ЗАКОН ПРО ЗАКУПІВЛІ: ПЕРШЕ ЗНАЙОМСТВО
Ця консультація є розширеним коментарем до Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI, опублікованого на с. 4 цього номера нашої газети.
Зупинимося на основних принципово нових вимогах цього документа до процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Закон України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VI
(далі — Закон), що прийшов на зміну Положенню про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженому постановою КМУ від 17.10.2008 р. № 921 (далі — Положення № 921), опубліковано в газеті «Голос України» від 30.06.2010 р. № 118. Відповідно до Заключних положень Закону, він набирає чинності з дня його опублікування і вводиться в дію через 30 днів з дня його опублікування, тобто Закон набрав чинності з 30.06.2010 р., однак діятиме з 31.07.2010 р.Кабміну в десятиденний строк з дня набуття чинності
Законом наказано привести свої нормативно-правові акти та нормативно-правові акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність до Закону, а також забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень Закону. А поки у замовників і учасників є ще трохи часу для того, щоб вивчити всі премудрощі Закону та спробувати зорієнтуватися в його лабіринтах, а до 31.07.2010 р. продовжувати керуватися Положенням № 921.
Загальні положення
Метою
Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також запобігання виявам корупції в цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, а також забезпечення раціонального та ефективного використання бюджетних коштів.У всьому тексті
Закону звичне слово «тендер» замінено на «торги (конкурсні торги)», та і вся термінологія, що вживалася раніше, також зазнала відповідних змін.Законом
унесено зміни до раніше існуючих термінів. Перш за все це стосується терміна «державні кошти», до яких належать не тільки кошти Держбюджету України, бюджету АР Крим та місцевих бюджетів, кошти НБУ, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, кошти загальнообов’язкового держсоцстрахування, кошти загальнообов’язкового держсоцстрахування на випадок безробіття, кошти загальнообов’язкового держсоцстрахування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, кошти, що передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», але й кошти установ чи організацій, створених в установленому порядку органами державної влади, органами влади АР Крим, місцевими держадміністраціями чи органами місцевого самоврядування, кошти державних і місцевих фондів, кошти державного оборонного замовлення, кошти держзамовлення для задоволення пріоритетних державних потреб, кошти державного матеріального резерву, кошти Аграрного фонду, кошти Фонду соціального захисту інвалідів, кошти, що надаються замовникам під гарантії КМУ, Ради міністрів АР Крим та органів місцевого самоврядування за кредитами, позиками, що надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями чи на умовах співфінансування спільно з іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями, кошти підприємств та їх об’єднань.У свою чергу
Закон відносить до підприємств — підприємства, створені в установленому порядку органами державної влади, органами влади АР Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, узяття за ними зобов’язань і здійснення платежів, у тому числі державні, казенні, комунальні підприємства, а також господарські товариства, у статутному капіталі яких державна чи комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 %, їхні дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належать державним, у тому числі казенним, комунальним підприємствам і господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна чи комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 %, об’єднання таких підприємств (господарських товариств).Як бачимо, комунальні підприємства тепер прямо вказані у визначенні «підприємства» і, відповідно, є повноправними замовниками державних закупівель і зобов’язані застосовувати одну з процедур торгів.
Законом
змінено низку термінів:—
комітет із конкурсних торгів — службові (посадові) та інші особи замовника (генерального замовника), призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із Законом;—
документація конкурсних торгів — документація, що розробляється, затверджується, оприлюднюється для вільного доступу та безоплатно надається замовником під час проведення торгів (конкурсних торгів) фізичним/юридичним особам;—
послуги — будь-яка закупівля (крім товарів і робіт), включаючи транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування, поточний ремонт, лізинг, найм (оренду), а також фінансові, банківські послуги;—
предмет закупівлі — товари, роботи або послуги, які купуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі та на які учасникам дозволяється подавати пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційні, цінові пропозиції) або пропозиції на переговорах у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника. Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, установленому Уповноваженим органом (Мінекономіки). Сподіваємося, що прийняття спеціального документа зніме ті питання, які постійно виникали у замовників у процесі визначення предмета закупівлі. Нагадаємо, що відповідно до Положення № 921 предмет закупівлі товарів і послуг визначається на підставі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97 за показником п’ятого знака, а за роботами та поточним ремонтом — на підставі Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000.Розширено поняття «пов’язана особа». Так, для цілей
Закону членами сім’ї вважаються подружжя, діти, батьки, рідні брати та сестри, дід, баба, онуки, усиновлювачі, усиновлені, а також інші особи за умови їх постійного проживання разом із пов’язаною особою та ведення з ним спільного господарства. Це визначення аналогічне до визначення «близькі особи», яке наведене в Законі України «Про принципи попередження та протидії корупції» від 11.06.2009 р. № 1506-VI.Також уведено низку
нових понять: змова, консультаційні послуги, найбільш економічно вигідна пропозиція, термін дії пропозиції конкурсних торгів чи цінової пропозиції, орган оскарження, суб’єкт оскарження в органі оскарження, цінова пропозиція, генеральний замовник і закупівля на принципах міжвідомчої координації (у зв’язку з упровадженням механізму міжвідомчої координації, про який зазначимо дещо пізніше), оголошення про проведення процедури закупівлі та оголошення про результати процедури закупівлі.
Сфера застосування Закону
Як і раніше,
Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, якщо вартість закупівлі товарів і послуг перевищує 100 тис. грн., а робіт — 300 тис. грн.Закон
значно скоротив перелік товарів, робіт і послуг, на які не поширюється його дія, тобто закупівля яких здійснюється шляхом укладення прямих договорів (незалежно від суми договору) без проведення торгів, до яких належать:— товари та послуги, пов’язані з розробкою дизайну, виготовленням захищеного папера, банкнот і монет, їх зберіганням, транспортуванням та обліком;
— послуги, закупівля яких здійснюється державними банками та банками, у капіталізації яких узяла участь держава, виключно для проведення ними банківських операцій відповідно до
Закону України «Про банки та банківську діяльність» ;— товари, роботи та послуги, закупівля яких здійснюється замовниками, розташованими за межами України;
— товари, роботи та послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до
Закону України «Про державну таємницю»;— послуги, необхідні для здійснення державних запозичень, обслуговування та погашення державного боргу.
Разом з цим у
п. 4 ст. 2 Закону наведено перелік товарів, робіт і послуг, щодо яких окремими законами України буде визначено особливості здійснення закупівель, а саме:— захищені фарби, папір та інші матеріали, що використовуються для виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності (обліку) згідно зі схемою їх захисту;
— послуги з перевезення залізничним транспортом;
— природний і нафтовий газ і послуги з його транспортування, розподілу та постачання;
— послуги поштового зв’язку, поштові марки та марковані конверти;
— телекомунікаційні послуги, у тому числі із ретрансляції радіо- та телесигналів (за винятком послуг мобільного зв’язку та послуг інтернет-провайдерів);
— централізоване водопостачання та водовідведення;
— електрична енергія, її передання та розподіл;
— централізоване постачання теплової енергії; ядерне паливо, неопромінені паливні елементи (твели) для ядерних реакторів;
— послуги з транспортування нафти та нафтопродуктів трубопроводами, інших речовин трубопровідним транспортом;
— нафта або нафтопродукти сирі;
— послуги з підготовки кадрів вищими навчальними закладами I — IV рівнів акредитації за держзамовленням.
Зазначимо, що згідно з
Положенням № 921 практично щодо всіх зазначених вище предметів закупівлі передбачено звільнення від застосування процедур закупівель. Як відомо, на запровадженні цієї норми наполягав Світовий банк, оскільки вважав, що окремими спеціальними законами має бути врегульовано державні закупівлі у сферах діяльності суб’єктів природних монополій та на спільних ринках, ураховуючи їх правову природу. І тому законодавці врахували цю вимогу і, переслідуючи мету припинення корупційних схем освоєння бюджетних коштів, у п. 5 Заключних положень Закону дали доручення Кабміну в місячний строк із дня набуття чинності Закону розробити та винести на розгляд Верховної Ради України проекти законів, що визначають особливості здійснення закупівель за державні кошти товарів, робіт і послуг, зазначених в абз. 2 ч. 2 і ч. 4 ст. 2 цього Закону. До прийняття Верховною Радою України відповідних законів закупівля зазначених товарів, робіт і послуг здійснюється відповідно до Закону, тобто на загальних підставах.Дія
Закону поширюється на фінансові та консультаційні послуги міжнародних фінансових установ (хоча в Законі немає визначення, що ж відноситься до них), порядок закупівлі яких визначається спеціальним законом. Інформацію щодо здійснення закупівель фінансових і консультаційних послуг міжнародних фінансових установ замовник направляє Уповноваженому органу, Рахунковій палаті (у разі використання коштів Держбюджету України), ГоловКРУ в установлені цими органами строки та за визначеною ними формою. Таку інформацію замовник також направляє іншим державним органам, що здійснюють контроль у сфері закупівель, у разі наявності відповідних запитів.Цікаво те, що закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, які надано відповідно до укладених в установленому порядку міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством із гарантуванням інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно із
правилами та процедурами, установленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур — відповідно до Закону .Звертаємо увагу на те, що
Закон не містить норм, спрямованих на захист вітчизняного виробника та обмежень для представників, дилерів і дистриб’юторів. Більше того, у ст. 5 Закону зазначено, що вітчизняні та іноземні учасники беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
Планування закупівель
Як і раніше, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється відповідно до
річного плану. Однак слід урахувати, що Закон не містить норми, що дозволяє застосовувати процедури закупівель до затвердження кошторисів (планів використання бюджетних коштів) аналогічної до передбаченої п. 6 Положень № 921.Варто зауважити, що згідно зі
ст. 4 Закону річний план закупівель , зміни до нього протягом 5 робочих днів з дня їх затвердження мають бути направлені замовником до таких органів:—
до Держказначейства.Звичайно, необхідність подання річного плану розпорядниками бюджетних коштів до органів Держказначейства не є особливою новиною для них. Так, перелік документів, що подаються до органів Держказначейства при реєстрації зобов’язань за договорами про закупівлю, наведено в
листі Держказначейства від 23.01.2009 р. № 17/3-06/116-1104 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 11), серед яких згадується і річний план закупівель. Крім того, цю вимогу передбачено п. 2.1 Порядку обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства України від 09.08.2004 р. № 136;—
до Мінекономіки.Крім річного плану закупівель, також необхідно додати кошторис (тимчасовий кошторис), фінансовий план (план асигнувань, план використання бюджетних (державних) коштів) та зміни до них.
Нагадаємо, що відповідно до
Положення № 921 річний план державних закупівель та зміни до нього підлягають оприлюдненню шляхом розміщення в Інтернеті (на власному веб-сайті замовника чи за його відсутності на веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів) протягом 10 календарних днів з дати їх затвердження.
Держказначейству та банкам — додаткові повноваження
Законом
покладено додаткові повноваження з державного регулювання та контролю у сфері закупівель на органи Держказначейства та банківські установи.Так,
Держказначейство України:1) до здійснення оплати за договорами про закупівлю перевіряє наявність та відповідність укладеного договору про закупівлю звіту про результати проведення процедури закупівлі та річному плану закупівель, правильність їх оформлення згідно із законодавством, а також наявність оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, відомостей про рішення Уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі (у разі застосування процедури закупівлі у одного учасника), оголошення про результати процедури закупівлі, які було опубліковано в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель і відповідних міжнародних виданнях у випадках, передбачених Законом. Зауважимо, що раніше Держказначейство перевіряло тільки наявність укладеного договору про закупівлю та його
відповідність звіту про результати проведення процедури закупівлі;2) вживає заходів щодо недопущення здійснення платежів з рахунку замовника згідно з узятим фінансовим зобов’язанням за договором про закупівлю у випадках:
— відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених
Законом;— відміни процедури закупівлі;
— набуття чинності рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі недійсними;
— на період призупинення процедури закупівлі;
— наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до ст.
18 Закону;3) у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері закупівель повідомляє про такі випадки Уповноважений орган та орган оскарження.
Банківські установи
при оплаті за договорами про закупівлю, укладеними підприємствами (на яких поширюється сфера застосування Закону), перевіряють наявність звіту про результати здійснення процедури закупівлі та інших документів, що підтверджують виконання такими підприємствами та господарськими товариствами вимог Закону . У разі їх невідповідності вимогам цього Закону платіжне доручення вважається оформленим неналежним чином. Водночас неодноразово висловлювалася думка про те, що поширення на банки невластивих їм функцій, зокрема, державного контролю у сфері державних закупівель, призведе до втручання в господарську діяльність банків і суб’єктів господарювання, а також заважатиме виконанню основних функцій таких установ.
Оприлюднення та опублікування інформації
Перелік документів, які замовник має
оприлюднювати на веб-порталі Мінекономіки значно збільшився, порівняно з обсягом інформації, яка підлягає оприлюдненню згідно з Положенням № 921. Наведемо в таблиці ці документи, а також зазначимо строки, протягом яких вони мають бути оприлюднені на веб-порталі Мінекономіки.
| Назва документа | У які строки документ підлягає оприлюдненню |
| 1 | 2 |
| Оголошення про проведення процедури закупівлі* | Після опублікування в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель, але не пізніше ніж за 30 днів до дня розкриття пропозицій конкурсних торгів чи кваліфікаційних пропозицій, якщо Законом для окремих процедур закупівлі не встановлено іншого строку
|
| Обґрунтування застосування процедури закупівлі в одного учасника | Одночасно з оголошенням про проведення процедури закупівлі |
| Відомості про рішення Уповноваженого органу про погодження чи відмову в погодженні застосування процедури закупівлі в одного учасника (листи про відмову в погодженні)* | Не пізніше ніж через 15 робочих днів з дати видачі листа-погодження (листа про відмову в погодженні) |
| Документація конкурсних торгів чи кваліфікаційна документація | Після опублікування оголошення про проведення процедури закупівлі в державному офіційному друкованому виданні з питань закупівель, але не пізніше ніж за 30 днів до дня розкриття пропозицій конкурсних торгів чи кваліфікаційних пропозицій, якщо Законом для окремих процедур закупівлі не встановлено іншого строку
|
| Зміни до документації конкурсних торгів чи кваліфікаційної документації та роз’яснення до неї (за наявності) | Протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про їх внесення, але не пізніше ніж за сім днів до дати розкриття пропозицій конкурсних торгів чи кваліфікаційних пропозицій |
| Протокол розкриття пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій, кваліфікаційних пропозицій | Протягом трьох робочих днів з дня розкриття пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій, кваліфікаційних пропозицій |
| Інформація про відхилення пропозицій конкурсних торгів, цінових пропозицій, кваліфікаційних пропозицій та підстави такого відхилення у вигляді протоколу | Протягом трьох робочих днів з дня прийняття такого рішення |
| Повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів чи цінової пропозиції* | Протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі |
| Повідомлення учасників про результати процедури закупівлі | Протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі |
| Повідомлення про результати проведення попередньої кваліфікації | Протягом трьох робочих днів після її завершення |
| Оголошення про результати процедури закупівлі* | Після опублікування в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель, але не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю чи прийняття рішення про скасування торгів чи визнання їх такими, що не відбулися
|
| Повідомлення про скасування торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, повідомлення про скасування процедури закупівлі в одного учасника (за наявності)* | Протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення |
| Звіт про результати проведення процедури закупівлі | Протягом трьох робочих днів з дня його затвердження |
| Інформація про однобічне розірвання договору про закупівлю (за наявності) | Протягом п’яти робочих днів з дня прийняття такого рішення |
| * Ці документи має бути також опубліковано в державному офіційному друкованому виданні з питань держзакупівель. Як передбачено ч.2 ст. 10 Закону, такі документи публікуються у строки, встановлені Законом для оприлюднення відповідної інформації, тобто в ідеалі дата оприлюднення на веб-порталі має збігатися з датою опублікування в офіційному виданні. | |
Ураховуючи значний обсяг інформації, визначений
Законом для оприлюднення, це неминуче призведе до збільшення завантаженості персоналу замовників, вимагатиме суттєвого поліпшення технічного та організаційного забезпечення інформаційних ресурсів, а також, у разі об’єктивної неможливості своєчасного оприлюднення інформації на веб-порталі, може призвести до численних скарг у зв’язку з формальними порушеннями вимог Закону.Зважаючи на той факт, що на практиці досить складно буде реалізувати ідеальний варіант, коли дата оприлюднення інформації на веб-порталі Мінекономіки збігатиметься з датою опублікування в офіційному виданні,
Законом передбачено:— якщо інформація, розміщена на веб-порталі Уповноваженого органу, містить відомості, що відрізняються від опублікованих у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель,
автентичною вважається інформація, опублікована в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель;— якщо дата оприлюднення та дата опублікування інформації про державні закупівлі
не збігаються, дата опублікування в такому разі вважається визначальною. При цьому відповідальність за повноту та достовірність інформації, яка публікується в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель і оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, покладено на голову та секретаря комітету з конкурсних торгів замовника;— інформація, що підлягає оприлюдненню,
може додатково оприлюднюватися на вибір замовника в інших засобах масової інформації, на веб-сайтах замовника (у разі наявності) чи веб-сайтах відповідних органів влади, органів місцевого самоврядування.Дещо зазначимо про ті процедури закупівель, у яких беруть участь нерезиденти. Щодо таких процедур
Закон передбачає обов’язкове додаткове розміщення оголошення про проведення процедури закупівлі та про її результати в міжнародному інформаційному виданні з питань державних закупівель Уповноваженого органу та на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою. Питання, що стосується розміщення інформації про заплановані закупівлі в міжнародному виданні, Мінекономіки висвітлювало в листі від 13.02.2010 р. № 3308-21/30 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 9).При цьому уточнено, що
курс євро, що застосовується для визначення очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт і послуг, фіксується згідно з офіційним курсом НБУ, установленим на день направлення для опублікування в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель оголошення про проведення процедури закупівлі.
Комітет із конкурсних торгів
Згідно зі
ст. 11 Закону комітет із конкурсних торгів (далі — комітет) діє на засадах колегіальності та неупередженості членів комітету з конкурсних торгів (раніше вживався термін «тендерний комітет»). Членство в комітеті з конкурсних торгів не повинне створювати протиріччя між інтересами замовника та учасника або між інтересами учасників процедури закупівлі, наявність якого може вплинути на об’єктивність і неупередженість прийняття рішень щодо вибору переможця процедури закупівлі.Звертаємо увагу на те, що відповідно до
Положення № 921 членами тендерного комітету могли бути виключно працівники замовника, а зараз Законом визначено, що до комітету включаються службові (посадові) та інші особи замовника (генерального замовника).Якщо раніше до складу тендерного комітету
не могли входити посадові особи та представники учасників, їх близькі родичі, посадові особи об’єднань підприємства, їх представники та близькі родичі, то зараз до складу комітету не можуть входити посадові особи та представники учасників, члени їх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради АР Крим і депутати місцевих рад.Як і раніше, до складу комітету з конкурсних торгів має входити не менше п’яти осіб. Якщо штатна чисельність працівників замовника менше п’яти осіб, то кількість членів комітету має дорівнювати штатній чисельності замовника.
І ще один момент.
Закон передбачає, що всі члени комітету з конкурсних торгів мають пройти навчання спеціалістів у сфері здійснення державних закупівель у порядку, установленому Уповноваженим органом, тоді як у Положенні № 921 така вимога стосується виключно голови, заступника голови та секретаря тендерного комітету. При цьому підвищення кваліфікації спеціалістів у сфері здійснення державних закупівель здійснюється не менше ніж один раз кожні два роки в порядку, установленому Мінекономіки.
Види процедур закупівель
Законом
установлено такі процедури закупівлі, як:—
відкриті торги;—
двоступеневі торги;—
запит цінових пропозицій;—
попередня кваліфікація учасників;—
закупівля в одного учасника.Таким чином, про такі процедури закупівель, як торги з обмеженою участю та редукціон, доведеться забути.
Стаття 13 Закону
визначає порядок проведення закупівель на засадах міжвідомчої координації. Цей вид закупівель припускає використання механізму взаємодії генерального замовника та замовника. При цьому як генеральний замовник виступає орган державної влади, державна, комунальна установа чи організація, визначені відповідно Кабміном, Радою Міністрів АР Крим, місцевими держадміністраціями чи виконавчими органами місцевих рад, відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель на засадах міжвідомчої координації.Основною процедурою закупівель є
відкриті торги. Цій процедурі присвячено розділ IV Закону.Особливості застосування решти процедур закупівель, передбачених
Законом, представимо в таблиці.
| Вид процедури | Особливості застосування |
| Процедура двоступеневих торгів | Може застосовуватися за таких умов: 1) замовник не може визначити необхідні технічні, якісні характеристики (специфікації) товарів (робіт) чи визначити вид послуг і якщо для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести попередні переговори з учасниками; 2) предметом закупівлі є здійснення наукових досліджень, експериментів чи розробок, виконання дослідно-конструкторських, будівельних робіт |
| Процедура попередньої кваліфікації | Застосовується в разі потреби попереднього визначення кваліфікаційної відповідності, фінансово-економічного стану та технічних і організаційних можливостей учасника |
| Процедура запиту цінових пропозицій | Застосовується щодо товарів та послуг, для яких існує ринок, що постійно діє, за умови, що їх вартість не перевищує 200 тис. грн. |
| Процедура закупівлі в одного учасника | Застосовується як виняток у випадку: 1) закупівлі творів мистецтва чи закупівлі, пов’язаної із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу; 2) відсутність конкуренції (у тому числі з технічних причин) на товари, роботи чи послуги, які можуть бути поставлені, виконані чи надані тільки певним постачальником (виконавцем), за відсутності при цьому альтернативи; 3) виникнення термінової потреби в товарах, роботах чи послугах, у тому числі необхідних для оперативної негайної ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, обмежених у часі та непідконтрольних замовникові, яких не можна було уникнути; 4) якщо замовником було двічі скасовано процедуру закупівлі через відсутність достатньої кількості учасників |
Кваліфікаційні вимоги до учасників
Закон
висуває такі кваліфікаційні вимоги до учасників:— наявність обладнання та матеріально-технічної бази;
— наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
— наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів;
— наявність фінансової можливості (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, довідка з обслуговуючого банку про відсутність (наявність) заборгованості за кредитами).
Як бачимо, ці кваліфікаційні вимоги не особливо відрізняються від тих вимог, що висувалися до учасників згідно з
Положенням № 921.Водночас
Закон розмежовує ситуації, коли:— замовник
приймає рішення про відмову учасникові, учасникові попередньої кваліфікації в участі у процедурі закупівлі, попередній кваліфікації учасників і зобов’язаний відхилити пропозицію конкурсних торгів (кваліфікаційну, цінову пропозицію) учасника (учасника попередньої кваліфікації);— замовник
може прийняти рішення про відмову учасникові, учасникові попередньої кваліфікації в участі у процедурі закупівлі, попередній кваліфікації учасників і може відхилити пропозицію конкурсних торгів (кваліфікаційну, цінову пропозицію) учасника (учасника попередньої кваліфікації)і відповідно передбачає для кожної з них різні підстави
(ст. 17).
Документація конкурсних торгів
Законом
унесено певні корективи до порядку внесення змін до документації конкурсних торгів. Так, зокрема:— замовник має право із власної ініціативи чи за результатами запитів унести зміни до документації конкурсних торгів, продовживши строк подання та розкриття пропозицій конкурсних торгів
не менше ніж на сім днів, і повідомити письмово протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про внесення зазначених змін усіх осіб, яким було видано документацію конкурсних торгів;— у разі здійснення
закупівлі за скороченою процедурою замовник не має права з власної ініціативи чи за результатами запитів уносити зміни до документації конкурсних торгів, крім випадків, коли внесення таких змін необхідне для приведення у відповідність документації конкурсних торгів з вимогами чинного законодавства чи таких змін вимагає рішення органу оскарження. У такому разі замовник зобов’язаний унести відповідні зміни до документації конкурсних торгів і продовжити строк подання пропозицій конкурсних торгів;— у разі несвоєчасного надання замовником роз’яснень за змістом документації конкурсних торгів чи несвоєчасного внесення до неї змін замовник має продовжити строк подання та розкриття пропозицій конкурсних торгів
не менше ніж на сім днів і повідомити про це всіх осіб, яким було видано документацію конкурсних торгів.Така інформація підлягає оприлюдненню замовником у загальному порядку в строки, установлені
ст. 10 Закону.
Забезпечення конкурсних торгів і договору про закупівлю
Розмір забезпечення конкурсних торгів
не змінився і складає:— при закупівлі робіт —
не більше 1 % від очікуваної вартості закупівлі;— при закупівлі товарів і послуг —
не більше 5 % від очікуваної вартості закупівлі.При цьому, якщо замовник торгів надає учасникам можливість подавати свої тендерні пропозиції до
окремих частин предмету торгів (лотів), замовник торгів установлює розмір тендерного забезпечення для кожного окремого лота виходячи з очікуваної вартості предмету закупівлі (ст. 24 Закону).У разі якщо замовник має повернути забезпечення пропозиції конкурсних торгів учасникові, таку операцію має бути здійснено
протягом 3 банківських днів (раніше було — протягом 10 календарних днів) з дня настання підстав для повернення забезпечення пропозиції конкурсних торгів.Розмір забезпечення договору про закупівлю зменшено до 5 % вартості договору
(до цього було 10 % кошторисної вартості — при закупівлі товарів і послуг, і відповідно 5 % — при закупівлі робіт).Законом
передбачено, що замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше за дату укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено документацією конкурсних торгів. Змінилися умови, коли замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю:— після виконання учасником-переможцем договору;
— у разі визнання судом результатів процедури закупівлі чи договору про закупівлю недійсними, у випадках, передбачених
ч. 1 та 2 ст. 30, ч. 3 ст. 31 Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі.Для здійснення такої операції
Законом відведено 3 банківські дні з дня настання зазначених обставин.
Розкриття пропозицій конкурсних торгів
Згідно зі
ст. 27 Закону протокол розкриття пропозицій конкурсних торгів складається в день розкриття пропозицій конкурсних торгів за формою, установленою Уповноваженим органом. Протокол розкриття пропозицій конкурсних торгів підписується членами комітету з конкурсних торгів та учасниками, які беруть участь у процедурі розкриття пропозицій конкурсних торгів.Завірена підписом голови комітету з конкурсних торгів і печаткою замовника копія протоколу розкриття пропозицій конкурсних торгів надається будь-якому учасникові за його запитом протягом одного робочого дня з дня отримання такого запиту. Протокол розкриття пропозицій конкурсних торгів підлягає оприлюдненню у строки, установлені ст.
10 Закону.
Розгляд та оцінювання пропозицій конкурсних торгів
Статтею 28 Закону
визначено такі критерії оцінювання пропозицій конкурсних торгів:— у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, які виробляються, виконуються чи надаються
не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, — ціна;— у разі здійснення закупівлі,
що має складний чи спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів чи розробок, дослідно-конструкторських робіт), — ціна разом з іншими критеріями оцінювання, зокрема такими, як:— якість виконання робіт, послуг;
— умови оплати;
— строк виконання;
— гарантійне обслуговування;
— експлуатаційні витрати;
— передання технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, включаючи використання місцевих ресурсів, у тому числі коштів виробництва, робочої сили та матеріалів для виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг, запропонованих учасником.
Необхідно звернути увагу на те, що замовник
має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, на підприємства, до установ, організації згідно із їх компетенцією. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених в ч. 1 ст. 17 Закону, або факту зазначення у пропозиції конкурсних торгів будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвими при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє пропозицію конкурсних торгів такого учасника.
Відміна торгів
Законом
розширено перелік підстав для відміни торгів. Так, замовник відміняє торги у випадку:— відсутності подальшої необхідності в закупівлі товарів, робіт;
— неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань державних закупівель;
— виявлення факту змови учасників;
— порушення порядку опублікування оголошення про проведення процедури закупівлі, акцепту, оголошення про результати процедури закупівлі;
— подання для участі в них менше ніж двох пропозицій конкурсних торгів;
— відхилення всіх пропозицій конкурсних торгів згідно із
Законом;— якщо до оцінювання допущено пропозиції менше ніж двох учасників.
При цьому підстави для скасування процедури закупівлі торгів має бути чітко визначено в документації конкурсних торгів. Слід також урахувати, що згідно із
Законом торги можуть бути відмінено частково (за лотом).
Договір про закупівлю
Законом
передбачено низку принципово нових вимог до договору про закупівлю, а саме:1) перелічено істотні умови договору про закупівлю (
ст. 41);При цьому умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів чи цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю продукції) переможця процедури закупівлі та не
повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами, крім випадків зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування витрат та погодженого зменшення сторонами договору ціни договору про закупівлю;2) у разі здійснення закупівлі за рахунок коштів Держбюджету України, бюджету АР Крим і місцевих бюджетів замовник
має право передбачати в договорах про закупівлю здійснення попередньої оплати згідно з вимогами бюджетного законодавства;3) учасник — переможець процедури закупівлі
при укладенні договору має надати дозвіл чи ліцензію на здійснення певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу чи ліцензії на здійснення такого виду діяльності передбачено законодавством;4) укладений
договір вважається недійсним (нікчемним), якщо:— укладений у період оскарження згідно зі
ст. 18 Закону;— укладений з порушенням строків, передбачених
абз. 3, 4 ч. 2 ст. 31, абз. 4 ч. 5 ст. 36 і абз. 1 ч. 3 ст. 39 Закону.
Оскарження
Закон
установлює новий порядок оскарження процедур закупівель, ключовими моментами якого є таке:—
органом оскарження є Антимонопольний комітет;— скаргу може бути подано
тільки особою, право чи законний інтерес якої порушено в результаті рішень, дій чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері державних закупівель. При цьому подання скарги до органів оскарження не вимагає попереднього звернення до замовника з вимогою щодо усунення порушення в ході проведення процедури закупівлі;— за
подання скарги до органу оскарження справляється плата, яка зараховується до спецфонду Держбюджету України. Розмір плати визначає КМУ;— орган оскарження
має право із власної ініціативи чи за заявою суб’єкта оскарження прийняти рішення про припинення процедури закупівлі строком до винесення ухвали за скаргою. Протягом одного робочого дня орган оскарження повідомляє про припинення процедури закупівлі Держказначейство України, редакцію державного офіційного друкованого видання з питань державних закупівель, замовника та суб’єкта оскарження;— припинення процедури закупівлі передбачає
припинення замовником будь-яких дій і прийняття будь-яких рішень щодо закупівлі, у тому числі укладення договору про закупівлю. При припиненні процедури закупівлі редакція державного офіційного друкованого видання з питань державних закупівель зобов’язана не приймати до опублікування інформацію про закупівлю за припиненою процедурою закупівлі, яка підлягає опублікуванню згідно із Законом.
Відповідальність
Змінені в бік збільшення розміри
адміністративних штрафів за порушення законодавства про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, установлено ст. 16414 КУпАП.
| До змін | Після змін |
| Штраф від 150 до 350 неоподатковуваних мінімумів громадян (від 2550 до 5950 грн.) | Штраф від 300 до 700 неоподатковуваних мінімумів громадян (від 5100 до 11900 грн.). |
| За повторне порушення — штраф від 350 до 500 неоподатковуваних мінімумів громадян (від 5950 до 8500 грн.) | За повторне порушення — штраф від 700 до 1000 неоподатковуваних мінімумів громадян (від 11900 до 17000 грн.) |
