків згідно із законодавством.Як передбачено
Правилами № 720 , споживачі здійснюють оплату за отримані телекомунікаційні послуги після отримання рахунку не пізніше 20 числа місяця, наступного після повного розрахункового періоду, і до 20 числа поточного місяця в разі застосування попередньої оплати, якщо інше не передбачено договором. При цьому оператор не може включати до обов’язкових умов договору вимоги про попереднє внесення абонентської плати чи авансового платежу за послуги на строк більший ніж один розрахунковий період. Розрахунковим періодом, як правило, вважається календарний місяць, у межах якого надавалися послуги.Слід урахувати, що працівники КРУ при перевірці стану розрахунків за послуги зв’язку особливу увагу звертають на виявлення фактів використання службового телефону працівниками в особистих цілях і розцінюють оплату особистих розмов працівників бюджетними коштами як порушення порядку використання таких коштів.
Тому з метою недопущення випадків оплати послуг підприємств зв’язку за міжміські розмови та дзвінки на мобільні телефони, які здійснювалися працівниками установи в особистих цілях, необхідно ретельно перевіряти розшифровки телефонних розмов.
Крім того, у кожній бюджетній установі має бути організовано контроль за використанням службових телефонів. Для цього, зокрема, необхідно:
1. Розробити Правила користування телефонним зв’язком, які має затвердити керівник бюджетної установи.
2. Розпорядженням керівника обмежити перелік телефонних номерів, що мають вихід на міжміський зв’язок.
3. Визначити перелік посадових осіб установи, дзвінки на мобільні номери яких можна здійснювати.
4. Установити перелік номерів, дзвінки на яких можна вважати господарською діяльністю та відносити до службових розмов.
5. Для телефонних номерів, що мають вихід на міжміський зв’язок, і дзвінків на мобільні номери вести
журнал обліку телефонних дзвінків. У цьому журналі доцільно зазначати дату, час дзвінка, ім’я абонента, з яким велися переговори, а також мету таких переговорів. Незважаючи на те що обов’язковість ведення такого журналу не передбачена жодним нормативно-правовим актом, наявність такого документа значно спрощує контроль за відшкодуванням видатків за міжміські телефонні переговори.Із зазначеними документами в обов’язковому порядку необхідно ознайомити під підпис усіх працівників установи, що мають доступ до телефонів.
Детальніше про порядок відшкодування працівниками видатків на міжміські розмови, а також про порядок відображення таких операцій у бухгалтерському обліку можна дізнатися з матеріалу фахівця контрольно-ревізійної служби «Відшкодування видатків на особисті міжміські розмови працівників» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2008, № 22, с. 23).
Оплату видатків на послуги телефонного зв’язку бюджетні установи здійснюють за
КЕКВ 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)». За цим кодом також здійснюють видатки, пов’язані з оплатою послуг із надання роздруківки телефонних розмов (див. лист Держказначейства від 18.07.2005 р. № 07-06/1390-6029). Споживач має право на безоплатне отримання роздруківок за надані міжміські та міжнародні телефонні переговори лише за той розрахунковий період, до якого він має претензії (п. 31 Правил № 720). Така роздруківка видається за особистим зверненням споживача з урахуванням технічних можливостей обладнання телекомунікаційної мережі.Приклад.
Установа від підприємства зв’язку отримала рахунок на оплату послуг телекомунікаційного зв’язку за липень 2010 року на суму 1500 грн. (у тому числі ПДВ — 250 грн.), до якого включено абонплату за користування телефоном і вартість міжміських телефонних розмов.У бухгалтерському обліку видатки на оплату послуг телефонного зв’язку відображаються такими записами:
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | Сума,грн. | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Віднесено на видатки послуги телефонного зв’язку (на підставі рахунку оператора зв’язку) | 801 (802,811) | 675 (364) | 1500 |
| 2 | Перераховано оплату за послуги телефонного зв’язку | 675 (364) | 321 (323) | 1500 |
Оплату телекомунікаційних послуг необхідно здійснювати своєчасно, оскільки в разі невчасної оплати наданих телекомунікаційних послуг оператор має право застосовувати до абонентів різні заходи. Детально це питання розглядалося в матеріалі «Застосування КЕКВ при сплаті пені за прострочення платежу» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 34, с. 13).
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
Закон № 1280
— Закон України «Про телекомунікації» від 18.11.2003 р. № 1280-IV.Інструкція № 64
— Інструкція щодо бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затверджена наказом Держказначейства від 17.07.2000 р. № 64.Правила № 720
— Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджені постановою КМУ від 09.08.2005 р. № 720.Інструкція № 495 —
Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджена наказом Держказначейства від 25.11.2008 р. № 495.Вимоги № 1420 — Основні вимоги до договору про надання телекомунікаційних послуг, затверджені рішенням Національної комісії з питань регулювання зв’язку від 26.03.2009 р. № 1420.
