Мінпраці відповідає на актуальні запитання (огляд листів Мінпраці)

№ з/п

Запитання

Відповідь Мінпраці

Коментар редакції

1

2

3

4

1

У період перебування у відпустці для догляду за дитиною до трьох років у працівниці народилася
друга дитина.
Як оформлюється відпустка для догляду за другою дитиною? Які документи потрібні для оформлення допомоги по догляду за другою дитиною?

Лист від 12.07.2010 р. № 201/13/116-10

У разі коли жінка, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до трьох років, народила другу дитину, їй оплачується листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами. При цьому відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами не оформлюється.

Наказ про надання відпустки для догляду за другою дитиною має бути видано з наступного дня після дати виповнення першій дитині трьох років. Чинним законодавством не передбачено оформлення одночасно двох відпусток для догляду за першою та другою дитиною віком до трьох років.

Згідно зі ст. 14 Закону № 2811 допомога по догляду за дитиною до трьох років призначається на підставі витягу з наказу (розпорядження) роботодавця про надання особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною, відпустки для догляду за дитиною до трьох років.

Жінка вже перебуває у відпустці для догляду за першою дитиною до досягнення нею трьох років і на підставі витягу з наказу роботодавця про надання їй цієї відпустки отримує допомогу по догляду за дитиною. Підставою для отримання допомоги по догляду за другою дитиною мають бути:

— копія свідоцтва про народження другої дитини;

— витяг з наказу (розпорядження) роботодавця про надання їй відпустки для догляду за першою дитиною до досягнення нею трьох років;

— копія листка непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами;

— заява жінки про призначення їй такої допомоги.

Згідно зі ст. 15 Закону № 2811 допомога надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, узятих під опіку) дітей у сім’ї, для догляду за якими надається допомога. Ця допомога має виплачуватися після завершення листка тимчасової непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами.

Після виповнення трьох років першій дитині підставою для продовження виплати допомоги по догляду за другою дитиною має бути витяг з наказу (розпорядження) роботодавця про надання відпустки для догляду за другою дитиною до трьох років, який видається наступного дня після виповнення першій дитині трьох років

Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами. Згідно зі ст. 17 Закону про відпустки відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами надається на підставі медичного висновку.

Відмовити в її наданні, перенести на інший період роботодавець не в праві — відпустка надається з дати, зазначеної в медичному висновку.

Мабуть тому Мінпраці в листі, що коментується, зробило висновок: відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами не оформлюється (тобто наявність заяви жінки та наказу роботодавця про надання такої відпустки не потрібні). Вважається, що з дати, зазначеної в медичному висновку, жінка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами встановленої тривалості (126 календарних днів).

Слід зауважити, що і Закон про відпустки не містить вимоги щодо наявності заяви жінки, а також про видання наказу (розпорядження) керівника про надання такої відпустки.

За період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами надається допомога по вагітності та пологах (ч. 1 ст. 38 Закону № 2240).

При цьому згідно з абз. 3 ч. 3 ст. 38 Закону № 2240 за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, який збігається з відпусткою для догляду за дитиною до трьох років, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною. Таким чином, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною, допомога по вагітності та пологах на другу дитину виплачується на загальних підставах.
Згідно з ч. 1 ст. 51 Закону № 2240 підставою для призначення допомоги по вагітності та пологах є виданий в установленому порядку листок непрацездатності. Нагадаємо, що рішення про оплату листка непрацездатності приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування, створена в установі.

На підставі листка непрацездатності згідно з наказом № 489 у табелі обліку використання робочого часу робиться відмітка «ВП» — відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами.

Нагадаємо, що згідно з п. 3 ст. 9 Закону про відпустки час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) та йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню (тобто період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами), включається до стажу для надання щорічної відпустки.

Відпустка для догляду за дитиною до трьох років.

Проте якщо жінка вже перебуває у відпустці для догляду за першою дитиною, то слід мати на увазі, що наказ про надання відпустки для догляду за другою дитиною має бути видано з наступного дня після дати виповнення першій дитині трьох років, оскільки чинним законодавством не передбачено оформлення одночасно двох відпусток для догляду за першою і другою дитиною віком до трьох років. Підставою для призначення допомоги по догляду за другою дитиною будуть документи, перелічені в листі, що коментується. Надання таких документів передбачено п. 20 Порядку № 1751, за винятком копії листка непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами. Проте такий документ в цьому випадку необхідний, оскільки він потрібен органу соцзахисту для визначення дати, з якої буде призначено допомогу по догляду за другою дитиною. Після виповнення трьох років першій дитині підставою для продовження виплати допомоги по догляду за другою дитиною буде витяг з наказу (розпорядження) роботодавця про надання відпустки для догляду за другою дитиною, який видається наступного дня після виповнення першій дитині трьох років

2

В який день працівниця має вийти з відпустки для догляду за дитиною до трьох років?

Листи від 17.08.2010 р. № 246/13/116-10 та від 22.11.2010 р. № 235/06/186-10

Частиною 1 ст. 18 Закону про відпустки

Згідно з ч. 2 ст. 241¹ КЗпП строк, що обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Останнім днем перебування жінки у відпустці для догляду за дитиною до виповнення їй трьох років є день народження дитини. Тобто жінка повинна приступити до роботи наступного дня після дня досягнення дитиною трьох років. Це узгоджується з ч. 1 ст. 14 Закону № 2811.

У листі від 22.11.2010 р. № 235/06/186-10 Мінпраці зазначило, що оскільки особа, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною, може в будь-який час перервати цю відпустку та приступити до роботи, то в наказі про надання відпустки не можна зазначати точну дату закінчення відпустки. Період відпустки доцільно вказувати в наказі таким чином: «...з (дата початку відпустки) до фактичного виходу на роботу».

При цьому законодавством не передбачено зазначення в наказі відомостей про дитину, у тому числі дати народження, прізвища, імені та по батькові, статі. Ці відомості органи соцзахисту отримують зі свідоцтва про народження дитини, копія якого подається разом з копією чи витягом з наказу про надання відпустки

Питання виникало у зв’язку з тим, що згідно зі ст. 18 Закону про відпустки відпустка для догляду за дитиною надається «

Така позиція узгоджується з ч. 1 ст. 14 Закону № 2811 і п. 19 Порядку № 1751, згідно з якими допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісячно з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною зазначеного віку включно.

Таким чином, якщо відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку добігає кінця і працівниця не народжує другу дитину, то вона повинна вийти на роботу наступного дня після досягнення дитиною трирічного віку.

Тепер щодо оформлення наказу про надання відпустки для догляду за дитиною до трьох років. Мінпраці в листі від 22.11.2010 р. № 235/06/186-10 рекомендує не зазначати в такому наказі точну дату закінчення відпустки. Водночас, на нашу думку, якщо таку дату й буде указано, це не буде помилкою. При цьому якщо жінка приступить до роботи в установлений наказом строк, то не буде потреби в поданні жінкою заяви про вихід на роботу (див. роз’яснення фахівця Мінпраці в газеті «Праця і зарплата», 2010, № 20, с. 16).

Якщо ж у наказі не буде зазначено точно дати, то в цьому випадку працівниці необхідно буде подати заяву про своє бажання приступити до роботи, а роботодавцю — видати наказ із зазначенням конкретної дати її виходу на роботу

3

Як розрахувати допомогу по вагітності та пологах, якщо жінка перебуває у відпустці для догляду за дитиною?

Лист від 13.06.2010 р. № 139/18/99-10

Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 38 Закону № 2240 за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою для догляду за дитиною до трьох років, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною.

Якщо перед настанням страхового випадку (відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами) жінка не мала заробітку з поважних причин (перебувала у відпустці для догляду за дитиною до трьох років), середня заробітна плата для розрахунку розміру допомоги по вагітності та пологах визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), установленої їй на момент настання страхового випадку (п. 10 Порядку № 1266).

Середньоденна заробітна плата за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки чи її частини на середньомісячну кількість календарних днів (30,44)

У разі коли жінка, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до трьох років, народила другу дитину, їй оплачується листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами на загальних підставах. Проте, як правило, в цій ситуації вона не має заробітку в розрахунковому періоді.
У зв’язку з цим допомогу по вагітності та пологах їй обчислюють виходячи з тарифної ставки, установленої їй на момент настання страхового випадку (п. 10 Порядку № 1266).

Нагадаємо, що з 15.12.2009 р. допомога по вагітності та пологах розраховується виходячи із середньоденної заробітної плати за календарний день.

У цьому випадку середньоденна заробітна плата за один календарний день розраховується шляхом ділення тарифної ставки на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (абз. 8 п. 14 Порядку № 1266).

Розглянемо приклад. Працівниця, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до трьох років, надала листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами. На дату настання страхового випадку тарифна ставка (посадовий оклад) працівниці згідно зі штатним розписом складає 922 грн.

1. Середньоденна заробітна плата з розрахунку на один календарний день становитиме: 30,29 грн. (922 грн. : 30,44).

2. Допомога по вагітності та пологах становитиме: 3816,54 грн. (30,29 грн. х 126 календарних днів), де 126 — тривалість відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами

4

Чи зараховується до страхового стажу служба в армії?

Лист від 16.04.2010 р. № 130/18/153-10

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 2240 до страхового стажу зараховується період (сума періодів), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та сплачує або за неї сплачуються страхові внески до ФССТВП.

Також до страхового стажу включаються періоди:

1) тимчасової втрати працездатності;

2) відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;

3) відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку*.

4) отримання виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (за винятком пенсій усіх видів). Це періоди отримання допомоги по тимчасовій втраті працездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, а також періоди отримання допомоги по безробіттю за час перебування в центрі зайнятості.

Також до страхового стажу зараховується загальний трудовий стаж особи до введення в дію Закону № 2240 в порядку та на умовах, передбачених законодавством, чинним раніше, а саме — Правилами № 1658.

Згідно з п. 4 Правил № 1658 до загального трудового стажу зараховувалася служба
в Збройних Силах, Національній гвардії,

Згідно зі ст. 37 Закону № 2240 допомога по тимчасовій втраті працездатності виплачується залежно від страхового стажу застрахованої особи.

Які саме періоди включаються до страхового стажу, Мінпраці перелічило в листі, що коментується.

Наприклад, час перебування працівника в щорічній відпустці включається до страхового стажу, оскільки в цей період працівник підлягає соцстрахуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за нього сплачуються страхові внески. А період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати не включаються до страхового стажу, оскільки в цей період застрахована особа не сплачувала (за неї не сплачувалися) страхові внески.

Зверніть увагу: період перебування застрахованої особи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку до страхового стажу не включається (див. лист ФССТВП від 02.10.2007 р. № 04-06/Х-179з-283).

Крім того,

* Звертаємо увагу: з 1 січня 2011 року з набранням чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI до Закону № 2240 будуть внесені зміни, згідно з якими період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не буде зараховуватися до страхового стажу.

Прикордонних військах, СБУ, внутрішніх військах МВС, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, а також в органах внутрішніх справ.

Час служби в Збройних Силах України після
28 лютого 2001 року (дати набуття чинності Законом № 2240) не зараховується до страхового стажу застрахованої особи

Таким чином, період служби в армії:

— до 28.02.2001 р. (дати набуття чинності Законом № 2240) зараховується до страхового стажу;

— після 28.02.2001 р. (дати набуття чинності Законом № 2240) не зараховується до страхового стажу, на чому й наголосило Мінпраці в листі, що коментується

5

Чи можна доплату за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника розділити між кількома працівниками?

Лист від 08.07.2010 р. № 648/13/84-10

Згідно з п.п. «г» п. 2 постанови № 268 керівникам відповідних органів надане право в межах затвердженого фонду оплати праці встановлювати доплату фахівцям і службовцям (крім заступників керівників органів виконавчої влади, прокуратури, судів та інших органів, керівників структурних підрозділів та їх заступників) за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників таких самих категорій персоналу (у разі відсутності в результаті тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці без збереження заробітної плати, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у частково оплачуваній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку чи у відпустці без збереження заробітної плати до досягнення дитиною шестирічного віку) — у розмірі до 50 % посадового окладу за основною роботою з використанням для цього до 50 % посадового окладу відсутнього працівника.

Цю доплату можна розділити між кількома працівниками залежно від обсягу додатково виконуваних робіт (обов’язків)

Під виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи слід розуміти заміну працівника, відсутнього у зв’язку з хворобою, відпусткою, відрядженням та з інших причин, коли відповідно до чинного законодавства за ним зберігається робоче місце (посада). Тобто здійснення таких обов’язків не відбувається відносно вакантних посад.

За виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюється доплата. Зокрема, для держслужбовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування та службовців, таку доплату встановлено п.п. «г» п. 2 постанови № 268 в розмірі до 50 % посадового окладу за основною роботою з використанням для цього до 50 % посадового окладу відсутнього працівника.

Таку доплату може бути встановлено:

— одному працівнику, якщо обов’язки тимчасово відсутнього працівника покладені саме на такого працівника. У цьому випадку доплата встановлюватиметься лише йому;

— кільком працівникам, якщо обов’язки тимчасово відсутнього працівника розподілені між такими працівниками, що й підкреслило Мінпраці в листі, що коментується.

Конкретний розмір доплати визначає керівник залежно від обсягу додатково виконуваних робіт (обов’язків)

6

Якими критеріями керуються при встановленні надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови?

Лист від 26.05.2010 р. № 477/13/84-10

Згідно з п.п. 1 п. 3 постанови № 268 працівникам виплачується надбавка за знання та використання в роботі іноземної мови:

— однієї європейської — у розмірі 10 %;

— однієї східної, угро-фінської чи африканської — 15 %;

— двох та більше мов — 25 % посадового окладу.

Критеріями для визначення використання працівником іноземної мови можна вважати, наприклад, спілкування без перекладача з іноземними громадянами, які звертаються з приводу питань, що належать до компетенції органу управління, використання в роботі іноземної літератури тощо.

Порядок і розміри надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови доцільно передбачати в положенні, яке затверджується кожним органом державного управління самостійно залежно від покладених на нього повноважень.

Знання працівником іноземної мови підтверджується відповідним документом, який засвідчує відповідність цих знань державним стандартам.

Іншого чинними нормативно-правовими актами з оплати праці державних службовців не передбачено

У листі Мінпраці роз’яснило порядок установлення надбавки за знання і використання в роботі іноземної мови працівникам, оплата праці яких регулюється постановою № 268.

Така надбавка встановлюється згідно з п.п. 1 п. 3 постанови № 268.

Питання виникало у зв’язку з наступним. Якщо знання працівником іноземної мови підтверджується відповідним документом (дипломом про закінчення навчального закладу з відповідної спеціальності, сертифікатом тощо), то критерії для визначення використання в роботі іноземної мови постановою № 268 не встановлено

У зв’язку з цим у листі Мінпраці роз’яснило, що такими критеріями можуть бути:

— спілкування без перекладача з іноземними громадянами, які звертаються з питань, що належать до компетенції органу управління;

— використання в роботі іноземної літератури тощо.

Конкретні критерії, а також порядок і розміри надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови слід передбачити в окремому положенні.

Зауважимо, що постановою № 1298, якою регулюється оплата праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки, передбачено, що надбавка за знання та використання в роботі іноземної мови не встановлюється працівникам, для яких вимогами для обіймання посади передбачено знання іноземної мови.

У листі, що коментується, Мінпраці підкреслило: стосовно держслужбовців ні постановою № 268, ні будь-яким іншим документом такого обмеження не встановлено

7

Чи встановлюється секретарю сільради доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього голови сільської ради?

Лист від 17.05.2010 р. № 460/13/184-10

Відповідно до ст. 42 Закону № 280/97 повноваження сільського, селищного, міського голови починаються з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання та закінчуються в момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до закону особи, крім випадків дострокового припинення її повноважень. У разі дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови чи неможливості виконання ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради. Секретар сільської, селищної, міської ради тимчасово здійснює зазначені повноваження з моменту дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови та до моменту вступу на посаду новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до закону.

При цьому п.п. «г» п.п. 1 п. 2 постанови № 268 передбачено встановлення спеціалістам доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього керівника чи заступника керівника структурного підрозділу в розмірі різниці між фактичним посадовим окладом тимчасово відсутнього керівника чи заступника керівника структурного підрозділу (без урахування надбавок і доплат) та посадовим окладом працівника, який виконує обов’язки тимчасово відсутнього керівника чи заступника керівника структурного підрозділу, у разі якщо працівник, який виконує обов’язки тимчасово відсутнього керівника структурного підрозділу, не є його заступником.

Отже, така доплата може встановлюватися лише в разі виконання спеціалістом обов’язків тимчасово відсутнього керівника структурного підрозділу.

Оплата праці секретаря сільської ради здійснюється за посадою відповідно до чинного законодавства

У разі якщо голова сільської ради відсутній у зв’язку з хворобою, відпусткою, відрядженням чи з інших причин, коли відповідно до чинного законодавства за ним зберігається робоче місце (посада) і в цей час його обов’язки виконує секретар сільської ради, для вирішення питання про встановлення доплати секретарю необхідно керуватися п.п. «г» п.п. 1 п. 2 постанови № 268. Зазначеною нормою передбачено встановлення доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника. Як випливає з її формулювання, така доплата може встановлюватися лише в разі виконання спеціалістом обов’язків тимчасово відсутнього керівника структурного підрозділу. На це й звертає увагу Мінпраці в листі, що коментується.

Виходячи з цього секретарю сільради доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього голови сільської ради не може бути встановлена, оскільки голова сільради не є керівником структурного підрозділу. Зі свого боку зауважимо, що на час виконання додаткових обов’язків голови сільської ради секретарю цієї ради може бути збільшено розмір премії.

Якщо ж посада голови сільської ради вакантна (у разі дострокового припинення повноважень) і повноваження голови сільської ради здійснює секретар цієї ради, доплата за виконання обов’язків голови секретарю сільської ради не встановлюється, оскільки чинним законодавством не передбачено встановлення такої доплати за вакантною посадою

8

Держслужбовцю протягом року надано дві щорічні відпустки — за поточний і за минулий рік. Чи має він право на дві матеріальні допомоги для оздоровлення, по одній до кожної щорічної відпустки?

Лист від 19.07.2010 р. № 671/13-84-10

Частиною 1 ст. 35 Закону про держслужбу

При цьому згідно з п.п. 3 п. 2 постанови № 268 керівникам органів надано право за наявності коштів надавати працівникам допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Це одна і та сама допомога, виплата якої при наданні щорічної відпустки в розмірі посадового окладу є обов’язковою, а за наявності коштів таку допомогу може бути надано в розмірі середньомісячної заробітної плати.

При цьому під час формування фонду оплати праці на відповідний бюджетний рік для кожного працівника передбачається одна допомога для оздоровлення.

Статтею 11 Закону про відпустки забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд. Якщо ж усе-таки працівник не був у відпустці і має намір використовувати своє право на відпустку в поточному році за попередній рік, то виплата допомоги для оздоровлення за відпрацьований період провадиться за рахунок економії фонду оплати праці без утисків для інших працівників

Зауважимо, що зазначене запитання вже розглядалося на сторінках нашої газети (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 46, с. 24). При відповіді на нього спеціалістом Мінпраці було надано аналогічні роз’яснення

9

Чи виплачується завідувачу навчально-методичного кабінету та методисту медичного університету надбавка за вислугу років? Чи мають вони право на матеріальну допомогу на оздоровлення? На відпустку якої тривалості вони мають право?

Лист від 06.07.2010 р. № 634/13/84-10

Згідно з Переліком № 963, посади завідувача навчально-методичного кабінету та методиста віднесено до педагогічних працівників.

Згідно з постановою № 78 педагогічним працівникам виплачується надбавка за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу залежно від стажу педагогічної роботи та матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі місячного посадового окладу при наданні щорічної відпустки.

Щодо тривалості щорічної відпустки, то згідно
з ч. 6 ст. 6 Закону про відпустки керівним працівникам навчальних закладів і установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам і науковцям надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затвердженому КМУ.

Так, згідно з додатком до Порядку № 346 (розділ IV «Вищі навчальні заклади, заклади післядипломної освіти, професійно-технічні навчальні заклади») методисту та завідувачу навчально-методичного (навчального) кабінету, відділу, лабораторії встановлено тривалість щорічної основної відпустки 42 календарних дні

Як підкреслило Мінпраці в листі, що коментується, посади завідувача навчально-методичного кабінету та методиста віднесено до педагогічних працівників. Отже, такі працівники мають право на:

— надбавку за вислугу років згідно з постановою № 78;

— матеріальну допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки згідно з наказом № 557;

— щорічну основну відпустку тривалістю 42 календарних дні згідно з Порядком № 346