Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТИПОВОГО ПОЛОЖЕННЯ ПРО АТЕСТАЦІЮ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Наказ від 06.10.2010 р. № 930

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2010 р. за № 1255/18550

(витяг)

 

Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про освіту», частини першої статті 32 Закону України «Про дошкільну освіту», частини першої статті 27 Закону України «Про загальну середню освіту», статті 25 Закону України «Про позашкільну освіту», частини четвертої статті 45 Закону України «Про професійно-технічну освіту», частини четвертої статті 48 Закону України «Про вищу освіту» та з метою стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, росту їх професійної майстерності

наказую:

1. Затвердити Типове положення про атестацію педагогічних працівників, що додається.

2. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити дотримання вимог цього Типового положення про атестацію педагогічних працівників.

3. Визнати такими, що втратили чинність, накази Міністерства освіти України від 20.08.93 р. № 310 «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02.12.93 р. за № 176, та від 01.12.98 р. № 419 «Про внесення змін і доповнень до Типового положення про атестацію педагогічних працівників України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.12.98 р. за № 792/3232.

<…>

7. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

Міністр Д. Табачник

 

 

<…>

Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 р. № 930

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2010 р. за № 1255/18550

Типове положення про атестацію педагогічних працівників

 

I. Загальні положення

1.1. Це Типове положення визначає порядок проведення атестації педагогічних працівників дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладів I — II рівнів акредитації незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, навчально-методичних (науково-методичних) установ і закладів післядипломної педагогічної освіти, спеціальних установ для дітей, а також педагогічних працівників закладів охорони здоров’я, культури, соціального захисту, інших закладів та установ, у штаті яких є педагогічні працівники (далі — навчальні та інші заклади).

1.2. Атестація педагогічних працівників — це система заходів, спрямована на всебічне комплексне оцінювання їх педагогічної діяльності, за якою визначаються відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюється кваліфікаційна категорія, педагогічне звання.

1.3. Метою атестації є стимулювання цілеспрямованого безперервного підвищення рівня професійної компетентності педагогічних працівників, росту їх професійної майстерності, розвитку творчої ініціативи, підвищення престижу й авторитету, забезпечення ефективності навчально-виховного процесу.

1.4. Основними принципами атестації є відкритість та колегіальність, гуманне та доброзичливе ставлення до педагогічного працівника, повнота, об’єктивність та системність оцінювання його педагогічної діяльності.

1.5. Атестація педагогічних працівників навчальних та інших закладів є обов’язковою.

1.6. Атестація може бути черговою або позачерговою. Чергова атестація здійснюється один раз на п’ять років.

1.7. Умовою чергової атестації педагогічних працівників є обов’язкове проходження не рідше одного разу на п’ять років підвищення кваліфікації на засадах вільного вибору форм навчання, програм і навчальних закладів.

Ця вимога не розповсюджується на педагогічних працівників, які працюють перші п’ять років після закінчення вищого навчального закладу.

Для педагогічних працівників вищих навчальних закладів I — II рівнів акредитації підвищення кваліфікації може відбуватися у формі стажування.

1.8. Позачергова атестація проводиться за заявою працівника з метою підвищення кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) або за поданням керівника чи педагогічної ради навчального закладу з метою присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та у разі зниження ним рівня професійної діяльності.

Позачергова атестація з метою підвищення кваліфікаційної категорії може проводитися не раніш як через три роки після присвоєння попередньої.

1.9. Центральні органи виконавчої влади, у підпорядкуванні яких є навчальні та інші заклади, на підставі цього Типового положення за погодженням з Міністерством освіти і науки України можуть розробляти свої положення про атестацію педагогічних працівників, в яких визначаються умови та порядок присвоєння кваліфікаційних категорій, педагогічних звань з урахуванням особливостей і специфіки їх роботи.

 

II. Порядок створення та повноваження атестаційних комісій

2.1. Для організації та проведення атестації педагогічних працівників у навчальних та інших закладах, органах управління освітою щороку до 20 вересня створюються атестаційні комісії I, II і III рівнів.

2.2. Атестаційні комісії I рівня створюються у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I — II рівнів акредитації незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, навчально-методичних (науково-методичних) установах, закладах післядипломної педагогічної освіти, спеціальних установах для дітей, а також закладах охорони здоров’я, культури, соціального захисту та інших закладах і установах, у штаті яких є педагогічні працівники.

2.3. Атестаційні комісії II рівня створюються у відділах освіти районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, інших підрозділах місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад, у підпорядкуванні яких перебувають навчальні та інші заклади.

2.4. Атестаційні комісії III рівня створюються в Міністерстві освіти і науки Автономної Республіки Крим, управліннях освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших відповідних структурних підрозділах місцевих органів виконавчої влади.

2.5. Центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковано навчальні та інші заклади, створюють атестаційні комісії у відповідних міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади або делегують свої повноваження атестаційним комісіям органів управління освітою.

2.6. Атестаційні комісії усіх рівнів створюються у складі: голови, заступника голови, секретаря, членів атестаційної комісії. Головою атестаційної комісії є керівник (заступник керівника) навчального закладу або відповідного органу управління освітою. Про створення атестаційної комісії та затвердження її складу видається наказ.

Кількість членів атестаційної комісії не може бути меншою семи осіб.

2.7. Атестаційні комісії усіх рівнів формуються з педагогічних працівників навчальних та інших закладів, працівників відповідних органів управління освітою, представників профспілок, методичних та психологічних служб. До складу атестаційних комісій також можуть входити представники наукових та інших установ, організацій, об’єднань громадян (за згодою).

2.8. Атестаційні комісії усіх рівнів створюються на один рік до формування нового складу атестаційної комісії. Персональний склад атестаційних комісій протягом року може змінюватися.

2.9. Педагогічні працівники, які входять до складу атестаційної комісії, атестуються на загальних підставах та не беруть участі у голосуванні щодо себе.

2.10. Якщо кількість педагогічних працівників навчального та іншого закладу становить менш як 15 осіб, їх атестація проводиться атестаційними комісіями I рівня, визначеними відповідним органом управління освітою, або атестаційними комісіями II рівня.

2.11. Атестація педагогічних працівників притулків для дітей, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей, центрів медико-соціальної реабілітації дітей закладів охорони здоров’я, соціально-реабілітаційних центрів (дитячих містечок) здійснюється атестаційними комісіями II рівня за місцезнаходженням цих установ.

2.12. Атестаційні комісії I рівня мають право:

1) атестувати педагогічних працівників на відповідність займаній посаді;

2) присвоювати кваліфікаційні категорії «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії» (атестувати на відповідність раніше присвоєним кваліфікаційним категоріям);

3) порушувати клопотання перед атестаційними комісіями II, III рівнів (якщо навчальні та інші заклади перебувають в управлінні Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, органів управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади), атестаційними комісіями центральних органів виконавчої влади, яким підпорядковані навчальні заклади, про присвоєння педагогічним працівникам кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» (про відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії») та про присвоєння педагогічних звань.

2.13. Атестаційні комісії II рівня мають право:

1) атестувати на відповідність займаній посаді методистів районних (міських) методичних кабінетів (центрів), працівників районних (міських) навчально-методичних кабінетів (центрів) психологічної служби системи освіти (далі — працівники районних (міських) кабінетів (центрів)), завідувачів та консультантів районних психолого-медико-педагогічних консультацій, педагогічних працівників навчальних закладів і установ, у яких не створено атестаційні комісії;

2) присвоювати кваліфікаційні категорії «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії» (атестувати на відповідність раніше присвоєним цим кваліфікаційним категоріям) працівникам районних (міських) кабінетів (центрів);

3) присвоювати кваліфікаційні категорії, педагогічні звання (атестувати на відповідність раніше присвоєним цим кваліфікаційним категоріям) педагогічним працівникам навчальних закладів і установ, у яких не створено атестаційні комісії;

4) присвоювати кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» (атестувати на відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії»), присвоювати педагогічні звання за клопотанням атестаційних комісій I рівня;

5) порушувати клопотання перед атестаційними комісіями III рівня про присвоєння педагогічним працівникам районних (міських) кабінетів (центрів) кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» та педагогічного звання «практичний психолог-методист» (для практичних психологів цих кабінетів (центрів));

6) розглядати апеляції на рішення атестаційних комісій I рівня.

2.14. Атестаційні комісії III рівня мають право:

1) атестувати на відповідність займаній посаді завідувачів та консультантів республіканської (Автономна Республіка Крим), обласних, Київської та Севастопольської міських психолого-медико-педагогічних консультацій;

2) атестувати на відповідність займаній посаді педагогічних працівників навчально-методичних (науково-методичних) центрів (кабінетів) психологічної служби системи освіти, професійно-технічної освіти, навчальних закладів культури і мистецтв Автономної Республіки Крим та відповідних обласних, Київського та Севастопольського міських навчально-методичних (науково-методичних) центрів (кабінетів), присвоювати їм кваліфікаційні категорії (атестувати на відповідність раніше присвоєним цим кваліфікаційним категоріям), педагогічне звання «практичний психолог-методист» (для практичних психологів);

3) присвоювати кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» педагогічним працівникам районних (міських) кабінетів (центрів) (атестувати на відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії»), присвоювати практичним психологам педагогічне звання «практичний психолог-методист» за поданням атестаційних комісій II рівня;

4) присвоювати кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» (атестувати на відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії»), присвоювати педагогічні звання педагогічним працівникам навчальних закладів, що перебувають в управлінні Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, органів управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших відповідних структурних підрозділів місцевих органів виконавчої влади за клопотанням атестаційних комісій цих закладів;

5) розглядати апеляції на рішення атестаційних комісій I та II рівнів.

2.15. Для об’єктивного оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників атестаційні комісії всіх рівнів можуть створювати експертні групи.

 

III. Організація та строки проведення атестації

3.1. Щороку до 10 жовтня керівники навчальних та інших закладів, працівники яких атестуються, подають до відповідних атестаційних комісій списки педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації, із зазначенням результатів попередньої атестації та строків проходження підвищення кваліфікації. У цей самий строк до атестаційних комісій подаються заяви педагогічних працівників про позачергову атестацію, про перенесення строку атестації, подання керівника або педагогічної ради закладу про присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та у разі зниження ним рівня професійної діяльності.

3.2. До 20 жовтня атестаційна комісія затверджує списки педагогічних працівників, які атестуються, графік роботи атестаційної комісії, приймає рішення щодо перенесення строку чергової атестації.

Працівники, що атестуються, ознайомлюються з графіком проведення атестації під підпис.

3.3. Атестаційна комісія відповідно до затвердженого графіка роботи до 15 березня вивчає педагогічну діяльність осіб, які атестуються, шляхом відвідування уроків, позаурочних заходів, вивчення рівня навчальних досягнень учнів з предмета, ознайомлення з даними про участь педагогічного працівника в роботі методичних об’єднань, фахових конкурсах та інших заходах, пов’язаних з організацією навчально-виховної роботи, тощо.

3.4. Керівник навчального та іншого закладу до 1 березня подає до атестаційної комісії характеристику діяльності педагогічного працівника у міжатестаційний період.

Характеристика повинна містити оцінку виконання педагогічним працівником посадових обов’язків, відомості про його професійну підготовку, творчі та організаторські здібності, ініціативність, компетентність, організованість, морально-психологічні якості, дані про участь у роботі методичних об’єднань, інформацію про виконання рекомендацій, наданих попередньою атестаційною комісією, тощо.

Педагогічний працівник не пізніш як за десять днів до проведення атестації ознайомлюється з характеристикою під підпис.

3.5. Атестація педагогічних працівників здійснюється атестаційними комісіями у такі строки: комісіями I рівня — до 1 квітня, II рівня — до 10 квітня, III рівня — до 25 квітня.

3.6. Засідання атестаційної комісії проводиться у присутності працівника, який атестується. Під час засідання атестаційної комісії педагогічний працівник має право давати усні та письмові пояснення, подавати додаткові матеріали щодо своєї професійної діяльності.

3.7. Засідання атестаційної комісії оформлюється протоколом, який підписується всіма присутніми на засіданні членами атестаційної комісії.

Книга протоколів засідань атестаційної комісії повинна бути прошнурована, пронумерована і засвідчена підписом керівника закладу (органу управління освітою) та скріплена печаткою.

3.8. Засідання атестаційної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як 2/3 її членів. Рішення атестаційної комісії приймаються шляхом таємного голосування більшістю присутніх на засіданні її членів. У разі однакової кількості голосів «за» і «проти» приймається рішення на користь працівника, який атестується.

3.9. За результатами атестації атестаційні комісії приймають такі рішення:

1) педагогічний працівник відповідає займаній посаді;

2) присвоїти педагогічному працівнику кваліфікаційну категорію («спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії»);

3) педагогічний працівник відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії («спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії»);

4) присвоїти педагогічному працівнику педагогічне звання («викладач-методист», «учитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор-методист», «практичний психолог — методист», «керівник гуртка — методист», «старший викладач», «старший учитель», «старший вихователь», «майстер виробничого навчання I категорії», «майстер виробничого навчання II категорії»);

5) порушити клопотання перед атестаційною комісією II, III рівнів або атестаційною комісією центрального органу виконавчої влади (залежно від підпорядкування навчального та іншого закладу, в якому створено атестаційну комісію I рівня) про присвоєння педагогічному працівнику кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії»;

6) порушити клопотання перед атестаційною комісією II, III рівнів або атестаційною комісією центрального органу виконавчої влади (залежно від підпорядкування навчального та іншого закладу, в якому створено атестаційну комісію I рівня) про присвоєння педагогічному працівнику педагогічного звання;

7) педагогічний працівник відповідає займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією;

8) педагогічний працівник не відповідає займаній посаді.

3.10. Рішення атестаційної комісії повідомляється педагогічному працівнику одразу після її засідання під підпис.

На кожного педагогічного працівника, який атестується, оформлюється атестаційний лист у двох примірниках за формою згідно з додатком, один з яких зберігається в особовій справі педагогічного працівника, а другий не пізніше трьох днів після атестації видається йому під підпис.

3.11. Педагогічний працівник визнається таким, що відповідає займаній посаді, якщо:

1) має відповідну освіту, що відповідає вимогам, визначеним нормативно-правовими актами у галузі освіти;

2) виконує посадові обов’язки у повному обсязі;

3) пройшов підвищення кваліфікації.

3.12. У разі виявлення окремих недоліків у роботі педагогічного працівника, які не вплинули на якість навчально-виховного процесу, атестаційна комісія може прийняти рішення про відповідність працівника займаній посаді за умови виконання ним заходів, визначених атестаційною комісією.

3.13. Особи, прийняті на посади педагогічних працівників після закінчення вищих навчальних закладів, атестуються не раніш як після двох років роботи на займаній посаді.

3.14. На час перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (якщо дитина потребує домашнього догляду — до досягнення дитиною шестирічного віку) за педагогічними працівниками зберігаються кваліфікаційні категорії (тарифні розряди), педагогічні звання. Час перебування у таких відпустках не враховується при визначенні строку чергової атестації.

3.15. Атестація педагогічного працівника, який підлягає черговій атестації, може бути перенесена на один рік у випадку тривалої тимчасової непрацездатності або при переході працівника у рік проведення чергової атестації на роботу до іншого навчального закладу та з інших поважних причин. За такими працівниками до наступної чергової атестації зберігаються встановлені попередньою атестацією кваліфікаційні категорії (тарифні розряди), педагогічні звання.

3.16. Чергова атестація педагогічних працівників, які поєднують роботу з навчанням у вищих навчальних закладах за напрямами (спеціальностями) педагогічного профілю, за їх згодою може бути відстрочена до закінчення навчання. Присвоєні їм попередньою атестацією кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) зберігаються до чергової атестації.

3.17. У разі поновлення на роботі педагогічного працівника, який раніше виконував цю роботу, незалежно від тривалості перерви у роботі, за ним зберігаються присвоєні за результатами останньої атестації кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) та педагогічні звання.

Атестація таких працівників здійснюється, як правило, через рік після поновлення на роботі, але не пізніш як через два роки.

3.18. Педагогічні працівники, які працюють у навчальних закладах за сумісництвом або на умовах строкового трудового договору, атестуються на загальних підставах.

3.19. Педагогічним працівникам іноземних держав, яких прийнято на роботу до навчальних та інших закладів, за наявності відповідних міжнародних договорів між Україною та іноземними державами, з яких вони прибули, атестаційні комісії приймають рішення про присвоєння кваліфікаційної категорії, яка відповідає категорії, встановленій їм за попереднім місцем роботи.

3.20. Вчителі та викладачі, які мають педагогічне навантаження з кількох предметів, атестуються з того предмета, який викладають за спеціальністю. У цьому випадку присвоєна кваліфікаційна категорія поширюється й на педагогічне навантаження з інших предметів, які вони викладають та з яких пройшли підвищення кваліфікації.

3.21. Особи з повною вищою педагогічною освітою або іншою повною вищою освітою, прийняті на посади педагогічних працівників за спеціальностями, фахівці з яких не готувалися вищими навчальними закладами або підготовлені у недостатній кількості, за умови проходження ними підвищення кваліфікації, атестуються як такі, що мають відповідну освіту.

3.22. За педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного навчального закладу до іншого навчального закладу системи загальної середньої освіти та системи дошкільної освіти, за наявності відповідної фахової освіти зберігаються присвоєні кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) до наступної атестації, педагогічні звання.

Ця норма також поширюється на педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I — II рівнів акредитації, які не входять до системи загальної середньої освіти.

За педагогічними працівниками, які переходять на посади методистів, зберігаються присвоєні попередньою атестацією кваліфікаційні категорії. Атестація таких працівників здійснюється, як правило, через рік після переходу на посаду методиста, але не пізніш як через два роки.

3.23. Педагогічні працівники, яким у міжатестаційний період присуджено наукові ступені або присвоєно вчені звання, атестуються без попереднього проходження підвищення кваліфікації.

3.24. Контроль за додержанням порядку проведення атестації педагогічних працівників здійснюється керівниками навчальних та інших закладів, органів управління освітою, де створено атестаційні комісії.

 

IV. Умови та порядок присвоєння кваліфікаційних категорій

4.1. Атестація на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційних категорій проводиться щодо вчителів та викладачів усіх спеціальностей, а також щодо вчителів-дефектологів, методистів, вихователів, вихователів-методистів, соціальних педагогів, практичних психологів, логопедів, вчителів-логопедів, завідувачів логопедичними пунктами, педагогів-організаторів, концертмейстерів, художніх керівників, музичних керівників, інструкторів з фізкультури, праці та слухових кабінетів, які мають вищу педагогічну або іншу вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра (далі — повна вища освіта), зокрема:

вчителі — повну вищу педагогічну освіту з предметів, які викладають;

вчителі початкових класів — повну вищу педагогічну освіту за спеціальністю початкова освіта, початкове навчання або які мають дві освіти, одна з яких — вища педагогічна за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста (до введення в дію Закону України «Про освіту» (у редакції Закону України від 23.03.96 № 100/96-ВР) — середня спеціальна освіта) (далі — неповна вища освіта) або вища педагогічна з цієї самої спеціальності за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра (далі — базова вища освіта) та повна вища педагогічна освіта за іншим фахом;

вчителі-дефектологи (логопеди, сурдопедагоги, тифлопедагоги, олігофренопедагоги) — повну вищу педагогічну освіту зі спеціальності дефектологія (логопедія, сурдопедагогіка, тифлопедагогіка, олігофренопедагогіка) або корекційна освіта (за нозологіями);

викладачі професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I — II рівнів акредитації — повну вищу педагогічну освіту або іншу повну вищу освіту та пройшли спеціальну педагогічну підготовку;

соціальні педагоги — повну вищу педагогічну освіту зі спеціальності соціальна педагогіка;

педагоги-організатори — повну вищу педагогічну освіту незалежно від спеціальності;

методисти методичних кабінетів (центрів), інститутів післядипломної педагогічної освіти — повну вищу педагогічну або іншу фахову освіту з напряму методична робота;

практичні психологи — повну вищу освіту зі спеціальності практична психологія, психологія;

завідувачі логопедичними пунктами, логопеди — повну вищу педагогічну освіту зі спеціальності корекційна освіта;

вихователі груп продовженого дня загальноосвітніх навчальних закладів, вихователі шкіл-інтернатів та професійно-технічних навчальних закладів — повну вищу педагогічну освіту;

вихователі-методисти, вихователі дошкільних навчальних закладів — повну вищу педагогічну освіту зі спеціальності дошкільна освіта, дошкільне виховання або які мають дві освіти, одна з яких — неповна вища педагогічна або базова педагогічна з цієї самої спеціальності, а друга — повна вища педагогічна освіта за іншим фахом;

викладачі початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання), концертмейстери — повну вищу фахову освіту або які мають дві освіти, одна з яких — неповна вища фахова або базова фахова освіта, а друга — повна вища педагогічна освіта відповідного спрямування;

художні керівники — повну вищу фахову освіту або які мають дві освіти, одна з яких — неповна вища або базова освіта з цієї самої спеціальності, а друга — повна вища педагогічна освіта за іншим фахом;

музичні керівники дошкільних навчальних закладів — повну вищу музично-педагогічну освіту або які мають дві освіти, одна з яких — неповна вища або базова музична освіта, а друга — повна вища педагогічна освіта за іншим фахом;

інструктори з фізкультури дошкільних навчальних закладів — повну вищу фахову педагогічну освіту або які мають повну вищу педагогічну освіту за спеціальністю дошкільна освіта;

інструктори слухових кабінетів навчальних закладів для дітей зі зниженим слухом — повну вищу педагогічну освіту за спеціальністю дефектологія (сурдопедагогіка) або корекційна освіта (за нозологіями);

інструктори з праці — повну вищу фахову педагогічну освіту.

4.2. За результатами атестації педагогічним працівникам присвоюються кваліфікаційні категорії: «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії».

4.3. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст» присвоюється педагогічним працівникам з повною вищою освітою, які раніше не атестувалися й діяльність яких характеризується: здатністю забезпечувати засвоєння учнями, студентами, курсантами, слухачами, вихованцями (далі — учні) навчальних програм; знанням основ педагогіки, психології, дитячої та вікової фізіології; знанням теоретичних основ та сучасних досягнень науки з предмета, який вони викладають; використанням інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів у навчально-виховному процесі; вмінням вирішувати педагогічні проблеми; вмінням установлювати контакт з учнями (вихованцями), батьками, колегами по роботі; додержанням педагогічної етики, моралі.

4.4. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст другої категорії» присвоюється педагогічним працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією «спеціаліст», та які постійно вдосконалюють свій професійний рівень; використовують диференційований та індивідуальний підхід до учнів; володіють сучасними освітніми технологіями, методичними прийомами, педагогічними засобами, різними формами позаурочної роботи та їх якісним застосуванням; застосовують інноваційні технології у навчально-виховному процесі; знають основні нормативно-правові акти у галузі освіти; користуються авторитетом серед колег, учнів та їх батьків.

4.5. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст першої категорії» присвоюється педагогічним працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією «спеціаліст другої категорії», та які використовують методи компетентно орієнтованого підходу до організації навчального процесу; володіють технологіями творчої педагогічної діяльності з урахуванням особливостей навчального матеріалу і здібностей учнів; впроваджують передовий педагогічний досвід; формують навички самостійно здобувати знання й застосовувати їх на практиці; уміють лаконічно, образно і виразно подати матеріал; вміють аргументувати свою позицію та володіють ораторським мистецтвом.

4.6. Кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії» присвоюється працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією «спеціаліст першої категорії», та які володіють інноваційними освітніми методиками й технологіями, активно їх використовують та поширюють у професійному середовищі; володіють широким спектром стратегій навчання; вміють продукувати оригінальні, інноваційні ідеї; застосовують нестандартні форми проведення уроку; активно впроваджують форми та методи організації навчально-виховного процесу, що забезпечують максимальну самостійність навчання учнів; вносять пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі.

4.7. Присвоєння кваліфікаційних категорій за результатами атестації здійснюється послідовно.

Педагогічні працівники, які в міжатестаційний період підготували переможців III етапу всеукраїнських або міжнародних учнівських та студентських олімпіад з базових навчальних предметів; переможців III етапу всеукраїнських або міжнародних спортивних змагань; переможців всеукраїнських конкурсів фахової майстерності серед учнів професійно-технічних навчальних закладів, переможців всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук, а також педагогічні працівники, які стали переможцями або лауреатами конкурсів фахової майстерності, що проводяться центральними органами виконавчої влади, мають наукові ступені, вчені або почесні звання, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем, ученим (почесним) званням, атестуються без додержання послідовності в присвоєнні кваліфікаційних категорій та строку проведення позачергової атестації.

4.8. Педагогічні працівники, які не мають повної вищої освіти й працюють на посадах педагогічних працівників, після отримання відповідної повної вищої освіти атестуються на присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії» за наявності стажу роботи на педагогічній посаді не менше двох років; «спеціаліст першої категорії» — не менше п’яти років; «спеціаліст вищої категорії» — не менше восьми років.

4.9. Спеціалісти, які перейшли на посади педагогічних працівників до професійно-технічних та вищих навчальних закладів I — II рівнів акредитації з виробництва або сфери послуг, можуть атестуватися не раніше, ніж через рік після початку роботи на посаді педагогічного працівника. Для присвоєння таким працівникам кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії» стаж роботи на виробництві або у сфері послуг має становити не менше двох років; «спеціаліст першої категорії» — не менше п’яти років; «спеціаліст вищої категорії» — не менше восьми років.

4.10. Педагогічні працівники з повною вищою педагогічною або іншою повною вищою освітою, які до набрання чинності Законами України «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту» працювали й продовжують безперервно працювати у навчальних та інших закладах не за фахом, атестуються на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційних категорій та педагогічних звань як такі, що мають відповідну освіту.

4.11. Педагогічним працівникам, які не мають повної вищої освіти, а також керівникам гуртків, секцій, студій, інших форм гурткової роботи, працівникам, які працюють на посадах майстра виробничого навчання; культорганізатора; акомпаніатора; екскурсовода; інструктора з туризму; помічника директора з режиму, старшого чергового з режиму, чергового з режиму у загальноосвітніх школах та професійних училищах соціальної реабілітації; асистента вчителя-реабілітолога; консультанта психолого-медико-педагогічної консультації, незалежно від рівня здобутої ними освіти за результатами атестації встановлюються тарифні розряди.

При встановленні тарифного розряду враховуються освітній рівень працівника, професійна компетентність, педагогічний досвід, результативність та якість роботи, інші дані, які характеризують його професійну діяльність.

 

V. Умови та порядок присвоєння педагогічних звань

5.1. За результатами атестації педагогічним працівникам, які досягли високих показників у роботі, присвоюються педагогічні звання:

«викладач-методист», «учитель-методист», «вихователь-методист», «педагог-організатор-методист», «практичний психолог — методист», «керівник гуртка — методист», «старший викладач», «старший учитель», «старший вихователь», «майстер виробничого навчання I категорії», «майстер виробничого навчання II категорії».

5.2. Педагогічні звання «викладач-методист», «учитель-методист», «вихователь-методист», «практичний психолог — методист», «педагог-організатор-методист», «керівник гуртка — методист» можуть присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» (для педагогічного звання «керівник гуртка — методист» — найвищий тарифний розряд та повну вищу освіту), здійснюють науково-методичну і науково-дослідну діяльність, мають власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами або професійними об’єднаннями викладачів вищих навчальних закладів I — II рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти.

Педагогічне звання «вихователь-методист» може присвоюватися музичним керівникам та інструкторам з фізкультури дошкільних навчальних закладів.

5.3. Педагогічні звання «старший викладач», «старший учитель», «старший вихователь» можуть присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційні категорії «спеціаліст вищої категорії» або «спеціаліст першої категорії» та досягли високого професіоналізму в роботі, систематично використовують передовий педагогічний досвід, беруть активну участь у його поширенні, надають практичну допомогу іншим педагогічним працівникам.

5.4. Педагогічним працівникам, які мають базову або неповну вищу педагогічну освіту, можуть присвоюватися педагогічні звання «вихователь-методист» (для вихователів дошкільних навчальних закладів), «старший учитель», «старший вихователь», якщо стаж їх педагогічної діяльності становить не менш як 8 років та якщо вони мають найвищий тарифний розряд.

5.5. Педагогічне звання

«майстер виробничого навчання I категорії» може присвоюватися майстрам виробничого навчання, які на високому професійному рівні володіють методикою практичного навчання, ефективно застосовують її у роботі та мають стаж роботи на займаній посаді не менш як 8 років і яким встановлено найвищий тарифний розряд.

5.6. Педагогічне звання

«майстер виробничого навчання II категорії» може присвоюватися майстрам виробничого навчання, які добре володіють методами і прийомами виробничого навчання, майстерно застосовують їх у роботі та мають стаж роботи на займаній посаді не менш як 5 років і яким встановлено найвищий тарифний розряд.

5.7. Педагогічні звання присвоюються безстроково.

 

VI. Рішення атестаційних комісій та порядок їх оскарження

6.1. У разі прийняття атестаційною комісією позитивного рішення керівник закладу або органу управління освітою протягом п’яти днів після засідання атестаційної комісії видає відповідний наказ про присвоєння кваліфікаційних категорій (встановлення тарифних розрядів), педагогічних звань.

Наказ у триденний строк доводиться до відома педагогічного працівника під підпис та подається в бухгалтерію для нарахування заробітної плати (з дня прийняття відповідного рішення атестаційною комісією).

6.2. У разі прийняття атестаційною комісією рішення про відповідність працівника займаній посаді за умови виконання певних заходів, спрямованих на усунення виявлених недоліків, атестаційна комісія у встановлений нею строк проводить повторну атестацію з метою перевірки їх виконання та приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді.

6.3. У разі прийняття атестаційною комісією рішення про невідповідність педагогічного працівника займаній посаді керівником навчального чи іншого закладу або органу управління освітою може бути прийнято рішення про розірвання трудового договору з додержанням вимог законодавства про працю.

Розірвання трудового договору за таких підстав допускається у разі, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу, яка відповідає його кваліфікації, у тому самому закладі (установі).

Наказ про звільнення або переведення працівника за його згодою на іншу роботу за результатами атестації може бути видано лише після розгляду його апеляцій (у разі їх подання) атестаційними комісіями вищого рівня з дотриманням законодавства про працю.

6.4. Педагогічні працівники у десятиденний строк з дня вручення атестаційного листа мають право подати апеляцію на рішення атестаційної комісії до атестаційної комісії вищого рівня.

6.5. Апеляція на рішення атестаційної комісії I рівня подається до атестаційної комісії II рівня. Апеляція на рішення атестаційних комісій I та II рівнів може бути подана до атестаційної комісії III рівня.

6.6. Рішення атестаційних комісій можуть бути оскаржені до суду.

6.7. Апеляція подається у письмовій формі безпосередньо до атестаційної комісії вищого рівня або направляється рекомендованим листом.

В апеляції на рішення атестаційної комісії має бути зазначено: найменування атестаційної комісії, до якої подається апеляція; прізвище, ім’я, по батькові та посада (місце роботи) особи, яка подає апеляцію, її місце проживання; у чому полягає необґрунтованість рішення атестаційної комісії, що оскаржується; перелік документів та інших матеріалів, що додаються; дата подання апеляції. Апеляція підписується особою, яка її подає.

До апеляції додається копія атестаційного листа.

6.8. Атестаційні комісії, до яких подаються апеляції, розглядають їх у двотижневий строк та приймають такі рішення:

1) про відповідність працівника займаній посаді та скасування рішення атестаційної комісії нижчого рівня;

2) присвоїти відповідну кваліфікаційну категорію та скасувати рішення атестаційної комісії нижчого рівня;

3) присвоїти відповідне педагогічне звання та скасувати рішення атестаційної комісії нижчого рівня;

4) залишити рішення атестаційної комісії без змін, а апеляцію без задоволення.

6.9. Апеляції на рішення атестаційних комісій розглядаються за участю осіб, які їх подали, крім випадків, коли вони у письмовій формі відмовилися від особистої участі у розгляді апеляцій або не з’явилися на її засідання.

6.10. Питання атестації педагогічних працівників, не врегульовані цим Типовим положенням, вирішуються атестаційними комісіями III рівня відповідно до чинного законодавства України.

 

Директор департаменту загальної середньої
 та дошкільної освіти О. Єресько

 

 

* Заповнюється у разі присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» та педагогічних звань.

** Заповнюється у разі подання апеляції.

 

Коментар ФАХІВЦЯ

 

НОВЕ ПОЛОЖЕННЯ ПРО АТЕСТАЦІЮ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Минув майже рік відтоді, як МОН

листом від 16.12.2009 р. № 1/9-883 розіслало управлінням освіти і науки, інститутам післядипломної педагогічної освіти для обговорення проект Типового положення про атестацію педагогічних працівників України. Узявши до уваги всі зауваження та пропозиції, МОН наказом від 06.10.2010 р. № 930 затвердило нове Типове положення про атестацію педагогічних працівників (далі — Типове положення № 930). У зв’язку з цим утратило чинність Типове положення про атестацію педагогічних працівників України, затверджене наказом Міносвіти від 20.08.93 р. № 310 (далі — Положення № 310).

Таким чином, педагогічні працівники дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладів I — II рівнів акредитації незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, навчально-методичних (науково-методичних) установ і закладів післядипломної педагогічної освіти, спеціальних установ для дітей, а також педагогічні працівники закладів охорони здоров’я, культури, соціального захисту, інших закладів та установ (далі — навчальні та інші заклади), уже весною 2011 року проходитимуть атестацію з урахуванням вимог нового

Типового положення № 930.

Розглянемо найбільш важливі зміни в проведенні атестації педагогічних працівників.

 

Розділ І. Загальні положення

У

розділі визначені мета, принципи, види, а також умови проходження атестації педагогічними працівниками. Зупинимося на двох важливих нововведеннях.

1. Нагадаємо: раніше на підставі

п. 3.2 Положення № 310 педагогічні працівники могли відмовлятися від проходження чергової атестації. У такому разі їм установлювалася кваліфікаційна категорія на рівень нижча за ту, яку вони мали за підсумками попередньої атестації (кваліфікаційна категорія «спеціаліст» у цьому випадку залишалася без змін; працівникам, для яких не було передбачено кваліфікаційні категорії, визначалася оплата праці за нижчим посадовим окладом), зупинялася дія педагогічного звання.

Не допускалася тільки відмова від проходження атестації педагогічними працівниками, щодо яких виникло питання про їх невідповідність посаді.

Тепер

п. 1.5 Типового положення № 930 передбачено: атестація педагогічних працівників навчальних та інших закладів є обов’язковою. При цьому жодних винятків зазначена норма не передбачає. Це означає, що зараз відмовитися від проходження атестації педагогічний працівник не може, що цілком справедливо. Адже відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про освіту» від 23.05.91 р. № 1060-XII педагогічні працівники підлягають атестації (без винятків).

2.

Пунктом 1.8 Типового положення № 930 передбачено, що позачергова атестація з метою підвищення кваліфікаційної категорії може проводитися не раніше ніж через 3 роки після присвоєння попередньої. Тоді як п. 3.3 Положення № 310 передбачалося проходження позачергової атестації з метою підвищення раніше встановленої кваліфікаційної категорії вже через рік.

У зв’язку з цим виникає запитання: а як бути з педагогічними працівниками, яких уже внесено до списків осіб для проходження позачергової атестації з метою підвищення кваліфікаційної категорії? На це запитання, а також інші, пов’язані з набранням чинності

Типовим положенням № 930, МОН дало відповідь у листі від 06.01.2011 р. № 1/9-6 (опубліковано на с. 18 цього номера). Так, педагогічні працівники, яких до 20 жовтня 2010 року було внесено до списків осіб для проходження позачергової атестації з метою підвищення кваліфікаційної категорії, проходять атестацію незалежно від строку, що минув після присвоєння їм кваліфікаційної категорії за результатами попередньої атестації.

Приклад

. Педагогічному працівнику у квітні 2009 року було присвоєно II кваліфікаційну категорію. У вересні 2010 року його було внесено до списку осіб для проходження позачергової атестації з метою підвищення кваліфікаційної категорії. У цьому випадку працівник у березні 2011 року проходитиме атестацію на загальних підставах незалежно від того, що після присвоєння попередньої категорії не минуло 3 роки.

Зауважимо, що дія

п. 1.8 Типового положення № 930 не поширюється на:

— педагогічних працівників, які в міжатестаційний період підготували переможців III етапу всеукраїнських чи міжнародних учнівських або студентських олімпіад з базових навчальних предметів; переможців III етапу всеукраїнських або міжнародних спортивних змагань; переможців всеукраїнських конкурсів фахової майстерності серед учнів професійно-технічних навчальних закладів, переможців всеукраїнського конкурсу — захисту науково-дослідних робіт учнів — членів Малої академії наук;

— педагогічних працівників, які стали переможцями або лауреатами конкурсів фахової майстерності, що проводяться центральними органами виконавчої влади, мають науковий ступінь, вчені або почесні звання, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем, вченим (почесним) званням

(п. 4.7 Типового положення № 930).

 

Розділ II. Порядок створення та повноваження атестаційних комісій

Цим

розділом передбачено порядок формування атестаційних комісій I — III рівнів, склад та повноваження атестаційних комісій.

Основним позитивним моментом є те, що

п. 2.6 Типового положення № 930 визначено конкретний порядок формування, класифікацію, а також повноваження атестаційних комісій. Наприклад, чітко зазначена кількість членів атестаційної комісії — не менше 7. Якщо кількість педагогічних працівників навчального та іншого закладу становить менше 15 осіб, їх атестація проводиться атестаційними комісіями I рівня, визначеними відповідним органом управління освіти, або атестаційними комісіями II рівня (п. 2.10 Типового положення № 930). Нагадаємо: Положенням № 310 не передбачався розподіл атестаційних комісій на рівні, не було обумовлено мінімальний склад членів атестаційних комісій, а також було не зовсім зрозуміло, які навчально-виховні заклади є малокомплектними. Як правило, на практиці навчально-виховні заклади з кількістю педагогічних працівників більше 6 — 7 осіб проводили атестацію самостійно.

У зв’язку з цим нововведенням сьогодні постає запитання: що ж робити з тими атестаційними комісіями, які було сформовано до 20 вересня 2010 року в навчальних та інших закладах з кількістю педагогічних працівників менше 15 осіб? До цієї категорії насамперед потраплять атестаційні комісії дошкільних закладів з кількістю груп менше 6. Найімовірніше, керівництву районних відділів освіти найближчим часом доведеться визначити список навчально-виховних закладів з кількістю педагогічних працівників менше 15 осіб (уточнимо, що в цьому випадку мається на увазі кількість педагогічних працівників, а не кількість педагогічних ставок, оскільки один працівник може працювати й на 1,5 ставки) та конкретну атестаційну комісію, при якій педпрацівники проходитимуть атестацію.

Також слід відзначити таке: згідно з

п. 2.2 Типового положення № 930 допускається створення атестаційних комісій у закладах охорони здоров’я, культури, соціального захисту та інших закладах і установах, у штаті яких є педагогічні працівники (за умови, що їх кількість буде не менше 15 осіб).

Раніше, незважаючи на те що згаданим педагогічним працівникам згідно з

п. 2.1 Положення № 310 передбачалося проведення атестації з присвоєнням кваліфікаційних категорій, не допускалося створення атестаційних комісій у закладах охорони здоров’я, культури, соціального захисту та інших закладах і установах, у штаті яких були педагогічні працівники. Також не було зазначено, при яких атестаційних комісіях вони могли проходити атестацію. Одночасно п. 1.5 Положення № 310 було встановлено, що це Положення визначає порядок атестації педагогічних працівників навчально-виховних закладів незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності. Отже, уже на підставі п. 1.5 Положення № 310 атестацію педагогічних працівників, які працюють у закладах охорони здоров’я, культури, соціального захисту тощо, можна було вважати недійсною.

Таким чином, уведення в дію

Типового положення № 930 упорядкує роботу вже існуючих атестаційних комісій. Крім того, у педагогічних працівників закладів охорони здоров’я, культури, соціального захисту та інших закладів і установ з’явиться можливість проходити атестацію на цілком законних підставах.

 

Розділ III. Організація та строки проведення атестації

Цим

розділом передбачаються строки подання заяв, затвердження списків та графіків роботи атестаційних комісій, строки та особливості проведення атестації.

Зверніть увагу

: п. 3.5 Типового положення № 930 змінено строки проведення атестації. Так, атестація педагогічних працівників проводиться атестаційними комісіями в такі строки:

— комісіями I рівня — до 1 квітня;

— комісіями II рівня — до 10 квітня;

— комісіями III рівня — до 25 квітня.

Нагадаємо: у

п. 8.6 Положення № 310 не уточнювалися конкретні строки проведення атестації різними атестаційними комісіями, було визначено один строк для всіх — до 20 квітня.

Крім того,

п. 3.13 Типового положення № 930 передбачено, що працівники, прийняті на посаду педагогічних працівників після закінчення вищих навчальних закладів, атестуються не раніше ніж після 2 років роботи на обійманій посаді. Нагадаємо: згідно з п. 2.4 Положення № 310 атестації не підлягали педагогічні працівники, які мали стаж безпосередньої педагогічної роботи до 3 років.

Таким чином, для проведення атестації педпрацівнику враховуватиметься

час роботи на посаді, а не загальний стаж педагогічної діяльності.

Проте в цьому випадку норма

п. 3.13 Типового положення № 930 суперечить вимогам Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 80. Соціальні послуги), затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 14.10.2005 р. № 324, в якому основною кваліфікаційною вимогою для присвоєння II кваліфікаційної категорії багатьом педпрацівникам (наприклад, практичним психологам, соціальним педагогам) є стаж роботи на обійманій посаді не менше 3 років, у той час коли у Типовому положенні № 930 йдеться про можливість атестації після 2 років роботи.

 

Розділ ІV. Умови та порядок присвоєння кваліфікаційних категорій

У цьому

розділі описуються конкретні умови та порядок присвоєння кваліфікаційних категорій педпрацівникам.

Так, у

п. 4.7 Типового положення № 930 передбачено, що присвоєння кваліфікаційних категорій за результатами атестації проводиться послідовно.

Нагадаємо: однією з вимог

Положення № 310 для присвоєння кваліфікаційних категорій був стаж безпосередньої педагогічної роботи, а саме: для присвоєння II кваліфікаційної категорії — не менше 3 років, І кваліфікаційної категорії — не менше 5 років, вищої кваліфікаційної категорії — не менше 8 років. Отже, педпрацівнику, який закінчив вищий навчальний заклад та мав стаж педагогічної діяльності 5 років, при проходженні першої чергової атестації відразу встановлювалася І кваліфікаційна категорія.

Тепер, ураховуючи вимоги

Типового положення № 930, педпрацівники, які не проходили атестацію, зможуть атестуватися послідовно:

— на присвоєння II кваліфікаційної категорії — через 2 роки;

— на присвоєння I кваліфікаційної категорії за умови проходження позачергової атестації — через 5 років;

— на присвоєння вищої кваліфікаційної категорії — через 8 років роботи на обійманій посаді.

Зверніть увагу: кваліфікаційні категорії (тарифні розряди),

присвоєні за результатами попередніх атестацій, тобто до введення в дію Типового положення № 930, зберігаються впродовж строку, на який їх було присвоєно (лист МОН від 06.01.2011 р. № 1/9-6).

Згідно з

п. 4.11 Типового положення № 930 педагогічним працівникам, які не мають повної вищої освіти, а також керівникам гуртків, секцій, студій, інших форм гурткової роботи, працівникам, які працюють на посадах майстра виробничого навчання; культорганізатора; акомпаніатора; екскурсовода; інструктора з туризму; помічника директора з режиму; старшого чергового з режиму; чергового з режиму в загальноосвітніх школах та професійних училищах соціальної реабілітації; асистента вчителя-реабілітолога; консультанта психолого-медико-педагогічної консультації, незалежно від рівня здобутої ними освіти за результатами атестації встановлюються тарифні розряди.

Підкреслимо:

Типовим положенням № 930 не передбачено присвоєння кваліфікаційних категорій педагогічним працівникам, які не мають повної вищої освіти та були прийняті на роботу до 1996 року, як це було передбачено п. 5.9 Положення № 310 . Отже, можливість отримати категорію втратять висококваліфіковані педпрацівники зі стажем роботи понад 20 років.

Крім того,

Типовим положенням № 930 не передбачено умови присвоєння кваліфікаційних категорій музичним керівникам та інструкторам з фізкультури, які працюють у закладах, що не належать до дошкільних. Так, абз. 15, 16 п. 4.1 Типового положення № 930 передбачено умови для присвоєння кваліфікаційних категорій інструкторам з фізкультури та музичним керівникам тільки дошкільних навчальних закладів. Водночас, наприклад, посада інструктора з фізкультури передбачена також Примірними типовими штатними нормативами позашкільних навчальних закладів державної та комунальної форми власності системи Міністерства освіти і науки України, затвердженими наказом МОН від 11.03.2010 р. № 202. Однак про це укладачі Типового положення № 930, найімовірніше, забули.

 

Розділ V. Умови та порядок присвоєння педагогічних звань

Основне нововведення містить

п. 5.7 Типового положення № 930, згідно з яким педагогічні звання присвоюються безстроково.

Чи залишаться безстроковими педагогічні звання, присвоєні педпрацівникам до набуття чинності

Типовим положенням № 930 ? На це запитання МОН також дало відповідь у листі від 06.01.2011 р. № 1/9-6, підкресливши, що педагогічні звання, присвоєні до набуття чинності Типовим положенням № 930 (тобто до 30 грудня 2010 року), вважаються такими, що присвоєні безстроково.

Мабуть, ураховуючи численні звернення з приводу присвоєння педагогічного звання «вихователь-методист» музичним керівникам та інструкторам з фізкультури дошкільних навчальних закладів, до

Типового положення № 930 включено норму, що передбачає можливість присвоєння педагогічного звання «вихователь-методист» музичним керівникам та інструкторам з фізкультури дошкільних навчальних закладів (абз. 2 п. 5.2 Типового положення № 930).

Нагадаємо: раніше зазначеним працівникам не було передбачено присвоєння звання «вихователь-методист». На це звертало увагу й МОН у

листі від 10.02.2010 р. № 2/1-13-264.

Проте вважаємо, що питання залишається відкритим. Адже згідно з

п. 2 ст. 32 Закону України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 р. № 2628-III педагогічне звання «вихователь-методист» присвоюється вихователям дошкільних навчальних закладів. Присвоєння звання «вихователь-методист» музичним керівникам та інструкторам з фізкультури не передбачено. Нагадаємо, що цей закон має вищу юридичну силу, ніж Типове положення № 930.

Крім того, у

Типовому положенні № 930 нічого не зазначено про можливість присвоєння педагогічних звань педпрацівникам, які обіймають згадані посади в інших закладах (наприклад, у позашкільних навчальних закладах).

 

Розділ VІ. Рішення атестаційних комісій та порядок їх оскарження

У

розділі описується порядок реалізації матеріалів проведеної атестації, а також порядок подання апеляцій на рішення атестаційної комісії.

Новацією є проведення

повторної атестації. Згідно з п. 6.2 Типового положення № 930 у разі прийняття атестаційною комісією рішення про відповідність працівника обійманій посаді за умови виконання певних заходів, спрямованих на усунення виявлених недоліків, атестаційна комісія в установлений нею строк проводить повторну атестацію з метою перевірки їх виконання та приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника обійманій посаді.

Також не можна не відзначити, що скоротився строк подання апеляцій педпрацівниками. Так, згідно з

п. 6.4 Типового положення № 930 педагогічні працівники в десятиденний строк із дня вручення атестаційного листа мають право подати апеляцію на рішення атестаційної комісії до атестаційної комісії вищого рівня (раніше цей строк становив 14 днів).

Рішення атестаційних комісій

може бути оскаржено в суді ( п. 6.6 Типового положення № 930).

 

Світлана МЕРЕНКОВА,
провідний контролер-ревізор КРВ у м. Харкові