ДЕРЖАВНЕ КАЗНАЧЕЙСТВО УКРАЇНИ
ЩОДО БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ
Лист від 26.11.2010 р. № 17-04/2979-22109
Державне казначейство України на звернення розпорядників бюджетних коштів щодо відображення бюджетними установами в бухгалтерському обліку необоротних активів, роз’яснює наступне.
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи та незавершене капітальне будівництво бюджетних установ визначає Інструкція з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 р. № 64, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.07.2000 р. за № 459/4680 (із змінами) (далі — Інструкція).
Відповідно до пункту 1.5 Інструкції у бухгалтерському обліку вартість, за якою відображаються необоротні активи, розподіляється на первісну, балансову (залишкову), відновлювальну.
Згідно з пунктом 1.20 Інструкції
облік необоротних активів ведеться в повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених за придбання необоротних активів, відноситься на видатки установи.З метою дотримання вимог пункту 1.20 Інструкції бюджетним установам, керуючись положеннями пункту 1.10 Інструкції, необхідно здійснити
переоцінку необоротних активів, що проводиться постійно діючою комісією (далі — комісія), яка призначається наказом керівника установи щорічно і діє протягом року. Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці необоротних активів і встановлюються нові ціни. При встановленні цін на однотипні предмети вони (ціни) у межах одного головного розпорядника бюджетних коштів повинні бути однаковими.У бухгалтерському обліку зазначені операції відображаються відповідно до вимог Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 10.07.2000 р. № 61, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.07.2000 р. за № 497/4718 (із змінами).
Нарахування зносу на необоротні активи бюджетними установами здійснюється відповідно до вимог розділу 7 Інструкції.
З метою своєчасного відображення надходження, вибуття, ліквідації та руху необоротних активів бюджетними установами згідно з пунктом 6.2 Інструкції використовуються типові форми: ОЗ-1 (бюджет) «Акт прийняття-передачі основних засобів», ОЗ-2 (бюджет) «Акт прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів», ОЗ-3 (бюджет) «Акт про списання основних засобів», ОЗ-4 (бюджет) «Акт про списання автотранспортних засобів», ОЗ-5 (бюджет) «Акт про списання з балансу бюджетних установ і організацій вилученої з бібліотеки літератури», які затверджені спільним наказом Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 02.12.97 р. № 125/70 «Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, та Інструкції з їх складання», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.12.97 р. за № 612/2416.
Крім того, слід зазначити, що згідно із статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
В. о. голови О. Даневич
Коментар фахівця
ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСТВО ПОВІДОМИЛО ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ
ПЕРЕОЦІНКИ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ З МЕТОЮ ДОТРИМАННЯ ВИМОГ
ОНОВЛЕНОГО п. 1.20 ІНСТРУКЦІЇ № 64
У
листі, що коментується, Держказначейство надало роз’яснення розпорядникам бюджетних коштів щодо дій, які їм необхідно вчинити для дотримання вимог п. 1.20 Інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства від 17.07.2000 р. № 64 (далі — Інструкція № 64).Нагадаємо, що зміни до
Інструкції № 64 відносно відображення в бухгалтерському обліку вартості всіх необоротних активів без копійок були затверджені наказом Держказначейства від 02.09.2010 р. № 312*, який набрав чинності 02.10.2010 р.* Див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 37. —
Прим. ред.Порядок визначення вартості необоротних активів з цієї дати визначається новою редакцією
п. 1.20 Інструкції № 64.
| Редакція п. 1.20 Інструкції № 64 до 02.10.2010 р. | Нова редакція п. 1.20 Інструкції № 64 з 02.10.2010 р. |
| «1.20. Облік необоротних активів (за винятком бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільних речей, одягу та взуття, матеріалів довготривалого використання з науковою метою та таких, що мають обмежене використання) ведеться в повних гривнях без копійок. Сума копійок, сплачених за придбання необоротних активів, відноситься на видатки установи» | «1.20. Облік необоротних активів ведеться в повних гривнях без копійок. Сума копійок, сплачених за придбання необоротних активів, відноситься на видатки установи» |
Таким чином, починаючи з 02.10.2010 р. інші необоротні активи повинні обліковуватися
в повних гривнях без копійок, а саме активи, що обліковуються на субрахунках:— 112 «Бібліотечні фонди»;
— 113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»;
— 114 «Білизна, постільні речі, одяг та взуття»;
— 118 «Матеріали довготривалого використання для наукових цілей».
Цими змінами Держказначейство уніфікувало ведення бухгалтерського обліку всіх необоротних активів — тепер копійки у вартості активу підлягають списанню на видатки установи при отриманні як основних засобів, так і інших необоротних активів.
Що ж саме установам необхідно зробити, аби вилучити копійки з вартості інших необоротних активів? Радимо діяти таким чином:
Крок 1.
Керівник установи повинен видати наказ про проведення роботи щодо зміни вартості інших необоротних активів. У цьому наказі визначається, хто провадить цю роботу (як правило, постійно діюча комісія, призначена на рік, або може бути визначений інший склад комісії, але з обов’язковим включенням до її складу працівників бухгалтерії), терміни її проведення та дата надання Акта зміни вартості активів на затвердження керівникові.Крок 2.
Комісія перевіряє наявність інших необоротних активів за даними бухгалтерського обліку установи, складає Акт зміни вартості (примірний зразок такого Акта наведено на с. 6) та подає його на затвердження керівнику.Крок 3.
Керівник затверджує Акт та на його підставі видає наказ про зміну вартості активів у бухгалтерському обліку установи.Крок 4.
Бухгалтерія на підставі наказу керівника та Акта зміни вартості вносить відповідні зміни в регістри бухгалтерського обліку. Змінена вартість уноситься до карток форм № ОЗ-6 (бюджет) та № ОЗ-9 (бюджет), форми № ОЗ-12 (бюджет) до графи, де відображається первісна вартість. Крім того, дані щодо зміни вартості вносяться і до оборотних відомостей, які ведуться за кожним субрахунком та матеріально відповідальною особою. У бухгалтерському обліку на суму списаних копійок здійснюється проводка Дт 401 — Кт 11 за кожним окремим субрахунком з використанням меморіального ордера форми № 274. При цьому списання копійок на фактичні видатки установи не здійснюється у зв’язку з тим, що під час придбання інших необоротних активів їх вартість у повному обсязі (з копійками) вже була віднесена на фактичні видатки.Також відзначимо, що нарахований раніше у розмірі 50 % знос на інші необоротні активи, що знаходяться в експлуатації, перераховувати не потрібно. Залишок зносу буде нарахований відповідно до
п. 7.7 Інструкції № 64 під час вибуття, ліквідації цих активів.В окремих бюджетних установах (у тому числі військових частинах) у складі інших необоротних активів обліковуються об’єкти зі строком використання, який перевищує один рік, та вартість яких не перевищує однієї гривні. Як переоцінити такі активи? Справа в тому, що списати з вартості таких об’єктів копійки (як це можна зробити для об’єктів, вартість яких більше однієї гривні) неможна, оскільки це повністю знищить вартість об’єкта (вона буде дорівнювати нулю). Бухгалтерський облік матеріальних активів, які не мають вартості, нормативними документами не передбачено. Кожен об’єкт обліку повинен мати свою вартість. У цій ситуації можна порекомендувати таке:
1. Вартість цих об’єктів збільшити на суму копійок, яких не вистачає до однієї гривні. Унаслідок цих дій вартість об’єктів буде дорівнювати 1 грн. (зразок відповідного запису наведено в Акті напівжирним шрифтом).
2. Оскільки знос нараховується в цілих гривнях без копійок, нараховувати першу половину зносу (50 % первісної вартості) на об’єкт з вартістю, що становить 1 грн., неможна.
3. Списання з обліку цих активів унаслідок їх непридатності до використання доцільно з одночасним нарахуванням 100-відсоткового зносу.
Під час проведення зміни вартості активу помилкою може бути списання копійок із загального сальдо того чи іншого субрахунку. Для достовірного відображення вартості інших необоротних активів
зміна вартості повинна здійснюватися окремо щодо кожної одиниці необоротних активів, у тому числі за кожним окремим об’єктом, який обліковується за груповим методом. На це наголошує й Держказначейство в листі, що коментується.Приведення вартості інших необоротних активів, що знаходяться на обліку установи, до вимог
п. 1.20 Інструкції № 64 бажано було б здійснити до початку річної інвентаризації. В інвентаризаційних описах та в річній фінансовій звітності вартість у такому разі була б уже без копійок, а інвентаризаційна комісія при проведенні інвентаризації перевірила б достовірність визначення вартості активів. Але якщо річна інвентаризація в установі вже закінчена, то переоцінку можна зробити й зараз.Зазначимо, що оприбуткування та облік інших необоротних активів, придбаних після 02.10.2010 р., здійснюється аналогічно правилам, що діють для основних засобів, тобто сума копійок, сплачених під час їх придбання, відноситься на фактичні видатки установи.
Валерій ШАШЕРІН, головний бухгалтер військової частини А4502
