ГОЛОВНЕ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНЕ УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ
ЩОДО ДЕЯКИХ ПИТАНЬ ОПЛАТИ ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ
Лист від 29.11.2010 р. № 02-14/1818
Головне контрольно-ревізійне управління України за результатами розгляду листа <…> повідомляє, що ГоловКРУ не наділене повноваженнями щодо надання роз’яснень законодавства.
Разом із тим ГоловКРУ висловлює власну думку щодо наведених у листі питань.
1. Обчислюючи середню зарплату (за останні два місяці), наприклад: для оплати відряджень, виплати допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії належить враховувати пропорційно кількості відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді (пункт 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100). Чи треба це робити, коли премію одразу нараховано з урахуванням кількості відпрацьованих робочих днів?
Відповідно до пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100, при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження премії включаються до заробітку того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці включаються до заробітку в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно до часу, відпрацьованого у розрахунковому періоді.
Таким чином, якщо премії нараховуються щомісячно з урахуванням кількості відпрацьованих робочих днів, то вони включаються до заробітку того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.
2. Держслужбовцю встановлено надбавку за високі досягнення в праці у квітні 2009 року у розмірі 50 %, з 01.01.2010 р. її розмір знизили до 30 %, з 01.04.2010 р. — скасували, а з 01.09.2010 р поновили її виплату, але в розмірі 20 %. Чи стане вересень 2010 року базовим місяцем для індексації зарплати?
Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані вгривнях на території України, які не мають разового характеру.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» керівникам відповідних органів у межах установленого фонду оплати праці надано право установлювати працівникам надбавки за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі до 50 % посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та вислугу років.
Надбавки за високі досягнення в праці встановлюються залежно від конкретних завдань, що стоять перед відповідним органом, у разі сумлінного та якісного виконання працівником протягом певного періоду своїх посадових обов’язків, професіоналізму, компетентності, ініціативності та відсутності порушень виконавської і трудової дисципліни за наказом керівника. Ураховуючи зазначене, вважаємо, що для надбавки за високі досягнення в праці більш притаманний постійний характер.
На думку ГоловКРУ, при встановленні з 01.09.2010 р. надбавки за високі досягнення у праці вересень 2010 року буде базовим місяцем для індексації зарплати за умов, якщо сума підвищення доходу перевищує суму індексації, яка б мала бути нарахована за відповідний місяць, і в наказі зафіксовано саме факт установлення надбавки, а не її поновлення.
Якщо механізм установлення надбавки здійснюється згідно з наказом керівника установи щокварталу, у наказі вказано відповідний період, протягом якого діє надбавка (з… до…), і при цьому кожного разу відсоток надбавки змінюється, то місяці поточного її встановлення не можна вважати базовими для проведення індексації.
3. Держслужбовцю в липні 2010 року встановлено 30-відсоткову надбавку за виконання особливо важливої роботи терміном на 3 місяці. Чи стане цей місяць базовим, адже надбавку встановлено на короткий термін?
Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 р. № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» керівникам відповідних органів у межах установленого фонду оплати праці надано право встановлювати працівникам надбавки за високі досягнення в праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50 % посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця та вислугу років.
Надбавка за виконання особливо важливої роботи встановлюється на чітко визначений термін, тобто на період виконання цієї роботи, з метою стимулювання прискорення її виконання та підвищення якості виконуваної роботи.
Таким чином, на думку ГоловКРУ, для зазначеної надбавки притаманний разовий характер, тому липень 2010 року не можна вважати базовим для індексації зарплати.
4. Два помічники вихователя дитсадка виконують обов’язки тимчасово відсутнього колеги (щорічна відпустка). Чи можна їм призначати доплату за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника — по 50 % кожному, використавши на цю виплату 100 % посадового окладу відсутнього працівника? Чи не суперечить це нормам чинної постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 04.12.81 р. № 1145, яка допускає використання на цю доплату лише 50 % посадового окладу відсутнього працівника?
Роз’яснення з аналогічного по суті питання надано Міністерством праці та соціальної політики України в листі від 25.03.2010 р. № 319/13/84-10.
Відповідно до цього роз’яснення доплати працівникам бюджетних установ за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, яким оплата праці здійснюється за Умовами оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. № 1298, можуть установлюватись у розмірі до 50 % посадового окладу за основною посадою в межах економії за посадовим окладом (ставкою заробітної плати) відсутнього працівника.
Слід відмітити, що в Україні продовжують діяти норми постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 04.12.81 р. № 1145 та Інструкції щодо застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 р. № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)», затвердженої Державним комітетом СРСР з праці і соціальних питань, Міністерством фінансів СРСР, Всесоюзною Центральною радою професійних спілок 14.05.82 р. за № 53-ВЛ, лише в частині щодо визначення поняття суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування і збільшення обсягу робіт, виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, а також необхідності видання наказу про доручення працівникові виконання додаткових обов’язків у порядку суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування, збільшення обсягу робіт та виконання обов’язків відсутнього працівника.
Ще раз звертаємо увагу, що викладені у цьому листі відповіді на запитання є виключно думкою ГоловКРУ і не можуть вважатися роз’ясненнями законодавства.
Заступник Голови О. Чечуліна
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
РОЗРАХУНОК СЕРЕДНЬОЇ ЗАРПЛАТИ, ВИЗНАЧЕННЯ БАЗОВОГО МІСЯЦЯ,
УСТАНОВЛЕННЯ ДОПЛАТИ ЗА ВИКОНАННЯ ОБОВ’ЯЗКІВ ТИМЧАСОВО
ВІДСУТНЬОГО ПРАЦІВНИКА: ВІДПОВІДАЄ ГоловКРУ
Як відомо, роз’яснення законодавства з питань оплати праці працівників бюджетної сфери належить до компетенції Мінсоцполітики. Не випадково на шпальтах нашого видання з питань оплати праці консультують фахівці саме цього Міністерства.
Водночас важливо знати і позицію органу, який здійснює перевірку, особливо щодо питань, які не досить чітко врегульовані на законодавчому рівні.
У
листі, який коментується, ГоловКРУ підкреслило, що воно не наділено повноваженнями з надання роз’яснень законодавства, але свою думку стосовно поставлених запитань, безумовно, може мати.Нагадаємо: ці питання вже розглядалися на сторінках нашої газети фахівцями Мінсоцполітики, і слід зауважити, що роз’яснення ГоловКРУ не суперечать наданим ними роз’ясненням. Далі розглянемо все по черзі.
УКЛЮЧЕННЯ ПРЕМІЙ ДО РОЗРАХУНКУ СЕРЕДНЬОЇ ЗАРПЛАТИ ЗГІДНО З ПОРЯДКОМ № 100
При нарахуванні матеріальної допомоги в розмірі середнього заробітку, вихідної допомоги та оплати часу відряджень обчислюють середню заробітну плату згідно з
Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі — Порядок № 100). При цьому розрахунок здійснюють виходячи з виплат за останні два календарні місяці, що передують події, з якою пов’язана виплата (п. 2 Порядку № 100).До розрахунку середньої заробітної плати включаються, зокрема, премії,
які не мають одноразовий характер. Нагадаємо, що такими є премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань та функцій, які виплачуються відповідно до затвердженого в організації Положення про преміювання (щомісячні, щоквартальні, піврічні премії). Підкреслимо: якщо через недостатнє фінансування премії, передбачені Положенням про преміювання, виплачуються нерегулярно, то це не є підставою вважати такі виплати одноразовими.До одноразових належать премії, зазначені в
п. 4 Порядку № 100, а саме за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, сприяння впровадженню винаходів та раціоналізаторських пропозицій, впровадження нової техніки і технології, збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів. Крім того, до них належать одноразові заохочення, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам’ятних дат), одноразові премії за виконання особливо важливих завдань. Такі премії відповідно до Порядку № 100 до розрахунку середньої заробітної плати не включаються.Порядок уключення премій, які не мають одноразового характеру, до розрахунку середньої зарплати описано в
п. 3 Порядку № 100.Так, якщо розрахункові місяці відпрацьовані
повністю, то:—
щомісячні премії враховуються в повній сумі в місяці, в якому вони нараховані;—
квартальні, піврічні включаються до заробітку в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.Таким чином,
Порядком № 100 чітко визначено, що премії враховуються в місяці, в якому вони нараховані згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату, незалежно від того, за який місяць ця премія нарахована. Отже, якщо відповідно до наказу керівника працівнику в розрахунковому періоді була виплачена щомісячна премія, то вона враховується в повній сумі в місяці, в якому вона нарахована, незалежно від того, за який місяць вона нарахована (за умови, що працівником у розрахунковому періоді робочі дні відпрацьовані повністю).Якщо ж
число робочих днів у розрахунковому періоді працівником відпрацьовано не повністю (це стосується випадків, коли працівник хворів, перебував у відрядженні, відпустці тощо), то премії при розрахунку середньої зарплати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.І ось тут виникає запитання: чи необхідно під час розрахунку середньої зарплати враховувати пропорційно відпрацьованому часу премію, яку вже нараховано з урахуванням кількості відпрацьованих днів? Саме з таким запитанням і звернулися до ГоловКРУ.
Як випливає з
листа, що коментується, конкретної відповіді на поставлене запитання ГоловКРУ не дало, обмежившись лише фразою: «…якщо премії нараховуються щомісячно з урахуванням кількості відпрацьованих робочих днів, то вони включаються до заробітку того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на зарплату».Нагадаємо, що відповідь на аналогічне запитання була надана Мінпраці в
листі від 13.09.2010 р. № 804/13/84-10 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 42, с. 12).У цьому
листі Мінпраці підкреслило: Порядком № 100 встановлено пропорційність обліку премій при обчисленні середньої заробітної плати виходячи з виплат за два місяці в разі, коли ці місяці розрахункового періоду відпрацьовано не повністю. Іншого Порядком № 100 не передбачено.Це означає: коли щомісячна премія нарахована з урахуванням кількості відпрацьованих днів, то при розрахунку середньої заробітної плати її слід ураховувати пропорційно відпрацьованому часу (якщо в розрахунковому періоді робочі дні відпрацьовані не повністю), оскільки
Порядок № 100 з цього приводу не передбачає жодних винятків. Підкреслимо, що це стосується премій, які нараховуються та виплачуються в поточному місяці за попередній.У разі ж, коли щомісячні премії збігаються з місяцями, за які вони нараховані, і вони вже обчислені пропорційно відпрацьованому часу, то премії в цьому випадку включаються до заробітку у
фактично нарахованому розмірі.Якщо Положенням про преміювання передбачається, що премія надається у
фіксованому розмірі, а число робочих днів розрахункового періоду відпрацьовано не повністю, то премії під час обчислення середньої зарплати за останні два місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.Таким чином, залежно від способу виплати премії порядок її включення до розрахунку середньої зарплати буде різним.
У Положенні про преміювання може бути передбачено декілька варіантів виплати щомісячної премії.
Перший варіант
: премія нараховується та виплачується в поточному місяці за попередній (наприклад, у березні за лютий):— за фактично відпрацьований час;
— у фіксованому розмірі.
Другий варіант
: премія нараховується і виплачується в одному місяці (наприклад, у березні за березень):— за фактично відпрацьований час;
— у фіксованому розмірі.
Порядок уключення щомісячної премії до розрахунку середньої зарплати наведемо в табл. 1 (див. с. 12).
Таблиця 1
| Порядок виплати премії (згідно з Положенням про преміювання) | Порядок уключення премії, яка нарахована у розрахунковому періоді, до розрахунку середньої заробітної плати | |
| число робочих днів у розрахунковому періоді працівником відпрацьовано НЕ ПОВНІСТЮ | число робочих днів у розрахунковому періоді працівником відпрацьовано ПОВНІСТЮ | |
| Премія нараховується і виплачується в поточному місяці за попередній: | ||
| — за фактично відпрацьований час | Ураховується пропорційно відпрацьованому часу | Ураховується повністю |
| — у фіксованому розмірі | Ураховується пропорційно відпрацьованому часу | Ураховується повністю |
| Премія нараховується та виплачується в поточному місяці за цей же місяць: | ||
| — за фактично відпрацьований час | Ураховується повністю | Ураховується повністю |
| — у фіксованому розмірі | Ураховується пропорційно відпрацьованому часу | Ураховується повністю |
Порядок уключення премій до розрахунку середньої зарплати покажемо на прикладі.
Приклад.
Розрахунковим періодом для визначення суми матеріальної допомоги, яка виплачується у квітні 2011 року в розмірі середньомісячної зарплати, є лютий — березень 2011 року. У розрахунковому періоді робочі дні відпрацьовано не повністю, оскільки працівник перебував на лікарняному. Решта даних наведена в табл. 2.
Таблиця 2
| Дані | Розрахунковий період | Усього, грн. | Участь у розрахунку середньої зарплати | |
| лютий | березень | |||
| Нараховано за розрахунковий період, грн.: | ||||
| — посадовий оклад | 525,00 | 763,64 | 1288,64 | Ураховується |
| — щомісячна премія, яка нараховується в поточному місяці за попередній за фактично відпрацьовані дні | Не виплачувалася | 262,50 (премія за лютий у розмірі 50 % посадового окладу за лютий) | 262,50 | Ураховується пропорційно відпрацьованому часу |
| — лікарняні | — | 500,00 | — | Не враховуються* |
| Фактично відпрацьовано робочих днів у розрахунковому періоді, роб. дн. | 10 | 16 | 26 | — |
| Норма робочого часу за графіком роботи установи, роб. дн. | 20 | 22 | 42 | — |
| * При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховуються виплати за час, протягом якого за працівником зберігається його середній заробіток (за час виконання державних та громадських обов’язків, щорічної та додаткової відпустки, відрядження тощо), і допомога по тимчасовій непрацездатності (абз. 2 п. 4 Порядку № 100). | ||||
Розрахуємо суму матеріальної допомоги.
1. У розрахунковому періоді робочі дні відпрацьовані не повністю, оскільки працівник перебував на лікарняному. У зв’язку з цим нараховані в розрахунковому періоді щомісячні премії враховуються пропорційно відпрацьованому часу:
262,50 грн. : 42 роб. дн.
х 26 роб. дн. = 162,50 грн.2. Сума доходу, що бере участь у розрахунку середньої заробітної плати, становитиме 1451,14 грн. (1288,64 грн. + 162,50 грн.).
3. Середньоденна заробітна плата дорівнює
55,81 грн. (1451,41 грн. : 26 роб. дн.).4. Середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді дорівнює
21 роб. дн. ((20 роб. дн. + 22 роб. дн.) : 2).5. Сума матеріальної допомоги становитиме
1172,01 грн. (55,81 грн. х 21 роб. дн.).Якби згідно з Положенням про преміювання виплата премії за березень здійснювалася в березні місяць у місяць за фактично відпрацьований час, її розмір становив би 381,82 грн. (50 % посадового окладу за березень), то її в повній сумі було б включено до розрахунку середньої заробітної плати для визначення розміру матеріальної допомоги.
НЕРЕГУЛЯРНА ВИПЛАТА НАДБАВКИ ЗА ВИСОКІ ДОСЯГНЕННЯ У ПРАЦІ: ЯК ВИЗНАЧИТИ БАЗОВИЙ МІСЯЦЬ
Питання проведення індексації заробітної плати, мабуть, ніколи не втратять актуальності. Річ у тім, що
Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078 (далі — Порядок № 1078), не врегульовано багато моментів, які виникають на практиці під час проведення індексації. Підкреслимо: найбільші труднощі виникають при визначенні базового місяця.Питанням проведення індексації заробітної плати на шпальтах нашої газети приділяється велика увага. Практично в кожному номері публікуються консультації фахівця Мінсоцполітики щодо запитань читачів, які надійшли до редакції.
Нагадаємо: нещодавно в газеті «Бюджетна бухгалтерія» (2011, № 7, с. 27) фахівцем Мінсоцполітики розглядалося питання про визначення базового місяця в разі, коли працівнику нерегулярно виплачується встановлена надбавка.
У
листі, що коментується, ГоловКРУ також висловило свою думку щодо визначення базового місяця при нерегулярній виплаті надбавки за високі досягнення у праці. Крім того, роз’яснення щодо визначення базового місяця в цьому випадку надано Мінсоцполітики в листі від 09.09.2010 р. № 171/10/136-10, яке опубліковано на с. 8 цього номера.Ураховуючи роз’яснення Мінсоцполітики та ГоловКРУ, розглянемо докладніше порядок проведення індексації в разі нерегулярної виплати надбавки за високі досягнення у праці на конкретному прикладі.
Ітиметься про надбавку за високі досягнення у праці, що виплачується держслужбовцям і службовцям органів державної влади та інших органів згідно з
постановою КМУ «Про впорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 р. № 268 (далі — постанова № 268). Нагадаємо: з 1 червня 2009 року зазначена надбавка не встановлюється сільським, селищним головам, їх заступникам та іншим керівним працівникам та спеціалістам апарату сільських і селищних рад та їх виконавчих органів (постанова КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268» від 27.05.2009 р. № 504).Розглянемо
приклад. Держслужбовцю встановили надбавку за високі досягнення у праці у квітні 2009 року в розмірі 50 % посадового окладу з урахуванням доплати за ранг та надбавки за вислугу років. Цей місяць став базовим для проведення індексації. З 01.01.2010 р. розмір надбавки знизили до 30 %, а з 01.04.2010 р. — скасували. З 01.09.2010 р. відновили виплату надбавки, але в розмірі 20 %. Чи стане вересень 2010 року базовим для індексації зарплати?Спершу розберемося,
чи є місяць установлення надбавки за високі досягнення у праці базовим?Нагадаємо, що загальний підхід до визначення базового місяця при проведенні індексації заробітної плати працівників викладено в
п. 5 Порядку № 1078. У цьому пункті зазначено, що базовим при розрахунку індексу споживчих цін вважається місяць, в якому відбувається підвищення доходів громадян. При цьому місяць підвищення зарплати вважається базовим, якщо сума підвищення грошових доходів перевищила суму індексації, яку могло бути нараховано в цьому місяці (п. 5 Порядку № 1078). В іншому разі місяць підвищення не вважається базовим, і доходи індексують у загальному порядку.Згідно з
п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, що не мають разового характеру. До індексованих доходів належить оплата праці працівників установ, організацій, що включає: оплату праці за виконану роботу відповідно до тарифних ставок (окладів), доплати, надбавки, премії, передбачені законодавством, які мають постійний характер.Відповідно до
ст. 33 Закону України «Про державну службу» від 16.12.93 р. № 3723-XII заробітна плата державних службовців складається з посадового окладу, премії, доплати за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі, за високі досягнення у праці та інших надбавок.При цьому надбавка за високі досягнення у праці може встановлюватися держслужбовцям за якісне, своєчасне та в повному обсязі виконання функцій (обов’язків), установлених положеннями про відповідні органи та посадовими інструкціями, а також з урахуванням їх ініціативи, особистого внеску в загальні результати роботи (див.
лист Мінпраці від 07.11.2007 р. № 8379/0/14-07/13).Надбавка за високі досягнення у праці встановлюється, як правило, тим категоріям працівників, у яких існують показники виміру цих досягнень (плани, завдання тощо). Оцінка якості роботи працівника для встановлення надбавки за високі досягнення у праці має провадитись на підставі обліку обсягу і складності виконуваних робіт (обов’язків), що визначені робочими інструкціями, нормами праці; строків та якості їх виконання, а також критеріїв, що характеризують кваліфікацію працівника, його компетентність, відповідальність, ініціативність у роботі.
У документі, що регламентує порядок установлення цих надбавок,
має бути вказано строки, на які ці надбавки встановлюються, тобто коли провадиться оцінка роботи працівника за показниками, відповідно до яких установлюється розмір надбавки. Погіршення цих показників може спричинити зменшення розміру надбавки або її скасування.Такі роз’яснення щодо встановлення надбавки за високі досягнення у праці надано фахівцем Мінпраці в журналі «Вісник податкової служби України», 2009, № 47, с. 33.
Отже, законодавством передбачена виплата держслужбовцям надбавки за високі досягнення в праці як складової частини оплати їх праці. Вона включається до загального доходу працівника, тому місяць її
встановлення є базовим при проведенні індексації. При цьому місяць підвищення доходу у зв’язку з установленням надбавки вважатиметься базовим тільки у випадку, якщо сума підвищення грошових доходів перевищить суму індексації, яку може бути нараховано в цьому місяці.Виходячи з умов наведеного вище прикладу, місяць установлення надбавки за високі досягнення у праці, тобто квітень 2009 року, став базовим для проведення індексації.
Розмір надбавки зменшили (надбавку скасували): чи вплине це на проведення індексації?
Пунктом 5 Порядку № 1078
визначено, що тільки в разі зростання грошових доходів місяць підвищення доходів вважається базовим та індексація в цьому місяці не проводиться. Якщо відбулося зменшення доходу, то це не є підставою вважати місяць базовим. Індексацію заробітної плати слід продовжувати (див. лист Мінпраці від 15.03.2007 р. № 15/10/136-07).Отже, у нашому випадку зменшення відсотка надбавки в січні 2010 року та її скасування у квітні 2010 року на проведення індексації заробітної плати не впливають.
Місяць, в якому виплату надбавки відновлено, не є базовим
Згідно з умовами прикладу у вересні 2010 року дохід працівника підвищився у зв’язку з відновленням виплати надбавки за високі досягнення у праці. При цьому якщо сума підвищення доходу перекрила суму індексації, яку могло бути нараховано в цьому місяці, керуючись
п. 5 Порядку № 1078, є всі підстави визнати місяць базовим. Проте, незважаючи на те що дохід вересня 2010 року збільшився, він менше доходу будь-якого іншого попереднього місяця, в якому було здійснено виплату надбавки. Тому і виникло запитання: чи можна в цьому випадку вважати вересень 2010 року базовим?Вище ми підкреслили: місяць
установлення надбавки за високі досягнення у праці є базовим для проведення індексації (за умови, що сума підвищення доходу перекрила суму можливої індексації).Нагадаємо, що
постановою № 268 право встановлювати надбавки та доплати працівникам надано керівнику відповідного органу. Тому підставою для встановлення надбавки (скасування, відновлення, зменшення або збільшення її розміру) є відповідний наказ керівника.Якщо в наказі керівника зафіксовано, що працівнику
встановлюється надбавка за високі досягнення у праці, то місяць її встановлення буде базовим (за умови, що сума підвищення доходу перекрила суму можливої індексації).Якщо ж у наказі керівника зазначено, що виплата надбавки за високі досягнення у праці
відновлюється після тимчасової її невиплати, то це не є підставою вважати місяць відновлення виплати надбавки базовим.Поточні
коливання сум установлених надбавок та доплат залежно від фінансових можливостей (уключаючи й можливу відсутність виплати в окремі місяці) не можуть бути підставою для визнання місяця, в якому виплати були відновлені або були більшими, ніж у попередніх місяцях, базовим.Аналогічні роз’яснення наведено в
листі Мінсоцполітики від 09.09.2010 р. № 171/10/136-10, яке опубліковане на с. 8 цього номера. Так само вважає і ГоловКРУ.Зі свого боку додамо, що наказ керівника з формулюванням про відновлення виплати надбавки може бути видано тільки у випадку, якщо виплату такої надбавки було раніше припинено (що зафіксовано в наказі), а не в разі, коли надбавку було знято. Якщо наказом керівника надбавка за високі досягнення у праці знімається (скасовується), то в подальшому таку надбавку можна тільки встановити заново, а не відновити її виплату.
ЧИ Є БАЗОВИМ МІСЯЦЬ УСТАНОВЛЕННЯ НАДБАВКИ ЗА ВИКОНАННЯ ОСОБЛИВО ВАЖЛИВОЇ РОБОТИ
До ГоловКРУ поставили таке запитання: «
Держслужбовцю встановлено надбавку за виконання особливо важливої роботи строком на три місяці. Чи буде місяць установлення такої надбавки базовим?»Надбавка за виконання особливо важливої роботи включається до загального доходу працівника як складова заробітної плати. Тому місяць її встановлення є
базовим при проведенні індексації.При цьому якщо надбавку встановлено
на короткий строк, то це не є підставою вважати місяць її встановлення базовим.Підкреслимо, що чинним законодавством не визначено, який строк установлення надбавки є коротким.
Згідно з роз’ясненнями фахівця Мінсоцполітики (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 7, с. 27) якщо надбавку встановлено на один, два або три місяці, то в цьому випадку немає підстав вважати місяць установлення такої надбавки базовим. Якщо ж надбавка встановлена на тривалий період часу, наприклад на рік, то місяць її встановлення можна прийняти за базовий (за умови, що сума підвищення доходу у зв’язку з установленням надбавки перекриє суму можливої індексації).
Однак, як правило, надбавка за виконання особливо важливої роботи встановлюється на чітко визначений строк, тобто на строк, необхідний для виконання такої роботи. На це звертає увагу і ГоловКРУ, підкресливши, що надбавка за виконання особливо важливої роботи має непостійний характер. Тому в разі встановлення надбавки за виконання особливо важливої роботи строком на три місяці підстав для визнання місяця встановлення такої надбавки базовим немає.
ОБОВ’ЯЗКИ ТИМЧАСОВО ВІДСУТНЬОГО ПРАЦІВНИКА ПОКЛАДЕНО НА ДВОХ ПРАЦІВНИКІВ: ЯК здійснити оплату їх праці
ГоловКРУ запитали таке: «
Два помічники вихователя дитсадка виконують обов’язки тимчасово відсутнього колеги, який перебуває в щорічній відпустці. Чи можна їм призначити доплату за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника в розмірі по 50 % посадового окладу кожному, використавши на цю виплату 100 % посадового окладу відсутнього працівника?»Насамперед нагадаємо, що згідно з
п. 1 Інструкції щодо застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 4 грудня 1981 р. № 1145 «Про порядок і умови суміщення професій (посад)», затвердженої наказом Держкомпраці СРСР, Мінфіну СРСР, ВЦРПС від 14.05.82 р. № 53-ВЛ (далі — Інструкція № 53-ВЛ), під виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи слід розуміти заміну працівника, відсутнього у зв’язку з хворобою, відпусткою, відрядженням та з інших причин, коли відповідно до чинного законодавства за ним зберігається робоче місце (посада). Таке саме визначення наведено в листі Мінпраці від 02.12.2005 р. № 9942/0/14-05/018-17.Отже, якщо в помічника вихователя є можливість виконувати обов’язки тимчасово відсутнього колеги (теж помічника вихователя) у свій робочий час, то в цьому випадку за таку роботу йому встановлюється доплата.
Відповідно до
п.п. «а» п.п. 3 п. 3 постанови КМУ «Про оплату праці працівників на підставі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298 (далі — постанова № 1298) доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлюється в розмірі до 50 % посадового окладу (тарифної ставки). При цьому в постанові № 1298 не уточнюється, якого саме окладу — за основною посадою працівника, який виконує обов’язки відсутнього, чи за посадою відсутнього працівника.Згідно з
листами Мінпраці від 25.03.2010 р. № 319/13/84-10 і від 07.09.2010 р. № 784/13/84-10 доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника може встановлюватися декільком працівникам у розмірі до 50 % посадового окладу за основною посадою в межах економії за посадовим окладом (ставкою заробітної плати) відсутнього працівника.Рішення про конкретний розмір доплати приймається керівником установи, закладу залежно від складності, характеру,
обсягу виконуваних робіт, витрат основного часу.Інакше кажучи, Мінсоцполітики не проти того, щоб доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника встановлювалася декільком працівникам. При цьому якщо таку роботу виконують два працівники, то
обом може виплачуватися доплата в розмірі до 50 % посадового окладу за їх основною посадою.У
листі, що коментується, ГоловКРУ конкретної відповіді на поставлене запитання не дало, а тільки послалося на лист Мінпраці від 25.03.2010 р. № 319/13/84-10.Водночас у
п.п. 4.5.6 Практичних рекомендацій щодо проведення ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетної установи (з окремих питань програми), затверджених протоколом Методологічної ради ГоловКРУ від 04.08.2009 р. № 9 (далі — Практичні рекомендації № 9), зазначено: на встановлення доплат за виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників може бути використано не більше 50 % тарифної ставки (окладу) відсутнього працівника незалежно від кількості осіб, між якими розподіляються такі доплати. При цьому ревізори керуються п. 10 постанови Ради Міністрів СРСР «Про порядок і умови суміщення професій (посад)» від 04.12.81 р. № 1145 (далі — постанова № 1145).Постанова № 1145
сьогодні є чинною. Однак, як неодноразово підкреслювало Мінпраці, постанова № 1145, а також Інструкція № 53-ВЛ продовжують діяти тільки в частині визначення поняття суміщення професій (посад), виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника (див. листи від 10.02.2010 р. № 125/13/84-10 та від 02.12.2005 р. № 9942/0/14-05/018-17). Це підтвердило і ГоловКРУ в листі, що коментується.Інакше кажучи, обмеження, установлене
п. 10 постанови № 1145, наразі фактично має бути недіючим.У зв’язку з цим, оскільки
постановою № 1298 чітко не встановлено, в якому порядку призначається доплата за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, можна скористатися роз’ясненнями Мінпраці, наведеними в листі від 25.03.2010 р. № 319/13/84-10, на який посилається ГоловКРУ.Водночас слід зауважити таке:
—
по-перше, інформація про те, що постанова № 1145 та Інструкція № 53-ВЛ продовжують діяти тільки в частині визначення поняття суміщення професій (посад), виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, доведена тільки в листах Мінпраці. А листи, як відомо, мають рекомендаційний характер. Тому на практиці буде досить складно довести це ревізору, який при проведенні перевірки дотримується Практичних рекомендацій № 9;— по-друге, рішення про встановлення конкретного розміру доплати приймається керівником установи, закладу залежно від складності, характеру, обсягу виконуваних робіт, витрат основного часу. Тому встановлення такої надбавки має бути сумірно з обсягом виконуваної роботи. Так, якщо тільки одна людина виконує обов’язки тимчасово відсутнього працівника, то їй за виконуваний обсяг робіт установлюється доплата в розмірі до 50 % посадового окладу. Якщо ж аналогічний обсяг роботи розподілено між двома працівниками, то відповідно і розмір виплачуваних їм доплат має бути розподілений у межах цих 50 %.
