Теми статей
Обрати теми

Надання платних послуг Центром з гідрометеорології

Редакція ББ
Відповідь на запитання

НАДАННЯ ПЛАТНИХ ПОСЛУГ ЦЕНТРОМ З ГІДРОМЕТЕОРОЛОГІЇ

 

Тетяна РЯБУХА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

Центр з гідрометеорології є бюджетною установою, яка повністю фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Джерелами надходжень до спеціального фонду Центру є кошти, отримані за надання гідрометеорологічних та інших послуг. Надання платних послуг здійснюється на договірних засадах.

Якими документами передбачено, що джерелом надходження коштів до спеціального фонду кошторису є кошти, отримані від надання платних послуг?

Згідно з якими документами встановлюється вартість послуг, що надаються установами гідрометеорології за плату на договірних засадах, зокрема, послуг щодо надання інформації про середньодобову температуру повітря за певний строк?

(м. Тернопіль)

 

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади провадження гідрометеорологічної діяльності в Україні визначає

Закон України «Про гідрометеорологічну діяльність» від 18.01.99 р. № 443-XIV.

Відповідно до

ст. 3 цього Закону одним із принципів державної політики у сфері гідрометеорологічної діяльності є платність гідрометеорологічного обслуговування, надання гідрометеорологічних послуг юридичним і фізичним особам.

Як ми вже багаторазово зазначали у своїх консультаціях, бюджетні організації

мають право надавати ті види платних послуг, які визначені відповідними нормативно-правовими актами. Так, установи сфери гідрометеорології мають право надавати платні послуги, які визначені Переліком інформаційних послуг загального користування, що надаються установами та організаціями Держгідромету, та Переліком спеціалізованої інформації та інших послуг у сфері гідрометеорології, які надаються установами та організаціями Держгідромету України за плату, затвердженими постановою КМУ від 02.11.98 р. № 1724.

Слід звернути увагу, що платність гідрометеорологічних послуг чітко регламентована. Так, згідно з

п. 2 постанови КМУ «Про інформаційні послуги у сфері гідрометеорології» від 02.11.98 р. № 1724 установлено, що:

— послуги, включені до переліку інформаційних послуг загального користування, надаються установами та організаціями Державної гідрометеорологічної служби органам державної влади, органам місцевого самоврядування і населенню (через засоби масової інформації)

безплатно, а іншим користувачам — за плату в обсягах, що відшкодовують витрати, пов’язані із задоволенням запитів;

— інформаційні та інші платні послуги, включені до переліку спеціалізованої інформації та інших послуг у сфері гідрометеорології, надаються установами та організаціями Державної гідрометеорологічної служби юридичним і фізичним особам

на договірних засадах.

Кошти, що надходять установам та організаціям Державної гідрометеорологічної служби використовуються в установленому порядку згідно з кошторисом доходів і видатків.

Таким чином, вартість послуги, що надається гідрометеорологічною службою, визначається, насамперед,

виходячи з виду послуги . Так, якщо надається послуга загального користування за плату, то її вартість залежить від витрат, пов’язаних із задоволенням запиту, а якщо надається послуга, включена до переліку спеціалізованої інформації, то розрахунок її вартості повинен включати всі витрати, пов’язані з наданням такої послуги.

Послуги, зазначені в запитанні, а саме: надання інформації про середньодобову температуру повітря за окремий строк, надаються відповідно до

Переліку спеціалізованої інформації та інших послуг у сфері гідрометеорології, які надаються установами та організаціями Держгідромету України за плату, затвердженого постановою КМУ від 02.11.98 р. № 1724, як послуги з узагальнення інформації про гідрометеорологічні та інші параметри навколишнього природного середовища у вигляді бюлетенів, оглядів, карт, довідок тощо в обсягах і форматах, визначених споживачами.

У зв’язку з цим калькуляція цих послуг має включати всі види витрат, пов’язані з наданням послуг.

Відповідно до

ст. 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.90 р. № 507-XII на всі види продукції, товарів і послуг ціну встановлює сама установа (за винятком таких, за якими здійснюється державне регулювання цін і тарифів).

Базою для визначення ціни послуги є

розрахунок валових витрат, пов’язаних з безпосереднім наданням послуги. Валові витрати визначаються виходячи зі ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР і включають:

— витрати на оплату праці;

— внески на соціальні заходи (на державне соціальне страхування, державне пенсійне страхування тощо);

— матеріальні витрати, у тому числі на придбання сировини, матеріалів, палива, енергії, інструментів, пристроїв, спеціального одягу і взуття, захисних пристроїв та спеціального харчування у випадках, передбачених законодавством; проведення поточного ремонту, технічний огляд і технічне обслуговування основних фондів, що використовуються для надання послуг; службові відрядження, оплата послуг зв’язку, засобів сигналізації, дозволів (ліцензій) для надання платних послуг тощо;

— знос основних фондів, що використовуються для надання послуг;

— інші витрати, зокрема, витрати на реалізацію послуг, тощо.

Принцип такого підрахунку вартості платних послуг застосовується для всіх бюджетних установ, які надають платні послуги, з урахуванням специфіки функціонування кожної установи.

Кошти, отримані як плата за послуги, що надаються бюджетними установами, належать до

першої підгрупи першої групи власних надходжень бюджетних установ відповідно до Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрями використання, затверджених постановою КМУ від 17.05.2002 р. № 659 (далі — Перелік № 659).

Такі надходження мають постійний характер і обов’язково

плануються у бюджеті. Кошти, отримані від надання платних послуг, включаються до складу спеціального фонду кошторису.

Згідно зі

ст. 13 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 р. № 2542-III (далі — БКУ) спеціальний фонд бюджету включає:

1) бюджетні призначення на видатки

за рахунок конкретно визначених джерел надходжень;

2) гранти або дарунки (у вартісному обрахунку), одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету;

3) різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету.

Під конкретно визначеними джерелами надходжень розуміють джерела, які заздалегідь можна спланувати. Зокрема, такими джерелами є кошти від надання платних послуг, пов’язаних з виконанням основних функцій та завдань бюджетних установ.

Вимоги щодо складання кошторисів бюджетних установ визначені

Порядком складання, розгляду, затвердження та основними вимогами до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженими постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228 (далі — Порядок № 228).

Відповідно до

п. 1 Порядку № 228 спеціальний фонд кошторису містить обсяг надходжень зі спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.

Розглянемо основні принципи формування спеціального фонду кошторису, передбачені

Порядком № 228.

Спеціальний фонд проекту кошторису передбачає зведення показників

за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами їх використання.

Витрати спеціального фонду бюджету

мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду згідно із законодавством, якщо законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше (п. 4 ст. 23 БКУ).

На підставі показників обсягів надходжень до спеціального фонду, до яких входить і прогнозний обсяг надання тих чи інших платних послуг, визначається сума надходжень до спеціального фонду на наступний рік з урахуванням конкретних умов роботи установи. При цьому слід ураховувати

рівень фактичного виконання показників за останній звітний рік, а також їх очікуване виконання за наступний звітний період.

Видатки спеціального фонду за рахунок власних находжень плануються в першу чергу

за встановленими напрямами використання, потім на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов’язань за спеціальним та загальним фондами кошторису та в останню чергу — на проведення заходів, пов’язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду. Але все ж таки насамперед витрачання коштів, отриманих як плата за послуги, має здійснюватися на покриття витрат, пов’язаних з організацією та наданням платних послуг, про що зазначено в п. 3 Переліку № 659.

Наостанок ще раз нагадаємо, що до калькуляції вартості платної послуги обов’язково мають включатися всі витрати, пов’язані з її наданням. Витрачання коштів загального фонду кошторису на покриття витрат, пов’язаних з наданням платних послуг (заробітна плата працівників, зайнятих наданням платних послуг; комунальні послуги, необхідні для надання платних послуг тощо), неприпустиме.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі