ДЕРЖАВНЕ КАЗНАЧЕЙСТВО УКРАЇНИ
ЩОДО НАДАННЯ РОЗ’ЯСНЕНЬ
Лист від 07.06.2011 р. № 17-04/1462-8022
Державне казначейство України розглянуло лист <…> щодо надання роз’яснень і надає відповіді на наступні запитання.
1. Чи можна здійснювати видатки за КЕКВ 1134 на встановлення дитячого ігрового майданчика (майданчик зроблений з дерев’яних конструкцій) на суму 5000,00 гривень для дитсадка?
Згідно з Інструкцією з обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженою наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 р. № 64 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 31.07.2000 р. за № 459/4680 (у редакції наказу Державного казначейства України від 21.02.2005 р. № 30) (далі — Інструкція № 64), до основних засобів належать матеріальні активи, які використовуються установою багаторазово і безперервно в процесі виконання основних функцій, надання послуг, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року і вартість яких без податку на додану вартість та інших платежів перевищує 1000 гривень за одиницю (комплект).
Строк корисного використання (експлуатації) — очікуваний період часу, протягом якого основні засоби будуть використовуватися установою або з їх використанням будуть виконуватися основні функції та завдання бюджетних установ.
Строк корисної (очікуваної) експлуатації основних засобів установи встановлюється міністерством за відомчою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні документи відсутні) установою самостійно в момент придбання активу. У межах одного головного розпорядника бюджетних коштів на однотипні основні засоби встановлюється єдиний строк їх корисної експлуатації.
Відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Державного казначейства України від 25.11.2008 р. № 495 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2009 р. за № 79/16095 (далі — наказ № 495), придбання об’єктів виробничого і невиробничого призначення здійснюється за кодом економічної класифікації видатків 2123 «Інше будівництво (придбання)» (1.2.2 «б»).
Враховуючи, що дитячий ігровий майданчик має обліковуватись як один інвентарний об’єкт, який відноситься до основних засобів, видатки мають здійснюватись за кодом 2123 «Інше будівництво (придбання)».
2. Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу: за яким КЕКВ оплачувати та які підтвердні документи надавати до органів Державного казначейства України?
Згідно з Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, витрати оплачують фізичні та юридичні особи, що звертаються до суду з позовними заявами, заявами про відкриття справ окремого провадження, клопотаннями про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, та скаргами (п. 2).
З метою перерахування коштів для оплати витрат у графі платіжного доручення «Призначення платежу» зазначається «Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу», а також найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою, скаргою, заявою про відкриття окремого провадження у справі, клопотанням про видачу дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню (абзац 2 п. 11).
Наказом № 495 передбачено, що за кодом економічної класифікації видатків 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)» здійснюються видатки на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів (п.п. 1.3.4 «с»).
Таким чином, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів необхідно здійснювати за вказаним кодом.
3. Реконструкція будівель і споруд: нюанси обліку.
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, нематеріальні активи та незавершене капітальне будівництво бюджетних установ, у тому числі і з реконструкції будівель і споруд, визначає Інструкція.
Так, пунктом 1.6 Інструкції № 64 встановлено, що зміна первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів проводиться у разі добудівлі, дообладнання, реконструкції.
Для забезпечення збереження об’єктів архітектурної та містобудівної спадщини можуть проводитися ремонтно-реставраційні роботи.
Листом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.02.99 р. № 7/81 визначено, що ремонтно-реставраційні роботи — це комплекс заходів з відновлення та фізичного збереження пам’яток в існуючому вигляді без зміни їх художньо-історичного вигляду, що включають реставрацію пам’яток архітектури, елементи ремонту, консервації, а також пристосування їх для нового використання.
До ремонтно-реставраційних робіт відносяться: ремонт покрівель та водостоків, заміна зогнилих дерев’яних конструкцій перекриттів, крокв та ін., ремонт вікон та дверей, засклення рам, ремонт печей, поправлення та перетертя штукатурки, відновлення фарбування стін всередині та на фасадах, ремонт водопроводу, каналізації, опалення та інші роботи, що не змінюють древніх існуючих конструкцій, матеріалів, а також деталей пам’ятки, забезпечуючи повну відповідність попередньому вигляду пам’ятки.
До складу ремонтно-реставраційних робіт відносяться також роботи з пристосування пам’яток (реконструкції), які визначаються завданнями сучасного використання, без порушення їх художньо-історичної цінності. До технічних робіт по пристосуванню відносяться: внутрішнє перепланування, сантехнічні та електроосвітлювальні роботи, внутрішній благоустрій, благоустрій території і т. ін.
Отже, віднесення витрат на проведення ремонтно-реставраційних робіт у бухгалтерському обліку відображається відповідно до їх економічної сутності та Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України від 10.07.2000 р. № 61 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2000 р. за № 497/4718 (в редакції наказу Державного казначейства України від 14.02.2005 р. № 28) (далі — Інструкція № 61).
4. Чи має право виконком міської ради надати безвідсоткову фінансову позичку комунальному підприємству?
Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад визначені у главі 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
При цьому частиною 4 статті 16 Бюджетного кодексу України (далі — Кодекс) встановлено, що бюджетна установа не має права надавати юридичним чи фізичним особам кредити з бюджету (якщо не встановлено відповідні бюджетні призначення на надання кредитів з бюджету).
Бюджетні призначення місцевих бюджетів встановлюються рішенням про місцевий бюджет на конкретні цілі, пов’язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтями 88 — 91 Кодексу (стаття 70 Кодексу).
5. Які підтвердні документи мають надавати одержувачі бюджетних коштів до органів ДКС за результатами проведених закупівель за державні кошти?
Відповідно до частини 4 статті 7 Закону України «Про здійснення державних закупівель» Державне казначейство України до здійснення оплати за договорами про закупівлю перевіряє наявність та відповідність укладеного договору про закупівлю звіту про результати проведення процедури закупівлі та річному плану закупівель, правильність їх оформлення відповідно до законодавства, а також наявність оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, відомостей про рішення Уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі (у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника), оголошення про результати процедури закупівлі, що були опубліковані в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та відповідних міжнародних виданнях у випадках, передбачених цим Законом.
Одержувачі бюджетних коштів за умови взяття бюджетного зобов’язання, за яким застосовуються процедури закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, подають до Державного казначейства України Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (далі — Реєстр) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання та оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують проведення закупівлі та передбачені законодавством у сфері державних закупівель (звіти про результати проведення процедури закупівлі, листи-погодження Уповноваженого органу щодо можливості застосування процедури закупівлі, яка потребує погодження тощо) (пункт 2.2 Порядку обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства від 09.08.2004 р. № 136 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.2006 р. за № 811/12685 (далі — Порядок обліку зобов’язань)).
6. Облік комп’ютерних програм у бюджетних установах.
Відповідно до статті 420 Цивільного кодексу України до об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать комп’ютерні програми.
У розділі 4 «Нематеріальні активи» Інструкції визначено, що нематеріальні активи для взяття на облік повинні бути закінченими та засвідченими відповідними документами (патентом, сертифікатом, ліцензією тощо) у порядку, встановленому чинним законодавством України.
На облік у складі нематеріальних активів беруться придбані права на володіння, користування та розпорядження об’єктом нематеріальних активів після відчуження їх (прав) від колишніх власників та визначення його вартості.
Придбаний об’єкт авторського права на умовах користування ним, без передання прав на володіння або розпорядження, не обліковується у складі нематеріальних активів. Витрати, пов’язані з придбанням (створенням) таких об’єктів, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.
Нематеріальні активи відображаються в бухгалтерському обліку та звітності за первісною вартістю (за фактичними витратами на їх придбання та виготовлення), а об’єкти, які переоцінювались, — відновлювальною вартістю.
Відображення у бухгалтерському обліку зазначених операцій здійснюється відповідно до кореспонденції субрахунків, наведеної в Інструкції № 61.
7. Прокат аудіо- та мультимедійної апаратури: порядок обліку.
Відповідно до статті 787 Цивільного кодексу України за договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов’язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк.
Плата за прокат речі встановлюється за тарифами наймодавця.
Капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймодавець за свій рахунок, якщо він не доведе, що пошкодження речі сталося з вини наймача.
Відображення у бухгалтерському обліку оплати прокату речі здійснюється відповідно до кореспонденції субрахунків, наведеної в Інструкції № 61.
8. Особливості обліку зобов’язань за довгостроковими контрактами.
За довгостроковими контрактами, строк дії яких перевищує один бюджетний рік (довгострокові договори, більше одного року), розпорядники бюджетних коштів подають до Державного казначейства України Реєстр на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання, при цьому суми в Реєстрі проставляються в межах планових показників поточного бюджетного року на підставі даних календарного плану до довгострокового договору (пункт 2.2 Порядку обліку зобов’язань).
Органи Державного казначейства України обліковують зобов’язання за довгостроковими контрактами в межах планових показників поточного бюджетного року на рахунках позабалансового обліку за групами рахунків 941 «Зобов’язання розпорядників бюджетних коштів за коштами державного бюджету» та 942 «Зобов’язання розпорядників бюджетних коштів за коштами місцевого бюджету» Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 р. № 119 (далі — План рахунків).
9. Які санкції застосовують органи Державного казначейства України у разі порушення бюджетними установами порядку обліку зобов’язань?
До повноважень Державного казначейства України, в частині контролю за дотриманням бюджетного законодавства, належить здійснення контролю за відповідністю взятих бюджетних зобов’язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорта бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) (пункт 4 частини 1 статті 112 Кодексу).
Контроль за дотриманням бюджетного законодавства стосовно ведення бухгалтерського обліку належить до повноважень органів Державної контрольно-ревізійної служби (пункт 5 частини 1 статті 113 Кодексу).
Порушення розпорядниками бюджетних коштів обліку бюджетних зобов’язань відповідно до пункту 21 частини 1 статті 116 Кодексу є порушенням бюджетного законодавства.
У разі здійснення зазначеного порушення відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 117 Кодексу до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу:
— попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства;
— зупинення операцій з бюджетними коштами у порядку, встановленому статтею 120 цього Кодексу.
10. Погашення зобов’язань минулого року, відображення в обліку та звітності.
У міру прийняття рішення розпорядником бюджетних коштів про погашення бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань, які залишились непогашеними на кінець минулого бюджетного періоду, розпорядники бюджетних коштів здійснюють реєстрацію таких бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань у поточному бюджетному періоді шляхом подання Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов’язань і відповідних підтвердних документів (пункт 2.14 Порядку обліку зобов’язань).
У бухгалтерському обліку бюджетні зобов’язання та бюджетні фінансові зобов’язання, які залишились непогашеними на кінець минулого бюджетного періоду, відображаються на рахунках позабалансового обліку за групами рахунків 941 «Зобов’язання розпорядників бюджетних коштів за коштами державного бюджету» та 942 «Зобов’язання розпорядників бюджетних коштів за коштами місцевого бюджету» Плану рахунків.
Розпорядники бюджетних коштів бюджетну кредиторську заборгованість минулих років відображають у Звіті про заборгованість за бюджетними коштами (форма № 7д, 7м) згідно з вимогами пункту 3.6 Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 05.01.2011 р. № 2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.02.2011 р. за № 144/18882 (далі — Порядок № 2).
Органи Державного казначейства України на підставі звітів розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, попередньо звіреними з даними аналітичного обліку в частині зареєстрованих фінансових зобов’язань, складають Звіт про бюджетну заборгованість (додаток 6 до наказу Державного казначейства України від 01.11.2010 р. № 403 «Щодо затвердження форм фінансової та бюджетної звітності про виконання місцевих бюджетів» та додаток 2 до Порядку складання органами Державного казначейства України бюджетної звітності про виконання державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 24.01.2011 р. № 11).
11. Особливості відображення у Звіті про заборгованість за бюджетними коштами (ф. № 7) кредиторської заборгованості минулих років.
Відображення бюджетної кредиторської заборгованості минулих років у Звіті про заборгованість за бюджетними коштами (форма № 7д, № 7м) здійснюється згідно з вимогами пункту 3.6 Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 05.01.2011 р. № 2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.02.2011 р. за № 144/18882 (далі — Порядок № 2).
Заповнення окремих рядків та граф бюджетної звітності за формою № 7д, № 7м (додаток 10 до Порядку № 2) та складання звітності поточного бюджетного періоду щодо відображення кредиторської заборгованості минулих років має такі особливості.
По-перше, у графі 8 «Кредиторська заборгованість на початок звітного року, усього» форми № 7д, № 7м (додаток 10 до Порядку № 2) наводиться сума кредиторської заборгованості, що відповідає даним графи «Кредиторська заборгованість на кінець звітного періоду (року), усього» форми № 7д, № 7м (додаток 10 до Порядку складання фінансової звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 25.05.2010 р. № 164 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.06.2010 р. за № 385/17680) річної бюджетної звітності за попередній звітний період.
У графі 9 «Кредиторська заборгованість на кінець звітного періоду (року), усього» форми № 7д, № 7м (додаток 10 до Порядку № 2) відображається сума кредиторської заборгованості, що виникла на звітну дату при виконанні кошторису (плану використання бюджетних коштів) за поточний та минулі звітні роки, крім заборгованості, яка наводиться у Довідці про кредиторську заборгованість, яка склалась станом на 01.01.2011 р. за зобов’язаннями, що не вважаються бюджетними (додаток 33 до Порядку № 2) згідно з пунктом 4.21 Порядку № 2.
Друге, на що необхідно звернути увагу при складанні звітності поточного бюджетного періоду про кредиторську заборгованість минулих років, є те, що у законі про Державний бюджет України на звітний рік можуть бути відсутні бюджетні призначення за бюджетними програмами, за якими розпорядники бюджетних коштів отримували бюджетні асигнування у минулому бюджетному періоді.
З огляду на зазначене, згідно з пунктом 4.2 Порядку № 2, у пояснювальній записці зазначається, зокрема, інформація про кредиторську заборгованість за бюджетними програмами, бюджетні призначення за якими законом про Державний бюджет України на звітний рік не затверджувались, відомості щодо перереєстрації такої заборгованості за бюджетними програмами звітного року та причини, за яких така перереєстрація не проведена.
Крім того, відповідно до пункту 4.15 Порядку № 2 у графах «Кредиторська заборгованість, минулих періодів» та «Кредиторська заборгованість, поточного року» Довідки про причини виникнення простроченої кредиторської заборгованості загального фонду (додаток 27 до Порядку № 2) наводиться детальна інформація про причини виникнення простроченої кредиторської заборгованості загального фонду, зокрема:
— взяття зобов’язань з перевищенням кошторисних призначень та/або повноважень;
з них:
— за кодом економічної класифікації видатків 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ»;
— за кодом економічної класифікації видатків 1160 «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв»;
— відмова в реєстрації фінансових зобов’язань у зв’язку з відсутністю повного пакета документів;
— асигнувань спрямовано менше, ніж визначено плановими показниками;
— призупинення взяття зобов’язань відповідно до рішень Уряду;
— призупинення операцій за рішенням судових, контролюючих органів;
— відновлення заборгованості згідно з рішеннями контролюючих та судових органів;
— інше.
Ця Довідка складається за відповідними даними Звіту про заборгованість за бюджетними коштами (форма № 7д, № 7м) за загальним фондом.
12. Особливості здійснення операцій з готівкою бюджетних установ при казначейському обслуговуванні.
Порядок оформлення документів для виплати готівки розпорядникам або одержувачам бюджетних коштів визначений у Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету, затвердженому наказом Державного казначейства України від 25.05.2004 р. № 89, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.06.2004 р. за № 716/9315 (далі — Порядок № 89), та у Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженому наказом Державного казначейства України від 04.11.2002 р. № 205, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 26.11.2002 р. за № 919/7207 (далі — Порядок № 205).
Для оформлення документів на отримання заробітної плати, стипендії, допомоги, видатків на службові відрядження та інших коштів, що видаються на видатки, які не можуть бути проведені безготівковою оплатою, розпорядники та одержувачі бюджетних коштів подають до органів Державного казначейства заявку на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки у двох екземплярах, за формою, передбаченою Порядком № 89 та Порядком № 205.
Заявки на видачу готівки виписуються розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів на осіб, з якими в них укладені договори про повну матеріальну відповідальність та які мають право отримувати і видавати кошти.
У заявках на видачу готівки на виплату заробітної плати указуються суми податку на доходи фізичних осіб, суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інші податки і обов’язкові платежі, які утримані із заробітної плати та нараховані на фонд заробітної плати відповідно до чинного законодавства.
Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби — на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.
Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі й для закупівлі в населення сільгосппродукції та заготівлі вторсировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці цілі, може бути продовжено до закінчення терміну відрядження.
13. Університет надає послуги з теплопостачання: облік операцій.
Згідно з Бюджетним кодексом України власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету (пункт 4 статті 13).
Власні надходження бюджетних установ поділяються на такі групи:
— перша група — надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством;
— друга група — інші джерела власних надходжень бюджетних установ.
У складі першої групи серед інших виділяються такі підгрупи:
— підгрупа 1 — плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю;
— підгрупа 2 — надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності.
Якщо орендодавець має право на надання комунальних послуг, зокрема, послуг з теплопостачання, то зазначені кошти повинні зараховуватись як власні надходження — плата за послуги, що надаються бюджетною установою. При цьому надання таких послуг має бути передбачено законами та нормативно-правовими актами.
У випадку, якщо орендодавець не має права на надання послуг з теплопостачання, водопостачання тощо, то кошти, які надходять від орендаря за спожиті тепло і воду, можуть спрямовуватися лише на відшкодування понесених витрат. Тобто за відповідним КЕКВ відшкодовується частина оплати за отриманий природний ресурс.
Відображення у бухгалтерському обліку зазначених операцій здійснюється відповідно до кореспонденції субрахунків, наведеної у Інструкції № 61.
14. Порядок відкриття та закриття бюджетних рахунків при реорганізації установи.
Порядок відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства України, затверджений наказом Державного казначейства України від 02.12.2002 р. № 221, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 р. за № 976/7264 (у редакції наказу Державного казначейства України від 25.11.2010 р. № 436) (далі — Порядок), регламентує взаємовідносини між органами Державного казначейства України і розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, відокремленими структурними підрозділами розпорядників бюджетних коштів, підприємствами, установами, організаціями і фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, а також органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, та органами місцевого самоврядування в процесі відкриття (закриття) рахунків.
Главою 4 Порядку визначено перелік документів, які надаються для відкриття рахунків. Процедура закриття рахунків визначена у главі 7 цього Порядку.
Зокрема, розпорядники бюджетних коштів для відкриття бюджетних рахунків подають до органу Державного казначейства України такі документи:
— заяву про відкриття рахунків установленого зразка за підписом керівника та головного бухгалтера або інших посадових осіб, яким відповідно до затвердженої в установленому порядку картки із зразками підписів та відбитка печатки надано право першого та другого підписів;
— копію Довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену у нотаріальному порядку або органом, що видав довідку;
— копію належним чином зареєстрованого (затвердженого) установчого документа, засвідчену органом, який здійснив реєстрацію, або у нотаріальному порядку. Положення юридичних осіб публічного права, які затверджуються розпорядчими актами Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, засвідчення не потребують. Клієнти, які діють на підставі законів, установчі документи не подають;
— копію документа, що підтверджує взяття клієнта на облік в органі державної податкової служби, засвідчену органом, що видав документ, або у нотаріальному порядку;
— картку із зразками підписів та відбитка печатки та перелік рахунків, якими можуть розпоряджатися зазначені у картці (тимчасовій картці) особи, у двох примірниках, оформлені з урахуванням відповідних вимог;
— копію повідомлення про взяття клієнта на облік у відповідному органі Пенсійного фонду України як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, засвідчену органом, що його видав, або у нотаріальному порядку;
— копію довідки про включення розпорядника до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, засвідчену органом, що видав документ;
— затверджений кошторис розпорядників бюджетних коштів, крім видатків бюджетів, кошториси для здійснення яких не складаються.
У разі реорганізації клієнта внаслідок злиття, приєднання, поділу, перетворення рахунок може бути закритий уповноваженим органом (правонаступником) за умови подання ним таких документів:
— заяви про закриття рахунку;
— копії рішення органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, — копії рішення суду або відповідних органів державної влади про припинення юридичної особи, засвідченої у нотаріальному порядку або органом, який прийняв таке рішення;
— картки із зразками підписів і відбитка печатки уповноваженого органу (правонаступника) та перелік рахунків, якими можуть розпоряджатися зазначені у картці особи, у двох примірниках, оформлені відповідно до вимог Порядку.
Якщо на реєстраційному рахунку немає залишку коштів, то картка із зразками підписів і відбитка печатки не подається (п.п. 7.4.1).
15. Відшкодування комунальних витрат при оренді за минулий рік: чи потрібно реєструвати зобов’язання в Державній казначейській службі?
За умовами договору оренди витрати із сплати комунальних платежів може брати на себе орендодавець, з наступним відшкодуванням вказаних витрат орендарем. При цьому кошти, які сплачує орендар, відображаються як відшкодування здійснених витрат.
У разі якщо заборгованість із сплати комунальних послуг орендаря (бюджетної установи) є бюджетною, вона має бути відображена у Звіті про заборгованість за бюджетними коштами (форма № 7д, 7м) згідно з вимогами пункту 3.6 Порядку № 2.
У міру прийняття рішення розпорядником бюджетних коштів про погашення бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань, які залишились непогашеними на кінець минулого бюджетного періоду, розпорядники бюджетних коштів здійснюють реєстрацію таких бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань у поточному бюджетному періоді шляхом подання Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов’язань і відповідних підтвердних документів (пункт 2.14 Порядку обліку зобов’язань).
Зобов’язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов’язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини 6 статті 48 Кодексу) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов’язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов’язань не здійснюються (частина 4 статті 48 Кодексу).
В. о. Голови О. Даневич
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
ДЕРЖКАЗНАЧЕЙСТВО ВІДПОВІДАЄ НА АКТУАЛЬНІ ЗАПИТАННЯ1. Установлення дитячого ігрового майданчика: який КЕКВ застосовувати.
Ґрунтуючись на нормах
Інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства від 17.07.2000 р. № 64 (далі — Інструкція № 64), Держказначейство в листі, що коментується, нагадує про те, які матеріальні активи установа може віднести до складу основних засобів.У бухгалтерському обліку необоротні активи (до яких належать і основні засоби) відображаються за
первісною вартістю, до якої включаються всі фактичні видатки, пов’язані з їх придбанням, спорудженням і виготовленням. Тому в цій ситуації вартістю об’єкта основних засобів вважатиметься вартість обладнання (дитячого ігрового майданчика), що встановлюється, з урахуванням витрат на його установлення та виготовлення. Цю суму організація — виконавець робіт зазначає в документах на встановлення дитячого ігрового майданчика (в акті виконаних робіт). Саме за цією вартістю установа має оприбутковувати в бухгалтерському обліку дитячий ігровий майданчик як об’єкт основних засобів. При цьому сума сплаченого ПДВ при його оприбутковуванні не відноситься на збільшення первісної вартості такого майданчика, а списується на фактичні видатки установи.Як зазначає Держказначейство в
листі, що коментується, дитячий ігровий майданчик має обліковуватися як один інвентарний об’єкт. Для організації обліку та забезпечення контролю за збереженням необоротних активів кожному об’єкту необоротних активів, незалежно від того, перебуває він на складі чи в експлуатації, потрібно присвоїти відповідний інвентарний номер. У цьому випадку дитячому ігровому майданчику присвоюється восьмизначний інвентарний номер. На такий об’єкт заповнюється Інвентарна картка обліку основних засобів у бюджетних установах (ф. № ОЗ-6 (бюджет)).Ураховуючи, що видатки на виготовлення та встановлення дитячого ігрового майданчика перевищують 1000 грн., Держказначейство вказує на те, що вони здійснюються за
КЕКВ 2123 «Інше будівництво (придбання)».У бухгалтерському обліку такий об’єкт установа має оприбутковувати на субрахунок 104 «Машини та обладнання» (підгрупа 9 «Інші машини та обладнання»).
Приклад.
Дошкільним навчальним закладом укладено договір із підрядною організацією на виконання робіт із виготовлення та встановлення дитячого ігрового майданчика (майданчик складається з дерев’яних конструкцій). Згідно з цим договором загальна вартість робіт становить 5100 грн. (у тому числі ПДВ — 850 грн.). Після виконання робіт з підрядною організацією підписано акт виконаних робіт.У бухгалтерському обліку ці операції відображаються так:
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | Сума, | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Оприбутковано об’єкт основних засобів (дитячий ігровий майданчик) без ПДВ | 104 | 364 | 4250 |
| 2 | Одночасно здійснено запис про створення фонду в необоротних активах | 802 | 401 | 4250 |
| 3 | Віднесено на видатки установи суму ПДВ | 802 | 364 | 850 |
| 4 | Перераховано кошти за виконані роботи | 364 | 321 | 5100 |
2. Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів.
Механізм здійснення оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних із розглядом цивільних і господарських справ, визначено
Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних і господарських справ, затвердженим постановою КМУ від 21.12.2005 р. № 1258. Цією ж постановою затверджено розміри зазначених витрат.Цей
Порядок буде цікавий тим бюджетним установам, які прийняли рішення звернутися до суду з позовними заявами, клопотаннями та скаргами.Слід урахувати, що документи, які підтверджують оплату витрат, додаються до позовних заяв, заяв, клопотань та скарг, що подаються до суду відповідно до процесуального законодавства. Документом про оплату витрат є квитанція установи банку чи відділення поштового зв’язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою та скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Держказначейство в
листі, що коментується, звернуло увагу на правильність оформлення платіжного доручення на перерахування коштів для оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів і зазначило, що витрати з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів установи здійснюють за КЕКВ 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)».3. Як обліковувати видатки на проведення ремонтно-реставраційних робіт.
Держказначейство в
листі, що коментується, зазначає, що в разі проведення ремонтно-реставраційних робіт такі видатки можна класифікувати як реконструкцію будівель і споруд. Перелік робіт, що належать до ремонтно-реставраційних, наведено в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 09.02.99 р. № 7/81.Ремонтно-реставраційні роботи здійснюються лише на підставі науково-проектної документації, розробленої спеціалізованою проектною організацією (за наявності відповідної ліцензії) та погодженої з органом охорони пам’яток архітектури.
Якщо установа здійснює роботи з добудови, дообладнання,
реконструкції та модернізації необоротних активів, тобто при виконанні робіт, направлених на поліпшення експлуатаційних якостей активів, із зміною їх техніко-експлуатаційних (паспортних) характеристик, такі видатки відносяться на збільшення первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів. Про це зазначено в п. 1.6 Інструкції № 64 та листі Держказначейства від 10.05.2007 р. № 3.4-04/1276-5692.Розглянемо такий
приклад .Установою укладено договір з підрядною організацією на виконання робіт з реконструкції будівлі. Відповідно до договору підряду вартість таких робіт становить 450 тис. грн. (у тому числі ПДВ — 75 тис. грн.). Роботи виконано згідно з договором, що підтверджено актом виконаних робіт. Оплату здійснено за рахунок коштів загального фонду кошторису.
У бухгалтерському обліку ці операції відображаються так:
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | Сума, | |
| дебет | кредит | |||
| 1 | Списано на фактичні видатки* вартість виконаних робіт з реконструкції будівлі | 801 (802) | 364 (675) | 450000 |
| 2 | Збільшено первісну вартість будівлі на вартість виконаних робіт з реконструкції (без ПДВ) | 103 | 401 | 375000 |
| 3 | Перераховано кошти підрядній організації за виконані роботи | 364 (675) | 321 | 450000 |
* Видатки, пов’язані з проведенням реконструкції, здійснюють за КЕКВ 2140 «Реконструкція та реставрація» (залежно від виду об’єкта застосовуються коди 2141 «Реконструкція житлового фонду», 2143 «Реконструкція інших об’єктів», 2144 «Реставрація пам’яток культури, історії, архітектури»).
Після закінчення робіт прийом в експлуатацію реконструйованих, добудованих і модернізованих об’єктів необоротних активів здійснюється на підставі Акта прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об’єктів типової форми № ОЗ-2 (бюджет). Крім того, вартість робіт з добудови, дообладнання, реконструкції, модернізації має бути відображено в інвентарних картках обліку основних засобів у бюджетних установах типової форми № ОЗ-6 (бюджет). До інвентарної картки також вносять усі якісні та кількісні зміни в характеристиці об’єкта, що відбулися в результаті його реконструкції.
4. Про можливість надання фінансової допомоги (позички) виконкомом міськради.
Бюджетним кодексом України від 08.07.2010 р. № 2456-VI
(далі — БКУ), зокрема ч. 4 ст. 16, бюджетним установам заборонено здійснювати будь-які запозичення в будь-якій формі. Виняток стосується випадків, передбачених ст. 16 БКУ. Також бюджетним установам заборонено надавати юридичним чи фізичним особам будь-які кредити за бюджетні кошти (якщо не встановлені відповідні бюджетні призначення на надання кредитів з бюджету).Під
бюджетним призначенням розуміють повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надані БКУ, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові та цільові обмеження і дозволяє надавати бюджетні асигнування.Бюджетні призначення місцевих бюджетів установлюються рішенням про місцевий бюджет на відповідний рік на конкретні цілі, пов’язані з реалізацією програм і заходів. Згідно з
ч. 3 ст. 71 БКУ капітальні видатки бюджету розвитку спрямовуються на: соціально-економічний розвиток регіонів; виконання інвестиційних програм (проектів); будівництво, капітальний ремонт і реконструкцію об’єктів соціально-культурної сфери та житлово-комунального господарства; будівництво газопроводів і газифікацію населених пунктів; будівництво та придбання житла окремим категоріям громадян відповідно до законодавства; збереження та розвиток історико-культурних місць України та заповідників; будівництво та розвиток мережі метрополітенів; придбання вагонів для комунального електротранспорту; розвиток дорожнього господарства; придбання шкільних автобусів і автомобілів швидкої медичної допомоги; комп’ютеризацію та інформатизацію загальноосвітніх навчальних закладів; інші заходи, пов’язані з розширеним відтворенням.Тому такі кошти можуть бути виділені з місцевого бюджету виконкомом міськради лише в разі, якщо рішенням про місцевий бюджет на відповідний рік передбачено виділення певної суми бюджетних асигнувань суб’єкту господарювання
на здійснення конкретних заходів. У цьому випадку такий суб’єкт господарювання є одержувачем бюджетних коштів, на якого повною мірою поширюються вимоги бюджетного законодавства (у частині отримання та витрачання бюджетних коштів).
5. Які документи, що підтверджують проведення процедури закупівель, потрібно подавати до органів Держказначейства.
Згідно зі
ст. 7 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 р. № 2289-VIна органи Держказначейства наділяються повноваженнями щодо державного регулювання та контролю у сфері закупівель.
Механізм реєстрації бюджетних зобов’язань, щодо яких застосовуються процедури закупівлі, визначено
Порядком обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженим наказом Держказначейства від 09.08.2004 р. № 136 (далі — Порядок № 136).Як зазначає Держказначейство в
листі, який коментується, і що також передбачено п. 2.2 Порядку № 136, за тими зареєстрованими бюджетними зобов’язаннями, за якими застосовуються процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпорядники та одержувачі бюджетних коштів подають до органів Держказначейства Реєстр бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів та/або їх копії, завірені в установленому порядку*, що підтверджують факт узяття бюджетних зобов’язань. Крім того, потрібно подати оригінали чи копії документів, які підтверджують проведення процедури закупівлі та які передбачено законодавством у сфері державних закупівель (звіти про результати проведення процедури закупівлі, листи-погодження Уповноваженого органу щодо можливості застосування процедури закупівлі, яка вимагає узгодження тощо). Звертаємо увагу на те, що такі документи необхідно подати до органу Держказначейства протягом 7 робочих днів із дати, зазначеної у звіті про результати проведення процедури закупівлі.*
Копії документів можуть бути завірені нотаріально чи уповноваженою на це особою. При завіренні копій документів необхідно керуватися Примірною інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою КМУ від 17.10.97 р. № 1153.Також нагадаємо, що перелік документів, які розпорядники та одержувачі бюджетних коштів мають подавати до органів Держказначейства для реєстрації зобов’язань, наведено в
Методичних рекомендаціях щодо переліку підтвердних документів, які надаються розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів на стадії реєстрації зобов’язань і оплати рахунків, затверджених наказом Держказначейства від 14.09.2010 р. № 330 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 37, 41).У примітках до цього документа зазначено, що для реєстрації зобов’язань розпорядники та одержувачі бюджетних коштів мають подати до органів Держказначейства оригінали чи копії документів, які підтверджують проведення процедури закупівлі в разі, якщо очікувана вартість предмета закупівлі дорівнює чи перевищує порогові показники вартості для закупівель товарів, робіт чи послуг, установлені законодавством у сфері державних закупівель. До таких документів належать:
1) річний план державних закупівель з додатком до нього;
2) звіт про результати проведення процедури закупівлі;
3) договір про закупівлю;
4) лист-погодження Уповноваженого органу щодо можливості застосування процедури закупівлі, яка вимагає узгодження;
5) витяг опублікованих у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель і відповідних міжнародних виданнях (у випадках, установлених законодавством у сфері державних закупівель), а саме:
— оголошення про проведення процедури закупівлі;
— повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів;
— відомості про рішення Уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі (у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника);
— оголошення про результати процедури закупівлі.
6. Особливості обліку комп’ютерних програм.
У
листі, що коментується, Держказначейство звертає увагу на особливості обліку таких об’єктів інтелектуальної власності, як комп’ютерні програми.Нагадаємо, що згідно зі
ст. 1 Закону України «Про авторське право та суміжні права» від 23.12.93 р. № 3792-XII комп’ютерна програма — це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи в будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп’ютером, які приводять його в дію для досягнення певної мети чи результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражену у вихідномучи об’єктному коді).
Критерієм і підставою для оприбутковування таких об’єктів є охоронні документи, які згідно з чинним законодавством засвідчують правомірність набуття установою права власності на такі об’єкти. Тому лише ті комп’ютерні програми, на які установа отримала виняткові
права на володіння, користування та розпорядження, вона може обліковувати у складі об’єктів нематеріальних активів.Свого часу Держказначейством було розроблено
Рекомендації щодо єдиних підходів до придбання і відображення в бухгалтерському обліку бюджетних установ програмного забезпечення, які наведені в листі від 17.09.2007 р. № 3.4-04/2055-10882 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2007, № 38) і в яких досить детально описані принципи обліку програмного забезпечення.Так, якщо установа придбаває програмне забезпечення,
на яке майнові права їй не передаються (майнові та авторські права на об’єкт інтелектуальної власності на таке програмне забезпечення залишаються в розробника, а замовнику надається право користування цим програмним забезпеченням без передання самого програмного забезпечення та/або повноважень на його використанням третім особам), то оплата видатків на придбання такого програмного забезпечення здійснюється за КЕКВ 1134 «Оплата послуг (крім комунальних)». Наприклад, оплата за встановлення (інсталяцію) програмного забезпечення (програмних продуктів, інформаційних систем і комплексів, баз даних, веб-сторінок/сайтів/порталів), подальше користування ним, супроводження та обслуговування, у тому числі навчання користувачів. Таке програмне забезпечення установи не обліковують у складі нематеріальних активів.Якщо в документах на придбання програмного забезпечення визначено, що установа
отримує виняткові права на володіння, користування та розпорядження програмним забезпеченням, то його придбавають за КЕКВ 2300 «Придбання землі та нематеріальних активів» і обліковують на субрахунку 121 «Авторські та суміжні з ними права».У бухгалтерському обліку операції з придбання комп’ютерних програм установи відображають так (див. с. 18):
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | |
| дебет | кредит | ||
| Установою придбано програмне забезпечення, на яке отримано право користування | |||
| 1 | Віднесено на видатки установлення комп’ютерної програми з автоматизації бухгалтерського обліку (згідно з актом виконаних робіт) | 801 (802, 811) | 675 |
| 2 | Перераховано кошти за комп’ютерну програму та послуги з її установлення | 675 | 321 (323) |
| 3 | Установлено оновлену версію комп’ютерної програми (згідно з актом виконаних робіт) | 801 (802, 811) | 675 |
| 4 | Перераховано кошти за надання інформаційних послуг | 675 | 321 (323) |
| Установою придбано програмне забезпечення, на яке отримано виняткове право володіння, | |||
| 1 | Оприбутковано виняткові майнові права на веб-сайт, розроблений за технічним завданням бюджетної установи (без ПДВ) | 121 | 675 |
| 2 | Одночасно здійснюється запис на створення фонду в необоротних активах (сума без ПДВ) | 801 (802, 811) | 401 |
| 3 | Списано суми ПДВ і копійок за придбаним нематеріальним активом | 801 (802, 811) | 675 |
| 4 | Перераховано кошти за виконані роботи та передане авторське право | 675 | 321, 323 |
Детально ці питання розглядалися в статті «Комп’ютерні програми: особливості обліку» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2007, № 14). Питання, що стосуються управлінського обліку комп’ютерних програм, на які оформлено лише права користування, та особливості проведення їх інвентаризації, висвітлюються в матеріалі «Інвентаризація нематеріальних активів» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 40).
7. Прокат аудіо- та мультимедійної апаратури: порядок обліку.
Деякі бюджетні організації надають послуги з прокату інструментів, інвентарю, обладнання. Так, право на надання таких платних послуг установам і організаціям надано такими нормативно-правовими актами:
| № з/п | Бюджетні установи | Вид послуги | Підстава |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Установи культури та мистецтв | Прокат музичних інструментів, культурно-спортивного та туристичного інвентарю, звуко- та відеотехніки, сценічних костюмів, взуття, театрального реквізиту, інструментів і побутової техніки для технічної творчості, платівок магнітофонних і відеокасет із записами (класичні твори тощо), експозиційного обладнання (вітрини, щити, експозиційні столи тощо) | П. 4 Переліку платних послуг, які можуть надаватися установами культури та мистецтв, заснованими на державній і комунальній формі власності, затвердженого постановою КМУ від 05.06.97 р. № 534 |
| 2 | Установи та організації телебачення і радіомовлення | Прокат відео- та аудіокасет із записами, прокат телефільмів | Перелік платних послуг, які можуть надаватися установами та організаціями телебачення і радіомовлення, заснованими на державній формі власності, затверджений постановою КМУ від 04.06.99 р. № 969 |
| 3 | Заклади фізичної культури та спорту | Надання послуг з прокату спортивного спорядження, обладнання та інвентарю | П. 13 Переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами фізичної культури і спорту, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, затвердженого постановою КМУ від 14.04.2009 р. № 356 |
| 4 | Навчальні заклади, інші установи та заклади системи освіти | Надання у прокат предметів культурно-побутового призначення, садово-городнього інвентарю, аудіо- та відеотехніки, театральних і сценічних костюмів, театрального реквізиту, інструментів та обладнання, аудіо- та відеозаписів, експозиційного обладнання відеокомплексів, відеомонтажних студій, фотопавільйонів, звуколабораторій, відеопереглядових аудиторій, інших площ, інвентарю та обладнання, якщо цього не передбачено навчальним планом і це не належить до діяльності, яка фінансується за рахунок коштів загального фонду державного та місцевих бюджетів | П. 5 Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою КМУ від 27.08.2010 р. № 796 |
Кошти, отримані установами від надання платних послуг з прокату, зараховуються на спеціальний рахунок як власні надходження. Згідно з
п. 4 ст. 13 БКУ такі надходження належать до другої підгрупи першої групи власних надходжень. Витрачаються вони на організацію господарської діяльності та господарські потреби установи, уключаючи оплату комунальних послуг і енергоносіїв.У бухгалтерському обліку кошти, отримані від надання послуг з прокату, бюджетні установи відображають такими записами:
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція субрахунків | |
| дебет | кредит | ||
| 1 | Нараховано плату за надані платні послуги з прокату обладнання, інвентарю, інструментів* | 364 | 711 |
| 2 | Отримано грошові кошти за надані платні послуги | 323 | 364 |
| 3 | Здійснено видатки за рахунок коштів, отриманих як плата за послуги | 811 | 364 |
* Заборгованість за надані установою платні послуги має бути відображено на підставі первинних документів (акта виконаних робіт, наданих послуг, відповідних договорів тощо) на субрахунку 711 «Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги» при наданні послуг чи відразу після їх надання, а не при фактичному надходженні плати за них.
У випадку якщо послуги надано, а оплата за них ще не надійшла, то в бухгалтерському обліку установи обов’язково слід нарахувати дохід за надані послуги з відображенням дебіторської заборгованості за їх одержувачами.
Зазначимо, що надання послуг з прокату має певну схожість із наданням майна в оренду. Однак, як відомо, чинним законодавством передбачено досить суворі вимоги щодо операцій з оренди державного та комунального майна, а саме до порядку розрахунку, розподілу та перерахування орендної плати. Тому надання послуг з прокату різного рухомого майна (обладнання, інвентарю, інструментів тощо), за умови, що відповідним переліком платних послуг бюджетній установі надано на це право, є більш прийнятним варіантом.
8. Особливості обліку зобов’язань за довгостроковими договорами.
Держказначейство в
листі, який коментується, звертає увагу на те, що за укладеними довгостроковими договорами, тобто тими договорами, за якими передбачено виконання зобов’язань протягом строку, що перевищує один рік, розпорядники бюджетних коштів при реєстрації бюджетних зобов’язань керуються Порядком № 136. Так, у Реєстрі бюджетних зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів зазначають суми в межах планових показників поточного бюджетного року на підставі даних календарного плану до довгострокового договору. Зазначимо, що в цьому випадку у графі «Дані бюджетного зобов’язання: строк дії договору» проставляється строк дії договору (дата початку та закінчення дії договору). При цьому за довгостроковими договорами (строк дії яких перевищує один календарний рік) строком дії є поточний рік.Мінекономіки в
роз’ясненні від 07.07.2011 р. (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 29) звертало увагу на особливості визначення предмета закупівлі в разі закупівлі довгострокових робіт.
9. Санкції органів Держказначейства за порушення порядку обліку зобов’язань.
Одним із видів порушень бюджетного законодавства є порушення порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань (
п. 21 ч. 1 ст. 116 БКУ).На необхідність дотримання строків реєстрації бюджетних зобов’язань розпорядниками бюджетних коштів Держказначейство цього року неодноразово звертало увагу, зокрема, в
листах від 31.03.2011 р. № 17-06/882-4568 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 15) та від 12.05.2011 р. № 17-06/1195-6460 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 21).Нагадаємо, що про основні види бюджетних правопорушень і адміністративну відповідальність, яку за них передбачено, ми детально розповідали у статті «Зміни законодавства, пов’язані з прийняттям нового Бюджетного кодексу України» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 36), а про заходи впливу за порушення бюджетного законодавства — у статті «Бюджетний кодекс: новини та основні положення» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 39).
10, 11. Кредиторська заборгованість минулих років: порядок відображення в обліку та звітності.
У
листі, що коментується, Держказначейство роз’яснило, як розпорядникам бюджетних коштів, які мають кредиторську заборгованість минулих років, потрібно відображати такі операції в обліку та звітності.Звичайно, наявність непогашеної кредиторської заборгованості минулих років — ситуація досить неприємна для будь-якої бюджетної установи. Адже причиною її виникнення в установі може бути не лише недостатнє фінансування видатків установи, здійснених у межах затверджених показників кошторису, а й недосконалість планування обсягу видатків на забезпечення своєї діяльності, недосконалість управління бюджетними ресурсами, а також недотримання бюджетною установою фінансової дисципліни при взятті бюджетних зобов’язань і здійсненні платежів. До того ж для органів КРУ перевірка стану розрахункової дисципліни в підконтрольних установах є одним з улюблених занять.
У зв’язку з цим Держказначейство неодноразово у своїх листах акцентує увагу на цьому питанні та рекомендує бюджетним установам вживати різних заходів, спрямованих на недопущення виникнення кредиторської заборгованості.
12. Особливості здійснення операцій з готівковими коштами бюджетними установами при казначейському обслуговуванні.
Зауважимо, що, крім тих документів, на які посилається Держказначейство в
листі, що коментується, основним документом, який визначає порядок здійснення операцій із готівковими коштами, є Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 (далі — Положення № 637).Працівник, який отримав готівкові кошти під звіт, зобов’язаний відзвітувати про витрачену готівку шляхом подання Звіту про використання коштів, наданих на відрядження чи під звіт (далі — Звіт). Форму Звіту та порядок його заповнення затверджено
наказом ДПАУ від 23.12.2010 р. № 996.Строки повернення невитрачених грошових коштів, отриманих працівником
на відрядження, установлено Податковим кодексом України (далі — ПКУ). Так, згідно з абз. 4 п.п. 170.9.2 ст. 170 ПКУ за наявності у працівника надлишку витрачених коштів, отриманих на відрядження, він зобов’язаний повернути його до каси чи перерахувати на банківський рахунок установи, яка видала кошти, до або під час подання Звіту.Звертаємо увагу на те, що починаючи з 1 січня 2011 року
Звіт має бути надано до закінчення п’ятого банківського дня, наступного за днем, у якому платник податків:— закінчує відрядження;
— завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти під звіт.
Таким чином, граничні строки повернення грошових коштів, отриманих працівником на відрядження, збігаються зі строками подання Звіту.
Щодо строку для повернення коштів, отриманих працівником
для вирішення виробничих (господарських) питань, то їх установлено ПКУ та Положенням № 637. Перші застосовуються податковими органами для цілей оподаткування доходів фізичних осіб, другі — для визначення фактів порушення правил готівкового обігу. Про те, що загрожує працівнику за порушення строків повернення надмірно витрачених грошових коштів, виданих під звіт або на відрядження, ми писали у статті «Податковий кодекс: перше знайомство» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 48). 13. Послуги з теплопостачання: облік операцій.Переліки платних послуг, які можуть надавати бюджетні установи, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Деяким бюджетним установам дозволено надавати комунальні послуги, у тому числі послуги з теплопостачання.
Зокрема, види платних послуг, які можуть надавати установи та заклади освіти, визначено
Переліком платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженим постановою КМУ від 27.08.2010 р. № 796. У цьому Переліку (п.п. 4 п. 7) передбачено, що навчальні заклади можуть надавати громадянам, які користуються послугами, зазначеними в пп. 1 — 3 (тобто тим, хто проживає у приміщеннях гуртожитків навчальних закладів), комунальні послуги, послуги з експлуатації та господарського обслуговування будинків і приміщень, надання комунальних послуг користувачам приміщень і будівель, що не знаходяться на балансі навчальних закладів.У цьому випадку навчальний заклад зараховує кошти, отримані за надані комунальні послуги, на спеціальний рахунок як
власні надходження (друга підгрупа першої групи).Щодо тих установ-орендодавців, які не мають права на надання платних комунальних послуг, то
суми, відшкодовані їм орендарем за комунальні послуги, до власних надходжень бюджетних установ не відносяться, а направляються на відновлення видатків.У бухгалтерському обліку доходи, отримані від надання комунальних послуг, відображаються аналогічно операціям із надання послуг прокату (див. питання 7
листа, що коментується). Також питання відшкодування комунальних витрат при оренді приміщення розглядається в листі Держказначейства від 31.05.2011 р. № 17-04/1412-7555 (див. с. 4 цього номера).
14. Порядок відкриття та закриття бюджетних рахунків при реорганізації установи.
Одним з етапів, з якими стикаються бюджетні установи в результаті реорганізації, є закриття рахунків в органах Держказначейства. Процедуру відкриття та закриття рахунків в органах Держказначейства встановлено
Порядком відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства України, затвердженим наказом Держказначейства від 02.12.2002 р. № 221. Для відкриття бюджетних рахунків розпорядники бюджетних коштів мають подати перелік документів, зазначених у гл. 4, а в разі закриття — перелік документів, зазначених у гл. 7 цього Порядку.Зауважимо, що питання, які стосуються процесу та етапів ліквідації бюджетних установ, зняття з обліку в податкових органах, фондах соціального страхування детально розглядалися у статті «Ліквідація та реорганізація бюджетних установ: запитання та відповіді» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 11).
15. Реєстрація зобов’язань у разі відшкодування комунальних витрат при оренді за минулий рік.
На особливості реєстрації бюджетних зобов’язань, які залишилися непогашеними на кінець попереднього бюджетного періоду, Держказначейство звертає увагу в запитаннях 10 та 11
листа, що коментується.Також питання відшкодування комунальних витрат при оренді приміщення розглядається в листі Держказначейства від 31.05.2011 р. № 17-04/1412-7555 (див. с. 4 цього номера). У коментарі до цього документа ми розглянули найважливіші моменти, пов’язані з орендою майна.
