ІНДЕКСАЦІЯ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ ЗІ 100-ВІДСОТКОВИМ ЗНОСОМ
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
На балансі бюджетної організації значиться об’єкт основних засобів — комп’ютер, первісна вартість якого становить 5000 грн., сума нарахованого зносу — 5000 грн. Фактичний строк експлуатації такого об’єкта — 7 років. Відомо, що вартість нового аналогічного комп’ютера — 3000 грн.
Чи обов’язково проводити переоцінку такого об’єкта і хто має цим займатися? Як у цій ситуації визначити переоцінену залишкову вартість такого об’єкта основних засобів? Як у бухгалтерському обліку відображати проведення переоцінки необоротних активів?
(м. Донецьк)
Для бюджетних установ основним документом, що визначає порядок формування інформації в бухгалтерському обліку про операції з необоротними активами, а також механізм проведення їх індексації (переоцінки), є
Інструкція з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затверджена наказом Держказначейства України від 17.07.2000 р. № 64 (далі — Інструкція № 64).За загальним правилом індексація первісної (відновлювальної) вартості груп необоротних активів проводиться відповідно до коефіцієнта індексації, який визначається за формулою, передбаченою
п.п. 8.3.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР), а самеКі = [I(а-1) - 10] : 100
,де І(а-1) — індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.
Індексація проводиться тільки у випадку, якщо
коефіцієнт індексації перевищує одиницю (тобто якщо річний індекс інфляції більше 110 %). Якщо значення Кі не перевищує одиниці (тобто коли індекс інфляції менше 110 %), то необоротні активи не індексуються.За даними Держкомстату, індекс інфляції за 2009 рік становить
112,3 %. Коефіцієнт індексації за 2009 рік складає:Кі = [112,3 - 10] : 100 =
1,023.У зв’язку з тим, що коефіцієнт індексації за 2009 рік перевищує одиницю, то у 2010 році бюджетні установи мають право провести індексацію необоротних активів на цей коефіцієнт.
Як зазначено в
п. 1.7 Інструкції № 64, індексація первісної (відновлювальної) вартості груп необоротних активів може проводитися за самостійним рішенням керівника установи.Безпосередньо індексацією необоротних активів займається
постійно діюча комісія, яку призначають наказом керівника установи щорічно і яка діє протягом року. До складу комісії входять:— керівник бюджетної установи або його заступник (голова комісії);
— головний бухгалтер бюджетної установи або його заступник (в установах та організаціях, де штатним розписом не передбачено посаду головного бухгалтера, особа, на яку покладено обов’язок ведення бухгалтерського обліку);
— керівник груп обліку (у централізованій бухгалтерії) або інші працівники бухгалтерії, які ведуть облік необоротних активів;
— матеріально відповідальна особа;
— інші посадові особи (за розсудом керівника установи).
Як роз’яснює Держказначейство в
листі від 07.06.2007 р. № 3.4-04/1458-6755 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2007, № 26), до складу комісії з переоцінки можуть бути включені суб’єкти оціночної діяльності за рішенням керівника установи та в разі необхідності проведення незалежної оцінки. Докладніше про такі випадки можна дізнатися з матеріалу «Дооцінка основних засобів» // див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 35, с. 41.У ході проведення індексації (переоцінки) комісія оглядає кожну окрему одиницю необоротних активів та встановлює на неї нові ціни. Якщо вартість проіндексованих необоротних активів
значно відрізняється від вартості аналогічних нових об’єктів, то вартість цих необоротних активів слід привести у відповідність до вартості аналогічних нових зразків. Про це йдеться в п. 1.10 Інструкції № 64 та листі Держказначейства від 02.02.2007 р. № 3.4-05/397-1346 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2007, № 8). Для цього доведеться провести переоцінку таких видів необоротних активів та встановити нові ціни, що відповідають цінам аналогічних нових зразків, що діють на дату проведення індексації. Відповідальність за організацію роботи комісії покладається на керівника установи, а за об’єктивність визначення реальної вартості активів — на керівника та голову комісії.У ситуації, що розглядається, на балансі бюджетної установи значиться об’єкт основних засобів (комп’ютер), первісна вартість якого становить 5000 грн., а сума нарахованого зносу — 5000 грн., тобто знос нараховано в розмірі 100 % і залишкова вартість такого об’єкта дорівнює нулю. Що робити установі з таким об’єктом?
У цьому випадку необхідно пам’ятати про те, що знос, нарахований у розмірі 100 % вартості на необоротні активи, не може бути підставою для їх списання, якщо такі об’єкти придатні до подальшої експлуатації. Тому комісія насамперед повинна встановити, що об’єкт основних засобів, на який нараховано знос у розмірі 100 %, придатний для подальшої експлуатації.
Після цього на такий об’єкт основних засобів потрібно встановити нову вартість. Як передбачено
п. 1.10 Інструкції № 64, якщо залишкова вартість об’єкта необоротних активів дорівнює нулю, його переоцінена залишкова вартість додається до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу.Відповідаючи на такі запитання, у своїх консультаціях
(див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 5, с. 20 і № 37, с. 17) ми рекомендували при переоцінці об’єктів, залишкова вартість яких дорівнює нулю, застосовувати механізм переоцінки, який використовують підприємства, установи та організації небюджетної сфери, керуючись п. 17 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92 (далі — П(С)БО 7).Такої думки ми дотримуємося і зараз. Адже починаючи з
1 січня 2013 року дію П(С)БО 7, а також деяких інших П(С)БО буде поширено й на бюджетні організації, що передбачено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2009 р. № 1396. У зв’язку з цим вважаємо, що бюджетні установи можуть застосовувати механізм переоцінки об’єктів з нульовою залишковою вартістю, передбачений П(С)БО 7.Так, якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів дорівнює нулю, то його
переоцінена залишкова вартість визначається збільшенням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта. При цьому для таких об’єктів, які продовжують використовуватися, обов’язково визначається ліквідаційна вартість. Під ліквідаційною вартістю розуміється сума коштів або вартість інших активів, які очікується отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).У результаті переоцінки первісну вартість таких об’єктів буде збільшено на
переоцінену залишкову вартість, а сума зносу залишиться без змін. У цьому випадку переоцінена залишкова вартість є справедливою вартістю, за якою може бути здійснено продаж або обмін об’єкта, тобто переоцінена залишкова вартість дорівнюватиме справедливій вартості.Звісно, для бюджетної установи при визначенні справедливої вартості об’єктів
ідеальний варіант — залучення суб’єктів оціночної діяльності.Якщо в бюджетної установи немає такої можливості, то вважаємо, що для розрахунку справедливої вартості можна скористатися одним із методів оцінки, передбачених
Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженим постановою КМУ від 10.09.2003 р. № 1440. Як передбачено цим документом, при визначенні вартості об’єкта оцінки застосовуються такі методи оцінки: дохідний, порівняльний та витратний.Результати проведеної індексації необоротних активів, залишкова вартість яких дорівнює нулю, необхідно оформити
актом оцінки. Крім того, результати переоцінки доцільно відображати в окремих відомостях. У зв’язку з тим, що на сьогодні Держказначейством не розроблено спеціальну форму такої відомості, такі документи складаються в довільній формі.Після проведення переоцінки комісія складає
акт про зміну вартості необоротних активів, який затверджує керівник бюджетної установи. Про обов’язковість складання цього документа йдеться в п. 1.10 Інструкції № 64.У бухгалтерському обліку індексація (дооцінка) необоротних активів, зокрема комп’ютера, відображається таким записом:
Дт 104 «Машини і обладнання» — Кт 401 «Фонд у необоротних активах». У цьому випадку такий запис виконується на переоцінену залишкову вартість. Оскільки сума зносу залишається без змін, то жодних записів у бухгалтерському обліку в кореспонденції з субрахунком 131 «Знос основних засобів» не роблять.Також не забудьте, що інформацію про зміну первісної вартості та суми зносу необоротних активів необхідно відобразити в інвентарній картці обліку основних засобів у бюджетних установах за формою № ОЗ-6 (бюджет).
