МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ КАЗНАЧЕЙСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ У 2010 РОЦІ ЗА ВІДСУТНОСТІ РІШЕНЬ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ПРО МІСЦЕВІ БЮДЖЕТИ
Лист від 30.01.2010 р. № 31-11010-15-24/1842
Міністерство фінансів розглянуло листа <…> щодо особливостей казначейського обслуговування місцевих бюджетів у 2010 році за умови відсутності відповідних рішень органів місцевого самоврядування про місцеві бюджети та повідомляє.
У випадках несвоєчасного прийняття відповідних рішень про місцеві бюджети особливості їх виконання передбачено статтею 79 Бюджетного кодексу України, постановами Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» (зі змінами та доповненнями) та від 29.12.2009 р. № 1414 «Про заходи щодо організації бюджетного процесу у 2010 році» (зі змінами та доповненнями), а також наказом Державного казначейства України від 04.11.2002 р. № 205 «Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів» (зі
змінами та доповненнями).
Стосовно правомірності погашення місцевими бюджетами кредиторської заборгованості по капітальних видатках
, яка утворилася станом на 01.01.2010 р.Статтею 79 Бюджетного кодексу України визначено, що в разі, якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято відповідне рішення про місцевий бюджет, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад мають право здійснювати витрати з відповідного бюджету лише на цілі, які визначені у рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період. При ньому щомісячні видатки не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених рішенням відповідної ради про бюджет на попередній бюджетний період, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 15 та частиною четвертою статті 23 цього Кодексу.
До прийняття рішення про місцевий бюджет на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється.Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 р. № 48 «Про доповнення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 р. № 1414» розпорядникам бюджетних коштів дозволяється до набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» здійснювати погашення кредиторської заборгованості, в тому числі за капітальними видатками, що виникла за загальним та спеціальним фондом державного та місцевих бюджетів, за рахунок власних надходжень бюджетних установ.
Стосовно використання у 2010 році вільного залишку коштів місцевих бюджетів на погашення кредиторської заборгованості за виконані роботи, надані послуги та придбані товари
Відповідно до пункту 4 статті 141 Бюджетного кодексу України вільний залишок бюджетних коштів — різниця між залишком коштів загального фонду бюджету та оборотною касовою готівкою на кінець бюджетного періоду. Вільний залишок бюджетних коштів не підлягає вилученню та використовується на проведення видатків згідно з рішенням відповідної ради.
Залишок коштів загального фонду відповідного місцевого бюджету визначається за результатами річного звіту про виконання відповідного місцевого бюджету за попередній бюджетний період.
Водночас пунктом 3 статті 141 Бюджетного кодексу України визначено, що оборотна касова готівка встановлюється у розмірі не більше 2 відсотків планових видатків загального фонду бюджету і затверджується
відповідно у законі про Державний бюджет України та рішенні про місцевий бюджет.Враховуючи викладене,
визначити обсяг вільного залишку бюджетних коштів можливо тільки після прийняття в установленому порядку рішення про місцевий бюджет, у якому буде визначено розмір оборотної касової готівки відповідного бюджету.
Щодо можливості використання місцевими бюджетами власних надходжень бюджетних установ
Відповідно до пункту 14 статті 69 Бюджетного кодексу України власні надходження бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, належать до доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.
Перелік груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 р. № 659.
Статтею 13 Бюджетного кодексу України встановлено, що джерела формування спеціального фонду бюджету визначаються виключно законами України.
Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 р. № 1414 «Про заходи щодо організації бюджетного процесу у 2010 році» Державному казначейству доручено до набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» зараховувати податки, збори (обов’язкові платежі) та інші надходження до державного і місцевих бюджетів відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та інших нормативно-правових актів.
Так, відповідно до статті 48 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» власні надходження бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, є джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів.
Відповідно до підпункту 4.2.9 пункту 4.2 розділу 4 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 04.11.2002 р. № 205 (зі змінами та доповненнями), у разі, якщо місцевий бюджет не затверджено у встановлений законодавством термін, видатки за рахунок власних надходжень розпорядників бюджетних коштів здійснюються в межах тимчасових індивідуальних кошторисів та наявних коштів на спеціальних реєстраційних рахунках розпорядників на підставі платіжних доручень та підтвердних документів на здійснення платежу.
Ураховуючи викладене, використання місцевими бюджетами власних надходжень бюджетних установ повинно здійснюватися відповідно до процедур обслуговування місцевих бюджетів за видатками, визначених Порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів, з урахуванням вимог постанов Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 р. № 48 «Про доповнення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 р. № 414» та від 17.05.2002 р. № 659 «Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання».
Щодо використання коштів спеціального фонду місцевого бюджету, які мають постійне бюджетне призначення
Статтею 79 Бюджетного кодексу України визначено, що в разі, якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято відповідне рішення про місцевий бюджет, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад мають право здійснювати витрати з відповідного бюджету лише на цілі, які визначені у рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період. При цьому щомісячні видатки не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених рішенням відповідної ради про бюджет на попередній бюджетний період, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 15 та частиною четвертою статті 23 цього Кодексу.
Частиною четвертою статті 23 цього Кодексу визначено, що витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду згідно із
законодавством, якщо законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.Ураховуючи викладене, використання коштів спеціального фонду місцевого бюджету, які мають постійне бюджетне призначення, здійснюється за рахунок податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших надходжень, що зараховуються до доходів спеціального фонду місцевих бюджетів відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та інших нормативно-правових актів, та спрямовуються на видатки спеціального фонду на цілі, що визначені рішенням про місцевий бюджет на попередній бюджетний період.
Одночасно зазначаємо, що будь-яке недотримання учасником бюджетного процесу, встановленого Бюджетним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету, є бюджетним правопорушенням (стаття 116 Бюджетного кодексу України).
Враховуючи викладене, органи влади та місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та нормативно-правовими актами України.
Заступник Міністра А. Ярковський
Коментар редакції
ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ
ЗА УМОВИ ВІДСУТНОСТІ РІШЕНЬ ПРО МІСЦЕВІ БЮДЖЕТИ: РОЗ’ЯСНЮЄ МІНФІН
Питання, які розглядаються Мінфіном у
листі, що коментується, стосуються функціонування місцевих бюджетів в умовах, коли ще не був прийнятий Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 р. № 2154-VI (далі — Закон про держбюджет-2010) і, як наслідок, не прийняті рішення про місцеві бюджети. Зупинимося докладніше на розглянутих питаннях.Особливості функціонування місцевих бюджетів у ситуації неприйняття рішень про місцеві бюджети насамперед розглядаються в
Бюджетному кодексі України від 21.06.2001 р. № 2542-III (далі — БКУ).Так, відповідно до
п. 1 ст. 70 БКУ, якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято відповідне рішення про місцевий бюджет, Рада міністрів АР Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад мають право здійснювати витрати з відповідного бюджету лише на цілі, які визначені в рішенні про місцевий бюджет на попередній бюджетний період. При цьому щомісячні видатки не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених рішенням відповідної ради про бюджет на попередній бюджетний період (крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 15 та ч. 4 ст. 23 БКУ). До прийняття рішення про місцевий бюджет на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється.До прийняття
Закону про держбюджет-2010 діяла постанова КМУ «Про заходи щодо організації бюджетного процесу у 2010 році» від 29.12.2009 р. № 1414 (далі — постанова № 1414), відповідно до п. 4 якої розпорядникам бюджетних коштів було дозволено здійснювати погашення кредиторської заборгованості, у тому числі за капітальними видатками, що виникла за загальним та спеціальним фондами державного та місцевих бюджетів. При цьому головною умовою було погашення кредиторської заборгованості за рахунок власних надходжень бюджетних установ. Крім того, окремими установами таке погашення могло здійснюватися за рахунок коштів від збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства та повернення коштів у частині відшкодування вартості сільськогосподарської техніки, переданої суб’єктам господарювання на умовах фінансового лізингу.У цьому випадку також виникало запитання: чи можна використовувати вільні залишки коштів місцевого бюджету на погашення кредиторської заборгованості?
З цього приводу Мінфін зазначає, що взагалі
обсяг вільного залишку бюджетних коштів можливо визначити виключно після прийняття рішення про місцевих бюджет, у зв’язку з тим, що лише відповідного до цього рішення визначається розмір оборотної касової готівки. Таким чином, не може бути й мови щодо погашення заборгованості за рахунок вільного залишку бюджетних коштів.Мінфін нагадує, що власні надходження бюджетних установ, які фінансуються за рахунок місцевих бюджетів, є
джерелами формування спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів.До прийняття рішень про місцевий бюджет видатки за рахунок власних надходжень мають здійснюватися
відповідно до тимчасових індивідуальних кошторисів.Також слід пам’ятати, що видатки спеціального фонду
мають постійне бюджетне призначення і провадяться лише в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду кошторису.Відповідно до
п.п. 1 п. 4 постанови № 1414 до набрання чинності Закону про держбюджет-2010 Держказначейство мало зараховувати податки, збори (обов’язкові платежі) та інші надходження до державного і місцевих бюджетів відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 р. № 835-VI (далі — Закон № 835) та інших нормативно-правових актів.У зв’язку з цим Мінфін у
листі, що коментується, зазначає: використання коштів спеціального фонду місцевого бюджету до прийняття рішення про місцевий бюджет здійснюється за рахунок податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших надходжень, що зараховуються до доходів спеціального фонду місцевих бюджетів відповідно до Закону № 835, і ці кошти спрямовуються на цілі, визначені рішенням про місцевий бюджет на попередній бюджетний період. І хоча на сьогодні постанова № 1414 втратила чинність у зв’язку з прийняттям Закону про держбюджет-2010, рекомендації, викладені в листі, що коментується, будуть корисні для тих регіонів, де місцеві бюджети ще не прийняті.
