Теми статей
Обрати теми

Знос необоротних активів за новими правилами: відповідаємо на ваші запитання

Редакція ББ
Стаття

ЗНОС НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ ЗА НОВИМИ ПРАВИЛАМИ: ВІДПОВІДАЄМО НА ВАШІ ЗАПИТАННЯ

 

Наталія СЕВОСТЬЯНОВА, заступник начальника управління — головний бухгалтер Державного казначейства в Харківській області

 

 

Коли набув чинності наказ ДКУ від 22.12.2009 р. № 526, що встановлює правила нарахування зносу на необоротні активи бюджетних установ? Чи застосовувати нові правила нарахування зносу за 2009 рік?

 

Наказ Державного казначейства України «Про внесення змін до наказу Державного казначейства України від 17.07.2000 р. № 64» від 22.12.2009 р. № 526

(далі — наказ № 526 // див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 1 — 2) набув чинності 31.12.2009 р. — з дати його офіційного опублікування в газеті «Офіційній вісник України» від 31.12.2009 р. № 100. Такий порядок набуття чинності зазначеним наказом передбачено в п. 7 цього наказу.

У

п. 7.10 наказу № 526 записано, що сума зносу об’єктів необоротних активів визначається в останній робочий день грудня. Оскільки цей наказ набув чинності 31.12.2009 р., тобто в останній робочий день грудня, то його необхідно застосовувати при нарахуванні зносу на необоротні активи за 2009 рік.

 

 

У наказі ДКУ № 526 передбачено нарахування зносу на необоротні активи залежно від строку їх корисного використання. Хто має визначати такий строк?

 

У

п. 7.7 наказу № 526 передбачено, що для нарахування зносу і з метою уніфікації та обґрунтованості визначення суми зносу основних засобів бюджетних установ застосовуються строки їх корисного використання та річні норми зносу, наведені в додатку до наказу № 526.

Згідно з

п. 2.1 Інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 р. № 64 (далі — Інструкція № 64), строк корисного використання (експлуатації) — це очікуваний період часу, протягом якого основні засоби використовуватимуться установою або з їх використанням виконуватимуться основні функції та завдання бюджетних установ.

Строк корисної (очікуваної) експлуатації основних засобів установи

встановлюється міністерством за відомчою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні документи відсутні) установою самостійно в момент придбання активу.

У межах одного головного розпорядника бюджетних коштів на однотипні основні засоби встановлюється єдиний строк їх корисної експлуатації.

При визначенні строку корисної (очікуваної) експлуатації основних засобів слід ураховувати:

— очікуване використання об’єкта установою з урахуванням його потужності чи продуктивності;

— фізичний та моральний знос, що передбачається;

— правові чи інші обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори.

Характерною рисою основних засобів є не їх довговічність з точки зору фізичної суті, а можливість багаторазово або безперервно використовувати протягом тривалого періоду часу.

При встановленні строку корисного використання необоротних активів необхідно орієнтуватися на строки, зазначені в додатку до

наказу № 526.

 

 

На які об’єкти необоротних активів не потрібно нараховувати знос?

 

По-перше,

знос нараховується тільки на ті об’єкти необоротних активів, що перебувають в експлуатації.

На період реконструкції, модернізації, добудування, дообладнання, консервації об’єктів необоротних активів нарахування зносу на такі об’єкти

призупиняється. Наприклад, протягом травня — червня 2009 року здійснювалися роботи з перекриття даху з улаштуванням мансардного поверху в будівлі, що перебуває на балансі установи. При нарахуванні зносу будівлі за 2009 рік два місяці, протягом яких проводилися роботи, не повинні враховуватися, тобто фактично знос будівлі має бути нараховано за 10 місяців 2009 року.

По-друге,

п. 7.3 наказу № 526 містить перелік об’єктів, на які знос не нараховується, зокрема, це:

1) земельні ділянки;

2) пам’ятки культурної спадщини національного або місцевого значення, які внесено (підлягають унесенню) до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, унікальні документи Національного архівного фонду України, які внесено (підлягають унесенню) до Державного реєстру національного культурного надбання, що зберігаються в бібліотеках згідно із

Законом України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» від 24.12.93 р. № 3814-XII тощо як об’єкти з невизначеним строком корисного використання;

3) багаторічні насадження, що не досягли повного розвитку (віку початку плодоносіння, експлуатаційного віку);

4) музейні цінності як об’єкти з невизначеним строком корисного використання;

5) природні ресурси;

6) незавершене капітальне будівництво.

По-третє, свої

особливості має порядок нарахування зносу на об’єкти нематеріальних активів, тобто активів, що не мають фізичної та/або матеріальної форми незалежно від вартості та використовуються установою в процесі виконання своїх основних функцій більше одного року (рахунок 12 «Нематеріальні активи»).

Важливим є те, що

норми нарахування зносу та строки корисного використання таких активів визначаються виходячи зі строку дії патенту, свідоцтва та інших обмежень строків використання об’єктів інтелектуальної власності згідно із законодавством України. На нематеріальні активи, строк корисного використання яких не визначено, знос не нараховується.

 

 

На балансі перебувають об’єкти основних засобів, на які нараховано знос 100 %, а також такі, на які знос нараховано не повністю. На яку вартість об’єктів нараховувати знос — первісну чи залишкову?

 

Об’єктом для нарахування зносу є

первісна (відновлювальна в разі добудови, дообладнання об’єкта обліку, індексації його первинної вартості або інших випадків переоцінки об’єкта обліку) вартість необоротних активів.

Тобто на ті об’єкти, на які знос нараховано не повністю, відсоток нарахування зносу зміниться залежно від виду об’єкта та строку його експлуатації.

Приклад.

У 2008 році установою придбано комп’ютер, первісна вартість якого дорівнює 4000 грн. (субрахунок 104 «Машини та обладнання», підгрупа 8). За 2008 рік на такий об’єкт нараховано знос у сумі 1000 грн. (відсоток зносу, що діяв на той час, — 25 %). Згідно з додатком до наказу № 526 строк служби об’єктів, що обліковуються на субрахунку 104 «Машини та обладнання» (підгрупа 8), становить 10 років, а норма зносу з розрахунку на рік — 10 %. Припустимо, що комп’ютер перебував в експлуатації протягом усього 2009 року. Тоді сума зносу, яку потрібно нарахувати на такий об’єкт за 2009 рік, складе 400 грн. (4000 грн. х 10 %). У бухгалтерському обліку записом за Д-том субрахунку 401 та К-том субрахунку 131 необхідно відобразити суму нарахованого зносу комп’ютера за 2009 рік. Загальна сума зносу комп’ютера, нарахована за час його перебування в експлуатації, складе 1400 грн. (1000 грн. за 2008 рік + 400 грн. за 2009 рік).

Зверніть увагу:

сума нарахованого зносу не може перевищувати 100 % вартості необоротних активів. Тому на ті об’єкти, на які знос нараховано повністю, цього року й надалі його нараховувати не потрібно.

Також важливо пам’ятати про те, що

знос, нарахований у розмірі 100 % вартості необоротних активів, які придатні для подальшої експлуатації, не може бути підставою для їх списання. Придатні для експлуатації об’єкти повинні обліковуватися на балансі, незважаючи на те що за даними бухобліку їх знос становить 100 %. Списати їх можна тільки у випадках, передбачених Типовою інструкцією про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затвердженою наказом Державного казначейства України від 10.08.2001 р. № 142/181, а для об’єктів державної власності — Порядком списання об’єктів державної власності, затвердженим постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314. Зокрема, списанню підлягають матеріальні цінності, які:

— непридатні для подальшого використання;

— виявлено в результаті інвентаризації як недостачу;

— морально застаріли;

— фізично зношені;

— пошкоджено внаслідок аварії або стихійного лиха (за умови, що відновлення їх неможливе або економічно недоцільне та їх не може бути реалізовано).

 

 

Згідно з новими правилами нарахування зносу здійснюється за повну кількість календарних місяців перебування об’єкта необоротних активів в експлуатації у звітному році. Як нарахувати знос на об’єкт, придбаний 15 вересня 2009 року?

 

Згідно з

п. 7.10 наказу № 526 сума зносу об’єктів необоротних активів визначається в останній робочий день грудня у гривнях (без копійок) за повну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації у звітному році відповідно до норм зносу.

Таким чином, якщо об’єкт необоротних активів придбано в середині місяця, то такий місяць

не враховують під час визначення зносу як неповний місяць перебування об’єкта в експлуатації. У вашому випадку повна кількість місяців перебування об’єкта в експлуатації — 3 (жовтень, листопад, грудень 2009 року)

З метою забезпечення дотримання єдиних підходів при визначенні суми зносу необоротних активів бюджетними установами за нормами, які вводяться з 2009 року, Державне казначейство України в

листі від 31.12.2009 р. № 15-04/3296-23975 роз’яснило, що місячна сума зносу необоротних активів визначається діленням річної суми зносу на 12. Сума зносу розраховується за формулою
Σ зносу = ( В х Н ) : 12 х К,

100 %

де Σ зносу — сума зносу, нарахована за нормами, які запроваджені з 2009 року, за місяці перебування об’єкта в експлуатації протягом 2009 року;

В — первісна (балансова) вартість;

Н — норма зносу до первісної вартості з розрахунку на рік, %;

К — кількість місяців перебування об’єкта в експлуатації.

Припустимо, установа 15.09.2009 р. придбала та ввела в експлуатацію об’єкт основних засобів — медичне обладнання вартістю 5000 грн. (субрахунок 104 «Машини та обладнання», підгрупа 7). Для такого об’єкта строк корисного використання становить 10 років, а річна норма зносу — 10 %.

Розрахуємо суму зносу за наведеною формулою:

Σ зносу = ( 5000 х 10 ) : 12 х 3= 125 грн.

100 %

У бухгалтерському обліку знос медобладнання в сумі 125 грн. відображається записом за Д-том субрахунку 401 і К-том субрахунку 131.

 

 

Чи нараховувати знос у розмірі 50 % на об’єкти інших необоротних матеріальних активів, які придбано установою та введено в експлуатацію до набуття чинності наказом № 526?

 

Згідно з

п. 7.7 наказу № 526 знос експонатів зоопарків, виставок (субрахунок 111); бібліотечних фондів (субрахунок 112); малоцінних необоротних матеріальних активів (субрахунок 113); білизни, постільних речей, одягу та взуття (субрахунок 114); інвентарної тари (субрахунок 117); матеріалів довготривалого використання для наукових цілей (субрахунок 118) нараховується:

у першому місяці передачі у використання об’єкта необоротних активів — у розмірі 50 % його первісної вартості;

у місяці ліквідації об’єкта необоротних активів (списання з балансу) — решта 50 % первісної вартості.

Такий піхід до нарахування зносу на зазначені об’єкти схожий на правила амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів та бібліотечних фондів, визначені

П(С)БО 7 «Основні засоби», дія якого з 01.01.2013 р. пошириться і на бюджетні установи згідно з наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження змін до деяких положень (стандартів) бухгалтерського обліку» від 30.11.2009 р. № 1396.

Нагадаємо, що до набуття чинності

наказом № 526 бюджетні установи не нараховували знос на зазначені об’єкти необоротних активів.

У цілях уніфікації обліку таких об’єктів та уникнення подальшої плутанини в обліку об’єктів інших необоротних матеріальних активів, на які раніше не нараховувався знос,

на всі такі об’єкти, що перебувають у цей момент в експлуатації, слід нарахувати 50 % зносу. При цьому робиться бухгалтерська проводка за Д-том субрахунку 401 і К-том субрахунку 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів».

Решту 50 % зносу необхідно буде нарахувати в місяці списання з балансу таких об’єктів.

Важливо!

Згідно з п. 1.20 Інструкції № 64 облік бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільних речей, одягу та взуття, матеріалів довготривалого використання для наукових цілей та таких, що мають обмежене використання, ведеться у гривнях з копійками. При нарахуванні зносу важливо не втратити ці копійки. Тому при нарахуванні першої половини зносу його необхідно нараховувати без копійок. Знос із копійками потрібно буде нарахувати під час нарахування другої половини зносу при списанні об’єкта.

 

 

Які особливості заповнення Відомості нарахування зносу у зв’язку зі зміною правил нарахування зносу?

 

Для нарахування суми зносу основних засобів застосовується Відомість нарахування зносу на основні засоби типової форми № ОЗ-12 (бюджет), затверджена

наказом Головного управління Державного казначейства України та Держкомстату України від 02.12.97 р. № 125/70.

Держказначейство України в

листі від 31.12.2009 р. № 15-04/3296-23975 роз’яснило порядок заповнення окремих граф Відомості нарахування зносу за 2009 рік. Зокрема:

у графі 5 «Первісна (балансова) вартість» зазначається сума первісної (відновлювальної) вартості об’єктів необоротних активів;

у графі 6 «Річна норма зносу» зазначається норма зносу до первісної вартості з розрахунку на рік (%) згідно з додатком до Інструкції № 64, затвердженим наказом № 526;

у графі 7 «Нараховано знос (грн., коп.) на початок року» зазначається сума нарахованого зносу на початок 2009 року за нормами, що діяли до 2009 року ;

у графі 8 «Нараховано знос (грн., коп.) за 2009 рік» зазначається сума зносу необоротних активів, що визначається в останній робочий день грудня у гривнях за повну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації у звітному році згідно з новими нормами зносу.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі