Теми статей
Обрати теми

Актуальні питання щодо зносу необоротних активів

Редакція ББ
Стаття

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЩОДО ЗНОСУ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ

 

Вікторія МАТВЄЄВА, економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

 

За традицією наприкінці кожного бюджетного року в бюджетних установах проводиться певна підготовча робота, яка передує складанню річної фінансової звітності. Одним із таких заходів
є нарахування зносу на необоротні активи. У цій статті розглянемо основні питання, які виникають у бухгалтерів бюджетних установ при нарахуванні зносу на основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та нематеріальні активи.

Після того як наприкінці 2009 року Держказначейством було внесено зміни до Інструкції з бухгалтерського обліку необоротних активів бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства від 17.07.2000 р. № 64 (далі — Інструкція № 64), у бухгалтерів постійно виникають питання, що стосуються нарахування зносу на необоротні активи. І це не дивно, адже до 2009 року бюджетні установи нараховували знос на необоротні активи виключно наприкінці року, коли в останній робочий день грудня розраховували суму зносу за повний календарний рік відповідно до встановлених норм зносу незалежно від кількості місяців фактичної експлуатації об’єкта необоротних активів. Тепер же, щоб правильно наприкінці року визначити суму зносу, потрібно протягом усього року здійснювати контроль за рухом об’єктів необоротних активів, які надходять до установи та вибувають із неї. Розглянемо різні ситуації, з якими стикаються бюджетні установи при нарахуванні зносу на основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та нематеріальні активи.

 

Пунктом 2.1 Інструкції № 64 передбачено, що строк корисної (очікуваної) експлуатації основних засобів бюджетні установи можуть встановлювати самостійно в момент придбання активу. Водночас у п. 7.7 цієї Інструкції зазначено, що для нарахування зносу та з метою уніфікації й обґрунтованості визначення суми зносу основних засобів бюджетних установ застосовуються строки їх корисного використання та річні норми зносу, які наведено в додатку до цього документа. Як правильно визначити такий строк?

Дійсно, відповідно до п. 2.1 Інструкції № 64 строк корисної (очікуваної) експлуатації основних засобів встановлюється міністерством за відомчою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні документи відсутні) установою самостійно в момент придбання активу. У межах одного головного розпорядника бюджетних коштів на однотипні основні засоби встановлюється єдиний строк їх корисної експлуатації.

При визначенні строку корисної (очікуваної) експлуатації основних засобів слід ураховувати:

— очікуване використання об’єкта установою з урахуванням його потужності або продуктивності;

— фізичний та моральний знос, що передбачається;

— правові чи інші обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори.

Проте цими нормами Інструкції № 64 бюджетні установи керувалися доти, доки не набрав чинності наказ Держказначейства від 22.12.2009 р. № 526, яким було внесено зміни до Інструкції № 64, що встановлюють нові правила нарахування зносу на необоротні активи бюджетних установ.

Отже, тепер при встановленні строку корисного використання необоротних активів слід орієнтуватися на ті строки, які зазначені в додатку до Інструкції № 64. Звісно, установлення строків корисного використання основних засобів у розрізі кожної підгрупи та закріплення таких строків безпосередньо в Інструкції № 64 є позитивним моментом, адже тривалий час установам доводилося самостійно вирішувати це питання.

Для зручності наведемо строки корисного використання та річні норми зносу в таблиці.

 

№ з/п

Субрахунок

Назва підгрупи

Строк
корисного використання, років

Норма зносу
до первісної вартості
в розрахунку на рік, %

1

2

3

4

5

1

103 «Будинки та споруди»

Будинки виробничо-господарського призначення (підгрупа 1):

з плівкових матеріалів, збірно-розбірні, пересувні, кіоски, ларки, альтанки тощо

10

10

дерев’яні, каркасні і щитові, контейнерні, дерево-металеві, каркасно-обшивні і панельні, глинобитні, сирцеві, саманові та інші аналогічні

20

5

без каркасів зі стінами полегшеної кам’яної кладки, залізобетонними, цегляними і дерев’яними колонами
та стовпами, із залізобетонними, дерев’яними та іншими перекриттями; дерев’яні з брущатими або зробленими з колод рубаними стінами

25

4

із залізобетонними і металевими каркасами, зі стінами з кам’яних матеріалів, великих блоків і панелей,
із залізобетонними, металевими, іншими довговічними покриттями та інші некласифіковані

50

2

Будинки, що повністю чи переважно призначені для проживання (підгрупа 2):

каркасно-комишитові та інші полегшені

15

7

сирцеві, збірно-щитові, каркасно-засипні, глинобитні, саманові

20

5

інші некласифіковані

50

2

Водокачки, стадіони, басейни, дороги, мости, пам’ятники, загорожі парків, скверів і загальних садів та інше
(підгрупа 3)

20

5

2

104 «Машини та обладнання»

Вимірювальні прилади, регулюючі прилади і пристрої, лабораторне обладнання, обчислювальна техніка, медичне обладнання, інші машини та обладнання (підгрупи 3 — 9)

10

10

Робочі машини та обладнання (підгрупа 2)

15

7

Силові машини та обладнання (підгрупа 1)

10

10

3

105 «Транспортні засоби»

Рухомий склад залізничного, повітряного та іншого транспорту (підгрупи 1 — 2)

20

5

Корпуси та причепи автомобілів (підгрупа 1)

10

10

Автомобілі легкові з двигуном внутрішнього згорання об’ємом циліндра (підгрупа 1):

— до 2500 см куб.

7

15

— більше 2500 см куб. та інші

10

10

Автомобілі вантажні (підгрупа 1):

— вантажопідйомністю до 5 т

7

15

— вантажопідйомністю від 5 до 20 т

7

15

— вантажопідйомністю більше 20 т та інші

7

15

Автобуси з двигуном внутрішнього згорання об’ємом циліндра (підгрупа 1):

— до 2800 см куб.

7

15

— понад 2800 см куб. та інші

10

10

Усі види гужового, виробничого та спортивного транспорту (підгрупи 3 — 5)

5

20

4

106 «Інструменти, прилади та інвентар»

Лінії електропередач, трансмісії та трубопроводи з усіма проміжними пристроями, необхідними для трансформації (перетворення) і передачі енергії та для переміщення трубопроводами рідких та газоподібних речовин до споживача (підгрупа 1)

20

5

Інструменти (підгрупа 2)

5

20

Виробничий та господарський інвентар (підгрупи 3 — 4)

10

10

5

107 «Робочі і продуктивні тварини»

Тварини зоопарків та подібних установ, службові собаки (підгрупи 3, 4)

5

20

Робоча, продуктивна та інша худоба (підгрупи 1, 2)

7

15

6

108 «Багаторічні насадження»

Культури ягідні (суниця)

3

35

Культури ягідні (крім суниці), плодові, овочеві

10

10

Культури ефіроолійні, лікарські

10

10

Насадження штучні ботанічних садів та інших науково-дослідних установ і навчальних закладів для науково-дослідних цілей

20

5

Насадження озеленювальні та декоративні

25

4

Захисні та інші лісові насадження

50

2

Інші довгострокові біологічні активи, не класифіковані

20

5

7

109 «Інші основні засоби»

Інші основні засоби (підгрупи 1,3)

10

10

8

119 «Необоротні матеріальні активи спеціального призначення»

Необоротні матеріальні активи спеціального призначення

20

5

 

Зверніть увагу: жодних перерахунків сум зносу, нарахованого на об’єкти основних засобів за попередні роки, у зв’язку зі зміною правил нарахування зносу здійснювати не потрібно. На це вказувало Держказначейство у своєму листі від 27.05.2010 р. № 15-04/1239-9217 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 25) . Також не потрібно здійснювати жодних коригувань сум раніше нарахованого зносу у зв’язку зі зміною переліку об’єктів, на які знос сьогодні не нараховується (див. лист Держказначейства від 20.07.2011 р. № 17-04/1730-10233).

Це пов’язане з тим, що в цьому випадку діє загальне правило: «закон зворотної сили не має». Відповідно до зазначеного правила дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності. Це є однією з найважливіших гарантій правової стабільності, упевненості суб’єктів права в тому, що їх правовий стан не погіршиться з прийняттям нового закону або іншого нормативного акта, а також є необхідною умовою довіри до держави та права.

Також майте на увазі, що наведені вище строки корисного використання та норми зносу поширюються рівною мірою й на необоротні активи установ, що знаходяться за кордоном (див. лист Держказначейства від 09.03.2010 р. № 15-04/502-4166 // «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 12). Пояснюється це тим, що в п. 7.1 Інструкції № 64 визначено, що знос нараховується на необоротні активи, що значаться на балансі бюджетних установ та перебувають в експлуатації, а отже, жодних винятків для необоротних активів, що знаходяться за кордоном, наразі не існує.

 

Бюджетна установа згідно з договором оренди у травні 2011 року передала автомобіль, що значиться на її балансі, орендарю (оформлено акт приймання-передачі). Хто в цьому випадку повинен нараховувати знос: установа-орендодавець чи орендар? Чи потрібно взагалі продовжувати нараховувати знос на такий об’єкт основних засобів?

Коли постає питання про нарахування зносу на той чи інший об’єкт необоротних активів, то насамперед необхідно орієнтуватися на головні умови для його нарахування: знос нараховується на необоротні активи, що перебувають на балансі установи та в експлуатації. Отже, якщо не виконується хоча б одна з цих умов, то установа не може нараховувати знос на такий об’єкт необоротних активів.

У цьому випадку об’єкт основних засобів (транспортний засіб) установа передала в оренду, але, як і раніше, продовжує обліковувати його на своєму балансі на субрахунку 105 «Транспортні засоби». Тому бюджетна установа — орендодавець повинна нараховувати знос на такий об’єкт у загальному порядку, на що вказувало Держказначейство в листі від 27.05.2010 р. № 15-04/1239-9217 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 25). І хоча в період дії договору оренди бюджетна установа — орендодавець сама фактично не здійснює експлуатацію такого об’єкта, визначальним фактором є те, що в цей час об’єкт оренди експлуатується орендарем.

Інша справа з об’єктами основних засобів, які експлуатуються установами на умовах договору оренди або перебувають у них на відповідальному зберіганні. Оскільки такі об’єкти використовуються бюджетними установами на правах користування, але їм не належать та обліковуються не на балансових рахунках, а на позабалансових рахунках 01 «Орендовані необоротні активи», 02 «Активи на відповідальному зберіганні», то нараховувати знос на них не потрібно.

 

На які об’єкти необоротних активів установам не потрібно нараховувати знос?

Перелік об’єктів необоротних активів, на які знос не нараховується, наведено в п. 7.3 Інструкції № 64. До таких об’єктів належать:

1) земельні ділянки (субрахунок 101);

2) пам’ятки культурної спадщини національного або місцевого значення, які внесені (підлягають внесенню) до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, унікальні документи Національного архівного фонду України, які внесені (підлягають внесенню) до Державного реєстру національного культурного надбання, які зберігаються в бібліотеках згідно із Законом України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» від 24.12.93 р. № 3814-XII (далі — Закон № 3814), тощо як об’єкти з невизначеним строком корисного використання.

Як роз’яснювало Держказначейство в листі від 04.08.2010 р. № 17-04/1958-14531, знос не нараховується на пам’ятки культурної спадщини національного або місцевого значення, які внесені (підлягають внесенню) до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, унікальні документи Національного архівного фонду України, які внесені (підлягають внесенню) до Державного реєстру національного культурного надбання та зберігаються в бібліотеках відповідно до Закону № 3814, тощо як об’єкти з невизначеним строком корисного використання.

Зауважимо, що Державний реєстр національного культурного надбання ведеться з метою обліку об’єктів матеріальної та духовної культури виняткової історичної, художньої, наукової чи іншої культурної цінності, що мають важливе значення для формування національної самосвідомості українського народу та визначають його внесок у всесвітню культурну спадщину.

При цьому унікальним документом є документ Національного архівного фонду, що становить виняткову культурну цінність, має важливе значення для формування національної самосвідомості українського народу і визначає його внесок у всесвітню культурну спадщину.

До Державного реєстру національного культурного надбання України включаються особливо цінні, рідкісні документи та колекції з урахуванням вимог Положення про Державний реєстр національного культурного надбання, затвердженого постановою КМУ від 12.08.92 р. № 466, зокрема, документальні пам’ятки — унікальні акти державності, інші важливі архівні матеріали, кіно- та фотодокументи, старовинні рукописи, рідкісні друковані видання.

Таким чином, якщо бібліотечні фонди віднесено до цінних, рідкісних документів, що включені до Державного реєстру національного культурного надбання України, то на них знос не нараховується. Щодо решти бібліотечних фондів, то на них знос нараховується з урахуванням вимог п. 7.7 Інструкції № 64;

3) багаторічні насадження, що не досягли повного розвитку (віку початку плодоносіння, експлуатаційного віку), обліковуються на субрахунку 108.

Як зазначало Держказначейство в листі від 27.05.2010 р. № 15-04/1239-9217 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 25), питання визначення повного або експлуатаційного віку багаторічних насаджень не належать до його компетенції. Зі свого боку вважаємо за можливе при визначенні експлуатаційного віку багаторічних насаджень скористатися показниками, наведеними в Правилах утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства від 10.04.2006 р. № 105. Питання, що стосуються порядку обліку зелених насаджень, розташованих на території установ, ми висвітлювали у статтях «Облік зелених насаджень» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2009, № 36), «Якщо на території установи є зелені насадження» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2008, № 18);

4) музейні цінності як об’єкти з невизначеним строком корисного використання (субрахунок 111 група 1);

5) природні ресурси (субрахунок 116);

6) незавершене капітальне будівництво (рахунок 14);

7) документація з типового проектування незалежно від вартості (субрахунок 109 група 2);

8) піддослідні тварини (собаки, щури, морські свинки та інші) (субрахунок 107 група 5).

 

На балансі установи значиться нематеріальний актив, який обліковується на рахунку 12 «Нематеріальні активи» та на який установа має свідоцтво про реєстрацію авторського права. Чи потрібно нараховувати знос на такий об’єкт?

Порядок нарахування зносу на об’єкти нематеріальних активів, тобто активів, що не мають фізичної та/або матеріальної форми, незалежно від вартості, та використовуються установою у процесі виконання своїх основних функцій більше одного року (обліковуються на рахунку 12 «Нематеріальні активи»), має свої особливості.

Згідно з п. 7.8 Інструкції № 64 норми нарахування зносу та строки корисного використання таких активів визначаються виходячи зі строку дії патента, свідоцтва та інших обмежень строків використання об’єктів інтелектуальної власності відповідно до законодавства України. На нематеріальні активи, строк корисного використання яких не визначений, знос не нараховується.

Таким чином, щоб правильно визначити суму зносу на об’єкт нематеріальних активів, потрібно вивчити свідоцтво про реєстрацію авторського права. У цьому випадку знос нараховуватиметься виходячи зі строку корисного використання такого об’єкта, який зазначено у свідоцтві про реєстрацію авторського права. Наприклад, якщо строк дії свідоцтва — 5 років, то річна норма зносу на такий об’єкт становить 20 %. І лише у випадку, якщо у свідоцтві не зазначено строк корисного використання, установі не потрібно нараховувати знос на такі об’єкти.

 

Бюджетна установа придбала в липні 2011 року лабораторне обладнання вартістю 12000 грн., яке введене в експлуатацію 2 серпня 2011 року. Як правильно визначити кількість місяців експлуатації такого об’єкта у 2011 році та нарахувати знос?

Згідно з п. 7.10 Інструкції № 64 сума зносу об’єктів необоротних активів визначається в останній робочий день грудня у гривнях за повну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації у звітному році відповідно до норм зносу.

Загальновідомо, що календарним місяцем є період з 1 по 30 (31, у лютому — 28 чи 29) число кожного місяця включно. Однак Держказначейство в листі від 27.05.2010 р. № 15-04/1239-9217 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 25) дійшло висновку, що повним місяцем експлуатації основних засобів є календарній місяць, який починається з дати введення об’єкта в експлуатацію . Тобто у цілях визначення місяців перебування об’єктів в експлуатації Держказначейство пропонує враховувати, так би мовити, «робочі» місяці об’єктів, а не календарні в їх традиційному розумінні. Звісно, такий підхід до визначення місяців роботи об’єктів необоротних активів — це додаткова робота для працівників бухгалтерії, адже розрахунок календарних місяців потрібно виконувати за кожним об’єктом з дати введення його в експлуатацію.

Отже, оскільки в цьому прикладі об’єкт введено в експлуатацію 2 серпня 2011 року, то повна кількість місяців його експлуатації у 2011 році становитиме 4 місяці (з 2 серпня по 1 грудня).

Як бачимо, при такому підході практично весь грудень не братиме участь у розрахунку суми зносу такого об’єкта. Водночас варто звернути увагу на те, що якби розрахунок періоду експлуатації здійснювався у традиційних календарних місяцях, знос визначався б за період з 1 вересня по 31 грудня 2011 року. У результаті ми отримали б ті самі 4 календарні місяці, однак не було б плутанини з визначенням кількості місяців перебування такого об’єкта в експлуатації. При використанні такого варіанта розрахунку робота з нарахування зносу не ускладнюється, і знос при цьому нараховується до кінця року, тобто до 31 грудня 2011 року включно.

Сподіваємося, що це питання буде врегульовано положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку для державного сектора за аналогією з правилами нарахування амортизації для недержавного сектора, де календарний місяць визначається в його класичному вигляді.

Згідно з роз’ясненнями Держказначейства (див. лист від 31.12.2009 р. № 15-04/3296-23975) розрахунок суми зносу здійснюється за такою формулою:

img 1

де В — первісна (балансова) вартість;

Н — норма зносу до первісної вартості в розрахунку на рік, %;

К — кількість місяців перебування об’єкта в експлуатації.

Для такого об’єкта необоротних активів, як лабораторне обладнання (субрахунок 104 «Машини та обладнання»), строк корисного використання становить 10 років, а річна норма зносу — 10 %.

У ситуації, що розглядається, кількість повних місяців перебування об’єкта основних засобів в експлуатації — 4 місяці.

Розрахуємо суму зносу за наведеною вище формулою:

img 2

Таким чином, сума зносу за 4 місяці 2011 року перебування об’єкта необоротних активів в експлуатації становить 400 грн.

 

На підставі наказу вищої за рівнем організації списано з балансу бюджетної установи в порядку безоплатної передачі іншій установі мікроавтобус марки MERCEDES-BENZ, модель VIANO. Операцію оформлено актом приймання-передачі від 17.05.2011 р. Первісна вартість такого об’єкта — 720000 грн., дата введення в експлуатацію — 10.03.2008 р., сума нарахованого зносу на початок 2011 року — 180000 грн. Як у цьому випадку розрахувати суму зносу мікроавтобуса за 2011 рік?

Нарахування зносу на основні засоби, що вибувають з бюджетної установи, здійснюється за повну кількість календарних місяців експлуатації в поточному році до дати вибуття. Тому нарахувати знос на автомобіль, що вибуває з установи, потрібно було до його передачі іншій установі.

Кількість повних місяців експлуатації мікроавтобуса за 2011 рік становить 5 місяців (з 10.12.2010 р. по 09.05.2011 р.). На такий об’єкт норма зносу дорівнює 10 %.

Розрахуємо суму зносу за 2011 рік:

img 3

Загальна сума зносу на дату вибуття становить: 180000 грн. + 30000 грн. = 210000 грн.

Розраховану сума зносу потрібно записати в картку обліку за формою № ОЗ-6 (бюджет) та вказати в Акті приймання-передачі об’єкта за формою № ОЗ-1 (бюджет), який є підставою для прийняття об’єкта на облік організацією, що приймає. При цьому картка обліку за формою № ОЗ-6 (бюджет) новому власнику не передається, а залишається в сторони, що передає.

У бухгалтерському обліку така операція відображається такими записами:

 

№ з/п

Найменування господарської операції

Дт

Кт

Сума,
грн.

1

Нараховано знос за 2011 рік до дати вибуття

401

131

30000

2

Списано об’єкт з обліку у зв’язку з його передачею іншій організації

401

105

720000

131

401

210000

 

На балансі центру зайнятості значиться об’єкт основних засобів — комп’ютер, на який нараховано знос у розмірі 100 %. Первісна вартість комп’ютера — 3600 грн. У вересні 2011 року виконано роботи з модернізації такого об’єкта на суму 600 грн. Виходячи з якої вартості в цьому випадку потрібно розраховувати суму зносу?

Згідно з п. 7.2 Інструкції № 64 об’єктом для нарахування зносу є первісна (відновлювальна) вартість. Відновлювальна вартість є первісною вартістю, зміненою після проведення переоцінки.

Зверніть увагу: знос, нарахований у розмірі 100 % вартості необоротних активів, які придатні для подальшої експлуатації, не може бути підставою для їх списання. Придатні для експлуатації об’єкти повинні обліковуватися на балансі, незважаючи на те, що за даними бухобліку їх знос становить 100 %. При цьому сума нарахованого зносу не може перевищувати 100 % вартості необоротних активів.

Оскільки в цьому випадку на об’єкт необоротних активів нараховано знос у розмірі 100 %, тобто його залишкова вартість дорівнює нулю, потрібно насамперед провести переоцінку такого об’єкта.

У цьому випадку установа встановлює на такий об’єкт нову вартість, яка додається до його первісної вартості без зміни суми зносу. У результаті переоцінки первісну вартість об’єкта необоротних активів буде збільшено на переоцінену залишкову вартість, а сума зносу залишиться без змін. За результатами переоцінки комісія складає акт про зміну вартості необоротних активів, який затверджується керівником установи. Питання, що стосуються проведення переоцінки (індексації) необоротних активів, неодноразово розглядалися на сторінках нашого видання (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 38; 2010, № 9, 23; 2009, № 5, 35, 37).

Таким чином, після проведених заходів щодо переоцінки об’єкта необоротних активів установа розраховуватиме суму зносу виходячи з відновлювальної (переоціненої) вартості.

Як випливає із запитання, установою у вересні 2011 року було виконано роботи з модернізації комп’ютера. Тому відповідно до п. 1.6 Інструкції № 64 відновлювальна вартість такого об’єкта має бути збільшена на вартість робіт, пов’язаних з модернізацією об’єкта, які спричинили додаткове укомплектування об’єкта необоротних активів. Крім того, сума таких витрат підлягає списанню на фактичні видатки установи.

Отже, суму зносу такого об’єкта необоротних активів необхідно визначати виходячи з його відновлювальної вартості, збільшеної на вартість робіт з модернізації цього об’єкта.

Відповідно до п. 7.4 Інструкції № 64 на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації об’єкта необоротних активів нарахування зносу призупиняється. На цей момент Держказначейство також звертало увагу в листі від 27.05.2010 р. № 15-04/1239-9217 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 25).

Розглянемо цю ситуацію на такому прикладі.

В акті переоцінки, який складено спеціальною комісією установи у лютому 2011 року, зазначено, що відновлювальна вартість об’єкта необоротних активів — комп’ютера — становить 4000 грн.

Вартість робіт з модернізації комп’ютера, здійснених у вересні 2011 року, — 600 грн.

У результаті відновлювальна вартість підлягає збільшенню на вартість робіт з модернізації та дорівнюватиме 4600 грн.

Таким чином, виходячи з цієї вартості потрібно розрахувати суму зносу.

Для такого об’єкта необоротних активів, як комп’ютерна техніка (субрахунок 104 «Машини та обладнання»), строк корисного використання становить 10 років, а річна норма зносу — 10 %. Кількість повних місяців його експлуатації у 2011 році — 11 місяців (у зв’язку з перебуванням комп’ютера в сервісному центрі на модернізації у вересні, він у цьому місяці не експлуатувався).

Обчислюємо суму зносу за формулою:

img 4

Таким чином, сума зносу за 11 місяців перебування об’єкта необоротних активів в експлуатації становить 422 грн.

Зауважимо, що для правильного визначення часу перебування об’єктів необоротних активів в експлуатації в установі має бути організовано документальне оформлення операцій з надходження необоротних активів, їх переміщення всередині установи, а також вибуття з установи в облікових регістрах. Для цього застосовуються форми документів, затверджені спільним наказом Головного управління Держказначейства і Держкомстату від 02.12.97 р. № 125/70 (далі — наказ № 125/70).

Так, з метою організації обліку та забезпечення контролю за збереженням необоротних активів у бухгалтерії установи ведеться попредметний їх облік в інвентарних картках за формою № ОЗ-6 (бюджет). Інформація про роботи, пов’язані з модернізацією об’єкта, відображається в інвентарних картках на підставі Акта прийняття-здання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів за типовою формою № ОЗ-2 (бюджет).

Особливу увагу слід звернути на документальне оформлення операцій, коли об’єкт необоротних активів передається для виконання ремонту, технічного обслуговування сторонній організації. У цьому випадку, крім Акта прийняття-здання виконаних робіт, наданих послуг, необхідно відповідним чином оформити документи, що підтверджують факт передачі об’єкта для проведення зазначених робіт та повернення такого об’єкта установі.

Крім того, для оформлення передачі транспортних засобів на техобслуговування і ремонт та їх повернення після проведення техобслуговування і ремонту можуть застосовуватися форми актів, наведені в додатках 2 і 3 до Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджених наказом Мінтрансу від 11.11.2002 р. № 792. Докладно це питання висвітлювалося в консультації фахівця Держказначейства «Як нараховувати знос на необоротні активи в період проведення поточного ремонту і техобслуговування» (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 34).

 

Установа придбала спеціальне взуття та спеціальний одяг для видачі працівникам та оприбуткувала на субрахунок 114 «Білизна, постільні речі, одяг та взуття». Які особливості нарахування зносу на такі об’єкти?

Згідно з п. 7.7 Інструкції № 64 на такі об’єкти інших необоротних активів, як експонати зоопарків, виставок (субрахунок 111); бібліотечні фонди (субрахунок 112); малоцінні необоротні матеріальні активи (субрахунок 113); білизна, постільні речі, одяг та взуття (субрахунок 114); інвентарна тара (субрахунок 117); матеріали довготривалого використання для наукових цілей (субрахунок 118), знос нараховується в такому порядку:

у першому місяці передачі у використання об’єкта необоротних активів — у розмірі 50 % їх первісної вартості;

у місяці ліквідації об’єкта необоротних активів (списання з балансу)решта 50 % первісної вартості.

Отже, нарахування першої половини зносу на одяг та обмундирування, що обліковується на субрахунку 114, відбувається в момент передачі таких об’єктів зі складу в експлуатацію. Видача активів здійснюється за накладними (вимогами), які затверджуються керівником установи.

Зверніть увагу: знос потрібно визначати щодо кожного об’єкта інших необоротних активів, а не нараховувати в розмірі 50 % на загальне сальдо за субрахунком, інакше це призведе до неправильного визначення суми зносу за кожним об’єктом та перекручення даних фінансової звітності.

Крім того, при нарахуванні зносу на деякі необоротні активи можуть «випливати» копійки. На особливості обліку копійок щодо таких об’єктів Держказначейство звертало увагу в листах від 09.03.2010 р. № 15-04/502-4166 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 12) та від 14.09.2011 р. № 17-08/278-1569 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2011, № 40).

Як зазначало Держказначейство, при нарахуванні першої половини зносу на такі об’єкти копійки не враховуються. І якщо в результаті нарахування зносу виходить не ціле, а дробове число, то застосовується математичне правило округлення: якщо після коми стоїть число, що перевищує 50 коп., але менше 1 грн., то число перед комою збільшується на одиницю, і відповідно якщо таке число після коми менше 50 коп., то ціле число залишається без змін.

У подальшому при нарахуванні другої половини зносу виходячи з 50 % первісної вартості списується сума зносу, що залишилася.

Розглянемо такий приклад.

Бюджетною установою в березні 2010 року за рахунок коштів загального фонду придбано спецодяг на суму 6600 грн. (у тому числі ПДВ — 1080 грн.): куртки — 20 шт. за ціною 186 грн. за одиницю (у тому числі ПДВ — 31 грн.), брюки — 20 шт. за ціною — 144 грн. за одиницю (у тому числі ПДВ — 24 грн.). Спецодяг видано зі складу в експлуатацію у квітні 2010 року.

При видачі в експлуатацію на вартість спецодягу нараховано знос у розмірі 50 % первісної вартості (тобто вартості без урахування ПДВ):

— на куртки — 78 грн. х 20 шт. = 1560 грн. (155 грн. х 50 % = 77,50 грн. » 78 грн.);

— на брюки — 60 грн. х 20 шт. = 1200 грн. (120 грн. х 50 % = 60 грн.).

У вересні 2011 року комісією із списання матеріальних цінностей прийнято рішення про списання спецодягу з балансу установи у зв’язку з непридатністю до подальшої експлуатації.

 

У бухгалтерському обліку зазначені операції відображаються так:

 

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція субрахунків

Сума,
грн.

дебет

кредит

Придбання спецодягу (березень 2010 року)

1

Оприбутковано спецодяг у складі інших необоротних матеріальних активів:
— куртки — 20 шт. за ціною 155 грн. за одиницю;
— брюки — 20 шт. за ціною 120 грн. за одиницю

114

675

5500

2

Одночасно здійснюється запис на створення фонду в необоротних активах (вартість без ПДВ)

801 (802)

401

5500

3

Віднесено на видатки установи суму ПДВ

801 (802)

675

1100

4

Перераховано оплату за спецодяг

675

321

6600

Передача в експлуатацію (квітень 2010 року)

5

Нараховано знос у розмірі 50 % первісної вартості

401

132

2760

Списання з балансу спецодягу (вересень 2011 року)

6

Нараховано другу половину зносу (решту 50 % первісної вартості)

401

132

2740

7

Списано первісну вартість

401

114

5500

8

Списано всю суму зносу спецодягу

132

401

5500

 

Що стосується інших необоротних активів, які обліковуються за груповим методом (наприклад, бібліотечні фонди), то на такі об’єкти знос нараховується на всю групу, однотипну за датою введення в експлуатацію, виходячи з первісної (відновлювальної) вартості. При цьому нарахування зносу на бібліотечні фонди здійснюється за їх номінальною вартістю з урахуванням вартості початкових палітурних робіт (п. 1.21 Інструкції № 64). На інші необоротні активи, які мають заводські номери та обліковуються кожен окремо, нарахування зносу здійснюється індивідуально.

 

В яких регістрах бухгалтерського обліку необхідно відображати суму нарахованого зносу?

Для нарахування зносу на основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та нематеріальні активи застосовується Відомість нарахування зносу на основні засоби (далі — Відомість) за типовою формою № ОЗ-12 (бюджет), затверджена наказом № 125/70.

У Відомості наводиться інформація про всі об’єкти необоротних активів, що перебувають на балансі бюджетної установи, у тому числі й тих, на які нараховано знос у розмірі 100 %.

При складанні Відомості рекомендуємо звернути увагу на такі моменти:

— у графі 1 вказується порядковий номер запису;

— у графі 2 — інвентарний номер, присвоєний необоротному активу та зазначений в інвентарній картці;

— у графі 3 — номер субрахунку, на якому обліковується необоротний актив;

— у графі 4 «Найменування основних засобів» — найменування об’єкта необоротних активів, зазначене в інвентарній картці. Також у цій графі можна вказати кількість повних місяців експлуатації об’єкта необоротних активів у звітному році (стосується тих об’єктів необоротних активів, які було введено в експлуатацію протягом року, а також об’єктів, які тимчасово перебували на складі чи в ремонті);

— у графі 5 «Первісна (балансова) вартість» зазначається сума первісної (відновлювальної) вартості кожного об’єкта необоротних активів;

— у графі 6 «Річна норма зносу» наводиться норма зносу до первісної вартості в розрахунку на рік (%) згідно з додатком до Інструкції № 64;

— у графі 7 «Нараховано знос (грн., коп.) на початок року» указується сума нарахованого зносу на початок 2011 року. Якщо об’єкт було введено в експлуатацію у 2011 році, тоді в цій графі ставиться прокреслення;

— у графі 8 «Нараховано знос (грн., коп.) за 2011 рік» зазначається сума зносу необоротних активів, нарахована за 2011 рік. Ця величина визначається в останній робочий день грудня у гривнях за повну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації у звітному році згідно з нормами зносу. При цьому необхідно врахувати такі особливості розрахунку показника графи 8:

— для об’єктів, що перебували в експлуатації весь 2011 рік, — первісна (відновлювальна) вартість об’єкта необоротних активів, помножена на відповідну річну норму зносу;

— для об’єктів, що перебували в експлуатації не весь 2011 рік, — первісна (відновлювальна) вартість об’єкта необоротних активів, помножена на відповідну річну норму зносу, поділена на 12 та помножена на кількість повних місяців перебування такого об’єкта в експлуатації;

— у графі 9 «Нараховано знос на кінець року» — підсумовуються дані граф 7 і 8. Результат цієї графи має відповідати сальдо субрахунку 13 на кінець року.

Щодо інших необоротних матеріальних активів, то при складанні Відомості слід урахувати такі особливості:

— у графі 8 указується нарахований 50-відсотковий знос на об’єкти інших необоротних активів, уведені в експлуатацію протягом звітного 2011 року. На інші необоротні активи, що перебували в експлуатації до звітного року, знос уже не нараховується та у відомості не відображається;

— у графі 9 наводиться сума зносу на інші необоротні активи, що були в експлуатації на початок 2011 року та перебувають на обліку на кінець 2011 року, та сума нарахованого 50-відсоткового зносу на об’єкти, введені в експлуатацію протягом 2011 року.

Роз’яснення щодо порядку заповнення окремих граф Відомості було надано в листі Держказначейства від 31.12.2009 р. № 15-04/3296-23975, а з прикладом заповнення цієї Відомості можна ознайомитися в газеті «Бюджетна бухгалтерія», 2010, № 45, с. 17 і 19.

На загальну суму нарахованого зносу складається меморіальний ордер за типовою формою № 274 (бюджет), дані якого заносяться до книги «Журнал-головна».

У формі фінансової звітності № 1 «Баланс» суми нарахованого зносу відображаються в рядках 111, 121, 131.

Нарахування сум зносу в останній робочий день грудня відображається за дебетом субрахунку 401 «Фонд у необоротних активах за їх видами» та залежно від виду необоротних активів за кредитом субрахунків:

131 «Знос основних засобів»;

132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»;

133 «Знос нематеріальних активів».

Суми нарахованого зносу обов’язково відображаються в інвентарних картках обліку необоротних активів типових форм № ОЗ-6 (бюджет) і № ОЗ-8 (бюджет).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі