Теми статей
Обрати теми

Щодо визнання бюджетним правопорушенням наявність у розпорядників, одержувачів бюджетних коштів дебіторської чи кредиторської заборгованості

Редакція ББ
Лист від 15.06.2009 р. № 31-09030-07-24/15992

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ України

ЩОДО ВИЗНАННЯ БЮДЖЕТНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ НАЯВНІСТЬ У РОЗПОРЯДНИКІВ, ОДЕРЖУВАЧІВ БЮДЖЕТНИХ КОШТІВ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЧИ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

Лист від 15.06.2009 р. № 31-09030-07-24/15992

 

Міністерство фінансів України <...> розглянуло питання щодо визнання бюджетним правопорушенням наявність у розпорядників, одержувачів бюджетних коштів дебіторської чи кредиторської заборгованості та повідомляє наступне.

Бюджетним кодексом України визначаються засади бюджетної системи України, її структура, принципи, правові засади функціонування, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин, відповідальність за порушення бюджетного законодавства та регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Конституцією України (стаття 92) передбачено, що виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності та діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями і відповідальність за них.

Статтею 116 Бюджетного кодексу України (далі — Кодекс) передбачено, що бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.

Положеннями статей 117 — 122 Кодексу визначено уповноважені органи та заходи, які ними застосовуються до учасників бюджетного процесу внаслідок виявлення бюджетних правопорушень.

При цьому до повноважень Держказначейства згідно з положеннями статті 112 Кодексу віднесено, зокрема, встановлення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів, видання інструкцій з цих питань та здійснення контролю за їх дотриманням, а також здійснення контролю за відповідністю платежів узятим зобов’язанням та бюджетним асигнуванням.

Відповідно до положень Господарського кодексу України (статті 67, 173, 193, 216, 218) відносини підприємства (у тому числі бюджетної установи) з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів, з яких можуть виникати господарські зобов’язання. Разом з тим учасники бюджетного процесу мають вчиняти дії щодо взяття зобов’язань та проведення видатків відповідно до вимог бюджетного законодавства.

З огляду на викладене,

дії розпорядників, одержувачів бюджетних коштів з порушенням установлених Кодексом та іншими нормативно-правовими актами вимог, зокрема, щодо виконання бюджету, в тому числі такі, що призвели до виникнення дебіторської чи кредиторської заборгованості, є бюджетними правопорушеннями, за які відповідні уповноважені органи можуть застосовувати санкції, передбачені нормами Бюджетного кодексу України.

 

Заступник міністра фінансів А. Мярковський

 

Коментар редакції

 

ЧИ Є ВИНИКНЕННЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЧИ КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПРИ ВИКОНАННІ БЮДЖЕТУ БЮДЖЕТНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ?

У

листі, що коментується, Мінфін зазначив, що дії розпорядників, одержувачів бюджетних коштів, учинені з порушенням установлених Бюджетним кодексом України від 21.06.2001 р. № 2542-III (далі — БКУ) та іншими нормативно-правовими актами вимог, зокрема, щодо виконання бюджету, в тому числі такі, що призвели до виникнення дебіторської чи кредиторської заборгованості, є бюджетними правопорушеннями.

Саме тут виникає запитання: чи слід вважати бюджетним правопорушенням будь-яку дебіторську чи кредиторську заборгованість? Розберемося в цьому питанні.

Для цього звернемося в першу чергу до

БКУ. У його ст. 51 передбачено, що розпорядники бюджетних коштів приймають рішення про оплату товарів, робіт та послуг та подають доручення на здійснення платежу органам Держказначейства після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов’язання. Тобто згідно із згаданою нормою відволікання бюджетних коштів у дебіторську заборгованість неприпустиме. Але ця стаття передбачає й виключення з цього правила — «якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами».

Такі нормативно-правові акти є — це

постанова КМУ «Деякі питання організації бюджетного процесу» від 26.11.2008 р. № 1036 (далі — постанова № 1036) та постанова КМУ «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» від 09.10.2006 р. № 1404 (далі — постанова № 1404), якими допускається попередня оплата деяких товарів та послуг за певних обставин та у визначені терміни.

Зокрема, серед інших дозволених випадків попередньої оплати зазначеними

постановами допускається попередня оплата робіт та послуг, якщо розмір такої оплати не перевищує 30 % їх вартості на строк не більше одного місяця.

Тобто якщо йдеться про дебіторську заборгованість, то

порушенням є випадки її прострочення, а не наявність узагалі.

Нагадаємо, що відповідно до

Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 26.12.2003 р. № 242, прострочена дебіторська заборгованість — це заборгованість, що виникає на 30-й день після закінчення терміну обов’язкового платежу згідно з укладеними договорами або якщо дата платежу не визначена після виписування рахунка на оплату.

Стосовно виникнення кредиторської заборгованості зазначимо таке.

Ураховуючи той факт, що розпорядник бюджетних коштів повинен приймати рішення щодо оплати товарів, робіт та послуг згідно зі

ст. 51 БКУ лише після їх отримання, виникнення кредиторської заборгованості неминуче та обов’язкове.

Якщо казати про порушення щодо наявності кредиторської заборгованості, то це стосується наявності у фінансовій звітності розпорядників та одержувачів бюджетних коштів

простроченої кредиторської заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), стипендій, а також за спожиті комунальні послуги та енергоносії.

Це пов’язано з тим, що закони про держбюджет на відповідні роки завжди містять вимогу щодо забезпечення у повному обсязі потреби в асигнуваннях на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених чинним законодавством умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати, а також проведення розрахунків за електричну енергію, теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв’язку, які споживаються бюджетними установами,

не допускаючи будь-якої простроченої заборгованості із зазначених видатків.

Крім того, бюджетним правопорушенням є

наявність у річній фінансовій звітності розпорядників та одержувачів бюджетних коштів небюджетної кредиторської заборгованості.

Як визначено у

ст. 51 БКУ , розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань , установлених кошторисами. Будь-які зобов’язання, взяті фізичними та юридичними особами за бюджетними коштами без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, установлених БКУ та Законом про держбюджет, не вважаються бюджетними зобов’язаннями. Витрати бюджетних коштів на покриття таких зобов’язань не можуть здійснюватися.

Таким чином, зважаючи на те, що за наявності дебіторської заборгованості, утворення якої не суперечить вимогам

постанови № 1036 та постанови № 1404, та кредиторської заборгованості, утворення якої не суперечить законам про державні бюджети на відповідні роки та іншим нормативно-правовим актам, розцінювати наявність таких заборгованостей як бюджетне правопорушення не можна.

За бюджетні правопорушення чинним законодавством передбачені відповідні санкції.

Нагадаємо, що згідно зі

ст. 124 БКУ стягнення за бюджетні правопорушення можуть накладатись за рішенням:

— міністра фінансів України;

— керівника органу Державного казначейства України;

— керівника органу Державної контрольно-ревізійної служби України;

— міністра фінансів Автономної Республіки Крим;

— керівника місцевого фінансового органу;

— голови виконавчого органу міської міста районного значення, селищної та сільської ради.

Зокрема, органи Держказначейства складають протоколи за виявлені бюджетні правопорушення відповідно до

Порядку складання протоколів про бюджетні правопорушення органами Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства України від 24.07.2009 р. № 303.

У зазначеному

Порядку передбачено складання протоколів (щодо наявної заборгованості) виключно в таких випадках:

— наявність у фінансовій звітності розпорядників та одержувачів бюджетних коштів

простроченої дебіторської заборгованості;

— наявність у фінансовій звітності розпорядників та одержувачів бюджетних коштів

простроченої кредиторської заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), стипендій, а також за спожиті комунальні послуги та енергоносії;

— наявність у річній фінансовій звітності розпорядників та одержувачів бюджетних коштів

небюджетної кредиторської заборгованості.

Щодо питань утворення та обліку дебіторської заборгованості див. також консультацію «Облік дебіторської заборгованості» («Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 15, с. 13), кредиторської — консультацію «Кредиторська заборгованість» («Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 9, с. 15).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі