ВИВЧАЄМО ЗМІНИ, УНЕСЕНІ ДО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ
Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
Ольга Вітковська, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»
6 серпня 2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 р. № 3609-VI (далі — Закон № 3609).
У цій статті розповімо про основні зміни у правилах оподаткування, на які потрібно звернути увагу бюджетним установам.
ПДВ
Реєстрація платником ПДВ
Дещо спрощено процедуру подання заяви про реєстрацію особи платником податку. Так, якщо раніше
п. 183.7 ст. 183 ПКУ передбачав, що така заява подається безпосередньо керівником юридичної особи, то зараз заяву про реєстрацію платником ПДВ також може подати й представник юридичної особи.Скасовано норму
п. 183.10 ст. 183 ПКУ, яка передбачала вимогу про те, що особа вважається платником ПДВ із 1 числа місяця, наступного за місяцем досягнення граничного обсягу оподатковуваних операцій у 300 тис. грн. Наявність цієї норми в ПКУ фактично призводила до того, що до моменту реєстрації платником ПДВ така особа зобов’язана була сплачувати цей податок (без права віднесення суми ПДВ до податкового кредиту та права виписки податкових накладних).Тепер згідно з оновленою редакцією
п. 183.10 ст. 183 ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ, що, однак, не подала до органу податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування чи несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту. Виходить, що в цьому випадку бюджетна установа, яка своєчасно (не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем досягнення граничного обсягу оподатковуваних операцій у 300 тис. грн.) подала реєстраційну заяву, до моменту такої реєстрації (тобто до дати, зазначеної у свідоцтві про реєстрацію платником ПДВ) за цей період жодних податкових зобов’язань з ПДВ нараховувати не повинна.
База оподаткування
Згідно з оновленим
п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування з поставки товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче за звичайні ціни, визначені відповідно до ст. 39 ПКУ, з урахуванням загальнодержавних податків і зборів та збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового мобільного зв’язку. Таким чином, зараз на послуги стільникового мобільного зв’язку ПДВ обчислюється виходячи з вартості послуг з урахуванням збору до Пенсійного фонду. Нагадаємо, що ДПАУ в листі від 12.04.2011 р. № 10374/7/16-1517 звертала увагу на необхідність уключення з 01.01.2011 р. такого збору до бази оподаткування.
Звільнені операції
Перелік операцій, які не є об’єктом оподаткування (
ст. 196 ПКУ), і операцій, звільнених від оподаткування (ст. 197 ПКУ), не змінився.Єдине доповнення, на яке варто звернути увагу, унесено
Законом № 3609 до п.п. «г» п.п. 197.1.7 ст. 197 ПКУ. Цей підпункт передбачає звільнення від оподаткування операцій з поставки послуг із харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах і громадян у закладах охорони здоров’я. Додано застереження про те, що порядок надання таких послуг затверджується КМУ. Зауважимо, що на сьогодні такий документ уже існує — це Порядок надання послуг із харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 02.02.2011 р. № 116 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 10).
Податкова накладна
Доповнено перелік обов’язкових реквізитів у податковій накладній (далі — ПН). Тепер у ПН, складеній для підакцизних товарів і товарів, увезених на митну територію України (імпортних товарів), з’явився новий
обов’язковий реквізит — «код товару згiдно з УКТ ЗЕД» ( п. 201.1 ст. 201 ПКУ). При цьому самі реквізити ПН, наведені в п. 201.1 ст. 201 ПКУ, віднині називаються обов’язковими.У зв’язку з таким нововведенням слід очікувати оновлення форми ПН, затвердженої
наказом ДПАУ від 21.12.2010 р. № 969. До цього часу, імовірно, при виписці ПН на такі товари можна зазначати у графі 3 «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» після найменування товару код УКТ ЗЕД.Крім того, тепер у
п. 198.6 ст. 198 ПКУ чітко зазначено, що до податкового кредиту не відносяться суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені ПН або підтверджені ПН, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПКУ (раніше не було зазначено, про які вимоги йдеться).
Установлено строк для реєстрації ПН у Єдиному реєстрі податкових накладних
Як передбачено
п. 201.10 ст. 201 ПКУ, продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцю ПН після реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН).Згідно з
п. 11 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ такій реєстрації підлягають ПН, якщо сума ПДВ в одній ПН перевищує:— 1 млн грн. — з 01.01.2011 р.;
— 500 тис. грн. — з 01.04.2011 р.;
— 100 тис. грн. — з 01.07.2011 р.;
— 10 тис. грн. — з 01.01.2012 р.
Зауважимо, що тепер у
ПКУ чітко встановлено строк для реєстрації ПН у ЄРПН — не пізніше 20 календарних днів, наступних за датою їх виписки.Також варто звернути увагу на те, що починаючи з
01.01.2012 р. у ЄРПН потрібно буде реєструвати не лише ПН із сумою ПДВ понад 10 тис. грн., а й ПН, виписані при поставці підакцизних товарів і товарів, увезених на митну територію України, незалежно від суми ПДВ.
ПЛАТА (ПОДАТОК) зА ЗЕМЛЮ
Особливості застосування пільги з податку на землю
Перш за все зазначимо, що
ст. 282 ПКУ, у якій перелічено платників податків, яким надано пільги зі сплати земельного податку (до числа яких, як відомо, належать і бюджетні організації), залишилася в незмінному вигляді.Водночас звертаємо увагу на те, що зазнав деяких змін
п. 284.3 ст. 284 ПКУ, у якому міститься вимога про сплату земельного податку на загальних підставах тими землекористувачами, які мають відповідні пільги із цього податку, але здають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі чи їх частини. Зокрема, ця норма не поширюватиметься на бюджетні установи в разі надання ними будівель, споруд (їх частин) у тимчасове користування (оренду) не тільки іншим бюджетним установам (як зараз), а й дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності та джерел фінансування, які мають пільгу із цього податку згідно з п.п. 282.1.8 ст. 282 цього Кодексу.Звертаємо увагу на те, що ця норма почне діяти
з 01.01.2012 р.
Продовжено строки декларування
До нововведень можна віднести зміну строків подання податкової декларації з плати за землю на поточний рік, установлених
п. 286.2 ст. 286 ПКУ. Так, раніше передбачалося, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щорічно станом на 1 січня та до 1 лютого поточного року подають до відповідного органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік. Разом із цим п. 286.3 ст. 286 ПКУ вказував на право платника податку на землю подавати щомісячну нову звітну податкову декларацію, яка звільняє його від обов’язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.Зараз, завдяки змінам, унесеним
Законом № 3609 до зазначених підпунктів ПКУ, цю проблему врегульовано і починаючи з наступного року строк подання річної податкової декларації з плати за землю перенесено з 1 лютого на 20 лютого. Таким чином, тепер установлено однакові граничні строки подання як для річної, так і для першої місячної декларації з плати за землю — 20 лютого поточного року .
ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОДАТОК
Досить серйозні зміни внесено до порядку справляння екологічного податку. При цьому слід зазначити, що стосуються вони здебільшого тієї складової цього податку, що сплачується платниками податків за викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення.
Нагадаємо, що згідно з
п. 241.1 ст. 241 ПКУ обов’язок утримувати та перераховувати екологічний податок до бюджету під час реалізації палива, подавати відповідну звітність до контролюючому органу, а також нести відповідальність за певні порушення покладено не на самих платників податку (до яких, зокрема, належать і бюджетні установи), а на податкових агентів. Перелік суб’єктів господарювання, які належать до податкових агентів, з 01.10.2011 р. зазнає змін.Так,
до податкових агентів буде віднесено суб’єктів господарювання, які:1)
здійснюють торгівлю на митній території України паливом власного виробництва та/або передають паливо замовнику чи за його дорученням іншій особі, виготовлене з давальницької сировини такого замовника (п.п. 241.2.1 ст. 241 ПКУ);2)
здійснюють увезення палива на митну територію України (п.п. 241.2.2 ст. 241 ПКУ).У зв’язку з цим викладено в новій редакції
п.п. 242.1.4 ст. 242 ПКУ, у якому визначений об’єкт і базу обкладення екологічним податком для податкових агентів, а також п.п. 249.4 ст. 249 ПКУ, що визначає порядок обчислення податку податковими агентами.Однак маємо зауважити, що, як і раніше,
до податкових агентів не належать бюджетні установи. Тому зазначені зміни у правилах справляння екологічного податку їх не торкнуться.Разом з цим звертаємо увагу на те, що досі залишається без будь-яких змін ситуація з питанням сплати екологічного податку за розміщення відходів. Нагадаємо, що пов’язана ця проблема здебільшого з появою
листів ДПАУ від 06.05.2011 р. № 12789/7/15-0817, від 17.05.2011 р. № 9126/6/15-081 та від 01.07.2011 р. № 17870/7/15-0817 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 29), в яких представлено оновлену, досить фіскальну позицію податкового відомства щодо справляння екоподатку за розміщення відходів.Зазначимо також, що не так давно в Єдиній базі податкових знань, розміщеній на офіційному сайті ДПСУ (
www.sta.gov.ua), з’явилася така консультація фахівців ДПСУ:«
Запитання: Хто є платником екологічного податку за розміщення відходів у разі укладення між суб’єктом господарювання договору оренди приміщення тощо (у т. ч. коли договором передбачено нарахування та сплату екологічного податку в частині розміщення небезпечних і побутових відходів орендарем)?Відповідь
: <…> Отже, платником екологічного податку є кожен суб’єкт господарювання (у т. ч. орендар та орендодавець), який здійснює розміщення відходів (у т. ч. небезпечних і побутових) у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах протягом звітного кварталу. Укладення між суб’єктами господарювання договору оренди приміщення тощо, яким передбачено нарахування та сплату екологічного податку у частині розміщення відходів (у т. ч. небезпечних і побутових) орендарем, не впливає на визначення платників екологічного податку».І ще один момент, на який варто звернути увагу. При розрахунку екологічного податку потрібно враховувати особливості застосування ставок цього податку. Так, відповідно до
п. 2 підрозд. 5 розд. XIX «Заключних положень» ПКУ за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, які виникли з 01.01.2011 р. до 31.12.2012 р. включно, ставки податку становлять 50 % від передбачених ст. 243, 244, 245 та 246 ПКУ .
ЗБІР ЗА ПЕРШУ РЕЄСТРАЦІЮ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ
Законом № 3609
унесено ряд уточнень до ст. 233 і 234 ПКУ. Так, у п.п. 233.1.1 ст. 233 ПКУ доповнено, що база обкладення збором за першу реєстрацію транспортного засобу для інших колісних транспортних засобів визначається за об’ємом циліндрів двигуна в куб. см.Також у
п.п. 234.1.9 ст. 234 ПКУ зауважено, що для інших колісних транспортних засобів, які не зазначено в пп. 234.1.1 — 234.1.8 ст. 234 ПКУ, установлено ставку транспортного збору — у розмірі 5 грн. за 100 куб. см об’єму циліндрів двигуна.
АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ
Податкові декларації
Законом № 3609
унесено ряд уточнень до порядку подання податкових декларацій.1.
Підпункт 48.5.1 ст. 48 ПКУ доповнено новим абзацом, у якому визначено, що достатнім підтвердженням достовірності документа податкової звітності є наявність оригінала підпису уповноваженої особи на документі в паперовій формі чи наявність електронного цифрового підпису платника податків.2. При поданні податкової звітності
в електронній формі платник податків зобов’язаний надіслати декларацію не пізніше закінчення останньої години дня, в якій закінчується граничний строк її подання (п. 49.5 ст. 49 ПКУ).3. У новій редакції викладено
п. 49.15 ст. 49 ПКУ, в якому сформульовано умови, за яких податкова декларація, направлена поштою чи засобами електронного зв’язку, вважається неподаною, а саме при одночасному дотриманні таких умов:— заповнена з порушенням вимог
пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ ;—
податковий орган направив платнику податків письмову відмову у прийнятті його податкової декларації.4. Унесено деякі уточнення щодо подання уточнюючих розрахунків. Згідно з
п. 50.2 ст. 50 ПКУ платник податків не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період за відповідним податком і збором, що перевіряється контролюючим органом, під час проведення документальних планових і позапланових виїзних перевірок.
Податкові консультації
Закон № 3609
повернув право ДПСУ затверджувати узагальнюючі письмові податкові консультації, під якими розуміють оприлюднення позиції контролюючого органу, що склалася за результатами узагальнення податкових консультацій, наданих платникам податків (п.п. 14.1.173 ст. 14 ПКУ).Як передбачено
п. 52.6 ст. 52 ПКУ , центральний орган контролюючого органу проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, що стосуються значної кількості платників податків чи значної суми податкових зобов’язань, і затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, що підлягають оприлюдненню. По суті, такі консультації будуть аналогом узагальнюючих податкових роз’яснень, що застосовувалися до 01.01.2011 р. При цьому слід пам’ятати про те, що не може бути притягнено до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому в письмовій чи електронній формі, а також якщо він керувався узагальнюючою податковою консультацією, зокрема на підставі того, що надалі їх було змінено чи скасовано (п. 53.1 ст. 53 ПКУ).Також потрібно звернути увагу на такі нововведення:
— установлено строк, протягом якого контролюючий орган має
надати відповідь на запит платника податків, — 30 календарних днів, наступних за днем отримання такого звернення цим контролюючим органом. Після закінчення цього строку та неотримання відповіді на поставлене запитання, платник має право оскаржити таку бездіяльність контролюючого органу на підставі п.п. 17.1.7 ст. 17 ПКУ;— податкові консультації можуть бути надані не тільки в усній чи письмовій формі, а й в
електронній формі (п. 52.3 ст. 52 ПКУ).
ІНШІ ЗМІНИ
Щодо решти запитань, які стосуються адміністрування податків і зборів, вважаємо, для бюджетних установ можуть бути цікавими такі змінені норми
ПКУ:— додано ще один вид податкового періоду —
календарне півріччя (п. 34.1 ст. 34 ПКУ);— розширено
повноваження посадових органів ДПС, а саме: при проведенні перевірок перевіряючі можуть вимагати надати їм не тільки документи, а й пояснення (п.п. 20.1.2 ст. 20 ПКУ);— розширено перелік підстав для направлення податковим органом письмового запиту про надання йому інформації
(п. 73.3 ст. 73 ПКУ);— унесено зміни до процедури оскарження рішень контролюючих органів (
п. 56.18 ст. 56 ПКУ).
ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ
Законом № 3609
внесено суттєві зміни до розд. IV ПКУ, що стосується порядку справляння податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО). Підкреслимо, що всі розглянуті далі зміни набрали чинності з дня опублікування Закону № 3609, тобто з 06.08.2011 р.
Суми індексації стипендії та ПДФО
Нагадаємо, що
ПКУ , який набрав чинності 01.01.2011 р., не містив прямих норм щодо необкладення ПДФО сум індексації стипендій, які виплачуються з бюджету учням, студентам тощо. Це дало привід податковим органам трактувати положення ПКУ так: суми індексації стипендії не є стипендією, про яку йдеться у п.п. 165.1.26 ст. 165 ПКУ, тому їх слід оподатковувати на загальних підставах (див. лист ДПСУ від 27.04.2011 р. № 8004/6/17-0715 // «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 25, с. 7). Така фіскальна позиція викликала чимало запитань з боку навчальних закладів, які виплачують стипендію, адже до цього до суми індексації стипендії застосовувалися ті самі правила оподаткування, які встановлено для самої стипендії.Із прийняттям
Закону № 3609 усе стало на свої місця. Так, згідно з оновленим п.п. 165.1.26 ПКУ «сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану згідно із законом)», що виплачується із бюджету учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту чи ад’юнкту, не включається до складу його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу в межах суми, визначеної абз. 1 п.п. 169.4.1 ст. 169 ПКУ. Сума перевищення, за її наявності, підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 ПКУ .Таким чином,
із 06.08.2011 р. до суми індексації стипендії мають застосовуватися ті самі правила оподаткування, що встановлені для самої стипендії (тобто суму індексації стипендії обкладають ПДФО в тому самому порядку, який діяв до набуття чинності ПКУ).Це значить, що сума індексації стипендії обкладатиметься ПДФО тільки в тому випадку, якщо
розмір стипендії разом із індексацією перевищить суму, установлену абз. 1 п.п. 169.4.1 ст. 169 ПКУ (у 2011 році — 1320,00 грн.).Якщо ж розмір стипендії разом з індексацією не перевищує 1320,00 грн., то утримувати ПДФО не слід.
Приклад 1
. У вересні 2011 року стипендія, що виплачується учню професійно-технічного закладу, з урахуванням індексації склала 273,40 грн. (200,00 грн. — сума стипендії, 73,40 грн. — сума індексації стипендії).Оскільки сума стипендії разом із індексацією не перевищує 1320,00 грн., то вона не обкладається ПДФО.
Приклад 2.
У вересні 2011 року стипендія, що виплачується студентам вищих навчальних закладів із числа дітей-сиріт, з урахуванням індексації склала 1680,32 грн. (1160,00 грн. — сума стипендії, 520,32 грн. — сума індексації стипендії). Оскільки сума стипендії разом з індексацією перевищує 1320,00 грн., то сума перевищення обкладається ПДФО на підставі п.п. 165.1.26 ПКУ. Сума ПДФО складе 54,05 грн. ((1680,32 грн. - 1320,00 грн.) х 15 %).Крім того,
Законом № 3609 підкориговано п.п. 165.1.23 ст. 165 ПКУ, згідно з яким до складу загального місячного чи річного оподатковуваного доходу не включаються вартість майна (раніше — одягу, взуття), а також суми грошової допомоги, що надаються дітям-сиротам чи дітям, позбавленим батьківського піклування (у тому числі випускникам професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I та VI рівнів акредитації), у порядку та в розмірах, визначених КМУ.На сьогодні грошове та матеріальне забезпечення студентам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, виплачується на підставі
постанови КМУ «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» від 05.04.94 р. № 226 (далі — постанова № 226).Суми матеріального та грошового забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які виплачуються в розмірах та на умовах, передбачених
постановою № 226, не підлягають обкладенню ПДФО.
Допомога по вагітності та пологах не обкладається ПДФО
Нагадаємо, що в
п. 165.1 ст. 165 ПКУ наведено перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Однак допомогу по вагітності та пологах у цьому переліку не було зазначено. Цей факт давав підставу вважати, що допомога має обкладатися ПДФО. Комітет ВРУ з питань податкової та митної політики в листі від 23.02.2011 р. 04-27/108 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 9) спростував такі припущення та зазначив, що допомога по вагітності та пологах не обкладається ПДФО на підставі п.п. 165.1.1 ст. 165 ПКУ як компенсація втрати зарплати на період відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами, отримана з фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування.Щоб остаточно поставити крапку в цьому питанні,
Законом № 3609 підкориговано п.п. 165.1.1 ст. 165 ПКУ, де тепер чітко зазначено: до оподатковуваного доходу фізичної особи не включається сума допомоги по вагітності та пологах.
Граничний розмір доходу для надання ПСП на дітей
Нагадаємо, що окремим категоріям платників податків, які мають дітей, надаються податкові соціальні пільги (далі — ПСП), розміри яких, що застосовуються з 1 січня 2011 року, наведемо в таблиці:
| Категорія платника податків | Розрахунок розміру ПСП | Розмір ПСП, грн. |
| Особа, яка утримує двох і більше дітей віком до 18 років ( п.п. 169.1.2 ст. 169 ПКУ) | 941,00 х 50 % х 100 % х кількість дітей віком до 18 років | 470,50 — з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років |
| Одинока мати (батько), вдова (вдівець) чи опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) до 18 років* ( п.п. «а» п.п. 169.1.3 ст. 169 ПКУ) | 941,00 х 50 % х 150 % х кількість дітей віком до 18 років | 705,75 — з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років |
| *Для цілей застосування ПСП під одинокою матір’ю (батьком) чи опікуном, піклувальником розуміються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної п.п. «а» п.п. 169.1.3 ст. 169 ПКУ, мають дитину (дітей) віком до 18 років, не перебуваючи у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом. | ||
| Особа, яка утримує дитину-інваліда віком до 18 років ( п.п. «б» п.п. 169.1.3 ст. 169 ПКУ) | 941,00 х 50 % х 150 % х кількість дітей віком до 18 років | 705,75 — з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років |
Зазначені в таблиці категорії платників податків мають право на ПСП тільки за умови, що їх зарплата не перевищує граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП.
ПКУ,
який набрав чинності з 01.01.2011 р., передбачав, що при наданні пільги на дітей граничний дохід розраховувався кратно кількості дітей тільки в одному випадку: якщо ПСП надається на підставі п.п. 169.1.2 ст. 169 ПКУ, тобто особам, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років.Тепер згідно з оновленим
абз. 2 п.п. 169.4.1 ст. 169 ПКУ граничний дохід для отримання права на ПСП кратно кількості дітей (тобто 1320,00 грн. х х кількість дітей) визначається не тільки для батька, який утримує двох і більше дітей до 18 років, а й для:— одинокої матері (батька), вдови (вдівця) чи опікуна, піклувальника (
п.п. «а» п.п. 169.1.3 ст. 169 ПКУ);— особи, яка утримує дитину-інваліда (
п.п. «б» п.п. 169.1.3 ст. 169 ПКУ).Вважаємо, що застосовувати цю норму слід уже з місяця, у якому набрали чинності зміни, тобто із серпня 2011 року.
Приклад 3.
Працівниця є одинокою матір’ю двох дітей віком до 18 років. Її заробітна плата становить 2300,00 грн.Граничний розмір доходу для надання ПСП визначається кратно кількості дітей (1320,00 грн.
х 2 дітей = 2640,00 грн.), за умови, що батько дітей (у разі його наявності) не користується правом на збільшення граничного розміру доходу кратно кількості дітей. Про те, що батько не користується правом на збільшення граничного розміру доходу кратно кількості дітей, працівниці слід зазначити в заяві про самостійне обрання місця застосування ПСП. Якщо таким правом користується батько дітей, то граничний розмір доходу для неї визначатиметься на загальних підставах і складе 1320,00 грн.Припустимо, що батько дітей не користується правом на збільшення розміру доходу для визначення права на ПСП кратно кількості дітей, тоді (оскільки зарплата працівниці не перевищує 2640,00 грн.) вона може скористатися правом на ПСП на підставі п.п. 169.1.2 ст. 169 ПКУ як особа, яка утримує двох і більше дітей віком до 18 років. У цьому випадку розмір ПСП, що надається, складе 941,00 грн. (470,50 грн.
х 2 дітей).Крім того, працівниця може скористатися правом на ПСП на підставі п.п. «а» п.п. 169.1.3 ст. 169 ПКУ як одинока мати. У цьому випадку розмір ПСП, що надається, складе 1411,50 грн. (705,75 грн.
х 2 дітей). До внесення змін, що коментуються, працівниця не могла скористатися таким правом, оскільки граничний дохід для отримання права на ПСП не визначався кратно кількості дітей.Згідно з п.п. 169.3.1 ст. 169 ПКУ у разі, якщо платник податку має право на застосування ПСП на двох і більше підставах, йому надається
одна ПСП на підставі, що передбачає найбільший розмір ПСП. У зв’язку з цим працівниці надається ПСП на підставі п.п. «а» п.п. 169.1.3 ст. 169 ПКУ як одинокій матері.Приклад 4
. Працівниця є одинокою матір’ю 6-річної дитини. Її зарплата за серпень склала 1537,00 грн. Граничний розмір доходу для надання ПСП визначається кратно кількості дітей (1320,00 грн. х 1 дитина = 1320,00 грн.).Ураховуючи, що зарплата працівниці перевищує 1320,00 грн., вона не має права на ПСП на підставі п.п. «а» п.п. 169.1.3 ст. 169 ПКУ як одинока мати.
Приклад 5.
Працівниця, яка перебуває у шлюбі, має двох дітей віком до 18 років, одна з яких є інвалідом. Її зарплата за серпень склала 2300,00 грн.Граничний розмір доходу для надання ПСП визначається кратно кількості дітей (1320,00 грн.
х 2 дітей = 2640,00 грн.), за умови, що батько дітей (у разі його наявності) не користується правом на збільшення граничного розміру доходу кратно кількості дітей. Про те, що батько не користується правом на збільшення граничного розміру доходу кратно кількості дітей, працівниці слід зазначити в заяві про самостійне обрання місця застосування ПСП. Якщо таким правом користується батько дітей, то граничний розмір доходу для неї визначатиметься на загальних підставах і складе 1320,00 грн.Припустимо, що батько дітей не користується правом на збільшення розміру доходу для визначення права на ПСП кратно кількості дітей, тоді (оскільки зарплата працівниці не перевищує 2640,00 грн.) вона може скористатися правом на ПСП на підставі п.п. 169.1.2 ст. 169 ПКУ як особа, яка утримує двох і більше дітей віком до 18 років. У цьому випадку розмір ПСП, що надається, складе 1176,25 грн. (470,50 грн. + 750,75 грн.). Так, згідно з п.п. 169.3.1 ст. 169 ПКУ тільки для осіб, які утримують двох і більше дітей, у тому числі інваліда (інвалідів), ПСП у розмірі 470,50 грн. та ПСП у розмірі 750,75 грн. підсумовуються (див. лист ДПАУ від 25.02.2011 р. № 4062/6/17-0215 // «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 14).
База оподаткування винагороди за ЦПД
Нагадаємо, що винагорода фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовим договором (далі — ЦПД) є базою для обкладення єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ). При нарахуванні такого доходу суб’єкт господарювання має застосувати ставку в частині нарахувань у розмірі 34,7 %, а в частині утримань — 2,6 %.
Виняток становлять ЦПД, укладені з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (послуги, що надаються) відповідають видам діяльності,
зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI).Раніше на підставі
п.п. 164.2.2 ст. 164 ПКУ для цілей обкладення ПДФО суми винагород за ЦПД не зменшувалися на суму ЄСВ.Тепер
п. 164.6 ст. 164 ПКУ доповнено новим абзацом, згідно з яким база оподаткування доходів фізичних осіб у вигляді винагороди за ЦПД за виконання робіт (надання послуг) визначається так само, як і для заробітної плати, тобто сума винагороди зменшується на суму ЄСВ у частині утримань. ПДФО утримується за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 ПКУ (15 та 17 %).Приклад 6.
Установа уклала з фізичною особою ЦПД на виконання робіт. Сума винагороди склала 3000,00 грн. Винагорода виплачується фізичній особі одноразово, після підписання акта виконаних робіт.Сума ЄСВ у частині утримань складе 78,00 грн. (3000,00 грн.
х 2,6 %).Сума ПДФО складе 438,30 грн. ((3000,00 грн. - 78,00 грн.)
х 15 %).Сума винагороди за ЦПД складе 2483,70 грн. (3000,00 грн. - 78,00 грн. - 438,30 грн.).
Підтвердження підприємницького статусу
Нагадаємо, що згідно з
п.п. 177.8 ст. 177 ПКУ суб’єкт господарювання, який нараховує (виплачує) приватному підприємцю, що працює на загальній системі оподаткування, дохід від операцій у межах обраних ним видів діяльності, не повинен утримувати ПДФО. У цьому випадку обов’язок сплати податку покладено на самого підприємця (п.п. 177.1 ст. 177 ПКУ).До внесення змін до
ПКУ Законом № 3609 для того щоб суб’єкти господарювання не утримували ПДФО з підприємницьких доходів, фізособа-підприємець мала надати виписку чи витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі — Держреєстр) про державну реєстрацію її як суб’єкта підприємницької діяльності.Тепер же підприємець має надати своєму контрагенту
копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності. Таким документом є витяг чи виписка з Держреєстру. Крім того, підтвердити статус можна й копією Свідоцтва про держреєстрацію, якщо підприємець реєструвався до 07.05.2011 р. і не змінював відомостей у Держреєстрі.
ПДФО з нарахованих, але не виплачених доходів сплачується протягом 30 календарних днів
До
п.п. 168.1.5 ст. 168 ПКУ додано норму, згідно з якою при невиплаті податковим агентом нарахованого доходу, ПДФО, що підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, податковий агент має сплатити до бюджету у строки, установлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем місяця нарахування (п. 57.1 ст. 57 ПКУ з урахуванням п.п. 49.18.1 ст. 49 ПКУ).Крім того, з
п.п. «г» п. 176.2 ст. 176 ПКУ виключено пряму норму, згідно з якою зазначені в Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ суми податку, що сплачуються до бюджету, були погодженими сумами податкового зобов’язання податкового агента та в разі неповної чи несвоєчасної сплати справлялися до бюджету разом зі сплатою штрафів і пені.
Податкова знижка з ПДФО
Нагадаємо, що податкова знижка є аналогом податкового кредиту, передбаченим
Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV, що втратив силу з 01.01.2011 р.Під податковою знижкою розуміється документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податків — резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів (фізичних чи юридичних осіб), протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, отриманого за підсумками звітного року у вигляді зарплати. Перелік витрат, які платник податків має право включити до податкової знижки, наведено в
п. 166.3 ст. 166 ПКУ. Підстави для нарахування податкової знижки відображаються в річній податковій декларації.Згідно з оновленим
п. 164.1 ст. 164 ПКУ в разі використання права на податкову знижку базою оподаткування буде чистий річний оподатковуваний дохід, що визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням п. 164.6 ст. 164 ПКУ (тобто за вирахуванням ЄСВ у частині утримань) на суми податкової знижки.Крім того, унесено зміни до
п.п. 166.4.3 ст. 166 ПКУ, відповідно до яких фізичні особи зможуть скористатися правом на податкову знижку до кінця податкового року, наступного за звітним. Отже, для того щоб реалізувати право на податкову знижку за 2011 рік, подати річну податкову декларацію можна буде протягом усього 2012 року. Зазначимо, що скористатися правом на податковий кредит за 2010 рік можна було тільки до 1 травня 2011 року.
Декларація з ПДФО
Розділом II «Заключні та перехідні положення» Закону № 3609
передбачено, що штрафи, пеня та інші стягнення за неправильне визначення в податковій декларації з ПДФО, що подавалася на виконання п.п. «д» п. 176.2 ст. 176 ПКУ*, загальної суми доходів, які було нараховано (виплачено, надано) на користь платників податків, загальної суми ПДФО, утриманого з цих доходів, обсягів перерахованого податку до бюджету, а також за несвоєчасне подання такої податкової декларації не застосовуються. Органи виконавчої служби не мають права примусово застосовувати зазначені вище санкції. Нараховані раніше та несплачені до бюджету суми штрафів підлягають списанню.* Нагадаємо, що п.п. «д» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, яким передбачалося подання податкової декларації з ПДФО за базовий період, що дорівнює одному місяцю, виключено з цього кодексу Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» від 07.04.2011 р. № 3221-VI.
