Теми статей
Обрати теми

Лікарняні: загальний порядок розрахунку

Редакція ББ
Стаття

ЛІКАРНЯНІ: ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК РОЗРАХУНКУ

 

У цій статті розглянуто порядок розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, тобто звичайних лікарняних.

Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат, у тому числі й лікарняних, розраховується відповідно до

Порядку № 1266. Останні зміни, які було внесено до цього документа постановою № 1332 (див. с. 4 цього номера), порядку розрахунку звичайних лікарняних не стосуються, за винятком розрахунку лікарняних за неповного робочого дня.

Далі йтиметься про основні правила розрахунку суми лікарняних, а також про зміни, пов’язані з порядком розрахунку середньої зарплати при встановленні неповного робочого дня.

 

ЯК ВИЗНАЧИТИ СУМУ ЛІКАРНЯНИХ

Згідно з

п. 20 Порядку № 1266 сума лікарняних розраховується шляхом множення суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) зарплати залежно від страхового стажу на кількість днів (годин), що підлягають оплаті за графіком роботи установи (структурного підрозділу або за індивідуальним графіком роботи).

Таким чином, сума лікарняних — розрахункова величина, що в загальному випадку визначається за формулою:

Л = Сзп х В х Р

, де

В — відсоток оплати листка непрацездатності.

Допомогу по тимчасовій непрацездатності виплачують у розмірі, що залежить від страхового стажу працівника. Що розуміють під страховим стажем та як його визначити, детально розглянуто в консультації, наведеній на с. 40 цього номера;

Р — кількість робочих днів, що припадають на період непрацездатності.

Оплата днів тимчасової непрацездатності компенсує працівнику втрату заробітної плати за робочі дні (години) , які згідно з графіком роботи припадають на дні хвороби. У зв’язку з цим оплаті підлягають тільки робочі дні, пропущені працівником у зв’язку з хворобою. При цьому перші п’ять днів хвороби оплачуються за рахунок роботодавця, а починаючи з шостого дня листок непрацездатності оплачується за рахунок коштів ФССТВП (ст. 2 Закону № 2213). Нагадаємо, що це правило діє тільки в разі хвороби самої застрахованої особи. Лікарняні, пов’язані з тимчасовою непрацездатністю за іншими підставами, оплачуються за рахунок коштів ФССТВП починаючи з 1-го дня;

Сзп — середньоденна (середньогодинна) зарплата за відпрацьований час у розрахунковому періоді.

Цей показник також визначається шляхом розрахунку. Зупинимося на ньому детальніше.

 

РОЗРАХУНОК СЕРЕДНЬОДЕННОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

Згідно з

п. 14 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата розраховується шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.

Так, щоб знайти середньоденну заробітну плату, слід визначити:

— розрахунковий період (РП);

— сумарний заробіток за розрахунковий період (СЗ);

— кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді (РД).

 

Визначаємо розрахунковий період (РП)

Розрахунковий період —

це період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням страхового випадку, протягом якого застрахована особа працювала та сплачувала страхові внески (п. 3 Порядку № 1266).

У загальному випадку розрахунковим періодом є

6 календарних місяців (далі — к. м.) з 1 до 1-го числа, а для осіб, які працюють на сезонних роботах, — 12 к. м. (п. 4 Порядку № 1266).

Особливості визначення розрахункового періоду наведено в табл. 1.

 

Порядок визначення розрахункового періоду*

Таблиця 1

№ з/п

Ситуація

Розрахунковий період

Приклад

1

2

3

4

1

Місце роботи — основне. Співробітник відпрацював в установі:

 

більше 6 к. м.

6 повних к. м. роботи (з 1-го до 1-ого числа) перед місяцем хвороби (п. 4 Порядку № 1266)

Співробітник працює з січня 2006 року. З 13 по 20 січня 2010 року він хворів. Розрахунковий період — з 1 липня по 31 грудня 2009 року

2

менше 6 к. м.

Фактична кількість відпрацьованих к. м. (з 1-го до 1-го числа) перед місяцем хвороби (п. 5 Порядку № 1266)*

Співробітник працює з 14 вересня 2009 року.

З 13 по 20 січня 2010 року він хворів. Розрахунковий період — з 1 жовтня по 31 грудня 2009 року

*

У листі від 19.10.2007 р. № 595/020/99-07 Мінпраці зазначило: якщо працівника прийнято на роботу не з першого числа місяця (незважаючи на те що день прийняття є першим робочим днем цього місяця), такий місяць до розрахункового періоду не включається.

Приклад. Співробітника прийнято на роботу в понеділок 4 січня 2010 року (1,2,3 січня — вихідні дні), а потім він захворів. Формально працівник у січні 2010 року відпрацював увесь місяць, але не з 1-го календарного числа місяця. Проте в цьому випадку, відповідно до роз’яснень Мінпраці, січень 2010 року не слід брати до розрахункового періоду для обчислення лікарняних.

3

менше одного к. м.

Фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку (п. 6 Порядку № 1266)

Співробітник працює з 21 грудня 2009 року.

З 11 по 21 січня 2010 року він хворів. Розрахунковий період — з 21 грудня 2009 року по 10 січня 2010 року включно

4

Якщо страховий випадок настав у перший день роботи

6 к. м. перед настанням страхового випадку*

Співробітника прийнято на роботу 11 січня 2010 року, і в цей самий день він захворів (лікарняний оформлено з 11 по 20 січня).

Розрахунковий період — з 1 липня по 31 грудня 2009 року.

 Середньомісячна кількість робочих днів у розрахунковому періоді згідно з графіком роботи установи становить:

22 роб. дн. ((23 роб. дн. + 20 роб. дн. + 22 роб. дн. +  22 роб. дн.+ 21 роб. дн. + 23 роб. дн.) : 6 к. м.)

*

Згідно з абз. 1 п. 10 Порядку № 1266 якщо страховий випадок настав у перший день роботи, то середня заробітна плата визначається виходячи з місячної тарифної ставки (окладу), установленої на момент настання страхового випадку.

При цьому середньоденна зарплата за один робочий день (годину) визначається шляхом ділення тарифної ставки (окладу) на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену в установі (у структурному підрозділі або за індивідуальним графіком роботи), — абз. 8 п. 14 Порядку № 1266. При цьому, як роз’яснило Мінпраці в листі від 08.01.2008 р. № 9783/0/14-07/020, для розрахунку середньоденної (середньогодинної) заробітної плати береться кількість робочих днів (годин) за балансом робочого часу установи (підрозділу) у розрахунковому періоді

6 к. м.

5

Один страховий випадок настав услід за іншим (між ними немає жодного відпрацьованого дня)

Якщо після першого лікарняного видано новий лікарняний листок, це вважатиметься новим страховим випадком. Для оплати другого лікарняного листка береться новий розрахунковий період, тобто перші п’ять днів непрацездатності за другим лікарняним оплачуються за рахунок коштів установи*

Співробітника прийнято на роботу у травні 2006 року. У січні 2010 року він надав два листки непрацездатності: перший з 21 грудня 2009 року по 4 січня 2010 року і другий з 5 по 11 січня 2010 року. У першому лікарняному листку зазначено, що застрахована особа має стати до роботи (з 5 січня). Розрахунковий період для оплати:

— першого лікарняного — з 1 червня по 30 листопада 2009 року;

— другого лікарняного — з 1 липня по 31 грудня 2009 року

*

Якщо другий лікарняний листок є продовженням першого (у першому лікарняному листку зазначено, що працівник продовжує хворіти), то в цьому випадку для оплати другого лікарняного листка береться попередній розрахунковий період і допомога за другим лікарняним повністю виплачується за рахунок коштів ФССТВП.

 

Якщо в розрахунковому періоді працівник цілий місяць не працював з поважної причини

При визначенні розрахункового періоду слід ураховувати положення

п. 4 Порядку № 1266: підлягають виключенню з розрахункового періоду місяці, коли застрахована особа не працювала з поважних причин (з 1 до 1-го числа), до яких належать:

— тимчасова непрацездатність, підтверджена листком непрацездатності;

— відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;

— відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку (за медичним висновком).

Зазначений перелік є

вичерпним (див. лист ФССТВП від 20.03.2006 р. № 01-16-557).

Приклад.

Співробітника прийнято на роботу у травні 2005 року. З 11 по 18 січня 2010 року він хворів. Розрахунковий період — з 1 липня по 31 грудня 2009 року. У розрахунковому періоді, а саме з 21 вересня по 2 листопада 2009 року, працівник перебував на лікарняному. Оскільки в жовтні 2009 року співробітник не працював жодного дня з поважної причини (тимчасова непрацездатність), цей місяць має бути виключено з розрахункового періоду. Розрахунковим періодом буде: липень, серпень, вересень, листопад, грудень 2009 року.

Відповідно виплати (у тому числі за відпрацьований період), нараховані в місяці, коли працівник не відпрацював жодного дня з поважної причини,

брати участь у розрахунку не будуть, оскільки цей місяць виключається з розрахункового періоду.

 

Кількість робочих днів у розрахунковому періоді (РД)

Після того як визначено розрахунковий період, слід підрахувати, яка кількість робочих днів,

відпрацьованих працівником, припадає на такий період. Оскільки до розрахунку беруть тільки фактично відпрацьовані дні, то не враховуватимуться:

1)

дні, протягом яких за працівником зберігався середній заробіток. Це означає, що дні перебування працівника в будь-яких видах оплачуваних відпусток (щорічній, навчальній, творчій тощо), на курсах підвищення кваліфікації не беруть участь у розрахунку, оскільки вони не є відпрацьованими. Це підтвердило й Мінпраці в листі від 14.09.2006 р. № 600/2020/99-06.

Дні перебування працівника у службовому відрядженні включають до розрахунку, оскільки в цей період працівник виконував свою роботу (

лист Мінпраці від 02.04.2007 р. № 211/020/153-07);

2)

дні хвороби, відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до 3-х років;

3)

будь-який невідпрацьований час, що не оплачується працівнику. Наприклад, дні перебування у відпустці без збереження заробітної плати, прогули;

4)

святкові та вихідні дні, що припадають на розрахунковий період. Нагадаємо також: якщо установа дотримувалася рекомендацій КМУ щодо перенесення робочих днів, то кількість робочих днів у розрахунковому періоді визначається за зміненим у зв’язку з перенесенням робочих днів графіком роботи установи.

Приклад.

Співробітника прийнято на роботу у травні 2005 року. З 11 по 18 січня 2010 року він хворів. Розрахунковий період — з 1 липня по 31 грудня 2009 року. У розрахунковому періоді працівник:

1) з 1 по 24 липня 2009 року перебував у щорічній відпустці. Дні щорічної відпустки не беруть участь у розрахунку. Кількість відпрацьованих днів у липні 2009 року — 5 днів;

2) з 3 по 7 серпня перебував у службовому відрядженні. Дні службового відрядження беруть участь у розрахунку. Кількість відпрацьованих днів у серпні 2009 року — 20 днів;

3) з 2 по 13 листопада 2009 року хворів. Дні хвороби не беруть участь у розрахунку. Кількість відпрацьованих днів у листопаді 2009 року — 11 днів.

Останні місяці розрахункового періоду відпрацьовано повністю

.

Кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді складе:

103 роб. дн. (5 роб. дн. (липень) + 20 роб. дн. (серпень) + 22 роб. дн. (вересень) + 22 (жовтень) + 11 роб. дн. (листопад) +  23 роб. дн. (грудень)).

 

Виплати, що беруть участь у розрахунку середньої заробітної плати

Для включення до розрахунку середньої заробітної плати, виплати, нараховані працівнику в розрахунковому періоді, повинні

одночасно відповідати таким вимогам (абз. 1 п. 7 Порядку № 1266):

1) уключатися до фонду оплати праці згідно з

Інструкцією № 5*;

2) обкладаються податком з доходів фізичних осіб;

3) на ці виплати було нараховано внески до фондів соціального страхування;

4) виплати нараховано

за фактично відпрацьований час.

* Опублікована в «Бюджетній бухгалтерії», 2009, № 33, с. 41.

Зауважимо також, що виплати враховують під час розрахункулікарняних

за місяцем їх нарахування (лист Мінпраці від 05.06.2008 р. № 295/020/99-08).

На практиці виникають ситуації, коли працівнику донараховують дохід за минулий період (наприклад, у зв’язку з виправленням помилки, з недостатнім фінансуванням, підвищенням заробітної плати «заднім числом»). В зв’язку з цим виникає запитання:

чи включаються до розрахунку суми донарахованої заробітної плати?

Слід пам’ятати: якщо нарахування фонду оплати праці здійснюються за попередній період, зокрема, у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок,

вони відображаються у фонді оплати праці того місяця, в якому було здійснено нарахування (п.п. 1.6.2 Інструкції № 5).

При цьому, як зазначив ФССТВП в

листі від 04.09.2009 р. № 04-06/Ш-186з-225, сума донарахованої заробітної плати бере участь у розрахунку середньої заробітної плати при обчисленні лікарняних у наступних періодах. Так, згідно з п. 7 Порядку № 1266 до розрахунку лікарняних повинні включатися зарплатні виплати, нараховані в розрахунковому періоді, що обкладалися податком з доходів фізосіб і внесками до соцфондів. Суми донарахованої заробітної плати відповідають зазначеним критеріям.

Водночас слід пам’ятати: перераховувати вже нараховані в попередньому періоді лікарняні у зв’язку з тим, що працівнику в подальшому періоді донараховуються виплати за місяці, які входили до розрахунку для нарахування такого лікарняного,

не потрібно (див. лист ФССТВП від 11.05.2006 р. № 04-29-990).

Далі в табл. 2 наведено найпоширеніші виплати, що здійснюються працівникам, а також інформація про їх уключення/невключення до розрахунку лікарняних.

 

Таблиця 2

№ з/п

Вид виплати

Уключаєтся/Не включається

1

2

3

1

Заробіток, обчислений за Порядку № 100 (відпускні, компенсація за невикористану відпустку, середня заробітна плата за період виконання громадських обов’язків у робочий час тощо)

ні*

2

Середня заробітна плата за час навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів

ні*

* Виплати за час, протягом якого працівник не працював, але за ним зберігалася середня заробітна плата, обчислена згідно з Порядком № 100 (усі види відпусток, компенсації за невикористану відпустку, збереження середньої заробітної плати за час навчання на курсах підвищення кваліфікації, виконання державних та громадських обов’язків у робочий час), не повинні включатися до розрахунку лікарняних (лист Мінпраці від 02.04.2007 р. № 211/020/153-07).

Повний перелік виплат за невідпрацьований час, що не включаються до розрахунку страхових виплат, наведено в п.п. 2.2.12 Інструкції № 5.

3

Середня заробітна плата за період відрядження

так*

* При цьому дні відрядження також уключають до розрахункового періоду, оскільки в цей період працівник виконував свою роботу. Добові та інші видатки у відрядженні в розрахунку лікарняних не беруть участь (лист Мінпраці від 02.04.2007 р. № 211/020/153-07).

4

Оплата періоду простою

так*

* Згідно зі ст. 113 КЗпП період простою оплачують з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду. У листі від 19.03.2009 р. № 51/18/99-09 Мінпраці зазначило, що дні перебування працівника у простої не виключаються з розрахункового періоду. До розрахунку лікарняних повинен враховуватися збережений заробіток за період простою з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу), незважаючи на те, що це виплати за невідпрацьований час.

5

Винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають разовий характер, а саме*:

 

— винагороди за підсумками роботи за рік

так

— премії за виконання особливо важливих завдань

так

— одноразові заохочення, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат)

так

— грошова винагорода державним службовцям за добросовісну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання обов’язків

так

— щорічна грошова винагорода за добросовісну працю, зразкове виконання службових обов’язків педагогічним працівникам згідно з п. 1 ст. 57 Закону України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-XII

так

* Порядок уключення до розрахунку лікарняних одноразових виплат має деякі особливості, які розглянуто у статті, наведеній на с. 49 цього номера.

6

Матеріальна допомога:

 

— разового характеру (у зв’язку з сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, на поховання)

ні

— що виплачується більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним становищем)

так

7

Надбавки та доплати до тарифних ставок (окладів) у розмірах, передбачених законодавством (за суміщення професій, за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника тощо, у тому числі й доплата за ранг держслужбовця)

так

8

Оплата роботи в наднормовий час та у святкові й неробочі дні, у розмірах та за розцінками, установленими законодавством

так

9

Суми виплат, пов’язані з індексацією заробітної плати працівників

так

10

Премії та винагороди, що мають систематичний характер

так

11

Допомоги та інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів фондів державного соціального страхування (допомога по тимчасовій непрацездатності, допомога по вагітності та пологах, допомога на поховання, оплата путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення)

ні

 

Співробітник не працював частину місяця: як ураховувати одноразові виплати?

На сьогодні порядок уключення одноразових виплат до розрахунку лікарняних здійснюється на підставі

абз. 2 п. 9 Порядку № 1266.

Відповідно до

абз. 2 п. 9 Порядку № 1266 , якщо застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами, відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), для обчислення середньої заробітної плати заохочувальні та компенсаційні виплати, що мають разовий характер, і виплати, які не передбачено актами законодавства або здійснюються понад установлені зазначеними актами норми, у такому місяці враховуються пропорційно відпрацьованому часу.

Детальніше про порядок включення одноразових виплат до розрахунку лікарняних присвячено консультацію на с. 49 цього номера, а приклад уключення одноразових виплат до розрахунку допомоги по вагітності та пологах на с. 54 цього номера.

 

Обмеження розміру середньої заробітної плати

По-перше

, до розрахунку середньої заробітної плати включається нарахована заробітна плата в межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до фондів соціального страхування (абз. 1 п. 9 Порядку № 1266).

Якщо працівник частину місяця працював, а частину перебував у відпустці (або отримував виплати за невідпрацьований час) і при цьому загальна сума нарахованого доходу перевищувала максимальну величину, на яку нараховуються страхові внески, у розрахунку середньої заробітної плати враховується сума заробітної плати, з якої сплачено страхові внески,

у пропорційних розмірах між видами нарахувань.

По-друге

, розрахована середньоденна (середньогодинна) зарплата для оплати лікарняних не може перевищувати максимальну величину, з якої справляються внески з розрахунку на один день (годину) (абз. 5 п. 14 Порядку № 1266).

Максимальна величина, з якої справляються внески з розрахунку на один день (годину), визначається шляхом ділення встановленої максимальної величини, з якої справляються соцвнески,

в останньому місяці розрахункового періоду на норму робочого часу в останньому місяці розрахункового періоду.

Порядок розрахунку суми допомоги по тимчасовій непрацездатності розглянемо на умовному прикладі.

Приклад.

Працівник хворів з 11 по 20 січня 2010 року. На підтвердження цього було надано лікарняний листок. Страховий стаж працівника — 6 років і 3 місяці. Згідно з п. 4 Порядку № 1266 розрахунковим періодом є останні 6 календарних місяців (з 1 до 1-го числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Тому розрахунковим є період з 1 липня по 31 грудня 2009 року. У цьому періоді працівнику було нараховано:

 

Місяць розрахункового періоду

Вид виплати

Інформація про участь у розрахунку

Уключення до розрахунку, грн.

1

2

3

4

Липень

1. Основна зарплата

Ураховується

1500,00

2. Премія щомісячна

Ураховується

450,00

3. Індексація заробітної плати

Ураховується

75,00

4. Надбавка за високі досягнення у праці

Ураховується

500,00

Серпень

1. Основна зарплата

Ураховується

1500,00

2. Премія щомісячна

Ураховується

450,00

3. Індексація заробітної плати

Ураховується

75,00

Вересень

1. Основна зарплата

Ураховується

1500,00

2. Премія щомісячна

Ураховується

450,00

3. Індексація заробітної плати

Ураховується

75,00

4. Доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника

Ураховується

750,00

Жовтень

1. Основна зарплата

Ураховується

1500,00

2. Премія щомісячна

Ураховується

450,00

3. Індексація заробітної плати

Ураховується

75,00

4. Премія до ювілею

Ураховується

300,00

Листопад

1. Основна зарплата

Ураховується

1500,00

2. Премія щомісячна

Ураховується

450,00

3. Індексація заробітної плати

Ураховується

75,00

4. Матеріальна допомога у зв’язку з сімейними обставинами

Не враховується

150,00

Грудень

1. Основна зарплата

Ураховується

1500,00

2. Премія щомісячна

Ураховується

450,00

3. Індексація заробітної плати

Ураховується

75,00

Усього

13700,00

 

Середньоденна заробітна плата для розрахунку лікарняних обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді.

Порядок уключення до розрахунку середньої заробітної плати виплат, нарахованих працівнику в розрахунковому періоді, ми зазначили в таблиці.

Розрахуємо середню заробітну плату для оплати періоду тимчасової непрацездатності.

1. Сума заробітної плати, що бере участь у розрахунку лікарняних

, становить 1370,00 грн.

2. Кількість фактично відпрацьованих працівником днів у розрахунковому періоді:

131 роб. дн. (23 роб. дн. + 20 роб. дн. + 22 роб. дн. + 22 роб. дн. + 21 роб. дн. + 23 роб. дн.).

3. Сума середньоденної заробітної плати:

104,58 грн. (13700,00 грн. : 131 роб. дн.).

На період тимчасової непрацездатності (з 11 по 20 січня 2010 року) припадає 8 робочих днів. При страховому стажі, що становить 6 років і 3 місяці, листок непрацездатності оплачується в розмірі 80 % середньої заробітної плати.

4. На перші п’ять днів хвороби припадає 5 робочих днів. Таким чином, за рахунок роботодавця буде оплачено

418,32 грн. (104,58 грн. х 80 % х 5 роб. дн.).

5. За рахунок ФССТВП оплачується решта 3 роб. дн. у розмірі

250,99 грн. (104,58 грн. х 80 % х 3 роб. дн.).

 

РОЗРАХУНОК СЕРЕДНЬОГОДИННОЇ ЗАРПЛАТИ

Згідно з

п. 15 Порядку № 1266, якщо робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, застосовується середньогодинна заробітна плата.

Крім того, з 15.12.2009 р. середньогодинну заробітну плату необхідно розраховувати також у разі встановлення

неповного робочого дня.

Нагадаємо, що протягом тривалого часу питання, яку ж зарплату розраховувати (середньоденну або середньогодинну) у разі, якщо в розрахунковому періоді або в періоді, коли працівник хворів, працівнику було встановлено неповний робочий день, залишалося відкритим.

Порядок № 1266 із цього приводу не містив прямої норми, а ФССТВП з цього питання висловлював різні думки. Так, у листі від 05.02.2009 р. № 01-16-211 працівники Фонду зазначали, що в цьому випадку необхідно застосовувати середньогодинну зарплату, а в листі від 13.07.2009 р. № 01-16-1447 — середньоденну. Тепер це питання вирішено та прописано безпосередньо в Порядку № 1266.

Так, згідно зі змінами, унесеними

постановою № 1332 до п. 15 Порядку № 1266 , при встановленні неповного робочого дня в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня зарплата для оплати періоду тимчасової непрацездатності, або в періоді, за який виплачується допомога, необхідно розраховувати середньогодинну заробітну плату.

Середньогодинна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість відпрацьованих застрахованою особою

годин у зазначений період.

Правила визначення

середньогодинної зарплати застосовуються ті самі, що й для середньоденної, тільки замість робочих днів у розрахунковому періоді береться кількість робочих годин, а замість кількості робочих днів, що припадають на час хвороби, — кількість робочих годин за період хвороби.

Приклад.

Працівник установи хворів з 11 по 20 січня 2010 року. З жовтня 2009 року його було переведено на роботу в режимі неповного робочого дня (0,5 від норми робочого часу за місяць). Страховий стаж працівника — 6 років. Розрахунковим періодом є червень — листопад 2009 року.

У цьому випадку неповний робочий день установлено в місяцях розрахункового періоду, тому згідно з новою редакцією п. 15 Порядку № 1266 для визначення суми лікарняних необхідно розрахувати

середньогодинну заробітну плату.

 

Місяць 2009 року

Кількість відпрацьованих годин

Сума заробітної плати, грн.

Липень

184

1500,00

Серпень

160

1500,00

Вересень

176

1500,00

Жовтень

88

750,00

Листопад

84

750,00

Грудень

92

750,00

Разом

784

6750,00

 

1. Сума заробітної плати, що бере участь у розрахунку лікарняних

, становить 6750,00 грн.

2. Кількість фактично відпрацьованих годин у розрахунковому періоді становить

784 год.

3. Середньогодинна зарплата складає:

8,61 грн. (6750,00 грн. : 784 год.).

На період тимчасової непрацездатності (з 11 по 20 січня 2010 року) припадає 8 робочих днів. Відповідно до страхового стажу, що становить 6 років, листок непрацездатності оплачується в розмірі 80 % середньої заробітної плати.

На 8 робочих днів, пропущених у зв’язку з хворобою, за графіком роботи працівника припадає 32 робочі години, з них:

— 20 годин (5 днів, з 11 — 15 січня) — оплачуються за рахунок установи. Сума оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності складе: 137,76 грн. (8,61 грн.

х 20 год. х 80 %);

— 12 годин (3 дні, з 18 — 20 грудня) — оплачуються за рахунок ФССТВП. Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності складе: 82,66 грн. (8,61 грн.

х 12 год. х 80 %).

Усього за лікарняним листком:

220,42 грн. (137,76 грн. + 82,66 грн.).

 

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

КЗпП

— Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р.

Закон № 2240

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

Закон № 1060 —

Закон України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-XII.

Порядок № 1266

— Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Постанова № 1332 —

постанова КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266» від 08.12.2009 р. № 1332.

Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі