КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ПОСТАНОВ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ВІД 12 ЖОВТНЯ 1992 р. № 575 ТА ВІД 22 СІЧНЯ 1996 р. № 116
Постанова від 16.12.2009 р. № 1393
Кабінет Міністрів України
постановляє:Внести до Положення про порядок застосування вогнепальної зброї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 575, зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 р. № 726, від 29 листопада 2006 р. № 1658 та від 20 квітня 2007 р. № 648, та Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116, зміни, що додаються.
Прем’єр-міністр України Ю. Тимошенко
Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 р. № 1393
Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 575 та від 22 січня 1996 р. № 116
1. Абзац п’ятий пункту 1 Положення про порядок застосування вогнепальної зброї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 575, викласти в такій редакції:
«для відбиття збройного чи групового нападу на приміщення державного і громадського підприємства, установи і організації, об’єкт, що охороняється, або залізничний рухомий склад, де працює або несе службу зазначена посадова особа;».
2. У Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116:
1) пункт 2 викласти в такій редакції:
«2. Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю таких цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які визначає щомісяця Держкомстат, відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою:
Р3 = [(Бв - А) х Іінф + ПДВ + Азб] х 2 + Вп + Вр,
де Р3 — розмір збитків (у гривнях); Бв — балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у гривнях); А — амортизаційні відрахування з дати початку експлуатації (у гривнях); Іінф — загальний індекс інфляції, який розраховується з дати початку експлуатації на підставі визначених щомісяця Держкомстатом індексів інфляції; ПДВ — розмір податку на додану вартість (у гривнях); Азб — розмір акцизного збору (у гривнях); Вп — фактичні витрати підприємства для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей (у гривнях); Вр — фактична вартість робіт з відновлення (витрати на доставку матеріалів і усунення пошкоджень) за цінами на день вчинення правопорушення (у гривнях).
Показники Вп та Вр застосовуються для визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей та відповідних витрат, необхідних для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей на безперервно діючих підприємствах, в установах і організаціях, де таке відновлення необхідне для подальшого продовження роботи.»;
2) пункт 10 викласти в такій редакції:
«10. Із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі і організації з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перераховується до державного бюджету.».
Коментар фахівця КРУ
РОЗМІР ЗБИТКІВ ВІД РОЗКРАДАННЯ, НЕСТАЧІ, ЗНИЩЕННЯ (ПСУВАННЯ)
МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ РОЗРАХОВУЄМО ПО-НОВОМУ
Постановою
, що коментується, унесено зміни до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116, а саме змінено формулу розрахунку розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.Згідно зі змінами на суму збитків тепер впливають
нові показники:— фактичні витрати підприємства для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей (у гривнях);
— фактична вартість робіт з відновлення (витрати на доставку матеріалів і усунення пошкоджень) за цінами на день вчинення правопорушення (у гривнях).
Оновлена формула визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей має такий вигляд:
Р3 = [(Бв - А) х Іінф + ПДВ + Азб] х 2 + Вп + Вр
,де
Рз — розмір збитків (у гривнях);Бв
— балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у гривнях);А
— амортизаційні відрахування з дати початку експлуатації (у гривнях);Іінф
— загальний індекс інфляції, який розраховується з дати початку експлуатації на підставі визначених щомісяця Держкомстатом індексів інфляції;ПДВ
— розмір податку на додану вартість (у гривнях);Азб
— розмір акцизного збору (у гривнях);Вп
— фактичні витрати підприємства для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей (у гривнях);Вр
— фактична вартість робіт з відновлення (витрати на доставку матеріалів і усунення пошкоджень) за цінами на день вчинення правопорушення (у гривнях).Слід звернути увагу на останні показники формули, а саме
Вп та Вр, що застосовуються для визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей та відповідних витрат, необхідних для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей на безперервно діючих підприємствах, в установах і організаціях, де таке відновлення потрібне для подальшого продовження роботи. Звісно, бюджетні установи не є безперервно діючими підприємствами, але, зважаючи на постійний брак коштів, особливо на придбання нових необоротних активів, доцільно враховувати названі показники як такі, що впливають на суму компенсації витрат для відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей, необхідних установам і організаціям, оскільки таке відновлення необхідне для подальшого продовження роботи.Крім того, зазначимо, що в формулі чітко не визначено, чи необхідно враховувати ПДВ, який сплачений під час придбання матеріалів, які використано для ремонту матеріальних цінностей, що виявлені як пошкоджені. Річ у тім, що відповідно до
п. 1.14 Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 р. № 64, податки та збори, інші послуги та видатки, які сплачуються при придбанні, не збільшують вартість необоротних активів, а відносяться на фактичні видатки бюджетної установи. Так само і при придбанні запасів суми ПДВ, які сплачуються при отриманні (купівлі) запасів, не зараховуються до вартості запасів і відносяться на фактичні видатки установи за кодом економічної класифікації видатків, що призначений для придбання цих матеріальних цінностей, або відносяться до податкового кредиту (якщо це передбачено чинним законодавством України). Про це йдеться у п. 50 Інструкції з обліку запасів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 08.12.2000 р. № 125.Як бачимо, суми ПДВ, сплачені бюджетними установами під час придбання матеріальних цінностей, належать до їх фактичних видатків, отже, вартість матеріалів, використаних для ремонту та відновлення пошкоджених матеріальних цінностей, щодо яких розраховується сума збитків,
слід ураховувати з ПДВ у зв’язку з тим, що ПДВ входить до витрат, фактично понесених установою.Важливо!
Згідно з постановою, що коментується, із стягнутих сум здійснюється відшкодування збитків, завданих установі та організації з урахуванням фактичних витрат на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок невикористаних коштів необхідно перерахувати до державного бюджету.Розглянемо розрахунок розміру збитків на умовному
прикладі.Під час проведення інвентаризації
при зміні матеріально відповідальної особи в установі встановлено псування комп’ютера (залиття водою). Особу, винну у псуванні, установлено. Зіпсований комп’ютер був придбаний у 2008 році. За даними бухгалтерського обліку, вартість комп’ютера — 3300 грн., знос нараховано на суму 1155 грн. Індекс інфляції умовно приймемо таким, що дорівнює 1,01. Для ремонту цього комп’ютера було придбано деталі на загальну суму 522 грн. (з ПДВ). Вартість робіт з ремонту склала 350 грн. (з ПДВ). На день виявлення псування комп’ютера вартість подібних робіт залишилася такою самою.Розрахуємо суму збитків від псування комп’ютера, що повинна бути стягнута з винної особи:
Рз = [(Бв - А)
х Іінф + ПДВ + Азб] х 2 + Вп + Вр = [(3300 - 1155) х 1,01 + (3300 - 1155) х 20 %] х 2 + 522 + 350 = 6062,90 грн.Оскільки зі стягнутої суми у першу чергу здійснюється відшкодування збитків, завданих установі з урахуванням фактичних витрат
на відновлення пошкоджених матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення, то установі залишається 3467,45 грн. ((3300 - 1155) х 1,01 + (3300 - 1155) х 20 % + 522 + 350). Решту коштів у сумі 2595,45 грн. необхідно перерахувати до державного бюджету.Розглянемо
іншу ситуацію.Комп’ютер виявлено як
нестачу. Особу, винну у нестачі, встановлено.Розрахуємо суму збитків від нестачі комп’ютера, що повинна бути стягнута з винної особи, використовуючи дані попереднього прикладу та те, що на придбання нового комп’ютера установою витрачено 5500 грн.:
Рз = [(Бв - А)
х Іінф + ПДВ + Азб] х 2 + Вп + Вр = [(3300 - 1155) х 1,01 + (3300 - 1155) х 20 %] х 2 + 5500 = 10690,90 грн.Оскільки зі стягнутої суми у першу чергу здійснюється відшкодування збитків, завданих установі з урахуванням фактичних витрат
на придбання нових матеріальних цінностей, то установі залишається 8095,45 грн. ((3300 - 1155) х 1,01 + (3300 - 1155) х 20 % + 5500). Решту коштів у сумі 2595,45 грн. необхідно перерахувати до державного бюджету.
Ірина НЕСТРУГІНА,
начальник КРВ у м. Харкові