Теми статей
Обрати теми

Керівника відсторонено від посади: чи оплачувати йому лікарняні?

Редакція ББ
Відповідь на запитання

КЕРІВНИКА ВІДСТОРОНЕНО ВІД ПОСАДИ: ЧИ ОПЛАЧУВАТИ ЙОМУ ЛІКАРНЯНІ?

 

Володимир ШПАЧЕНКО, юрист

 

Керівника районної лікарні, де він також працював за сумісництвом лікарем, відсторонено від посади керівника у зв’язку з порушенням кримінальної справи від 04.02.2011 р. за ознаками злочину, що передбачено ч. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України.

Розпорядження про відсторонення датоване районною державною адміністрацією за погодженням з обласним управлінням 17.03.2011 р.

У період з 08.03.2011 р. по 15.04.2011 р. керівник перебуває на лікарняному, що підтверджено листком непрацездатності.

Чи оплачується такий листок непрацездатності, а також наступний листок непрацездатності, який видано з 18.04.2011 р.?

(Вінницька обл.)

 

Відсторонення від роботи — це призупинення виконання працівником своїх трудових обов’язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів. Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, передбачених законодавством.

Відсторонення, як спосіб усунення від виконання службових обов’язків

без розірвання трудового договору, реалізується за допомогою кількох процедур, що різняться як підставами, так і порядком відсторонення, а саме:

— відсторонення від роботи відповідно до

Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП);

— відсторонення від посади як обвинуваченого відповідно до

Кримінально-процесуального кодексу України від 28.12.60 р. (далі — КПК).

У цьому випадку керівника лікарні відсторонено від посади як обвинуваченого відповідно до

КПК.

Так, згідно зі

ст. 147 КПК в разі притягнення посадової особи до кримінальної відповідальності за посадовий злочин, а також якщо ця особа притягується до відповідальності за інший злочин і може негативно впливати на хід досудового чи судового слідства, слідчий зобов’язаний відсторонити її від посади, про що виносить мотивовану постанову.

Під службовими особами слід розуміти осіб, визначених у

примітках 1 і 2 до ст. 364 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. № 2341-III (далі — ККУ).

Згідно з

приміткою 1 до ст. 364 ККУ службовими особами у ст. 364, 365, 368, 3682, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обій­мають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Згідно зі

ст. 147 КПК відсторонення від посади провадиться з санкції прокурора чи його заступника. Копія постанови надсилається для виконання за місцем роботи (служби) обвинуваченого. Відсторонення від посади скасовується постановою слідчого (прокурора), коли в подальшому у застосуванні цього заходу відпадає потреба.

Відсторонення обвинуваченого від посади має тимчасовий характер і його слід відрізняти від звільнення з роботи. Питання щодо звільнення обвинуваченого з роботи вирішується відповідно до вимог трудового законодавства керівництвом підприємства, установи чи організації.

При відстороненні трудові відносини не припиняються, також не припиняється і дія трудового договору, але працівник тимчасово не допускається до виконання обов’язків, передбачених трудовим договором.

Зверніть увагу:

ст. 147 КПК на час відсторонення не передбачено збереження заробітної плати, тобто за період відсторонення від роботи заробітна плата не нараховується. У табелі обліку використання робочого часу за цей період робиться відмітка «І» (інші причини неявок).

Необхідність відшкодування таким особам сум заробітку та іншого понесеного збитку за рахунок державного бюджету настає тільки у випадках, визначених

ст. 2 та 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» від 01.12.94 р. № 266/94-ВР. До них належать:

1) винесення виправдувального вироку суду;

11) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали чи постанови суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення під час розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади), незаконного проведення оперативно-розшукових заходів та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян;

2) закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину;

3) відмова в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи з підстав, зазначених у

п. 2 ч. 1 цієї статті;

4) закриття справи про адміністративне правопорушення.

Листки непрацездатності оплачуються відповідно до

Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2011 р. № 2240-ІІІ (далі — Закон № 2240).

Так, відповідно до

абз. 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 2240 право на матеріальне забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням непрацездатності в період роботи, уключаючи день звільнення.

Зверніть увагу: згідно

з ч. 1 ст. 35 Закону № 2240 допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) .

У нашому випадку працівника відсторонено від посади керівника за основним місцем роботи, а від обійманої посади лікаря за сумісництвом — ні. Тому зазначимо таке.

Оскільки на період відсторонення від посади як обвинуваченого відповідно до

ст. 147 КПК середня заробітна плата за посадою не зберігається, то підстав для оплати листків непрацездатності, виданих працівнику у період відсторонення від роботи за основним місцем роботи, немає.

Так, керівника лікарні відсторонено від посади 17.03.2011 р. У період з 08.03.2011 р. по 15.04.2011 р. керівник перебував на лікарняному. Оскільки тимчасова непрацездатність настала у період роботи, допомога по тимчасовій непрацездатності надається з 08.03.2011 р.

до відсторонення від роботи , тобто до 17.03.2011 р., на загальних підставах як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Відповідно наступний листок непрацездатності, виданий з 18.04.2011 р. за основним місцем роботи, оплаті не підлягає. Оскільки працівника не відсторонено від посади за сумісництвом, то він має право на допомогу по тимчасовій непрацездатності на роботі за сумісництвом. При цьому допомога розраховується виходячи тільки із заробітної плати, нарахованої у розрахунковому періоді за сумісництвом.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі