Держказначейство відповідає на актуальні запитання (огляд листів Державного казначейства України)

№ з/п

Запитання

Відповідь Держказначейства

Коментар редакції

1

2

3

4

1

Як обліковувати грошові документи?
Де у фінансовій звітності відображати дебіторську заборгованість, що утворилася у зв’язку з видачею під звіт бланків трудових книжок, талонів на бензин, марок?

Лист від 17.03.2010 р. № 15-04/579-4824.

Бланки суворої звітності, до яких, зокрема, належать бланки трудових книжок, талони на бензин та марки, бюджетні установи обліковують на субрахунку 331 «Грошові документи в національній валюті» за вартістю, що складається з видатків на їх виготовлення або придбання. Крім того, одночасно з обліком на субрахунку 331 бланки суворої звітності повинні обліковуватися на позабалансовому рахунку 08 «Бланки суворого обліку», на якому вони відображаються за:
— номінальною вартістю, зазначеною на цих бланках;
— вартістю, установленою законодавством;
— фактичною вартістю придбання, якщо номінальну вартість не зазначено або їх вартість не встановлено законодавством.
Видача під звіт бланків суворої звітності (трудових книжок, марок, талонів на бензин) відображається в бухгалтерському обліку записом: Дт 362 — Кт 331.
Звертаємо увагу на те, що при видачі талонів на бензин під звіт необхідно також зробити ще один бухгалтерський запис на оприбуткування бензину, отриманого за талонами: Дт 235 «Паливо, горючі і мастильні матеріали» — Кт 362 (див. консультацію «Облік бензину в талонах»// «Бюджетна бухгалтерія», 2007, № 16).
Списання використаних бланків суворої звітності відображається записом: Дт 801, 802, 811 — Кт 362.
Для обліку надходження, руху та списання бланків суворої звітності бюджетні установи застосовують типові форми документів, затверджені наказом № 67.
Нагадаємо, що бюджетні установи починаючи з ІІ кварталу 2010 року при складанні фінансової звітності керуються Порядком складання фінансової звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженим спільним наказом Держказначейства і Мінфіну від 25.05.2010 р. № 164 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 24)

2

Як списати прострочену дебіторську заборгованість?

Лист від 31.03.2010 р. № 15-04/713-5705.

Виявлення простроченої дебіторської заборгованості, за якою закінчився строк позовної давності, здійснюється під час проведення інвентаризації розрахунків з дебіторами та кредиторами, яку бюджетні установи повинні проводити не менше двох разів на рік, а за плановими платежами — щомісячно згідно з вимогами Інструкції № 90.
Нагадаємо: згідно зі ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність становить три роки. Протягом цього строку бюджетна установа, що має дебіторську заборгованість, повинна вживати всіх можливих заходів для її стягнення, тобто вести претензійно-позовну роботу.
Порядок списання дебіторської заборгованості, строк позовної давності за якою закінчився, визначено Інструкцією № 90.
Дебіторська заборгованість, за якою строк позовної давності закінчився, списується за рішенням керівника установи на зміну результату виконання кошторису доходів і видатків за минулий рік записом: Дт 431, 432 — Кт 363, 364.
Дозвіл вищої за рівнем організації на списання дебіторської заборгованості не потрібний, але повідомити її про те, що було списано дебіторську заборгованість, строк позовної давності якої закінчився, необхідно.
Списання боргу внаслідок неплатоспроможності боржника не є підставою для скасування заборгованості. Заборгованість слід відображати за балансом (на рахунку 07 «Списані активи та зобов’язання») не менше п’яти років з моменту списання для спостереження за можливістю її стягнення в разі зміни майнового стану боржника.
Докладніше про порядок списання дебіторської заборгованості читайте в матеріалах фахівця контрольно-ревізійної служби «Облік дебіторської заборгованості» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 15) та фахівців редакції «Списуємо прострочену заборгованість» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2007, № 24)

3

Як обліковувати видатки, пов’язані з придбанням житла, та житловий фонд?

Листи від 05.05.2010 р. № 15-04/961-7621 і від 04.08.2010 р. № 17-04/1951-14494.

Як передбачено п. 1.19 Інструкції № 64, у разі придбання (будівництва) бюджетними установами будинків, що призначені для проживання і є їх власністю, такі будинки обліковуються в бухгалтерському обліку установи. Такий самий порядок обліку поширюється на житлові приміщення для військовослужбовців, які будуються у військових містечках для їх проживання.
При спорудженні житла із залученням коштів установ, організацій у порядку пайової участі і в разі придбання квартир у будинках, що перебувають у комунальній власності
та обліковуються в органах місцевого самоврядування, видатки, пов’язані з цим придбанням, списуються на фактичні видатки бюджетної установи.
Для правильного обліку видатків, пов’язаних з придбанням житла, та самого житла необхідно мати документальне підтвердження права власності на це житло.
Таким чином, головне — визначити, перебуває таке житло у власності бюджетної установи чи ні. Якщо квартири бюджетній установі не належать, то вони відповідно і не повинні обліковуватися на балансі установи

4

Як обліковувати технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель?

Лист від 07.05.2010 р. № 15-04/1015-7949.
Відповідно до Плану рахунків на субрахунку 109 «Інші основні засоби» обліковується документація з типового проектування незалежно від вартості. Держказначейство вважає: якщо виготовлена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель відповідає критеріям документації з типового проектування, то вона обліковується на зазначеному субрахунку.
Водночас Держказначейство вказує, що до його компетенції не належить вирішення питання щодо віднесення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель до документації з типового проектування. Роз’яснення з цього питання повинні надаватися відповідними установами, що здійснюють розробку такої документації.
У зв’язку з цим Держказначейство вважає, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земель може обліковуватися на субрахунку 119 «Необоротні матеріальні активи спеціального призначення», оскільки має визначений строк використання

Як зазначає Держказначейство в листі, до

5

За яким КЕКВ здійснювати видатки, пов’язані з перевезенням, транспортуванням інших енергоносіїв?

Лист від 11.05.2010 р. № 15-04/1021-7999.
Інструкцією № 495

У зв’язку з цим Держказначейство звертає увагу, що при здійсненні згідно з договором на поставку палива видатків на оплату послуг з подачі та прибирання вагонів з котельним паливом, а також його відвантаження та транспортування, застосовується КЕКВ 1166.
Якщо ж послуги з відвантаження, подачі залізничних вагонів тощо передбачені окремим договором, то зазначені видатки здійснюються за КЕКВ 1134

Згідно з п. 49 Інструкції № 125 не відносяться на збільшення первісної вартості запасів видатки, пов’язані з найманням транспорту для їх перевезення. Ці видатки включаються до фактичних видатків установи за відповідними кодами економічної класифікації видатків, за якими вони були передбачені кошторисом.
За загальним правилом видатки, пов’язані з оплатою послуг з перевезення матеріальних цінностей, якщо вартість таких послуг не включено до вартості товару, здійснюються за КЕКВ 1134.
У цьому випадку придбавалися запаси, щодо яких установлено інший порядок здійснення видатків на транспортування.
Так, відповідно до Інструкції № 495 за КЕКВ 1166 «Оплата інших енергоносіїв» здійснюється оплата інших енергоносіїв: дров, нафтопродуктів, торфу, вугілля, природних енергетичних ресурсів (ядерна, гідравлічна, геотермальна енергія) тощо, уключаючи видатки, пов’язані з їх відвантаженням та перевезенням.

Таким чином, видатки, пов’язані з оплатою навантажувально-розвантажувальних послуг та перевезенням такого виду запасів, як вугілля, дрова, нафтопродукти та інші енергоносії, хоча і не включаються до їх первісної вартості, здійснюються за тим самим КЕКВ, за яким придбавалися зазначені запаси, тобто за КЕКВ 1166. При цьому головна умова — як поставка безпосередньо палива, так і надання зазначених послуг повинні здійснюватися на підставі єдиного договору на поставку палива. І тільки у випадку, якщо такі послуги надаються згідно з окремим договором, видатки на їх оплату здійснюються за іншим КЕКВ — КЕКВ 1134

6

Як обліковувати видатки на виготовлення генерального плану міста?

Лист від 25.05.2010 р. № 15-04/1168-8949.

Тривалий час питання про те, як обліковувати видатки на виготовлення генерального плану міста, залишалося відкритим, оскільки такий об’єкт, як генеральний план міста, не зазначено в переліку об’єктів необоротних активів, наведеному в п. 1.3 Інструкції № 64.
Тепер завдяки роз’ясненням Держказначейства це питання можна вважати врегульованим.
Як указується в листі, видатки на виготовлення генерального плану міста обліковуються як необоротні матеріальні активи, що мають специфічне призначення, на субрахунку 119

7

Яким є порядок відшкодування збитків підприємствам-перевізникам?

Лист від 30.06.2010 р. № 17-10/1656-11767.

Як передбачено ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-III, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію згідно із законом.
Взаємовідносини підприємств-перевізників із замовниками перевезень, а саме органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, визначаються договором на перевезення пасажирів, в якому вказуються умови перевезень, у тому числі пільгові категорії населення, а також порядок компенсації пасажирським перевізникам збитків від таких перевезень.
Нагадаємо, що раніше Держказначейство в листі від 20.04.2007 р. № 3.4-07/1021-4884 роз’яснювало порядок застосування КЕКВ залежно від варіантів розрахунків із підприємствами-перевізниками:
— якщо перевізник одержує кошти як відшкодування фактично зазнаних збитків за перевезення певної кількості громадян (за списком), які мають право на пільговий проїзд, то такі видатки класифікуються як поточні трансферти населенню та здійснюються за КЕКВ 1343 «Інші поточні трансферти населенню»;
— якщо розпорядник бюджетних коштів перераховує кошти на покриття фактично зазнаних збитків (без складання списків пільговиків), то такі видатки здійснюються за КЕКВ 1310 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)»

8

Як обліковувати вузли, деталі та матеріали, що залишилися після списання майна?

Лист від 01.09.2010 р. № 17-04-2161-16395.

Нагадаємо, що для встановлення факту непридатності використання майна і неможливості та/або неефективності проведення його відповідного ремонту або неможливості його використання в інший спосіб, а також для документального оформлення списання майна за наказом керівника установи створюється комісія зі списання майна.
Як зазначав Мінфін у листі від 30.11.2009 р. № 31-22020-19-25/32499 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 15), ця комісія здійснює контроль за вилученням з майна, що підлягає списанню, придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, а також вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, визначає їх кількість, вагу і контролює здавання на склад та оприбуткування на відповідних балансових рахунках.
Знищувати, здавати в металобрухт з кольорових та чорних металів техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, без попереднього їх вилучення та одночасного оприбуткування придатних для подальшого використання деталей заборонено.
Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з оприбуткування матеріальних цінностей (у тому числі деталей, що містять дорогоцінні метали), отриманих у результаті ліквідації об’єктів основних засобів, розглядався у статтях «Облік вторинної сировини» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 24) та «Що робити з непотрібним майном» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 37)

9

Чи можуть бюджетні установи для проведення інвентаризації розробляти власні документи?

Лист від 09.08.2010 р. № 17-05/1976-14777.

Для відображення результатів інвентаризації матеріалів, продуктів харчування та інших матеріальних запасів застосовується Інвентаризаційний опис інших необоротних матеріальних активів та запасів. Цей опис складається на підставі перераховування, зважування, вимірювання цінностей окремо за місцезнаходженням та кожною матеріально відповідальною особою або групою осіб, на зберіганні яких знаходяться цінності.
Крім того, п. 1.27 Інструкції № 90 передбачено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади можуть розробляти власні нормативно-правові акти (з урахуванням особливостей галузі) щодо застосування цієї Інструкції, за погодженням з Держказначейством

Як відомо, Інвентаризаційний опис інших необоротних матеріальних активів та запасів застосовується для відображення результатів інвентаризації великої кількості матеріальних цінностей: для об’єктів, що обліковуються у складі інших необоротних матеріальних активів бюджетних установ (субрахунки 111 — 119), а також для деяких видів запасів (рахунки 20, 22, 23).

Особливості інвентаризації деяких видів запасів передбачено окремими документами. Отже, бюджетні установи, які мають у своєму розпорядженні такі види запасів, як продукти харчування, медикаменти та перев’язувальні засоби, етиловий спирт, паливно-мастильні матеріали, під час інвентаризації зазначених цінностей керуються не лише вимогами Інструкції № 90, а й іншими документами, наприклад при інвентаризації:
— продуктів харчування — Інструкцією з обліку продуктів харчування в лікувально-профілактичних та інших установах охорони здоров’я, які перебувають на Державному бюджеті СРСР, затвердженою наказом МОЗ СРСР від 05.05.83 р. № 530;
— медикаментів, перев’язувальних засобів — Інструкцією з обліку медикаментів, перев’язувальних засобів та виробів медичного призначення в лікувально-профілактичних установах охорони здоров’я, які перебувають на Державному бюджеті СРСР, затвердженою наказом МОЗ СРСР від 02.06.87 р. № 747;
— етилового спирту — Інструкцією про порядок отримання, приймання, зберігання та відпуску етилового спирту аптечними складами (базами) системи Міністерства охорони здоров’я СРСР, затвердженою наказом МОЗ СРСР від 28.02.86 р. № 288;
— ПММ — Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою спільним наказом Мінпаливенерго, Мінекономіки, Мінтрансу та Держспоживстандарту від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155;
— бібліотечних фондів — Методичними рекомендаціями № 321 та Інструкцією № 22

10

Який порядок нарахування зносу на бібліотечні фонди, у тому числі й на цінні, рідкісні документи та колекції, що включаються до Державного реєстру національного культурного надбання України?

Лист від 04.08.2010 р. № 17-04/1958-14531.

Зауважимо, що Державний реєстр національного культурного надбання ведеться в метою обліку об’єктів матеріальної та духовної культури виняткової історичної, художньої, наукової або іншої культурної цінності, які мають важливе значення для формування національної самосвідомості українського народу та визначають його внесок у всесвітню культурну спадщину. До цього Реєстру включаються: пам’ятки історії, археології, містобудування та архітектури, мистецтва і документальні пам’ятки, а також до нього може бути внесено й інші об’єкти, що становлять виняткову цінність з позиції історії, культури, етнології та науки відповідно до Положення № 466.
Таким чином, якщо бібліотечні фонди віднесено до цінних, рідкісних документів, які включено до Державного реєстру національного культурного надбання України, то на них знос не нараховується. На решту бібліотечних фондів знос нараховується з урахуванням вимог п. 7.7 Інструкції № 64: у першому місяці передачі в експлуатацію об’єкта необоротних активів — у розмірі 50 % його первісної вартості, а решта 50 % первісної вартості — у місяці ліквідації об’єкта (списання з балансу)

11

Який порядок відображення в бухгалтерському обліку капітальних вкладень у багаторічні насадження?

Лист від 16.08.2010 р. № 17-04/2028-15236.
Відповідно до Плану рахунків багаторічні насадження обліковуються на субрахунку 108 «Багаторічні насадження». Вартість багаторічних насаджень збільшується на суму капітальних вкладень. Молоді насадження всіх видів обліковуються окремо від насаджень, що досягли повного розвитку, тобто віку початку плодоносіння, зімкнення крон тощо.
Згідно з п. 1.18 Інструкції № 64 капітальні вкладення в багаторічні насадження включаються до складу необоротних активів щорічно в сумі видатків на прийняті в експлуатацію площі незалежно від закінчення всього комплексу робіт.
Відображення надходження, вибуття, ліквідації та руху необоротних активів здійснюється відповідно до типових форм, затверджених Інструкцією № 125/70.
У бухгалтерському обліку багаторічні насадження, які зараховуються до складу необоротних активів, відображаються згідно з Інструкцією про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затвердженою наказом Держказначейства від 10.07.2000 р. № 61

Зелені насадження, строк корисного використання яких перевищує один рік та вартість перевищує 1000 грн. (без ПДВ), зараховуються до складу необоротних активів та обліковуються на субрахунку 108 «Багаторічні насадження». Так, на цьому субрахунку обліковують багаторічні насадження, до яких належать:
— штучні багаторічні насадження незалежно від їх віку;
— плодово-ягідні насадження всіх видів (дерева і кущі);
— озеленювальні та декоративні насадження на вулицях, площах, у парках, садах, скверах, на території установ, у дворах житлових будинків;
— живі огорожі, снігозахисні та полезахисні смуги;
— насадження для зміцнення пісків та берегів річок;
— яро-балкові насадження;
— штучні насадження ботанічних садів та інших науково-дослідних установ і навчальних закладів для наукових цілей
та інші штучні багаторічні насадження.
Аналітичний облік зелених насаджень ведеться в інвентарних картках за типовою формою № ОЗ-8 (бюджет) «Інвентарна картка обліку основних засобів у бюджетних установах (для тварин і багаторічніх насаджень)», затвердженою Інструкцією № 125/70. Цією ж Інструкцією затверджено типові форми первинних документів для відображення операцій з надходження, вибуття та руху основних засобів. Багаторічні насадження обліковуються за інвентарними об’єктами із зазначенням виду насадження, кількості висаджених одиниць та площі.
Нагадаємо: на багаторічні насадження, які не досягли повного розвитку (віку початку плодоносіння, експлуатаційного віку), знос не нараховується.
До речі, нещодавно до Інструкції № 64 було внесено зміни згідно з наказом Держказначейства від 02.09.2010 р. № 312 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 37), яким визначено річні норми зносу на багаторічні насадження, що досягли повного розвитку, тобто віку плодоносіння, зімкнення крон тощо

12

Як проводити оцінку багаторічних насаджень, виявлених при інвентаризації
як надлишки?

Лист від 16.08.2010 р. № 17-04/2028-15236.
Якщо під час проведення інвентаризації виявляються об’єкти (предмети), які не значаться в обліку, а також об’єкти (предмети) з відсутніми в обліку даними, які їх характеризують, то інвентаризаційна комісія повинна включити до інвентаризаційного опису відсутні відомості та технічні показники цих об’єктів (предметів).
Оцінку виявлених та не врахованих з моменту проведення останньої інвентаризації об’єктів має бути проведено за дійсною вартістю, а знос необхідно визначати за дійсним технічним станом об’єктів, з оформленням даних оцінки та зносу відповідними актами

Зауважимо: Інструкцією № 90 передбачено, що при інвентаризації садів, виноградників, ягідників, лісопосадок, ставків, водоймищ, іригаційних та меліоративних споруд складаються окремі описи. Насадження записуються за культурами, ботанічними сортами із зазначенням року закладки, площі, кількості дерев чи кущів, за категоріями та їх балансовою вартістю. Іригаційні та меліоративні споруди записуються до опису за видом і родом споруди із зазначенням їх розмірів, року спорудження, балансової вартості та інших відомостей, що характеризують їх призначення та стан

13

Який порядок оплати громадських робіт?

Лист від 10.09.2010 р. № 17-06/2250-17162.

Згідно з Переліком № 659 кошти, які бюджетні установи отримують для виконання окремих конкретних доручень від підприємств, організацій або фізичних осіб, інших бюджетних установ, належать до другої підгрупи другої групи власних надходжень бюджетних установ.
Кошти, які отримують бюджетні установи на оплату громадських робіт, уключаються до другої групи власних надходжень як «Суми за дорученнями» та зараховуються на відповідні рахунки, призначені для зарахування власних надходжень розпорядників бюджетних коштів.
У зв’язку з цим Держказначейство в листі звертає увагу на те, що розпорядники бюджетних коштів здійснюють видатки на оплату громадських робіт за рахунок коштів спеціального фонду бюджету виключно в межах та за рахунок відповідних надходжень до цього фонду згідно з кошторисами з урахуванням внесених до них змін згідно з Порядком № 228

Зауважимо, що оплачувані громадські роботи організовуються для:
— осіб, які не мають роботи;
— зайнятих трудовою діяльністю осіб, які виявили бажання працювати у вільний від основної роботи час;
— учнівської та студентської молоді, яка виявила бажання працювати у вільний від навчання час;
— пенсіонерів, інвалідів.
Примірну форму договору про організацію та проведення оплачуваних громадських робіт затверджено наказом Мінпраці від 20.02.2009 р. № 72.
Як зазначається в листі, власні надходження бюджетних установ, що належать до другої підгрупи другої групи, використовуються відповідно до закону про державний бюджет або рішення про місцевий бюджет за спеціально визначеними напрямами. Водночас у Положенні № 839 визначено, що такі кошти може бути використано для:
— виплати основної та додаткової заробітної плати, сплати сум страхових внесків роботодавцям, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності осіб, зайнятих на оплачуваних громадських роботах;
— оплати послуг з перевезення або проїзду до місця проведення робіт та у зворотному напрямі осіб, зайнятих на оплачуваних громадських роботах (у разі потреби);

— придбання інвентарю (у разі потреби);
— оплати проживання в гуртожитку (у разі потреби).
Крім того, порядок використання коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття для організації оплачуваних громадських робіт для безробітних (напрями використання, види робіт, здійснення контролю) може визначатися його правлінням виходячи з фінансових можливостей

14

Який порядок сплати земельного податку за земельні ділянки під переданими в оренду будівлями?

Лист від 11.08.2010 р. № 17-06/1999-14985.

Ґрунтуючись на висновках, наведених у Податковому роз’ясненні № 186, Держказначейство вважає, що джерелом сплати бюджетною установою земельного податку до бюджету у зв’язку з втратою ним пільги є плата за користування земельною ділянкою, яку сплачує орендар будівлі, іншої капітальної споруди (їх частин).
Зважаючи на це в листі робиться висновок про те, що плата за оренду будівлі, іншої капітальної споруди (їх частин) та плата за користування земельною ділянкою, на якій знаходиться орендована будівля, споруда
(їх частини), повинні зараховуватися на один рахунок бюджетної установи, відкритий для обліку власних надходжень за оренду майна.
Орендар — бюджетна установа відображає в обліку операції з перерахування плати за користування земельною ділянкою за КЕКВ 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)», а орендодавець сплату земельного податку до бюджету відображає за КЕКВ 1135 «Інші видатки»

Дійсно, установи та організації, що користуються пільгами зі сплати земельного податку, при здаванні в оренду окремих будівель або їх частин податок на земельні ділянки, зайняті цими будівлями (їх частинами), сплачують у встановлених розмірах на загальних підставах.
Питання, що стосується джерела сплати земельного податку до бюджету орендодавцем — бюджетною установою у зв’язку з втратою ним пільги, свого часу розглядалося ГоловКРУ в листі від 15.06.2007 р. № 25-18/446 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2007, № 42). У ньому, зокрема, йшлося про те, що орендарі можуть відшкодовувати земельний податок тільки у випадку, якщо це прямо передбачено в договорі.
В іншому разі орендодавець не має правових підстав вимагати від орендаря відшкодування плати за землю.
Про те, як орендодавцю обліковувати суми, отримані як відшкодування видатків зі сплати податку на землю, Держказначейство роз’яснювало також у листі від 25.05.2010 р. № 15-04/1166-8951 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 31)

15

Який порядок відображення в бухгалтерському обліку об’єктів архітектурної
та містобудівної спадщини, віднесення видатків
з їх поліпшення
та нарахування зносу?

Лист від 20.07.2010 р. № 17-04/1836-13379.
Для забезпечення збереження об’єктів архітектурної та містобудівної спадщини можуть проводитися ремонтно-реставраційні роботи.
У листі Держкомбудівництва, архітектури та житлової політики від 09.02.99 р. № 7/81 визначено, що ремонтно-реставраційні роботи — це комплекс заходів з відновлення та фізичного збереження пам’яток в існуючому вигляді без зміни їх художньо-історичного вигляду, що включають реставрацію пам’яток архітектури, елементи ремонту, консервації, а також пристосування їх для нового використання.
У листі також зазначено, які види робіт належать
до ремонтно-реставраційних.
Держказначейство зазначає, що віднесення видатків на проведення ремонтно-реставраційних робіт у бухгалтерському обліку відображається відповідно до їх економічної сутності.

Питання нарахування зносу на об’єкти архітектурної та містобудівної спадщини врегульоване п. 7.3 Інструкції № 64. Так, зокрема, знос не нараховується на пам’ятки культурної спадщини національного або місцевого значення, які внесені (підлягають внесенню) до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, унікальні документи Національного архівного фонду України, які внесені (підлягають внесенню)
до Державного реєстру національного культурного надбання, що зберігаються в бібліотеках, відповідно до Закону № 3814 тощо як на об’єкти з невизначеним строком корисного використання

Зауважимо, що до Державного реєстру нерухомих пам’яток України включаються об’єкти культурної спадщини, які відповідають критеріям пам’яток, визначених у Порядку № 1760.
Сьогодні порядок здійснення заходів щодо державного обліку, охорони, використання та реставрації нерухомих пам’яток історії та культури визначено Інструкцією про порядок обліку, забезпечення збереження, утримання, використання та реставрації нерухомих пам’яток історії та культури, затвердженою наказом Мінкультури СРСР від 13.05.86 р. № 203.
На кожну нерухому пам’ятку, що становить історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність, складається відповідна облікова документація. Інформація про реставраційні роботи об’єкта культурної спадщини, що проводяться, відображається в паспорті такого об’єкта, форму якого затверджено наказом Мінкультури та мистецтва, Держкомітету з будівництва та архітектури від 13.05.2004 р. № 295/104

16

Як обліковувати кошти, отримані від студентів за виготовлення документів про освіту?

Лист від 10.08.2010 р. № 17-04/1986-14829.

Нагадаємо: бланки документів про освіту є документами суворого обліку та повинні обліковуватися на позабалансовому рахунку 08 «Бланки суворого обліку». Докладніше ці питання розглядалися в матеріалі «Документи про освіту» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 30, с. 23).
У листі Міносвіти від 28.05.2010 р. № 1/9-371 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 22) повідомлялося щодо вартості документів про освіту у 2010 році, категорії осіб, які мають право на безоплатне отримання документів про освіту, і тих, хто повинен оплачувати витрати на їх виготовлення, а також порядок перерахування коштів за документи про освіту Державному підприємству «Державний центр прикладних інформаційних технологій»