Теми статей
Обрати теми

Ліквідація та реорганізація бюджетних установ: запитання та відповіді

Редакція ББ
Стаття

ЛІКВІДАЦІЯ ТА РЕОРГАНІЗАЦІЯ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ: ЗАПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ

 

Хоча ліквідація бюджетних установ не таке вже й часте явище, але все ж таки вона має місце. До нашої редакції надходять запитання, які стосуються процесу та етапів ліквідації, зняття з обліку в податкових органах, фондах соціального страхування тощо. У цій статті ми відповімо на ваші запитання.

Тетяна РЯБУХА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

 

У зв’язку з чим можуть проводитися ліквідація та реорганізація бюджетної установи?

 

Припинення діяльності суб’єкта господарювання відповідно до

ст. 59 ГКУ здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації — за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб — засновників суб’єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених ГКУ, — за рішенням суду.

У разі

злиття суб’єктів господарювання всі майнові права та обов’язки кожного з них переходять до суб’єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.

У разі

приєднання одного або кількох суб’єктів господарювання до іншого суб’єкта господарювання до останнього переходять усі майнові права та обов’язки приєднаних суб’єктів господарювання.

У разі

поділу суб’єкта господарювання всі його майнові права та обов’язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб’єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб’єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права та обов’язки реорганізованого суб’єкта.

У разі

перетворення одного суб’єкта господарювання в інший до новоутвореного суб’єкта господарювання переходять усі майнові права та обов’язки попереднього суб’єкта господарювання.

Згідно з

п. 6 ст. 59 ГКУ суб’єкт господарювання ліквідується:

— з ініціативи власника (власників) чи уповноважених ним органів, засновників суб’єкта господарювання чи їх правонаступників;

— у зв’язку із закінченням строку, на який він створювався, чи в разі досягнення мети, заради якої його було створено;

— у разі визнання його в установленому порядку банкрутом, крім випадків, передбачених законодавством;

— у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законодавством.

Однак якщо йдеться про ліквідацію бюджетних організацій, установ, закладів (далі — бюджетні установи), то вона може здійснюватися не за всіма цими підставами.

Найчастіше підставою для проведення ліквідації бюджетних установ є

рішення засновника суб’єкта господарювання. Рішення щодо ліквідації бюджетних установ належить до повноважень тих органів, до сфери управління яких належать ці установи.

Так, наприклад, рішення про ліквідацію чи реорганізацію клінічного закладу охорони здоров’я згідно з

Положенням № 174 приймає обласна (міська) державна адміністрація за поданням відповідного управління охорони здоров’я за погодженням з Міністерством охорони здоров’я України, про ліквідацію вищого навчального закладу III або IV рівня акредитації державної форми власності згідно зі ст. 27 Закону № 2984 — Кабінет Міністрів України, II рівня акредитації державної форми власності — спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі освіти і науки та інші центральні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади.

Слід звернути увагу на те, що деякі види бюджетних установ мають свої особливості щодо підстав для їх ліквідації.

Так, згідно з

п. 6 ст. 11 Закону № 651 реорганізація і ліквідація загальноосвітніх навчальних закладів у сільській місцевості, заснованих на комунальній формі власності, допускаються лише за згодою територіальних громад. Тому якщо сесією місцевої ради з тих чи інших обставин рішення щодо ліквідації сільського загальноосвітнього навчального закладу не прийнято, то проводити його ліквідацію не можна.

Також ліквідація деяких бюджетних установ може проводитися

у зв’язку із закінченням строку, на який вони створювалися, чи в разі досягнення мети, заради якої їх було створено. Такими установами, наприклад, можуть бути територіальні виборчі округи, які створюються лише на час проведення виборів.

Щодо ліквідації суб’єкта господарювання у зв’язку з його банкрутством зазначимо таке.

Банкрутством

відповідно до ст. 209 ГКУ є нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів. Бюджетні установи створюються органами державної влади та місцевого самоврядування, є неприбутковими та повністю утримуються за рахунок відповідно державного чи місцевих бюджетів.

Згідно з

п. 5 ст. 51 БКУ бюджетні установи можуть брати зобов’язання тільки відповідно до бюджетних призначень, тому кредиторська заборгованість, яку бюджетна установа неспроможна погасити, виникати не повинна.

У зв’язку з цим бюджетні установи

не можуть бути банкрутами і, як наслідок, не можуть ліквідуватися у зв’язку з банкрутством.

Крім того, відповідно до

ст. 209 ГКУ банкрутом можуть бути лише суб’єкти підприємницької діяльності, до яких бюджетні установи не належать, у зв’язку з тим, що підприємницька діяльність направлена на отримання прибутку.

Що стосується

скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання, то воно може відбутися у зв’язку з порушеннями при його створенні, які не можна усунути, або в інших випадках, установлених законодавством. Скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання провадиться за рішенням суду та позбавляє суб’єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру.

 

 

Хто здійснює ліквідацію та як правильно дати оголошення про ліквідацію?

 

Відповідно до

п. 1 ст. 60 ГКУ процедура ліквідації здійснюється ліквідаційною комісією, яка створюється власником майна суб’єкта господарювання чи його представниками (органами), або іншим органом, визначеним законодавством. Ліквідацію може бути також покладено на орган управління суб’єкта, що ліквідується. Орган, який прийняв рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації.

Слід зазначити, що від дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять

права управління установою.

Нормативними документами склад ліквідаційної комісії не регламентований, але зазвичай до її складу входять керівник, головний бухгалтер та інші спеціалісти.

Перше, що повинна зробити ліквідаційна комісія, — опублікувати

оголошення про ліквідацію суб’єкта господарювання.

Ліквідаційна комісія відповідно до

п. 3 ст. 60 ГКУ вміщує в друкованих органах повідомлення про ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально в письмовій формі. Строк заяви кредиторами претензій згідно з п. 4 ст. 105 ЦКУ не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Крім того, реєструючим органом публікується оголошення відповідно до

п. 8 ст. 59 ГКУ в спеціальному додатку до газети «Урядовий кур’єр»* та/або офіційному друкованому виданні органу державної влади або місцевого самоврядування за місцезнаходженням суб’єкта господарювання протягом 10 днів з дня припинення його діяльності.

* Відповідно до Указу № 503/97, крім газети «Урядовий кур’єр», офіційним друкованим виданням є також «Офіційний вісник України».

Суб’єкт господарювання вважається ліквідованим

з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності (п. 7 ст. 59 ГКУ).

Слід звернути увагу, що згідно з

п. 7 ст. 22 Закону № 755 повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи повинно містити відомості про:

— найменування юридичної особи;

— ідентифікаційний код юридичної особи;

— місцезнаходження юридичної особи;

— підставу для прийняття рішення щодо припинення юридичної особи;

— місце та дату внесення запису про прийняття рішення засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом щодо припинення юридичної особи;

— дату призначення та відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо);

— порядок і строк заявлення кредиторами вимог до юридичної особи, що припиняється.

Для наочності наведемо

приклад повідомлення про ліквідацію.

 


Згідно з рішенням Коцюбинської районної ради від 05.08.2009 р. № 854/25 та наказом Метрофанівського обласного відділу освіти від 05.08.2009 р. № 137 прийнято рішення щодо ліквідації дитячого садка № 2 с. Павлівка Коцюбинського району Метрофанівської області (код ЄДРПОУ 36245895, юридична адреса: 43002, Метрофанівська обл., Коцюбинський р-н, с. Павлівка, вул. Леніна, 3) у зв’язку з відсутністю дітей дошкільного віку.

Ліквідатором у справі згідно з наказом Метрофанівського обласного відділу освіти від 05.08.2009 р. № 34/р призначено Коцюбинський районний відділ освіти (код ЄДРПОУ 36259674, юридична адреса: 43256, Метрофанівська обл., м. Коцюбинськ, вул. Гоголя, 25).

Претензії кредиторів приймаються протягом двох місяців з дня опублікування цього оголошення за зазначеною адресою Коцюбинського районного відділу освіти.


 

 

Як скласти в установі, що ліквідується, наказ про ліквідацію?

 

На підставі рішень щодо ліквідації органів, уповноважених на їх прийняття, безпосередньо бюджетна установа, яка ліквідується, складає свій наказ про ліквідацію.

Наведемо умовний

приклад такого наказу.

 


Наказ

від 06.08.2009 р. № 53

про ліквідацію дитячого садка № 2

с. Павлівка Коцюбинського району Метрофанівської області

 

Відповідно до ст. 110 — 112 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV, ст. 59 — 61 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV та на виконання рішення Коцюбинської районної ради від 05.08.2009 р. № 854/25 і наказу Метрофанівського обласного відділу освіти від 05.08.2009 р. № 137 наказую:

 

1. Припинити діяльність дитячого садка № 2 с. Павлівка Коцюбинського району Метрофанівської області (далі — садок).

2. Урахувати, що ліквідаційна комісія утворена наказом Метрофанівського обласного відділу освіти від 05.08.2009 р. № 34/р у складі:

Галаган Петро Іванович — начальник Коцюбинського районного відділу освіти — голова комісії;

Барихіна Ольга Петрівна — заступник начальника Коцюбинського районного відділу освіти — заступник голови комісії.

 

Члени комісії:

Ґудзь Олена Миколаївна — головний бухгалтер Коцюбинського районного відділу освіти;

Потаєва Ніна Андріївна — бухгалтер Коцюбинського районного відділу освіти;

Кобиляцький Олег Ігоревич — завідувач дитячого садка № 2 с. Павлівка Коцюбинського району Метрофанівської області.

 

3. Установити, що з моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами садка.

4. Установити:

4.1. Строк проведення ліквідації садка — до 01.11.2009 р.

4.2. Строк для пред’явлення (заявлення) кредиторами вимог (претензій) до садка — два місяці.

5. Сприяти роботі комісії щодо розміщення оголошення про ліквідацію у відповідних друкованих засобах масової інформації, письмового повідомлення кредиторів, стягнення дебіторської заборгованості та задоволення вимог кредиторів, проведення розрахунків кредиторів, проведення інвентаризації, складання ліквідаційного балансу тощо.

6. Здійснити інші необхідні дії, що випливають з цього наказу.

7. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

 

Завідувач дитячого садка № 2 с. Павлівка Коцюбинського району 

Метрофанівської області

О. І. Кобиляцький

 

 

З яких етапів складається ліквідація?

 

Документа, який би регламентував етапи проведення ліквідації установи, немає, тому етапи ліквідації визначаються на підставі окремих нормативних документів, які регламентують процес ліквідації.

Згрупуємо етапи проведення ліквідації в таблиці.

 

Етап

Примітки

1

2

3

1

Прийняття рішення щодо ліквідації установи

Рішення приймає засновник суб’єкта господарювання, до сфери управління якого належить бюджетна установа

2

Повідомлення про рішення щодо ліквідації установи органу, що здійснює державну реєстрацію, який уносить до Єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення

Здійснюється негайно після прийняття рішення про ліквідацію (ч. 1 ст. 105 ЦКУ)

3

Створення ліквідаційної комісії

Створюється власником майна суб’єкта господарювання чи його представниками (органами), або іншим органом, визначеним законодавством. Ліквідацію може бути також покладено на орган управління суб’єкта, що ліквідується (п. 1 ст. 60 ГКУ)

4

Публікація оголошення про ліквідацію установи та про порядок і строки заявлення кредиторами претензій

Хоча конкретний строк подачі оголошення не встановлено, вважаємо, що ліквідаційна комісія повинна його подати одразу після її створення

5

Подача документів державному реєстратору

Подається нотаріально засвідчена копія рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, а також документ, який підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації (ст. 34 Закону № 755)

6

Складання проміжного ліквідаційного балансу

Проміжний ліквідаційний баланс містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду (п. 1 ст. 111 ЦКУ)

7

Проведення інвентаризації та передача товарно-матеріальних цінностей

Проведення інвентаризації є обов’язковим (п. 1.9 Інструкції № 90). Після проведення інвентаризації здійснюється передача майна установи, що ліквідується

8

Задоволення вимог кредиторів

Задоволення вимог кредиторів здійснюється за черговістю, визначеною ст. 112 ЦКУ

9

Стягнення заборгованості з дебіторів

Здійснюються заходи щодо стягнення заборгованості

10

Здійснення розрахунків з працівниками та їх звільнення

Див. статтю на с. 21 цього номера газети «Бюджетна бухгалтерія»

11

Зняття з обліку в Пенсійному фонді України

Остаточний розрахунок з органом Пенсійного фонду України проводиться на основі акта документальної перевірки, яка проводиться в 10-денний строк після отримання органом Пенсійного фонду України документів, зазначених у п.п. 3.4.1 Інструкції № 21-1 (п.п. 3.4.2 Інструкції № 21-1)

12

Зняття з обліку у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ФСС з ТВП)

Остаточний розрахунок з ФСС з ТВП проводиться на основі акта документальної перевірки, яка проводиться органом ФСС з ТВП у 15-денний строк після одержання документів про ліквідацію страхувальника, зазначених у п. 2.15 Інструкції № 16 (п. 4.8 Інструкції № 16)

13

Зняття з обліку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (ФСС НВВПЗ)

Остаточний розрахунок з ФСС НВВПЗ проводиться на підставі акта перевірки повноти нарахування та сплати страхових внесків (п. 3.13 Інструкції № 36)

14

Зняття з обліку у Фонді соціального страхування на випадок безробіття (ФСС ВБ)

Остаточний розрахунок з ФСС ВБ проводиться на основі акта документальної перевірки, яка в 10-денний строк проводиться органом ФСС ВБ (п. 3.8 Інструкції № 339)

15

Закриття рахунків у Держказначействі

Закриття рахунків здійснюється відповідно до розділу 7 Порядку № 221

16

Зняття з обліку як платника ПДВ (якщо установа, що ліквідується, є платником ПДВ)

Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника податку приймається податковим органом протягом 10 календарних днів після надання необхідних документів (п.п. 25.1 Положення № 79)

17

Зняття з обліку як платника податків

Відповідно до п.п. 8.1 Порядку № 80 подачу до органу державної податкової служби документів для зняття установи як платника податків слід здійснити у триденний строк від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення

18

Здача печаток і штампів для знищення

Подання письмового клопотання до органів внутрішніх справ відповідно до п.п. 3.4.2 Інструкції № 17

19

Здача документів до архіву

Здача документів до архіву здійснюється відповідно до вимог, визначених Правилами № 16

20

Затвердження остаточного ліквідаційного балансу

Остаточний баланс затверджується після проведення інвентаризації, передачі ТМЦ, стягнення дебіторської заборгованості та погашення кредиторської заборгованості

21

Унесення запису про ліквідацію юридичної особи до Єдиного державного реєстру

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи (п. 9 ст. 36 Закону № 755)

 

 

Яка черговість погашення кредиторської заборгованості?

 

Як уже зазначалося, ліквідаційна комісія під час проведення ліквідації інформує кредиторів прямо —

шляхом надіслання кожному з них персонального письмового повідомлення щодо ліквідації із зазначенням порядку та строків для пред’явлення претензій (п. 4 ст. 105 ЦКУ та п. 3 ст. 60 ГКУ) та шляхом публікації оголошення про ліквідацію із зазначенням строків та порядку заявлення кредиторами претензій (п. 4 ст. 105 ЦКУ та п. 3 ст. 60 ГКУ).

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у

місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Черговість задоволення вимог кредиторів установлена

ст. 112 ЦКУ.

Так, у випадку ліквідації вимоги кредиторів задовольняються

у такій черговості:

1) у першу чергу

задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу

задовольняються вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу

задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов’язкових платежів);

4) у четверту чергу

задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються

пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

 

 

Який порядок зняття з обліку в органах податкової служби та соціальних фондах?

 

Виключення з Реєстру платників ПДВ

Припинення діяльності юридичної особи, яка є платником ПДВ, внаслідок прийняття рішення про ліквідацію відповідно до

п.п. «б» п. 9.8 ст. 9 Закону № 168 є однією з підстав для анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість і, як наслідок, виключення такої юридичної особи з Реєстру платників ПДВ.

Як визначено в

п.п. 25.1 Положення № 79 для виключення платника ПДВ з Реєстру платників ПДВ та анулювання Свідоцтва про реєстрацію платників ПДВ з ініціативи платника ПДВ до податкового органу за місцем реєстрації подаються такі документи:

— заява про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 3-ПДВ;

— Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ та всі його засвідчені копії.

Анулювання реєстрації у випадку, коли платник податку ліквідується внаслідок прийняття рішення про його ліквідацію може бути ініційоване платником податку на додану вартість — юридичною особою після складання комісією з припинення (ліквідаційною комісією, ліквідатором) ліквідаційного балансу (

п. 25 Положення № 79).

Податковий орган не може відмовити в анулюванні реєстрації в разі ліквідації платника податку.

Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника податку приймається податковим органом

протягом 10 календарних днів. Дані про розгляд заяви та анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вказуються у відповідній графі заяви за формою № 3-ПДВ.

 

Зняття з обліку як платника податків в органах податкової служби

У випадку прийняття рішення щодо ліквідації юридичні особи, крім військових частин, зобов’язані відповідно до

п. 8 Порядку № 80 у триденний термін від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, подати до органу державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, такі документи:

— заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП;

— оригінал довідки за формою № 4-ОПП;

— копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію;

— копію розпорядчого документа про створення ліквідаційної комісії.

У зв’язку з проведенням реорганізації чи ліквідації юридичної особи органом державної податкової служби приймається рішення про проведення

позапланової виїзної перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей):

— заяви за формою № 8-ОПП від платника податків;

— відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про реорганізацію чи ліквідацію юридичної особи;

— відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про закриття відокремленого підрозділу.

Призначається перевірка, яку відповідні підрозділи розпочинають

протягом місяця після одержання того документа, що надійшов до органу державної податкової служби першим.

Якщо після проведеної перевірки платника податків установлено факт наявності податкового боргу, несплати податку з доходу фізичних осіб із сум доходів, нарахованих (виплачених) найманим працівникам, підрозділ обліку та звітності та відповідні підрозділи, які здійснювали перевірку, складають

повідомлення про податкові зобов’язання та несплачені податки за формою № 10-ОПП, після чого передають його підрозділу погашення прострочених податкових зобов’язань для надсилання комісії з припинення (ліквідаційній комісії, ліквідатору) або особі, відповідальній за погашення податкових зобов’язань або податкового боргу, що є такою згідно із законодавством у разі ліквідації платника податків.

Особою, відповідальною за погашення податкових зобов’язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків стосовно платника податків, який ліквідується, є

ліквідаційна комісія або інший орган, що проводить ліквідацію згідно із законодавством (п.п. 8.5 Порядку № 80).

Відповідно до

п.п. 8.7.3 Порядку № 80 у разі реорганізації платника податків шляхом злиття, приєднання, перетворення до облікових справ правонаступників додаються облікові справи реорганізованих платників податків. Якщо правонаступник перебуває на обліку в іншому органі державної податкової служби, ніж реорганізований платник податків, після завершення реорганізації та зняття його з обліку облікова справа реорганізованого платника податків передається до органу державної податкової служби, де перебуває на обліку правонаступник.

 

Зняття з обліку в Пенсійному фонді України

Відповідно до

п.п. 3.4.1 Інструкції № 21-1 у разі прийняття рішення відповідними органами про скасування реєстрації страхувальників, страхувальник зобов’язаний у 10-денний строк з дня прийняття відповідного рішення подати до органу Пенсійного фонду України такі документи:

— заяву про зняття з обліку, дата якої фіксується у журналі обліку як «підстава зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України»;

— копію розпорядчого документа про створення ліквідаційної комісії (для військових частин);

— копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те засновницькими документами про ліквідацію;

— копію розпорядчого документа про створення ліквідаційної комісії.

Отримавши зазначені документи, орган Пенсійного фонду України у

10-денний строк проводить документальну перевірку правильності обчислення та сплати страхових внесків. На основі акта перевірки страхувальник розраховується з органом Пенсійного фонду України.

У разі встановлення заборгованості страхувальника, який знімається з обліку, орган Пенсійного фонду України складає у трьох примірниках довідку про борг за платежами до Пенсійного фонду України, один з яких надсилає ліквідаційній комісії, другий — правонаступнику, якщо він є (

п.п. 3.4.3 Інструкції № 21-1).

Згідно з

п.п. 3.4.5 Інструкції № 21-1 після проведення остаточного розрахунку страхувальником орган Пенсійного фонду України знімає його з обліку, справу страхувальника закриває. Реєстраційний номер ліквідованого страхувальника надалі не використовується, його платежі враховуються в базі даних до кінця поточного року.

 

Зняття з обліку у ФСС з ТВП

Як зазначено у

ст. 23 Закону № 2240 у разі ліквідації (реорганізації) юридичної особи страхувальник зобов’язаний провести повний розрахунок щодо сплати страхових внесків до ФСС з ТВП по день ліквідації (реорганізації) та звернутися за місцем здійснення його обліку як страхувальника для отримання довідки про відсутність заборгованості.

Порядок зняття з обліку юридичної особи в ФСС з ТВП передбачений

Інструкцією № 16.

Згідно з

п. 2.15 Інструкції № 16 у разі отримання органом ФСС з ТВП повідомлення з Єдиного державного реєстру про внесення запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, після остаточного розрахунку страхувальника по коштах ФСС з ТВП, відповідно до п. 4.8 цієї Інструкції, за його заявою, складеною в довільній формі, орган ФСС з ТВП надає йому довідку про відсутність заборгованості по коштах ФСС з ТВП.

Як зазначено в

п. 4.8 Інструкції № 16 при ліквідації страхувальник зобов’язаний провести повний розрахунок з ФСС з ТВП на день ліквідації.

Після одержання вищезазначених документів про ліквідацію страхувальника органи ФСС з ТВП у

15-денний строк здійснюють документальну перевірку щодо повноти сплати ним страхових внесків.

Якщо юридична особа, яка ліквідується, має заборгованість з виплати заробітної плати, у тому числі нарахованої за останній звітний місяць, а строк сплати страхових внесків ще не настав, то ліквідаційна комісія зобов’язана включити належну суму сплати коштів до ліквідаційного балансу юридичної особи та оформити це окремим актом. В акті зазначаються правонаступник (якщо він визначений), сума належних платежів і дата їх унесення, яка не може бути пізнішою від дати, установленої для виплати заробітної плати до ліквідації.

Копії акта, підписаного ліквідаційною комісією і правонаступником (якщо він визначений), подаються до органів ФСС з ТВП, за місцем обліку страхувальника, що підлягає ліквідації, і правонаступнику.

У випадку якщо належна сума платежів, що має вноситися юридичною особою, яка ліквідується, перевищує суму, зазначену в акті, то правонаступник (якщо він визначений) зобов’язаний внести належну суму повністю та одночасно внести відповідні зміни до балансу, одержаного від ліквідаційної комісії.

Пунктом 2.16 Інструкції № 16

передбачено, що після отримання з Єдиного державного реєстру повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомостей реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи органи ФСС з ТВП фіксують отриману інформацію в картці страхувальника та знімають його з обліку.

Після зняття з обліку в органах ФСС з ТВП суб’єкт господарської діяльності втрачає статус страхувальника. Органами ФСС з ТВП вносяться відповідні дані до персональної справи страхувальника, а сама справа закривається.

 

Зняття з обліку в ФСС НВВПЗ

Згідно зі

ст. 10 Закону № 1105 зняття з обліку роботодавця як платника страхових внесків здійснюється ФСС НВВПЗ на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.

Відповідно до

п. 3.13 Інструкції № 36 після одержання від державного реєстратора повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи, робочий орган виконавчої дирекції ФСС НВВПЗ проводить документальну перевірку повноти нарахування та сплати страхових внесків. На підставі акта перевірки платник розраховується з робочим органом виконавчої дирекції ФСС НВВПЗ.

У випадку встановлення заборгованості платника робочий орган виконавчої дирекції ФСС НВВПЗ складає у

трьох примірниках довідку про борг за платежами до ФСС НВВПЗ, один з яких надсилає ліквідаційній комісії, другий — правонаступнику, якщо такий є.

Робочий орган виконавчої дирекції ФСС НВВПЗ після остаточного погашення страхувальником суми заборгованості зі сплати страхових внесків, пені та штрафів до ФСС НВВПЗ і виконання ним вимог, передбачених у

п. 5.9 Інструкції № 36, наступного робочого дня видає (надсилає листом з повідомленням про вручення адресату) страхувальнику довідку про відсутність заборгованості.

Копія довідки, завірена відповідальною особою робочого органу виконавчої дирекції ФСС НВВПЗ, та повідомлення про вручення поштового відправлення підшиваються в особову справу страхувальника.

Робочий орган виконавчої дирекції ФСС НВВПЗ знімає з обліку страхувальника і закриває його справу тільки

після отримання від державного реєстратора повідомлення про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Номер страхового свідоцтва цього страхувальника надалі не використовується, його платежі враховуються в базі даних до кінця поточного року, відомості щодо його платежів зберігаються робочим органом виконавчої дирекції ФСС НВВПЗ не менше 3-х років.

 

Зняття з обліку в ФСС ВБ

Відповідно до

п. 3.8 Інструкції № 339 після одержання від державного реєстратора повідомлення про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи (у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації), ліквідації) працівники центру зайнятості у 10-денний строк здійснюють документальну перевірку правильності розрахунків роботодавця, за результатами якої складається акт у двох примірниках.

Якщо роботодавець має недоїмку зі сплати страхових внесків, то йому нараховується пеня, штраф відповідно до чинного законодавства. У

15-денний строк проводяться повні розрахунки зі сплати недоїмки, пені, штрафу на підставі акта.

У разі встановлення заборгованості платника, державна реєстрація якого скасовується, центр зайнятості складає у довільній формі Довідку про його заборгованість за платежами до ФСС ВБ у

трьох примірниках, один з яких надсилається ліквідаційній комісії, другий — правонаступнику (якщо він визначений), третій — відповідному органу державної реєстрації.

Погашення боргів зі сплати страхових внесків до ФСС ВБ проводиться у порядку черговості їх стягнення.

Центром зайнятості після остаточного погашення роботодавцем суми заборгованості зі сплати страхових внесків та інших платежів до ФСС ВБ видається Довідка про відсутність заборгованості (надсилається поштою з повідомленням про вручення). Копія Довідки (повідомлення про вручення поштового відправлення) підшивається в особову справу страхувальника.

Юридичні особи знімаються з обліку як платники страхових внесків

після отримання від державного реєстратора відомостей з реєстраційної картки про державну реєстрацію припинення діяльності юридичної особи.

 

 

Хто затверджує ліквідаційний баланс?

 

Згідно з

п. 1 ст. 111 ЦКУ ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується органом, який прийняв рішення про ліквідацію бюджетної установи.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає

ліквідаційний баланс, який також затверджується органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (п. 3 ст. 111 ЦКУ).

При реорганізації бюджетної установи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення відповідно до

п. 2 ст. 107 ЦКУ після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов’язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов’язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються органом, який прийняв рішення про припинення юридичної особи. Нотаріально посвідчені копії передавального акта та розподільчого балансу передаються до органу, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи, що припиняється, а також до органу, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи — правонаступника.

 

 

Куди подіти матеріальні цінності?

 

Під час ліквідації установи обов’язковим є проведення

інвентаризації всіх активів і зобов’язань, що передбачено п. 1.9 Інструкції № 90. Конкретну дату, на яку необхідно проводити інвентаризацію, цим документом не визначено, але логічно припустити, що інвентаризацію слід провести на дату прийняття рішення про ліквідацію.

Крім того, відповідно до

п. 5 ст. 60 ГКУ ліквідаційній комісії необхідно оцінити наявне майно суб’єкта господарювання, який ліквідується. Оцінка майна повинна бути проведена відповідно до вимог, визначених Законом № 2658. Згідно зі ст. 7 Закону № 2658 оцінка майна при ліквідації, реорганізації є обов’язковою.

Як визначено в

п.п. 7.11.11 ст. 7 Закону № 334/94, у разі ліквідації неприбуткової установи (усі бюджетні установи є неприбутковими) її активи повинні бути передані іншій неприбутковій організації відповідного виду або зараховані до доходу бюджету.

Нагадаємо, що відповідно до

п. 21 Інструкції № 142/181 безоплатна передача дозволяється:

— з балансів установ, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету —

у межах одного центрального органу виконавчої влади (головного розпорядника бюджетних коштів);

— з балансів установ, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів —

у межах одного місцевого бюджету.

Тобто безоплатна передача ТМЦ з балансу на баланс дозволяється тільки

на одному бюджетному рівні.

Підставою для передачі матеріальних цінностей з балансу на баланс установ, які належать до сфери управління одного й того самого центрального органу виконавчої влади або іншого головного розпорядника бюджетних коштів, є

рішення головного розпорядника бюджетних коштів. Тобто установи, до яких будуть передані матеріальні цінності установи, що ліквідується, визначаються головним розпорядником бюджетних коштів.

 

 

Куди і як здати печатку та штампи?

 

Порядок знищення печаток та штампів регламентований

Інструкцією № 17. Згідно з п.п. 3.4.2 Інструкції № 17 керівники юридичної особи, яка ліквідується, зобов’язані здати до органів внутрішніх справ печатки і штампи для знищення.

Підтвердженням знищення печаток і штампів є

квитанція.

Для одержання квитанції про знищення печаток і штампів до органів внутрішніх справ подається

письмове клопотання, де вказуються:

— кількість печаток та штампів, які передбачається знищити;

— підстава для знищення;

— особа, відповідальна за знищення печаток і штампів, прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані;

— прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані керівника або уповноваженої ним особи, що подає клопотання до органу внутрішніх справ.

До клопотань додаються:

— печатки і штампи;

— відбитки печаток і штампів у двох примірниках;

— платіжні доручення чи квитанції про оплату послуг, пов’язаних з видачею квитанцій про знищення печаток і штампів.

За видачу квитанцій справляється плата, розмір та порядок використання якої встановлюються Кабміном.

Про знищення печаток і штампів видається

квитанція, на звороті якої робляться відбитки знищених печаток і штампів, після чого вони знищуються.

 

 

Як здати документи до архіву?

 

Кожна установа в процесі своєї діяльності має великий обсяг різноманітних документів: бухгалтерських, кадрових, розпорядчих тощо.

Порядок знищення та передачі документів на зберігання до архіву обумовлюється в наказі по установі або рішенні про ліквідацію та залежить від строків зберігання документів, які визначені в

Переліку № 41.

При передачі документів до архіву слід керуватися

Правилами № 16. Виходячи з цих Правил документи поділяються за строками зберігання на документи:

— постійного, тривалого зберігання (понад 10 років);

— тимчасового зберігання (менш ніж 10 років).

Згідно з

Переліком № 41 для більшості первинної бухгалтерської документації встановлено строк зберігання 3 роки за умови проведення ревізії.

Строки зберігання, вказані в

Переліку № 41, є мінімальними та скорочувати їх заборонено.

Зверніть увагу на те, що згідно з

Переліком № 41 окремі види документів на державне зберігання не передаються.

Визначення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який настає за роком завершення їх діловодства.

Ліквідаційна комісія проводить експертизу цінності документів, складає акти про виділення справ до знищення, а також описи справ постійного, тривалого зберігання та справ по особовому складу для подальшої передачі їх до архіву. До таких справ в основному належать накази керівника по особовому складу, особові рахунки або розрахунково-платіжні відомості за їх відсутності.

Перед передачею до архіву документи слід оформити належним чином. Залежно від строків зберігання проводиться повне або часткове оформлення справ.

Справи по особовому складу підлягають

повному оформленню , яке передбачає:

— підшивку та оправляння справи;

— нумерацію аркушів;

— складання засвідчувального напису справи;

— унесення необхідних уточнень.

Частковому оформленню

підлягають справи тимчасового зберігання (до 10 років включно). Такі справи зберігаються у швидкозшивачах, систематизація документів у справі не проводиться, аркуші не нумеруються, засвідчувальні написи не здійснюються.

Справи тимчасового зберігання (до 10 років включно) можуть передаватися до архіву установи за рішенням її керівника (

п. 5 Правил № 16).

Приймання архівних справ установи, що ліквідується, здійснюється спеціальним працівником державного архіву в присутності відповідального працівника установи, визначеного ліквідаційною комісією.

Особі, яка передала документи до архіву, надається

довідка з архіву про прийняття документів.

У випадку реорганізації всі документи передаються установі-правоприємнику.

Документи тимчасового зберігання, які не передаються до архівної установи,

підлягають знищенню. Знищення документів проводиться за актами, які мають бути узгоджені з експертно-перевірочною комісією відповідної архівної установи.

Підготовлені до знищення документи передаються організаціям, які займаються заготівлею вторинної сировини. Як визначено в

листі Державного комітету архівів України від 12.01.2001 р. № 05-26, віднесення організації до категорії, що займається заготівлею вторинної сировини, підтверджується її статутом, затвердженим та зареєстрованим у встановленому порядку.

При незначному обсязі документів, виділених до знищення,

вони можуть бути спалені, про що в акті робиться відповідна відмітка.

 

Нормативні документи

БКУ —

Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. № 2542-III.

ГКУ

— Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

ЦКУ

— Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Закон № 2984

— Закон України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 р. № 2984-III.

Закон № 651

— Закон України «Про загальну середню освіту» від 13.05.99 р. № 651-XIV.

Закон № 755

— Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV.

Закон № 168

— Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.11.97 р. № 168/97-ВР.

Закон № 2240

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III.

Закон № 1105

— Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.

Закон № 334/94

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР.

Закон № 2658

— Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III.

Указ № 503/97

— Указ Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10.06.97 р. № 503/97.

Положення № 174

— Положення про клінічний лікувально-профілактичний заклад охорони здоров’я, затверджене наказом Міністерства охорони здоров’я України від 05.06.97 р. № 174.

Інструкція № 16

— Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджена постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 р. № 16.

Інструкція № 36

— Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затверджена постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 р. № 36.

Інструкція № 339

— Інструкція про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 р. № 339.

Інструкція № 90

— Інструкція з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України від 30.10.98 р. № 90.

Порядок № 221

— Порядок відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства України, затверджений наказом Державного казначейства України від 02.12.2002 р. № 221.

Положення № 79

— Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 р. № 79.

Порядок № 80

— Порядок обліку платників податків, зборів (обов’язкових платежів), затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.98 р. № 80.

Інструкція № 17

— Інструкція про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об’єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затверджені наказом МВС України від 11.01.99 р. № 17.

Інструкція № 21-1

— Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1.

Правила № 16

— Правила роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, затверджені наказом Державного комітету архівів України від 16.03.2001 р. № 16.

Перелік № 41

— Перелік типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затверджений наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.98 р. № 41.

Інструкція № 142/181

— Типова інструкція про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України, Міністерства економіки України від 10.08.2001 р. № 142/181.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі