Теми статей
Обрати теми

Нова форма № 1ДФ: загальні положення

Редакція ББ
Стаття

НОВА ФОРМА № 1ДФ: ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

На виконання вимог Податкового кодексу України наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1020, який набрав чинності 01.04.2011 р., затверджено нову форму № 1ДФ. Загалом вона мало чим відрізняється від своєї попередниці, але все-таки зміни є.

У цій статті розглянемо загальні питання, пов’язані з поданням Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ, а також звернемо увагу на нововведення як у самій формі, так і в порядку її заповнення.

Ольга ВІТКОВСЬКА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

ЗА І КВАРТАЛ ВІДЗВІТУВАТИ ПОТРІБНО ДО 10 ТРАВНЯ 2011 РОКУ

Згідно з

п. 51.1 ПКУ податковий агент зобов’язаний подати протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) до органу ДПС за місцем свого обліку. Про необхідність подання податковим агентом ф. № 1ДФ ідеться також у п.п. «б» п. 176.2 ПКУ.

Крім того, згідно з

п.п. 70.16.1 ПКУ податкові агенти виконують інформативну функцію — вони зобов’язані повідомляти орган ДПС про дату прийняття та звільнення з роботи фізосіб протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Ця функція реалізується також за допомогою подання ф. № 1ДФ.

На виконання вимог

ПКУ наказом № 1020, який опубліковано на с. 7 цього номера, затверджено:

Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ, далі — Податковий розрахунок);

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку (далі — Порядок № 1020).

Податковий розрахунок

уперше потрібно подати за I квартал 2011 року (п. 3 наказу № 1020). Граничним строком подання є 10 травня 2011 року.

Якщо в подальшому останній день строку подання

Податкового розрахунку припаде на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважатиметься операційний (банківський) день, наступний за вихідним або святковим днем (абз. 2 п. 2.1 Порядку № 1020).

 

ЩО ЗМІНИЛОСЯ У ФОРМІ ПОДАТКОВОГО РОЗРАХУНКУ?

Звернемо увагу на зміни, що відбулися у формі

Податкового розрахунку:

1. У тексті

ПКУ вживається поняття «податковий номер». У контексті заповнення Податкового розрахунку під ним розуміється:

— ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (для юрособи);

— реєстраційний (обліковий) номер платника податків;

— ідентифікаційний номер фізособи — суб’єкта підприємницької діяльності;

— ідентифікаційний код органу ДПС за ЄДРПОУ.

Тепер у тих місцях

Податкового розрахунку, де раніше вказувалися ці дані, значиться «податковий номер», але вказувати, як і раніше, потрібно ті самі дані.

2. У полі «Працювало у штаті»

Податкового розрахунку, як і раніше, проставляється найбільший із місячних за звітний період (на перше число місяця) показник облікової кількості штатних працівників, визначений згідно з Інструкцією № 268 (п.п. 3.1.6 Порядку № 1020).

А от поле «Працювало за сумісництвом» скасовано. Замість нього запроваджено поле «Працювало за цивільно-правовими договорами».

Нагадаємо: раніше в полі «Працювало за сумісництвом» відображалася кількість

зовнішніх сумісників, а також осіб, які працюють за цивільно-правовими договорами. У зв’язку з цим виникає запитання: як тепер відображати кількість зовнішніх сумісників та чи потрібно дані про таких працівників показувати в Податковому розрахунку взагалі? Із цього приводу зазначимо таке.

Згідно з

п. 2.1 Інструкції № 268 до облікової кількості штатних працівників уключаються всі наймані особи, які уклали письмово трудовий договір (контракт) та виконують постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше.

Не включаються

до облікової кількості штатних працівників особи, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств (п. 2.6 Інструкції № 268). Внутрішній сумісник ураховується як одна фізична особа. Тому при розрахунку облікової кількості штатних працівників зовнішні сумісники не враховуються. У зв’язку з цим уключати їх до поля «Працювало у штаті» немає підстав. Інших полів для відображення зовнішніх сумісників формою Податкового розрахунку не передбачено. Отже, їх кількість у Податковому розрахунку не вказується.

3.

Замість податкового номера в полі «Податковий номер юридичної особи (податковий номер або серія та номер паспорта* самозайнятої фізичної особи)», а також у графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта*» таблиці Податкового розрахунку допускається вказувати для фізосіб серію і номер їх паспорта у випадку, якщо фізособа відмовилася від прийняття реєстраційного номера через свої релігійні переконання (і має відповідну відмітку в паспорті).

4. Поле «Сума податкового боргу станом на 01.01.2011»

заповнюється тільки при поданні Податкового розрахунку за I квартал 2011 року.

 

ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ ТА ПОДАННЯ ПОДАТКОВОГО РОЗРАХУНКУ

Як і раніше, податковий агент складає

Податковий розрахунок у двох примірниках, один з яких подається до органу ДПС, а другий — із підписом особи, відповідальної за прийняття Податкового розрахунку, штампом та проставленим номером порції, отриманим при обов’язковій реєстрації розрахунку в органі ДПС, — повертається податковому агенту та зберігається в нього.

Уповноважені підрозділи

подають Податковий розрахунок щодо фізичних осіб, яким вони нараховують (виплачують) дохід, до органу ДПС за своїм місцезнаходженням. При цьому в реквізитах Податкового розрахунку вказуються дані про такий уповноважений підрозділ як про податкового агента.

За

неуповноважений відокремлений підрозділ усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. Відповідно юридична особа подає за такий підрозділ Податковий розрахунок у вигляді окремої порції до органу ДПС за своїм місцезнаходженням. Крім того, копію звіту юрособа надсилає й до органу ДПС за місцезнаходженням свого відокремленого підрозділу. Для цього вона має стати на облік в органі ДПС за місцезнаходженням кожного неуповноваженого підрозділу. У цьому випадку в реквізитах Податкового розрахунку вказуються дані юридичної особи, яка перебуває на обліку в органі ДПС.

За добровільним рішенням

податкового агента Податковий розрахунок може бути подано до органу ДПС в електронній формі (п.п. 2.3.2 Порядку № 1020). Нагадаємо, що п.п. 2.3.2 Порядку № 451, що діяв раніше, передбачав не право, а обов’язок податкового агента формувати Податковий розрахунок в електронному вигляді за наявності в нього комп’ютерної техніки.

Податкові агенти зобов’язані відображати всю інформацію про нараховані та виплачені фізичним особам доходи. Підкреслимо, що в

Податковому розрахунку відображаються як оподатковувані, так і неоподатковувані доходи, нараховані (виплачені) фізичним особам у звітному кварталі.

 

УЗГОДЖЕННЯ ПОДАТКОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

Згідно з

п. 54.2 ПКУ узгодження грошового зобов’язання за сумою податкових зобов’язань з ПДФО, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку — фізичної особи, здійснюється в момент виникнення податкового зобов’язання, який визначається за календарною датою, установленою розд. IV ПКУ для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Як зазначено в

п.п. 168.1.4 ПКУ, для цілей застосування п. 54.2 цього Кодексу під терміном «граничний строк сплати до бюджету податку» розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом, а саме:

— день виплати доходу (

п.п. 168.1.2 ПКУ);

— банківський день, наступний за днем нарахування (виплати, надання) доходу (при виплаті доходу в негрошовій формі або готівкою з каси,

п.п. 168.1.4 ПКУ).

Таким чином,

узгодження грошового зобов’язання щодо суми податкових зобов’язань з ПДФО відбувається при виплаті доходу або в банківський день, наступний за днем нарахування (виплати, надання) доходу в негрошовій формі або за днем виплати доходу з каси.

Щодо узгодження податкових зобов’язань за нарахованими, але невиплаченими доходами зазначимо таке.

Суми ПДФО, відображені в

Податковому розрахунку, вважаються узгодженими сумами податкового зобов’язання та в разі неповної або несвоєчасної сплати стягуються до бюджету разом зі сплатою штрафів та пені, що нараховуються з першого до останнього дня строку подання Податкового розрахунку, установленого ПКУ (п.п. «ґ» п. 176.2 ПКУ).

Строки сплати податкового зобов’язання передбачено

абз. 1 п. 57.1 ПКУ, згідно з яким платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.

З викладеного випливає, що узгодження податкових зобов’язань з ПДФО, утриманого з нарахованих, але невиплачених доходів, відбувається за

Податковим розрахунком. Відповідно ПДФО з таких доходів має бути сплачено протягом 10 календарних днів, наступних за граничним строком подання Податкового розрахунку.

Усні консультації працівників податкових органів підтверджують таку точку зору.

 

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОДАТКОВИХ АГЕНТІВ

Згідно з

п. 119.2 ПКУ неподання, подання з порушенням установлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, і суми утриманого з них податку тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 грн.

Ті самі дії, вчинені платником податків, якого протягом року вже було притягнуто до відповідальності за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу

в розмірі 1020 грн.

Якщо податковий агент в одному з наступних податкових періодів (до початку перевірки контролюючим органом)

самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, то він зобов’язаний направити уточнюючий Податковий розрахунок та сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 % від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ПКУ).

Водночас, на наш погляд, не варто забувати про положення

п. 7 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Нагадаємо: згідно з цією нормою

ПКУ штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються в розмірі не більше 1 грн. за кожне порушення. Тому логічним буде висновок, що штрафні санкції в розмірі не більше 1 грн. поширюються на будь-які порушення податкового законодавства, допущені платниками податків у період з 1 січня по 30 червня 2011 року, у тому числі й на випадки застосування штрафних санкцій за неподання або подання Податкового розрахунку з порушенням установлених ПКУ строків, а також за невиконання платниками податків вимог щодо внесення змін до податкової звітності.

Проте наразі невідомою залишається позиція ДПАУ з цього питання, оскільки податківці вже кілька разів змінювали свою точку зору з цього приводу. Так, у

листі від 31.12.2010 р. № 29429/7/10-1017/5190 роз’яснювалося, що податкові органи застосовуватимуть штраф у розмірі 1 грн. за будь-яке порушення податкового законодавства, вчинене в період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р. Однак уже в листі від 03.02.2011 р. № 2963/7/10-1017/302 ДПАУ переглянула свою точку зору та наполягає на тому, що штрафна санкція, передбачена п. 7 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, застосовується за порушення податкового законодавства виключно при обчисленні податкових зобов’язань за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р. Однак це роз’яснення було відкликано листом ДПАУ від 23.03.2011 р. № 8199/7/10-1017/1114. Тому офіційна позиція ДПАУ на сьогодні не відома.

Що стосується адміністративної відповідальності, то за неподання

Податкового розрахунку або подання з порушенням установлених ПКУ строків посадовим особам загрожує попередження або адмінштраф, передбачений ст. 1634 КпАП. Відповідно до цієї статті КпАП неповідомлення або несвоєчасне повідомлення органу ДПС за встановленою формою про доходи громадян тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від 2 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 до 51 грн.). Ті самі дії, вчинені особою, яка протягом року вже притягувалася до адміністративної відповідальності за те саме порушення, тягне за собою накладення штрафу на таку особу в розмірі від 3 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 85 грн.).

 

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

ПКУ

— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

КпАП

— Кодекс про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

Наказ № 1020

— наказ ДПАУ «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» від 24.12.2010 р. № 1020.

Інструкція № 268

— Інструкція зі статистики кількості працівників, затверджена наказом Держкомстату України від 28.09.2005 р. № 286.

Порядок № 451 — Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом ДПАУ від 29.09.2003 р. № 451 (утратив чинність).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі