Теми статей
Обрати теми

Відповідальність головного бухгалтера

Редакція ББ
Стаття

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ГОЛОВНОГО БУХГАЛТЕРА

 

Коли кажуть, що робота головного бухгалтера дуже відповідальна — це не порожні слова. Саме головний бухгалтер несе найбільшу відповідальність за правильність ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Які види відповідальності передбачено чинним законодавством, що можуть застосовуватися до головного бухгалтера? На ці та інші запитання відповімо у статті.

Дарина ДАВИДЕНКО, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Говорячи про відповідальність головного бухгалтера, слід зазначити таке.

По-перше, головний бухгалтер є найманим працівником, тобто перебуває у трудових правовідносинах з роботодавцем. Це означає, що, як і будь-який інший працівник установи, він може бути притягнений до

дисциплінарної відповідальності, що є відповідальністю працівника за порушення трудових обов’язків, трудової дисципліни (трудового законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку, посадових інструкцій, положень, наказів тощо). Детальніше про притягнення працівників до дисциплінарної відповідальності див. статтю «Дисциплінарна відповідальність працівників» на с. 14 цього номера.

По-друге, головний бухгалтер є не просто працівником установи, а й посадовою особою. Ця обставина передбачає можливість притягнення його до

адміністративної та навіть кримінальної відповідальності.

Крім того, незважаючи на те що головний бухгалтер не є матеріально-відповідальною особою, він може бути притягнений до

матеріальної відповідальності, при цьому незалежно від притягнення його до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності (ч. 3 ст. 130 КЗпП).

Перш ніж розглянути зазначені види відповідальності детальніше, зупинимося на посадових (трудових) обов’язках головного бухгалтера.

 

Посадові обов’язки головного бухгалтера

Посадові обов’язки головного бухгалтера встановлено перш за все

Законом про бухоблік. Головний бухгалтер:

1. Забезпечує дотримання на підприємстві, в установі, організації встановлених єдиних методологічних основ (засад) бухгалтерського обліку, складання та подання в установлені строки фінансової звітності.

2. Організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

3. Бере участь в оформленні матеріалів, пов’язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки та псування активів підприємства, установи, організації.

4. Забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах та інших відокремлених підрозділах підприємства, установи, організації.

Отже, головний бухгалтер відповідає

за ведення обліку згідно з вимогами законодавства, а за правильну організацію обліку відповідальність несе керівник установи (ч. 2 і 3 ст. 8 Закону про бухоблік).

Конкретні завдання, обов’язки, права та відповідальність головного бухгалтера у процесі роботи встановлюється в його посадовій інструкції, що розробляється на основі

Закону про бухоблік і Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1 «Професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності», затвердженого наказом Мінпраці від 29.12.2004 р. № 336, а також:

Типових професійно-кваліфікаційних характеристик посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Головного управління державної служби України від 29.12.2009 р. № 406, — для головних бухгалтерів, які є посадовими особами органів місцевого самоврядування;

Довідника типових професійних характеристик посад державних службовців (випуск 76), затвердженого наказом Головного управління державної служби України від 01.09.99 р. № 65, — для головних бухгалтерів, які є державними службовцями.

 

МАТЕРІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Матеріальна відповідальність є одним із видів юридичної відповідальності та полягає в обов’язку працівника відшкодувати шкоду, яку було заподіяно ним роботодавцю під час виконання своїх трудових обов’язків.

Отже, якщо внаслідок покладених на головного бухгалтера обов’язків установа зазнала матеріальної шкоди, то його можна притягнути до матеріальної відповідальності. Відповідальність працівника за шкоду, заподіяну своєму роботодавцю, регулює трудове законодавство, зокрема,

глава ІХ КЗпП.

Згідно з положеннями

КЗпП матеріальна відповідальність настає тільки:

1) якщо шкода заподіяна внаслідок порушення

покладених на працівника трудових обов’язків (ч. 1 ст. 130 КЗпП). Трудові обов’язки працівника можуть визначатися законодавством, колективним, трудовим договором, іншими локальними нормативними та індивідуальними актами, наприклад, посадовими інструкціями.

Наприклад, до трудових обов’язків головного бухгалтера (або особи, яка виконує його функції) входить забезпечення перерахування передбачених законодавством податків і зборів;

2)

за пряму дійсну шкоду (ч. 2 ст. 130 КЗпП). При цьому під прямою дійсною шкодою слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для установи понести видатки на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані порушенням працівником трудових обов’язків, грошові виплати (абз. 2 п. 4 постанови № 14).

Якщо шкоду заподіяно приписками та іншими перекрученнями даних про виконання робіт, то до прямої дійсної шкоди може бути віднесено: суми незаконно нарахованої заробітної плати та премій, зайві виплати у вигляді штрафу, накладеного відповідними органами, вартість пального і мастил, сировини, напівфабрикатів та інших матеріальних цінностей, безпідставно списаних у зв’язку з викривленням даних про обсяг робіт (

абз. 3 п. 17 постанови № 14);

3) якщо заподіяна шкода

не належить до категорії нормального виробничо-господарського ризику (ч. 4 ст. 130 КЗпП);

4) якщо

працівник, який заподіяв шкоду, не перебував у стані крайньої необхідності (ч. 4 ст. 130 КЗпП);

5) якщо шкоду заподіяно

винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника (ч. 2 ст. 130 КЗпП). Притягнення до матеріальної відповідальності можливе тільки за наявності вини працівника. Підставою матеріальної відповідальності може бути не тільки умисна, а й необережна вина.

При цьому працівник несе матеріальну відповідальність

у розмірі, що не перевищує його середній місячний заробіток (ч. 2 ст. 130, ч. 1 ст. 132 КЗпП). Нагадаємо, що розмір середньомісячного заробітку визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100. Якщо працівник відшкодовує заподіяну шкоду добровільно, то сума відшкодування може покривати розмір шкоди повністю.

За правилом, установленим

ст. 136 КЗпП, відшкодування заподіяної шкоди в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, здійснюється за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, а керівниками підприємств, установ, організацій (а отже, і головними бухгалтерами) та їх заступниками — за розпорядженням органу вищого рівня шляхом утримання із заробітної плати працівника. Таке розпорядження має бути видане не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. Дату виявлення шкоди слід як можна точніше зафіксувати, підтвердивши необхідними документами. Наприклад, днем виявлення шкоди, установленої внаслідок проведення інвентаризації, є день складання та підписання керівником відповідного інвентаризаційного опису, днем виявлення шкоди, установленої внаслідок проведення ревізії контролюючими органами, є день підписання акта ревізії.

Згідно зі

ст. 136 КЗпП розпорядження має бути звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівника. Повідомити працівника бажано під підпис.

В інших випадках відшкодування шкоди здійснюється шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного в місті, міського судів.

 

Якщо з вини головного бухгалтера не сплачено податки, чи можна стягнути з нього суми штрафів у повному розмірі?

Свою думку з цього питання висловили Мінпраці в

листі від 15.02.2010 р. № 30/06/186-10 (опубліковано на с. 11 цього номера) і Мінфін у листі від 09.03.2010 р. № 31-28020-04-10/5186 (опубліковано на с. 12 цього номера). Роз’яснення фахівців зведено до такого.

Згідно з

ч. 3 ст. 134 КЗпП якщо шкоду заподіяно діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку , працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини установі, організації.

Стаття 212 ККУ

визначає таким діянням умисне ухилення від сплати податків, що входять до системи оподаткування, запроваджених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів коштів у значних розмірах (суми, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян).

Отже, якщо внаслідок вчинення

посадовою особою установи діянь, передбачених ст. 212 ККУ, до установи було застосовано фінансові санкції й таким чином їй було заподіяно шкоду, зазначена посадова особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з її вини установі.

До речі, обов’язок відшкодувати шкоду у зв’язку з несвоєчасною сплатою податкових платежів однаково лежить і на керівнику установи.

Додатково зазначимо, що згідно зі

ст. 134 КЗпП головного бухгалтера також може бути притягнено до повної матеріальної відповідальності, якщо:

— майно або інші цінності було отримано ним під звіт за разовим дорученням або за іншими разовими документами;

— шкоду заподіяно ним, будучи в нетверезому стані;

— шкоду заподіяно недостачею, навмисним знищенням або навмисним псуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі під час їх виготовлення, а також інструментів, вимірювальних приладів, спецодягу та інших предметів, виданих підприємством йому в користування;

— шкоду заподіяно не під час виконання трудових обов’язків.

При цьому головний бухгалтер

не є матеріально
відповідальною особою
, оскільки його посада не передбачає виконання робіт, безпосередньо пов’язаних зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей та не входить до Переліку № 447/24 (нагадаємо, що зазначений Перелік містить список посад працівників, з якими можна укладати договори про повну матеріальну відповідальність). Виняток — якщо головний бухгалтер виконує функції касира. За таких умов з ним обов’язково має бути укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

 

Якщо установу оштрафовано за несвоєчасне подання звіту, чи можна притягнути до відповідальності головного бухгалтера, якщо в цей час він хворів, що підтверджується листком непрацездатності?

У цьому випадку вважаємо, що головного бухгалтера притягнути до відповідальності не можна. Перш за все нагадаємо, що

ч. 2 ст. 130 КЗпП передбачає, що працівник несе відповідальність, якщо шкоду заподіяно винними протиправними діями. У цьому випадку вини працівника немає, оскільки за станом здоров’я він не міг виконувати свої трудові обов’язки.

Як ми вже зазначали, головний бухгалтер відповідає

за ведення обліку згідно з вимогами законодавства, а за правильну організацію обліку відповідальність несе керівник установи (ч. 2 і 3 ст. 8 Закону про бухоблік). Отже, у цьому випадку керівником установи на час хвороби головного бухгалтера мала бути призначена особа, на яку покладено функції головного бухгалтера. Якщо керівник установи своєчасно не зробив цього, то відповідальність за неподання звіту лежатиме на ньому.

 

Обмежена матеріальна відповідальність

Крім того, згідно з

ч. 2 ст. 133 КЗпП керівники структурних підрозділів в установах, організаціях (до їх числа належить і головний бухгалтер) та їх заступники несуть обмежену матеріальну відповідальність, якщо шкоду заподіяно:

— необґрунтованими грошовими виплатами, у тому числі у зв’язку з накладенням на підприємство штрафів у зв’язку з порушенням бухгалтером його трудових функцій;

— неправильною постановкою обліку та зберігання матеріальних або грошових цінностей;

— невжиттям необхідних заходів щодо запобігання простою, випуску недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню та псуванню матеріальних або грошових цінностей.

 

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Згідно зі

ст. 9 КпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління та за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Нагадаємо, що основні моменти, пов’язані з порядком застосування адміністративних стягнень органами ДКРС, розглядалися в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 25, с. 37.

Виділимо загальні моменти, пов’язані з притягненням до адміністративної відповідальності.

1.

Відповідальність за адміністративні правопорушення застосовується тільки до фізичних осіб, до юридичних осіб вона застосовуватися не може. Як правило, за це саме порушення юридична особа притягується до адміністративно-господарської відповідальності паралельно з притягненням його посадової особи чи іншого працівника до відповідальності за адмінправопорушення.

Зауважимо, що

КпАП не пояснює, кого саме слід вважати посадовими особами.

У

листі від 02.11.2006 р. № 309/13/133-06 Мінпраці зазначило, що службовими (тобто посадовими) особами, які постійно здійснюють функції представників влади, а також постійно обіймають на підприємствах, в установах або організаціях незалежно від форм власності посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків, вважаються особи, перебування яких на посаді не обмежується певним строком (призначені на посаду на невизначений строк). А службовими особами, які тимчасово виконують такі функції, а також тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків, є особи, перебування яких на посаді обмежується певним строком. Перебування службової особи на посаді (постійне або тимчасове) оформляється відповідним наказом.

Згідно з

постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» від 26.04.2002 р. № 5 передбачено:

організаційно-розпорядчі обов’язки — це обов’язки зі здійснення керівництва сферою промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах або організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники підприємств, установ та організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів, їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо);

адміністративно-господарські обов’язки — це обов’язки з управління або розпорядження державним, колективним чи приватним майном. Такими повноваженнями наділено начальників планово-господарських, фінансових відділів та служб, завідувачів складів, магазинів, майстерень, ательє, їх заступників, керівників відділів тощо.

Таку саму позицію з цього питання займають Мін’юст (див

. лист від 09.08.2002 р. № 24-30-2054) і ДПАУ (див. Порядок застосування норм пункту 15.4 статей 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», затверджений наказом ДПАУ від 19.03.2001 р. № 113).

2.

Для притягнення до адміністративної відповідальності має бути встановлено вину особи у вчиненні адмінправопорушення. У зв’язку з цим не може бути притягнено до відповідальності головного бухгалтера за порушення, вчинене в той період, коли він в установі ще не працював. Навіть той факт, що здійснювалася передача справ від особи, яка раніше обіймала цю посаду, новому працівнику, не дає підстав для його притягнення до відповідальності. З іншого боку, якщо особа на момент виявлення порушення вже звільнилася, її може бути притягнено до відповідальності (див., наприклад, Рекомендації зі складання протоколів про адміністративні правопорушення та застосування адміністративних стягнень органами державної контрольно-ревізійної служби, затверджені наказом ДКРУ від 30.07.2002 р. № 160).

У

листі від 19.02.2010 р. № 607-0-26-10-3 (опубліковано на с. 13 цього номера) Мін’юст розглянув питання про відповідальність головного бухгалтера в разі надіслання керівнику записки з повідомленням про незаконність здійснюваної операції. Запитання виникло у зв’язку з абз. 2 п. 15 Положення про головних бухгалтерів, яким установлено таке. Головному бухгалтеру забороняється приймати на виконання та оформлення документи за операціями, які суперечать законодавству та встановленому порядку приймання, зберігання й витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних та інших цінностей. У разі отримання від керівника установи розпорядження вчинити таку дію головний бухгалтер, не виконуючи її, у письмовій формі звертає увагу керівника на незаконність даного ним розпорядження. У разі отримання від керівника повторного письмового розпорядження головний бухгалтер виконує його. Усю повноту відповідальності за незаконність здійсненої операції несе керівник установи.

Перш за все Мін’юст наголосив, що

Положення про головних бухгалтерів визнане нечинним, оскільки всі питання, які ним установлювалися, тепер урегульовано іншими нормативними актами, зокрема, Законом про бухоблік.

Направлення керівнику записки

з повідомленням про незаконність здійснюваної операції в тому випадку, якщо надалі її все ж таки виконає бухгалтер, не звільняє бухгалтера від відповідальності. Залежно від того, ознаки якого правопорушення матимуть такі дії, бухгалтера може бути притягнено до кримінальної або адміністративної відповідальності.

У

листі Мін’юст також зауважив, що бухгалтера має бути притягнено до адміністративної або кримінальної відповідальності в разі виконання незаконного розпорядження керівника навіть за умови, що він спочатку відмовлявся від вчинення незаконних дій і письмово зазначав їх протиправність керівнику. Ці обставини не можуть вважатися такими, що звільняють від відповідальності.

3.

У разі вчинення однією особою двох чи більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення застосовується за кожне порушення окремо (ч. 1 ст. 36 КпАП).

Наприклад, якщо головний бухгалтер допустив два правопорушення, виявлених під час перевірки різними інстанціями, то він нестиме відповідальність за кожне правопорушення окремо, оскільки органи, які застосовують адміністративне стягнення, — різні.

З іншого боку, згідно з

ч. 1 ст. 36 КпАП якщо особа вчинила декілька адміністративних правопорушень, справи за якими одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкцій, установлених за серйозніше правопорушення з числа вчинених.

Наприклад, якщо бухгалтер несвоєчасно подав платіжне доручення на перерахування податку та порушив установлений порядок ведення податкового обліку (обидва ці правопорушення розглядаються податковими органами), то тоді до нього може бути застосовано один адмінштраф.

4.

Адміністративне стягнення може накладатися не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при правопорушенні, що триває, — не пізніше двох місяців з дня його виявлення (ч. 1 ст. 38 КпАП) за винятком випадків, коли справи про адмінпорушення підлягають розгляду в суді. У таких випадках стягнення може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при тому, що триває, — не пізніше ніж через три місяці з дня його виявлення.

Які правопорушення вважаються разовими, а які такими, що тривають? Відповідь на це запитання надало ГоловКРУ в

листі від 18.06.2009 р. № 25-18/745 (див. газету «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 26, с. 11). На думку ГоловКРУ, під порушенням, що триває, слід розуміти порушення, яке триває безперервно певний період часу, під разовим — порушення, учинене одноразово.

Так, наприклад, в установі бухгалтерський облік розрахунків за кожним дебітором і кредитором ведеться в меморіальному ордері № 6 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами», тоді як бухгалтерський облік розрахунків з дебіторами слід вести окремо в меморіальному ордері № 4 «Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами». Це порушення є таким, що триває.

Приклад разового порушення: працівнику було нараховано заробітну плату у травні 2010 року за повний робочий місяць, тоді як відповідно до наказу по установі працівник з 17.05.2010 р. по 21.05.2010 р. перебував у відпустці без збереження заробітної плати.

Головна державна податкова інспекція України в

листі від 22.03.94 р. № 04-115/10-1018 до разових порушень віднесла несвоєчасне подання декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень на внесення платежів до бюджетів та державних цільових фондів тощо; до тих, що тривають, — відсутність бухгалтерського обліку об’єктів оподаткування, ведення його з порушенням установленого порядку тощо.

Мін’юст у

листі від 01.12.2003 р. № 22-34-1465 роз’яснив: правопорушенням, що триває, є проступки, пов’язані з тривалим, безперервним невиконанням обов’язків, передбачених правовою нормою. Такі правопорушення припиняються або виконанням установлених обов’язків, або притягненням винної особи до відповідальності.

5. Якщо особа, яка притягувалася до адміністративної відповідальності,

протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, ця особа вважається такою, яка не притягувалася до адміністративної відповідальності (ст. 39 КпАП).

6.

У разі притягнення особи до адміністративної відповідальності застосовується той закон, що передбачає відповідний вид стягнення, який діяв на момент учинення порушення. Тому, наприклад, якщо під час перевірки буде виявлено, що особа вчинила дію, яка не вважалася адмінпорушенням на момент її вчинення, але на момент перевірки за неї вже запроваджено адміністративну відповідальність, накласти стягнення на таку особу не можна.

Водночас, якщо на момент учинення дії вона вважалася адмінпорушенням, але на момент накладення стягнення норму, що передбачає відповідальність за нього, вже скасовано, особу також не можна притягнути до відповідальності.

Наведемо в таблиці перелік порушень і розміри штрафних санкцій, які може бути застосовано до головного бухгалтера.

 

№ з/п

Вид адміністративного порушення

Стаття
КпАП

Відповідальність

Примітки

1

2

3

4

5

Порушення податкового законодавства

1

Відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій установленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України

Ст. 1631

Штраф у розмірі від 5 до 10 нмдг (тобто від 85 до 170 грн.);
у разі повторного порушення особою протягом року розмір штрафу складає від 10 до 15 нмдг (тобто від 170 до 255 грн.)

Накладаються судом (ст. 221 КпАП) на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, що складаються податковими органами
(ст. 255 КпАП)

2

Неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування податків і зборів, що підлягають сплаті (обов’язкових платежів)

Ст. 1632

Штраф у розмірі від 5 до 10 нмдг (тобто від 85 до 170 грн.);
у разі повторного порушення особою протягом року розмір штрафу становить від 10 до 15 нмдг (тобто від 170 до 255 грн.)

3

Невиконання керівниками
та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій (уключаючи установи НБУ, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи) законних вимог посадових осіб органів державної податкової служби, перерахованих у пп. 5 — 8 ч. 1 ст. 11 Закону № 509

Ст. 1633

Попередження або штраф у розмірі від 5 до 10 нмдг (тобто від 85 до 170 грн.);
у разі повторного порушення особою протягом року розмір штрафу становить від 10 до 15 нмдг (тобто від 170 до 255 грн.)

4

Неутримання або неперерахування до бюджету сум ПДФО при виплаті фізичній особі доходів; перерахування ПДФО за рахунок коштів підприємств, установ та організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством); неповідомлення або несвоєчасне повідомлення ДПІ за встановленою формою відомостей про доходи громадян

Ст. 1634

Попередження або штраф у розмірі від 2 до 3 нмдг (тобто від 34 до 51 грн.);
у разі повторного порушення особою протягом року розмір штрафу становить від 3
до 5 нмдг (тобто від 51 до 85 грн.)

Порушення правил ведення обліку

5

Приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків; відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку;
унесення неправдивих даних
до фінансової звітності, неподання фінансової звітності; несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації грошових коштів і матеріальних цінностей; порушення правил ведення касових операцій; перешкоджання працівникам ДКРС у проведенні ревізій та перевірок

Ст. 1642

Штраф у розмірі від 8 до 15 нмдг (тобто від 136 до 255 грн.);
у разі повторного порушення особою протягом року розмір штрафу становить від 10 до 20 нмдг (тобто від 170 до 340 грн.)

Накладається органами ДКРС на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, складених органами ДКРС (ст. 2341 КпАП)

Порушення трудового законодавства

6

Порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, пенсій, стипендій, виплата їх не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю

Ст. 41

Штраф від 30 до 100 нмдг (тобто від 510 до 1700 грн.)

Накладається судом (ст. 221 КпАП) на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, що складаються органами у сфері праці та соціальної політики
(ст. 255 КпАП)

Порушення загальнообов’язкового соціального пенсійного страхування

7

Приховування (заниження) суми заробітної плати (виплат, доходу), на яку нараховуються страхові внески до Пенсійного фонду; порушення встановленого порядку нарахування страхових внесків; неподання відомостей про обставини, що спричиняють зміни юридичного статусу підприємства, порядку сплати ним страхових внесків; порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами ПФУ і Накопичувального фонду; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до Пенсійного фонду або подання недостовірних відомостей, які використовуються в системі персоніфікованого обліку,
та іншої звітності і відомостей, передбачених Законом № 1058

Ч. 1 — 2 ст. 1651

Штрафу розмірі від 20 до 30 нмдг (тобто від 340 до 510 грн.);
у разі повторного порушення особою протягом року розмір штрафу становить від 30 до 40 нмдг (тобто від 510 до 680 грн.)

Накладаються органами Пенсійного фонду на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, складені органами Пенсійного фонду (ст. 2442 КпАП)

8

Несплата або несвоєчасна сплата страхових внесків до Пенсійного фонду, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує 300 нмдг*

Ч. 3 ст. 1651

Штраф у розмірі від 25 до 50 нмдг (тобто від 425 до 850 грн.);
у разі повторного порушення особою протягом року розмір штрафу становить від 100 до 300 нмдг (тобто від 1700 до 5100 грн.)

 

9

Несплата або несвоєчасна сплата страхових внесків до Пенсійного фонду, у тому числі авансових платежів, у сумі понад 300 нмдг*

Ч. 4 ст. 1651

Штраф у розмірі від 50 до 100 нмдг (тобто від 850 до 1700 грн.);
у разі повторного порушення особою протягом року розмір штрафу становить від 100 до 300 нмдг (тобто від 1700 до 5100 грн.)

 

* Згідно з п. 22.5 Закону № 889 під час кваліфікації адміністративних правопорушень нмдг приймається рівним на рівні податкової соціальної пільги відповідного року.

10

Учинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам органів ПФУ у здійсненні перевірок, пов’язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою
страхових внесків

Ст. 18823

Штраф у розмірі від 8 до 15 нмдг (тобто від 136 до 255 грн.);
у разі повторного порушення особою протягом року розмір штрафу становить від 10 до 20 нмдг (тобто від 170 до 340 грн.)

 

Порушення загальнообов’язкового соціального страхування на випадок безробіття

11

Несвоєчасна або неповна сплата страхових внесків до ФССБ

Ст. 1653

Штраф у розмірі від 8 до 15 нмдг (тобто від 136 до 255 грн.);
у разі повторного порушення особою протягом року розмір штрафу становить від 10 до 20 нмдг (тобто від 170 до 340 грн.)

Накладається органами ФССБ на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, складені органами ФССБ
(ст. 2449 КпАП)

Порушення загальнообов’язкового соціального страхування від нещасного
випадку на виробництві

12

Порушення строків і обсягів сплати страхових внесків, приховування (заниження) суми заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески до ФНВ; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до ФНВ; несвоєчасне інформування ФНВ про чисельність працівників, річний фактичний обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), суму заробітної плати на підприємстві, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання, події на підприємстві, про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства

Ст. 1654

Штраф у розмірі від 8 до 15 нмдг (тобто від 136 до 255 грн.);
у разі повторного порушення особою протягом року розмір штрафу становить від 10 до 20 нмдг (тобто від 170 до 340 грн.)

Накладається органами ФНВ на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, складені
органами ФНВ
(ст. 24410 КпАП)

13

Учинення дій, що перешкоджають уповноваженим особам ФНВ
у здійсненні перевірок, пов’язаних з нарахуванням, обчисленням, сплатою страхових внесків і цільовим використанням коштів ФНВ

Ст. 18824

Штраф у розмірі від 8 до 15 нмдг (тобто від 136 до 255 грн.);
у разі повторного порушення особою протягом року розмір штрафу становить від 10 до 20 нмдг (тобто від 170 до 340 грн.)

Порушення загальнообов’язкового соціального страхування
з тимчасової втрати працездатності

14

Несвоєчасна або неповна сплата страхових внесків до ФССТВП, а також порушення порядку використання цих коштів

Ст. 1655

Штраф у розмірі від 8 до 15 нмдг (тобто від 136 до 255 грн.);
у разі повторного порушення особою протягом року розмір штрафу становить від 10 до 20 нмдг (тобто від 170 до 340 грн.)

Накладається органами ФССТВП на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, складених органами ФССТВП (ст. 24411 КпАП)

Порушення правил подання статистичної звітності

15

Неподання органам державної статистики даних для проведення державних статистичних спостережень або подання їх недостовірними, не в повному обсязі, не за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією,
або із запізненням, незабезпечення належного
стану первинного обліку

Ст. 1863

Штраф у розмірі від 10 до 15 нмдг (тобто від 170 до 255 грн.);
у разі повторного порушення особою протягом року розмір штрафу становить від 15 до 25 нмдг (тобто від 255 до 425 грн.)

Накладається органами статистики на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, складені органами статистики (ст. 2443 КпАП)

 

Якщо за результатами перевірки порушено кримінальну справу, то за фактами, за якими її було порушено, до посадових осіб адмінстягнення не застосовуються.

 

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння (дії, бездіяльності), що містить склад злочину, передбаченого

ККУ. Причому доки вину особи не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, така особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню (ст. 2 ККУ).

До працівників бухгалтерської служби цей вид відповідальності найчастіше застосовується за такі порушення:

1)

ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (ст. 212 ККУ). Якщо зазначені діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів або державних цільових фондів коштів у значних розмірах, бухгалтера може бути оштрафовано в розмірі від 300 до 500 нмдг (від 5100 до 8500 грн.) або позбавлено права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Ті самі діяння, учинені за попередньою змовою групою осіб або які спричинили фактичне ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів

у великих розмірах, караються штрафом від 500 до 2000 нмдг (8500 до 34000 грн.) або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на строк до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Особа, яка вперше вчинила ухилення від сплати податків у значних або великих розмірах, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до моменту притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, заподіяну державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня);

2)

шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 ККУ). За цією статтею може бути притягнено до відповідальності особу, яка надала завідомо неправдиві відомості з метою отримання податкових пільг.

Такі протиправні дії караються штрафом у розмірі

від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.) або позбавленням волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Ті самі діяння, учинені повторно або які заподіяли велику матеріальну шкоду, караються позбавленням волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Майте на увазі: відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, передбачена

ст. 212 і 222 ККУ, настає тільки тоді, якщо воно вчинене з прямим умислом.

Під прямим умислом

ч. 2 ст. 24 ККУ розуміє умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання;

3)

зловживання владою або службовим положенням (ст. 364 ККУ). Під цим порушенням розуміється умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання посадовою особою влади чи службового положення всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло шкоду (у певному розмірі) охоронюваним законом, правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб;

4)

службове підроблення (ст. 366 ККУ). Таке порушення може виявлятися в умисному внесенні неправдивих відомостей до податкової звітності або до звітності, що подається до Пенсійного фонду чи фондів соціального страхування, наслідком чого стало фактичне недонадходження до бюджету або державних цільових фондів коштів у значних розмірах. За це порушення винну особу може бути притягнено до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі до 50 нмдг (до 850 грн.) або позбавлення волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до 3 років;

5)

службова недбалість (ст. 367 ККУ). Тут мається на увазі відповідальність за невиконання або неналежне виконання посадовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло шкоду (у певному розмірі) охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб.

Для кваліфікації дій як недбалості вистачає й такої форми вини, як злочинна недбалість або злочинна самовпевненість, тому ця стаття — універсальна для більшості посадових злочинів, де слідству не вдається довести прямого умислу винного в учиненні інкримінованого діяння.

При цьому слід урахувати: для притягнення до кримінальної відповідальності за цією

статтею слід установити, що посадова особа мала реальну можливість виконати свої обов’язки.

Крім того, шкода, заподіяна через недосвідченість, недостатню кваліфікацію посадової особи або за інших обставин, що не залежали від неї та не давали можливості впоратися належним чином з роботою, не дають підстав говорити про наявність злочинної недбалості.

За це порушення винна особа несе відповідальність у вигляді штрафу від 50 до 100 нмдг (від 850 до 1700 грн.) або виправних робіт на строк до 2 років, чи позбавлення волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до 3 років. За такі самі діяння, що спричиняють тяжкі наслідки, винну особу може бути покарано позбавленням волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до 3 років та зі штрафом від 100 до 250 нмдг (від 1700 до 4250 грн.) або без нього.

Також бухгалтера може бути притягнено до кримінальної відповідальності, якщо він причетний до розтрати грошових коштів установи або до розкрадання її майна тощо. У таких випадках до нього буде застосовано заходи покарання саме за ці злочини, передбачені відповідними статтями ККУ.

 

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

ККУ —

Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.

КЗпП —

Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

КпАП

— Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Закон про бухоблік —

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

Закон № 1058 —

Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.

Закон № 889

— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV.

Закон № 509 —

Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII.

Перелік № 447/24

— Перелік посад і робіт, що заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на зберігання, обробку, продаж (відпуск), перевезення або застосування у процесі виробництва, затверджений постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з праці та соціальних питань і Секретаріатом Всесоюзної центральної ради професійних союзів від 28.12.77 р. № 447/24.

Постанова № 14

— постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29.12.92 р. № 14.

Положення про головних бухгалтерів —

Положення про головних бухгалтерів, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 24.01.80 р. № 59 (утратило чинність).
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі