МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
ЩОДО КРЕДИТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЗА БЮДЖЕТНИМИ ПРОГРАМАМИ, ЯКІ ФІНАНСУЮТЬСЯ ЗА РАХУНОК КОШТІВ СВІТОВОГО БАНКУ
Лист від 26.02.2010 р. № 31-25010-02-24/4328
На лист <…> щодо кредиторської заборгованості за бюджетними програмами, які фінансуються за рахунок коштів Світового банку, Міністерство фінансів України повідомляє.
Відповідно до ч. 4 ст. 23 Бюджетного кодексу України витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду згідно із законодавством, якщо законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.
Статтею 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині фінансування на 2009 рік є позики, що залучаються державою від міжнародних фінансових організацій. Статтею 62 цього ж Закону визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду.
Статтею 9 Конституції України та ч. 1 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. Відповідно до статті 15 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори підлягають сумлінному дотриманню сторонами відповідно до норм міжнародного права.
Згідно зі ст. 26 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, ратифікованої 14.04.96, кожен чинний договір є обов’язковим для його учасників і повинен ними добросовісно виконуватися. Учасник не може посилатися на положення свого внутрішнього права як на виправдання для невиконання ним договору (ст. 27 Віденської конвенції).
В Україні неодмінною умовою початку реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів та використання коштів цих організацій є ратифікація Верховною Радою України відповідних Угод про позики, як це передбачено п. 14 ст. 85 Конституції України. Спільні з міжнародними фінансовими організаціями проекти реалізуються відповідно до графіків та строків їх реалізації і планів закупівель, що затверджуються цими організаціями, як це передбачено положеннями ратифікованих угод.
Укладеними між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку Угодами встановлено, що порядок та умови використання коштів позик регламентуються нормами документів Міжнародного банку реконструкції та розвитку, а саме статутом МБРР, Загальними умовами, які поширюються на угоди про позики, Довідником з процедур витрачання коштів позик Світового банку (МБРР).
Зокрема, укладені на сьогодні Угоди про позики між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку визначають, що «Загальні умови стосовно угод про позики та угод про надання гарантій для позик у одній валюті» (далі — Загальні умови), є невід’ємною частиною цих Угод.
Розділом 3.01 ст. III Загальних умов регламентовано механізм надання позик. Він встановлює, що сума кредиту перераховується МБРР на відкритий банком на ім’я позичальника Рахунок кредиту. Розділом 5.01 ст. V зазначених Загальних умов встановлено, що позичальник має право знімати з Рахунка кредиту суми, витрачені або за згодою Банку, або такі, які мають бути витрачені на Проект відповідно до положень Кредитної угоди.
Враховуючи наведене, зобов’язання з оплати виконаних робіт, наданих послуг, закуплених товарів, які виникають при реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що реалізуються за рахунок коштів, залучених державою від міжнародних фінансових організацій, та оплата яких здійснюється
в межах розміру таких позик, вважаються бюджетними зобов’язаннями.
Заступник Міністра О. Савченко
Коментар редакції
ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЗА БЮДЖЕТНИМИ ПРОГРАМАМИ, ЯКІ ФІНАНСУЮТЬСЯ
ЗА РАХУНОК КОШТІВ СВІТОВОГО БАНКУ
У
листі, що коментується, Мінфін роз’яснив, що зобов’язання з оплати виконаних робіт, наданих послуг, закуплених товарів, які виникають при реалізації проектів економічного і соціального розвитку України за рахунок коштів, залучених державою від міжнародних фінансових організацій, та оплата яких здійснюється в межах розміру таких позик, є бюджетними зобов’язаннями.Це питання виникло у зв’язку з наявністю кредиторської заборгованості за бюджетними програмами, які фінансуються за рахунок коштів Світового банку.
Як зазначив Мінфін, такі кошти є одним із джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України. При цьому, як відомо, відповідно до
ст. 25 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 р. № 2542-III витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду.Ураховуючи зазначене, зобов’язання з оплати виконаних робіт, наданих послуг, закуплених товарів, які фінансуються за рахунок коштів Світового банку, можуть братися
лише в межах відповідних надходжень зі Світового банку.Але водночас, як зазначає Мінфін, у міжнародних відносинах у першу чергу слід керуватися умовами укладених міжнародних договорів, а не внутрішніми документами окремої держави. Учасники міжнародних договорів повинні добросовісно виконувати їх умови, не допускаючи при цьому посилань на норми внутрішньодержавних прав як на виправдання для невиконання ними умов договору.
