Теми статей
Обрати теми

Розрахунок відпускних внутрішньому суміснику

Редакція ББ
Відповідь на запитання

РОЗРАХУНОК ВІДПУСКНИХ ВНУТРІШНЬОМУ СУМІСНИКУ

 

Неля СИНЬКО, начальник відділу організації заробітної плати та вдосконалення законодавства з оплати праці Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Міністерства праці та соціальної політики України

 

Як розрахувати відпускні внутрішньому суміснику (медпрацівник міської лікарні), який працює на 1,25 ставки? За основним місцем роботи він працює на повну ставку, на роботі за сумісництвом — 0,25 ставки.

Чи необхідно розраховувати окремо відпускні на роботі за сумісництвом та за основним місцем роботи, якщо тривалість основної відпустки складає 24 календарні дні, а тривалість додаткової відпустки за шкідливі умови праці — 7 календарних днів?

(м. Чернігів)

 

Право працівників, які працюють за трудовим договором (у тому числі й сумісників), на відпустку визначено

ст. 2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки), де зазначено, що право на відпустку мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності.

У зв’язку з цим працівники-сумісники, крім відпустки за основним місцем роботи,

мають право на отримання оплачуваних відпусток повної тривалості й за сумісництвом.

Частиною третьою ст. 56 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р.

(далі — КЗпП) визначено, що робота на умовах неповного робочого часу (у тому числі робота сумісників, які працюють неповний робочий день) не тягне за собою жодних обмежень обсягу трудових прав працівника.

Таким чином, сумісники мають право а відпустки нарівні з іншими працівниками установи, організації, у тому числі право на додаткову відпустку за шкідливі умови праці. До стажу, що надає право на щорічну відпустку за сумісництвом, зараховуються відпрацьовані працівником-сумісником дні, незалежно від тривалості зайнятості працівника протягом робочого дня (зміни).

Тому в цьому випадку

за основним місцем роботи працівник має право на:

— щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні;

— щорічну додаткову відпустку за шкідливі та важкі умови праці на підставі

ст. 7 Закону про відпустки тривалістю 7 календарних днів. Нагадаємо, згідно зі ст. 7 Закону про відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, надається щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів. Право працівника на щорічну додаткову відпустку за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці визначається згідно зі Списком виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких надає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженим постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1290, яким встановлено максимальну тривалість відпустки. Конкретна її тривалість установлюється в колективному чи трудовому договорі залежно від часу зайнятості працівників у таких умовах.

На роботі

за сумісництвом цей працівник має право на щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні. Щодо відпустки за шкідливі та важкі умови праці, то зазначимо таке. Згідно з п. 10 Порядку застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням чи виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що надає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого наказом Мінпраці від 30.01.98 р. № 16, до розрахунку часу, який надає право працівникові на додаткову відпустку за шкідливі та важкі умови праці, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівників цих виробництв, робіт, професій та посад.

Таким чином, якщо працівник зайнятий у зазначених умовах менше половини робочого часу, установленого для працівників цих виробництв, робіт, професій та посад,

щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці йому не надається (див. лист Мінпраці від 24.05.2007 р. № 154/13/116-07).

Тому для того щоб працівник-сумісник мав право на додаткову відпустку, він має працювати

не менше ніж на 0,5 ставки на посаді, що надає йому право на таку відпустку. Оскільки в цьому випадку працівник за сумісництвом працює на 0,25 ставки, то права на відпустку за шкідливі та важкі умови праці він не має.

Відповідно до положень

ст. 21 КЗпП законодавством, колективним договором чи згодою сторін можуть запроваджуватися обмеження на роботу за сумісництвом.

Законодавчі обмеження на роботу за сумісництвом

для працівників державних підприємств, установ та організацій встановлено:

постановою КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій» від 03.04.93 р. № 245 (далі — постанова № 245);

Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ та організацій, затвердженим спільним наказом Мінпраці, Мінфіну, Мін’юсту від 28.06.93 р. № 43 (далі — Положення № 43).

Зазначені документи, крім інших обмежень, містять вимогу про те,

що відпустка на роботі за сумісництвом має надаватися одночасно з відпусткою за основним місцем роботи (п. 6 постанови № 245, п. 3 Положення № 43).

Якщо за основним місцем роботи працівникові надається щорічна основна відпустка разом зі щорічною додатковою відпусткою за шкідливі та важкі умови праці, що в сумі складає 31 календарний день (24 к. дн. + 7 к. дн.), то згідно зі

ст. 25 Закону про відпустки роботодавець до закінчення відпустки за основним місцем роботи повинен надати сумісникові відпустку без збереження заробітної плати.

Оплаті підлягає як щорічна відпустка за основним місцем роботи, так і щорічна відпустка, що надається за сумісництвом. Розрахунок відпускних здійснюється

за кожною посадою окремо.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток здійснюється згідно з

Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100).

При визначенні сумарного заробітку за розрахунковий період враховуються виплати, наведені в

п. 3 Порядку № 100, і не враховуються виплати, перелічені в п. 4 Порядку № 100.

Так, згідно з

п. 3 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження до розрахунку включаються основна заробітна плата; доплати та надбавки, виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії та теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.

Розрахунок середньої заробітної плати для оплати часу відпустки

за основним місцем роботи здійснюється виходячи з виплат, нарахованих працівникові в розрахунковому періоді за основним місцем роботи, які включаються до розрахунку згідно з п. 3 Порядку № 100.

Розрахунок середньої заробітної плати для оплати часу відпустки на роботі

за сумісництвом здійснюється виходячи з виплат, нарахованих працівникові в розрахунковому періоді на роботі за сумісництвом, що включаються до розрахунку згідно з п. 3 Порядку № 100.

Приклад.

Медичний працівник іде у відпустку з 1 липня 2010 року:

— за основним місцем роботи на 31 календарний день (24 к. дн. — щорічна основна відпустка, 7 к. дн. — щорічна додаткова відпустка за шкідливі та важкі умови праці). Розрахунковий період: липень 2009 року — червень 2010 р. Сумарний заробіток у розрахунковому періоді склав 21500 грн. Сума відпускних дорівнює: 1877,46 грн. (21500 грн.: 355 к. дн.

х 31 к. дн.);

— за сумісництвом на 24 календарні дні. Розрахунковий період: липень 2009 року — червень 2010 року. Сумарний заробіток у розрахунковому періоді склав 5375 грн. Сума відпускних дорівнює 363,38 грн. (5375 грн.: 355 к. дн.

х 24 к. дн.).

При цьому до закінчення відпустки за основним місцем роботи (на 7 календарних днів) роботодавець може надати сумісникові відпустку без збереження заробітної плати.

Нагадаємо також, що при обчисленні середнього заробітку в усіх випадках його збереження необхідно дотримуватися вимог п. 10 Порядку № 100 щодо проведення коригування середньої заробітної плати, якщо в розрахунковому періоді підвищувалися посадові оклади.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі