ОГЛЯД ЛИСТІВ МІНПРАЦІ
| Реквізити листа Мінпраці | Сутність питання | Роз’яснення Мінпраці та коментарі редакції |
| 1 | 2 | 3 |
| Лист від 22.03.2010 р. № 49/0/010/80-10 | Чи має право працівник, якому встановлено неповний робочий день (3 години на день), на щорічну додаткову відпустку за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці? | Від редакції. Згідно зі ст. 7 Закону про відпустки працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, надається щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів. Право працівника на щорічну додаткову відпустку за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці визначається згіднозі Списком № 1290, яким установлено максимальну тривалість відпустки. Конкретна його тривалість установлюється в колективному або трудовому договорі залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівників у цих умовах (ст. 7 Закону про відпустки). Відповідь Мінпраці. Згідно з п. 10 Порядку № 16 до розрахунку часу, що дає працівнику право на додаткову відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці не менше половини тривалості робочого дня, установленого для працівників цих виробництв, професій та посад.Отже, працівники, яким установлено неповний робочий день (3 години на день), права на щорічні додаткові відпустки не мають |
| Лист від 04.03.2010 р. № 218/13/84-10 | Чи підвищуються посадові оклади сумісникам, які працюють на території населеного пункту з гірським статусом? | Від редакції. Згідно з постановою № 648 в установах, організаціях та військових частинах, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, тарифні ставки та посадові оклади працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби зв’язку і захисту інформації та Державної кримінально-виконавчої служби, установлені генеральною, галузевими та регіональними угодами як мінімальні гарантії в оплаті праці, а також установлені за рішеннями КМУ чи за його дорученням, підвищуються на 25 %.Відповідь Мінпраці. Дія постанови № 648 поширюється на працівників, які постійно працюють в установах та організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, незалежно від того, чи проживають вони в цьому населеному пункті. Поняття «постійно працюють» означає, що постійне робоче місце працівника знаходиться в населеному пункті, якому надано статус гірського. Зазначене стосується як працівників, для яких це місце роботи є основним, так і тих, хто працює за сумісництвом |
| Що є підставою для підвищення посадового окладу за роботу на території населеного пункту з гірським статусом? | Відповідь Мінпраці. Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 56/95 статус особи, яка працює на території населеного пункту, якому надано статус гірського, надається громадянам, котрі постійно працюють у цьому населеному пункті, про що громадянам виконавчим органом відповідної місцевої ради видається посвідчення встановленого зразка.Від редакції. Таким чином, підставою для підвищення посадового окладу є надане працівником відповідне посвідчення. Його форму та порядок видачі затверджено постановою КМУ «Про посвідчення громадянина, який проживає, працює (навчається) на території гірського населеного пункту» від 19.03.96 р. № 345. Також зауважимо, що Перелік населених пунктів, яким надається статус гірських, затверджено постановою КМУ від 11.08.95 р. № 647 | |
| Лист від 19.05.2009 р. № 5565/0/14-09/13 | Як розлученій жінці підтвердити статус одинокої матері з метою надання відпустки на дітей? | Від редакції. Стаття 19 Закону про відпустки передбачає, що додаткова соціальна відпустка надається одинокій матері. Одинокою матір’ю вважається, зокрема, жінка, яка виховує дитину без батька (у тому числі й розлучена жінка, яка самотужки виховує дитину, якщо батько не проживає разом з дитиною та відсутні інші докази його участі у вихованні дитини).Для надання відпустки на дітей така жінка має подати відповідну заяву, а також документи, що підтверджують право на таку відпустку. Перш за все такими документами є: копія свідоцтва про народження дитини і копія свідоцтва про розірвання шлюбу. Крім того, щоб розлучену жінку визнали одинокою для надання додаткової відпустки, вона має надати докази того, що виховує дитину без батька. Згідно з листом Мінпраці від 14.04.2008 р. № 235/0/15-08/13, якщо жінкою не буде підтверджено, що вона дійсно виховує дитину самостійно, без участі батька, роботодавець може відмовити їй у наданні такої відпустки. У листі від 06.07.2006 р. № 247/13/116-06 Мінпраці підкреслило: батька лише тоді може бути визнано таким, що бере участь у вихованні дитини, коли він або проживає разом з дитиною, або є інші докази щоденної участі батька у вихованні дитини. Для підтвердження факту, що батько не бере участі у вихованні дитини, може бути пред’явлено, наприклад, довідку з ЖЕКу про реєстрацію особи за місцем проживання, рішення органів опіки та піклування або суду щодо виховання батьком дитини тощо. Трохи пізніше в листі від 14.04.2008 р. № 235/0/15-08/13 Мінпраці уточнило, що пред’явлення однієї тільки довідки з ЖЕКу про те, що дитина проживає разом з матір’ю, не дає достатніх підстав стверджувати, що батько не бере участі в її вихованні. Відповідь Мінпраці. Законодавство не містить конкретного переліку документів, які потрібно пред’явити жінці, котра виховує дитину без батька, для отримання додаткової соціальної відпустки. Тому документами для підтвердження того, що батько не бере участі у вихованні дитини, можуть бути: рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав; рішення органів опіки та піклування або суду щодо участі батька у вихованні дитини; постанова суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі про стягнення аліментів тощо. Крім того, підтвердженням відсутності участі батька у вихованні дитини можуть бути: акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, створеною в установі, організації, а також довідка зі школи про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з учителями, не забирає дитину додому, не відвідує батьківські збори) тощо. Отже, розлучена жінка, яка дійсно виховує дитину самостійно (без батька), для отримання додаткової відпустки має надати копію свідоцтва про народження дитини, копію свідоцтва про розірвання шлюбу та документ, який підтверджує, що батько не бере участі у вихованні дитини |
| Лист від 07.12.2009 р. № 474/18/153-09 | Чи видається листок непрацездатності, якщо у відпустці для догляду до 3 років захворіла мати чи інша особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною? | Відповідь Мінпраці. Якщо у відпустці для догляду за дитиною до 3 років захворіла мати чи інша особа, яка фактично доглядає дитину, то в цьому випадку догляд за дитиною до 3 років замість матері зможе здійснювати інша працююча особа (застрахована особа), наприклад бабуся. Такій особі на час хвороби матері (іншої особи, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років) лікар-педіатр на підставі довідки з поліклініки або стаціонару, що засвідчує захворювання матері, видає листок непрацездатності. На підставі цього листка непрацездатності роботодавець такої особи виплачує їй допомогу по тимчасовій непрацездатності за весь період захворювання матері (іншої особи, яка фактично доглядає дитину) (п. 4 ч. 1 і ч. 5 ст. 35 Закону № 2240).Від редакції. Нагадаємо також: якщо в жінки, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років (іншої особи, яка фактично доглядає дитину) захворює така дитина, права на допомогу по тимчасовій непрацездатності вона не має. |
| Трапляються ситуації, коли жінка, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, працює на умовах неповного робочого часу. У такому разі, якщо захворює її дитина, для догляду за якою жінка перебуває у відпустці, лікарняний їй не видають і не оплачують. А от якщо захворіє вона сама чи інша її дитина віком до 14 років, то лікарняний їй мають видати й оплатити на загальних підставах (лист Мінпраці від 23.10.2009 р. № 389/18/153-09)
| ||
| Лист від 16.03.2010 р. № 278/13/84-10 | Чи є матеріальна допомога, що надається працівникам бібліотек, обов’язковою виплатою? | Відповідь Мінпраці. Пунктом 3 постанови № 84 встановлено, що працівникам державних та комунальних бібліотек виплачується матеріальна допомога:— на оздоровлення — під час щорічної відпустки в розмірі посадового окладу (ставки заробітної плати); — для вирішення соціально-побутових питань — за рішенням керівника бібліотеки в розмірі одного посадового окладу (ставки заробітної плати) на рік. Від редакції. Нагадаємо, що з 01.01.2010 р. працівники бібліотек мають право на допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки в розмірі посадового окладу, а також матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань і доплату за вислугу років у розмірах та порядку, що встановлюються КМУ (ч. 6 ст. 30 Закону № 32/95). Порядок надання такої допомоги Кабмін визначив у п. 3 постанови № 84, на який посилається Мінпраці в листі, що коментується. Конкретної відповіді на запитання Мінпраці не надало, а лише процитувало цей пункт. Водночас якщо виходити з його змісту, то працівникам бібліотек при виході у щорічну відпустку має надаватися матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу. А от матдопомога для вирішення соціально-побутових питань надається за рішенням керівника. Це означає, що такий вид матеріальної допомоги не має обов’язкового характеру, можливість її надання залежить від наявності коштів у кошторисі бюджетної установи для її виплати |
| Чи надається матеріальна допомога бібліотекарям-сумісникам? | Відповідь Мінпраці. Працівнику, який працює за сумісництвом, оплата праці визначається за фактично відпрацьований час виходячи з передбачених умовами оплати праці складових (посадовий оклад, надбавки і доплати до нього тощо). Надання матеріальної допомоги сумісникам здійснюється на загальних підставах, якщо інше не передбачено окремими нормативними актами.Від редакції. Обмежень щодо виплати матеріальної допомоги працівникам бібліотек, які працюють за сумісництвом, чинними нормативно-правовими актами не встановлено | |
| Якщо не дотримано один з показників для визначення групи з оплати праці, чи можна встановити вищу групу на підставі абз. 8 п. 3 наказу № 745?
| Відповідь Мінпраці. Згідно з абз. 5 п. 3 додатка 7 до наказу № 745 бібліотеки, централізовані бібліотечні системи належать до відповідної групи з оплати праці за умови виконання всіх показників, передбачених для цієї групи. Від редакції. Нагадаємо, що наказом № 745 затверджено схеми тарифних розрядів працівників залежно від групи з оплати праці. Показники для віднесення до груп з оплати праці керівних працівників бібліотек та централізованих бібліотечних систем наведено в додатку 7 до наказу № 745. Основними показниками є середньорічна кількість користувачів бібліотек та середньорічна кількість видачі документів. Дійсно, абз. 8 п. 3 додатка 7 до наказу № 745 визначено, що вищі за рівнем органи управління можуть переводити підвідомчі бібліотеки, централізовані бібліотечні системи, віднесені до II — IV груп з оплати праці керівних працівників, при досягненні високих показників за основними напрямами роботи, а також здійсненні методичного керівництва на одну групу вище порівняно з установленою за показниками, без виділення на цю мету додаткових асигнувань на їх утримання. Водночас, на думку Мінпраці, у цьому питанні слід керуватися абз. 5 п. 3 додатка 7 до наказу № 745, тобто для встановлення групи має бути дотримано всіх показників | |
| Лист від 16.03.2010 р. № 276/13/84-10 | Чи зараховується період роботи у протичумних закладах охорони здоров’я в подвійному розмірі для призначення надбавки за вислугу років? | Відповідь Мінпраці. Що стосується зарахування стажу роботи в деяких закладах (підрозділах) охорони здоров’я в подвійному розмірі, то відповідно до Закону № 1110, що діяв до 2004 року, період роботи в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров’я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров’я, у патологоанатомічних та реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров’я, а також у психіатричних закладах охорони здоров’я зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі особам, які отримали право на пенсію за віком або за вислугу років та звернулися за її призначенням |
| Лист від 11.03.2010 р. № 245/13/84-10 | Чи підвищується посадовий оклад бібліотекаря фтизіопульмонологічного закладу охорони здоров’я згідно з п. 4 додатка 3 до Умов № 308/519?
| Відповідь Мінпраці. Відповідно до наказу № 26 до протитуберкульозних закладів (відділень) належать протитуберкульозні диспансери, лікарні, кабінети поліклінік тощо. При розширенні профілю протитуберкульозних диспансерних закладів за рахунок обслуговування хворих на неспецифічні захворювання легенів створюються відповідні заклади, що отримують назву фтизіопульмонологічних (п. 1.8 наказу № 26). Ураховуючи, що фтизіопульмонологічні заклади охорони здоров’я є загальними лікувально-профілактичними закладами, працівники цього закладу не мають права на підвищення посадових окладів на 30 % відповідно до п. 4 додатка 3 до Умов № 308/519 |
| Лист від 12.03.2010 р. № 2515/0/14-10/18 | Як розрахувати допомогу по вагітності та пологах, якщо 1-ше календарне число місяця, повністю відпрацьованого працівницею, припадає на вихідний день? | Відповідь Мінпраці. Якщо перші календарні дні місяця припадають на вихідні дні, а особа стала до роботи в перший робочий день місяця згідно з графіком роботи установи чи графіком роботи працівника (тобто відпрацювала всі робочі дні місяця) і страхові внески із заробітної плати сплачено за повний місяць, до такої особи не можна застосовувати обмеження, передбачене абз. 2 п. 6 Порядку № 1266. У такому разі для обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах має застосовуватися п. 5 Порядку № 1266.Від редакції . Нагадаємо, що згідно з новими вимогами п. 6 Порядку № 1266, якщо застрахована особа працювала і сплачувала страхові внески або за неї сплачувалися страхові внески менше календарного місяця, середня зарплата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах обчислюється виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачувалися страхові внески, але не вище розміру середньої зарплати за всіма видами економічної діяльності в місяці, що передує місяцю, в якому настав страховий випадок, відповідно в АР Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (за даними Держкомстату), і не нижче розміру мінімальної зарплати, установленої законом у місяці настання страхового випадку. Календарний місяць, як відомо, відлічується з 1-го до 1-го числа, тому й виникло це запитання.Приклад. Працівницю прийнято на роботу 5 травня 2010 року — перший робочий день у травні (святкові дні На думку Мінпраці, у цьому випадку потрібно застосовувати п. 5 Порядку № 1266, де зазначається, що розрахунок провадиться за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа). Отже, розрахунковим періодом у наведеному прикладі буде травень (з 01.05.2010 р. по 31.05.2010 р.). Відповідно при розрахунку допомоги суму нарахованої зарплати за травень слід поділити на 31 календарний день |
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
Закон про відпустки —
Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.Закон № 56/95 —
Закон України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» від 15.02.95 р. № 56/95-ВР.Закон № 1388 —
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки та бібліотечну справу» від 21.05.2009 р. № 1388-VI.Закон № 2240 —
Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленим народженням та похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.Закон № 32/95 —
Закон України «Про бібліотеки та бібліотечну справу» від 27.01.95 р. № 32/95-ВР .Закон № 1110
— Закон України «Про внесення зміни до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 10.07.2003 р. № 1110-IV.Список № 1290 —
Список виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. № 1290.Постанова № 84 —
постанова КМУ «Про затвердження Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних та комунальних бібліотек» від 22.01.2005 р. № 84.Постанова № 648 —
постанова КМУ «Про умови оплати праці осіб, які працюють у гірських районах» від 11.08.95 р. № 648.Порядок № 16 —
Порядок застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затверджений наказом Мінпраці від 30.01.98 р. № 16.Порядок № 1266
— Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.Умови № 308/519
— Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства охорони здоров’я України від 05.10.2005 р. № 308/519.Наказ № 745
— наказ Міністерства культури і туризму «Про впорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки» від 18.10.2005 р. № 745.Наказ № 26
— наказ Міністерства охорони здоров’я «Про вдосконалення протитуберкульозної служби» від 14.02.96 р. № 26.
