УСТАНОВА ВИРІШИЛА СТАТИ АВТОНОМНОЮ: ОСНОВНІ ОРГАНІЗАЦІЙНІ МОМЕНТИ
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
При управлінні культури і туризму створено централізовану бухгалтерію, що обслуговує 34 заклади культури (централізовану бібліотечну систему, музеї, клуби, школи естетичного виховання тощо). Головним розпорядником бюджетних коштів для всіх цих закладів є міське управління культури і туризму.
Розпорядженням КМУ «Про забезпечення цільового використання коштів бюджетними установами (закладами) соціально-культурної сфери» від 19.08.2009 р. № 1007-р передбачено, що бюджетні установи соціально-культурної сфери можуть прийняти рішення про самостійне ведення бухгалтерського обліку або й надалі обслуговуватися централізованою бухгалтерією. Які організаційні зміни у зв’язку з цим необхідно здійснити?
(м. Хмельницький)
Дійсно, з
п. 2 розпорядження КМУ «Про забезпечення цільового використання коштів бюджетними установами (закладами) соціально-культурної сфери» від 19.08.2009 р. № 1007-р (далі — розпорядження № 1007) випливає, що бюджетні установи (заклади) соціально-культурної сфери (освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту та забезпечення, фізичної культури і спорту) можуть обрати один із варіантів організації бухгалтерського обліку:— 1 варіант — вести бухгалтерський облік самостійно;
— 2 варіант — й надалі обслуговуватися централізованою бухгалтерією.
І хоча основна різниця між цими варіантами якраз і полягає у способі організації бухгалтерського обліку для бюджетних установ (централізованому або децентралізованому), маємо зазначити, що заходи щодо розширення автономії закладів соціально-культурної сфери, передбачені
розпорядженням № 1007, уносять значні корективи до існуючої структури фінансування бюджетних установ.Нагадаємо, що в початковій редакції
розпорядження № 1007 ішлося тільки про те, щоб усім бюджетним установам (закладам) соціально-культурної сфери (освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту та забезпечення, фізичної культури і спорту), які обслуговуються централізованими бухгалтеріями, відкрити в територіальних органах Держказначейства до 1 жовтня 2009 року реєстраційні та спеціальні реєстраційні рахунки. Проте для того, щоб бюджетні установи могли здійснювати операції з витрачання відповідних коштів, не досить було тільки формально відкрити рахунок у Держказначействі. Розпорядникам бюджетних коштів необхідно було виконати величезну роботу, і до того ж, що важливо, витратити на це чималу суму бюджетних коштів.Оцінивши реальну ситуацію, Кабмін
розпорядженням «Про першочергові заходи щодо забезпечення розширення автономії загальноосвітніх навчальних закладів» від 08.12.2009 р. № 1564-р (далі — розпорядження № 1564) уніс певні зміни до розпорядження № 1007, унаслідок чого переніс дату набуття чинності розпорядженням № 1007 та істотно розширив права бюджетних установ.Розглянемо основні організаційні моменти, з якими доведеться зіткнутися бюджетним установам, що прийняли рішення вжити заходів, передбачених
розпорядженням № 1007.1. Перш за все кожна бюджетна установа (заклад) самостійно приймає рішення про відкриття в органах Держказначейства
реєстраційного рахунка (для обліку операцій з виконання загального фонду кошторису) і спеціального реєстраційного рахунка (для обліку операцій з виконання спеціального фонду кошторису і зарахування на цей рахунок коштів за надані установою платні послуги, а також благодійних внесків, грантів і дарунків). Таке рішення приймається на загальних зборах трудового колективу.Саме на цьому етапі установи приймають рішення про те, вони вестимуть бухгалтерський облік самостійно чи, як і раніше, обслуговуватимуться централізованою бухгалтерією.
Якщо бюджетна установа вестиме бухгалтерський облік самостійно, то для цього до штату має бути включено
посаду головного бухгалтера (бухгалтера). Проте хочемо зауважити, що вибір такого варіанта ведення бухобліку — не обов’язок, а виключне право кожної установи (закладу) соціально-культурної сфери.Як випливає з
п. 2 розпорядження № 1007, бюджетна установа може продовжувати обслуговуватися централізованою бухгалтерією. У цьому випадку веденням бухгалтерського обліку, як і раніше, займатиметься централізована бухгалтерія. При цьому відносини між централізованою бухгалтерією і бюджетною установою мають ґрунтуватися на договірних засадах, що передбачено п. 4 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV. Для цього укладається договір на надання послуг з бухгалтерського обслуговування. У такому разі право першого підпису на платіжних документах при здійсненні видатків з реєстраційних і спеціальних реєстраційних рахунків бюджетних установ має керівник такої установи (інші посадові особи, яким надано право першого підпису), а другого підпису — головний бухгалтер (бухгалтер) централізованої бухгалтерії. Підписи на зазначених документах скріплюються печаткою органу або установи, при яких створено централізовану бухгалтерію.Про прийняте рішення бюджетні установи протягом тижня після його прийняття повідомляють головного розпорядника бюджетних коштів. І хоча з цього питання ініціаторами є безпосередньо бюджетні установи, усе ж таки остаточне рішення приймає уповноважений орган або засновник (створювач) такої установи.
За загальним правилом припинення діяльності суб’єкта господарювання згідно зі
ст. 59 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб — засновників суб’єкта господарювання або їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, — за рішенням суду.У разі
виділення суб’єкта господарювання всі його майнові права та обов’язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах до кожного з нових суб’єктів господарювання, які утворилися внаслідок такого поділу. При виділенні одного чи декількох нових суб’єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним балансом у відповідних частках майнові права та обов’язки реорганізованого суб’єкта.У нашому випадку
рішення про реорганізацію головного розпорядника бюджетних коштів шляхом виділення з його складу бюджетних установ у самостійні юридичні особи приймають засновники бюджетних установ (орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування) за поданням відповідного органу управління, до сфери якого належить така установа (у цій ситуації — управління освіти).Прийняття таких рішень викликає необхідність
унесення відповідних змін до положення і статутів установ (закладів) соціально-культурної сфери в частині можливості самостійного ведення бухгалтерського обліку, визначення вичерпного переліку повноважень керівників загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема за розпорядженням майном і грошовими коштами.2. Щоб кожен заклад соціально-культурної сфери, що обслуговується централізованою бухгалтерією, міг вжити заходів, зазначених у
розпорядженні № 1007, такі заклади повинні зареєструватися як самостійні юридичні особи. Для цього потрібно пройти процедуру держреєстрації в Єдиному державному реєстрі, стати на облік як платник податків в органі державної податкової служби, зареєструватися в Пенсійному фонді, у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, у Фонді соціального страхування на випадок безробіття, у Фонді соціального захисту інвалідів, а також в органах статистики.З моменту взяття бюджетних установ на облік як платників податків і страхових внесків на них поширюється вимога про своєчасне подання відповідної звітності, а також сплату податків і зборів до бюджету і соцфондів.
Ураховуючи, що невід’ємним атрибутом діяльності кожної юридичної особи є наявність печатки, то бюджетній установі для завірення підписів посадових осіб на договорах, платіжних документах, документах на відпуск матеріальних цінностей, звітах тощо потрібно отримати дозвіл на виготовлення печатки і штампів та виготовити їх у необхідній кількості.
3. Наступний крок — це
відкриття реєстраційного та спеціальних реєстраційних рахунків у територіальному органі Держказначейства. Процедуру відкриття рахунків в органах Держказначейства встановлено Порядком відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства України від 02.12.2002 р. № 221. Для відкриття бюджетних рахунків розпорядники бюджетних коштів повинні подати перелік документів, зазначених у главі 4 цього Порядку.І хоча в
розпорядженні № 1564 Держказначейству наказано з 01.01.2010 р. забезпечити застосування спрощеної процедури відкриття реєстраційних і спеціальних реєстраційних рахунків бюджетним установам (закладам) соціально-культурної сфери, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями та прийняли рішення про відкриття зазначених рахунків, а також не допускати випадки необґрунтованої відмови у відкритті таких рахунків, досі до вищезазначеного Порядку не було внесено жодних змін.Необхідно також звернути увагу на те, що з
01.01.2010 р. застосовуються нові рахунки для зарахування власних надходжень бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів держбюджету, новий механізм обліку зазначених коштів і відображення таких надходжень у звітності про виконання державного бюджету за доходами та іншими надходженнями, про що Держказначейство повідомляло в листі від 31.12.2009 р. № 15-06/3297-23976 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 6). Порядок зарахування та обліку власних надходжень бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, залишився тим самим.4. З метою отримання повної інформації про учасників бюджетного процесу, які утримуються за рахунок бюджетних коштів і отримують бюджетні кошти, органи Держказначейства формують Єдиний реєстр розпорядників і одержувачів бюджетних коштів (далі — Єдиний реєстр) відповідно до спільного
наказу Держказначейства і Мінфіну України від 05.02.2008 р. № 40. Для включення до Єдиного реєстру розпорядники бюджетних коштів подають до органів Держказначейства заповнену Реєстраційну картку розпорядника (одержувача) бюджетних коштів установленого зразка.У разі внесення змін до інформації, що міститься в Реєстраційній картці, розпорядник бюджетних коштів має подати
протягом 3 робочих днів такі зміни разом із супровідним листом до обслуговуючого органу Держказначейства. При цьому такі зміни подають за формою Реєстраційної картки і заповнюють у ній тільки поля, які змінюються.Якщо розпорядника бюджетних коштів було включено до Єдиного реєстру раніше, то така інформація не вноситься до бази даних Реєстру повторно і документи повертаються назад розпоряднику з відміткою про персональний код, який було вже присвоєно.
У разі перетворення розпорядника бюджетних коштів за правонаступником, визначеним відповідним документом, залишається код, присвоєний до перетворення. У разі виділення новостворений розпорядник бюджетних коштів подає Реєстраційну картку і йому присвоюється
новий персональний код.Інформація з Єдиного реєстру використовується для складання мережі установ і організацій, що одержують кошти з державного та місцевих бюджетів, а також для формування в Держказначействі єдиної бази даних мережі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.
Якщо у процесі виконання бюджету уповноваженим органом приймається рішення про ліквідацію або реорганізацію (злиття, приєднання, виділення тощо), то нову установу (організацію) уключають до мережі, а головний розпорядник бюджетних коштів подає реєстр змін до мережі.
5. Після того як бюджетні установи отримали статус самостійних юридичних осіб, необхідно укласти
нові договори з комунальними службами (тепло-, енерго-, водопостачання, вивезення сміття, послуг зв’язку тощо), а також з іншими постачальниками. Пов’язано це з тим, що раніше в усіх договорах однією зі сторін виступало управління культури і туризму, а тепер заклад соціально-культурної сфери.Крім того, у кожній бюджетній установі для організації та проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти необхідно створити
тендерні комітети.6. Кожен заклад, що став автономним (незалежно від того, веде він бухгалтерський облік самостійно чи обслуговується централізованою бухгалтерією), має скласти
індивідуальний кошторис, план асигнувань загального фонду бюджету згідно з Порядком складання, розгляду, затвердження та основними вимогами до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженими постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228, та інші необхідні документи, що застосовуються у процесі виконання бюджету за формами, затвердженими наказом Мінфіну України від 28.01.2002 р. № 57.7. У разі реорганізації установ, як правило, основна частина працівників переходить до новоствореної установи. Пов’язано це з тим, що в разі реорганізації установи дія трудових договорів з працівниками продовжується. Детальніше про варіанти оформлення трудових відносин з працівниками читайте у статті «Звільнення і остаточний розрахунок з працівниками при ліквідації та реорганізації установ» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 11, с. 21).
І останнє. Відповідно до
ст. 11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.93 р. № 2939-XII однією з підстав для проведення позапланової перевірки КРУ є реорганізація або ліквідація підконтрольної установи. Тому бюджетні установи, що вирішили реорганізуватися, не повинні дивуватися приходу ревізорів на перевірку, яку не було передбачено планом роботи органів КРУ.